ДФС щодо коригування фінрезультату на різниці, які виникають при формуванні резерву сумнівних боргів

Вовчанська ОДПІ розглянула питання щодо визначення фінрезультату при нарахуванні резерву сумнівних боргів і при списанні безнадійної заборгованості, що перевищує резерв сумнівних боргів.

Тож податківці зазначають: коригування фінрезультату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у т.ч. резерву сумнівних боргів, передбачає:

• збільшення фінрезультату до оподаткування на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО чи МСФЗ (пп. 139.2.1 ПКУ).
• збільшення фінрезультату до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, понад суму резерву сумнівних боргів;
• зменшення фінрезультату до оподаткування на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до П(С)БО чи МСФЗ (пп. 139.2.2 ПКУ).

Як бачимо, фінрезультат до оподаткування зменшується лише тоді, коли здійснюється коригування в бік зменшення резерву сумнівних боргів, і на цю суму збільшується фінрезультат до оподаткування відповідно до П(С)БО чи МСФЗ (у бухобліку визнаються доходи).

У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів фінрезультат до оподаткування, який визначений у фінзвітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості. Але при цьому на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, установленим пп. 14.1.11 ПКУ, підлягає збільшенню фінрезультат до оподаткування.

Водночас, якщо безнадійна дебіторська заборгованість, котра відповідає ознакам, установленим пп. 14.1.11 ПКУ, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів списується з активів на інші операційні витрати, то збільшення фінрезультату до оподаткування не здійснюється.

Як коригувати фінрезультат до оподаткування, якщо надано благодійну допомогу у вигляді заправки авто пальним

Вовчанська ОДПІ висловилася щодо оподаткування операцій із надання благодійної (гуманітарної) допомоги у вигляді заправки пальним автотранспорту неприбуткових організацій.

У бухгалтерському обліку вартість благодійної допомоги, надана неприбутковій організації, відображається відповідно до положень бухгалтерського обліку в складі витрат у періоді їх понесення, але при визначенні об'єкта обкладення податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат підлягає коригуванню на суму допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Якщо в минулому році податкового прибутку не було, бухгалтерський фінансовий результат необхідно відкоригувати на всю вартість благодійної допомоги.

Чи включати разові виплати при обчисленні лікарняних, якщо їх виплачено в місяці, у якому особа не працювала з поважних причин

До 04.07.2015 р. заохочувальні та компенсаційні виплати разового характеру для обчислення середньої зарплати для розрахунку виплат за соціальним страхуванням ураховувалися пропорційно відпрацьованому часу.

Із 04.07.2015 р. відсутня норма щодо необхідності здійснення пропорційного розподілу таких виплат, якщо в розрахунковому періоді є календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин.

Місяці розрахункового періоду (із першого до першого числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Тож якщо особа в цих місяцях отримала разову виплату, сума виплати не включається до розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку виплат соціальним страхуванням.

На це вказує Мінсоцполітики в листі від 16.09.2015 р. № 526/18/99-15.

ДФС щодо порядку обкладення податком на прибуток роялті

Насамперед податківці Вовчанської ОДПІ завважили: термін «роялті» у  ПКУ¹ дещо відрізняється від його визначення в   П(С)БО 15² «Дохід». Зокрема, п. 5.2ПКУ передбачає: у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам і положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Тож, якщо підприємство здійснює платежі, які згідно з правилами бухобліку визнаються роялті й, відповідно, включаються до складу витрат, а для цілей обкладення податком на прибуток такі платежі не вважаються роялті, то підприємство не формує різниці для коригування фінрезультату до обкладення податком на прибуток відповідно до пп.пп. 140.5.5–140.5.7 ПКУ. Вимоги згаданих підпунктів можуть не застосовуватися платником податку, якщо:

• операція є контрольованою та сума таких витрат (роялті) відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 ПКУ;
• або операція не є контрольованою та сума таких витрат (роялті) підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, установленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Фонд соцстраху про нарахування декретних у розмірі не менше мінімальної зарплати

ФСС з ТВП у листі від 06.10.2015 р. № 5.2-32-1577 при нарахуванні матеріального забезпечення по вагітності та пологах рекомендує керуватися листом Мінсоцполітики від 08.05.2015 р. № 6811/0/14-15/18.

Нагадаємо: у цьому листі Мінсоцполітики указувало, що,  у разі коли сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку,необхідно здійснювати доплату до суми допомоги до рівня мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку.

Водночас Закон № 1105 не містить уточнень у частині суми допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць у разі повної (неповної) зайнятості застрахованої особи. Тож наведена норма може застосовуватися як у випадках повної зайнятості, так і у випадках неповної зайнятості застрахованої особи.

Чи оподатковуються «роздрібним» акцизом операції з безоплатного розповсюдження підакцизної продукції

Вовчанська ОДПІ розглянула питання щодо оподаткування операцій із безоплатного розповсюдження підакцизної продукції в межах проведення рекламної акції, зокрема пива.

І. Щодо акцизного податку

При здійсненні операцій із безоплатного передання пива (за ціною 0,0 грн) база обкладення акцизним податком із реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відсутня.

ІІ. Щодо ПДВ

Якщо вартість товарів, придбаних/виготовлених для проведення рекламних заходів (у т.ч. для безоплатного розповсюдження), включається до вартості товарів/послуг, які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари придбаваються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів рекламного призначення, відповідно до п. 198.5 ПКУ, не нараховуються, а сформований податковий кредит не коригується.

Чи нараховується пеня, якщо уточнена дека подана із запізненням, проте до спливу граничного строку сплати податку

Вовчанська ОДПІ наголосила: у разі подання уточнюючої звітності платником податків після граничного строку її подання, але до граничного строку сплати сум податкових зобов’язань, пеня не нараховується.

Нагадаємо! Відповідні зміни були внесені в ПКУ з 1 вересня 2015 року — із набранням чинності  Законом України від 17.07.2015 р. № 655-VIII.

Чи можна провести взаємозалік за різними договорами у сфері ЗЕД як товарообмінну (бартерну) операцію

Вовчанська ОДПІ розглянула питання щодо визнання товарообмінними (бартерними) операціями операцій у разі припинення дебіторської та кредиторської заборгованості двох підприємств зі сплати коштів за різними договорами зарахуванням однорідних вимог (у т.ч. за договорами у сфері ЗЕД).

Зокрема, податківці повідомляють: починаючи із 29.08.2014 р. у зв’язку із запровадженням вимоги щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з-за кордону в розмірі 100% уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Окрім того, наведено дві основні умови визнання операції в галузі зовнішньоекономічної діяльності товарообмінною (бартерною) операцією, а саме:

• операція в галузі зовнішньоекономічної діяльності є товарообмінною (бартерною) операцією за умови, якщо зазначена операція обов’язково оформлена бартерним договором і збалансована за вартістю (ст. 1 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998 р. № 351-XIV);
• відповідно до пп. 14.1.10 ПКУ, бартерна (товарообмінна) операція — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Отже, відповідь податківців негативна, оскільки не дозволяє проводити взаємозалік заборгованостей за різними договорами як бартерну операцію.

У яких випадках сертифікат ключа електронного підпису може бути скасовано

Як повідомляє Вовчанська ОДПІ, сертифікат відкритих ключів електронного цифрового підпису може бути достроково скасований Центром, із письмовим або електронним повідомленням заявника, у разі:

• набрання законної сили рішенням суду про скасування посиленого сертифіката ключа;
• смерті підписувача або оголошення його померлим за рішенням суду;
• надання заявником недостовірних даних, припинення (розірвання) договору із заявником.

Скасовані сертифікати поновленню не підлягають. Інформація про всі скасовані сертифікати автоматично заноситься до Списку відкликаних сертифікатів, який публікується на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД  і є доступним кожному користувачу.

Обов’язок застосовувати РРО підприємцями не залежить від кількості господарських одиниць

Вовчанська ОДПІ нагадує, що підприємці II і III груп єдиного податку, незалежно від обраного ними виду діяльності, можуть не застосовувати РРО, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

У разі перевищення, застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим, і розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Таким чином, законодавством встановлено залежність обов’язковості застосування РРО не від кількості господарських одиниць платника єдиного податку (фізособи - підприємця), виду чи місця проведення діяльності, а від перевищення ним протягом календарного року обсягу доходів у 1 000 000 гривень.

В уточнюючому розрахунку відображаємо усі заповнені рядки декларації з ПДВ

Фахівці Вовчанської ОДПІ роз'яснили, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. Зокрема:

 - в графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється;

 - у графі 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок;

 - у графі 6 відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), у разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.

При цьому не заповнені рядки декларації в уточнюючому розрахунку залишаються не заповненими.

У разі ремонту РРО більше семи днів сервісний центр має надати підмінний РРО

Вовчанська ОДПІ нагадала, що Центр сервісного обслуговування  у разі виходу з ладу РРО повинен забезпечити відновлення його роботи протягом 7 робочих днів. А у разі затримки гарантійного ремонту РРО більше цього терміну - ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на госпсуб'єкта  резервний РРО.

За відсутності у суб'єкта господарювання резервного РРО, Центр сервісного обслуговування на його прохання повинен передати власний підмінний РРО, який потрібно зареєструвати  в органах ДФС та ввести в експлуатацію.

Відкоригувати операцію, здійснену до повторної реєстрації платником ПДВ, не можна

Вовчанська ОДПІ роз'яснила: платник, якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, втрачає право на складання та реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування після дати такого анулювання.

Повторно зареєстрована платником ПДВ особа є платником ПДВ з нової дати реєстрації її платником ПДВ, а тому не має права на складання та реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складених особою в період до анулювання її попередньої реєстрації платником ПДВ.

Також повторно зареєстрована платником ПДВ особа не має права на коригування податкових зобов’язань при поверненні від покупця товарів, які були поставлені нею в період її попередньої реєстрації платником ПДВ.

ДФС про реорганізацію платника ПДВ шляхом приєднання до іншого платника

Зокрема, зазначено, що  операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому на випадки проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ, не поширюється:

• визнання продажу за звичайними цінами товарів/послуг, що фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування;
• перерахунок сум податкового кредиту у зв’язку із зміною частки використання товарів (послуг) в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

При реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання його до іншого платника ПДВ:

- платник, що реорганізується, підлягає виключенню з Реєстру платників ПДВ на дату оформлення передавального акта;

- у платника, що реорганізується, не відбувається нарахування ПДВ та коригування податкового кредиту;

- сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка обліковується в декларації з ПДВ особи, що реорганізується шляхом приєднання, до податкової звітності новоутвореної особи не переноситься;

- невідшкодовані залишки сум бюджетного відшкодування, які обліковуються в інтегрованій картці платника податку станом на дату анулювання реєстрації переносяться до інтегрованої картки платника податку новоутвореної особи.

Як впливає від’ємне значення з ПДВ на стан електронного рахунку

Як відомо, формула (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом №643 (29.07.2015) "обнуляється". Крім значень її складових ΣНаклОтр, ΣНаклВид та ΣМитн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015 р.

Після "обнуління" показників формули сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, збільшується:

 - на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду,

 - та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Таким чином, у листі від 29.10.2015 р. №23018/6/99-99-19-03-02-15 податківці звертають увагу: збільшення "реєстраційної суми" на суму від'ємного значення здійснюється одноразово за результатами податкової звітності за червень 2015 року.

Від’ємне значення податку, яке декларується платником у звітності з ПДВ починаючи з липня 2015 року та відображається у рядку 24, не впливає на реєстраційну суму.

Відображення ПДВ в декларації

Податківці Вовчанської ОДПІ зазначили, що податкові зобов'язання, які платник податку зобов'язаний нарахувати згідно з п.198.5 ПКУ, зазначаються в рядку 1.1 розділу І декларації, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка податку 20%. 

В додатку  7 (Д7) до декларації за січень 2015 року була розрахована частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка повинна була використовуватися протягом 2015 року для формування податкового кредиту (графа 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації). Починаючи з липня 2015 року для визначення податкових зобов’язань слід використовувати частку, яка визначається як різниця між 100% та значенням графи 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року.

При цьому всі суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг починаючи з 01.07.2015 відображаються в розділі ІІ декларації.

З урахуванням змін, внесених до ПКУ в частині формування податкового кредиту, рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу ІІ декларації не заповнюються.

Водночас товари/послуги, необоротні активи, придбані без ПДВ, (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування, що не є об’єктом оподаткування тощо) відображаються у рядку 11.1 розділу ІІ декларації.

Як обкладається сплата вимушеного прогулу, виплачена по рішенню суду

Вовчанська ОДПІ роз'яснила:

1) Нарахування за період вимушеного прогулу відображаються у таблиці 6 додатка 4 Звіту з ЄСВ саме тоді, коли відбулося поновлення і таке нарахування. При цьому зазначається:

• за який місяць нараховано зарплату працівнику,
• кількість календарних днів, протягом яких він перебував у трудових відносинах в такому місяці (оскільки вважається, що його не було звільнено, і він продовжував перебувати у трудових відносинах із працедавцем)
• суму утриманого з нього ЄСВ.

На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 (в окремих рядках у розрізі кожного місяця та року, за який проведено нарахування зарплати (доходу), якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул).

2)  Податковим агентом при нарахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу буде роботодавець. Під час оподаткування у 2015 році потрібно застосовувати ставки ПДФО 15% та 20%. Окрім того, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 %. При цьому суми доходів, нараховані після 01.01.2015 за періоди до 01.01.2015, підлягають оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у своєму рішенні розрахунки, з яких він визначав суми стягнення. Оскільки справляти і сплачувати ПДФО та військовий збір – це обов’язок роботодавця, у резолютивній частині судового рішення визначають суму без їх утримання.

Якщо в рішенні суду вказано загальну суму компенсації, то обкладення ПДФО та військовим збором здійснюється виходячи із загальної суми в місяці її нарахування (виплати).

3) У разі поновлення на роботі працівника за рішенням суду, з працівником трудовий договір не укладається, а тільки скасовується факт звільнення.  Таким чином, повідомлення про прийняття працівника на роботу подавати не потрібно.

Виправляємо помилку в декларації по ПДВ

Вовчанська ОДПІ нагадала також особливості заповнення додатку 1 до декларації з ПДВ.

Подання цього додатку «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д 1)» є обов’язковим при заповненні рядків 16.1 – 16.1.6 декларації. При цьому значення рядків («+» чи «-») залежить від того, в сторону зменшення чи збільшення здійснюється коригування сум податку на додану вартість.

Затвердженою формою таблиці 2 «Податковий кредит» Д1, в колонці 14 передбачено відображення суми податку на додану вартість з колонки 11 таблиці 2 «Податковий кредит» Д1, яка була включена до податкового кредиту, та не передбачено застосування знаків («+» чи «-»).

Якщо Д1 заповнено з помилковими даними, то для виправлення помилки, зокрема в уточнюючому Д1 необхідно:

• повторити помилковий запис неправильно вказаної дати отримання розрахунку коригування, при цьому вартісні показники зазначаються зі знаком "-" (сторно);
• вказати правильний запис за операцією з відповідним контрагентом (включаючи вартісні показники);
• вказати у підсумковому рядку "Усього" нульову суму.

Повернення авансу: що з податковими зобов’язаннями

Повернення авансу за не отриманий товар і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції як цивільно-правовим, так і податковим законодавством. При поверненні авансу у зв’язку з розірванням угоди купівлі-продажу, операція з поставки товару не відбудеться. Тому і об’єкт оподаткування у постачальника відсутній.

Якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то продавець - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому, такий розрахунок коригування не видається отримувачу та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником.

Для индексации заработка по совместительству предоставьте справку с основного места работы

Минсоцполитики в письме от 31.07.2015 г. №11587/0/14-15/10 сообщило, что лицу, работающему по совместительству, выдается по его требованию справка с основного места работы о размере дохода, подлежащего индексации, и проиндексированного дохода. На основании этой справки осуществляется индексация доходов от работы по совместительству в рамках суммы, не превышающей прожиточного минимума, установленного для трудоспособных лиц, с учетом полученной заработной платы по основному месту работы.

В предоставлении справки с основного места работы на работу по совместительству должен быть заинтересован сам работник, потому что от этого зависит индексация дохода по совместительству.

Действующими нормами Порядка проведения индексации денежных доходов населения не предусмотрено начисление сумм индексации от работы по совместительству за предыдущий период, если справка с основного места работы предоставлена несвоевременно.

За периоды, когда туристическая деятельность не проводилась, декларация не подается

Вовчанська ОДПІ відповіла, чи необхідно платнику подавати декларацію з туристичного збору, за звітні (податкові) періоди, протягом яких господарська діяльність не проводилася.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Водночас, п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Водночас, п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

При цьому, ПКУ не містить норми, якою визначено, що платники не подають декларацію, у разі, якщо господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась.

Крім того, зазначаємо, що туристичний збір, як встановлено ст. 10 ПКУ належить до місцевих зборів та є обов’язковим до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3 ст. 8 ПКУ). Встановлення місцевих зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ. Рішення про встановлення місяцевих зборів у межах повноважень згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ приймають сільські, селищні, міські ради.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник збору, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ ПКУ для відповідного місцевого збору.

Судове оскарження про анулювання реєстрації «единника»

Вовчанська ОДПІ наголошує, що платник має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПКУ, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ).

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Вимоги зазначеного абзацу поширюються виключно на рішення контролюючих органів щодо нарахування грошових зобов’язань. Зупинення ж дії інших рішень контролюючих органів, в т.ч. рішення про анулювання реєстрації платника ЄП, положеннями цієї статті не передбачено. А отже, Рішення про анулювання реєстрації платника ЄП на час судового оскарження не зупиняє свою дію, реєстрація такого платника вважається анульованою з дати, зазначеної в такому рішенні, нарахування ЄП припиняється, а оподаткування доходів фізособи-підприємця здійснюється згідно вимог ст. 177 ПКУ.

Остаточне рішення з питань, що оскаржуються, приймає суд.

При реализации грузового авто, приобретенного ранее на территории Украины, акциз не уплачивается

Вовчанська ОДПІ наголошує, що до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з:

• реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
• реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому під реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів слід розуміти продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Отже, при реалізації суб'єктом господарювання вантажного транспортного засобу, придбаного раніше на території України, об'єкта оподаткування акцизним податком не виникає.

Підприємці-пенсіонери звільняються від сплати ЄСВ

Фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони пенсіонери за віком або інваліди й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи — підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років, не є пенсіонерами за віком і повинні нараховувати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах.

Чи встановлено мінімальні роздрібні ціни на вермути

Вовчанська ОДПІ  роз’яснила: вермути й інші вина зі свіжого винограду, які приправлені рослинними чи ароматичними речовинами, належать до алкогольних напоїв за кодом УКТ ЗЕД 2205, за якою постановою Кабміну від 30.10.2008 р. № 957 установлено мінімальні роздрібні ціни. Відтак при реалізації зазначених алкогольних напоїв платнику податків необхідно постійно контролювати дотримання встановлених норм.

За яких умов суб’єкти господарювання є платниками рентної плати за спеціальне використання води

Вовчанська ОДПІ повідомила, що суб’єкт господарювання — водокористувач, який уклав договір на постачання води з водокористувачем — постачальником і має на балансі власні будівлі (нежитлові, житлові, гуртожитки), не є платником рентної плати за умови, якщо використовує обсяги води в таких будівлях виключно для:

• задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;
• задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.

При використанні суб’єктом господарювання води одночасно як для виробничих потреб, так і для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, він є платником рентної плати за спеціальне використання води за весь обсяг фактично використаної води. Нормами ПКУ не передбачено механізму розподілу обсягів фактично використаної у звітному періоді води на обсяги: використаної окремо для власних санітарно-гігієнічних і використаної для інших потреб юридичних осіб (у т.ч. через відсутність нормативів споживання води юридичними особами виключно на власні питні і санітарно-гігієнічні потреби).

Перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється тільки за заявою фізичної особи - підприємця

Вовчанська ОДПІ нагадує, що фізичним особам – підприємцям для обрання або переходу на спрощену систему необхідно подати заяву до контролюючого органу. Така заява надається в один із наступних способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

- державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

При цьому якщо зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, то вони будуть вважатися платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Для обрання новоствореними суб’єктами господарювання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи (без сплати ПДВ), необхідно протягом 10 днів з дня державної реєстрації подати відповідну заяву. Тільки в такому випадку вони вважатимуться платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Крім того, відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Детальніше дізнатися про особливості переходу на спрощену систему оподаткування можна на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі категорія 107.01.

До органів фіскальної служби Харківщини надійшло 382 запити на інформацію

В Головному управлінні фіскальної служби області повідомили, що з початку року, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»  поштою, факсом, «електронкою», за телефоном та особисто від громадян надійшло 382 запити на інформацію.

Їх левова частка ( 64,7%) це -  запити від юридичних осіб. Майже третина - 31,4% - від громадян. Також до фіскальної служби зверталися органи виконавчої влади та об’єднання громадян.  

Найчастіше у харківських податківців запитували інформацію щодо діяльності підприємств - коли востаннє надавалася звітність, правильна адреса, проведення документальних перевірок тощо. Цікавила  інформація і  про посадових осіб, які здійснюють керівництво органами ДФС. Надходили запити і щодо заборгованості зі сплати податків. 

У фіскальній службі відзначають, що відповіді заявникам надаються вчасно, без порушення термінів.