Сервіс ДФС України «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»

Електронний сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» (далі – сервіс) розміщено на головній сторінці офіційного порталу ДФС України за посиланням:

sfs.gov.ua/businesspartner

Зазначений сервіс дозволяє здійснити перевірку надійності ділових партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.

Стосовно роботи цього електронного сервісу зазначаємо наступне:

- податковий сервіс функціонує за централізованим принципом, що передбачає пошук інформації про наявність у платника податків податкового боргу у єдиній базі даних ДФС, в якій перевірка здійснюється в цілому по Україні (за основним місцем обліку платника податків та за усіма неосновними місцями обліку такого платника та його відокремлених структурних підрозділів), а вихідний результат щодо такого платника податків формується в узагальненому вигляді без його деталізації за регіональною ознакою;

- у податковому сервісі синхронізується інформація з єдиної бази даних ДФС, яка наповнюється даними з інтегрованих карток платників податків;

- оновлення інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом в центральній базі даних відбувається щоденно (крім вихідних та святкових днів) після проведення розрахунків зведених показників за результатами попереднього банківського дня;

- податковий сервіс містить інформацію про наявність податкового боргу незалежно від суми такого боргу, на яку поширюються законодавчі обмеження щодо здійснення заходів стягнення (сума податкового боргу, менше якої не надсилаються податкові вимоги та не застосовується податкова застава, становить 340 гривень);

- податковий борг є динамічним показником, що може змінюватися у залежності від будь-яких змін облікових показників, з яких він формується, який не нараховується в інтегрованій картці платника податків, а виникає автоматично у разі несплати узгоджених сум грошових зобов’язань.

Отже, цей податковий сервіс містить актуальну інформацію про податкові борги платників податків, що обліковується в інформаційній системі органів ДФС.

Поряд з тим, існують також інші альтернативні шляхи перевірки та підтвердження стану розрахунків платника податків з бюджетом за податками.

Звірення даних контролюючого органу та платника податків щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском можливо провести звернувшись до контролюючого органу, в якому такий платник перебуває на податковому обліку, відповідно до вимог Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994).

Тобто, перевірити відповідність інформації про стан розрахунків з бюджетом, що обліковується в центральній базі даних органів ДФС, та за даними обліку платника податків (наприклад, щодо нарахування пені, наявності переплат, тощо) можливо шляхом проведення звірення.

Порядком видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі – Довідка), затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №567 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1842/24374) (далі – Порядок №567) передбачено, що Довідка за встановленою формою видається органом ДФС за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги.

Такий орган визначає наявність/відсутність у платника податків податкового боргу на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності такого боргу в інформаційних системах органів доходів і зборів за основним та неосновним місцем обліку платника податків (пункт 5 Порядку №567).

Отже, при видачі Довідки одним органом ДФС та забезпеченні таким органом перевірки податкового боргу, що обліковується за таким платником у всіх органах ДФС, забезпечується принцип повноти, цілісності та достовірності відображення інформації про наявність/відсутність податкового боргу платника податків.

За наявності у платника податків податкового боргу (незважаючи на розстрочення/відстрочення або реструктуризацію податкового боргу на підставі закону та/або рішення суду) органи ДФС не мають підстав для видачі Довідки про відсутність такого боргу.

Президент наложил вето на закон о реструктуризации валютных кредитов

Президент Украины Петр Порошенко применил право вето к закону о реструктуризации валютных кредитов (№1558-1) и предлагает отклонить его, говорится в информации на сайте Верховной Рады.

"По данным НБУ, по состоянию на сегодня физическим лицам - резидентам Украины предоставлено кредитов в иностранной валюте на сумму $4,28 млрд,... сумма всех ипотечных кредитов составляет $2,16 млрд... Конвертация валютных кредитов по курсу 5,05 грн за $1, то есть по курсу, который был на момент заключения подавляющего большинства кредитных договоров нанесет банковской системе ущерб на сумму более 76 млрд гривен", – аргументирует, в частности, глава государства направленное Раде в пятницу свое решение.

Как сообщалось, закон о реструктуризации кредитов в иностранной валюте Верховная Рада приняла 2 июля, после чего ряд народных депутатов призвал президента применить к нему право вето.

В свою очередь, Нацбанк Украины 3 июля заявил, что принятие данного закона нанесет разрушительный ущерб финансовой и банковской системе Украины, поставит под угрозу благосостояние всех граждан. "Если все кредиты, предоставленные физическим лицам-резидентам в иностранной валюте, конвертировать в гривню по курсу 5,05 грн/$1, то банковская система понесет убытки в сумме около 100 млрд грн", – отмечалось на сайте центробанка.

Спикер Владимир Гройсман долго не подписывал принятый закон. а сделал это после того. как в парламенте был зарегистрирован правительственный законопроект о реструктуризации валютных ипотечных кредитов с дополнительными льготами для участников АТО. В частности, Кабмин предлагает разрешить физлицам реструктуризировать кредиты под покупку единственного для семьи жилья со списанием 25-75% объема ипотеки, а для участников АТО –80-100% ипотеки, остаток по которым не превышал порядка 2,5 млн грн на 1 января 2015 года и по которым отсутствовала просроченная задолженность по состоянию на 1 января 2014 года или она была погашена. Такие кредиты составляют порядка 20 млрд грн, или около 40% всего объема ипотеки, а предложенный механизм реструктуризации поддержали 19 крупнейших украинский банков, на которые приходится 75% активов банковской системы.

Роз’яснення щодо звернень громадян які надсилаються з використанням мережі Інтернет

28.10.2015 року набрав чинності Закон України « Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги".

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Електронний сервіс «Реєстрація договорів про визнання електронних документів»

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) у листопаді поточного року доопрацьовано електронний сервіс «Реєстрація договорів про визнання електронних документів».

Детальна інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: sfs.gov.ua

Особливості надання послуг електронного цифрового підпису за довіреністю!

З метою упередження спроб отримання в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС послуг електронного цифрового підпису шахраями з використанням фіктивних реєстраційних документів та захисту інтересів заявників представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, має здійснюватись особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально.

Про сторнування пені та штрафних санкцій з ПДВ

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) щодо правомірності розрахунку штрафних санкцій та пені на суму податкового боргу, який виник внаслідок некоректного заповнення платниками податку додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, що подавалась за звітні (податкові) періоди починаючи з лютого 2015 року, повідомила наступне.

Непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року (далі – залишки від’ємного значення), обліковувались платниками податку у додатку 2 «Розрахунок суми залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)» до податкової декларації з ПДВ (починаючи з лютого 2015 року) до повного їх погашення.

Такі суми залишків від’ємного значення відображалися у графах 2 – 5 таблиці 1 додатка 2 до декларації (в залежності від напряму декларування від’ємного значення).

При цьому від’ємне значення, яке вказувалось платником у графі 4 «суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року» та графі 5 «залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування, та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року» таблиці 1 «Облік сум залишків від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року» додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, переносилось до цих граф з інтегрованої картки платника податку (далі – ІКПП).

У разі некоректного заповнення додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, зокрема, граф 4 та 5 таблиці 1, якщо платник податку зазначив у цих графах суми податку, які перевищують суми від’ємного значення, що обліковувались в ІКПП, у такого платника в ІКПП формувався «технічний» податковий борг з ПДВ. У разі подальшого подання до такої звітності уточнюючого розрахунку з метою виправлення помилок, допущених при заповненні додатка 2, у платників податку в ІКПП, виходячи з суми такого податкового боргу, автоматично розраховувались штрафні санкції з ПДВ та пеня, що передбачені пунктом 126.1 статті 126 Кодексу.

Пунктом 126.1 статті 126 Кодексу передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу (у редакції, яка діяла до 01.09.2015) пеня нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу пеня та штрафні санкції нараховуються на податковий борг, яким є сума коштів, яку платник мав сплатити, але не сплатив своєчасно до відповідного бюджету як податок, що визначений у порядку та строки, встановлені Кодексом.

Податковий борг, автоматично розрахований в ІКПП внаслідок некоректного заповнення платником додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, а саме: зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 сум податку, які перевищують суми ПДВ, що обліковувались в ІКПП, за своєю економічною та правовою сутністю не відповідає визначенню податкового боргу у розумінні Кодексу.

Отже, штрафні санкції та пеня, розраховані в ІКПП на суму такого «технічного» податкового боргу, автоматично сформованого в ІКПП внаслідок некоректного заповнення платником податку додатка 2 до декларації з ПДВ, підлягають сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

ДО УВАГИ НОТАРІУСІВ!

ДО УВАГИ НОТАРІУСІВ!!!! Запроваджено можливість підключення державних та приватних нотаріусів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Нотариусы начинают предоставлять регистрационные услуги

13 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 26 листопада 2015 року № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», згідно з яким нотаріуси визначені суб’єктами державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Інформація щодо порядку підключення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців розміщена на офіційному веб-сайті технічного адміністратора зазначеного реєстру – державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» за посиланням: http://www.irc.gov.ua/ua/edr_users_notary.

Оновлена форма декларації з туристичного збору подається із наступного року

Відповідно до пп. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), базовий податковий (звітний) період із туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено: податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щокварталу, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів (пп. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Якщо в результаті запровадження нового податку чи зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову й митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності (п. 46.6 ст. 46 ПКУ).

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є дійсними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Нова форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 р. № 636 (далі — Наказ № 636), який набрав чинності 18.08.2015 р.

З огляду на те що базовим податковим (звітним) періодом для платників туристичного збору є календарний квартал, то форма податкової декларації з туристичного збору, затверджена Наказом № 636, використовуватиметься платниками збору для складання звітності за 2015 рік починаючи із 01.01.2016 р., у тому числі й для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Електронна звітність – економія робочого часу платника

Надання звітності в електронному вигляді на сьогоднішній день дає змогу раціонально використовувати та економити робочий час, позбавляє необхідності додаткового візиту до податкової, перевіряє документи на наявність помилок та надає можливість користування сервісом «Електронний кабінет платника податків». За допомогою даної послуги платники можуть підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді, переглядати стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків).

Для надсилання до податкових органів звітності засобами електронного зв’язку, платникам податків – громадянам, суб’єктам господарювання – фізичним особам, представникам юридичних осіб потрібно отримати електронний цифровий підпис (ЕЦП), який видається безкоштовно у відділенні акредитованого центру сертифікації електронних ключів.

Інформація, щодо необхідного пакету документів для отримання електронного цифрового підпису юридичними та фізичними особами знаходиться за електронною адресою: http://www.acskidd.gov.ua.

В подальшому файл звіту проходить кілька процедур автоматичної перевірки, в ході яких перевіряють формат звіту та звіряють ЕЦП підприємця відповідно до відкритого ключа, який закріплено за вказаним ідентифікаційним кодом. У відповідь на надісланий електронний звіт платник може отримати від двох до трьох квитанцій. Перша квитанція — підтвердження надходження звіту на шлюз ДФС (Прийом на шлюз). Друга квитанція — підтвердження прийняття чи відхилення на центральному рівні (Квитанція №1). На центральному рівні здійснюються тільки автоматизовані перевірки, тому звіт може бути не прийнято, тільки якщо він не відповідає формату документа та/або відсутні необхідні підписи. Третя квитанція — підтвердження прийняття чи відхилення на місцевому рівні (Квитанція №2). Якщо звіт пройшов автоматичну перевірку на центральному рівні, то він надсилається до місцевої податкової інспекції, де частіше за все також перевіряється та приймається автоматично. У деяких випадках звіт можуть перевіряти оператори. Отримання квитанції №2 зі статусом «Прийнято» означає успішне подання звіту.

Важливо відмітити, що отримання користувачем квитанції №1 є офіційним підтвердженням отримання шлюзом ДФС електронного документа. При цьому дата отримання фіксується в самому тексті квитанції. Тому відправляти документ можна в будь-який час дня, так як на центральному рівні він проходить автоматизовану обробку, і квитанція №1 може бути відправлена користувачеві в будь-який час доби. Як правило, користувач отримує квитанцію №1 протягом кількох хвилин після відправлення документа. Під час великих навантажень приймального шлюзу ДФС або пошкодження телекомунікаційного зв'язку отримання підтвердження може збільшитися до декількох годин. У випадку, коли квитанція №1 не надходить протягом великого проміжку часу, слід повторити операцію відправки.

При визначенні інвестиційного прибутку враховуються лише документально підтверджені витрати

Об’єктом обкладення податком на доходи з фізичних осіб (ПДФО) вважається, зокрема, інвестиційний прибуток (пп.164.2.9 Податкового кодексу України), при визначенні якого враховуються витрати, підтверджені документами первинного обліку, пов’язані з придбанням такого інвестиційного активу, до яких, зокрема, але не виключно, належать: договір, приходний касовий ордер, касовий чек, розрахункова квитанція тощо.

Такі документи повинні зберігатися не менш як 1095 днів із дня подання податкової звітності, для складання якої вони використовуються, а в разі її неподання — із передбаченого Податковим кодексом України граничного строку подання такої звітності. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, забороняється.

Дохід платника єдиного податку другої або третьої групи понад 1млн. гривень – застосовується РРО

Вовчанська ОДПІ нагадує, що Законом України від 01 липня 2015 року № 569 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Закон №569) визначені умови, за якими фізичні особи платники єдиного податку можуть не застосовувати РРО.

Так згідно із змінами, внесеними вказаним Законом № 569, п. 296.10 Податкового кодексу  визначено, що реєстратори розрахункових операції не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої та третьої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1млн. гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Про справляння земельного податку

З 01.01.2015 плата за землю – місцевий податок, який є однією із складових податку на майно.

Місцеві податки і збори встановлюються рішеннями, які в межах повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. Встановлення місцевих податків і зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів і, зокрема, ставок податку, податкових пільг тощо.

Податковим Кодексом передбачено граничний розмір ставок земельного податку, у розрізі категорій земельних ділянок ставки визначаються рішенням місцевої ради.

При цьому, за відсутності рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення місцевої ради оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування ставок податків та пільг (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 та пункт 271.2 статті 271 Кодексу).

Копія прийнятого рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (підпункт 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

Граничним терміном надання копії рішення щодо ставок земельного податку та надання пільг відповідно до Кодексу є 25 грудня року, що передує звітному.

Звертаємо увагу, що Кодексом не дозволяється сільським, селищним міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків і зборів (підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку, починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

Поряд з цим, відповідно до статті 73 Закону України від 21.05.1997   №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті у межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Підпунктом 287.1 статті 287 Кодексу визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому Законом України від 07.07.2011 №3613-УІ «Про Державний земельний кадастр».

Дані Державного земельного кадастру згідно з пунктом 286.1 статті 286 Кодексу є підставою для нарахування земельного податку.

Розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства, вирішення земельних спорів тощо належить виключно до повноважень сільських, селищних та міських рад.

Суб’єктам господарювання, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації такого права.

Завдяки операції «Урожай - 2015» на Харківщині аграрії підвищили зарплату понад 13 тисячам працівникам

Про це повідомили в Головному управлінні фіскальної служби області. Фахівці розповіли, що операція «Урожай-2015» розпочалася наприкінці липня. ЇЇ мета – виявлення необлікованих найманих працівників та легалізація заробітної плати, перевірка повноти нарахування і сплати земельного податку та орендної плати за землю, упередження схем ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання аграрного сектору тощо.

Так, з початку проведення  операції,  завдяки спільним заходам територіальних органів ГУ ДФС у Харківській області з органами місцевого самоврядування та іншими державними установами регіону, керівники сільгосппідприємств підвищили розмір заробітної плати 13305  працівникам. Сума виплаченої заробітної плати збільшена майже на 15 млн.грн., що забезпечило додаткові щомісячні надходження податку на доходи фізичних осіб на 2,3 млн.грн.,  єдиного соціального внеску – 5,6 млн. грн.

Крім того, аграріями добровільно оформлено трудові відносини з 2425  найманими працівниками, яким нарахована заробітна плата на загальну суму 4,3 млн.грн. Додаткові надходження в цьому випадку склали: ПДФО – 0,7 млн. грн., ЄСВ – 1,3 млн. гривень.

Фіскальна служба візначає, що робота в даному напрямку триває, отже закликають працедавців дотримуватися вимог трудового законодавства. 

На Харківщині податкова міліція прикрила міні-завод з виготовлення бензину

Працівники податкової міліції Харківщини у рамках операції «Нафтопродукт-2015» виявили факт незаконного виготовлення дизельного пального та бензину, які в подальшому реалізовувалися на території Харкова та області.

Про це повідомляє виконуючий обов’язки першого заступника начальника  ГУ ДФС у Харківській області Андрій Бєжанов.

Співробітники слідчо-оперативних підрозділів податкової міліції спільно із фахівцями Харківського Науково-дослідницького експертного центру МВС України викрили низку підприємств, які без жодних дозвільних документів здійснювали незаконне виготовлення бензину та дизельного пального.

Винахідливі підприємці організували підпільний цех з виробництва паливно-мастильних матеріалів в промисловій зоні міста Харкова. Поруч із міні-заводом працювала одна з їх автозаправочних станцій.

«У рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 204 Кримінального кодексу України, працівники слідчо-оперативних підрозділів податкової міліції Харківщини провели обшуки на територіях, які підприємці використовували для виготовлення та зберігання паливно-мастильних матеріалів, – розповідає Андрій Бєжанов. – Так, під час обшуків було виявлено та вилучено документацію, комп’ютерну техніку металеві цистерни із моторним маслом та антіфрізом, а також грошові кошти на загальну суму 312 тис. грн.».

Крім цього, під час заходів було виявлено та вилучено обладнання для виробництва та перевезення незаконно виготовленого бензину на загальну суму більше 4,8 млн. грн. та паливно-мастильні матеріали на загальну суму більше 10,1 млн. грн.

«На теперішній час відібрано зразки рідини, яка знаходилася на території виготовлення паливно-мастильних матеріалів, для проведення експертизи, яка встановить відповідність вилученого бензину та дизельного пального нормативно-правовим документам, що регламентують діяльність у сфері обігу підакцизних товарів», - зазначає Андрій Бєжанов.

На теперішній час слідство за даним фактом триває.

З 1 січня 2016 року митниці ДФС безкоштовно видаватимуть сертифікати з перевезення товару EUR.1

З 1 січня 2016 року митниці ДФС будуть безкоштовно видавати сертифікати з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Передбачено максимальне спрощення процедури видачі сертифікатів у найкоротший термін з одночасним посиленням відповідальності експортера за достовірність інформації, яка необхідна для визначення українського походження товару. Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 аналогічний тому, що діє в європейських країнах.

Для спрощення процедури ДФС визначено місцями видачі сертифікатів 162 митних пости та відділи (сектори) митного оформлення, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників.

На веб-порталі ДФС для експортерів оприлюднено детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюватимуть видачу сертифікатів (http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/sertifikati-z-perevezennya-tovariv).

Також нагадуємо, що для спрощення та прискорення митного оформлення товарів, що експортуються з України на умовах вільної торгівлі, у 2015 році запроваджено інститут схваленого експортера при визначенні преференційного походження товарів.

Схваленим експортером може бути підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію інвойс незалежно від вартості партії товару.

Для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС український експортер товару має змогу без оформлення сертифіката “EUR.1” самостійно декларувати походження товарів на товаросупровідних документах без залучення митниці. Строк дії статусу схваленого експортера не обмежений у часі.

Впровадження в Україні інституту схваленого експортера при визначенні походження товарів забезпечить підтримку та прискорення процедури експорту товарів українського походження на ринки країн ЄС, а також застосування тарифних преференцій (пільговий режим оподаткування) до товарів українського походження в країнах ЄС.

Украинцам усложнили покупку и перечисление валюты

Украинские банки обязали перед продажей людям и компаниям инвалюты и ее перечислением за границу запрашивать больше сведений и проверять их достоверность.

Об этом говорится в телеграмме Нацбанка №25-02002/101317 («Об использовании индикаторов подозрительных финансовых операций»), которой устанавливаются дополнительные требования к четырем типам операций: покупка валюты для дальнейшего перечисления за рубеж, перевод в другую страну имеющейся на счете СКВ, отправка за границу гривны и получение зарубежных кредитов либо возвратной финансовой помощи.

Если ранее для покупки валюты на межбанке, банк запрашивал у компании документы по контракту, под который совершается приобретение, то теперь он начнет собирать дополнительную информацию о самом предприятии и его работе.

«Нужно будет запрашивать сведения об обороте предприятия, его налоговую декларацию, баланс с налоговой отметкой. Все это должно анализироваться в финучреждении и сопоставляться с объемами операций. Если, например, выяснится, что оборот компании составляет $5 млн., а она хочет купить $10 млн, то ей, скорее всего, будет отказано в проведении операции», — привел пример директор департамента казначейства Евробанка Василий Невмержицкий.

Еще жестче будут проверяться платежи, направляемые в оффшорные юрисдикции, а также в страны Балтии — требования по ним Нацбанк прописал отдельно. Обязав банкиров не просто запрашивать информацию об отправителях денег в этих направлениях, но и собирать максимум данных о получателях средств.

Финансисты не имеют право совершать платеж, пока не узнают, кто является конечным владельцем (владельцами) компании-получателя украинских денег — у них должны быть копии всех правоустанавливающих документов. А также налоговые декларации этих компаний, с документами о происхождении средств. При этом наш отправитель денег должен будет доказать экономическую целесообразность операции с оффшорной компанией или балтийским предприятием.

Еще в отдельную категорию НБУ отнес платежи украинских импортеров, которые завозили товары более 2 лет назад (по таможенной декларации), а платить за них решили только сейчас. Чтобы отправить деньги за границу, им также придется документально доказывать экономическую целесообразность такой операции, и предоставить финансовый отчет на последнюю отчетную дату, подтверждающий наличие кредиторской задолженности, и документ с информацией об источниках происхождения средств компании.

Под жесткий контроль банкиры, по новому документу, обязаны взять все перечисления рядовых граждан на сумму свыше $150 тыс. Кроме договора, по которому перечисляются деньги (например, договора с медицинским или учебным учреждением), человеку для крупного платежа нужно предоставить копию своей последней налоговой декларации и доходах, а также имущественную декларацию — вероятно, нацбанковцы хотят таким образом вынудить людей активнее декларировать свои доходы и активы. Особенно тех, кто совершает крупные покупки за границей (квартир, домов, земли), и никак не может обойтись без безналичного перевода средств. А также тех, кто готовится выехать на ПМЖ.

Кроме этого от украинца потребуют документ, подтверждающий его источник дохода — указанная в нем сумма не может быть меньше той, которая отправляется за границу.

В случае с физлицом также придется обосновывать экономическую целесообразность заграничного платежа. Например, в случае с заграничным лечением придется доказать, почему было выбрано лечение в одной берлинской клинике за $200 тыс., когда в больнице по соседству точно такой же курс стоит $120 тыс. И предоставить информацию о медучреждении.

Отметим, на текущий момент банки по-разному взымают плату за заграничные платежи со счета на счет. Одни работают по фиксированной плате: от $50 до $100 за перечисление. А другие за комиссию — 1-2% суммы.

Кабмин внес в Верховную Раду новый налоговый законопроект

Новый правительственный законопроект №3688 зарегистрирован в парламенте сегодня, 22 декабря

Кабинет министров Украины внес в Верховную Раду новый законопроект о внесении изменений в Налоговый кодекс.

Проект закона N3688 "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины относительно обеспечения сбалансированности бюджетных поступлений в 2016 году" зарегистрирован 22 декабря.

Согласно обнародованному документу, в части налога на доходы физических лиц, правительство предлагает установить единую базовую ставку в размере 18% (вместо двух действующих ставок 15% и 20%); для дивидендов остается ставка в размере 5%.

По единому налогу (упрощенная система налогообложения) предлагается уменьшение для плательщиков III группы годового объема дохода с 20 млн грн до 5 млн грн; увеличить ставки для плательщиков III группы: с 2 до 3% (для плательщиков НДС) — и с 4 до 5% (для неплательщиков НДС); повысить в 1,8 раза ставки единого налога для 4 группы плательщиков (сельхозпредприятий) и отметить на 2016 год применения коэффициента индексации нормативной денежной оценки земли для определения базы налогообложения для плательщиков единого налога четвертой группы.

По налогу на прибыль предприятий, правительство предлагает отметить уплату авансовых взносов по налогу на прибыль и ввести квартальный отчетный период по налогу на прибыль для предприятий, у которых годовой доход от любой деятельности превышает 20 млн грн.

Также предлагается внести ряд изменений в Закон "О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование", которыми предусматривается: установление единой ставки ЕСВ в размере 22%; повышение максимальной величины базы начисления ЕСВ с 17 до 25 минимальных месячных заработных плат; отмена взимания ЕСВ из заработной платы (дохода) работников (физлиц).

Накануне спикер Верховной Рады Владимир Гройсман рассказал, какие позиции по госбюджету согласовали министры и депутаты. Гройсман призвал депутатов найти компромисс и принять проект бюджета на этой пленарной неделе.

Напомним, 17 декабря в парламенте договорились отложить принятие нового Налогового кодекса на следующий год. Анонсировалось создание рабочей группы из депутатов и министров при участии главы правительства с тем, чтобы выйти на компромиссный вариант. Было решено, что проект госбюджета на 2016 год будет формироваться на базе действующего Налогового кодекса.

За втрату реєстраційного посвідчення РРО санкції не застосовуються

Нормами чинного законодавства не передбачено відповідальність за втрату реєстраційного посвідчення до реєстратора розрахункових операцій та/або довідки про реєстрацію Книги обліку розрахункових операцій, - повідомляють фахівці Вовчанської ОДПІ.

Для поновлення (отримання дубліката) втраченого реєстраційного посвідчення суб’єкту господарювання, який використовує реєстратор розрахункових операцій, слід подати відповідну заяву до територіального органу Державної фіскальної служби, у якому зареєстровано РРО.

Нагадуємо, що відповідальність за порушення норм із застосування реєстраторів розрахункових операцій або регулювання обігу готівки визначена Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95, з внесеними змінами та доповненнями, та Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. №436/95.

Нова редакція Податкового кодексу скасовує авансові платежі податку на прибуток для підприємств

Нова редакція Податкового кодексу скасовує авансові платежі податку на прибуток для підприємств, а також вводить квартальний звітний період щодо податку на прибуток підприємств, якщо він перевищує на рік 20 млн грн. Про це йдеться в пояснювальній записці опублікованого сьогодні законопроекту з податкової реформи № 3688, розміщеному на сайті Верховної Ради.
Для третьої групи платників єдиного податку ліміт річного доходу, що дає право на спрощене оподаткування, знижується з 20 млн грн до 5 млн грн, ставки зростають з 2% до 3% для платників ПДВ і з 4% до 5% - для неплатників.

Зазначимо, до третьої групи відносяться підприємства, діяльність яких пов'язана з купівлею, продажем, оцінкою нерухомості, виробництва та продажу ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, при цьому вони не можуть бути платниками ПДВ.

Для сільгосппідприємств ставка єдиного податку зросте в 1,8 раз, скасовується застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі для визначення бази оподаткування.

Про сторнування пені та штрафних санкцій з ПДВ

Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість (далі — ПДВ) щодо правомірності розрахунку штрафних санкцій та пені на суму податкового боргу, який виник внаслідок некоректного заповнення платниками податку додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, що подавалась за звітні (податкові) періоди починаючи з лютого 2015 року, повідомила наступне.

Непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), та залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року (далі — залишки від’ємного значення), обліковувались платниками податку у додатку 2 «Розрахунок суми залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)» до податкової декларації з ПДВ (починаючи з лютого 2015 року) до повного їх погашення.

Такі суми залишків від’ємного значення відображалися у графах 2 — 5 таблиці 1 додатка 2 до декларації (в залежності від напряму декларування від’ємного значення).
При цьому від’ємне значення, яке вказувалось платником у графі 4 «суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року» та графі 5 «залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування, та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року» таблиці 1 «Облік сум залишків від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року» додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, переносилось до цих граф з інтегрованої картки платника податку (далі — ІКПП).

У разі некоректного заповнення додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, зокрема, граф 4 та 5 таблиці 1, якщо платник податку зазначив у цих графах суми податку, які перевищують суми від’ємного значення, що обліковувались в ІКПП, у такого платника в ІКПП формувався «технічний» податковий борг з ПДВ. У разі подальшого подання до такої звітності уточнюючого розрахунку з метою виправлення помилок, допущених при заповненні додатка 2, у платників податку в ІКПП, виходячи з суми такого податкового боргу, автоматично розраховувались штрафні санкції з ПДВ та пеня, що передбачені пунктом 126.1 статті 126 Кодексу.

Пунктом 126.1 статті 126 Кодексу передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу (у редакції, яка діяла до 01.09.2015) пеня нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу пеня та штрафні санкції нараховуються на податковий борг, яким є сума коштів, яку платник мав сплатити, але не сплатив своєчасно до відповідного бюджету як податок, що визначений у порядку та строки, встановлені Кодексом.

Податковий борг, автоматично розрахований в ІКПП внаслідок некоректного заповнення платником додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, а саме: зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 сум податку, які перевищують суми ПДВ, що обліковувались в ІКПП, за своєю економічною та правовою сутністю не відповідає визначенню податкового боргу у розумінні Кодексу.

Отже, штрафні санкції та пеня, розраховані в ІКПП на суму такого «технічного» податкового боргу, автоматично сформованого в ІКПП внаслідок некоректного заповнення платником податку додатка 2 до декларації з ПДВ, підлягають сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

Податкова реформа вводить до 1 січня 2017 року спецрежим обкладення ПДВ сільгосппідприємствам

Податкова реформа вводить до 1 січня 2017 року спецрежим оподаткування податком на додану вартість сільгосппідприємствам. Про це йдеться в пояснювальній записці до нового законопроекту по податковій реформі № 3688, розміщеному на сайті Верховної Ради.
До вказаної дати сільськогосподарські підприємства будуть обкладатися податком у пропорції зарахування 75 % в бюджет, а 25% на спецрахунок для власного використання. Спецрежим скасують з 1 січня 2017 року.

З 1 січня 2016 року скасовуються особливості оподаткування при постачаннях зернових і технічних культур, у результаті чого всі експортери зерна отримають право на відшкодування ПДВ.

Зазначимо, за розрахунками МВФ, частка сільського господарства у ВВП України приблизно 10 %, при цьому частка податкових внесків з цієї галузі становить приблизно 1 %.
Нагадаємо, проект нового Податкового кодексу мають намір створювати спільно в 2016 році. Яценюк пропонує робити це на базі урядового варіанту. У свою чергу лідер фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко запропонував доопрацювати урядову редакцію Податкового кодексу з вступом його в силу в 2017 р.

Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман прогнозує, що до кінця наступного тижня Рада зможе прийняти бюджет. Сьогодні спікер парламенту поінформував, що робоча група домовилася про зниження ЄСВ до 22% і збереження спрощеного оподаткування.

Адмінпослуги у сфері ЗЕД надаватимуться через Єдиний державний портал адміністративних послуг

Кабінет Міністрів України 9 грудня 2015 року прийняв розпорядження № 1314-р “Про реалізацію пілотного проекту надання адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності через Єдиний державний портал адміністративних послуг".

Розпорядження прийнято з метою забезпечення можливості суб’єктам звернення подавати документи для отримання адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

При цьому Мінекономрозвитку забезпечить приймання з використанням Інтернету електронних документів, сформованих за допомогою програмних засобів Єдиного державного порталу адміністративних послуг та оформлених згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного цифрового підпису.

Використання індикаторів підозрілих фінансових операцій: роз’яснює НБУ

Ураховуючи актуальність і важливість питання щодо врегулювання ситуації на валютному ринку України НБУ встановлює, зокрема, такі вимоги щодо діяльності банків:
1) Банкам необхідно забезпечити здійснення всебічного аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників (далі - аналіз документів), які є підставою для:
- купівлі інвалюти з метою перерахування за межі України;

- перерахування інвалюти за межі України;

- перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в уповноважених банках;

- перерахування коштів на користь нерезидентів через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав;

- надання згоди на обслуговування операцій за договором (у тому числі внесення змін) щодо отримання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в інвалюті від нерезидентів (далі - фінансові операції).

Аналіз документів уключає вивчення суті та мети фінансової операції, інформації про її учасників та здійснюється з метою виявлення індикаторів підозрілої фінансової операції, ознак здійснення банком ризикової діяльності та/або підстав уважати, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку.
2) Банк має пересвідчитися в чинності (дійсності) поданих клієнтом документів та відповідності їх оформлення вимогам законодавства України.

3) Якщо підрозділ банку, що виконує функції фінансового моніторингу також виконує функції валютного контролю, то висновок підписується керівником або працівником, на якого покладено обов'язок керівника підрозділу фінансового моніторингу.

4) Висновок про наявність ознак здійснення банком ризикової діяльності та/або підстав уважати, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку, має бути підставою для відмови банком у здійсненні (наміру здійснення) фінансових операцій клієнта.
5) Усі вжиті заходи щодо здійснення аналізу документів банк має підтверджувати документально.

Відповідальність за недопуск до перевірки податківців

Відповідно до абзацу шостого п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п’ятому п. 81.1 ст. 81 ПКУ, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ст. 81 ПКУ).

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПКУ адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ).