Кабмин поручил подписать изменения в Конвенцию с Кипром
об избежании двойного налогообложения
Кабинет Министров одобрил проект Протокола о внесении изменений в Конвенцию между правительством Украины и правительством Республики Кипр об избежании двойного налогообложения и предотвращении налоговых уклонений относительно налогов на доходы.
Об этом говорится в распоряжении от 25 ноября № 1219-р, которым подписать данный Протокол уполномочено Министра финансов Наталью Яресько.
Напомним, как ранее сообщалось, Министерство финансов Украины договорилось с Республикой Кипр о повышении ставок налогообложения отдельных видов пассивных доходов:
- от налогообложения в Украине будут освобождаться лишь те доходы, полученные резидентом Кипра от отчуждения акций и других корпоративных прав, более 50% стоимости которых прямо или косвенно связано с недвижимым имуществом, расположенным на территории Украины (сейчас единственным требованием для освобождения от налогообложения доходов от отчуждения имущества резидентов Кипра является расположение этого имущества на территории Украины);
- обязательным условием для применения 5% налога при выплате дивидендов, кроме 20% владение долей компании, является инвестирование не менее 100 тыс. евро в уставный капитал украинской компании (сейчас для того, чтобы иметь право на 5% налога, можно удовлетворять только одному из этих условий);
- ставка налога при выплате процентов определена сторонами переговорного процесса на уровне 5% (сейчас - 2%).
В случае подписания текста новой Конвенции и ее ратификации парламентом Украины и Республики Кипр новые условия налогообложения пассивных доходов вступят в силу, как это предусмотрено ст. 27 действующей Конвенции, не ранее 1 января 2019 года.
Натуральный коэффициент для начисления военного сбора не применяется
Як відомо, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100: (100-Сп), де
К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Ці норми застосовуються під час нарахування доходу у будь-якій негрошовій формі для визначення бази оподаткування доходу ПДФО.
Однак, як наголошує ДФСУ у листі від 27.11.2015 р. №25405/6/99-99-17-02-01-15, застосування цього коефіцієнта для війського збору ПКУ не передбачено.
Отже, збільшення бази оподаткування на розмір військового збору при нарахуванні ПДФО законодавством не передбачено.
Высвобожденные средства не использованы в течение 1095 дней: что с налогом на прибыль?
Вовчанська ОДПІ зазначає, що відповідно до Порядку використання коштів, вивільнених від оподаткування, у разі невикористання платником податку сум вивільнених коштів протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого він залишив такі кошти у своєму розпорядженні, платник податку збільшує податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму залишку за результатами податкового періоду, в якому закінчується граничний строк використання вивільнених коштів, та сплачує пеню.
Таким чином, ПКУ не передбачає звільнення платника податків від обов'язку сплати суми податкового зобов'язання.
ГФСУ о расчете годового дохода для целей трансфертного ценообразования
Податковим кодексом не встановлено окремий порядок розрахунку річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. Тому, розрахунок річного доходу слід здійснювати за правилами бухобліку. Згідно з пп. 131.1.1 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Дохід від операційних курсових різниць відображається у статті "Інші операційні доходи" (ряд. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті "Інші доходи" (ряд. 2240 Звіту про фінансові результати).
Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.
Как влияют курсовые разницы по монетарным статьям на расчет налога на прибыль
Податковим кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на курсові різниці за монетарними статтями, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).
Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу.При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.
Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.
Розничная продажа товаров с применением бонусной программы: что с НДС?
Торгівельне підприємство, яке реалізує фізособам - учасникам бонусної програми товари/послуги, і в рахунок оплати вартості (частини вартості) яких зараховує бонуси, базу оподаткування ПДВ поставлених товарів/послуг визначає виходячи з їх договірної вартості. При цьому до її складу включається:
- сума коштів, сплачених безпосередньо покупцем;
- сума бонусів (перерахована у грошове вираження), зарахованих в оплату вартості (частини вартості) придбаних товарів/послуг, що були нараховані торгівельним підприємством при попередньому придбанні таким покупцем товарів/послуг, та на суму яких зменшується заборгованість підприємства перед покупцями.
Нарахування бонусів покупцям - учасникам бонусної програми на дисконтну картку покупця при придбанні товарів/послуг не є підставою для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.
Щодо можливості коригування торгівельним підприємством ПЗ з ПДВ при здійсненні таких операцій, то підстав для такого коригування немає. Оскільки нарахування бонусів не є зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Если база начисления ЕСВ не превышает минимальной зарплаты
Якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
Умовою для застосування цієї норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць, тобто якщо початок трудових відносин збігається з першим числом місяця та відсутній факт звільнення застрахованої особи в звітному періоді.
Проте ця норма застосовується і якщо працівника прийнято на основне місце роботи в перший робочий день місяця, який не збігається з першим числом календарного місяця. Оскільки такий працівник відпрацював повністю всі робочі дні в цьому місяці, підприємство нараховує ЄСВ виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Повний перелік випадків, коли не потрібно донараховувати ЄСВ до мінімального рівня, податківці навели у своєму листі від 31.03.2015 р. № 6667/6/99-99-17-03-01-15.
Вимоги щодо нарахування ЄСВ не менше мінімального розміру не стосуються:
- винагород за договорами цивільно-правового характеру;
- зарплати з джерела не за основним місцем роботи;
- зарплати працівника-інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовується ставка 8,41 %;
- зарплати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,3 % бази нарахування ЄСВ;
- зарплати працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,5 % бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів;
- працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО.
Выходное пособие работнику в случае его увольнения
Скорочення працівників достатньо довга «в часі очікування» процедура звільнення (особливо коли є профспілка). Так, не пiзнiше нiж за 2 мiсяцi до звiльнення роботодавець зобов'язаний персонально повiдомити кожного працiвника про звiльнення у звязку із скороченням (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП).
Але в практиці існують випадки скорочення двомiсячного строку для попередження. Це можливо тiльки коли працiвник напише заяву з проханням скоротити строк попередження про майбутнє звiльнення. Аналогічну пораду надає і Мінсоцполітики у листі від 07.10.2015 р. №420/06/186-15.
Але скорочуючи такий строк роботодавець не позбавляється обов’язку виплати вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
У разі набрання чинності з 01.01.2016 р. Трудового кодексу, звільнення працівника у зв’язку із скороченням зобов’яжуть роботодавців виплачувати вихідну допомогу в наступних розмірах (ст. 252 ТКУ):
«У разі розірвання трудового договору у зв’язку із скороченням (стаття 87 цього Кодексу) роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу працівнику, який має безперервний стаж роботи в даного роботодавця:
- до п’яти років - у розмірі середньомісячної заробітної плати;
- до десяти років - у розмірі двомісячної середньої заробітної плати;
- більше десяти років - у розмірі тримісячної середньої заробітної плати.»
Отже, ті роботодавці, які планують інформувати в грудні 2015 року працівників про скорочення з лютого 2016 року, мають врахувати можливі зміни з виплатою суми вихідної допомоги.
Изменения при исчислении средней зарплаты мобилизованных
применяются с августа 2015 года
Кабмін постановою від 29.07.2015 р. № 542 вніс зміни до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати.
Уточнено, що працівникам, які були звільнені в запас з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та повторно призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням норм цього Порядку.
Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Ця Постанова набрала чинності 7 серпня 2015 року.
Таким чином, внесені нею зміни застосовуються починаючи з серпня 2015 року.
ДФС інформує про набрання чинності нової форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
01.12.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (далі - Наказ № 897), яким затверджено нову форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнано такими, що втратили чинність накази:
- Міністерства фінансів України від 28.01.2013 № 39 «Про затвердження форми Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток та форми Повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.02.2013 за № 215/22747;
- Міністерства доходів і зборів України:
- від 16.12.2013 № 810 «Про затвердження форми Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та Порядку ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 212/24989;
- від 30.12.2013 № 872 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2014 за № 103/24880;
- від 27.01.2014 № 84 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.02.2014 за № 284/25061;
- від 06.02.2014 № 121 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток банку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2014 за № 296/25073.
Плануються грандіозні зміни в індексаціїї зарплат бюджетників
Федерація профспілок на своєму сайті оприлюднила проект постанови КМУ "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
Так, пропонується у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах:
- установ, закладів та організацій, за рахунок виплат, пов’язаних з індексацією, підвищити посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) відповідно до підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки виходячи з 1113 грн на 10 % (з урахуванням підвищення посадових окладів, тарифних ставок, ставок заробітної плати, що відбулося з вересня 2015 року);
- органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів за рахунок виплат, пов’язаних з індексацією, підвищити посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців на 25 % (з урахуванням значних сум індексації, що склалась з 2008 року).
Крім того, пропонується внести зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, які передбачають:
- розрахунок індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну „базовий місяць";
- зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади);
- визначення механізму перегляду тарифних ставок (окладів), що забезпечить недопущення значних сум індексації. Зокрема, передбачається, що Кабміном має прийматись рішення про перегляд тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів у разі, коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищить 10 %. Таке положення узгоджується з нормою ст. 8 чинного Закону „Про індексацію грошових доходів населення" відповідно до якої передбачено, що має здійснюватись перегляд державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов визначених зазначеним Законом, зокрема, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, встановлений у розмірі 101 %;
- врахування норми ст. 5 Закону „Про індексацію грошових доходів населення", якою передбачено здійснення індексації у межах бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- уточнення складових пенсії, які підлягають індексації;
- не зменшувати розмір стипендії на суму індексації у випадку зростання стипендії за результатами відмінного навчання та надання підвищених (іменних) стипендій;
- уточнення прикладів розрахунку індексації, у разі підвищення грошового доходу.
Також вносяться зміни до постанови КМУ від 31.05.00 р. № 865 „Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" стосовно вилучення з цієї постанови положень щодо перегляду пенсій у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям .
Зберігач не повернув товар: коли нараховувати ПДВ поклажодавцеві?
Підприємство А (поклажодавець) у травні 2015 року віддало на відповідальне зберігання підприємству Б (зберігач) товар. Згідно з умовами договору зберігач повинен повернути товар поклажодавцеві 31.12.15 р. Зберігач письмово відмовився повертати товар 03.12.15 р. Чи виникають у цій ситуації у поклажодавця податкові зобов'язання з ПДВ (і якщо так, то коли саме)?
Нагадаємо, що взаємовідносини, що виникають між сторонами за договором зберігання, регламентуються гл. 66 ЦК і ст. 294 ГК.
У податковому законодавстві під відповідальним зберіганням розуміють господарську операцію, яка передбачає передачу матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання в господарському обороті такої особи з подальшим поверненням цих цінностей без зміни їх якісних або кількісних характеристик. Передача майна на відповідальне зберігання не є об'єктом обкладення ПДВ, а отже, податкові зобов'язання не нараховуються.
Проте в нашому випадку зберігач порушив умови договору зберігання – не повернув товар поклажодавцеві.
Так що ж відбудеться з обкладенням ПДВ у поклажодавця, коли зберігач товару, якому він був переданий на відповідальне зберігання, відмовився повертати товар?
Згідно зі ст. 951 ЦК зберігач у такому разі зобов'язаний відшкодувати поклажодавцеві суму завданих йому збитків у розмірі вартості таких товарів. Операція з відшкодування збитків не є об'єктом обкладення ПДВ. Водночас очевидно, що поклажодавець уже не зможе використати цей товар у своїй господарській діяльності. А значить, поклажодавцеві доведеться нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пп. «г» п. 198.5 ПК.
База оподаткування визначається згідно з п. 189.1 ПК (виходячи з вартості придбання товару), а податкова накладна (зведена за умовними постачаннями) складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків. Отже, у нашому випадку податкові зобов'язання потрібно нарахувати не пізніше 31 грудня, оскільки 03.12.15 р. поклажодавцеві стало відомо, що товар не буде йому повернений.
Якщо зберігач направляє власникові товару письмову відмову повернути товар або якщо минув строк зберігання товару, визначений у договорі, а зберігач не повертає товар без будь-яких пояснень, то вважається, що відбулося постачання такого товару. І на дату отримання письмової відмови або закінчення строку зберігання товару у власника такого товару виникають податкові зобов'язання з ПДВ.
Без нарахування ПДВ колишньому поклажодавцеві не обійтися. При цьому, правда, прирівнюють операцію до звичайного постачання і пропонують базу оподаткування визначати виходячи з договірної вартості постачання, до складу якої включаються будь-які грошові суми і вартість матеріальних та нематеріальних активів, які передаються платникові податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Тобто пропонують застосовувати п. 188.1 ПК. Нагадаємо, що згідно із цим пунктом база оподаткування операції з постачання товарів не може бути нижча за ціну придбання таких товарів/послуг .
За яких умов при виплаті дивідендів авансовий внесок із податку на прибуток
не нараховується?
При визначенні суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, на яку нараховується авансовий внесок з податку на прибуток, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, необхідне одночасне дотримання двох умов: подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов'язання, самостійно нараховані платником у такій декларації. В іншому випадку авансовий внесок з податку на прибуток нараховується на всю суму дивідендів.
Отже, при виплаті дивідендів у 2015 році за результатами 2013 та 2014 років авансовий внесок із податку на прибуток не нараховується, якщо суми таких дивідендів не перевищують значення об'єкта оподаткування за відповідні періоди, грошові зобов'язання щодо яких задекларовані та погашені.
Щодо рентної плати за спеціальне використання води
Вовчанська ОДПІ роз’яснює, що нормами ПК не передбачено механiзму розподiлу обсягiв фактично використаної у звiтному перiодi води на обсяги: використаної окремо для власних санiтарно-гiгiєнiчних та використаної для iнших потреб юридичних осiб, у тому числi з причини вiдсутностi нормативiв споживання води юрособами виключно на власнi питнi i санiтарно-гiгiєнiчнi потреби. Тому суб’єкт господарювання (далi – СГ), який має дозвiл на спецiальне використання води (або договiр на поставку води) та:
використовує воду одночасно як для виробничих потреб, так i для задоволення питних i санiтарно-гiгiєнiчних потреб, – є платником рентної плати за спецiальне використання води (далi – рентна плата) за весь обсяг фактично використаної води;
використовує воду лише для задоволення власних питних i санiтарно-гiгiєнiчних потреб, – не є платником рентної плати.
Якщо обсяги води використовуються таким СГ для задоволення iнших, нiж питнi i санiтарно-гiгiєнiчнi потреби населення (зокрема, приготування їжi в їдальнях, кафетерiях з метою її реалiзацiї за кошти, реалiзацiя товарiв та надання платних послуг тощо), та/або для задоволення iнших, нiж виключно власнi питнi i санiтарно-гiгiєнiчнi потреби, то такий СГ є платником рентної плати за всю фактично використану воду з урахуванням втрат води в системах водопостачання в таких будiвлях (за винятком обсягiв води, переданої населенню).
Також Вовчанська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 255.1 ПК платниками рентної плати є водокористувачi-СГ незалежно вiд форми власностi: юрособи, а також фiзособи-пiдприємцi, якi використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктiв (первиннi водокористувачі) та/або вiд первинних або iнших водокористувачiв (вториннi водокористувачі), та використовують воду для потреб гiдроенергетики, водного транспорту i рибництва.
Не є платниками рентної плати водокористувачi, якi використовують воду виключно для задоволення питних i санiтарно-гiгiєнiчних потреб населення, у тому числi для задоволення виключно власних питних i санiтарно-гiгiєнiчних потреб юросiб, фiзосiб-пiдприємцiв та платникiв єдиного податку.
Таким чином, СГ-водокористувач, який уклав договiр на постачання води з водокористувачем-постачальником та має на балансi власнi будiвлi (нежитловi, житловi, гуртожитки), не є платником рентної плати, якщо: використовує обсяги води в таких будiвлях виключно для задоволення питних i санiтарно-гiгiєнiчних потреб населення; використовує обсяги води в таких будiвлях для задоволення виключно власних питних i санiтарно-гiгiєнiчних потреб.
Порядок проведення камеральної перевірки звітності з ЄСВ у новому проекті Мінфіну
Мінфін на своєму сайті оприлюднив проект наказу Мінфіну „Про затвердження Порядку проведення камеральної перевірки звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
Так, планується встановити, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу доходів і зборів виключно на підставі даних, зазначених у звітах платника ЄСВ.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органів доходів і зборів без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Згода платника ЄСВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкові.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності з ЄСВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання звітності з ЄСВ після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Камеральній перевірці підлягає:
1) звітність платника ЄСВ щодо сум нарахованої зарплати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ до фіскальних органів;
2) звітність платника ЄСВ щодо сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ;
3) звітність платника ЄСВ щодо сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до фіскальних органів;
4) звітність платника ЄСВ щодо настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Звітність з єдиного внеску, подана платниками, проходить арифметичний та логічний контроль.
У разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається Акт про результати камеральної перевірки звітності з ЄСВ у двох примірниках, який підписується посадовою особою, яка проводила камеральну перевірку, та після його реєстрації в органі доходів і зборів вручається або надсилається для підписання протягом 3 робочих днів платнику ЄСВ. В акті камеральної перевірки обов’язково відображається зміст порушення із посиланням на відповідну структурну одиницю акта законодавства.
Щодо сплати судового збору з 01.09.15 р.
У зв’язку з набуттям чинності з 01.09.15 р. Закону від 22.05.15 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі – Закон № 484) та виникненням на практиці питань, пов’язаних із його застосуванням, ВГСУ звернув увагу на таке:
позовні заяви про зобов’язання перерахувати кошти згідно з договором банківського рахунку належать до заяв майнового характеру, і за їх подання справляється судовий збір;
заявами у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір є: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються із грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною;
ставки судового збору з апеляційних та касаційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, становлять: за подання апеляційних скарг – 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг – 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги;
з апеляційних та касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір справляється за ставкою в розмірі 1 МЗП. Водночас Законом № 484 не передбачено ставки, від якої обчислюється збір за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
судовий збір з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду сплачується виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина;
у разі подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами з 01.09.15 р. розмір судового збору визначається відповідно до Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону № 484. Відповідне положення застосовується також до скарг і заяв, що подаються у справах, рішення суду першої інстанції в яких прийнято до 01.09.15 р.
Разом з тим слід ураховувати таке. Розмір судового збору в разі подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.15 р., розраховується виходячи із суми збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом № 484. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов’язку сплачувати збір (до 01.09.15 р.), то в разі подання таких скарг та заяв після зазначеної дати розмір збору визначається залежно від ставки збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.15 р. за відсутності в нього пільги щодо сплати такого збору.
Електронні сервіси: доопрацьована «Реєстрація договорів про визнання електронних документів», запроваджено управління ЕЦП
ДФС повідомила про доопрацювання електронного сервісу «Реєстрація договорів про визнання електронних документів», яке здійснено з метою покращення сервісного обслуговування платників при поданні ними податкових документів в електронній формі. Нагадаємо, що такі договори укладаються згідно із Порядком, затвердженим наказом ДПАУ від 10.04.08 р. № 233. ДФС спростила процес укладання цих договорів – із 25 листопада 2015 року платник податків укладає один договір із територіальним органом ДФС за основним місцем обліку, причому за новою формою (код форми J1391004). До договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів.
Новий сервіс управління електронним цифровим підписом (далі – ЕЦП) надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо:
· сертифікатів відповідальних осіб. Керівник самостійно визначає строк, на який відповідальній особі надається право підпису податкових документів (у межах строку дії сертифіката такої особи);
· нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифіката) або бухгалтера.
Для формування та подання платниками електронної інформації щодо ЕЦП до Єдиного вікна подання електронної звітності розроблено нову форму повідомлення (код форми J1391102).
До повідомлення додаються сертифікати зазначених у ньому відповідальних осіб. На повідомленні ставиться ЕЦП цих відповідальних осіб.
ДФС підкреслює, що на сформованому повідомленні обов’язково ставиться ЕПЦ керівника, сертифікат якого на момент отримання повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.
Єдинники 4 групи звільнені від заборгованості з витрат на виплату і доставку
пільгових пенсій з 01.01.15 р.
Внесено зміни до Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення об'єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування.
Так, встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до 4 групи платників єдиного податку об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.
Сума заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення", що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку 4 групи підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Таким чином сільгоспвиробникам повернули пільги, якими вони користувалися до 01.01.15 р. як платники фіксованого сільськогосподарського податку.
Акумулювання сільгосппідприємствами сум ПДВ на спецрахунках по-новому
Внесено зміни до Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Так, цим змінами встановлено, що сільгосппідприємству як платнику ПДВ додатково відкривається в СЕА ПДВ, крім автоматично відкритого рахунка, рахунок, призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки підприємства, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі виключення сільгосппідприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування відповідно до пункту 209.12 ПК сільгосппідприємство зобов’язане в місячний строк закрити спеціальний рахунок.
Для акумулювання суми ПДВ, нарахованої сільгосппідприємством на вартість поставлених сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва сільгосппідприємство зараховує кошти на власний рахунок в СЕА ПДВ, відкритий для перерахування коштів на його спеціальний рахунок.
Кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, перераховуються автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такий рахунок, органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальний рахунок сільгосппідприємства.
Регулятор наклав санкції за порушення на фондовому ринку
Национальная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР) вынесла восемь постановлений о наложении санкций за правонарушения на рынке ценных бумаг в период с 23 по 27 ноября. Об этом сообщает пресс-служба регулятора.
Среди постановлений пять вынесены за непредоставление информации в комиссию, два - за невыполнение предписаний об устранении нарушений законодательства о ценных бумагах. Еще одно постановление вынесено за нарушение требований законодательства и нормативно-правовых актов, регулирующих деятельность в сфере предотвращения и противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем.
С начала года по состоянию на 27 ноября 2015 года, по данным Центрального аппарата регулятора фондового рынка, рассмотрено 522 дела о правонарушении на рынке ценных бумаг, наложено 328 санкции на сумму 2,82 млн грн за правонарушение на рынке ценных бумаг, остановлено действие одной лицензии, аннулировано еще 28 лицензий, уплачено 157 штрафов на сумму 1,15 млн грн.
НБУ схвалив методику розрахунку банками лімітів відкритої валютної позиції
Национальный банк Украины привел нормативную базу по открытой валютной позиции в соответствие с общепринятыми международными стандартами, позволив банкам включать в расчет этого норматива резервы в иностранной валюте под активные операции банков. Об этом сообщается на сайте регулятора со ссылкой на постановление № 847, действующее с 1 декабря.
В сообщении отмечается, что по состоянию на 1 декабря банки уже включат в расчет общей (длинной/короткой) открытой валютной позиции 100 % резервов в иностранной валюте под активные операции, в то время как ранее был предусмотрен график включения резервов в расчет этого норматива.
План рахунків бухобліку банків зазнав змін
НБУ затвердив зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - План рахунків).
Зокрема, передбачені такі зміни:
- уведення нових контррахунків до рахунків з обліку готівкових коштів та банківських металів для відображення нарахованих резервів під кошти та банківські метали, наявність яких є непідтвердженою;
- уведення нових рахунків до розділу 25 "Кошти бюджету та позабюджетних фондів України" для обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку на виконання вимог постанови КМУ від 14.05.15 р. № 378 "Про затвердження Порядку обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору";
- уведення нових рахунків для окремих операцій з цінними паперами;
- уведення рахунку для обліку коштів у розрахунках, грошового покриття, розміщеного банком у суб'єктів господарювання за різними операціями (при здійсненні операцій на фондових ринках, при укладанні угод з фінансовими та торговими компаніями).
При формуванні резервів під готівкові кошти та банківські метали, наявність яких є непідтвердженою, необхідно врахувати наступне:
- резерви на відшкодування можливих втрат формувати у валюті активу, за яким втрачений контроль;
- використання резерву на відшкодування можливих втрат (списання активів за рахунок резерву) здійснювати за наявності в банку достовірних відомостей щодо втрати активу;
- облік відрахувань у резерви здійснювати за рахунком 7706 "Відрахування в банківські резерви на покриття ризиків і втрат" Плану рахунків.
Разом з тим банки мають неухильно дотримуватись вимог щодо організації роботи з готівкою, визначених Інструкцією щодо організації роботи банківської системи у надзвичайному режимі.
Постанова НБУ від 26.11.15 р. № 826 набув чинності з 01.12.15 р.
ДФС пропонує зміни у ПК, які ліквідують «схеми з горіхами»
ДФС передала до Мінфіну законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування деяких операцій з продуктами рослинного походження)».
Мета запропонованих змін – ліквідація можливостей для мінімізації оподаткування та боротьба з податковим шахрайством під час здійснення операцій із залученням суб`єктів спеціального режиму оподаткування, які не сплачують ПДВ в бюджет, а залишають собі.
Останнім часом все більше застосовуються схеми мінімізації із залученням таких суб’єктів господарювання. Найчастіше такі схеми застосовуються по операціях з продуктами рослинного походження, такими як: горіхи, гриби та ягоди.
Крім того, значна кількість суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з експорту вказаних продуктів зазначають, що придбали горіхи або ягоди у фізосіб, які виростили їх на власних земельних ділянках, а тому їх доходи не підлягають оподаткуванню ПДФО.
Проте результати перевірок встановлюють факти закупки у фізосіб таких продуктів в обсягах, які практично неможливо виростити, зібрати безпосередньо фізособою на власних земельних ділянках, або взагалі фізично не можливо виростити на таких ділянках (лісові гриби, ягоди).
З метою уникнення втрат держбюджету у зв’язку із застосуванням вказаних схем ДФС розроблено законопроект, яким пропонується:
1) не застосовувати звільнення від оподаткування ПДФО до доходів від продажу таких видів власної сільськогосподарської продукції як горіхи волоські, гриби та ягоди;
2) встановити наступне: якщо суб’єкт господарювання, який придбав у фізособи сільгосппродукцію безпосередньо (за дорученням) або через посередників, здійснює в подальшому експорт такої продукції, то доходи підлягають оподаткуванню ПДФО;
3) запровадити тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з такими продуктами рослинного походження як горіхи, гриби та ягоди.
Мінфін пропонує знизити обсяг урядових кредитів Фонду гарантування
Министерство финансов предлагает Кабинету министров утвердить проект государственного бюджета Украины на 2016 год, предполагающий выпуск облигаций внутреннего государственного займа для кредитования Фонда гарантирования вкладов физических лиц в объеме 16 млрд грн, что в 2,5 раза ниже объемов текущего года.
Госбюджет Украины на 2015 год разрешает украинскому правительству выпуск ОВГЗ для кредитования Фонда гарантирования вкладов физлиц на 20 млрд грн. В сентябре Кабинет министров удовлетворил просьбу Фонда гарантирования и дополнительно выделил 21,5 млрд грн, которые Фонд рассчитывает получить до конца года.
"Предоставить право Кабинету министров Украины осуществлять выпуски облигаций внутреннего государственного займа в пределах объемов, установленных приложением №2 к настоящему закону, в сумме 16 млрд грн и в случае необходимости сверх объемов, установленных приложением №2 к этому закона, в обмен на эти облигации векселей, выданных Фондом гарантирования вкладов физических лиц", - говорится в проекте.
Согласно документу, также Минфин предлагает правительству в случае необходимости осуществлять выпуски облигаций внутреннего государственного займа для докапитализации банков и НАК "Нафтогаз Украины", однако суммы выпуска ОВГЗ не приводятся и соответствующее приложение к документу с указанием общих пределов выпуска облигаций отсутствует.
Одноразова допомога, яка визначена трудовим договором (контрактом) та сплачується членам сім’ї у разі смерті особи в період дії трудового договору (контракту), оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
У податковому розрахунку форми № 1ДФ така допомога відображається за ознакою доходу «127». При цьому отримувачем зазначають фізичну особу, яка фактично отримала такі кошти.
Нагадаємо, у разі якщо дохід фізичної особи оподатковується ПДФО, його потрібно оподаткувати також і військовим збором.
Вовчанська ОДПІ інформує платників податків про терміни подання податкової звітності.
15 грудня:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за листопад 2015 (форма № 3ВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за листопад 2015;
16 грудня:
- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2016 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
21 грудня:
- заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування І кварталу 2016 року;
- податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за листопад 2015 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у листопаді;
- декларації акцизного податку за листопад 2015 року;
- податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за листопад 2015 року;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма № Д4 (місячна)) за листопад 2015 року.
Останній день сплати:
18 грудня:
- авансового внеску з єдиного податку за грудень 2015 року платниками, віднесеними до 1 та 2 груп;
21 грудня:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за листопад 2015 року (крім гірничих підприємств);
Доплати (за потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби після реалізації тютюнової продукції;
28 грудня:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за листопад 2015 року;
29 грудня:
- авансового внеску рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини на грудень;
- авансового внеску рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на листопад 2015 року;
30 грудня:
- авансових внесків з податку на прибуток за грудень2015 року;
- податку на додану вартість за листопад 2015 року;
- плати за землю за листопад 2015 року;
- податку на доходи з фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за листопад 2015 року;
- податку на доходи з фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за листопад на поточний або депозитний банківський рахунок, на вклади членів кредитної спілки;
- акцизного податку за листопад 2015 року;
- збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за листопад 2015 року;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за листопад 2015 року.
Сума акцизного податку в разі її включення до вартості проданих товарів відображається фізичною особою-підприємцем, яка застосовує загальну систему оподаткування, у книгу обліку доходив і витрат.
Облік доходів і витрат фізичні особи-підприємці, яка застосовують загальну систему оподаткування, ведуть у Книзі обліку доходів і витрат.
Форма та Порядок ведення затверджено наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р. №481. Так у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» відображається сума доходу та акцизного податку у разі її включення до вартості товарів, отриманих від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок, в касу платника податків та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.6 Порядку №481).
Однак не відображається в графах 5-8 «Витрати, пов'язані з господарською діяльністю».
ДФСУ в листі від 18.11.2015 р. №10767/Б/99-99-17-02-02-14 вказала: не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (фізичні особи — підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
До Переліку корисних копалин місцевого значення, затверджений постановою КМУ №827, входять:
сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
сировина піщано-гравійна (пісок);
сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
інші корисні копалини, не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Таким чином, фізичні особи — підприємці, які здійснюють видобуток та реалізацію води, згідно пп. 291.5.1 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку.
Податківцями встановлено факти несплати податку на нерухомість
Так, під час перевірки одного з харківських агентств з нерухомості, співробітники фіскальної служби області виявили адреси понад 40 квартир, які здавалися у найом, у тому числі, через мережу Інтернет.
Як встановили податківці, квартири належали громадянам. Однак а ні фірма, а ні власники нерухомості не сплачували до бюджету податок на нерухомість та податок на доходи фізичних осіб.
«З`ясувалося, що підприємці та громадяни повністю ігнорували необхідність сплати податків із своєї діяльності та доходів. У зв’язку з чим міська скарбниця не отримала «жодної копійки», - повідомив начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Харківській області Олексій Гавриленко.
Посадовець зазначив, що фіскальна служба і надалі вживатиме усі необхідні заходи для встановлення таких громадян та підприємців, які нелегально надають нерухомість в оренду, з метою залучення їх до оподаткування.
Як повідомив податківець, умовні втрати бюджету складають понад 30 тис. грн. податку на нерухомість та 80 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб.
Вирішити проблему допоможе «Пульс»
Сервіс «Пульс» – це пряма лінія за номером 044-284-00-07, на яку платники податків мають змогу не лише подати звернення у телефонному режимі, але й отримати результат про вжиті заходи та проведену перевірку.
Майже 62 мільйони гривень податку на нерухомість поповнили місцеві бюджети Харківщини
За 11 місяців 2015 року платники перерахували до місцевих бюджетів 61,7 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Додатково надійшло 7,5 млн. гривень. Зокрема у листопаді було сплачено 1,5 млн.грн. цього податку.
Про це повідомили в Головному управлінні фіскальної служби області.
У податковому відомстві відзначили, що найбільші суми вказаного податку надійшли від мешканців центральних районів міста – Дзержинського та Київського. Вони сплатили 10,4 млн. та 7,2 млн.грн. відповідно.
На Харківщині найактивніше сплачують земельний податок в Дергачівському та Харківському районах – 3,7 та 3,4 млн.грн.
В ГУ ДФС у Харківській області також нагадали, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлено статтею 266 Податкового кодексу України.
До уваги турецьких перевізників, які перевозять товари транзитом через Україну до Російської Федерації
Згідно з нотою Посольства Туреччини в Україні, надісланою листом Міністерства закордонних справ України від 26.11.2015 № 660/16-200-4030, з 25.11.2015 мають місце випадки відмови у пропуску на митну територію Російської Федерації транспортних засобів, які належать турецьким перевізникам.
З метою запобігання утворенню черг та недопущенню накопичення транспортних засобів у пунктах пропуску на українсько-російському кордоні керівникам митниць ДФС надано доручення забезпечити:
- доведення інформації щодо ситуації з турецькими транспортними засобами, які перевозять товари транзитом через Україну до Російської Федерації суб’єктам ЗЕД, перевізникам, іншим зацікавленим особам з роз’ясненням можливих ризиків продовження переміщення товарів та/або транспортних засобів до Російської Федерації;
- організаційне сприяння експедиторам та/або перевізникам в межах чинного законодавства у разі прийняття уповноваженими особами рішення про заміну одержувача чи повернення вантажу відправнику.
Керівникам митниць ДФС, в зоні діяльності яких розташовані пункти пропуску для автомобільного сполучення на кордоні з Російською Федерацією, надане доручення розглянути можливість створення тимчасових зон митного контролю для перебування товарів та/або транспортних засобів у разі їх накопичення до вирішення питання про їх подальший рух.
|