Финансирование ГФС в 2016 году необходимо увеличить до 10-10,5 млрд – Насиров

Государственная фискальная служба (ГФС) хочет, чтобы расходы на содержание фискальных органов в 2016 году были увеличены до 10-10,5 млрд гривен, сообщил глава ведомства Роман Насиров журналистам в четверг.

"Сейчас мы ожидаем принятия бюджета, но со своей стороны я говорил и Минфину и президенту о необходимости существенного увеличения бюджета ГФС в следующем году", — сказал он.

По словам Р.Насирова, на 2015 год на содержание ГФС предусмотрено немногим более 4 млрд грн и 97% этой суммы идет на выплату заработной платы сотрудников. Глава ГФС отметил, что существенное увеличение финансирования фискальных органов необходимо для увеличения уровня заработной платы сотрудников и на внедрение IT-технологий и электронных сервисов, которые позволят сократить количество сотрудников.

Р.Насиров отметил, что заработная плата сотрудников фискальных органов в регионах составляет 2,5-3 тыс. гривен и при таком ее уровне сложно побороть коррупцию. По мнению главы ГФС, заработная плата должна быть повышена на 40%.

Р.Насиров отметил, что увеличенные расходы на свое содержание ГФС оправдает, поскольку выполняет индикативные показатели Министерства финансов по сбору налогов.

Реэкспорт товаров и НДС

Операции по вывозу товаров в таможенном режиме реэкспорта (за исключением операций по вывозу согласно п. 5 ч. 1 ст. 86 ТКУ, которые облагаются по нулевой ставке налога) подлежат освобождению от обложения НДС.

Если налогоплательщик по таким товарам воспользовался своим правом на налоговый кредит и в дальнейшем осуществляет их вывоз в таможенном режиме реэкспорта, то в налоговом периоде, на который приходится такой вывоз, плательщик должен осуществить начисление НДС. При этом база налогообложения по такой операции определяется исходя из цены приобретения товаров.

Затверджено нову форму декларації про майновий стан і доходи

Наказ Мінфіну від 02.10.2015 № 859

Мінфін затвердив нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкцію щодо її заповнення. У новій формі декларації передбачено відображення сум військового збору.

Серед нововведень також:

новий розділ у декларації щодо реалізації права платника податку на податкову знижку згідно зі статтею 166 Податкового кодексу України (ПК). Раніше така інформація наводилась у додатку до декларації;

доходи підприємців та фізичних осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, зазначатимуться окремими рядками у розділі ІІ, а не окремими розділами, як у старій формі декларації;

у відомостях про нерухомість в окрему категорію виділено водойми, а у відомості про рухоме майно — мотоцикли (мопеди).

Нова форма декларації міститиме 4 додатки.

Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

Чинність податкових консультацій, наданих до 1 вересня 2015 року

Податківці Вовчанської ОДПІ надали роз’яснення щодо чинності наданих до 01.09.2015 податкових консультацій у зв’язку зі зміною порядку їх надання. Новий порядок запроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 № 655-VIII.

Зокрема, наголошено, що контролюючі органи на районному рівні після 01.09.2015 мають право надавати консультації винятково в усній формі.

Податкові консультації мають індивідуальний характер і можуть застосовуватись тільки платником податків, якому надано таку консультацію, з дня її надання. Податкові консультації втрачають дію, якщо у подальшому вони були змінені або скасовані.

Положення щодо непритягнення платника податків до відповідальності (п. 53.1 Податкового кодексу України) поширюється на платника, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому лише у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації.

Оновлені форми реєстраційних карток щодо реєстрації бізнесу

Міністерство юстиції затвердило 15 форм реєстраційних карток щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, їх ліквідації, припинення тощо.

Це передбачено наказом Мін'юсту від 2.11.2015 №2140/5 "Про затвердження форм реєстраційних карток".

Наказом затверджені наступні форми реєстраційних карток:

Форма 1 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи;

Форма 2 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (юридичних осіб) у результаті злиття, поділу, виділу або перетворення;

Форма 3 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

Форма 4 – реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

Форма 5 – реєстраційна картка про створення відокремленого підрозділу юридичної особи;

Форма 6 – реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

Форма 7 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу, перетворення;

Форма 8 – реєстраційна картка про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом;

Форма 9 – реєстраційна картка про включення відомостей про юридичну особу;

Форма 10 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця;

Форма 11 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу – підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

Форма 12 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням або за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством;

 Форма 13 – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у разі її смерті, оголошення її померлою або визнання фізичної особи – підприємця безвісно відсутньою;

Форма 14 – реєстраційна картка про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи – підприємця банкрутом;

Форма 15 – реєстраційна картка про включення відомостей про фізичну особу – підприємця.

Відповідно наказ Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3178/5 «Про затвердження форм реєстраційних карток» визнається таким, що втратив чинність.

Як використовують РРО інтернет-магазини

Законодавством України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Це передбачено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Що стосується доставки товарів кур’єрською службою, то такому продажу товарів продавець повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром за допомогою кур'єрської служби (поштової служби), яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця.

Також розрахунковий документ (чек) може бути виданий покупцю кур'єром (поштовою службою) при передачі покупцю придбаного товару та сплаті ним коштів за його придбання. При цьому такий розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на такого кур'єра (поштову службу).

Таким чином, при доставці кур’єром (поштою) покупцеві видається розрахунковий документ, який роздрукований кур’єром (поштою) у момент оплати товару покупцем безпосередньо при отриманні товарів. При цьому РРО повинен бути зареєстрований на кур’єра або пошту. Якщо ж товар був оплачений заздалегідь, то розрахунковий документ повинен роздрукувати продавець товарів і передати кур’єрові (пошті) для вручення покупцеві.

Як зазначено вище, Законом № 265 визначено, що операції з оплати товарів і послуг через платіжні термінали та Інтернет з використанням електронних платіжних засобів є безготівковими розрахунками. Водночас звертаємо увагу, в разі проведення розрахункових операцій у безготівковій формі з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо ) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також потрібний РРО.

Детальна інформація розміщена у листі ДФС України від 01.10.2015 № 20887/6/99-99-22-07-03-15.

Нові книги обліку доходів та витрат в електронному вигляді: що змінилося

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга). Це передбачає підпункт 296.1.2 пункт 296.1 статті 296 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України.

Платники у Книзі, щоденно, за підсумками робочого дня відображають отримані доходи та понесені витрати. Книга ведеться за вибором платника податку: в паперовому або в електронному вигляді.

Фахівці Вовчанської ОДПІ радять єдинникам вести відповідні Книги в електронному вигляді. Нові форми таких Книг затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579, зокрема, книгу обліку доходів – для підприємців-єдинників (неплатників ПДВ) І, ІІ та ІІІ груп і порядок її ведення (Порядок 579/1) та книгу обліку доходів – для підприємців-єдинників (платників ПДВ) ІІІ групи і порядок її ведення (Порядок 579/2).

Щоб дістати можливість вищевказаним категоріям платників використовувати Книгу в електронному вигляді, потрібно зареєструвати її в органі ДФС, а саме: подати заяву, укласти договір і зазначити відповідальних осіб, які мають електронні підписи. Весь документообіг із ДФС відбуватиметься в електронному вигляді.

Після реєстрування Книги, записи до неї вносяться щодня до 24:00, а виправлення помилок – шляхом унесення коригувального рядка з «+» або «-». Суми записуються у гривнях з копійками, тобто спосіб заповнення Книги приведено у відповідність із способом заповнення податкової декларації єдинника (для зручності платник має змогу вже записувати суму у гривнях з копійками).

Разом з тим, до форми Книги для єдинників – неплатників ПДВ внесено ряд змін: з неї виключено графу 6 «Сума заборгованості, за якою минув строк позивної давності»; у графі 2 потрібно записувати готівкові та безготівкові грошові надходження окремими рядками за підсумками робочого дня. Те саме стосується і повернень. А отже, і в підсумкових графах 4 та 6 готівкові та безготівкові суми будуть відображені окремо.

Водночас для єдинників – платників ПДВ передбачений інший порядок заповнення Книги: розділяти тільки готівкові та безготівкові надходження, проте повернення – ні.

Варто зазначити, що терміново змінювати старі Книги на нові не потрібно, оскільки вони діятимуть до їх закінчення.

Під час проведення перевірки платник податків не має права подавати уточнюючі декларації

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання.

Разом з тим, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний період з відповідного податку і збору, який перевіряється.

Зазначена норма передбачена ст. 50 Податкового кодексу України.

Чи розповсюджується обмеження граничної суми розрахунків готівкою

Відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в абзаці першому цього пункту, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" встановлено граничну суму розрахунків готівкою, зокрема:

• підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень;
• фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень;
• фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень.

Таким чином, якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа - підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень.

Водночас на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 150 000 гривень.

Продавцем/покупцем порушено порядок заповнення податкової накладної – дії покупця/продавця

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ) у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.

Рада продлила до 1 января 2017 года мораторий на продажу земель сельскохозяйственного назначения

Верховная Рада Украины продлила до 1 января 2017 года мораторий на продажу земель сельскохозяйственного назначения

За соответствующий закон №3404 "О внесение изменений в раздел X Переходных положений Земельного кодекса Украины относительно продления запрета отчуждения сельскохозяйственных земель" во вторник проголосовало 309 народных депутатов.

Закон предусматривает, что до вступления в силу закона об обороте земель сельскохозяйственного назначения, но не ранее 1 января 2017 года, не допускается купля-продажа земельных участков сельскохозяйственного назначения государственной и коммунальной собственности.

Від’ємне значення від патентованої діяльності: відображення у звітності

Пунктом 152.2 ст. 152 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у редакції, яка діяла до 01.01.2015, було передбачено, що платник податку на прибуток, який проводив діяльність, що підлягала патентуванню був зобов’язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою такий платник повинен був вести окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягала патентуванню, та витрат, пов’язаних з веденням діяльності з урахуванням від’ємного значення як результату розрахунку об’єкта оподаткування.

При цьому, від’ємне значення як результат розрахунку об’єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягала патентуванню, не враховувався для визначення об’єкта оподаткування та відшкодовувався за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності (абзац другий п. 150.1 ст. 150 ПКУ).

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ викладено в новій редакції, якою не передбачено окремого порядку списання збитків від патентованої діяльності.

Починаючи з 01.01.2015 особливості оподаткування податку на прибуток встановлено ст. 134 ПКУ.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Відповідно до п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, від’ємне значення об’єкта оподаткування від патентованої діяльності, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах, враховується у складі загального від’ємного значення об’єкта оподаткування, що зменшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ у вигляді різниці.

Підприємець-перевізник повинен виписувати товарно-транспортну накладну

Вовчанська ОДПІ розглянула кілька питань щодо надання транспортних послуг підприємцями-єдинниками. Зокрема, роз'яснено:

1) Обмежень щодо надання послуг (в тому числі і транспортних) у фізичних осіб — підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на третій групі, немає (лист від 29.10.2015 р. №624/Ш/02-32-17-01-17);

2) Відповідно до п. 1 Переліку документів, для водія юридичної або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб’єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов’язковим.

Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим (лист від 29.10.2015 р. № 625/Ш/02-32-17-01-17)

До уваги платників, які звітують в електронному вигляді

Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів».

Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються у базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування у базу сертифікатів нового договору зазначений договір необхідно переукласти.

Змінились вимоги щодо отримання електронних ключів

Вовчанська ОДПІ звертає увагу, що для протидії шахрайству та захисту законних інтересів заявників з 30 жовтня 2015 року для отримання послуг електронного цифрового підпису (ЕЦП) представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюватиметься особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.

Звертаємо увагу, що у нотаріально посвідченій довіреності необхідно надати представнику відповідні повноваження для отримання послуг ЕЦП (подання до АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення та скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Чи перераховують транспортний податок при заміні двигуна на двигун з об’ємом циліндра до 3000 куб.см

Фахівці Вовчанської ОДПІ зазначили, що в разі переобладнання легкового автомобіля, зокрема заміни двигуна на двигун з об’ємом циліндрів до 3000 куб. см фізособа повинна перереєструвати цей транспортний засіб в органах внутрішніх справ й отримати нове свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт). У такому свідоцтві відображають дату проведення реєстрації із зазначенням числа, місяця та року.

Водночас переобладнання легкових автомобілів, що є об’єктом оподаткування на підставі ст. 267 ПКУ, є новим юридичним фактом, не пов’язаним зі сплатою цього податку. А отже, ст. 267 ПКУ не передбачено проведення податковою перерахунку сплаченого транспортного податку за базовий податковий (звітний) період, якщо фізособа переобладнує легковий автомобіль.

Мобілізовані працівники приватних підприємців отримали право на компенсацію середньої зарплати

Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України (щодо працівників приватних осіб - підприємців, призваних на військову службу)" (законопроект № 2317а). Так, документом закріплено за працівниками фізичних осіб - підприємців такі ж права як і за працівниками підприємств, установ, організацій в разі їх призову (мобілізації) на військову службу, а саме: зберігається місце роботи, посада, незалежно від підпорядкування та форми власності у разі їх мобілізації на особливий період. Також передбачена компенсація на час призову тим, хто працював у фізичних осіб - підприємців.

Уряд планує скасувати ліцензії на експорт/імпорт алкоголю та тютюну

Верховна Рада прийняла у першому читанні та готує до другого законопроект № 2498а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності".
Так, цим законопроектом пропонується скасувати ліцензування експорту, імпорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та фінансових санкцій за неподання суб’єктами звітів у цій сфері, як такі що надміру обмежують торгівлю.

Як зберігаються документи, вивезені із зони АТО

Мін’юст визначив особливості зберігання документів, вивезених із тимчасово окупованої території та території проведення АТО (далі – вивезені документи). Зокрема:
· юридичні особи, що припиняють свою діяльність, передають вивезені документи до архівних установ за місцем припинення цих юросіб, якщо вони не мають правонаступників або органів вищого рівня на території інших регіонів України, відповідно до Правил, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.15 р. № 1000/5;
· архівні установи (у т. ч. засновані фізичною особою та/або юридичною особою приватного права, які мають право зберігати документи, що не належать державі та територіальним громадам), орган вищого рівня, які прийняли на зберігання архівні документи від юрособи, що припиняє свою діяльність, повинні надіслати повідомлення Державній архівній службі України про приймання на зберігання архівних документів, у якому зазначити відомості, передбачені даним наказом.
Юридичні особи, які змінили своє місцезнаходження, повинні стати на облік в державній архівній установі (архівному відділі міськради) за місцем своєї реєстрації та забезпечити зберігання вивезених документів, а також тих, що створюються у процесі їх діяльності.

Щодо визнання юридичної особи відсутньою за місцезнаходженням

Мін’юстом надано роз’яснення щодо питання визнання юридичної особи відсутньою за її місцезнаходженням. Так, у листі зазначено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, регулюються Законом від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 755). Відповідно до абзацу першого ч. 11 ст. 19 цього Закону юридична особа зобов’язана щороку подавати (надсилати) держреєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юрособу. Таку реєстраційну картку необхідно подавати (надсилати) протягом місяця, що настає за датою держреєстрації такої особи, починаючи з наступного року.
Згідно із ч. 12 ст. 19 Закону № 755 держреєстратор направляє поштовим відправленням юрособі повідомлення про необхідність підтвердження відомостей про неї у разі:
· ненадходження в установлений ч. 11 цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юрособу;
· надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юрособи за її місцезнаходженням.
Якщо держреєстратору повернуто таке поштове відправлення, він повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність такої юридичної особи за її місцезнаходженням. Також Мін’юстом зазначено, що за порушення законодавства у сфері державної реєстрації держреєстратори несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Держнагляд у сфері госпдіяльності: що нового?

Затверджено:
- Порядок складення та затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю);
- Порядок внесення подань до органів державного нагляду (контролю) щодо усунення ними порушень вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Так, органи держнагляду (контролю) подають до Мінекономрозвитку в письмовій та електронній (у форматі Excel) формі відомості про заплановані заходи державного нагляду (контролю) до 15 вересня року, що передує плановому періоду, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня, або повідомляють про відсутність запланованих заходів.
Відомості про заплановані заходи держнагляду (контролю) повинні містити:
- найменування суб’єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід (найменування юрособи або прізвище, ім’я та по батькові ФОП);
- ідентифікаційний код юрособи або реєстраційний номер облікової картки платника податків ФОП (серія та номер паспорта — для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають відмітку в паспорті);
- місце провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід держнагляду (контролю), або його відокремлених підрозділів;
- вид господарської діяльності суб’єкта господарювання;
- ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання;
- дату початку проведення заходу держнагляду (контролю);
- строки проведення заходу держнагляду (контролю);
- найменування органу держнагляду (контролю), що здійснює захід держнагляду (контролю).
Мінекономрозвитку складає проект плану комплексних заходів та оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому.

Представник централізованої бухгалтерії може ставити підписи на звітності

Вовчанська ОДПІ повідомляє, що представник централізованої бухгалтерії може ставити підписи на податковій та бухгалтерській звітності. Проте для цього ще на стадії укладення договору обов’язково потрібно, аби ця особа була чітко зазначена як відповідальна за ведення бухобліку, підписання й подання фінансової та податкової звітності.
Проте, централізована бухгалтерія не може підписувати електронну податкову звітність. Її спеціалісти лише готують електронну податкову звітність на підпис керівнику юрособи.

Реєстрація договорів перестрахування за новим Порядком

Затверджено Порядок реєстрації договорів перестрахування та надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування з страховиками (перестраховиками) нерезидентами. Так, страховиком (цедентом, перестрахувальником) резидентом (далі - Заявник) в Нацкомфінпослуг реєструються договори перестрахування, укладені із страховиками (перестраховиками) нерезидентами, в тому числі за участю страхових та/або перестрахових брокерів.
При укладанні договорів перестрахування із страховиками (перестраховиками) нерезидентами можуть бути використані відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність" або іншими законами.
У разі укладення договору перестрахування, який підлягає реєстрації в Нацкомфінпослуг:
1) заявник протягом 10 календарних днів після укладення договору перестрахування із страховиком (перестраховиком) нерезидентом надсилає до Нацкомфінпослуг інформацію згідно з додатком 1 до цього Порядку у паперовому та електронному вигляді (на електронному носії у форматі Microsoft Excel);
2) заявник протягом 90 календарних днів з дня укладення договору надсилає до Нацкомфінпослуг разом із супровідним листом (складається в довільній формі) такі документи:
- копію (копії) договору перестрахування, засвідчену (засвідчені) уповноваженою особою Заявника (копія договору перестрахування на двох і більше сторінках повинна бути прошита та містити наскрізну нумерацію сторінок);
- копію (копії) договору перестрахування, засвідчену (засвідчені) нотаріально - у разі необхідності перерахування іноземної валюти та/або купівлі іноземної валюти за таким договором відповідно до вимог Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності.

Розпорядження Нацкомфінпослуг від 15.09.15 р. № 2201 набуде чинності з дня офіційного опублікування. Готується до опублікування в "Офіційному віснику України" від 17.11.15 р. № 89.

На яку дату перераховують суму овердрафту у СЕА ПДВ?

Так, при визначенні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН додатково враховується такий показник, як сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали (так звана сума овердрафту). Сума овердрафту визначається та перераховується щокварталу станом на 1 число першого місяця кожного кварталу. Для розрахунку суми овердрафту використовуються суми податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника — сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим відповідно до ст. 209 ПК, чи залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно з п. 209.18 ПК. Сума овердрафту щокварталу підлягає автоматичному перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми овердрафту, визначеної для попереднього кварталу, з одночасним додаванням суми овердрафту, визначеної згідно з поточним перерахунком. Тобто при розрахунку овердрафту станом на 01.10.15 р. враховуються суми податку, нараховані до сплати протягом попередніх 12 місяців (декларації за звітні періоди вересень 2014 р. — серпень 2015 р. включно та уточнюючі розрахунки, термін нарахування за якими припадає на період з 01.10.14 р. по 30.09.15 р.).
При цьому платникам податку, які станом на перше число першого місяця кожного кварталу зареєстровані платниками ПДВ менше ніж 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, таке збільшення здійснюється з першого числа кварталу, що настає за кварталом, у якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали.

Як розрахувати лікарняні, якщо страховий стаж за останній рік – менше 6 місяців

ДФС нагадує, що суму допомоги розраховують у такій послідовності:
1) розраховують середньоденну зарплату виходячи з фактичних виплат;
2) розраховують суму денної виплати (середньоденну зарплату множать на відсоток страхового стажу);
3) порівнюють суму денної виплати з виплатою, розрахованою з мінімальної зарплати;
4) якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, таку суму множать на кількість днів, що підлягають оплаті;
5) якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то суму виплати розраховують виходячи з мінімальної виплати (без додаткового урахування відсотка страхового стажу).
Водночас слід зазначити, що:
- листок непрацездатності для догляду за хворою дитиною в період частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до трьох років не видається, відповідно, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається;
- коли відпустку у зв’язку із вагітністю та пологами надали у період простою, щорічної відпустки або відпустки без збереження зарплати, то допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку із вагітністю та пологами. Причому таку допомогу надають за основним місцем роботи та за сумісництвом;
- особливостей при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності для працівників, які працюють вахтовим методом, не передбачено;
- середню зарплату розраховують на підставі даних Звіту з ЄСВ.

Встановлено єдиний порядок оформлення результатів документальних перевірок

Затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.
Цим Порядком визначаються основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки), порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання. Так, встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками (керівником платника податків або уповноваженою ним особою). В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Акт (довідка) документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок.
Усі вартісні показники відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в інвалюті, підлягають відображенню в акті (довідці) документальної перевірки з одночасним зазначенням їх еквіваленту в національній валюті України за офіційним курсом гривні до інвалют, встановленим НБУ на дату проведення фінансово-господарської операції, якщо інше не встановлено законом.
Інформація, що міститься в акті (довідці) документальної перевірки, не підлягає розголошенню посадовими особами контролюючого органу, а також передачі в інші органи, за винятком випадків, передбачених законом.
У разі відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки або неможливості проведення перевірки складається відповідний акт.
За результатами перевірки дотримання законодавства з питань державної митної справи при проведенні планових документальних перевірок та позапланових перевірок з усіх питань складається окремий акт(довідка).

Наказ Мінфіну від 20.08.15 р. № 727 набуде чинності з дня офіційного опублікування.

Чи зобов’язане ОСББ використовувати РРО при отриманні вступних, членських і цільових внесків

Вовчанська ОДПІ  роз’яснила: сплата вступних, членських і цільових внесків, обов’язкових при вступі до ОСББ, для забезпечення його поточної діяльності та виконання конкретних завдань, не є розрахунковою операцією за товари (послуги). Відтак відповідні операції можуть здійснюватися без застосування РРО.

Водночас фахівці наголосили: при здійсненні розрахунків за електропостачання, водопостачання й водовідведення ОСББ зобов’язане застосовувати РРО.

Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ: заповнюють усі рядки чи лише ті, якими виправляються помилки?

Вовчанська ОДПІ зазначили: в уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ відображають усі заповнені рядки податкової декларації, що уточнюється. При цьому:

• до графи 4 уточнюючого розрахунку переносять показники декларації, що уточнюється;
• у графі 5 відображають усі показники декларації з урахуванням виправлених помилок;
• у графі 6 відображають абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках із відповідним знаком (+/-). У разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюють.

Водночас незаповнені рядки в декларації в уточнюючому розрахунку також залишаються не заповненими.

ДФС щодо нарахування амортизації основних засобів у період проведення капремонту, при веденні бухобліку за МСФЗ

Податківці Вовчанської ОДПІ повідомляють: платник податку має керуватися правилами бухобліку з урахуванням обмежень, передбачених нормами ст. 138 р. III і п. 11 підрозділу 4 р. XX ПКУ, зокрема, при урахуванні груп та мінімально допустимих строків амортизації, методів нарахування амортизації тощо.

Пояснюється це тим, що облік податку на прибуток базується на даних бухобліку. Але безпосередньо сам податок на прибуток обчислюється виходячи із бухгалтерського фінрезультату до оподаткування, визначеного відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, відкоригованого на різниці, передбачені р. ІІІ ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). Перелік різниць, на які збільшується/зменшується фінрезультат до оподаткування, наведено в ст.ст. 138–141 ПКУ. Зокрема, до таких різниць віднесено різниці, які виникають при амортизації необоротних активів (ст. 138 ПКУ).

У пп. 138.3.1 ПКУ передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених пп. 14.1.138, пп.пп. 138.3.2–138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені П(С)БО, окрім «виробничого» методу.

Зокрема, у пп. 138.3.3 ПКУ визначені групи основних засобів й інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку.

Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення в міжнародній фінзвітності є МСБО 16 «Основні засоби».

На підставі п. 55 МСБО 16 амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації в спосіб, визначений управлінським персоналом.

Амортизацію активу припиняють на одну із двох дат, яка відбувається раніше:

• на дату, із якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, котру класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5,

або

• на дату, із якої припиняють визнання активу.

Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва.

На отриману демобілізованими військовослужбовцями одноразову грошову допомогу ЄСВ не нараховують

 Вовчанська ОДПІ повідомляє, що одноразова грошова допомога, нарахована військовослужбовцям при звільненні з військової служби, не є базою нарахування ЄСВ.

Умови виплати одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, визначені постановою КМУ від 17.09.2014 р. № 460.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170, у п. 2 якої вказано про одноразову грошову допомогу  військовослужбовцям при звільненні.

Бюджетники можуть проводити ремонти приміщень за благодійні кошти й гранти

Державна казначейська служба в листі від 21.07.2015 р. № 14-04/582-19285 нагадала про вимогу припинення, зокрема, проведення ремонту приміщень для бюджетних установ, яка передбачена  Заходами, затвердженими постановою КМУ від 01.03.2014 р. № 65.

Водночас зазначила, що у виносці ** до таких Заходів визначено випадки, за якими придбання товарів та проведення ремонту приміщень за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих на вказану мету як гранти, міжнародна технічна допомога, благодійні внески, не заборонено.