Отримання податкової знижки батьками, що сплачують кошти за навчання
Згідно з підпунктом 166.3.3 пунктом 166.3 статті 166 Податкового кодексу України (Кодекс) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 Кодексу).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року N2947-III, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років).
Згідно із ст. 199 Сімейного кодексу, якщо повнолітні діти продовжують навчатися і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (ЦКУ) права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі грошовими коштами, належать його власникові (ст. 317 ЦКУ), а неповнолітні діти за згодою батьків можуть вчиняти деякі правочини (ст. 32 ЦКУ), зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім’я договору на навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено ст. 199 Сімейного кодексу.
Враховуючи зазначене вище, один із батьків (платник податку) має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податків коштів (у т. ч. заробітної плати). При цьому, фактичні витрати на сплату вартості навчання несе платник податку - батько або мати дитини, яка навчається.
Тобто, квитанції, в яких зазначено П. І. Б. дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку (батька або матері) у зв’язку зі сплатою вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти дитини, яка не одержує заробітної плати та дають йому право на отримання податкової знижки з передбачених підпунктом 166.3.3 пунктом 166.3 статті 166 Кодексу підстав.
Водночас, якщо дитині, що навчається і не працює, у звітному році, за який один з батьків реалізовує право на податкову знижку, виповнюється 24 роки, то право на податкову знижку за такий рік у батьків не втрачається.
Документи, які мають подати платники податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів,
сплачених за навчання
Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення);тощо.
Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.
Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитуванням.
Які громадяни мають право на одержання такої податкової знижки
Відповідно до норм Податкового кодексу України громадяни, які зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи за наслідками 2015 року, подають таку декларацію до 1 травня 2016 року. При цьому, при реалізації платниками податку права на податкову знижку строк подання декларації до 31 грудня 2016 року (при відсутності обов’язку подання такої декларації).
До податкової інспекції можуть завітати громадяни, які мають на меті повернути собі у вигляді податкової знижки частину коштів, пов’язаних із певними видами витрат.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику у національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає у разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою у паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Право на включення до податкової знижки суми надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років.
Подаємо уточнюючу декларацію про майновий стан та доходи, отримані у 2015 році
Якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Фізична особа отримала спадок від батьків.
Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що вартість успадкованого майна від членів сім’ї першого ступеня споріднення оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Отже, обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається.
Нагадаємо, нормами підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України визначено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
Як декларувати доходи нерезидентам та іноземні доходи
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб та порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) регулюється розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (Кодекс).
Пунктом 162.1 статті 162 Кодексу встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно з п.п.163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами тощо (п.п. 14.1.55 п. 14.1ст. 14 Кодексу).
Підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Кодексу встановлено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 Кодексу.
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів є платник податку (п. 171.2 ст. 171 Кодексу).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).
Пунктом 13.4 статті 13 Кодексу встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).
Чинними міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які відповідно до ст. 3 Кодексу є частиною податкового законодавства, визначаються правила оподаткування доходів, що отримуються податковими резидентами, зокрема, фізичними особами, однієї з договірних держав, і мають джерело їх походження з іншої держави. В контексті таких міжнародних договорів механізм усунення подвійного оподаткування іноземних доходів податкових резидентів визначається за правилами, встановленими національним законодавством кожної з держав-учасниць міжнародного договору.
Як свідчить міжнародний досвід, з метою усунення подвійного оподаткування іноземних доходів платників податків-резидентів податковим законодавством переважної більшості закордонних держав передбачено надання довідки про суму сплаченого за межами країни - резиденції платника відповідного податку в якості підстави для отримання права на зарахування такого податку в цій країні.
Крім того, звичайною практикою іноземних держав є надання нерезидентам, які отримують доходи та сплачують податки згідно з вимогами національного законодавства цих держав, відповідних довідок, які є підставою для зарахування цих податків у країні-резиденції.
В Україні надання довідок про сплачений нерезидентом податок на прибуток (доходи) передбачено п.152.7 ст.152 Кодексу та здійснюється у відповідності до порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.12.2012 № 1264 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 за № 2155/22467).
Таким чином, вимоги Кодексу щодо необхідності підтвердження резидентами факту сплати податків в іншій країні та положення про право нерезидентів на отримання довідок-підтверджень про сплачений в Україні податок є механізмом реалізації процедури усунення подвійного оподаткування у повній відповідності до міжнародних стандартів.
Разом з тим, згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Кодексом та іншими законами.
РРО у предпринимателя при осуществлении двух видов деятельности
Предприниматель – плательщик единого налога второй группы осуществляет два вида деятельности: розничную торговлю в магазине и сдачу жилья в аренду за наличный расчет. В IV квартале 2015 года совокупный доход от розничной торговли превысил 1 млн грн., и с 1 января 2016 года предприниматель начал применять РРО. Нужно ли ему с указанной даты и арендные платежи проводить через РРО?
Для начала отметим, что применение регистратора расчетных операций (РРО) в розничном магазине предприниматель начал вовремя – в соответствии с требованиями п.296.10 ст.296 НКУ. И в последующих периодах, уже независимо от суммы полученного дохода, предприниматель должен применять РРО (пока будет находиться на упрощенной системе налогообложения). Что касается проведения через РРО арендных платежей, то с ними не все так однозначно, как хотелось бы.
Напомним, что Закон об РРО(1) четко определяет сферы хозяйственной деятельности, при осуществлении которых применяются РРО: торговля, общественное питание и услуги, если расчеты осуществляются в наличной и/или безналичной форме (по платежным карточкам, чекам, жетонам и т.д.). А вот п.296.10 ст.296 НКУ, определяющий условия применения/неприменения РРО предпринимателями-единоналожниками второй и третьей групп, увязывает обязательность применения РРО этими субъектами исключительно с достижением в календарном году дохода свыше 1 млн грн., полученного «независимо от избранного вида деятельности».
Вместе с тем, по глубокому убеждению автора, если предприниматель-единоналожник заработал 1 млн грн. дохода согласно п.296.10 ст.296 НКУ и начал применять РРО, то он обязан выполнять требования Закона об РРО на общих основаниях.
Чтобы не дразнить гусей (то есть фискальные органы), предпринимателю при наличии РРО не составит труда проводить через него и наличные арендные платежи. Но если он этого не делал и теперь хочет защититься от возможных претензий проверяющих, спасение нужно искать в доказывании следующего: аренда не является товаром или услугой. Аренда связана с получением пассивного дохода, и нормы Закона об РРО на этот вид деятельности не распространяются. За подтверждением данного вывода следует обратиться к ГКУ(2) и Положению № 637(3).
ГКУ посвящает аренде отдельную гл.58 «Наем (аренда)», и по сути, и по форме отделяя ее от услуг. Согласно ч.1 ст.759 по договору найма (аренды) арендодатель передает или обязуется передать арендатору имущество в пользование за плату на определенный срок.
Правоотношения, возникающие при предоставлении услуг, описаны в гл.63 «Услуги. Общие положения» ГКУ. В соответствии с ч.1 ст.901 ГКУ по договору о предоставлении услуг исполнитель обязуется по заданию заказчика предоставить услугу, которая потребляется в процессе осуществления определенной деятельности, а заказчик обязуется ее оплатить.
К сожалению, ГКУ прямо не называет аренду пассивным доходом. Но это ничего не меняет. Важна суть, а именно: услуга возникает в процессе совершения определенного действия или осуществления деятельности, а при аренде всякая физическая деятельность отсутствует. Отсутствие деятельности и есть основным признаком пассивного дохода.
Теперь обратимся к п.1.2 Положения № 637, в котором содержится определение «наличная выручка». Согласно этому определению выручку можно разделить на две группы наличных поступлений:
– денежные средства от реализации продукции (товаров, работ, услуг), то есть торговая выручка;
– внереализационные поступления от операций, непосредственно не связанных с реализацией продукции (товаров, работ, услуг), в частности арендные платежи.
И хотя Положение № 637 также прямо не называет арендные платежи пассивным доходом, оно в качестве такового квалифицирует их по сути, отделяя от выручки за товары, работы, услуги.
Как открыть ЧП (частного предпринимателя) в Украине
Право на осуществление предпринимательской деятельности является одним из конституционных прав гражданина. Согласно ст. 42 Конституции Украины каждый имеет право на предпринимательскую деятельность, не запрещенную законом.
В соответствии с п. 1 ст. 50 Гражданского кодекса Украины право заниматься предпринимательской деятельностью имеет физическое лицо с полной гражданской дееспособностью, достигшее 18 лет. Осуществлять такую деятельность можно только при условии ее государственной регистрации. После регистрации гражданин приобретает статус ФЛП.
Заниматься предпринимательской деятельностью действующее законодательство позволяет не всем. Так, не могут совмещать свою деятельность с предпринимательской отдельные категории государственных служащих (включая военнослужащих, находящихся на действительной службе), работники органов прокуратуры, СБУ, МВД, судов и других правительственных органов, а также лица, которым осуществлять определенные виды деятельности запрещено решением суда.
Перечень нормативных актов:
НК – Налоговый кодекс Украины
Закон № 755 – Закон Украины от 15.05.2003 г. № 755-IV "О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц – предпринимателей" в редакции Закона Украины от 26.11.2015 г. № 835-VIII «О внесении изменений в Закон Украины "О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц – предпринимателей" и некоторые другие законодательные акты Украины о децентрализации полномочий по государственной регистрации юридических лиц, физических лиц – предпринимателей и общественных формирований».
Порядок государственной регистрации юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований, которые не имеют статуса юридического лица, утвержденный приказом Минюста Украины от 09.02.2016 г. N 359/5.
Как зарегистрироваться предпринимателем
Процедура регистрации определена Законом № 755. Регистрация ФЛП осуществляется по их местонахождению. При этом наряду с госрегистраторами предоставлять указанные административные услуги с 01.01.2016 г. могут также органы местного самоуправления, местные госадминистрации и нотариусы. Органы местного самоуправления получают полномочия по госрегистрации, если соответствующий местный совет примет такое решение.
Для регистрации гражданин может обратиться к субъекту госрегистрации (госрегистратору, в орган местного самоуправления, местную госадминистрацию) или к нотариусу лично либо через уполномоченное им лицо, а может направить необходимые документы по почте с описью вложения или по электронной почте с описанием, содержащим сведения об отправленных документах в электронной форме.
Для регистрации в электронном виде нужно зайти на Регистрационный портал и следовать приведенным там инструкциям.
При подаче документов лично гражданин обязан предъявить паспорт. Если документы подает уполномоченное лицо, оно предъявляет свой паспорт и доверенность, оформленную у нотариуса с указанием полномочий. В случае же направления документов по почте необходимо нотариально удостоверить подпись физического лица на регистрационной карточке.
Какие документы нужны для госрегистрации
Согласно ст. 18 Закона № 755 для государственной регистрации физлица предпринимателем подается заявление о государственной регистрации физического лица предпринимателем.
Физлицо может одновременно с заявлением о госрегистрации подать заявление об избрании упрощенной системы налогообложения. При этом он имеет право избрать только 1, 2 или 3-ю группу по ставке 4% без НДС.
Физическое лицо, которое планирует сразу работать на общей системе налогообложения и уплачивать НДС, может одновременно с заявлением о госрегистрации подать регистрационное заявление о добровольной регистрации в качестве плательщика НДС по утвержденной форме.
Право на занятие предпринимательской деятельностью имеет физическое лицо, достигшее 18 лет. Если зарегистрироваться предпринимателем хочет гражданин младше 18, но достигший 16 лет, то дополнительно необходимо представить нотариально удостоверенное согласие родителей (усыновителей) или попечителей либо органа опеки и попечительства. Таким образом, для расширения возможностей семейного бизнеса зарегистрировать предпринимателем можно и несовершеннолетнего.
Если документы подаются лично, заявитель предъявляет свой паспорт гражданина Украины или временное удостоверение гражданина Украины, или паспортный документ иностранца, либо удостоверение личности без гражданства, или свидетельство на постоянное или временное проживание.
Документы должны быть изложены на украинском языке (ст. 15 Закона № 755).
Запрещается требовать другие документы, не предусмотренные ст. 18 Закона № 755.
Документы в бумажной форме принимаются по описи, экземпляр которой в день поступления документов выдается заявителю с отметкой о дате получения документов.
В каких случаях могут отказать в госрегистрации
Согласно ч. 2 ст. 28 Закона № 755 основаниями для отказа могут быть:
– представление документов лицом, не имеющим на это полномочий;
– наличие в Едином госреестре сведений о судебном решении, запрещающем проведение регистрационного действия;
– неустранение оснований для остановки рассмотрения документов в течение установленного срока;
– наличие законодательных ограничений по осуществлению предпринимательской деятельности для лица, желающего стать предпринимателем;
– наличие в Едином госреестре записи о том, что данное лицо уже является предпринимателем.
В случае отказа гражданину в течение 24 часов после поступления документов (кроме выходных и праздничных дней) выдается уведомление с указанием причин такого отказа, при этом возвращаются поданные документы не позднее следующего рабочего дня со дня поступления от заявителя заявления об их возврате. Уведомление об отказе должно содержать ссылку на конкретную норму (пункт, статью) законодательства с указанием, что именно нарушено при оформлении и представлении документов, а также указано, какой именно пункт или статья поданного заявителем документа не соответствует нормам законодательства.
После устранения причин, которые были основанием для отказа, можно повторно обратиться для регистрации. Необоснованный отказ обжаловать в суде.
В перечнях документов, представляемых для проведения любых действий по госрегистрации, теперь нет регистрационных карточек, формы которых утверждены приказом Минюста Украины от 02.11.2015 г. № 2140/5. Их функцию выполняют заявления. Новые формы заявлений утверждены приказом Минюста Украины от 06.01.2016 г. № 15/5, который вступил в силу 13.01.2016 г.
В заявлении приводятся следующие сведения о лице, имеющем намерение стать ФЛП: фамилия, имя, отчество, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика (идентификационный номер), место проживания (прописки), виды деятельности, реквизиты для связи. Паспортные данные отражают только граждане, отказавшиеся от присвоения идентификационного номера. Заявление заполняется на украинском языке.
Название вида деятельности и ее код указывают согласно Классификации видов экономической деятельности ДК 009:2010.
Законодательство не ограничивает количество видов деятельности, которые отражаются в форме заявления. Записать их можно сколько угодно. Поэтому при необходимости в заявление добавьте дополнительные строки. Рекомендуем указывать те виды деятельности, которыми вы реально будете заниматься сразу или в ближайшее время. Дополнительный вид можно отразить в любое время путем внесения изменений в регистрационные данные (для этого госрегистратору подается форма заявления о проведении государственной регистрации изменений в сведения о физическом лице – предпринимателе, которые содержатся в Едином госреестре).
Сроки госрегистрации
Документы, представленные для госрегистрации, рассматриваются в течение 24 часов после их поступления, кроме выходных и праздничных дней (ст. 26 Закона № 755).
Основаниями для приостановления рассмотрения документов, поданных для государственной регистрации, согласно ст. 27 Закона № 755 являются:
– представление документов или сведений, определенных данным Законом, не в полном объеме;
– несоответствие документов требованиям, установленным ст. 15 данного Закона;
– несоответствие сведений, указанных в заявлении о госрегистрации, сведениям, содержащимся в документах, поданных для госрегистрации, или сведениям, которые содержатся в Едином госреестре;
– несоответствие сведений, указанных в документах, представленных для госрегистрации, сведениям, которые содержатся в Едином госреестре;
– несоответствие регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика или серии и номера паспорта (для физлиц, которые из-за своих религиозных убеждений отказались от принятия регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика и уведомили об этом соответствующий налоговый орган) сведениям, предоставленным органам статистики, ПФУ, органам ГФС.
Рассмотрение документов приостанавливается в течение 24 часов, кроме выходных и праздничных дней, после поступления документов, поданных для госрегистрации, на 15 календарных дней с даты их представления.
Уведомление о приостановлении рассмотрения документов с указанием срока и исчерпывающего перечня оснований приостановления размещаются на портале электронных сервисов в день такого приостановления и направляется заявителю по электронной почте. Если документы, необходимые для устранения оснований для приостановления рассмотрения документов, будут поданы заявителем в течение установленного срока, рассмотрение возобновляется. В этом случае срок рассмотрения документов и проведения регистрационных действий начинает исчисляться со дня, когда будут устранены основания, по которым рассмотрение было приостановлено.
Если причин для приостановления рассмотрения документов, представленных для госрегистрации, и отказа в регистрации нет, субъект госрегистрации, нотариус вносит запись о проведении госрегистрации в Единый госреестр. После этого формирует и обнародует на портале электронных сервисов выписку по результатам предоставления административных услуг в сфере госрегистрации. Сведения, содержащиеся в Едином госреестре, являются открытыми и общедоступными и предоставляются в виде бесплатного доступа через портал электронных сервисов. Эти сведения можно найти и просмотреть, задав соответствующий поиск (в том числе по полному или сокращенному наименованию, имени, идентификационному коду), а также скопировать и распечатать.
Процедура первичной регистрации и регистрации прекращения остается бесплатной. Административный сбор в размере 0,1 минимальной зарплаты (МЗП) установлен только за госрегистрацию внесения изменений в сведения о ФИО или местонахождении ФЛП (ст. 36 Закона № 755).
Выписку для проставления апостиля и извлечение из Единого госреестра в бумажной форме можно получить за плату в размере 0,05 МЗП, а документ в бумажной форме, который содержится в регистрационном деле, за плату в размере 0,07 МЗП.
Админсбор и плата за предоставление сведений из ЕГР взимаются в размере МЗП, установленной законом на 1 января календарного года, в котором подаются документы для проведения регистрационного действия или запрос о предоставлении сведений из ЕГР, и округляются до ближайших 10 грн.
На 01.01.2016 г. размер МЗП составляет 1 378 грн. Таким образом, сумма админсбора за проведение госрегистрационных действий по внесению изменений в сведения о Ф.И.О. или местонахождении ФЛП в 2016 году составляет 140 грн.
Также предусмотрена возможность внесения изменений в сведения о Ф.И.О. или местонахождении ФЛП в сокращенные сроки за плату. Размер такой платы установлен постановлением КМУ от 25.12.2015 г. № 1133 и составляет:
– двойной размер административного сбора (т. е. 140 грн х 2 = 280 грн) за регистрацию в течение 6 часов после подачи документов;
– пятикратный размер админсбора (т. е. 140 грн х 5 = 700 грн) – за проведение регистрационных действий в течение 2 часов.
Госрегистрация в сокращенные сроки проводится исключительно по желанию заявителя при внесении им дополнительно к админсбору указанной платы (такая плата составит соответственно 420 грн и 840 грн).
Технический администратор Единого госреестра в день проведения регистрационного действия передает в информационные системы госорганов (органов статистики, налоговой службы и ПФУ) сведения о регистрации нового предпринимателя (ст. 13 Закона № 755). Одновременно в фискальные органы передаются копии заявления об избрании упрощенной системы налогообложения и/или регистрационного заявления о добровольной регистрации в качестве плательщика НДС в электронной форме, если они прилагались к заявлению о госрегистрации ФЛП.
На этом процедура регистрации ФЛП заканчивается. Обратим внимание, что законодательство не требует от ФЛП наличия печати. Если вы считаете, что она нужна для придания солидности договорам и другим документам, можете ее изготовить. На это разрешение не требуется. Открывать ли расчетный счет в банке – тоже решайте сами. Осталось только определиться со статусом налогоплательщика.
Как стать налогоплательщиком
Волчанськая ОГНИ ГУ ГФС в Харьковской области сообщает, что регистрация в качестве плательщика единого налога осуществляется путем внесения записей в Реестр плательщиков единого налога, который ведет ГФС.
Постановка на учет в качестве плательщика единого налога вновь созданных предпринимателей может быть осуществлена в течение двух рабочих дней с даты получения органом ГФС от госрегистратора электронного заявления, изготовленного путем сканирования, одновременно со сведениями из регистрационной карточки ф. 10 на проведение госрегистрации предпринимателя.
Таким образом, начинающий предприниматель может одновременно с другими документами на регистрацию предпринимателя подать госрегистратору заявление о применении упрощенной системы налогообложения.
При этом в Едином госреестре юридических лиц и физических лиц – предпринимателей будут содержаться следующие сведения о предпринимателе:
– дата подачи заявления об избрании упрощенной системы налогообложения и дата направления электронной копии такого заявления в орган ГФС, если оно подано как приложение к регистрационной карточке;
– налоговый адрес субъекта хозяйствования;
– место осуществления хозяйственной деятельности;
– избранная группа плательщиков единого налога;
– избранные виды деятельности согласно КВЭД ДК 009:2010 (для плательщиков единого налога первой и второй групп).
Если предприниматель не подаст госрегистратору заявление о применении упрощенной системы налогообложения, это не значит, что он не сможет стать единщиком. В НК осталась норма (п. 299.4 ст. 294), позволяющая подавать заявление непосредственно в ГФС. Причем заявление можно подать как лично, так и в электронной форме (при наличии цифровой подписи) либо по почте с уведомлением о вручении и описью вложения.
Вновь созданный предприниматель может стать плательщиком единого налога первой или второй группы с 1-го числа месяца, следующего за месяцем регистрации, если он подаст в орган ГФС заявление о применении упрощенной системы до окончания месяца, в котором состоялась регистрация. Чтобы со дня госрегистрации считаться единщиком третьей группы, нужно подать заявление о применении упрощенной системы до окончания месяца, в котором состоялась госрегистрация.
Таким образом, если гражданин зарегистрировался ФЛП в июле, не подал госрегистратору заявление о применении упрощенной системы, но хочет быть единщиком первой или второй группы, ему нужно до конца июля подать такое заявление в налоговую инспекцию по месту жительства. В таком случае единщиком он станет с 1 августа.
Если ФЛП хочет применять третью группу единого налога, нужно подать заявление в течение 10 дней со дня госрегистрации (а не со дня получения выписки!). Единщиком он будет считаться со дня госрегистрации.
Так, зарегистрировавшийся 17 июля ФЛП должен подать в налоговую заявление на единый налог не позднее 27 июля, чтобы стать единщиком третьей группы с момента регистрации.
Если же предприниматель не успеет этого сделать в указанные сроки, он утратит статус вновь созданного ФЛП и сможет стать единщиком только в общем порядке – подав заявление за 15 дней до начала квартала, с которого будет применяться упрощенная система налогообложения. До этого он считается применяющим общую систему налогообложения.
Обратим внимание, что ст. 298 НК позволяет подавать заявление не только лично, но и по почте с уведомлением о вручении и описью вложения либо средствами электронной связи с электронной цифровой подписью. Свидетельств плательщиков единого налога уже не выдают.
Вновь созданному единщику необходимо зарегистрировать в налоговой Книгу учета доходов.
Если предприниматель изначально планирует работать по общей системе налогообложения, никаких заявлений в налоговую службу подавать не нужно. Однако до момента получения доходов от предпринимательской деятельности следует зарегистрировать в налоговой инспекции Книгу учета доходов и расходов, в которой будет вестись учет результатов хозяйственной деятельности. Если расчеты будут осуществляться наличными средствами, в налоговой инспекции необходимо зарегистрировать регистраторы расчетных операций.
Если предприниматель хочет сразу стать плательщиком налога на добавленную стоимость, он также может при регистрации в качестве предпринимателя к заполненной регистрационной карточке ф. 10 приложить регистрационное заявление о добровольной регистрации в качестве плательщика НДС. Отсканированная копия такого заявления вместе со сведениями из регистрационной карточки передается госрегистратором органу ГФС.
Сведения о дате подачи регистрационного заявления о добровольной регистрации в качестве плательщика НДС и дате направления электронной копии заявления в орган ГФС (если заявление подано как приложение к регистрационной карте) будут внесены в Единый госреестр. Свидетельств плательщиков НДС уже не выдают.
РРО сломался: как поступить с выручкой
В предприятии общественного питания одновременно используются два РРО. В середине рабочего дня 2 февраля произошла поломка одного из РРО, и он был отвезен в центр сервисного обслуживания. Выполнить операцию «служебная выдача» на сумму полученной за этот день выручки, а также распечатать Z-отчет, естественно, не удалось. Можно ли выручку из вышедшего из строя РРО внести операцией «служебное внесение» во второй (рабочий) РРО, а когда отремонтированный РРО будет возвращен, внести в него полученную в день поломки выручку, также проведя операцию «служебное внесение»? Расчетные квитанции вместо вышедшего из строя РРО в ресторане не использовались, а возврат РРО из ремонта и восстановление его работы произошли 4 февраля.
Предложенный способ обращения с выручкой в данной ситуации категорически не подходит. Нужно было поступить следующим образом.
Во-первых, 2 февраля следовало изъять все денежные средства – выручку и разменную монету – с места проведения расчетов (вышедшего из строя РРО), оформив расчетную квитанцию (РК): для этого в ее корешке делается отметка «служебная выдача» (пп.7 п.2 р. III Порядка ведения КУРО и РК(1)).
Во-вторых, 2 февраля нужно было оформить РК на сумму полученной до поломки РРО выручки. Это единственный способ осуществить в данной ситуации оприходование выручки. При этом следовало заполнить графы 5–7 раздела 2 книги учета расчетных операций (КУРО) согласно абзацу третьему п.2.6 Положения № 637(2), а также примечанию 2 приложения 1 к Порядку ведения КУРО и РК.
Как поступить с изъятой выручкой, зависит от того, как в ресторане организована кассовая работа. Выручку можно сдать в банк или головную кассу (если ресторан является обособленным подразделением предприятия), а уже из кассы отвезти в банк. Внесение выручки из сломанного РРО в рабочий РРО (как предлагает автор вопроса) ничего не даст: он «воспримет» ее не как выручку этого дня, а как наличность, не связанную с проведением расчетных операций. Ведь выручку из сломанного РРО при заполнении КУРО рабочего РРО придется записать в графу 3 раздела 2. В этой графе отражается движение всех денежных средств, находящихся на месте проведения расчетов, а не оприходование выручки, для чего предназначены графы 5–7 раздела 2 КУРО, как было сказано выше.
Второго февраля также необходимо было заполнить графы 1–7 раздела 3 КУРО. В графы 1 и 2 внести номера фискальных чеков по контрольной ленте: первого на начало рабочего дня, когда произошла поломка РРО, и последнего перед выходом РРО из строя. А в графах 3–7 указать номер расчетной книжки, в которой находятся использованные РК, и данные этих квитанций (номера, примерное время и дата заполнения). Даже если ресторан не применял РК для оформления расчетов с потребителями, РК, использованные для выполнения операции «служебная выдача» (изъятия общей суммы наличности с места проведения расчетов) и оформления суммы выручки, полученной до поломки РРО, необходимо учесть в общем порядке (пп.9 п.4 р. II Порядка ведения КУРО и РК).
В-третьих, 4 февраля прежде всего следовало проверить, не обнулилась ли оперативная память РРО, то есть не исчезли ли из нее данные о расчетных операциях, проведенных в день, когда произошла поломка. Проверку можно осуществить, распечатав Х-отчет. Если оперативная память обнулилась, то согласно п.9 р. III Порядка применения РРО(3) нужно с помощью контрольной ленты восстановить в РРО все расчетные операции, проведенные с начала рабочего дня и до момента поломки, которые «выпали» из памяти РРО, а затем выполнить Z-отчет. Если обнуление памяти не произошло, то после проверки этого факта нужно сразу выполнить Z-отчет. Номер первого Z-отчета, выполненного после возобновления работы отремонтированного РРО, указывается в графе 8 раздела 3 КУРО.
В заключение подчеркнем: даже если субъект предпринимательства не планирует осуществлять расчеты с потребителями с применением РК во время ремонта РРО, расчетная книжка все равно должна быть зарегистрирована. Если работа РРО не будет восстановлена в течение рабочего дня и Z-отчет выполнить не удастся, то РК на общую сумму полученной выручки будет единственным основанием для ее оприходования. И только с ее помощью можно будет избежать штрафа за неоприходование наличности в пятикратном размере по Указу № 436.
Что будет, если в электронной отчетности неправильно указать код ЕГРПОУ
Волчанская ОГНИ в Харьковской области на вопрос: возможно ли принятие налоговых деклараций и признания их налоговым документом в случае отсутствия реквизитов, установленных ст. 48 НКУ и приказами ГФС, и наличии ошибок в реквизитах (а именно: неправильно указанного кода юридического лица) сообщает следующее:
Во-первых, если присланные налоговые документы сформированы с нарушениями норм п.п. 48.3 и 48.4 ст. 48 НКУ, налогоплательщику в электронном виде направляется вторая квитанция с уведомлением об отказе в принятии налоговой декларации с указанием причин такого отказа.
В случае если указанный в декларации налоговый номер налогоплательщика, по которому он учитывается в органах ГФС, не соответствует коду ЕГРПОУ юридического лица в ЭЦП, являющейся аналогом оттиска печати, в принятии такой декларации будет отказано по причине несоответствия формата (стандарта) электронного документа отчетности субъектов хозяйствования или отсутствия налогоплательщика на учете в соответствующем органе ДФС.
Во-вторых, налоговая декларация, заполненная с нарушениями норм п.п. 48.3 и 48.4 ст. 48 НКУ, считается неподанной.
Непредставление или несвоевременное представление налогоплательщиком или другими лицами, обязанными начислять и уплачивать налоги, сборы, налоговых деклараций (расчетов) влечет за собой наложение штрафа в размере 170 грн за каждое такое непредставление или несвоевременное представление.
Те же действия, совершенные налогоплательщиком, к которому на протяжении года был применен штраф за такое нарушение, влекут наложение штрафа в размере 1020 грн за каждое такое непредставление или несвоевременное представление.
З початку року до зведеного бюджету надійшло 83,4 млрд. гривень
За оперативними даними у січні-лютому 2016 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 83,4 млрд. грн., що на 21 млрд. грн., або на 33,6 відс., більше січня-лютого 2015 року, у т. ч. до державного бюджету забезпечено 64,4 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 19 млрд. гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету склали 64,4 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 114,5 відс., додатково забезпечено 8,2 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 106,1 відс. (+1,4 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 121,3 відс. (+1,4 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 118,9 відс. (+1,2 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – 145,8 відс.(+2,2 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 106,1 відс. (+0,2 млрд. грн.), ввізного мита – 108,1 відс. (+0,2 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 162,2 відс. (+0,3 млрд. грн.), збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження – 111,2 відс. (+6,7 млн. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-лютому 2016 року приріст до відповідного періоду 2015 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 33,6 відс. (+5,9 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 33,9 відс. (+2 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 65,7 відс. (+3,1 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – у 3,1 раза (+4,9 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених на території України товарів (сальдо) – на 21,4 відс. (+1,2 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – на 128,5 відс. (+0,9 млрд. грн.), ввізного мита – на 21,8 відс. (+0,5 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 85,2 відс. (+0,3 млрд. грн.), збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження – на 33,8 відс. (+16,7 млн. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 16 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 19,8 млрд. гривень.
У ДФС озвучили результати роботи,
напрями реформи та основні пріоритети діяльності служби
Про підсумки перших двох місяців 2016 року та процеси, які відбуваються сьогодні в рамках реформи фіскальної служби розповів Голова ДФС Роман Насіров під час прес-конференції 11 березня.
За його словами, у відомстві визначено 4 основних блоки завдань, за основними функціональними напрямами ДФС.
У рамках першого блоку фахівці служби працюватимуть над відповідністю діяльності ДФС нормативним та корпоративним стандартам. Пріоритетом тут визначено адміністрування податків та зборів.
Так, за словами Романа Насірова, ДФС стабільно продовжує перевиконувати планові показники з надходжень до бюджету. У лютому досягнуто перевиконання індикативних показників Мінфіну на 12,3%, бюджет отримав додатково 4,1 млрд. грн., з них головними управліннями додатково спрямовано 2,3 млрд. грн., митницями – 1,8 млрд. гривень. Загалом у січні-лютому перевиконання склало 14,5%, додатково до бюджету надійшло 8,2 млрд. грн.
Фактичні надходження єдиного внеску у січні-лютому склали 19,8 млрд. грн., додатково надійшло 0,7 млрд. грн. При цьому через зміну бази оподаткування порівняно з відповідним періодом минулого року ЄСВ сплачено на 6 млрд. грн. менше.
«Надходження внеску зменшилися всього на 23%. Тобто ми бачимо частково детінізацію, частково збільшення зарплат і в абсолютних цифрах це – неризикові суми. Адже бюджетом країни було передбачено як перекривати ці недонадходження по ЄСВ і, з огляду на наше перевиконання, можна сказати, що держава комфортно може здійснювати всі соціальні виплати», – зазначив Голова ДФС.
Фіксується зростання середньомісячного збору ПДВ з вироблених в Україні товарів. Протягом цього року ця сума склала 11,5 млрд. грн. Водночас скорочується актуальна заборгованість з відшкодування ПДВ. На сьогодні ця сума складає 10,5 млрд. грн., а на кінець 2015 року вона сягала 12,9 млрд. грн.
«Ми вже оприлюднили Реєстри заяв на відшкодування ПДВ. Основна мета – забезпечити прозорість процесу відшкодування. На сьогодні вже немає проблем з відшкодуванням – кошти повертаються вчасно у встановлені законодавством терміни. Немає протермінованої заборгованості, що було великою проблемою раніше», - підкреслив Роман Насіров.
Важливою новацією цього року є запровадження Системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) та Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН). Цей сервіс дозволяє уникнути маніпуляцій на ринку пального та забезпечити прозорість адміністрування акцизного податку. Так, станом на 10 березня у СЕАРП зареєстровано близько 2,9 тисяч платників, якими надано відомості про 10,2 тис. пунктів з реалізації пального.
Завдяки комплексу заходів, які здійснюються податковою міліцією, з незаконного обігу вже вилучено підакцизної продукції, зокрема нафтопродуктів на суму більше 50 млн. грн.
Загалом у правоохоронному напрямі в ДФС значну вагу приділяють перш за все досягненню економічного ефекту від діяльності слідчо-оперативних підрозділів служби. За словами Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана, лише за лютий такий економічний ефект склав 711 млн. грн..
«По закінченим кримінальним провадженням відшкодовано до державного бюджету 35 млн. грн. За результатами ініційованих перевірок конвертаційних центрів фінансовими порушниками добровільно відшкодовано 35 млн. грн., накладено арешт на майно та кошти на суму 536 млн. грн. – це кошти або майно тих суб’єктів господарської діяльності, які обґрунтовано підозрюються у фінансових порушеннях. І ми сподіваємось, що у разі прийняття відповідних рішень судами, це також буде спрямовано в дохід держави. З незаконного обігу вилучено продукції на суму понад 100 млн. грн.», – зазначив Сергій Білан.
Другий блок завдань, визначених в ДФС, присвячений розбудові сервісів для платників податків. Так, з січня цього року вже функціонує оновлений «Електронний кабінет платника», який дозволяє працювати з органами податкової служби в режимі реального часу дистанційно. Крім того, запускається тендер для обрання розробника Індексу задоволення платників рівнем якості сервісу, який надає фіскальна служба.
«Ми будемо його інтегрувати і в «Електронний кабінет платника», і будемо робити окрему сторінку на веб-сайті, навіть хочемо зробити мобільний додаток. Завдяки сервісу ми зможемо зробити аналітику по всім регіонам, типам індустрій для оперативного покращення ситуації. Тобто буде проста ефективна он-лайн комунікація з платниками податків», – зазначив Роман Насіров.
Третій блок завдань орієнтований на великий бізнес. Вже відкрито 5 оновлених регіональних Офісів великих платників, в яких передбачається спрощення бюрократичних процедур за рахунок запровадження електронних сервісів, впровадження аудиту в режимі реального часу, запровадження оновленої ризико-орієнтованої системи та відмова від перевірок.
У рамках останнього блоку – операційного – розроблятимуться та удосконалюватимуться такі функції як HR-політика, ІТ політика та Комунікаційна політика.
Крім того, в ДФС особливу увагу приділено виконанню програми реформ на 2016 рік, розробленої з урахуванням основних стратегічних напрямів розвитку служби. Саме для цього створено окреме Управління реформ.
Роман Насіров взяв участь у засіданні
Антикорупційного комітету Верховної Ради України
Питання діяльності органів виконавчої влади щодо виконання Закону України «Про очищення влади» розглядалися під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції 10 березня.
Голова ДФС Роман Насіров поінформував присутніх про заходи ДФС щодо виконання люстраційного законодавства, оновленої кадрової політики та забезпечення прозорості кадрових призначень у відомстві. За його словами, в ДФС було звільнено 345 посадових осіб, які підпадали під дію Закону України «Про очищення влади».
Також Роман Насіров повідомив про виконання функцій, покладених на ДФС у рамках люстраційного закону, щодо забезпечення якісної перевірки достовірності відомостей про наявність майна, майнових прав та відповідність їх вартості, вказаній у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру службовців.
Учасники засідання обговорили заходи та пропозиції до законодавства щодо удосконалення порядку проведення перевірок даних декларацій для покращення проведення майнової люстрації.
За два місяці контакт-центром ДФС надано 145,2 тис.
відповідей на запитання платників податків
Протягом січня-лютого поточного року фахівцями контакт-центру ДФС надано 145,2 тис. відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян. Більшість відповідей платники отримали по телефону – 140,7 тис., електронною поштою та факсом – 4,5 тис.
Найчастіше платники податків зверталися з питань податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, податку на прибуток підприємств та єдиного податку для фізичних осіб-підприємців.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства відповіді на звернення надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян, яка постійно оновлюється і підтримується в актуальному стані. На 1 березня поточного року у Базі знань налічувалося 14,9 тис. уніфікованих запитань-відповідей. З її використанням протягом зазначеного періоду платникам надано 97 консультацій у письмовій формі.
Для зручності Базу знань розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). Скористатися нею відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час та самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять.
З початку 2016 року цією послугою вже скористалися 641 тис. користувачів, що на 19,9 відс. більше відповідного періоду минулого року.
Нагадаємо, що за допомогою ЗІР можна оперативно та у зручній формі отримати актуальну інформацію щодо змін у податковому та митному законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), користуватися можливістю покрокового пошуку інформації, розміщеної в інтерактивних мапах за напрямами «Митна справа» та «Єдиний соціальний внесок», здійснювати перегляд 10 найактуальніших запитань, з якими платники найчастіше зверталися до Контакт-центру за попередній день, та відповіді на них.
Затримано працівника Центрального офісу з обслуговування великих платників за вимагання хабара у розмірі 5,5 тисяч доларів США
Днями, а саме 12 березня, працівниками внутрішньої безпеки Центрального офісу з обслуговування великих платників ДФС спільно зі співробітниками Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України затримано старшого слідчого з особливо важливих справ Центрального офісу з обслуговування великих платників та його посередника за вимагання неправомірної винагороди з директора підприємства за непроведення відносно нього слідчих дій та непритягнення його до кримінальної відповідальності.
Цей факт став відомий внаслідок звернення 11 березня 2016 року директора підприємства до підрозділу внутрішньої безпеки ДФС із відповідною заявою. У той же день, за вказанним фактом, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
В ході проведення слідчих дій вилучено грошові кошти в сумі 5,5 тис. доларів США та два мобільні телефони, за якими відбувались переговори.
Також проведено обшук в робочому кабінеті затриманого, в ході якого вилучено 1500 евро, 2400 доларів США, інші речі та документи. На даний час проводяться слідчі дії.
Шановні платники податків
На виконання підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 22.02.2016 №68 ДФС оприлюднено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Інформація розміщена на офіційному порталі Державної фіскальної служби України в підрозділі «Повідомлення про Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України» розділу «Відшкодування ПДВ» http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/povidomlennya-pro-reestri-zayav.
| 
