ДФС тимчасово посилює митний контроль у зв`язку із терористичною загрозою
У зв’язку із трагічними подіями у Франції та підвищенням заходів безпеки в Україні, зокрема, з метою захисту митних інтересів та підтримання митної безпеки в країні в умовах ймовірної терористичної загрози за дорученням Голови ДФС Романа Насірова посилено митний контроль в пунктах пропуску через державний кордон України.
Керівництво ДФС сподівається на розуміння суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами тимчасової необхідності вжиття додаткових заходів щодо посилення митного контролю товарів, транспортних засобів та особистих речей громадян, а також того, що метою зазначених заходів є підтримання миру та спокою в державі.
З середнього заробітку мобілізованих утримуються аліменти
Мінсоцполітики розглянуло питання щодо утримання аліментів із середнього заробітку мобілізованих.
Так, постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, батьків, дітей, інших осіб (далі - Перелік). Пунктом 1 Переліку, зокрема, передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з:
- усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, у тому числі з основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;
- усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;
- заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати, інших видів заробітку.
Поряд з цим Мінсоцполітики зазначає, що відповідно до п. 13 Переліку утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.
Оновлено Порядок видачі експлуатаційного дозволу операторам ринку харчових продуктів
Затверджено:
- Порядок видачі експлуатаційного дозволу;
- форму експлуатаційного дозволу.
Цей Порядок визначає процедуру видачі, відмови у видачі, тимчасового припинення дії експлуатаційного дозволу для операторів ринку, що провадять діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження (далі - оператори ринку).
Оператори ринку повинні отримати експлуатаційний дозвіл, який видається територіальними органами Держветфітослужби на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.
Експлуатаційний дозвіл видається на потужності, що розташовані за однією адресою (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку) і визначені оператором ринку.
Для отримання експлуатаційного дозволу оператор ринку особисто або через уповноважений ним орган чи особу, або рекомендованим листом подає в одному примірнику відповідну заяву та перелік харчових продуктів, які планує виробляти або зберігати (далі - перелік). Строк видачі експлуатаційного дозволу становить 30 календарних днів з дня отримання територіальним органом Держветфітослужби заяви та переліку.
Рішення про видачу або відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається територіальним органом Держветфітослужби на підставі результатів інспекції (огляду) заявлених потужностей щодо їх відповідності санітарним заходам.
Інспекція (огляд) заявлених потужностей проводиться не пізніше 15 календарних днів з дня отримання територіальним органом Держветфітослужби заяви та переліку.
Розмір плати (адміністративний збір) за надання адміністративної послуги з видачі або поновлення дії експлуатаційного дозволу становить 0,17 мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається оператором ринку в центр надання адміністративних послуг, до визначення розміру адміністративного збору законом.
Строк дії експлуатаційного дозволу необмежений.
Нова позиція ДФС щодо порядку нарахування пені
При визначенні строку сплати податкового зобов’язання у разі, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, необхідно враховувати правову позицію Верховного Суду України (далі – ВСУ), викладену у постанові від 09.06.15 у справі № 21-18а15. Зазначена позиція полягає в тому, що 10-денний строк для сплати податку слід враховувати від фактичної дати останнього дня подання податкової декларації за відповідний період.
Так, у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. При цьому початок перебігу десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов’язання, встановленого п. 57.1 Податкового кодексу (далі – ПК), пов’язаний саме із таким першим робочим днем.
Згідно з п. 54.1 ПК, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою. При відображенні суми помилки за I квартал 2015 року в уточнюючій декларації у III кварталі 2015 року саме дата подання такої декларації є датою узгодження такої суми помилки. При цьому Законом від 17.07.15 р. № 655-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон № 655) внесено зміни до пп. 129.1.1 ПК, які набули чинності з 01.09.15 р. Враховуючи відсутність прямої вказівки у ПК на зворотну дію у часі Закону № 655, застосування положень пп. 129.1.1 ПК у редакції, чинній з 01.09.15 р., застосовується до правовідносин, які виникли з 01.09.15 р., тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов’язання припадає на дату, починаючи з 01.09.15 р. Враховуючи викладене, ДФС зазначає, що оскільки останній день граничного строку для подання податкової декларації за I квартал 2015 року припадає на вихідний день, то останнім днем граничного строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним – 11.05.15 р. Останнім днем граничного строку сплати відповідно до п. 57.1 ПК та постанови ВСУ є 21.05.15 р. У випадку надання уточнюючої декларації за I квартал цього року 09.09.15 р. пеню необхідно нараховувати за 111 календарних днів.
Чи враховується в наступних звітних періодах сума перевищення податку на прибуток, сплаченого за кордоном, над сумою такого податку в Україні
Податківці Вовчанської ОДПІ нагадують: для отримання права на зарахування податків і зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (ст. 13 ПКУ). Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні та закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Зокрема, фіскали наполягають: якщо сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел і сплаченого протягом звітного року за кордоном, перевищує суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік, сума такого перевищення не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних звітних періодах.
Сума добових, що перевищує неоподаткований їх розмір, є додатковим благом працівника
До оподатковуваного доходу платника податку не включаються добові витрати в межах території України — не більш як 0,2 розміру мінзарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінзарплати (пп. 170.9.1 ПКУ).
Сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад установлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, відображається у формі № 1ДФ як додаткове благо з ознакою доходу «126».
Аванс сплачено до 01.07.2015 р., а обладнання отримано після: чи проводити перерахунок частки використання необоротних активів протягом трьох років?
Податківці Вовчанської ОДПІ нагадали: скасовано необхідність проведення спеціального перерахунку податкового кредиту за необоротними активами, які водночас використовуються в оподатковуваній та пільговій діяльності, за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком початку їх використання (уведення в експлуатацію). Такий перерахунок уже не проводять для необоротних активів, придбаних після 01.07.2015 р. При цьому перерахунок податкового кредиту за необоротними активами, що придбані до 01.07.2015 р. та які використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, необхідно проводити за старими правилами та після 01.07.2015 р. (п. 43 підрозділу 2 р. XX ПКУ).
Однак, оскільки відповідно до п. 198.2 ПКУ дата списання коштів із банківського рахунка платника на оплату товарів/послуг/необоротних активів є датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, то, згідно із тлумаченнями норм ПКУ, дата перерахування коштів постачальнику за товари/послуги/необоротні активи, які ще не отримані покупцем, вважається датою придбання таких товарів/послуг/необоротних активів.
Звіт про контрольовані операції за 2015 рік складаємо з урахуванням вимог ПКУ, чинних із 13.08.2015 р.
У Звіті про контрольовані операції за 2015 рік відображаються господарські операції, здійснені у 2015 році, які (відповідно до вимог пп.пп. 39.2.1.1–39.2.1.5 та 39.2.1.7 ПКУ в редакції, чинній із 13.08.2015 р.) визнаються контрольованими. Зокрема, для цілей нарахування податку на прибуток згідно з пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є:
- господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, які здійснюється платниками податків із пов’язаними особами — нерезидентами;
- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.
Окрім того, відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ в редакції, чинній із 13.08.2015 р., господарські операції, передбачені пп.пп. 39.2.1.1–39.2.1.3 і 39.2.1.5 ПКУ, визначаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків із кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Слід відзначити: формування звіту про контрольовані операції здійснюється на підставі та з урахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 15.07.2015 р. № 609-VIII. Зокрема, ст. 39 ПКУ в редакції, чинній із 13.08.2015 р., не містить вимоги щодо подання платниками податків інформації про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації).
Графа 3 податкової накладної: запис на всіх етапах постачання
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема:
- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
- код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. №957, визначено, що до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема:
- до графи 3 - номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);
- до графи 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД.
При цьому графа 4 заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів.
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД, а тому при здійсненні операції з постачання підакцизних товарів зазначені коди повинні відображатись у податковій накладній.
Класифікація ввезених товарів на митну територію України, здійснюється згідно з вимогами ст. 69 Митного кодексу України.
Отже, на всіх етапах постачання товарів/послуг до кінцевого споживача, у тому числі імпортованих чи підакцизних товарів, у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної продавець повинен зазначати дані, які відповідають документам, що підтверджують їх придбання таким продавцем.
Навчання персоналу роботі з комп’ютерною програмою оподатковується ПДВ
Вовчанська ОДПІ нагадує, що операції з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року звільняються від оподаткування ПДВ.
При цьому до програмної продукції належать:
- результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
- криптографічні засоби захисту інформації.
Водночас не звільняються від оподаткування ПДВ та оподатковуються у загальному порядку операції з постачання послуг/виконання робіт (незалежно від того, чи такі послуги/роботи надаються/виконуються виробником програмної продукції чи іншою особою), якщо внаслідок надання/виконання таких послуг/робіт не відбувається жодних змін в програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо).
Відсутність рішення місцевої ради про ставку податку на нерухомість не звільняє від оподаткування
У 2015 році юрособи-платники податку на нерухоме майно обчислюватимуть суму податку за поточний рік за ставками, встановленими рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів об'єктів:
- для об'єктів житлової нерухомості у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2015 року, за 1 кв. м бази оподаткування;
- для об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі, що не перевищує 1% розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2015 року, за 1 кв. м бази оподаткування.
При цьому, стаття 266 ПКУ не містить норм, що звільняють від оподаткування платників податку на нерухоме майно у випадку відсутності відповідних рішень органів місцевого самоврядування.
Нові ставки та пільги, встановлені на 2015 рік рішеннями місцевих рад в межах наданих їм повноважень, застосовуються з моменту їх оприлюднення.
З реалізації безалкогольного пива акцизний податок не сплачується
Вовчанська ОДПІ нагадує, що згідно з ПКУ, пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Своєю чергою під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5%, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202.
При цьому, пп. 215.3.1 ПКУ ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.
На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.
Таким чином, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.
| 
