Рада одобрила налоговые изменения для новой модели рынка газа
Верховная Рада освободила поставки угля в Украине от уплаты НДС до 1 июля 2017 года.
Верховная Рада в рамках создания новой модели рынка природного газа приняла правительственный закон, который разрешает Государственной фискальной службе начислять ренту на газ в зависимости от средневзвешенной цены импорта, а также, по предложению депутатов, освобождает от уплаты налога на добавленную стоимость операции по поставке угля в Украине до 1 июля 2017 года.
За принятие закона №3073 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно создания предпосылок для новой модели рынка природного газа» проголосовали 232 народных депутата при необходимых 226.
Глава комитета по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина предложила поддержать законопроект за основу и в целом. По ее словам, депутаты предложили дополнить проект закона положением о введении кассового метода определения налоговых обязательств и налогового кредита по налогу на добавленную стоимость для отдельных групп предприятий до 1 июля 2017 года. В их число входят предприятия сферы электро- и теплоснабжения, а также поставляющие уголь. Также от уплаты НДС на указанный срок освобождаются поставки угля на таможенной территории Украины.
По словам министра энергетики и угольной промышленности Владимира Демчишина, данный законопроект приводит нормы Налогового кодекса, касающиеся добычи газа, в соответствие с положениями принятого ранее закона «О рынке природного газа». «Начиная с 1 января 2016 года у налоговой не будет возможности рассчитывать ренту для украинских добытчиков, в связи с этим мы предложили изменения к законопроекту», — заявил Демчишин. В частности, рентная плата для «Укргазвыдобування» будет рассчитываться от цены, которую зафиксируют в договоре о покупке газа у «Укргазвыдобування» государственной компанией «Нафтогаз». Для всех остальных участников рынка газа рента будет рассчитываться в зависимости от средневзвешенной цены импорта, которую ежемесячно будет определять Государственная фискальная служба. Таким образом, налоговая получит базу для начисления ренты.
В Украине 1 октября 2015 года вступил в силу закон о рынке природного газа, в соответствии с которым крупнейший в Украине государственный энергохолдинг «Нафтогаз Украины» теряет монополию на этом рынке.
По словам премьер-министра Арсения Яценюка, в стране создается полностью европейская немонополизированная система рынка природного газа, где поставщик сам определяется, кому продавать и где, а покупатель сам определяет, у кого покупать.
Інформація щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму
Міністерство соціальної політики України відповідно до статті 5 Закону України „Про прожитковий мінімум” повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2015 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 2388 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2544 грн), для дітей віком до 6 років – 2308 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 2815 грн, для працездатних осіб – 2488 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2757 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 1972 гривень.
Фактичний розмір прожиткового мінімуму застосовується для спостереження за динамікою рівня життя в Україні.
Могут ли налоговые органы проверить ранее проверенный период?
Да, могут, но с некоторыми исключениями. Так, Законом Украины от 28.12.2014 г. № 71-VIII, который вступил в силу 1 января 2015 года, внесен ряд изменений в НКУ.
Одним из этих изменений предусмотрено, что контролирующим органам запрещается проводить документальные внеплановые проверки, которые предусмотрены п.п. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 НКУ, в случае, если вопросы, являющиеся предметом такой проверки, были охвачены во время предыдущих проверок налогоплательщика (п. 78.2 ст. 78 НКУ).
Кроме этого, п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 НКУ органам ГФС предоставлено право на проведение внеплановой проверки в порядке контроля за действиями или бездействием должностных лиц контролирующего органа низшего уровня. Решение о проведении документальной внеплановой проверки в этом случае принимается контролирующим органом высшего уровня только в том случае, когда относительно должностных лиц контролирующего органа низшего уровня, которые проводили документальную проверку налогоплательщика, начато служебное расследование или они уведомлены о подозрении в совершении уголовного правонарушения.
Підприємці об’єднуються в Коаліцію підтримки спрощеної системи оподаткування
Малий та середній бізнес закликає владу накласти мораторій на внесення змін до спрощеної системи оподаткування строком на 3 роки. Для відстоювання і доведення своєі позиції підприємницька спільнота об’єднується у відкриту Коаліцію.
Про це заявив голова Спілки підприємців “Стіна” Олександр Печалін на круглому столі, що відбувся в “Укрінформ” 24 листопада.
ДОЛУЧИТИСЯ ДО КОАЛІЦІЇ
“Зараз формуються національний та регіональний штаби для проведення адвокасі-кампанії з підтримки спрощеної системи оподаткування. Ми запрошуємо підприємців та бізнес-асоціаціі до спільної работи”, – повідомив він.
Як зазначила голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна, метою впровадження спрощеної системи в Україні було надати можливість легально працювати і заробляти мільйонам українців. І система себе виправдала:
“Втричі збільшилися надходження від МСБ до бюджету. Але головним досягненням стала саме легалізація підприємців: вони спокійно працювали на себе, на свою сім’ю, часто створювали і одне-два робочих місця”, – розповіла вона.
За словами голови ДРС, Украіна переживає кардинальну економічну кризу і повну перебудову економіки. Починають превалювати нові сфери, іде пошук нових ніш. А саме малий бізнес найбільш легко змінює свої види діяльності та адаптується до нових реалій.
“Якщо йому не створювати бар’єри – то малий бізнес зможе знову врятувати економіку. Сьогодні відповідь однозначна – спрощена система оподаткування актуальна, як ніколи. Вона проста, економить час і гроші підприємців”, – акцентувала Ксенія Ляпіна.
Паралель між українською економікою із законодавчими ініціативами щодо податкової реформ, та потопаючим, на якого накидують цегли, провів голова Асамблеї громадянського сектору України Іван Петухов.
Він презентував статистичні дані за останні декілька років, які доводять, що навіть перспективна IT-галузь, у разі ліквідаціі єдиного податку, піде у тінь.
І, в першу чергу, проблема тінізаціі у разі прийняття законопроекту про податкову лібералізацію №3357 без внесення змін щодо спрощеної системи, очікує ювелірів, виробників хутрових виробів та рестораторів.
За словами експертів, для розвитку сектору МСБ необхідно передбачити у законопроектах щодо податкової реформи (як внесеного профільним комітетом ВРУ, так і підготовленого Міністерством фінансів України) накладання мораторію на внесення змін до спрощеноі системи оподаткування строком на 3-5 років.
Протягом цього часу професійна спільнота спільно з представниками влади зможе напрацювати оптимальну модель для переходу “спрощенців” на загальну систему.
“Союз захисту підприємництва” послідовно продовжує відстоювати інтереси МСБ, зокрема і щодо спрощеної системи оподаткування. Сподіваємось, що Громадська рада при ДРС та при Мінекономрозвитку теж займуть жорстку позицію на захист малого підприємництва. У нас є стійка комунікація з керівництвом ДРС, народними депутатами і ми будемо вживати всіх заходів на захист спрощенки”, – прокоментував голова Громадської ради при ДРС Сергій Доротич.
Національна платформа МСБ запрошує членів та учасників долучитися до всеукраїнської адвокасі-кампанії з підтримки спрощеної системи оподаткування з метою створення єдиного голосу малого і середнього бізнесу, який почує українська влада.
На імпорт товарів з Білорусі встановлять спеціальне мито
ПОВІДОМЛЕННЯ
про застосування адекватних заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії з боку Республіки Білорусь щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України – підприємств кондитерської та пивоварної галузей
Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Порядку проведення розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.1999 № 2120, 13 листопада 2015 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали щодо запровадження адекватних заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії з боку Республіки Білорусь щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України – підприємств кондитерської та пивоварної галузей.
За результатами розгляду вказаних матеріалів та враховуючи рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 05.10.2015 № 342/2015/4411-06 «Про встановлення фактів дискримінаційних та недружніх дій з боку Республіки Білорусь щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України – підприємств кондитерської та пивоварної галузей», Комісія прийняла рішення № 345/2015/4411-06 «Про застосування адекватних заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії з боку Республіки Білорусь щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України - підприємств кондитерської та пивоварної галузей» (далі – Рішення Комісії), відповідно до якого запроваджено спеціальне мито у розмірі 39,2 % від митної вартості товару щодо імпорту в Україну ряду товарів походженням з Республіки Білорусь, перелік яких визначено в додатку.
Спеціальне мито буде застосовуватись з моменту набрання чинності Рішенням Комісії і до встановлення факту припинення Республікою Білорусь дискримінаційних та недружніх дій щодо України.
Імпорт на митну територію України товару без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою спеціального мита у розмірі, встановленому Рішенням Комісії.
Рішення Комісії набирає чинності з 20 січня 2016 року, але не раніше дня опублікування цього повідомлення.
Чи оподатковується підприємницький дохід військовим збором?
Вовчанська ОДПІ повідомляє, що платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, тобто: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Ставка збору складає 1,5 % об’єкта оподаткування, а об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі статтею 177 Податкового Кодексу.
Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 ст. 177 ПКУ).
Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотка чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.
До уваги платників податків – користувачів РРО!
Вовчанська ОДПІ нагадує, що Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Законом України від 01.07.2015 №569-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» внесені зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Відповідно до вимог Закону №265 та Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1616/24148, суб’єктам господарювання до 01.01.2016 необхідно вивести з експлуатації реєстратори розрахункових операцій, які не створюють контрольну стрічку в електронній формі та не забезпечують подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
ФОП мають право на вибір
Вовчанська ОДПІ повідомляє наступне.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом (стаття 43 ГКУ).
Згідно зі статтею 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності.
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця (стаття 45 ГКУ).
На сьогодні для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) існує дві системи оподаткування доходів, одержуваних від здійснення підприємницької діяльності, кожна з яких регулюється окремими статтями Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) та має певні обмеження і переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат, а саме:
- спрощена система оподаткування, оподаткування, обліку та звітності, правові засади застосування якої встановлено у главі 1 розділу ХІV Кодексу;
- загальна система оподаткування, яка регулюється статтею 177 Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до положень Кодексу ФОП може самостійно обрати, як спрощену, так і загальну систему оподаткування.
Украина вводит 12,12% спецпошлину на импорт автомобилей из Узбекистана
Межведомственная комиссия по международной торговле Украины 13 ноября решила ввести специальную пошлину на импорт в страну автотранспортных средств происхождением из Узбекистана в размере 12,12% от таможенной стоимости в ответ на дискриминационные и недружественные действия со стороны Узбекистана.
"Специальная пошлина будет применяться с момента вступления решения комиссии и до установления факта прекращения Республикой Узбекистан дискриминационных и недружественных действий по отношению к Украине", – говорится в сообщении МКМТ в газете "Урядовый курьер" в среду.
Согласно ему, решение вступает в силу через 10 дней со дня опубликования, подробности дискриминационных и недружественных действий Узбекистана не уточняются.
МКМТ уточняет, что речь идет о товарах с кодами по УКТ ВЭД 8703 21 10 00 (с двигателем до 1000 куб. см), 8703 22 10 00 (с двигателем от 1000 до 1500 см куб.) и 8703 23 19 10 (с двигателем от 1500 до 3000 см. куб.).
Согласно данным Госстата, в январе-сентябре этого года импорт в Украину автомобилей из Узбекистана составил: по коду 8703 21 00 00 – один на $3,7 тыс., по коду 8703 22 00 00 – 168 на $1156 тыс., а по коду 8703 23 00 00 отсутствовал. Одновременно Украина в указанный период поставила в Узбекистан лишь 104 автомобиля на $948,1 тыс. по коду 8703 22 00 00.
Суммарный импорт автомобилей за 9 месяцев этого года составил: по коду 8703 21 00 00 – 5755 на $16,48 млн, по коду 8703 22 00 00 – 7345 на $47,24 млн и по коду 8703 23 00 00 – 7964 на $142,24 млн. Одновременно их экспорт был ниже на несколько порядков: по коду 8703 21 00 00 – 3 на $0,03 млн, по коду 8703 22 00 00 – 139 на $1,22 млн и по коду 8703 23 00 00 – 23 на $0,12 млн.
Как сообщалось, в Украины и Узбекистана уже был торговый спор по автомобилям: до 2011 года Узбекистан применял к украинским более высокие налоговые ставки по сравнению с автомобилями местного производства, украинские производили инициировали антидискриминационное расследование, Украина в октябре 2011 года ввела квоты в размере 3 автомобиля в год, но уже в декабре 2011 года Узбекистан устранил дискриминацию.
Фискальная служба напомнила о последствиях аннулирования регистрации плательщика НДС
В случае аннулирования регистрации лица плательщиком НДС, оно полностью теряет право на регистрацию налоговых накладных и расчетов корректировки. При этом если с даты составления налоговой накладной или расчета корректировки до даты аннулирования регистрации плательщика НДС еще не прошло 15 календарных дней, то штрафы за нерегистрацию не применяются.
Также после аннулирования регистрации плательщика НДС остаток средств с электронного счета перечисляется в бюджет, а такой счет закрывается. Но ошибочно и/или излишне уплаченные средства могут вернуть плательщику по его заявлению.
Расчет средней зарплаты для определения больничных: нюансы от ФСС по ВУТ
ФСС по ВУТ в письме от 25.08.2015 г. № 5.2-32-1380 разъяснил:
• если в месяце расчетного периода застрахованное лицо часть месяца болело, то поощрительные и компенсационные выплаты разового характера, начисленные и выплаченные в данном месяце, включаются при исчислении средней заработной платы в полном объеме;
• если застрахованное лицо в расчетном периоде не отработало месяц (с первого по первое число) по уважительной причине, такой месяц исключается из расчетного периода, а поощрительные и компенсационные выплаты разового характера, начисленные и выплаченные в этом месяце, не включаются при исчислении средней заработной платы;
• если в расчетном периоде перед наступлением страхового случая застрахованное лицо по уважительным причинам не имело заработка или страховой случай наступил в первый день работы, средняя заработная плата определяется исходя из тарифной ставки (должностного оклада) или ее части, установленной на день наступления страхового случая. Если тарифная ставка (должностной оклад) не устанавливается, расчет производится из размера минимальной заработной платы (или ее части), установленного законом на день наступления страхового случая. Указанный механизм исчисления средней заработной платы применяется также и при расчете пособия по беременности и родам.
Является ли факт фиктивности контрагента достаточным для лишения плательщика права на налоговый кредит
К написанию этой статьи автора побуждали последние тенденции практики Верховного Суда из рассмотрения налоговых споров, а именно — принятие постановления от 22.09.2015 по делу, рассматриваемому по иску одной из сетей супермаркетов к ГНИ. В деле содержится интересный вывод, который может в корне изменить судебную практику, преобладающую в админсудах до этого времени.
Підпис із запереченням
Справа стосується поширеної в Україні ситуації, коли податкові накладні підписано невідомими особами. При цьому офіційні (зазначені в реєстраційних даних) посадові особи контрагента заперечують свою причетність до створення та діяльності підприємства. Тобто маємо ознаки фіктивного підприємництва в розумінні ст.551 Господарського кодексу.
В подібних випадках органи контролю наполягали на тому, що всі документи, складені від імені фіктивної юридичної особи, не породжують жодних правових наслідків. Адже фіктивність суб’єкта господарювання свідчить про відсутність у будь-яких осіб повноважень щодо складання і підписання первинних документів. Відповідно, такими документами не може підтверджуватися право на податковий кредит, незалежно від змін у складі активів учасників господарської операції.
Як правило, адмінсуди оцінювали таку ситуацію з огляду на те, чи мала місце господарська операція, на підставі якої формувалися дані податкового обліку, і чи не позбавлена ця операція ділової мети. Обставина щодо підписання податкових накладних враховувалася в сукупності з іншими і як самодостатня підстава для невизнання права на податковий кредит не розглядалася.
Одна з подібних справ була предметом слухання ВС. У постанові від 22.09.2015 зазначено: «У ході розгляду справи суди попередніх інстанцій установили, що засновник і директор ТОВ, якого визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу («Фіктивне підприємництво»), (…) заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів».
Також у ВС нагадали, що в його постанові від 5.03.2012 (справа №21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, котрі стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть уважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Отже, йдеться в постанові Суду, оскільки у справі, яка розглядається, наявні відомості про те, що засновник та директор ТОВ (контрагент мережі супермаркетів) заперечує свою участь у його створенні та діяльності, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то перевірка та встановлення такої обставини має значення для правильного вирішення спору.
Прикметно, що ВС при цьому посилається на інше своє рішення — постанову від 5.03.2012 у справі, порушеній за позовом іншої компанії до ДПІ. Тоді ВС зазначав, що під час розгляду справи суди попередніх інстанцій установили, що товариства, податкові накладні яких стали підставою для формування податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів. Отже, зазначав Суд, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення вказаних у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
«Таким чином, висновок ВАС у справі, що розглядається, про протиправність донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ, який зроблений з посиланням на те, що сама лише наявність у ТОВ «Нафта» податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права», — йшлось у постанові Суду.
Як указували фахівці, думку про відсутність повноважень щодо підписання первинних документів від імені контрагентів позивача у розглядуваній справі та неможливість їх уважати належно оформленими документами ВС наводив як опис установлених у справі обставин, а не як правову позицію. Це можна пояснити тим, що всі відповідні висновки в розглядуваній постанові викладено після слів «у ході розгляду справи суди попередніх інстанцій установили».
Водночас абзацом нижче ВС сформулював твердження, яке багатьма юристами сприймалося як правова позиція: «сама лише наявність… податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права». В цьому абзаці без посилань на обставини справи йдеться про застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що, власне, і має становити зміст правової позиції ВС.
Вердикт особливого значення
Виявилося, що ВС інакше бачить зміст правової позиції у справі №21-421а11. Саме це відображено в постанові від 22.09.2015. Найвища судова інстанція наполягає на тому, що будь-які документи, виписані від імені осіб, що заперечують причетність до діяльності суб’єкта господарювання, не мають юридичної сили, не посвідчують придбання активів і не можуть підтверджувати право на податковий кредит. Причому фактичне здійснення самої господарської операції, як можна здогадатися зі змісту постанови, що аналізується, не має жодного значення.
Неважко передбачити, що робота органів контролю після імплементації цих висновків ВС у судову практику зводитиметься саме до встановлення факту фіктивності контрагента, наприклад через пояснення певних осіб про відсутність у них наміру провадити господарську діяльність під час заснування підприємства. При цьому не потрібно збирати докази про реальний рух активів, про їх використання у господарській діяльності, існування ділової мети тощо. Все буде просто: контрагент фіктивний, отже, не має права на податковий кредит. Мрія податківців стане реальністю! І завітати «з відповідним сюрпризом» до платника податків, який і гадки не мав про протиправний характер діяльності його контрагента, можна буде будь-якої миті, навіть за кілька років після проведення господарської операції.
Наскільки є обгрунтованим наведений вище висновок ВС? Чи є факт фіктивності контрагента достатнім для позбавлення платника податку права на податковий кредит? В українському податковому законодавстві відсутні норми, які дозволяють зробити саме такий висновок.
Якими насправді є правові наслідки фіктивності суб’єкта господарювання? Відповідь на це питання містить ч.1 ст.551 ГК. Єдиним передбаченим законом наслідком є виникнення підстав для припинення юридичної особи та для визнання недійсними її установчих документів. Водночас розглянута норма не ставить питання про недійсність інших юридичних дій, учинених таким суб’єктом, а також не говорить про відсутність будь-яких наслідків його діяльності. Причому така ліквідація проводиться в загальному порядку, без жодної вказівки на те, що всі вчинені від імені фіктивного суб’єкта господарювання юридичні дії є нікчемними.
Проте ст.18 закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців» містить чіткий припис про те, що відомості, які підлягають унесенню до ЄДР і були внесені до нього, вважаються достовірними й можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Водночас ч.2 цієї ж статті визначає: якщо відомості, які підлягають внесенню до реєстру, є недостовірними й були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі в разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
До реєстру вносяться відомості щодо наявності юридичної особи та існування в неї керівників. Відповідно, навіть недостовірні відомості про суб’єкт господарювання можуть використовуватися іншими особами. Хіба що такі особи були свідомі стосовно факту недостовірності.
Отже, чинне законодавство виходить із принципу публічно-правової легітимації діяльності всіх суб’єктів господарювання. Вони для третіх осіб існують, якщо відповідні дані внесені до ЄДРПОУ. І ніхто не повинен удаватися до перевірки даних, будь-яка особа може сприймати відомості про свого контрагента як достовірні, якщо вони містяться в реєстрі. Такий підхід закладено з метою забезпечення стабільності господарського обороту, коли будь-яка особа має бути впевнена, що придбання нею будь-якого майна не буде поставлене під сумнів через недобросовісну поведінку інших учасників правовідносин.
Тому немає жодних підстав стверджувати, що фіктивність суб’єкта господарювання «автоматично» позбавляє правового значення всі юридичні дії, вчинені від його імені. Просто такий суб’єкт має бути ліквідований, і не більше.
Цікаво, що в законодавстві окремих країн є приклади, коли нормативно врегульовано неможливість формування витрат та/або податкового кредиту на підставі документів, отриманих від фіктивних суб’єктів господарювання. Прикладом є ст.115 кодексу про податки і збори Республіки Казахстан, яка забороняє підтверджувати витрати документами, виданими від імені «лжепредприятий» (мова оригіналу. — Прим. авт.).
При цьому чітко вказано, що відповідні документи не можуть слугувати підтвердженням витрат, якщо видані з датою початку злочинної діяльності, визначеної у вироку чи постанові суду. Проте в Україні подібної норми немає, тому відсутні підстави для такого правозастосування.
Суб’єктний склад
Інша проблема: чи завжди визнається неналежним звітний документ, підписаний невідомими особами від імені фіктивного суб’єкта господарювання? І, відповідно, чи може в такому разі існувати право на податковий кредит за цими документами?
На перший погляд, підписання податкових накладних неуповноваженими особами прямо суперечить приписам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу. Ця норма прямо вказує на необхідність складання податкової накладної уповноваженою особою. Проте якщо засновник, створюючи фіктивний суб’єкт господарювання, нікого ні на що не уповноважував, то звідки можуть узятися повноваження стосовно її підписання?
Хоча детальніший аналіз указує на те, що такі повноваження має не тільки керівник, а й будь-яка інша особа, уповноважена на здійснення господарської операції. Це випливає з Порядку заповнення податкової накладної в будь-якій з його редакцій, що були чинними в різні часи. Наприклад, п.18 відповідного порядку, який був затверджений наказом Міністерства доходів і зборів від 14.01.2014 №10 і діяв до переходу на електронну форму податкової накладної, встановлено, що всі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку — продавця.
Хто ж є особою, уповноваженою на здійснення постачання? Відповідь на це запитання можна знайти в ч.2 ст.9 закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою первинні та зведені облікові документи повинні мати, зокрема, такий реквізит, як особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зауважте, конструкція аналізованої норми містить поняття «особа, яка брала участь у здійсненні господарської операції». Отже, саме ця особа і є повноважною на підписання звітних документів, у тому числі тих, які згідно зі ст.44 ПК є підставою для ведення податкового обліку, зокрема і щодо ПДВ. Причому саме особа, яка склала і підписала первинний документ, несе відповідальність за достовірність наведених у такому документі даних. Хіба може нести відповідальність неуповноважена особа? Погодьтеся, це нонсенс.
Отже, зі змісту норм податкового законодавства можна зробити висновок, що повноваження стосовно постачання товарів чи послуг має будь-яка особа, котра фактично здійснює відповідну операцію.
При цьому відносини між представниками юридичної особи (зокрема, щодо розподілу повноважень між ними) не повинні впливати на дійсність податкової накладної, оскільки вона не є тим документом, який установлює підстави для виникнення права власності, володіння чи інших цивільних прав. Водночас саме для підтвердження волі на укладення певних правочинів має значення факт наявності повноважень у представника діяти від імені юридичної особи. Натомість податкова накладна має слугувати виключно підтвердженням фактичного руху активів від однієї особи до іншої, безвідносно до цивільно-правових підстав такого руху.
Крім того, навіть у цивільно-правових відносинах існує інститут схвалення фактичними діями правочину, укладеного від імені сторони не уповноваженою на це особою. У разі постачання товару від імені фіктивного суб’єкта господарювання як схвалення відповідної господарської операції може розглядатися і прийняття коштів на оплату товару, і його фактична доставка.
До того ж з 1.01.2011 в Україні запроваджено обов’язкову реєстрацію податкових накладних. При цьому з 2015 року податкові накладні існують виключно в електронній формі. І підписуються вони електронним цифровим підписом, який видається на підставі договору між платником податків та органом контролю. Автентичність цього підпису щоразу перевіряється під час кожної реєстрації податкової накладної. Виникають питання: яким чином невстановленим та неуповноваженим особам від імені фіктивного суб’єкта господарювання вдалося отримати електронний цифровий підпис і завдяки цьому успішно реєструвати податкові накладні, на складання яких у цих осіб не було нібито жодних повноважень? І чому контролюючий орган може реєструвати податкові накладні, видані від імені фіктивного суб’єкта господарювання, а платник податків не має при цьому права на податковий кредит? Виходить, що держава неспроможна перевірити повноваження осіб, які реєструють податкові накладні, а платник податків повинен це робити?
Також варто зважати на те, що від імені фіктивного суб’єкта господарювання завжди діють його фактичні засновники та керівники. У відповідних вироках та постановах ці люди зазвичай фігурують як невстановлені особи. Але саме ці особи, як правило, і складають певні документи, а подекуди навіть здійснюють фактичне постачання товарів тощо. З огляду на норми цивільного законодавства цих осіб ніхто на здійснення операцій не уповноважував, але за зовнішніми ознаками вони цілком могли поводити себе як належні представники відповідної юридичної особи: мали при собі печатку, статутні документи, мали право підпису банківських документів тощо. І яким чином сумлінний платник податку мав пересвідчитися у відсутності в цих осіб повноважень на здійснення господарської операції?
Європейська практика
Тут ми підходимо до ключового питання: якими мають бути правові наслідки складання та підписання податкової накладної особою, яка за зовнішніми ознаками мала повноваження на здійснення господарської операції й фактично її здійснювала, але формально не мала діяти від імені певного суб’єкта господарювання? Кого, зрештою, мають зачіпати негативні наслідки цього? Чітку й однозначну відповідь на це запитання дає практика Європейського суду з прав людини.
Як зазначено в п.38 його рішення від 9.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»: «Коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, допущені конкретною компанією, вони можуть ужити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, котрі вказували б на те, що заявник був безпосередньо причетний до таких зловживань» .
Отже, на думку ЄСПЛ, відмова в підтвердженні права на бюджетне відшкодування ПДВ може грунтуватися на встановленні зловживань з боку саме того платника податку, який формував суми бюджетного відшкодування.
Загальновідомим також є рішення ЄСПЛ у справі «Булвес» АД проти Болгарії», де наголошується на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення, зокрема за несплату контрагентом ПДВ.
Таким чином, позбавлення права на податковий кредит або бюджетне відшкодування може бути застосоване саме до того платника податків, який припустився помилок, а не до іншої особи.
Цей принцип підлягає застосуванню також при оцінці правомірності посилання в податковому обліку платника податків на податкові накладні, складені та видані суб’єктом господарювання з ознаками фіктивності. Виходячи з правових позицій ЄСПЛ, відповідальність за неналежне складення податкової накладної повинен нести саме той платник податків, який допустив відповідне порушення, якщо податковим органом не доведена причетність іншого платника податків до протиправної діяльності недобросовісної особи. При цьому визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування є реальність господарської операції.
Цікаво, що раніше такої позиції дотримувався і ВС, зокрема в постанові від 21.01.2011 №40/11. Так, судді звертають увагу, що наявність у позивача податкових накладних, виданих невідомими особами, за умови встановлення судом факту нездійснення господарських операцій, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту. «Неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги», — сказано в постанові.
Таким чином, ВС виходив із залежності між складанням податкової накладної та реальністю господарської операції, яку ця накладна засвідчує. При цьому Суд акцентував увагу на тому, що підписання податкової накладної невстановленою особою може бути підставою для неврахування податкового кредиту не саме по собі, а лише за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність відповідної господарської операції. Що ж змусило найвищу судову інстанцію відійти від цих висновків?
Підсумовуючи викладене, варто зазначити, що складена з відповідними недоліками податкова накладна не може використовуватися для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, але тільки за умови відсутності факту здійснення господарської операції. В іншому разі можливість формування платником податку податкового кредиту або суми бюджетного відшкодування ПДВ за допомогою отриманих навіть від фіктивної особи контрагентів не виключається, якщо буде підтверджений факт придбання товарів (послуг) від імені фіктивного суб’єкта господарювання. Виняток становить ситуація, за якої буде доведено обізнаність платника податку з протиправним характером діяльності його контрагента.
На жаль, з огляду на останні тенденції судової практики ВС відповідні висновки можуть загубитися. Тому видається, що всій юридичній спільноті варто висловити свою позицію стосовно правозастосування у наведених відносинах. Можливо, окремі правові аргументи спонукають ВС конкретизувати свою позицію у відповідній категорії спорів.
Звісно, боротися із шахрайством потрібно. Але ця боротьба нічого не варта, якщо разом із недобросовісними особами безневинно постраждає бодай один сумлінний платник податків.
Налоговая реформа: быть или не быть
Накануне внесения в парламент проекта госбюджета-2016 в экспертной среде разразились жесткие баталии вокруг налоговой реформы. Точнее, двух ее проектов – от Министерства финансов и от парламентского комитета по налоговой политике. Причем последний вариант предлагает радикальное снижение ставок налогов. Однако, по оценкам экспертов, бюджетный дефицит в 2016 году может достигнуть 6,3% при согласованном с МВФ уровне не более 3,9%. При этом международное финансирование Украины в следующем году сократится почти в три раза по сравнению с 2015 годом. Очевидно, что на самом деле ресурсов для фискальной либерализации у Украины нет. И в такой ситуации страна должна будет или запрашивать дополнительное финансирование от МВФ и других западных доноров, или же повышать налоги.
Нормальной практикой во время экономического кризиса является стимулирование бизнеса и создание новых рабочих мест. В США и ЕС для этого используются инструменты тонкой настройки, которые применимы в странах с развитым финансовым рынком: снижение процентной ставки, программы количественного смягчения и пр. Страны, у которых есть накопленные резервы, к примеру, от нефтегазовых доходов, могут использовать для поддержки экономики фонды национального благосостояния.
Что же делать тем странам, у которых нет развитого финансового рынка, нет резервов, накопленных в течение многих лет, да и в общем-то ничего нет, кроме долгов. Как в таких странах стимулировать развитие производства и реальной экономики, создание рабочих мест и новых заводов?
Члены налогового комитета ВР считают, что оживить украинскую экономику может, прежде всего, радикальное снижение налогов. Так, НДС и налог на прибыль предлагается снизить до 15%, подоходный налог – до 10%, а единый соцвзнос – до 20%. Но и проект налоговой реформы от Минфина предлагает радикальное снижение ставки ЕСВ до 20%. Все другие ставки (налог на прибыль и НДС), видимо, для удобства, согласно реформе «от министерства», должны быть на том же уровне в 20%.
Оба варианта предложенных налоговых реформ выглядят не совсем реалистичными, хотя и продиктованы благими побуждениями. Главный посыл обеих реформ: снижение налогов позволит вывести из тени бизнес, работающий «в серую», и легализовать зарплаты в конвертах. Но давайте спросим честно: какой смысл для компаний легализировать зарплаты при ставке ЕСВ в 20%, если «обнал», по данным авторов проекта реформы от Нины Южаниной, стоит примерно 13%, а используя схемы с единым налогом, можно платить и того меньше?
Кроме того, следует учитывать и психологический фактор. Украинцы не доверяют государству, и имеют для этого все основания. Допустим, предприниматель легализует зарплаты в конвертах, прельстившись снижением ставки ЕСВ, а государство через год возьмет и вернет старые ставки обратно. Так часто, как в Украине, Налоговый кодекс не редактируют, наверное, нигде. Где гарантии, что ставки налогов в очередной раз не поменяют? Придется потом предпринимателю платить повышенные налоги. А если такой предприниматель сократит легальные зарплаты и снова выведет их в тень, такой «финт» привлечет внимание налоговой, которое лучше не привлекать.
В 2014 году собственные доходы Пенсионного фонда составили 169 млрд гривен, в то время как расходы составляли 234 млрд. Разницу в размере 65 млрд вынужден был компенсировать бюджет.
Представьте, что будет, если ЕСВ, ставка которого сейчас составляет от 36,8% до 49,7% для работодателей, сократится до 20%, то есть фактически в два раза. Под угрозой окажется поступление минимум 80 млрд гривен, которые необходимо будет также компенсировать из бюджета. При этом не забудьте, что в 2016 году будут отменены спецпошлины на импорт, которые принесут в этом году около 22 млрд гривен.
Правительство будет вынуждено увеличить расходы на субсидии с 21 млрд гривен в 2015-м до 43 млрд гривен в 2016-м.
Также в 2016-м по согласованию с МВФ существенно сократит перечисления в бюджет и Нацбанк, который в этом году должен профинансировать бюджет на 65 млрд гривен. Кроме того, не следует забывать, что общий долг бизнесу – как по возмещению НДС, так и по переплате налога на прибыль – достиг 47 млрд гривен. И эти суммы, так или иначе, надо возвращать в следующем году.
При этом экономия бюджета от реструктуризации госдолга составит около 33,5 млрд гривен (по условиям реструктуризации, Украина не выплачивает проценты по реструктурированному долгу до 2019 года). А противоречивый шаг по отмене льготного режима для аграриев принесет, по прогнозу Минфина, около 11,3 млрд гривен.
В текущем году на выполнение бюджета позитивно влияет инфляционный и девальвационный лаг между доходами, которые по факту генерируются по среднему курсу не менее 22 грн/$, и расходами, которые были заложены в бюджете, исходя из курса 17. В следующем году этот инфляционный лаг пойдет уже не в пользу бюджета, так как расходы-2016 будут формироваться, исходя из курса в 24,1, а уровень девальвации и, соответственно, инфляции будет значительно ниже, чем в 2015 году.
По нашим оценкам, бюджетный дефицит в 2016 году может достигнуть 6,3% при согласованном с МВФ уровне не более 3,9%. При этом Украина в следующем году сможет рассчитывать только на $5,6 млрд международного финансирования ($2,5 млрд от МВФ и $3,1 млрд – от западных стран и международных финансовых институтов) против $16,2 млрд, которые страна получит в этом году.
Таким образом, даже поверхностный анализ доходов и расходов бюджета показывает, что ресурсов для снижения налогов на самом деле у Украины нет. И в такой ситуации страна должна будет или запрашивать дополнительное финансирование от МВФ либо иных международных источников, или же вместо снижения фискальной нагрузки, наоборот, повышать ставки существующих налогов либо вводить новые налоги.
Тем не менее, даже в таких достаточно тяжелых условиях вполне возможно предложить точечные меры поддержки для инвесторов, которые хотели бы развивать производство в Украине. Например, льготы по налогу на прибыль и ввозному НДС для компаний, открывающих заводы в Украине.
Опыт свободных экономических зон также будет нелишним. Но главным стимулом для инвестиций в Украину будет, безусловно, улучшение бизнес-климата в стране, реформа судебной системы или хотя бы уменьшение коррупции в органах власти, укрепление защиты прав инвесторов – все те стандартные вещи, о которых мы говорим который уже год, а воз, как говорится, и ныне там.
Налоговая реформа: Минфин отказался от диалога с депутатами
Конфликт обострился: Минфин отказывается обсуждать с налоговым комитетом снижение ставок налогов, а фракции Блока Петра Порошенко и "Самопомощи" в Парламенте пообещали не голосовать за правительственный законопроект Кабинету министров и народным депутатам в очередной раз не удалось достичь компромисса по вопросу налоговой реформы. Об этом после встречи нардепов с премьер-министром Арсением Яценюком и спикером парламента Владимиром Гройсманом рассказала глава налогового комитета Верховной Рады Нина Южанина.
"Министерство финансов в ходе встречи фактически без объяснения причин отказалось от конструктивного сотрудничества с народными депутатами и настаивает на своем проекте, текст которого держит в секрете. Из-за такой позиции представителей Минфина, сегодняшняя встреча не принесла никаких результатов но не приблизила позиций сторон", — заявили в Комитете.
Более оптимистично встречу описал Гройсман: "Договорились о том, что исходя из того, что правительство планирует внести в парламент 2 декабря проекты законов о налоговой реформе и о бюджете, я предложил, чтобы мы немедленно объединили усилия и до 2 числа парламент совместно с правительством поработали над тем, чтобы максимально согласовать все позиции еще до того, как правительство примет решение и внесет их в парламент... Я считаю, что необходим диалог и началом диалога можно считать сегодняшнюю встречу. Хотя не все вопросы были обсуждены, я бы назвал это обменом мнениями", — заявил он на брифинге после встречи.
Представители Кабмина объявили, что проект налоговой реформы правительства будет подан в Верховную Раду на следующей неделе, но фракции БПП и "Самопомочи" уже сообщили, что не поддержат его.
Кроме того, члены парламентского комитета заявили, что правительтсвенный законопроект представляет собой не новый текст Налогового кодекса, а нынешний Кодекс, в котором изменена рубрикация, увеличены ставки налогов, и ликвидирована третья группа упрощенной система налогообложения.
"Все предложения от комитета Рады по вопросам налоговой и таможенной политики работать над законопроектом вместе и перейти от политики уничтожения бизнеса слишком высоким налоговым давлением к либеральной налоговой системе, которая будет способствовать развитию предпринимательской деятельности и детенизации экономики, были отклонены даже без попытки понять цель и суть законопроекта №3357", — говорят в комитете.
Депутаты заявили, что провал реформы приведет к "социальному взрыву, протестам и дальнейшему разрушению экономики, которую не спасут кредиты от международных финансовых организаций" и призвали членов правительства начать совместную конструктивную работу вместе с народными депутатами.
"Законопроект №3357 нужно в ближайшие дни принять в первом чтении. Между первым и вторым чтением совместно с Министерством финансов и представителями общественности и бизнеса мы можем его доработать и в начале декабря принять его в целом. После этого он станет основой для нового бюджета, который вполне реально при отсутствии сопротивления со стороны Минфина принять в конце декабря. Страна уже летит в пропасть из-за того, что бюджет — это просто бухгалтерский механизм сведения концов с концами. Мы — среди лидеров по падению ВВП. Это следствие постоянного выжимания последних соков из украинских предпринимателей. И эту практику наконец нужно прекратить", — заявила председатель комитета Нина Южанина.
Сегодня народные депутаты, члены правительства и Премьер собрались для того, чтобы согласовать общую позицию по налоговой реформе. Минфин отстаивает свою концепцию реформы со ставками основных налогов 20%. Налоговый комитет, в свою очередь, представил проект либеральной налоговой реформы, которая была подготовлена группой экспертов, и подписана более 120 народными депутатами.
ГФС обещает искоренить теневой бизнес в Одесской области
Главное управление Государственной фискальной службы в Одесской области обещает искоренить теневой бизнес в Одесской области.
"Наша позиция очень простая. Фискальная служба Одесской области всячески будет оказывать содействие добросовестным налогоплательщикам при выполнении ими своих обязательств перед бюджетом. И ни в коем случае в Одесской области теневой бизнес работать не будет", — цитирует пресс-служба ведомства заявление и.о. начальника ГУ ГФС Украины в Одесской области Глеба Милютина, которое он сделал на встрече с предпринимателями региона.
Кроме того, глава ведомства пообещал открытый диалог и решение проблемных вопросов, которые сегодня беспокоят налогоплательщиков.
Набрав чинності новий Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків
Новий Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів був затверджений ще у серпні. Проте лиш сьогодні, 25 листопада, він набрав чинності
Нагадаємо, що Мінфін наказом від 18.08.2015 р. №721 затвердив новий Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів.
У новій редакції Порядку:
передбачено можливість відкриття рахунку банком на підставі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків;
зменшено строк, необхідний для відкриття підприємством рахунку у банку, з двох до одного робочого дня;
запроваджено принцип мовчазної згоди у разі недотримання контролюючим органом визначених строків для направлення банку повідомлення про взяття або відмову у взятті рахунка на облік;
скасовано обов’язкове роздрукування фінансовими установами та органами ДФС паперових копій електронних повідомлень про відкриття рахунків платникам податків;
змінено порядок відправки та формат файлів (пакетів файлів) для обміну інформацією в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку між органами ДФС України та банками і іншими фінансовими установами.
Як зазначено у Наказі, новий Порядок набирає чинності через два місяці з дня його офіційного опублікування. Опубліковано в «Офіційному віснику України» від 25.09.2015 р. № 74. Таким чином, сьогодні, 25.11.2015 р., наказ набрав чинності.
Нацбанк будет отстранять платежные системы от рынка за нарушения законодательства
Ранее Нацбанк имел право только отозвать или аннулировать лицензию небанковского финансового учреждения.
Национальный банк Украины усовершенствовал порядок применения мер воздействия за нарушения законодательства к платежным организациям платежных систем, их участникам и операторам услуг платежной инфраструктуры, предусмотрев более гибкий механизм их отстранения от рынка.
Об этом сообщается на сайте регулятора со ссылкой на постановление №815, действующее с сегодняшнего дня, 26 ноября.
"Национальному банку Украины предоставляется право останавливать на срок до одного года действие лицензии небанковского финансового учреждения на перевод средств в национальной валюте без открытия счетов в случае нарушения им требований законодательства Украины по вопросам перевода средств", — говорится в сообщении.
При этом НБУ напоминает, что ранее имел право только отозвать или аннулировать лицензию небанковского финансового учреждения.
Также сообщается, что согласно новому порядку Национальный банк сможет применять ряд мер воздействия к банкам, небанковским финучреждениям и национальному оператору почтовой связи в случае нарушения нормативно-правовых актов, содержащих требования о приостановке осуществления финансовых операций.
Национальный банк с 29 июля упростил доступ для международных платежных систем на рынок Украины, предусмотрев в своих нормативных документах возможности для дальнейшего функционирования в стране международных систем интернет-расчетов, включая PayPal, ApplePay, GoogleWallet.
В частности, регулятор определил условия внесения информации о таких системах в Реестр платежных систем, уточнил требования к документам участников рынка платежных услуг и упростил процедуру получения лицензии на перевод средств для международных платежных систем.
Также НБУ предусмотрел возможности для граждан проводить расчеты с нерезидентами электронными деньгами, выпущенными за пределами Украины, и увеличил предельную сумму расчетов электронными деньгами в течение календарного года.
| 
