Іноземні доходи громадяни повинні задекларувати до 1 травня 2016 року

Якщо громадянин України завдяки тимчасовій роботі за кордоном чи в інший спосіб отримує іноземні доходи, що підлягають оподаткуванню, то сума таких доходів включається до його загального річного оподатковуваного доходу. У такому випадку громадянин зобов’язаний подати річну податкову декларацію за наслідками звітного року та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

При отриманні протягом звітного податкового року доходів з джерел за межами України заповнюється додаток Ф3 до нової форми декларації, затвердженої наказом Мінфіну України від 2 жовтня 2015 року № 859. Так, у графі 8 додатка Ф3 до нової форми декларації відображається сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставками, визначеними в п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, без врахування сум податків, сплачених за кордоном, що зараховуються в Україні.

Нагадаємо, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Сплачені суми зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні. Це можливо за умови, що таке зменшення передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Суму зменшення платник визначає за зазначеними підставами у річній податковій декларації. Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка видається державним органом країни, де отримується дохід, уповноваженим справляти цей податок. Довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.

Зменшення річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, здійснюється в декларації шляхом відображення такої суми у рядку 22 нової форми декларації.

Сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами декларування, відображається в рядку 6.2 та 6 додатку Ф3 нової декларації.

Сума податку з іноземного доходу платника податку-резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Порядок оподаткування іноземних доходів встановлений пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України.

В декларації фізичні особи –підприємці зазначають не тільки доходи від підприємницької діяльності

Якщо підприємці протягом звітного податкового року, крім підприємницьких доходів одержували інші доходи із джерелом їх походження з України та іноземні доходи, то такі доходи  також вказуються в декларації (п.177.11 Податкового кодексу України і п. Інструкції № 859).

Інші доходи підлягають оподаткуванню за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України для фізичних осіб, а не за правилами, передбаченими для оподаткування підприємницьких доходів (п.177.6 ПКУ).

Нагадуємо, що суб’єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування згідно з пп.49.18.5 і п.177.11 Податкового кодексу України повинні подати податкову декларацію «Про майновий стан та доходи» до органу ДФС за місцем податкової адреси підприємця не пізніше 9 лютого.

Податкова декларація подається за формою та згідно з Інструкцією про її заповнення, затверджених наказом Мінфіну від 02.10.2015 року № 859.

За відсутності інформації для заповнення кожного рядка декларації,  в такому рядку ставиться прочерк (п.3 розділ II Інструкції № 859).

Якщо підприємець зареєструвався в кінці минулого року і ще не отримував доходи, чи потрібно подавати декларацію?

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку і перебувають на загальній системі оподаткування, або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).     

Відповідно до п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ задекларувати свій дохід підприємці повинні протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), тобто до 9 лютого 2016 року. Декларація подається незалежно від того чи проводилась протягом звітного року підприємницька діяльність чи ні, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Яка ставка ПДФО застосовується при декларуванні доходів підприємців за 2015 рік?

Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами - підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755(далі – ПКУ).  Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

З 1 січня 2016 року  відповідно до внесених змін до ПКУ базова ставка податку становить 18 відсотків. Оскільки податкова декларація подається за минулий рік, то застосовуються ставки ПДФО, що діяли в 2015 році: 15 відсотків бази оподаткування –  щодо доходів, які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року; 20 відсотків – до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн.).

З якої суми потрібно сплатити податок на доходи фізичних осіб приватному підприємцю?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДФО доходу фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.п. 6.9 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481, у графі 9 «Сума чистого оподаткованого доходу» Книги обліку доходів та витрат зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період та сумою понесених витрат від провадження господарської діяльності.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб (авансових внесків) на підставі документального підтвердження факту їх сплати. 

Сума податку, визначена фізичною особою – підприємцем за підсумками остаточного розрахунку, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання такої податкової декларації, тобто до 19 лютого.

У разі, якщо за результатами остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб фізична особа – підприємець має надміру сплачені податки (від’ємне значення), така сума податку включається до рядка 5.2 додатка Ф4 та рядка 21 розділу IV нової форми декларації.

Чи сплачує підприємець на загальній системі оподаткування військовий збір?

У зв’язку з набранням чинності з 01.01.2015 норми Закону України від  28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» щодо поширення на фізичних осіб порядку оподаткування доходів військовим збором, за результатами 2015 року фізичні особи, в тому числі підприємці на загальній системі оподаткування, визначають податкові зобов’язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору.

З цією метою з 01 січня 2016 року введено в дію нову декларацію про майновий стан і доходи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 за № 859. У додатку Ф4 до нової декларації, який заповнюють приватні підприємці, передбачено визначення податкових зобов’язань окремо для  податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.   

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.  Термін сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – до 19 лютого 2016 року.

Як оподатковується дохід підприємця на загальній системі оподаткування при продажу нерухомості, що використовується у підприємницькій діяльності? Чи потрібно включати його в декларацію?

Відповідно до п.1 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі - ЦКУ) суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа - підприємець. Оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст.172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ). Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п.172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Якщо фізична особа - підприємець в минулому році отримував інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності (подарунки, спадщина, інвестиційний прибуток, іноземні доходи), в який термін потрібно сплатити податок?

У випадку отримання підприємцем доходів, інших, ніж від підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). Разом з тим, фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ). Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

Чи є відповідальність за неподання річної декларації приватним підприємцем?

Відповідно до 120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно зі ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.). Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).

Якщо неприбуткова організація продала основні фонди

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).

Відповідно, сума коштів, отримана громадською неприбутковою організацією від продажу власних об'єктів нерухомості, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються виключно на ведення її статутної діяльності у межах Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI "Про громадські об'єднання".

У разі недотримання неприбутковою організацією зазначених вимог, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.

В подальшому, неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність з податку на прибуток (наростаючим підсумком за період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року) та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

АС «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС користуються понад 1 млн. платників податків

З початку 2015 року Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» Державної фіскальної служби користуються понад 1 млн. платників податків.

Одним з найпопулярніших електронних сервісів ДФС є надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних, як покупцю так і продавцю. З початку 2015 року Інформаційним порталом ДФС опрацьовано майже 42 мільйони таких запитів.

Не менш запитуваною є послуга з укладання договору з територіальними органами ДФС «Про визнання електронних документів» в електронній формі. Протягом 2015 року було укладено понад 621 тис. договорів з платниками податків.

Також користувачів цікавить інформація з реєстру платників ПДВ щодо наявності платників у зазначеному реєстрі. Протягом минулого року було опрацьовано понад 50 тис. запитів з цієї теми.

Крім функцій приймання податкової звітності платників податків та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Портал також забезпечує інші електронні сервіси для платників податків.

Так, з початку 2015 року АС «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС опрацьовано майже 315 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.

З метою інформування платників податків щодо наявних податкових ризиків та заходів щодо їх усунення фіскальною службою розроблено автоматизоване програмне забезпечення по формуванню електронних повідомлень – «Податковий асистент».

Також для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС, яким з початку 2015 року надано майже 182,4 тис. відповідей з питань подання електронної податкової звітності та реєстрації  податкових накладних.

Крім того, службою запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Відтепер фізична особа-платник податків для отримання з держреєстру відомостей щодо отриманих нею доходів та утриманих податків має сформувати електронний запит, завізувати його за допомогою електронного цифрового підпису та відправити на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, яка містить запитувану ним інформацію.   

Для застосування права на податкову знижку додатки до декларації не надаються

З 1 січня 2016 року громадяни декларують, отримані у звітному році доходи за формою декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015р. № 859.

Декларація складається з восьми розділів та чотирьох додатків, які подаються на одно-, двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).

Якщо громадянин бажає скористатися правом на податкову знижку, то сума податку, на яку мають зменшитися податкові зобов'язання у зв'язку з використанням такого права, розраховується лише в розділі III нової форми декларації без заповнення додатка, як це було раніше у минулих роках. При цьому у декларації не зазначаються реквізити документів, які підтверджують понесені витрати, а вказуються лише категорії понесених витрат і загальна сума фактично здійснених витрат протягом звітного податкового року.

Нагадаємо, громадяни, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки мають право надавати річну податкову декларацію протягом всього поточного року - включно по 31 грудня 2016 року.

Подання декларації з плати за землю

Відповідно до діючого законодавства платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Разом з цим повідомляємо, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,433.

Сума коштів, сплачена нерезиденту України, не включається до податкової знижки

Податковим кодексом України встановлено, що податкова знижка для фізичних осіб - це документально підтверджена сума витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати.

У разі сплати громадянином плати за навчання закладу освіти іншої країни, тобто нерезиденту України, така сума не включається до податкової знижки.

Податкова знижка для громадян без реєстраційного номера

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті.

Громадяни, які є резидентами України та через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це орган державної податкової служби і мають про це відмітку у паспорті, мають право на застосування податкової знижки на загальних підставах.

Доходи, які перевищують 146160 грн., необхідно задекларувати

Для громадян, які у   минулому році  отримували доходи у вигляді  заробітної плати та  за цивільно-правовими договорами від двох  або більше податкових агентів  і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищили  120  розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року – у 2015 році  146160  грн.,  Податковим кодексом України передбачено обов’язкове подання  річної декларації.

Тобто, якщо  загальна  сума  доходів у вигляді заробітної плати та за цивільно – правовими договорами, отриманих   від декількох  податкових агентів у 2015 році  перевищує 146160 грн., громадянин    зобов’язаний   подати річну податкову декларацію. Якщо   загальна річна сума   доходів, отриманих від податкових агентів у минулому   році у вигляді заробітної плати та   за цивільно – правовими не  перевищить зазначений показник,  та  відсутні  інші підстави для надання річної податкової декларації,  декларація   не подається.  

Терміни формування податкового кредиту

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше:

-          ніж через 365 календарних днів з дати складання податкової накладної;

-          для платників податку, що застосовують касовий метод, – ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку;

-          для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Відтак починаючи з 29.07.2015 року зазначена у своєчасно зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (складеній як до 29.07.2015 р., так і після цієї дати) сума ПДВ може бути включена до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Сума ПДВ, яка зазначена у податковій накладній, що була зареєстрована з порушенням встановлених термінів, може бути включена до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, в якому вона зареєстрована в ЄРПН, або будь-якого наступного, але не пізніше 365-го календарного дня з дати складання податкової накладної.

Водночас відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Особливості оподаткування ЄСВ лікарняних та відпускних, нарахованих за минулі періоди

Відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування для платників, зазначених у статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску, диференційовані ставки єдиного внеску залежно від класу професійного ризику виробництва відсутні (частина п’ята ст. 8 Закону №2464).

Частиною четвертою статті 9 Закону №2464 визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок.

Відтак єдиний внесок на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих платником у січні 2016 року обчислюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок у розмірі 22%.

Перехідні відпускні, нараховані у 2015 році за період, який припадає на січень 2016 року, перерахунку не підлягають.

Касові апарати без електронної стрічки з 1 січня 2016 року застосовувати не можна

З 1 січня 2016 року завершився перехідний адаптаційний період для заміни чи доопрацювання касової техніки на таку, що формує електронну контрольну касову стрічку.

Відтак, застосування РРО, що не забезпечує подання електронними каналами зв'язку копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, з нового року заборонено.

Нагадаємо, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Законом України від 01 липня 2015 року № 569-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отож, з 1 січня 2016 року фахівці ДФС отримали право застосовувати штрафи до тих підприємців, котрі не подбали про належне доопрацювання РРО.

Щодо бази оподаткування рентною платою

Державною фіскальною службою України у листі від 20.01.2016 №1877/7/99-99-15-04-01-17 «Щодо бази оподаткування рентною платою» (далі – лист ДФС №1877) надані роз’яснення щодо бази оподаткування рентною платою за видобутий природний газ у четвертому кварталі 2015 року у частині обсягів газу, що не відповідають умові, визначеній у пункті 252.24 статті 252 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

У листі ДФС №1877 зазначено, що фактичною ціною реалізації природного газу, крім газу, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 статті 252 Кодексу, вважається ціна, що дорівнює граничному рівню ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) (пункт 252.8 статті 252 Кодексу).

Постановою НКРЕКП від 27.08.2015 №2229 «Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання» (далі – Постанова №2229) встановлено з 01.09.2015 граничний рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, 6600 грн. за 1000 куб. метрів.

Міністерство фінансів України листом від 13.10.2015 №31-11140-09-10/31893 повідомило, що Постанова №2229 залишається чинною.

З листом №1877 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66118.html

Обмежені поставки товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та з іншої території України на тимчасово окуповану територію

18.01.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію» (далі – Постанова №1035).

Відповідно до підпункту 4 пункту 12.4 статті 12 Закону України від 12.08.2014 №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» Постановою №1035 введено заборону на період тимчасової окупації поставки товарів (робіт, послуг) під всіма митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію, за винятком:

- особистих речей громадян, визначених частиною першою статті 370 Митного кодексу України (крім товарів, визначених пунктом 24 частини першої зазначеної статті), що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі;

- соціально значущих продуктів харчування, що переміщуються громадянами, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 50 кілограмів на одну особу, за переліком згідно з додатком, затвердженим Постановою №1035.

Дія Постанови №1035 не поширюється на:

- поставку електричної енергії з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію, що здійснюється відповідно до рішення Ради національної безпеки та оборони України;

- поставку з тимчасово окупованої території на іншу територію України товарів, що мають стратегічне значення для галузей економіки та безпеки держави, за підтвердженням Міністерства економічного розвитку і торгівлі;

- ввезення на тимчасово окуповану територію гуманітарної допомоги, яка надається міжнародними гуманітарними організаціями згідно з переліком, затвердженим Міністерством соціальної політики.

Квартальні авансові платежі з ПДФО: особливості розрахунку

Відповідно до зміненого підпункту 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) авансові платежі з податку на доходи фізичних ociб сплачуватимуть до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). При цьому авансові внески розраховуються фізичною особою-підприємцем самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат кожного календарного кварталу.

До змін такі платежі розраховувалися підприємцем самостійно, але не менш як 100% річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах).

Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Не сплачуватиметься такий авансовий платіж і в тому випадку, якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення.

Відтак для фізичних ociб-підприємців під час заповнення податкової декларації про майновий стан i доходи у додатку Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних ociб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» не виникає обов’язку розрахунку квартальних авансових платежів з податку на доходи фізичних ociб, тобто платниками податків не заповнюється рядок 6 розділу II додатку Ф4.

Отже, до внесення змін у п. 12 розділу IV інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан i доходи, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. №859, рекомендуємо платникам податків не здійснювати розрахунок авансових платежів.

Вимоги для реєстрації неприбуткових установ та організацій

Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Нагадаємо, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Про нарахування ЄСВ за минулі періоди

Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням чинності 1 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України шодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким, зокрема, внесено зміни до статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», для однозначного трактування питань нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за минулі періоди, а саме нарахування лікарняних, нарахованих у 2016 році за період 2015 року та відпускних, нарахованих у грудні 2015 року за період січня 2016 року, повідомляє таке.

Відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску, диференційовані ставки єдиного внеску залежно під класу професійного ризику виробництва відсутні (частина п'ята статті 8 Закону № 2464).

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Враховуючи викладене, на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих платником у січні 2016 року, обчислюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної платті (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок у розмірі 22 відсотки.

Перехідні відпускні, нараховані у 2015 році за період, який припадає на січень 2016 року, перерахунку не підлягають.

До уваги платників єдиного податку третьої групи!

З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджет- них надходжень у 2016 році» до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) стосовно вимог застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності платниками єдиного податку третьої групи, суб’єкти господарювання – фізичні особи – платники єдиного податку, які у 2015 році отримали доходи понад 5 мільйонів гривень, але не перевищили обсяг доходу 20 мільйонів гривень, не втрачають право застосовувати спрощену систему оподаткування у 2016 році.

Водночас, якщо фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування протягом 2016 року, отримають доходи обсягом більше 5 мільйонів гривень, такі платники будуть зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення.

Отже, фізичні особи – підприємців, обсяг доходу яких у 2015 році перевищив 5 мільйонів гривень, з 1 січня 2016 року не втратили право перебувати на спрощеній системі оподаткування та не повинні надавати заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такий самий підхід застосовується і для платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб.

Роз’яснення Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) щодо застосування спрощеної системи оподаткування розміщені на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням:

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/232706.html

Новий порядок оформлення і подання скарг платниками податків

12.01.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими орга- нами», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за №1617/28062(далі – наказ №916).

Відповідно до пункту 2 наказу №916 наказ Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 №848 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.01.2014 за №99/24876, втратив чинність.

Наказ №916 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.01.2016 №2.

Підписано Технологічну схему організації спільного контролю в міжнародному пункті пропуску „Кучурган – Первомайськ”

У штаб-квартирі Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM) у м. Одесі  20 ­– 22 січня 2016 року працювала група експертів митних та прикордонних відомств України та Республіки Молдова.

За результатами їх роботи 22 січня 2016 року підписано Технологічну схему організації спільного контролю осіб, транспортних засобів, товарів і предметів у пункті пропуску «Первомайськ – Кучурган» та Режимні правила щодо організації спільного контролю в міжнародному пункті пропуску «Кучурган – Первомайськ» на території України.

Відповідно до Протоколу між Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Державною фіскальною службою України і Департаментом прикордонної поліції Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова, Митною службою при Міністерстві фінансів Республіки Молдова щодо організації спільного контролю у міжнародному пункті пропуску «Кучурган –Первомайськ» на території України здійснення спільного контролю розпочинається не пізніше 12 місяців після набрання ним чинності, тобто не пізніше 04.11.2016.

Підписання зазначених документів стало черговим кроком на шляху поновлення міжнародних транспортних коридорів, підвищення рівня контролю за переміщенням осіб, товарів і транспортних засобів, забезпечення безпеки кордонів.