Щодо розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо у розрахунковому періоді була оплачувана відпустка
Змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 439 було викладено в новій редакції Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266). При цьому, згідно з роз’ясненнями Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 07.07.2015 р. № 2.4-17-1112 новий порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням застосовується до страхових випадків, які настали з 04.07.2015 року. Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, – тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати. Тобто період перебування застрахованої особи в оплачуваній відпустці не належить до поважних причин і не виключається з розрахункового періоду. Відповідно до пункту 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які подаються до Державної фіскальної служби. Окрім цього, особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5). Згідно з пп. 1.6.1 п. 1.6 Інструкції № 5 нарахування фонду оплати праці відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця), зокрема, відпустки, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці. Отже, у зв’язку із викладеним вище при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності по страховим випадкам, які настали з 04.07.2015 року, період перебування застрахованої особи в оплачуваній відпустці не виключаються із розрахункового періоду.
Чи зобов’язаний працівник при укладенні трудового договору писати заяву?
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. На сьогодні, волевиявлення працівника щодо бажання працювати може бути оформлено заявою про прийняття на роботу або підписаним письмовим трудовим договором.
Уряд збільшує розмір пенсій та соціальної допомоги інвалідам ІІІ групи, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
Кабінет Міністрів України вніс зміни до своєї постанови від 26 березня 2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», якими забезпечив пенсійні виплати інвалідам ІІІ групи загального захворювання та виплату державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам у розмірі на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Як відомо, статтею 46 Конституції України гарантовано, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зважаючи на підвищення розмірів прожиткових мінімумів для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 вересня 2015 року, розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить 1 074 гривні. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» для отримувачів пенсійних виплат - інвалідів ІІІ групи загального захворювання, державної соціальної допомоги - інвалідів з дитинства ІІІ групи та дітей-інвалідів (на яких батьки не отримують надбавку на догляд) було встановлено обмеження розміру виплати - не більше 949 гривень. Прийнята Урядом постанова це обмеження знімає. Відтепер зазначені громадяни (а їх в Україні - 620,4 тисячі) отримуватимуть пенсійні виплати у розмірі на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як і передбачено нормами Конституції України.
Мінфін про інвентаризацію мобілізованого транспорту
Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, які оформлюються відповідними розпорядженнями. Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. N 879 (далі - Положення). Згідно з пунктом 6 розділу I Положення суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Пунктом 10 розділу II Положення передбачено, що на активи, що знаходяться в дорозі, не оплачену у строк покупцями відвантажену продукцію (товари) та на ті активи, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), складаються окремі інвентаризаційні описи. Відповідно до абзацу третього пункту 20 розділу II Положення на активи, що належать іншим підприємствам, складаються окремі звіряльні відомості, копії яких надсилаються власнику. Відображення в інвентаризаційному описі мобілізованого транспорту здійснюється на підставі акта приймання-передачі, що підтверджує факт передання такого майна та відомостей, отриманих від зберігача транспорту (за наявності).
Окружна виборча комісія є податковим агентом і має утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір
З метою контролю за оподаткуванням та забезпечення своєчасного та повного надходження податків і зборів до бюджетів Державна фіскальна служба України повідомляє, що окружна виборча комісія є юридичною особою та комісією вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій в межах відповідного територіального виборчого округу з питань виборів депутатів. Дільнична виборча комісія не є юридичною особою. Окружна виборча комісія, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (заробітну плату) фізичній особі, відповідно до норм Податкового кодексу України, є податковим агентом і має утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від суми такого доходу за рахунок такої особи та перерахувати його до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Крім того, як податковий агент, окружна виборча комісія повинна подати до органу державної податкової служби податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.01.14 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.14 за № 111/26556.
Яке покарання загрожує підприємству, що звільнило мобілізованого працівника?
Відповідно до статті 172 Кримінального кодексу України незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. Відповідальність за порушення вимог статті 119 Кодексу законів про працю України передбачена частинами першою та другою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від 510 до 1700 гривень та від 1700 до 5100 гривень відповідно) та абзацом 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (штраф у розмірі мінімальної заробітної плати). Додатково повідомляємо, що законопроектом від 05.06.2015 № 2035а, який направлений на підпис Президента України 06.11.2015, передбачено посилення відповідальності за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України „Про військовий обов’язок і військову службу“, „Про альтернативну (невійськову) службу“, „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“, яка встановлюється у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (стаття 265 Кодексу законів про працю України) та тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Призначили тимчасово виконуючого обов’язки керівника або головного бухгалтера – подайте зміни
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: - інформація органів державної реєстрації; - документально підтверджена інформація, що надається платниками податків. Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок). При виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни». Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків. Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.9 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи (п. 9.3 розділу IX Порядку). Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР: - інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»; - інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнених документів або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін); - стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника та/або головного бухгалтера оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. № 1-ОПП.
Чи є індексація заробітної плати мінімальною державною гарантією в оплаті праці?
Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями. Відповідно до статті 33 Закону України „Про оплату праці“ в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Статтею 95 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Оскільки індексація заробітної плати передбачена Кодексом законів про працю України, вона є мінімальною державною гарантією.
Оновлена інструкція щодо роботи з договорами на порталі Є-Дата
УПРАВЛІННЯ ДОГОВОРАМИ (оновлено 16.11) Для внесення інформації про укладені договори (вартість, ціна, кількість, обсяг платежів, строк дії тощо), інформації про стан виконання договорів (предмет, виконавець, вартість, ціна, обсяг платежів тощо), заходите в «Службовий кабінет» (службовий вхід) на Офіційному порталі публічних фінансів України e-data.gov.ua Увага! Інформацію по договорах починаємо вносити за ІІІ квартал 2015 року, а також вносимо ті договори по яких були здійснені проплати в ІІІ кварталі. А надалі щоквартально відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів». *Тестовий режим роботи порталу передбачає редагувати, видаляти підписані документи.
Яке передбачено покарання за виплату заробітної плати один раз на місяць?
Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у терміни, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати один раз на місяць є порушенням строків виплати заробітної плати та порушенням вимог статті 115 Кодексу законів про працю. Відповідальність за порушення строків виплати заробітної плати передбачена частинами першою та другою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 510 до 1700 гривень, у разі повторного вчинення правопорушення – у розмірі від 1700 до 5100 гривень.
Вийшло оновлення OPZ 1.31.5.4 від 12.11.2015
Нові версії документів: З метою автоматизації приймання і обробки документів додано наступні форми (дата запровадження з 01.12.2015): F/J 1391004 – «Договір про визнання електронних документів»; F/J 1391102 – «Повідомлення про надання інформації щодо надання електронного цифрового підпису». Коригування існуючих форм, шаблонів та даних: Схеми даних (XSD): J1301501 – «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми отриманих доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій» - змінено обов'язковість заповнення полів. J1301601 – «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми доходів, отриманих фізичними особами, які звернулися за призначенням житлових субсидій, від здійснення підприємницької діяльності» - змінено обов'язковість заповнення полів.
ДФСУ про донараховані суми індексації за минулі періоди
До якого звітного періоду (місяця) необхідно відносити суми індексації заробітної плати, нараховані в поточному періоді за минулі, якщо заробітна плата минулих періодів менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати? Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078. Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру. Згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування. Отже, у разі якщо заробітна плата минулих періодів менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, суми її індексації, нараховані в поточному періоді за минулі, відносяться до звітного періоду (місяця), в якому провадяться донарахування.
Роз'яснення Мінсоцполітики про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №911
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України затверджені Зміни до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі - Порядок). Відповідно до Порядку компенсація здійснюється підприємствам, установам, організаціям, у межах середнього заробітку працівників: призваних починаючи з 18 березня 2014 року на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, починаючи з 08 лютого 2015 року; призваних на строкову військову службу, починаючи з 11 червня 2015 року; призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, починаючи з 11 червня 2015 року. Одночасно звертаємо увагу, що Законом України від 15.01.2015 № 116-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду” було внесено зміни до статті 39 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу”, відповідно до яких, починаючи з 08.02.2015 за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, на строк до закінчення особливого періоду, але не більше одного року, зберігалося місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності (за рахунок роботодавця). Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду” від 14.05.2015 № 433-VIII внесено зміни до статті 39 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу”, відповідно до яких, громадяни України, призвані на строкову військову службу, на строк до закінчення особливого періоду, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України. Тобто, відповідно до законодавства з 08.02.2015 зазначеній категорії громадян середній заробіток на підприємстві зберігався на загальних підставах, а починаючи з 11.06.2015 підприємствам, установам, організаціям здійснюється компенсація цього заробітку за рахунок державного бюджету. У такому ж порядку здійснюються виплати громадянам, які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (стосується змін до частини четвертої статті 119 КЗпП). Структурним підрозділам облдержадміністрацій з питань соціального захисту населення з метою безумовного виконання положень вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України Мінсоцполітики доручило організувати прийом звітів про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно з додатком 1 до Порядку (в тому числі за 2014 рік) та забезпечення заходів щодо повного використання коштів за бюджетною програмою 2501350. Для забезпечення виплати компенсації у грудні 2015 року Мінсоцполітики запропонувало структурним підрозділам облдержадміністрацій з питань соціального захисту населення подати до 14 грудня 2015 року відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації середнього заробітку згідно з додатком 3 до Порядку.
Податкова соціальна пільга при виплаті авансу не застосовується
Вовчанськак ОДПІ зазначила, що аванс є виплатою заробітної плати за першу половину місяця. А отже, утримання ПДФО із застосуванням відрахувань ЄСВ та податкової соціальної пільги на частину виплаченої протягом місяця заробітної плати (авансу) ПКУ не передбачено. Проте при виплаті авансу податковий агент зобов'язаний здійснити утримання та перерахування до бюджету ПДФО і військового збору за першу половину місяця. Щодо ЄСВ, податківці зазначили: платники - роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Увага: для підписання електронних документів сформовано нові технологічні сертифікати СМР-серверу
За інформацією, розміщеною на сайті ДФС України, сформовано нові технологічні сертифікати CMP-серверу. Це зроблено внаслідок проведення аварійно-відновлювальних робіт і переналаштування обладнання Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.
Завантажити повний перелік актуальних технологічних сертифікатів АЦСК ІДД ДФС можна в розділі «Сертифікати АЦСК» офіційного інформаційного ресурсу.
Їх необхідно додати до файлового сховища та здійснити переналаштування програмного забезпечення, що використовується для підписання електронних документів.
Для виправлення помилки в повідомленні ДФС про прийняття на роботу подаємо повідомлення «скасовуюче» та «початкове» з правильними даними
Якщо роботодавцем допущено помилку й необхідно внести зміни до повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, подається повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними й водночас повідомлення типу «початкове» з правильними даними.
Працівник може звільнитися раніше двомісячного попередження про звільнення у зв’язку зі скороченням штату з отриманням вихідної допомоги
У разі змін в організації виробництва і праці (у т.ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства чи перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) роботодавець може розірвати трудовий договір на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, проте персонально попередивши працівника не пізніше ніж за два місяці.
Чинним законодавством не надано право роботодавцю з власної ініціативи звільнити працівника раніше двомісячного строку попередження про звільнення.
Разом із тим, якщо сам працівник виявить бажання звільнитися раніше, ніж сплине зазначений строк попередження про звільнення, то, на думку Мінсоцполітики (лист від 07.10.2015 р. № 420/06/186-15), роботодавець може звільнити у строк, про який просить працівник.
У такому випадку працівник має подати роботодавцю заяву з проханням скоротити строк попередження про звільнення та вказати дату, з якої він бажає бути звільненим. Трудовий договір припиняється відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. У зв’язку з цим працівнику в разі звільнення на такій підставі має бути виплачена вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Якщо єдинник перетнув мільйонну межу, він має встановити РРО, але не відразу
Вовчанська ОДПІ розглянула питання щодо використання РРО єдинниками — фізособами групи 3.
Так, спеціалісти податкової інспекції зазначили: згідно зі ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон), перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (далі — РК) і книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій із продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, установлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. РК не застосовуються в разі провадження видів підприємницької діяльності, визначених ст. 9 Закону.
РРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п. 6 ст. 9 Закону).
Водночас нормами ПКУ не передбачено можливості платникам єдиного податку груп 2 і 3, обсяг доходу яких перевищив 1 млн грн, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Зважаючи на викладене вище, фізичні особи — підприємці платники єдиного податку групи 3, обсяг доходу яких за перше півріччя 2015 року перевищив 1 млн грн, зобов’язані з 1 жовтня 2015 року при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
Фізичні особи — підприємці платники єдиного податку групи 2 у разі перевищення обсягу доходу в 1 млн грн у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 1 січня 2016 року при здійсненні розрахункових операцій застосовувати РРО.
Згідно із п. 296.10 ст. 296 ПКУ, у разі перевищення платником єдиного податку групи 2 у календарному році обсягу доходу в 1 млн грн застосування РРО розпочинається з 1 січня 2016 року.
Як виправити помилку у формі № 20-ОПП
Податківці Вовчанської ОДПІ повідомляють: якщо суб’єкт господарювання виявив помилку в Повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, він повинен подати таке повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування чи об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП до органу ДФС за місцезнаходженням таких об’єктів.
Зокрема, під час заповнення повідомлення за формою № 20-ОПП із виправленою інформацією в другій графі відомостей про об’єкти оподаткування платником податків зазначається код ознаки надання інформації «3» — надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування.
Окрім того, таке повідомлення подається разом із супровідним листом, у якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.
ФОП-загальносистемник має право до складу витрат включити рекламні й маркетингові послуги
ФОП, який перебуває на загальній системі оподаткування, відображає у складі доходу виручку у грошовій і негрошовій формі, при цьому до складу витрат має право включати витрати господарської діяльності, пов’язані з отриманням зазначеного доходу,зокрема на рекламу й маркетингові послуги, за умови, що ці витрати пов’язані із реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг і підтверджені документально. Зазначені витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення та визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Уряд скасував довідки-рахунки на реєстрацію авто
Громадяни України зможуть оформлювати купівлю-продаж автотранспортних засобів без довідок-рахунків на реєстрацію авто.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені та засвідчені в установленому порядку:
- договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у вповноваженому органі МВС бланках;
- укладені й оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
- нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
- договори купівлі-продажу нових транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб’єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб’єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою;
- свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;
- рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів або особами, уповноваженими управляти таким майном;
- рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів із державної в комунальну власність або з комунальної власності в державну власність.
Як податківці організовують і проводять зустрічні звірки
ДФСУ наказом від 17.07.2015 г. № 511 затвердила Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної фіскальної служби зустрічних звірок, обміну податковою інформацією при здійсненні податкового контролю (далі — Методрекомендації № 511).
Зокрема, Методрекомендації № 511 пропонують застосовувати з метою впровадження єдиного порядку організації роботи з обміну й опрацювання податкової інформації при здійсненні податкового контролю, направлення запитів про проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами ДФС.
У додатках до Методрекомендацій № 511 наведено:
Чи включаються до витрат ФОПа-загальносистемника відсотки за кредитом, якщо його отримано для цілей підприємництва
Вовчанська ОДПІ повідомляє, що суми коштів, сплачені платником податку на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з провадженням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на фізичну особу — підприємця, надання виписок із рахунків тощо), включаються до складу витратфізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування.
Водночас для фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування не передбачено включення до складу витрат суми сплачених відсотків, які нараховані платнику податків за користування кредитними коштами, незалежно від того, що кредит отримувався для здійснення підприємницької діяльності.
Єдинники групи 2 не можуть надавати послуги юрособам-загальносистемникам
Вовчанська ОДПІ розглянула питання щодо можливості надання ФОПом — єдинником групи 2 послуг у сфері організації харчування юридичній особі, що є платником податків на загальних підставах.
Фахівці роз’яснили: якщо фізична особа — підприємець, яка є платником єдиного податку групи 2, надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа — неплатник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для платників єдиного податку групи 2. Але за таким підприємцем лишається право обрання платника єдиного податку групи 3.
Розроблено проект спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою
На сайті ДФС опубліковано проект постанови Кабміну «Питання переходу платників податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою відповідно до п. 16 підрозділу 4 р. ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, до подання спрощеної податкової декларації».
Проектом постанови затверджується форма Спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою згідно із п. 16 підрозділу 4 р. ХХ «Перехідних положень» ПКУ. Ця декларація, за словами податківців, передбачає:
- визначення фінансового результату до оподаткування на підставі фінансової звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку чи міжнародних стандартів фінансової звітності;
- скасування додатка ПН (розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України);
- просту структуру, що дасть змогу платнику визначати свої податкові зобов’язання з мінімальними витратами часу.
Зауваження та пропозиції щодо проекту контролери традиційно прийматимуть протягом місяця.
Чи можна повернути гроші за алкогольну ліцензію, якщо торгівля не велася
Спеціалісти Вовчанської ОДПІ зазначили: видача, призупинення, анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями регулюється Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р.№ 481/95-ВР (далі — Закон № 481).
Статтею 15 Закону № 481 також передбачено, що дія ліцензії призупиняється в разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на строк до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, і поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Анульована ліцензія вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження.
Отже, повернення коштів, сплачених за ліцензію, за період, коли суб’єкт підприємницької діяльності тимчасово не працював, Законом № 481 не передбачено.
Чи нараховують пеню на суму задекларованого залишку бюджетного відшкодування звітних періодів до 01.02.2015 р.?
Податківці Вовчанської ОДПІ зазначили: у додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ відображають, зокрема, непогашені залишки сум ПДВ, що були задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань із ПДВ наступних звітних (податкових) періодів (графа 4 таблиці 1 Д2 до декларації), які підлягали перенесенню з інтегрованої картки платника податку (далі — ІКПП). У разі некоректного заповнення платником податку Д2 до декларації з ПДВ, а саме — зазначення у графі 4 таблиці 1 суми податку, яка не обліковувалась в ІКПП, у платника в ІКПП виникав податковий борг (технічний). А такий борг за своєю економічною сутністю не відповідає визначенню податкового боргу, як тлумачить це ПКУ.
Отже, пеня, нарахована на суму податкового боргу, який виник унаслідок некоректного заповнення платником податку додатка 2 до декларації з ПДВ, є такою, що нарахована неправомірно. Така пеня підлягає сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.
ЕЦП і прізвище особи, яка склала податкову накладну, повинні належати одній особі
Вовчанська ОДПІ розглянула питання щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної, у якій прізвище особи, що склала таку податкову накладну, та електронний цифровий підпис особи, яка її зареєструвала в ЄРПН, належать різним особам.
Податківці дійшли такого висновку: податкова накладна, у якій прізвище особи, що її склала, та електронний цифровий підпис особи, яка її зареєструвала в ЄРПН, належать різним особам, є такою, що складена з порушенням порядку заповнення податкової накладної. Відповідно, така податкова накладна не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум податку до податкового кредиту.
Отже, зважаючи на встановлені правила заповнення та реєстрації податкових накладних,електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну під час її реєстрації в ЄРПН, і підпис особи, яка склала податкову накладну, не можуть належати різним особам, аповинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.
Де зберігається Книга обліку доходів і витрат єдинника, якщо діяльність здійснюється в декількох місцях
Вовчанська ОДПІ надала відповідь на запитання: де необхідно зберігати книгу обліку доходів (Книгу обліку доходів та витрат) ФОПу — платнику ЄП у разі здійснення підприємницької діяльності в декількох місцях?
Не передбачено ведення Книги окремо найманими працівниками фізичних осіб — підприємців платників єдиного податку. Тобто Книга заповнюється тільки фізичною особою — підприємцем самостійно.
Тому Книга зберігається безпосередньо у фізичної особи — підприємця платника єдиного податку.
Реєстрація платником ПДВ: коли виникає обов’язок нарахування та сплати податкових зобов’язань
Податківці Вовчаснької ОДПІ відмітили: в особи, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань із ПДВ виникає починаючи з дати такої реєстрації.
При цьому якщо така особа не подала/несвоєчасно подала Заяву за формою № 1-ПДВ, обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань виникає із дня, наступного за граничним днем, який установлений для подання Заяви. Тобто із 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій із постачання товарів/послуг понад 1 млн грн за останні 12 календарних місяців.
Чи подається декларація про доходи в разі переходу на сплату єдиного податку в іншому місяці, аніж місяць, у якому ФОП зареєструвався
Вовчанська ОДПІ роз’яснила: якщо новостворена фізична особа — підприємець перейшла на спрощену систему оподаткування в наступному місяці чи кварталі, у якому здійснено процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання, така особа має подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.
Із урахуванням пп. 49.18.2 ПКУ, декларація має бути подана протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Отпуск без сохранения зарплаты не учитывается в расчетном периоде для исчисления больничных
В расчетный период для исчисления больничныхне включаются периоды, не отработанные по уважительным причинам, в частности — отпуск без сохранения заработной платы. Об этом напоминает Минсоцполитики в письме от 14.09.2015 г. № 520/18/99-15.
При этом отмечается: Порядком № 1266 не ограничены виды отпусков без сохранения зарплаты, период пребывания в которых не учитывается при исчислении среднедневной зарплаты, только отпусками, предоставленными в соответствии с Законом Украины «Об отпусках». Есть также норма п. 9 «Заключительных положений» Закона Украины от 28.12.2014 г. № 76-VIII касательно предоставления права руководителям органов исполнительной власти и других государственных органов предоставлять отпуска без сохранения заработной платы на определенный этими руководителями срок.
Чи підлягає коригуванню сума, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у разі уточнення звітності за червень
ДФСУ в листі від 09.11.2015 р. № 23850/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила: сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податківвиключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року. Унаслідок уточнення показників такої звітності відповідна сума перерахунку не підлягає.
ОСББ повинні до 1 січня 2017 року впорядкувати установчі документи, щоб потрапити до нового Реєстру неприбутківців
ДФСУ повідомила (лист від 10.11.2015 р. № 10450/Д/99-99-19-02-02-14), що неприбуткові організації, до яких, зокрема, відносять і ОСББ (пп. 133.4.6 ПКУ), у разі неприведення установчих документів відповідно до норм п. 133.4 ПКУ до 1 січня 2017 року можуть бути виключені контролюючими органами із Реєстру неприбуткових організацій.
Нагадаємо: відповідно до пп. 133.4.1 ПКУ, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями є підприємства, установи й організації, які одночасно відповідають таким вимогам:
- утворені й зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (окрім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління й інших пов'язаних із ними осіб;
- установчі документи передбачають передачу активів одній неприбутковій організації чи кільком відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті ліквідації, злиття, поділу, приєднання чи перетворення);
- унесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів.
У листі також згадано, що готується новий Реєстр, до якого включатимуть лише ті неприбуткові організації, які впорядкували установчі документи відповідно до вимог п. 133.4ПКУ (п. 35 підрозділу 4 р. XX «Перехідних положень» ПКУ).
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог п. 133.4 ПКУ така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період із початку року по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.
|
