Оплата послуг з повірки вимірювальної техніки за новим Порядком

Затверджено Порядок оплати робіт і послуг з проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, повірки зазначених засобів, що перебувають в експлуатації, та визначення вартості таких робіт і послуг (далі – Порядок).

Цей Порядок установлює механізм оплати підприємствами, установами, організаціями, ФОП (далі - замовники) робіт і послуг, зазначених у статтях 16 і 17 Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність", та визначення їх вартості, а саме проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів та повірки зазначених засобів, що перебувають в експлуатації (далі - роботи і послуги).

Так, оплата робіт і послуг, що виконуються (надаються) призначеними органами з оцінки відповідності, науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, уповноваженими науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями (далі - підприємства-виконавці), здійснюється на підставі договору та рахунка на оплату шляхом:

1) перерахування замовником коштів через установу банку чи відділення поштового зв'язку;

2) внесення готівки в касу.

Вартість робіт і послуг визначається без урахування ПДВ, що нараховується згідно із законодавством. Зазначена вартість розраховується підприємством-виконавцем на підставі норм часу на їх виконання та вартості розрахункової калькуляційної одиниці часу - одного людино-дня (людино-години) за формулою визначеною в п.3 Порядку.

Постанова КМУ від 28.10.15 р. № 865 набуде чинності з 01.01.16 р. (одночасно з набранням чинності Законом від 05.06.14 р. № 1314-VII "Про метрологію та метрологічну діяльність").

Банк ліквідовано: як отримати довідку про відсутність боргу?

ДФС розглянула питання щодо отримання підприємством довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП у випадку наявності незакритого розрахункового рахунку в банку, що проходить процедуру ліквідації.

Так, у разі остаточної ліквідації банку та його виключення з Державного реєстру банків рахунки клієнтів цього банку можуть вважатися закритими з часу прийняття рішення про його виключення з Державного реєстру банків. Контролюючі органи визнають закритими рахунки, відкриті у ліквідованих банках, у разі ненадходження повідомлення про їх зміну (відкриття) у новоствореній філії чи установі банку.

Крім того, в ІС "Податковий блок" надано можливість після завершення ліквідаційних процедур формувати довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП, якщо у платника податків залишились незакритими його рахунки у фінансових установах.

Кабмін перетворив Держфінінспекцію в Державну аудиторську службу

Кабинет министров создал Государственную аудиторскую службу Украины, реорганизовав Государственную финансовую инспекцию.

Такое решение закреплено постановлением правительства №868 от 28 октября, обнародованном в понедельник.

Кабмин установил, что Государственная аудиторская служба является центральным органом исполнительной власти, деятельность которой направляется и координируется Кабинетом министров через министра финансов.

Кабмин поручил Министерству финансов в течение двух недель подать проект акта о создании комиссии по реорганизации Госфининспекции и в двухмесячный срок - проект положения о Государственной аудиторской службе.

Змінено Порядок ведення Реєстру ТТН на переміщення алкоголю

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв.

Зокрема, встановлено, що:

1) адміністратором та держателем Реєстру є ДФС, яка здійснює заходи із створення Реєстру шляхом адаптації його до автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності", обміну інформацією з інформаційними системами правоохоронних органів відповідно до укладених договорів про інформаційне співробітництво за рахунок асигнувань, передбачених на утримання Реєстру;

2) ТТН повинна бути сформована належним чином з дотриманням вимог законодавства;

3) для формування та подання ТТН до Реєстру адміністратор Реєстру безоплатно надає суб'єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення;

4) суб'єкт господарювання формує ТТН у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому законодавством порядку;

5) після складення ТТН на них накладаються ЕЦП в такому порядку:

- перший - ЕЦП бухгалтера або особи, відповідальної за облік відвантажених матеріальних цінностей;

- другий - ЕЦП керівника або особи, на яку покладено відповідні обов'язки;

- третій - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки (за наявності);

6) для надання права підпису ТТН зазначеним особам суб'єкт господарювання подає контролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП таких осіб;

7) підтвердженням факту реєстрації ТТН у Реєстрі є наявність квитанції в електронній формі.

Крім цього виключено норму, згідно з якою адміністратор Реєстру повинен був забезпечувати надання доступу суб’єктам господарювання виключно до інформації, внесеної ними до Реєстру.

Постанова КМУ від 28.10.15 р. № 864 набуде чинності з дня офіційного опублікування.

Обов`язок юридичних осіб першочергово реєструвати транспортні засоби у військкоматах зумовлений необхідністю якісного обліку такого автотранспорту

З метою планування передачі підприємствами, установами та організаціями транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань на особливий період Міністерством оборони у 2014 році було ініційовано внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» що стосується реєстрації чи зняття обліку транспортних засобів, які можуть підпадати під мобілізацію в особливий період.  Зміни до цієї статті зобов’язують підприємства, установи, організації у  разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з  обліку  транспортних  засобів,  які  можуть бути призначені для  доукомплектування   Збройних   Сил  України  та  інших  військових формувань  в  особливий період, подавати до відповідних органів та підрозділів,  що  згідно  із  Законом  України  "Про дорожній рух" здійснюють  державну реєстрацію та облік транспортних засобів,  документи  з  відміткою районного (міського) військового комісаріату  про  постановку  їх  на  військовий  облік. Наголошуємо, що це стосується лише юридичних осіб.  Зазначена норма направлена на забезпечення достовірного обліку транспортних  засобів підприємств, установ та організацій, які можуть бути призначення для доукомплектування ЗСУ під час мобілізації.  Мова йде про отримання повної інформації про їх технічний стан і як наслідок – розуміння планів щодо його використання.

Користувачам порталу «Є-дата»

1. Портал, працює, але встановлене обмеження на кількість користувачів, які можуть знаходитись на порталі одночасно. Якщо ми знімемо дане обмеження, тоді портал «ляже». Зараз він працює в такому режимі, оскільки чинна версія підтримує тільки тисячу одночасних з’єднань.

2. Портал працює в тестовому режимі. Це означає, що ми маємо відпрацювати процеси створення кабінетів, внесення звітів, внесення договорів. Ми маємо час на доопрацювання недоліків та внесення всієї інформації за 3 та 4 квартали до 31.01.2016. 

 3. Відповідальність за технічну роботу порталу несе розробник. Ми повністю розуміємо свою відповідальність і запевняємо Вас, що штрафних санкцій до Вас застосовано не буде. Це погоджена позиція. Звісно, закон вище кожного розпорядження, але даним документом визнано, що розробник порталу визначає форми, умови оприлюднення та несе відповідальність.

 4. Строки: ми маємо час в спокійному режимі реєструвати кабінети, вносити інформацію, доопрацьовувати зауваження. Є регіони, в яких немає Інтернету, звітність на паперових носіях; є організації, які не встигли отримати ключі ДФС; існує пропускна можливість каналів і системні проблеми порталу. Внесення змін до закону підготовлені, але їх не можливо провести оперативно. З дня відкриття порталу ми наголошуємо що «Портал працює у тестовому режимі». Зважаючи на вказані фактори, штрафні санкції ніяким чином не можуть бути застосовані до розпорядників, одержувачів та цільових державних фондів.

5. Альтернативні ключі: на даний час триває тестування АЦСК Україна. Будь ласка, не заходьте на портал з ключами, які ще не протестовані. Ви збільшуєте навантаження. Так, ми маємо план та робимо все можливе, щоб інші ключі дозволяли реєструвати кабінети. Сьогодні у нас строк закінчення тестування. Наразі працюють тільки ключі ДФС. Ми дамо окреме повідомлення про час, з якого можливо буде використовувати сьогодні ключі ЦСК Україна.

6. Ресурси команди «Є-дата» небезмежні. Нас фізично в природі лише вісім. Це, звісно, не знімає з нас відповідальності, але об’єктивно обмежує у швидкості виправлення помилок, у відповідях на Ваші запитання.

Команда «Є-дата» (044) 206-56-96

 

Середня заробітна плата повторно мобілізованим, не нижче середньої попередньої мобілізації, застосовується з серпня 2015

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 р. N 542 "Про внесення зміни до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати" набрала чинності 7 серпня 2015 року. Враховуючи зазначене, зміна, внесена до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, застосовується починаючи з серпня 2015 року. Нагадаємо відповідно внесених змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати:  Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та повторно призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням норм цього Порядку. У разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Уряд вдосконалив механізм використання бюджетних коштів для соціальної і професійної адаптації учасників АТО

Кабінетом Міністрів України 13 жовтня 2015 р. ухвалено постанову №837 „Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції (крім військовослужбовців, звільнених у запас або відставку)”. Чинний до ухвалення зазначеної Постанови Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції (крім військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку), передбачав здійснення закупівлі відповідних послуг обласними і Київською міською державними адміністраціями. Постанова №837 поширює функції закупівлі таких послуг і на районні органи соціального захисту населення. Відповідно до ухваленого документа, розпорядниками коштів нижчого рівня є орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві й Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім міст Києва і Севастополя) рад. Ухвалення Постанови №837 сприятиме вдосконаленню механізму використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2015 рік за програмою 2505170 „Заходи з соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції (крім військовослужбовців, звільнених у запас або відставку)”.
 

Щодо оскарження процедур закупівель, здійснення контролю та моніторингу

Мінекономрозвитку у листі від 12.10.2015 р. № 3302-05/33731-06 надало роз’яснення щодо змін у сфері державних закупівель, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон). Порядок оскарження процедур державних закупівель визначений ст. 18 Закону. Так, суб’єкт оскарження подає скаргу до органу оскарження з урахуванням вимог щодо змісту інформації та оформлення (ч. 1 ст. 18 Закону), а також з урахуванням строків подання скарги (ч. 4 ст. 18 Закону). Скарги щодо укладених договорів закупівель розглядаються у судовому порядку. Разом з тим ч. 3 ст. 18 Закону передбачено право особи щодо звернення до замовника, генерального замовника з вимогою стосовно усунення порушення під час проведення процедури закупівель. При цьому замовник, генеральний замовник у разі отримання такого звернення має право на добровільній основі вжити належних заходів, у тому числі з призупиненням процедури закупівлі, для врегулювання питань, зазначених у зверненні. Надіслання звернення замовнику, генеральному замовнику не позбавляє особу права звернутися зі скаргою до органу оскарження. Замовник, генеральний замовник повинні повідомити заявнику про рішення, прийняті за результатами розгляду звернення, та одночасно протягом одного робочого дня з дня прийняття такого рішення подати його разом із зверненням для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу. У разі подання скарги щодо тієї самої процедури закупівлі, якої стосується звернення, замовник, генеральний замовник повідомляють орган оскарження про вжиті за цим зверненням заходи. Таким чином, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право завернутися до замовника (генерального замовника), до органу оскарження або суду. Також у листі зроблено акцент на тому, що контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. При цьому моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях. Таким чином, Мінекономрозвитку як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономрозвитку визначено в ст. 8 Закону. Враховуючи вищезазначене, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, здійснення контролю у сфері державних закупівель, а також проведення моніторингу закупівель.

 

Доход не обкладається ПДФО: чи відображати у формі 1ДФ

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), статтею 165 якого визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати. Водночас підпунктом 14.1.54 пункту 1 статті 14 Кодексу визначено, зокрема, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Крім того, податковий агент повинен повідомляти податковий орган про всі нараховані (виплачені) платникам податку суми доходів та нарахований та перерахований з них до бюджету податок у податковому розрахунку за формою N 1-ДФ (п. 176.2 "б" ст. 176 Кодексу). Податковий розрахунок містить персоніфіковані дані за сумами нарахованого та виплаченого доходу і за запитом до ДФС такі дані можуть бути використані, зокрема, органами, що призначають різного роду соціальну допомогу сім'ям відповідно до чинного законодавства. Органи, що призначають таку допомогу, користуються усіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією органів державної фіскальної служби. Невідображення сум доходів за ознакою "159" є порушенням Порядку заповнення звітності форми N 1ДФ, декларування окремих видів доходів, а також надання недостовірних даних про доходи фізичної особи відповідним органам. Отже, законодавство передбачає подання звітності податковими агентами про всі суми доходів, виплачених на користь фізичної особи, незалежно від розміру їх нарахування та оподаткування, крім окремих видів доходів, що передбачено Кодексом.  

 

У Пенсійному фонді створюється система централізованого обслуговування громадян

Пенсійний фонд України працює над питанням створення єдиного інформаційного середовища в органах Фонду. Незабаром паперові пенсійні справи, які потребують особливих умов зберігання, буде переформатовано в електронний варіант. Кожен громадянин через веб-портал електронних послуг матиме доступ до своєї пенсійної справи. Визначено 4 регіони (Вінницький, Дніпропетровський, Київський, Херсонський), у яких буде впроваджено цей пілотний проект.

Із січня 2016 року Пенсійний фонд України впроваджуватиме нову сучасну єдину централізовану систему призначення та виплати пенсій.

Ця система дозволить за лічені хвилини обслуговувати громадян із питань призначення та перерахунків пенсій. Зараз цей процес триває до 10 днів. Водночас у новій системі обслуговування буде можливе в будь-якому органі Пенсійного фонду, незалежно від місця реєстрації громадянина, оформити пенсійну виплату.

Працівники служби зайнятості стануть безробітними

До кінця 2015 року з метою підвищення ефективності роботи, оптимізації та економії адміністративно-господарських видатків державна служба зайнятості проведе скорочення чисельності працівників на 1690 осіб.

Розпочнеться створення Національного агентства зайнятості. В основу роботи нової структури буде покладено принцип роботи найуспішніших компаній світу. Наразі проводиться аналіз ефективності роботи служби на всіх рівнях, по всіх регіонах України. Для підвищення продуктивності діяльності й зменшення видатків було прийнято рішення про скорочення чисельності працівників.

Апарат обласних центрів зайнятості буде скорочено на 12%, апарат базових центрів зайнятості — від 4% до 15%. Скорочення також торкнеться і Центрального апарату, де, ураховуючи минулорічні скорочення, до кінця поточного буде вивільнено 16% працівників.

Нова структура не лише надаватиме послуги громадянам щодо пошуку роботи, перенавчання чи підвищення кваліфікації, а й об'єднає власні зусилля з недержавним сектором, який також здійснює пошук роботи. Запропоновані новації у вигляді законопроекта будуть подані до Верховної Ради України.

Чи відмовлять у відкритті виконавчого провадження, якщо у виконавчому листі не зазначено ідентифікаційного номера боржника

На виконання постанови Пленуму від 25.09.2015 р. № 8 ВССУ підготував узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, витяг із якого розміщено на офіційному сайті вищого судового органу.

Серед іншого, ВССУ дійшов висновку: відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови у відкритті державним виконавцем виконавчого провадження.

Пов’язано це з тим, що п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІV надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін й учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки й іншу інформацію, у т.ч. і конфіденційну.

Які документи й куди треба подати для повернення судового збору

Державна казначейська служба України на офіційному веб-сайті повідомила: для повернення судового збору платник має подати до органу Казначейства  такі документи:

• заяву про повернення коштів із бюджету;
• оригінал чи копію документа на переказ, або паперову копію електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, у матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду);
• оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду чи подання органу, що контролює справляння судового збору (у разі його помилкового зарахування).

Водночас Держказначейство наголосило: зазначені документи подаються до відповідного територіального органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Казначейство України (центральний апарат) здійснює повернення судового збору лише тим платникам, які сплатили судовій збір в іноземній валюті.

Про стан оформлення закордонного паспорта можна дізнатись онлайн

Наразі сервіс видає один із чотирьох статусів документа відповідно до етапів оформлення:

1. Документи прийнято підрозділом міграційної служби, проводиться перевірка даних.

2. Надано дозвіл на виготовлення паспорта — дані відправлено на персоналізацію до Поліграфкомбінату «Україна».

3. Паспорт виготовлено та відвантажено до місця видачі (строк доставки — залежно від регіону — становить від 1 до 3 робочих днів).

4. Паспорт доставлено до місця видачі.

Сервіс дозволить зняти частину навантаження на гарячі лінії територіальних органів міграційної служби, а також уникнути випадків, коли працівники міграційної служби штучно «затягують» видачу паспорта.

Рада прийняла Закон що захистить трудових емігрантів з України

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про зовнішню трудову міграцію» (Законопроект зареєстровано за № 2330а), що визначає права трудових мігрантів на належні умови праці, соціальний захист і возз’єднання сім’ї.

Документом установлено, що права трудових мігрантів, зокрема на належні умови праці, винагороду, відпочинок і соціальний захист, регулюються законодавством держави перебування та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, державні гарантії щодо надання соціальних послуг та допомоги трудовим мігрантам.

Держава сприятиме реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їх сімей після повернення в Україну шляхом надання соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги».

Як оподатковувати поворотну фіндопомогу, надану однією фізособою іншій та не повернену в установлений строк

Вовчанська ОДПІ нагадала: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31 ПКУ).

Згідно зі ст. 1049 ЦКУ, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого ж роду й такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зважаючи на викладене вище, основна сума позики та поворотної фінансової допомоги, що отримується фізособою на підставі укладеного договору, протягом дії такого договору не є об'єктом (базою) обкладення ПДФО та військовим збором і не відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

ДФС про визначення контролюючими органами податкових зобов’язань під час митного оформлення

Вовчанська ОДПІ, що згідно з п. 54.4 ПКУ контролюючий орган має право самостійно визначати базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей. Це стосується відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України чи територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, котрі відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, на підставі відомостей, зазначених в отриманих документах, шляхом проведення дій, прописаних у п. 54.3 ПКУ.

Умовою виникнення зобов’язання контролюючого органу самостійно визначати суму грошового зобов’язання згідно із цією нормою ПКУ є отримання результатів митного контролю після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, що свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях. Норми згаданого вище пункту визначають можливість ужиття відповідних заходів саме контролюючими органами. Про дії інших органів влади в указаному пункті не йдеться.

До того ж необхідно звернути увагу на таке: у п. 54.4 ПКУ визначено, що контролюючий орган за умови певних обставин, зазначених у цьому пункті, має право самостійно визначати базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, передбачених п. 54.3 ПКУ. Таке право може бути реалізовано, зокрема, шляхом проведення документальних перевірок вз підстав, визначених МКУ. При проведенні документальних перевірок для підготовки висновків за результатами цих перевірок можуть бути використані відповідно до ст. 352 МКУ:

1) документи, визначені МКУ;

2) податкова інформація;

3) експертні висновки;

4) судові рішення;

5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу й інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх увезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення;

6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені МКУ чи іншими законами України.

Чи можна отримати довідку про відсутність реєстрації фізособи як підприємця

ДФС у підкатегорії 136.12 «ЗІР» надала відповідь на запитання:

чи може орган ДФС надати фізичній особі довідку про те, що така особа не зареєстрована як ФОП?

Зазначимо: надання органами ДФС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

ВСУ про коригування середнього заробітку при обчисленні відпускних на госпрозрахункових підприємствах

Керуючись п. 10 Порядку № 100, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати й інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Управління поточною діяльністю акціонерного товариства здійснює виконавчий орган товариства (ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства»). До його компетенції належить вирішення всіх питань, пов’язаних із керівництвом поточною діяльністю товариства, окрім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів і наглядової ради.

Зважаючи на ці норми, ВСУ в справі від 07.10.2015 р. № 6-573цс15 дійшов такого висновку: на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати й інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей, таке рішення приймається виконавчим органом підприємства відповідно до повноважень, установлених його статутом.

Чи зобов’язане ОСББ використовувати РРО при отриманні готівки в касу

Вовчанська ОДПІ роз’яснила: у разі розрахунків при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ОСББ мають проводити такі операції із застосуванням РРО на загальних підставах.

Інші касові операції, що не пов’язані з проведенням розрахунків при продажу товарів (наданні послуг), у розумінні Закону про РРО, у т.ч. сплата вступних, членських і цільових внесків, ОСББ можуть здійснювати в касах підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.

Сума благодійної допомоги юрособи непрацівнику до 1710 грн не обкладається ПДФО

Сума нецільової благодійної допомоги, що надається благодійником — юридичною особою фізичній особі в розмірі, який у 2015 році не перевищує 1710 грн, не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не обкладається ПДФО та військовим збором. Якщо суму не перевищено, вона відображається у формі № 1 ДФ за ознакою доходу «169».

Однак сума перевищення нецільової допомоги над указаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи, і підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб і збором на загальних підставах. Відповідно, при перевищенні вказаної грошової межі така сума в № 1 ДФ відображається за ознакою доходу «127» як інші доходи. У рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються в грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях із копійками). При цьому відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховані доходи, із яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Чи оподатковуються військовим збором доходи, отримані від здавання побутового металобрухту

Податківці Вовчанської ОДПІ нагадують: об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, визначений ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 р. XX ПКУ).

Водночас пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 р. XX ПКУ передбачено: звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з р. IV ПКУ не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізосіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), окрім доходів, зазначених у пп. 165.1.25 ПКУ.

Зокрема, у пп. 165.1.25 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із умістом свинцю (код 8548 10 91 00згідно з УКТ ЗЕД), і брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ.

Зважаючи на викладене, оскільки доходи, отримані платником податку за зданий (проданий) ним брухт чорних металів, не звільняються від оподаткування згідно з р. IVПКУ, такі доходи включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу як інші доходи й оподатковуються військовим збором на загальних підставах.

Чи обкладається ПДФО майновий внесок у вигляді земельних ділянок до статутного капіталу товариства в обмін на корпоративні права

Зокрема, згідно із пп. 165.1.44 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи — емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права.

Окрім того, податківці нагадують: придбанням інвестиційного активу вважаються операції з унесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права (п. 170.2 ПКУ). Зважаючи на це, у розумінні ПКУ, внесок фізичної особи у вигляді земельних ділянок до статутного фонду юридичної особи — резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв’язку із придбанням інвестиційного активу, та не є доходом платника податку.

До того ж юридична особа — емітент корпоративних прав виступає податковим агентом лише в частині відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «178» — Операції з майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду.

Продаж квартир у житловому будинку забудовником: ПДВ-наслідки

Спеціалісти Вовчанської ОДПІ нагадали, що у продавця при продажу нерухомого майна (квартир) податкові зобов'язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме:

• або на дату зарахування коштів від покупця,
• або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.

Окрім того, перерахування сум ПДВ до бюджету здійснюється в порядку, визначеному п. 200.2 ПКУ, із рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ.

Чи потрібна нова довідка про внесення місць зберігання алконапоїв і тютюнових виробів до відповідного реєстру, якщо строк дії ліцензії сплив?

Податківці Вовчанської ОДПІ нагадали:  зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, унесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі — Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або від того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

До Єдиного реєстру вносяться відомості, зокрема про заявника: ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності.

У разі зміни відомостей про заявника місця зберігання контролюючий орган, який уносив інформацію про місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб’єкта підприємницької діяльності протягом 7 календарних днів уносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб’єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Таким чином, якщо строк дії ліцензії на відповідний вид діяльності сплив й отримано нову ліцензію, суб’єкт господарювання має внести зміни до Єдиного реєстру, зокрема щодо серії та номера ліцензії, отримати довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін, протягом 7 календарних днів із дня подання відповідної заяви до контролюючого органу.

Чи повертають додатковий імпортний збір при реекспорті товарів?

Пунктом 5 ч. 1 ст. 86 МКУ передбачено, що митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних і були поміщені в митний режим імпорту й повертаються нерезиденту — стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари помішувалися в цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або через інші обставини, які перешкоджають його виконанню.

Після поміщення товарів у митний режим реекспорту згідно з п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ суми ввізного мита, сплачені при імпорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам відповідно до МКУ (ст. 89 МКУ).

Керуючись ч. 2 ст. 271 і ч. 1 ст. 275 МКУ, додатковий імпортний збір включено до переліку особливих видів мита.

Отже, повернення сум додаткового імпортного збору в разі подальшого вивезення товару в митному режимі «реекспорт» із Державного бюджету України не передбачено.

Для великого бізнесу призначать особистих податківців

У ДФС України визріла нова концепція взаємовідносин із великим бізнесом — ці компанії забезпечують більшість надходжень до державного бюджету, і саме тому вони потребують індивідуального підходу та високого рівня сервісу.

Так, податківці вирішили відмовитися від планових і зустрічних перевірок великих компаній. Відшкодування ПДВ перевести в автоматичний режим. Окрім того, для таких платників будуть спрощені й процедури митного оформлення товарів.

До того ж для зручності платників буде реформовано структуру Центрального офісу. На базі офісу буде створено єдину юридичну особу, що забезпечить єдиний підхід до всіх платників. Центральний офіс матиме 5 управлінь у регіонах України та 7 відділень. Таким чином, компанія-платник зможе обрати за зручністю будь-яке відділення, у якому обслуговуватиметься.

Чи включається до загального річного доходу ФОП сума позитивної курсової різниці

Податківці Вовчанської ОДПІ роз’яснили: валютні кошти, що надходять на валютний рахунок фізичної особи ― підприємця від провадження зовнішньоекономічної діяльності, перераховуються в гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження та включаються до валового доходу й відображаються в Книзі обліку доходів та витрат.

При подальшому продажу частини валютної виручки на міжбанківському валютному ринку, де курс іноземної валюти значно вище за офіційний курс НБУ, у результаті чого виникає позитивна різниця, яка перераховується на розрахунковий рахунок у національній валюті фізичної особи ― підприємця, сума позитивної різниці включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податків і відображається в річній податковій декларації про доходи.

Чи можна одночасно застосувати штраф і пеню як неустойку за одне й те саме правопорушення

ВСУ в постанові від 21.10.2015 р. № 6-2003цс15 дійшов висновку: відповідно до ст. 549 ЦКУ (котра регулює поняття неустойки), штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення (у справі, що розглядається, — недотримання строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором) свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Відшкодування державою позичальникам частин сум енергоощадних кредитів не обкладається ПДФО

ДФС у листі від 27.10.2015 p. № 24910/599-99-17-03-03-16 визначила, що відшкодування, які здійснює держава позичальникам для погашення частини суми кредиту на підставі укладених договорів про взаємодію з ПАТ «Державний ощадний банк України», «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ АБ «Укргазбанк» у рамках виконання Угоди про фінансування програми «Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності й відновлювальних джерел енергії» не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно із пп. 165.1.1 ПКУ.

Відшкодування частини суми кредиту здійснюється в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, та згідно з помісячним планом асигнувань у порядку черговості надходження до Держенергоефективності зведених реєстрів позичальників.

Як обкладають ПДФО виграші, призи та продаж товару за 1 грн

ДФС у листі від 30.10.2015 р. № 24385/10/28-10-06-11 роз’яснила порядок оподаткування виграшів і призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів і виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у т.ч. у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування/виплату (п. 170.6 ПКУ).

Оператори лотереї, виконуючи функції податкового агента, утримують ПДФО за ставкою 15% із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею. При цьому у формі № 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) і загальну суму утриманого з них податку. У звіті не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу — платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Інші організатори розіграшу (крім операторів лотереї) у разі нарахуванні доходу у вигляді виграшу/призу, який платник податку отримує безкоштовно (крім виграшів, призів у лотерею), суму (вартість) призу обкладають ПДФО за ставкою 30%. Якщо виграші чи призи надаються в негрошовій формі, сума ПДФО обчислюється із використанням негрошового коефіцієнта.

Якщо за результатами розіграшу є право придбання речі за 1 грн, то це вважається персоніфікованою (індивідуальною) знижкою із ціни товару, і сума такої знижки підлягає оподаткування як додаткове благо за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ (15% та/або 20%).

Як спецрежимник відображає незавершене виробництво у звітності з ПДВ?

У податковій консультації податківці зауважили: незавершене виробництво не підпадає під поняття «сільськогосподарські товари». А отже, операцію з постачання незавершеного виробництва (у т.ч. постачання посівів кукурудзи та сої) сільгосппідприємством-спецрежимником відображають у декларації з ПДВ із позначкою «0110». Водночас податковий кредит за такою операцією підлягає перенесенню в декларацію з позначкою «0110», якщо його було відображено в декларації «0121»–«0123».

Своєю чергою, операцію з придбання спецрежимником незавершеного виробництва (засіяних зернових або засаджених рослин (у т.ч. посівів кукурудзи та сої)) відображають у декларації з ПДВ із позначкою «0121» винятково за умови, якщо таке незавершене виробництво придбавають лише для вирощування сільгосппродукції, а не для його подальшого перепродажу іншим особам і понесено затрати на виробництво, що підтверджено документально.