Перевищення фактичної собівартості сільгосппродукції над її договірною вартістю: особливості складання податкових накладних

Сільгосппідприємство при здійсненні операцій із постачання власно виробленої сільгосппродукції визначає податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такої сільгосппродукції та складає за такою операцією податкову накладну й реєструє її в ЄРПН.

Якщо платник податку визначає планову собівартість сільгосппродукції та при постачанні такої продукції її договірна вартість є меншою, ніж планова собівартість, такий платник додатково складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну на суму перевищення планової собівартості продукції над її договірною вартістю (із типом причини «17»).

Після встановлення фактичної собівартості власно виробленої сільгосппродукції, податкові зобов’язання, які були визначені при постачанні такої продукції, мають бути відкориговані шляхом складання розрахунку коригування до податкових накладних, які були складені протягом зазначеного періоду з типом причини «17»:        

• у бік збільшення — на суму перевищення фактичної собівартості над плановою, якщо фактична собівартість виявиться більшою, ніж планова;
• у бік зменшення — на суму перевищення планової собівартості над фактичною, якщо фактична собівартість виявиться меншою, ніж планова.

Якщо платник податку не обраховує планову собівартість продукції чи договірна вартість поставленої сільгосппродукції перевищує планову собівартість, а фактична собівартість продукції, обрахована платником, перевищує договірну вартість поставленої сільгосппродукції, платник податку на дату розрахунку фактичної собівартості повинен скласти податкову накладну на суму перевищення фактичної собівартості над договірною вартістю з типом причини «17», зареєструвати її в ЄРПН і збільшити податкові зобов’язання на зазначену суму.        

Податкові накладні, складені на суму перевищення собівартості (планової/фактичної) над договірною вартістю поставленої сільгосппродукції власного виробництва, уключаються до складу податкових зобов’язань з ПДВ. Вони також відображаються в податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Водночас такі податкові накладні не дають право покупцю сільгосппродукції — платнику податку на збільшення податкового кредиту.

Чи подавати Звіт із ЄСВ, якщо в попередньому місяці всіх працівників підприємства звільнено, а в наступному нових не прийнято

Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435, якщо юридичні особи чи фізичні особи — підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників до фіскальних органів ними не подається.

Страховий стаж зараховується в повному обсязі лише при нарахуванні ЄСВ на зарплату в розмірі не менше мінімального

Різниця між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованої за звітний місяць не може бути розглянута як дохід фізособи (працівника), оскільки така різниця не є виплатою за виконану роботу.

При цьому зазначена різниця є базою для нарахування ЄСВ, проте не є базою для утримання ЄСВ (утримання здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати).

Якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум ЄСВ до розміру мінімальної зарплати (виключенням є донарахування до мінімальної бази нарахування при розрахунку лікарняних, відпускних і допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами), понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

Для того щоб застосувати такий коефіцієнт, страхувальник повинен здійснити нарахування зарплати (доходу) не менше законодавчо встановленого мінімального розміру.

До страхового стажу зараховуються періоди (строки), протягом яких особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Тобто тільки при нарахуванні страхувальником зарплати (доходу) не менше мінімальної та, відповідно, сплаті ЄСВ у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, застрахованій особі страховий стаж зараховується в повному обсязі.

Особливості нарахування єдиного внеску при погодинній оплаті праці

Якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується  заробітна плата, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який  нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платників. Такі норми передбачені частиною п’ятою ст.8 Закону про ЄСВ.

Разом з тим, мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 95 Кодексу законів про працю та ст.3 Закону про оплату праці).

Розмір мінімальної зарплати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 та 10 Закону про оплату праці та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.  Нагадуємо платникам, що  з 1 вересня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн.,  відповідно у погодинному розмірі – 8,25 грн.

Отже, для осіб, які працюють неповний робочий день за основним місцем роботи, де заробітна плата менша, ніж законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, підприємство має нараховувати ЄСВ, виходячи з розміру мінімальної заробітної  плати. При цьому, утримання єдиного внеску – з фактично нарахованої заробітної плати (доходу).  

Чи можна вказувати від’ємне значення в окремих рядках книги обліку доходів?

Відповідно до п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі – Порядок № 579).

У книзі обліку доходів фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, відображають щоденно, за підсумками робочого дня отримані доходи (п. 1 Порядку № 579).

Оскільки платники єдиного податку у книзі обліку доходів здійснюють записи за підсумком робочого дня, протягом якого було отримано дохід, то відомості у графах 4 «скоригована сума доходу» та 6 «всього» зазначеної книги не можуть вказуватися з від’ємним значенням.

Про зміни до облікових даних слід повідомляти контролюючі органи

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Згідно з п. 7.1 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок), якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 розд. ІІ ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).

Зокрема, платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою ”Зміни” з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.9 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи (п. 9.3 розд. IX Порядку).

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою ”Зміни” або за формою № 1-РПП - з позначкою ”Перереєстрація, зміни” (п. 9.2 розд. IX Порядку).

Про скасування штрафів при сплаті суми податкового зобов’язання

Тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн. гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню (п. 35 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України).

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції скасовуються, якщо платник податків, відповідно до п. 35 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України самостійно сплатив суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (без застосування процедури оскарження податкового повідомлення-рішення).

Определяем дату подачи заявления о применении упрощенной системы, если она направлена по почте

Податківці Вовчанської ОДПІ інформують, що заяву про застосування спрощеної системи можна подати в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

При цьому при надсиланні заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення датою подання заяви вважається дата відправлення, яка відбивається на повідомленні про вручення та на описі.

Як звітують  та платять податки єдинники четвертої групи

Фахівці Вовчанської ОДПІ нагадали, що платники єдиного податку 4-ої групи:

1) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають за місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.

До податкової декларації (загальної, нової загальної, уточнюючої загальної та/або звітної,нової звітної, уточнюючої звітної) додається додаток, який є невід’ємною частиною. Зокрема, у ньому передбачено заповнення колонки 9 «код регіону», в якій платники самостійно зазначають цифровий код регіону місця розташування відповідної земельної(их) ділянки(ок) - 2 знаки.

Коди регіонів України (областей): 02 - Вінницька, 03 - Волинська, 04 - Дніпропетровська, 05 - Донецька, 06 - Житомирська, 07 - Закарпатська, 08 - Запорізька, 09 - Івано-Франківська, 10 - Київська, 11 - Кіровоградська, 12 - Луганська, 13 - Львівська, 14 - Миколаївська, 15 - Одеська, 16 - Полтавська, 17 - Рівненська, 18 - Сумська, 19 - Тернопільська, 20 - Харківська, 21 - Херсонська, 22 - Хмельницька, 23 - Черкаська, 24 - Чернівецька, 25 - Чернігівська, 26 - м. Київ.

2) Сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

• у I кварталі - 10%;
• у II кварталі - 10%;
• у III кварталі - 50%;
• у IV кварталі - 30%.

3) За 2015 рік складання звітності з єдиного податку четвертої групи повинно бути  в деклараціях за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 30.12.2013 №864. А з 01 січня 2016 року - за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 №578.

Помилку в полі «Індивідуальний податковий номер покупця» можна виправити

Законодавством передбачено складати розрахунок коригування до податкової накладної також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування.

Проте виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН здійснюється таким чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

– у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

– у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

– реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

– у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;

– такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;

– в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.

У випадку якщо в період з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з «невірним» ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін.

У такому випадку складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.

Можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування зберігається протягом 180 календарних днів з дати їх складання.

Таким чином, виправлення ІПН покупця можливо лише у випадку, коли з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН покупця не минуло 180 календарних днів, тобто друга податкова накладна (з правильним ІПН) може бути зареєстрована не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати її складання, що зазначена в такій податковій накладній.

Відображення доходу в старих книгах обліку

Нагадуємо, що з 28.07.2015  року набрав чинності наказ Мінфіну від 19.06.2015 № 579, яким затверджені форми книги обліку доходів, книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення.

Дані книги тепер заповнюються у гривнях з копійками. 

Книги, зареєстровані до 28.07.2015 р., діють до їх закінчення. 

Таким чином, як зазначили податківці в інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" (категорія 107.07), зареєстровані до 28.07.2015 книги, форма яких визначена наказом № 1637, використовуються до їх закінчення та заповнюються відповідно до вимог порядків їх ведення, затверджених цим наказом (у гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами).

Про подання звітності з ПДВ суб’єктом господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Такий порядок встановлено пунктом 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням певних встановлених особливостей (на підставі п. 202.1 ст. 202 цього Кодексу).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (із змінами та доповненнями) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок подається або як окремий документ або як додаток до податкової декларації.

Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Суб’єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу згідно договору цивільно - правового характеру не подається

Фахівці Вовчанської ОДПІ звертають увагу, що повідомлення про прийняття працівника на роботу згідно договору цивільно - правового характеру не подається до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Слід зауважити, що згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до норм Постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 413 “Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу”, органи ДФС лише приймають від суб'єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулюють питання трудових відносин, встановлених статтею 24 КЗпП.

Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо сплати військового збору підприємцями на загальній системі оподаткування

Вовчанська ОДПІ нагадує, що з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб – підприємців.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу (підпункт1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Кодексу).

При цьому, об’єктом оподаткування збором є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи та доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 Кодексу.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Отже, фізичні особи – підприємці (крім тих що обрали спрощену систему) за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік. Податкова декларація за 2015 рік підприємцями надається до 10 лютого 2016 року.

Таким чином, термін сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – до 19 лютого 2016 року.

„Анульований” платник ПДВ уточнювати показники з ПДВ не має права

Податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (ст. 46 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, в якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

Від Харківщини до загального фонду державного бюджету - понад 10 млрд. гривень

Темп зростання надходжень платежів за січень-жовтень поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року склав 180,5%, перевищення - 4,6 млрд.гривень.

Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС в Харківській області Ірина Сагайдак.

Як зазначила керівник головного управління, у жовтні індикативний показник загального фонду державного бюджету було перевиконано на 723,7 млн.гривень. Всього за місяць платники податків заплатили 1,2 млрд.гривень.

«Таких результатів вдалося досягти, перш за все, завдяки партнерським відносинам з нашими платниками. А це - і якісне обслуговування, яке ми ставимо для себе пріоритетом в роботі, і, звичайно ж, широкомасштабна роз'яснювальна робота», - підкреслила Ірина Сагайдак.

Відзначила посадовець і високий рівень сумлінності сплати податків суб'єктами господарювання Харківської області, що дозволило зібрати рекордно високі обсяги ПДВ - 1,7 млрд.гривень. Крім того, середньомісячний збір цього податку в серпні-жовтні збільшився до 189 млн.грн., тоді як у січні-травні цей показник був на 37 млн.грн. менше і становив 152 млн.гривень.

Ірина Сагайдак звернула увагу на те, що збільшення показників досягнуто не за рахунок сплати податків наперед. Так, за травень-жовтень переплата по податках зменшена на 768 млн.грн., в т.ч. з ПДВ на 23,9 млн.грн.

Крім цього, з початку поточного року вдалося зменшити борг з відшкодування ПДВ перед бізнесом на 38,1 млн.грн. - з 270,1 млн.грн. до 232,0 млн.грн. Станом на 1 листопада платникам податків на розрахункові рахунки відшкодовано 398,4 млн.гривень.

Більше 335 мільйонів гривень на допомогу армії від харків’ян

Саме таку суму військового збору забезпечено жителями Харківщини з початку поточного року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області Ірина Сагайдак.

Керівник відомства також проінформувала, що зокрема у жовтні сума збору склала 41,7 млн.грн. та відзначила позитивну динаміку  надходжень. За словами посадовця, у жовтні  минулого року сума надходжень складала 25,9 млн. гривень.

Загалом, повідомила Ірина Сагайдак,  за час, коли почав нараховуватись військовий збір в Україні (з серпня 2014 року), платники Харківщини встигли поповнили бюджет на  майже 460 мільйонів грн.

«Сьогодні мабуть кожен з нас розуміє, що тільки конкретними діями можна принести користь своїй країні. Хтось  воює на передовій, хтось сплачує податки. Усі разом ми допомагаємо своїй країні. Це і є громадська відповідальність», - наголошує Ірина Сагайдак.

Нагадаємо,  що згідно зі змінами до Податкового кодексу, справляння військового збору продовжено до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Одночасно розширено базу оподаткування військовим збором, відтепер оподаткуванню підлягають всі доходи визначені статтею 163 Податкового кодексу України. Ставка збору залишається незмінною та становить 1,5 % від об'єкта оподаткування.