Індексацію за січень – жовтень 2015 року нараховано в листопаді: Як правильно утримати ПДФО і військовий збір?

Підприємство не нараховувало працівникам суми індексації в січні – жовтні 2015 року через брак коштів. У листопаді кошти з’явилися і підприємство нарахувало працівникам індексацію за цей період. Які особливості сплати ПДФО та військового збору з донарахованих у поточному місяці сум індексації за попередні періоди? Як таке донарахування відображається у формі № 1ДФ?

Суми індексації, нараховані в листопаді за січень – жовтень, є складовою зарплати за листопад і включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу цього місяця. При цьому підстав для проведення перерахунку немає.

Наприклад, працівник щомісяця протягом січня – жовтня отримував зарплату в сумі 1 500 грн. і мав право на ПСП у розмірі 609 грн. У листопаді йому нараховано індексацію в сумі 5 000 грн. за ці місяці, а також 500 грн. за листопад. Усього за листопад нараховано 7 000 грн. У такому разі підприємство повинне утримати ПДФО із 7 000 грн.

При цьому підстав для проведення перерахунку ПДФО за січень – жовтень 2015 року немає (адже об’єкт оподаткування листопада складається із сум зарплати, нарахованої протягом цього місяця).

Щодо військового збору зазначене таке. Відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПК об’єктом обкладення збором є доходи, визначені ст. 163 ПК. При цьому нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПК (пп. 1.2 п. 161 ПК).

Отже, у наведеній ситуації суми індексації за січень – жовтень 2015 року будуть обкладатися військовим збором за ставкою 1,5 % у складі зарплати, нарахованої за листопад 2015 року.

Зважаючи на вищезазначене, індексація є складовою заробітної плати (фонд додаткової зарплати), і тому суму індексації за січень – жовтень 2015 року, нараховану у складі зарплати за листопад, треба відобразити в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за IV квартал з ознакою доходу «101». Сума доходу та військового збору в розд. II зазначається загальною сумою нарахування.

Банківська таємниця не буде поширюватися на юросіб, - законопроект

У Верховній Раді зареєстрований законопроект № 3479 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань банківської таємниці».

Документом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу та Закону “Про банки і банківську діяльність" передбачивши, що банківською таємницею є інформація (відомості) про банківський рахунок, банківський вклад (депозит) фізособи (крім фізособи – суб’єкта підприємницької діяльності в частині здійснення такої діяльності), а також інформація (відомості) про операції, які були проведені на користь чи за дорученням фізособи (крім фізособи – суб’єкта підприємницької діяльності в частині здійснення такої діяльності), його представника, здійснені ним угоди, у тому числі договори банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту) та їх умови, що стали відомі банку у процесі обслуговування фізособи та взаємовідносин з ним.

Законопроектом передбачається встановити, що інформація (відомості) про банки чи клієнтів, що збирається Нацбанком під час проведення банківського нагляду та/або валютного контролю, матеріали проведених перевірок Нацбанку документи про результати проведених перевірок є банківською таємницею виключно в частині інформації, що стосується інформації про клієнта – фізичну особу.

Крім того, проектом змін закріплюється, що інформація (відомості), що містяться у проектах рішень про застосування заходів впливу до банків або осіб, що є об’єктом перевірки Нацбанку, є банківською таємницею виключно до моменту прийняття рішення та його опублікування на офіційному сайті НБУ.

Законопроектом також встановлюється новий порядок розкриття банківської таємниці, а саме: інформація, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

1) на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної фізичної особи; 2) за рішенням суду; 3) органам державної влади та правоохоронним органам на їх письмову вимогу у разі, якщо право на отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачено відповідними законами України у порядку встановленому цим та іншими законами України.

Водночас, проектом передбачається, що у разі неправомірного розголошення банком та/або третіми особами, у тому числі органами державної влади, їхніми посадовими та службовими особами, відомостей, що становлять банківську таємницю, що завдало матеріальної чи моральної шкоди клієнту, клієнт має право вимагати від банку та/або третіх осіб, у тому числі їх посадових та службових осіб, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Додамо, що згідно з чинною редакцією статті 60 закону «Про банки і банківську діяльність», до банківської таємниці віднесено:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація.

Підприємствам компенсують середній заробіток мобілізованим за 2014 рік

Починаючи із 08.02.15 р. за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, на строк до закінчення особливого періоду, але не більше одного року, зберігалося місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності (за рахунок роботодавця).

Громадяни України, призвані на строкову військову службу на строк до закінчення особливого періоду, користуються гарантіями, передбаченими ч.ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП.
Тобто відповідно до законодавства, із 08.02.15 р. зазначеній категорії громадян середній заробіток на підприємстві зберігався на загальних підставах, а починаючи із 11.06.15 р. підприємствам, установам, організаціям здійснюється компенсація цього заробітку за рахунок держбюджету.

У такому ж порядку здійснюються виплати громадянам, які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (стосується змін до ч. 4 ст. 119 КЗпП).

З метою безумовного виконання положень постанови КМУ від 04.11.15 р. № 911, структурним підрозділам облдержадміністрацій із питань соціального захисту населення доручено організувати прийом звітів про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженого постанвою КМУ від 04.03.15 р. № 105 (у т.ч. за 2014 рік), та забезпечення заходів щодо повного використання коштів за бюджетною програмою 2501350.

Для забезпечення виплати компенсації в грудні 2015 року Мінсоцполітики запропонувало структурним підрозділам облдержадміністрацій із питань соціального захисту населення подати до 14 грудня 2015 року відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації середнього заробітку.

Щодо розміру добових витрат у 2015 році

Розмір добових витрат у 2015 році для відряджень:
- у межах території України – 243,60 грн.;

- за кордон – 913,50 грн.

Згідно з проектом Держбюджету на 2016 рік з 1 січня розмір добових може складати:
- в межах території України - 266,00 грн.;

- за кордон - 997,50 грн.

Щодо затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

17.11.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі – Наказ № 859), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, яким затверджено:

- нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи;

- Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 179/24711 втратив чинність.

Довідково: Наказ № 859 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 17 листопада 2015 року № 89.

Відповідно до п. 46.6 ПК дана форма вперше застосовується зі звіту за 2016 рік. За 2015 рік звітуємо за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. № 793.

МНМА в податковому обліку після 01.09.15 р.

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області розглянула питання щодо визначення граничної вартості малоцінних необоротних матеріальних активів.
Так, з 01.09.15 р. (дата набрання чинності Законом від 17.07.15 р. № 655) до основних засобів можуть бути віднесені матеріальні активи, призначені для використання в господарській діяльності, з терміном корисного використання більше одного року з дати введення в експлуатацію та вартістю, яка перевищує 6000 гривень.
Закон від 17.07.15 р. № 655 не має зворотної сили, тому всі матеріальні активи, первісна вартість яких є меншою за 6000 грн., віднесені для цілей податкового обліку до основних засобів згідно з вартісними обмеженнями на дату їх придбання (введення в експлуатацію), не потребують виключення зі складу основних засобів на дату набрання чинності Законом від 17.07.15 р. № 655. Такі засоби залишаються у складі основних засобів при здійсненні податкового обліку до повної їх амортизації до залишкової вартості на рівні ліквідаційної.

Народні депутати хочуть, щоб кредитні спілки не платили податок на прибуток

У Верховну Раду внесений законопроект №3481 «Про внесення зміни до статті 133 Податкового кодексу України щодо статусу неприбутковості кредитних спілок».

Документом пропонується надати можливість кредитним спілкам, які не мають на меті отримання прибутку, набути статус неприбуткової організації.

Слід зазначити, що Податковим кодексом передбачено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Проте як констатується в пояснювальній записці, кредитна спілка, маючи своїм завданням фінансову взаємопідтримку своїх членів – пересічних українських громадян на кооперативних засадах, відповідно до вимог статті 21 Закону України “Про кредитні спілки", нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляє за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).

«Отже, вимога Податкового кодексу України щодо встановлення в статуті кредитної спілки заборони розподілу отриманих прибутків (доходів) між членами кредитної спілки не може бути дотримана кредитною спілкою, і на відміну від інших юридичних осіб, заснованих на підприємницьких засадах, кредитна спілка, не маючи на меті отримання прибутку, позбавлена можливості набути статусу неприбутковості», - зазначають автори законопроекту.

Вони посилаються на дані асоціацій кредитних спілок України – ВАКС та НАКСУ, відповідно до яких наслідком неможливості набути статусу неприбутковості стане закриття не менше 100 невеликих установ, які працюють, в тому числі, і у віддалених сільських районах, та суттєве зменшення активів великих кредитних спілок, що «призведе не тільки до припинення або значного обмеження доступу до фінансових ресурсів місцевого населення, але й до скорочення робочих місць із відповідним зменшенням сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору у сумах, які суттєво перевищуватимуть можливі обсяги податку на прибуток підприємств, який міг би бути сплачений такими кредитними спілками».

«При цьому, пільгове оподаткування діяльності кредитних спілок як важливого соціального фактора — це загальноприйнята світова практика інших країн світу. У європейських країнах, таких як Польща, Нідерланди кредитні спілки мають статус неприбутковості, активно розвиваються та їх діяльність досить дієво підтримується з боку держави. У США вони є неприбутковими понад 100 років.

У теперішні кризові часи кредитні спілка — це чи не єдина структура, яка задовольняє потреби українців у дрібному кредиті та кредитує малих сільгоспвиробників. Тому, прийняття законопроекту дозволить забезпечити розвиток кредитних спілок, що відповідає інтересам народу, але й інтересам держави, адже саме завдяки їм малозабезпечені верстви населення мають можливість вирішувати свої соціальні та побутові питання, а економіка України – розвиватися шляхом отримання інвестицій від малого підприємництва та сільгоспвиробництва», - констатується в пояснювальній записці.

Як обліковувати суми поліпшень об`єктів, отриманих в оперативну оренду/лізинг?

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області розглянула питання щодо податкового обліку суми поліпшень об'єктів, отриманих в оперативну оренду/лізинг, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств та ПДВ.

Так, витрати лізингоодержувача на поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються лізингоодержувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Таким чином, вартість поліпшення орендованих основних засобів для цілей розрахунку податкової амортизації зараховується як новий об'єкт 9 групи "інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років, визначеної у пп. 138.3.3 ПК.

Щодо податкових наслідків з ПДВ у платника ПДВ - орендаря у разі повернення ним об'єкта оперативної оренди/лізингу орендодавцю, по якому сума здійснених поліпшень об'єкта оперативної оренди/лізингу повністю незамортизована
Враховуючи те, що витрати на поліпшення об'єкта операційної оренди відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних активів, то при поверненні орендарем об'єкта оперативної оренди/лізингу орендодавцю на вартість здійснених поліпшень (в незамортизованій частині) такий орендар нараховує податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ПК.

Кабмін повинен переглянути розмір прожиткового мінімуму

Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив, що Кабінет Міністрів України зобов'язаний провести науково-громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму в Україні.

Відповідне рішення суду та виконавчий лист були прийняті 11 та 17 листопада відповідно за позовом керівника проекту «Відкритий Суд» Станіслава Батрина.

Дане рішення також передбачає проведення перегляду вмісту наборів непродовольчих товарів, продуктів харчування та послуг для основних соціально-демографічних груп населення та встановлення відповідного розміру прожиткового мінімуму в Україні в 2015 р.

Нагадаємо, рішення з цього питання було прийнято Окружним адміністративним судом Києва у вересні цього року, однак Кабмін вирішив подати апеляційну скаргу.

Заповнення окремих рядків ПДВ-декларації при придбанні товарів/послуг після 01.07.15 р.

Починаючи з 1 липня 2015 року всі суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг, відображаються в розділі II податкової декларації з ПДВ (далі - декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Мінфіном від 23.09.14 р. № 966 (далі - Порядок), з урахуванням таких особливостей:

- у рядку 10.1.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 20 %;

- у рядку 10.1.2, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 7 %;

- у рядку 11.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 0 %, а також якщо товари/послуги, необоротні активи, придбані без ПДВ (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування тощо);
- у рядку 12 - операції з ввезення товарів на митну територію України;
- рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу II декларації не заповнюються.

Щодо відображення у податковій декларації з ПДВ коригування обсягів придбання товарів/послуг

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку:
- у рядку 16.1.2 податкової декларації з ПДВ відображається коригування згідно зі статтею 192 ПК обсягів придбання товарів/послуг, які було включено до рядка 10.2.1;
- у рядку 16.1.3 податкової декларації з ПДВ відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу ПК обсягів придбання товарів/послуг, які було включено до рядка 10.2.2;
- у рядку 16.1.4 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 ПК обсягів придбання товарів/послуг, за якими не нараховувався податок на додану вартість, у тому числі, які було включено до рядків 11.1, 11.2, 13.2, 14.2;
- у рядках 16.1.5 та 16.1.6 відображається коригування згідно зі статтею 192 ПК обсягу придбання товарів/послуг, який було відображено у рядках 15.1 та 15.2.
При заповненні цих рядків обов'язковим є подання додатка 1 (Д1) до декларації, що заповнюється в розрізі контрагентів, та розрахунків коригування до податкових накладних.

Порядок проставлення апостиля на офіційних документах

Мін’юст затвердив Порядок проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.

Цей Порядок визначає процедуру проставлення Мін’юстом апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України (далі - проставлення апостиля) з метою реалізації Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав.

Проставлення апостиля здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Електронного реєстру апостилів в такому порядку:

1. прийняття документів, формування та реєстрація заяви;
2. розгляд документів, поданих для проставлення апостиля;
3. проставлення апостиля, відмова у його проставленні;
4.  видача документів за результатом розгляду заяви.

Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 2 робочих днів.

У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про держреєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Держреєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.

За надання послуг з проставлення апостиля справляється плата у розмірах, визначених законодавством.

Крім цього, встановлено, що проставлення апостиля на документах, поданих до Мін’юсту, до набрання чинності цим наказом, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на дату їх подання.

Особливості подання звітності у разі відсутності головного бухгалтера

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області роз'яснила особливості подання звітності за підписом керівника у разі відсутності головного бухгалтера.
1) Подання документів в електронному вигляді.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера ЕЦП посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку:

- першим - ЕЦП керівника,

-другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
Оскільки підставою для прийняття податкової звітності в електронному вигляді є підтвердження ЕЦП посадових осіб платника податків, підписи яких є обов’язковими для податкової звітності в паперовій формі, то посилені сертифікати відкритих ключів можуть подаватись на всіх відповідальних працівників підприємства, які мають право відповідного підпису на випадок тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера.

2) Подання документів в паперовому вигляді.

У разі відсутності керівника та головного бухгалтера юридичної особи на роботі з поважних причин, податкова декларація може бути підписана іншими особами, які уповноважені виконувати обов’язки керівників на час їх відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала податкову декларацію, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з податковою декларацією до контролюючого органу.

За яких умов платник податку може не відповідати на запит податківців?

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області розглянула питання про надання податкової консультації щодо вимог до складання письмового запиту платнику податків про надання інформації.

Так, запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

- підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ПК із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

- перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

- печатку контролюючого органу.

Отже, посадові особи контролюючих органів повинні направляти платникам податків запити про надання інформації з дотриманням наведених вище вимог.
У разі коли запит складено з порушенням вищезазначених вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Парламент готує Закон про валютні кредити

Верховная Рада готовит новый законопроект, который направлен на конвертацию валютных розничных кредитов в гривну. Как передает FinClub, об этом сообщил заместитель главы комитета Верховной Рады по вопросам финансовой политики и банковской деятельности Руслан Демчак в ходе круглого стола "Состояние банковского бизнеса в 2015 году. Розница".

"Есть известный закон 1558-1, он негативно влияет на банковскую систему. Поэтому сейчас готовится новый законопроект о реструктуризации валютных займов. Предполагается, что конвертация будет проходить по текущему курсу. При этом часть кредита будет прощена. Заемщикам, у которых кредит был взят на единое жилье, простят 25% займа, тем, у кого это жилье социальное-50%. Участникам АТО и инвалидам будут списывать по 80%, а семьям погибших участников АТО-100%", - рассказал Руслан Демчак.

Ранее глава парламентского комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности Сергей Рыбалка пообещал валютным заемщикам прогресс в вопросе выяснения судьбы законопроекта №1558-1.

Рентна плата за спецводовикористання: хто платить, а хто - ні?

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області розглянула питання щодо рентної плати за спеціальне використання води.

Так, суб'єкт господарювання - водокористувач, який уклав договір на поставку води з водокористувачем - постачальником та має на балансі власні будівлі (нежитлові, житлові, гуртожитки), не є платником рентної плати, якщо:

- використовує обсяги води в таких будівлях виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;

- використовує обсяги води в таких будівлях для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.

Суб'єкт господарювання, який має дозвіл на спеціальне використання води або договір на поставку води, не є платником рентної плати за спеціальне використання води у разі використання ним води для задоволення виключно власних (співробітників) питних і санітарно-гігієнічних потреб (в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання води для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані). При використанні суб'єктом господарювання води одночасно як для виробничих потреб, так і для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, він є платником рентної плати за спеціальне використання води за весь обсяг фактично використаної води.

Якщо обсяги води використовуються таким суб'єктом господарювання для задоволення інших, ніж питні і санітарно-гігієнічні потреби населення (зокрема, приготування їжі в їдальнях, кафетеріях з метою її реалізації за кошти, реалізації товарів та надання платних послуг тощо), та/або для задоволення інших, ніж виключно власні питні і санітарно-гігієнічні потреби, то такий суб'єкт господарювання є платником рентної плати за всю фактично використану воду з урахуванням втрат води в системах водопостачання в таких будівлях (за виключенням обсягів води, переданої населенню).

Нормами ПК не передбачено механізму розподілу обсягів фактично використаної у звітному періоді води на обсяги: використаної окремо для власних санітарно-гігієнічних та використаної для інших потреб юридичних осіб, у тому числі з причини відсутності нормативів споживання води юридичними особами виключно на власні питні і санітарно-гігієнічні потреби.

Зміни у переліку медичних виробів, що оподатковуються за ставкою 7 %

Кабмін вніс зміни до переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 %, затвердженого постановою КМУ від 03.09.14 р. № 410.

Так уточнено, що звільняються від оподаткування ПДВ технічні та інші засоби реабілітації для інвалідів та інших пільгових категорій населення відповідно до постанови КМУ від 02.02.11 р. № 79, код згідно з УКТЗЕД:

- 8713 - Коляски інвалідні, з двигуном або без двигуна чи з іншим механізмом для пересування;
- 9021 10 10 00 - Пристрої ортопедичні, у тому числі милиці та тростини-милиці;

- 9021 39 90 00 - Інші штучні частини тіла;

- 9021 90 90 00 - Апарати, які носять на собі, із собою або імплантують у тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду;

- 9402 90 00 00 - Інші меблі медичні, хірургічні.

Ремонт РРО більше тижня: ЦСО надасть власний підмінний РРО

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області розглянула питання щодо надання ЦСО підмінного РРО у разі затримки гарантійного ремонту РРО більше семи робочих днів.

Так, на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії передбачено можливість проведення розрахункових операцій з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

У разі затримки гарантійного ремонту РРО більше 7 робочих днів, ЦСО на прохання суб'єкта господарювання (за відсутності у нього резервного РРО) повинен передати власний підмінний РРО. Суб'єкт господарювання спільно з ЦСО реєструють переданий РРО в органах ДФС та вводять його в експлуатацію.

Щодо розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо у розрахунковому періоді була оплачувана відпустка
 

Змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 439 було викладено в новій редакції Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266). При цьому, згідно з роз’ясненнями Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 07.07.2015 р. № 2.4-17-1112 новий порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням застосовується до страхових випадків, які настали з 04.07.2015 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, – тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати. Тобто період перебування застрахованої особи в оплачуваній відпустці не належить до поважних причин і не виключається з розрахункового періоду.

 Відповідно до пункту 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які подаються до Державної фіскальної служби.

Окрім цього, особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5). Згідно з пп. 1.6.1 п. 1.6 Інструкції № 5 нарахування фонду оплати праці відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця), зокрема, відпустки, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Отже, у зв’язку із викладеним вище при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності по страховим випадкам, які настали з 04.07.2015 року, період перебування застрахованої особи в оплачуваній відпустці не виключаються із розрахункового періоду.

Громадяни, які звернулися за субсидіями, зможуть отримати інформацію про стан обробки запитів щодо їх доходів

Відсьогодні Державна фіскальна служба України запроваджує новий електронний сервіс «Інформування громадян про результати обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення».

За його допомогою громадяни та працівники органів соціального захисту населення, вказавши реєстраційні дані фізичної особи, можуть у телефонному режимі отримати необхідну інформацію в Інформаційно-довідковому департаменті ДФС.

Контактні телефони для отримання інформації:

0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів)

(044) 454-16-13 з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі) для мешканців Києва.

Загалом, з 1 травня 2015 року ДФС оброблено та надано інформацію про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, по 10 000 000 запитах від 669 структурних підрозділів соціального захисту населення.