Чи треба відображати в декларації дані з помилкової податкової накладної?

Податківці Вовчанської ОДПІ зазначили: дані в податковій звітності повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. А отже, у декларації з ПДВ платник податку зазначає інформацію, указану в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг і сума ПДВ, указані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, у декларації не відображають.

Чи зобов’язані платники податків із зони проведення АТО відновлювати знищені первинні документи

Вовчанська ОДПІ наголосила, що установлений ПКУ строк для поновлення втрачених (пошкоджених/достроково знищених) документів — протягом 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, — не залежить від можливості проведення платником податків інвентаризації чи інших процедур.

Водночас податківці зауважили, що нормами ПКУ не передбачено права платника податків не виконувати вимоги ст. 44 ПКУ щодо забезпечення відновлення й подання до контролюючого органу втрачених документів у випадках дії обставин непереборної сили (зокрема й тих, що мали місце на території проведення АТО).

Нова форма авансового звіту застосовується з 6 листопада

Мінфін наказом від 28.09.2015 р. № 841 затвердив оновлені форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання.

Наказ набирає чинності з 06.11.2015 р. (готується до опублікування в «Офіційному віснику України» № 86 за 06.11.2015 р.).

Рішення оновити авансовий звіт прийняте у зв’язку з тим, що наразі функція із затвердження таких документів перейшла до Мінфіну, а попередній наказ, яким затверджена форма авансового звіту, виданий ще Міндоходів.

Однак суттєвих змін ані форма авансового звіту, ані порядок його заповнення не зазнали. Просто в їх тексті було виправлено посилання на пп. 170.9.1 ПКУ, а при розрахунку суми ПДФО в разі не повернення надміру витрачених коштів використовуються ставки 15% та 20%.

Чи може громадська організація, внесена до Реєстру неприбуткових установ, бути платником єдиного податку

Вовчанська ОДПІ роз’яснила, що громадська організація, внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ, може обрати спрощену систему оподаткування в разі дотримання вимог, установлених гл. 1 р. XIV ПКУ. Зокрема, контролери вказали на такі обмеження:

• до платників єдиного податку групи 3 належать юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн грн;
• види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено в п. 291.5 ПКУ;

Окрім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, установлене пп. 291.5.5 ПКУ.

Якщо сплатити протягом 10 днів податкове зобов’язання після отримання повідомлення, штраф не застосують

Як повідомила Вовчанська ОДПІ, штрафні (фінансові) санкції скасовуються, якщо платник податків, відповідно до п. 35 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ, самостійно сплатив суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (без застосування процедури оскарження податкового повідомлення-рішення).

Експедитор отримує платні послуги від органів влади: як скласти податкові накладні?

Так, якщо під час організації перевезень вантажів за дорученням клієнта необхідним є отримання державних платних послуг від органів виконавчої влади (такі послуги звільняються від ПДВ), то експедитор на дату визначення податкових зобов’язань із ПДВ складає дві податкові накладні:

• першу — на вартість експедиторських послуг із нарахуванням ПДВ за ставкою 20%;
• другу — на вартість державних платних послуг із застосуванням режиму звільнення від оподаткування.

Бюджетники на порталі Е-data оприлюднюють звіти за ІІІ квартал 2015 року

Для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на порталі Е-data розміщено інструкції щодо створення й управління модулем «Службовий кабінет».

Зокрема, у частині «Управління звітами» передбачено оприлюднення інформації про обсяги бюджетних призначень, обсяги видатків і наданих бюджетних кредитів, кількість службових відряджень та обсяг витрат на них за ІІІ квартал 2015 року.

При завантажені даних необхідно обирати «тип звітів» (форма звітів):

• про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, 2м);
• про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (форма № 4-3м, № 4-3д);
• відрядження.

Пропонується ввести штрафи за допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації». Зміни, які пропонують унести депутати, не оминули й ПДВ-штрафів за ст. 120¹ ПКУ.

По-перше, депутати пропонують підвищити розмір штрафу за відсутність реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН до 100% від суми ПДВ у такому документі.

По-друге, народні обранці хочуть увести штрафи за допущення помилок в обов’язкових реквізитах податкової накладної.

Так, допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця, тягне за собою накладення на продавця штрафу в розмірі 170 грн і зобов’язання виправити такі помилки.

Невиконання після спливу строку, установленого проектним п. 56.3 ПКУ (10 днів), узгодженого податкового повідомлення-рішення про виправлення продавцем зазначених вище помилок тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:

• 10% від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок протягом 15 к.дн.;
• 20% — у разі невиправлення помилок від 16 до 30 к.дн.;
• 30% — у разі невиправлення помилок від 31 до 60 к.дн.;
• 40% — у разі невиправлення помилок від 61 до  90 к.дн.;
• 50% — у разі невиправлення помилок від 91 до 120 к.дн.;
• 60% — у разі невиправлення помилок від 121 до 150 к.дн.;
• 70% — у разі невиправлення помилок від 151 до 180 к.дн.;
• 100% — у разі невиправлення помилок після спливу 181 к.дн.

Чи є базою нарахування ЄСВ сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується підприємству від Фонду

Сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується підприємствам Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для виплати застрахованим особам, не включається до бази нарахування ЄСВ.

Таку позицію податківці аргументували тим, що згідно з п. 3.2 р. ІІІ Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, допомога по частковому безробіттю — це інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.

Які ознаки для платників єдиного податку пропонує законопроект про податкову лібералізацію

На офіційному веб-порталі Верховної Ради оприлюднено проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації» (№ 3357 від 26.10.2015 р.), ініційований групою народних депутатів.

1. Щодо ознак платників єдиного податку групи 2, запропоновано такі зміни:

• обмежити обсяг доходу 1200 розмірами мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
• заборонити провадження діяльності:

—  із виробництва, постачання, продажу (реалізації) верхнього одягу з хутра та натуральної шкіри;

— у сфері готельного господарства та за класифікацією готелів й аналогічних засобів розміщування, які відповідають категоріям «3 зірки», «4 зірки» та «5 зірок».

2. Стосовно ознак платників єдиного податку групи 3, запропоновано обмежити обсяг доходу 4000 розмірами мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

3. Для єдинників групи 4 встановлено додаткові вимоги:

• протягом календарного року обсяг доходу не має перевищувати 80000 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
• площа сільськогосподарських угідь, що використовуються, повинна становити до 3000 га.

Чий резервний РРО має замінити основний, який затримався в ремонті

Спеціалісти Вовчанської ОДПІ надали роз’яснення щодо ситуації, коли ЦСО не відремонтував РРО протягом 7 днів. Запитання полягає в трактуванні п. 4 ст. 14 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон № 265/95-ВР): у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.

Тож хто придбаває й у чиїй власності перебуває резервний РРО — суб’єкт господарювання ФОП або ЦСО? Чи зобов’язаний ФОП мати резервний РРО?

Податківці наголосили: відповідно до п.п. 4, 20 гл. 2 р. 2 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) від 28.08.2013 р. № 417, реєстрація резервного РРО здійснюється в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:

• заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1) (далі — реєстраційна заява);
• копію документа, що підтверджує факт купівлі чи безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності чи користування РРО;
• копію документа на право власності чи іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
• копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Зважаючи на викладене вище, суб’єкту господарювання не обов’язково мати резервний РРО, оскільки можна провадити діяльність протягом 7 робочих днів із використанням книги обліку розрахункових операцій і розрахункових квитанцій (ст. 5 Закону № 265/95-ВР). Але в разі незабезпечення сервісним центром гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше 7 робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій суб’єкту господарювання необхідно з метою непорушення норм чинного законодавства припинити провадження діяльності до моменту отримання відремонтованого РРО або зареєструвати й увести в експлуатацію резервний РРО.

У чиїй власності має перебувати резервний РРО в разі незабезпечення гарантійного ремонту центром сервісного обслуговування, Закон № 265/95-ВР не визначає.

Додатково податківці зазначили: за порушення вимог Закону № 265/95-ВР до центрів сервісного обслуговування, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб'єктів господарювання відповідно до ПКУ, у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій у строки, установлені Законом № 265/95-ВР, і не введення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб'єкта господарювання резервного РРО, застосовуються фінсанкції в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, установлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (ст. 17¹ Закону № 265/95-ВР).

За якою електронною адресою можна направляти заяву для взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами

Фахівці Вовчанської ОДПІ надали відповідь на запитання: за якою електронною адресою суб’єкт господарювання може направити заяву для взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, та отримати витяг із реєстру осіб, котрі здійснюють операції з товарами?

Для того, щоб в електронній формі направити заяву для взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, або отримати витяг із реєстру осіб, котрі здійснюють операції з товарами, суб’єкту господарювання необхідно звернутися до відповідного підрозділу митниці, де здійснюватиметься митне оформлення товарів, для отримання інформації щодо переліку фірм-розробників.

Зокрема, податківці зауважили: відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 455 Митного кодексу України (далі — МКУ), центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову й митну політику, веде централізований облік осіб, які здійснюють операції з товарами.

Особа, яка здійснює операції з товарами (або її представник) (далі — Декларант), для взяття на облік подає заяву про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами (далі — заява), за формою № 1-ЗЕД, наведеною в додатку 1 до Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 р. № 552.

Заява подається в паперовій формі безпосередньо до відповідного підрозділу митниці чи засобами електронного зв’язку на адресу Інформаційного порталу ДФС із використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів.

Заяви, подані засобами електронного зв’язку, опрацьовуються автоматично засобами Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів ДФС. Електронні документи передаються засобами інформаційних технологій у складі електронного повідомлення, засвідченого ЕЦП Декларанта, з електронної адреси, визначеної для передавання таких електронних документів контролюючим органом і отримання зворотної інформації від контролюючих органів, на електронну адресу, визначену ДФС для одержання таких повідомлень (п. 3.9 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631). При цьому електронні документи створюються за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Хто може вести і вносили зміни до КОРО

Спеціалісти Вовчанської ОДПІ розглянули низку запитань щодо призначення «відповідальної особи» для ведення КОРО та внесення до неї змін і щодо того, хто, окрім ФОПа, може бути «відповідальною особою», якщо у ФОПа із найманих працівників — тільки продавець?

Отже, відповідно до п. 13 гл. 4 р. 2 Порядку № 417, виправляти записи в КОРО можуть лише ті особи, котрі здійснювали ці записи, або особи, які виконують їх обов'язки. Виправлення має засвідчуватися підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання чи суб'єкта господарювання — фізичної особи — підприємця. Відповідальна особа призначається суб'єктом господарювання.

Рядок 24 декларації з ПДВ за червень і збільшення реєстраційної суми

Якщо в декларації з ПДВ за червень 2015 року не заповнено рядок 24 «Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду», то, відповідно, підприємству не було автоматично до 31 липня 2015 року збільшено реєстраційної суми згідно з п. 200¹.3 ПКУ.

Водночас значення рядка 24, яке було вказане платником у вересні 2015 року уточнюючому розрахунку, суб’єкт господарювання має право перенести до рядка 20.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Із 16 жовтня до Витягу з реєстру платників ПДВ мають включатися реквізити електронного ПДВ-рахунка

Вовчанська ОДПІ поінформувало: із 16 жовтня 2015 року (у зв’язку з набранням чинності наказом Мінфіну від 31.08.2015 р. № 747) зазнало змін, зокрема, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.

Так,  із 5 до 3 робочих днів зменшився строк щодо:

• надання податковою інспекцією письмової пропозиції платнику щодо подання ним нової заяви про реєстрацію у випадку наявності підстав неприйняття попередньої;
• надання податковою інспекцією за запитом платника ПДВ в електронній формі даних із Реєстру платників ПДВ, що оприлюднюється на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців й офіційному веб-сайті ДФСУ;
• унесення податковою інспекцією до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування запису про реєстрацію сільськогосподарського підприємства платником ПДВ.

Окрім того, до Витягу з реєстру платників ПДВ за формою № 2-ВР відтепер включатимуться реквізити рахунка (рахунків) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Також дещо змінено процедуру надання витягів і довідок із Реєстру платників ПДВ й установлено, що платник ПДВ або представник платника може отримати витяг у контролюючому органі в будь-який час до дати анулювання реєстрації, або виникнення змін у даних про платника ПДВ, або зміни контролюючого органу, які зазначаються у витягу.

ДФС про подання декларації з рентної плати за спеціальне використання води в разі наявності структурних підрозділів

Вовчанська ОДПІ нагадала, що згідно з пп. 257.3.4 ПКУ, платник рентної плати подає податкову декларацію, яка містить додатки з рентної плати за спеціальне використання води — за місцем податкової реєстрації.

Водночас пп. 255.11.18 ПКУ передбачено: якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, котрі не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, податкові декларації подаються, і рентна плата вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцезнаходженням водних об'єктів і за ставками рентної плати, установленими для цих водних об'єктів.

Іще одне роз’яснення ДФС про повернення коштів з електронного ПДВ-рахунка

На сайті ДФС з’явилося відеороз’яснення щодо повернення надміру сплачених коштів з електронного ПДВ-рахунка.

Слід зазначити, що всі графи таблиці про відомості щодо суми коштів на електронному ПДВ-рахунку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (таблиця про відомості) підлягають обов’язковому заповненню, незалежно від напряму перерахування коштів, указаних платником у текстовій частині під таблицею про відомості додатка (Д4).

При цьому в графі 4 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована до бюджету. Вона визначається як різниця граф 1 та 2 (гр. 1 - гр. 2).

У графі 5 таблиці про відомості вказується сума коштів на електронному рахунку платника, що може бути перерахована платнику на поточний рахунок. Така сума визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр.1 - гр. 2 - гр. 3).

Крім того, при поданні заяви про повернення коштів з електронного ПДВ-рахунка на центральному рівні здійснюється його автоматична обробка додатка 4, і про її результат платнику повідомляється в складі квитанції 2 до додатка 4 у полі «Результат обробки». У результаті такої обробки співставляються задекларовані податкові зобов’язання за вказаний період і дані з ЄРПН щодо зареєстрованих виданих податкових накладних за вказаний період відповідно до п. 200¹.5 ПКУ, достовірність даних указаного поточного рахунка, залишки коштів у СЕА тощо.

У разі правильного заповнення цифрових показників додатку 4 щодо повернення коштів із СЕА задекларована сума до повернення в день подання додатка 4 зменшує реєстраційну суму відповідно до п. 200¹.3 ПКУ шляхом зменшення показника «Поповнення рахунку».

Тобто платник ПДВ самостійно може перевірити себе, направивши запит про стан реєстраційної суми. Але навіть за умови зменшення реєстраційної суми не виключено наявність помилок у реквізитах указаного платником розрахункового рахунка. Відповідно, правильність таких реквізитів можна перевірити лише у квитанції 2.

Як заповнювати Звіт із ЄСВ у разі донарахування до мінзарплати за попередні періоди

У випадках коли необхідно відобразити донарахування до мінімальної зарплати за попередні звітні періоди, починаючи із травня 2015 року використовується тип нарахування з кодом «2» для відображення таких сум у таблиці 6 Звіту з ЄСВ. При цьому заповнюються лише реквізити 19 та 21 таблиці 6 Звіту з ЄСВ.

За звітні періоди по квітень 2015 року включно таке донарахування відображається лише в рядках 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 та 6.1.8 таблиці 1 Звіту з ЄСВ.

Чи нараховують ПДВ на вартість тварин, які вибули внаслідок вибракування та падежу?

Якщо за пп.14.1.138 ПКУ сільгосптварини відносять до основних засобів, то при їх ліквідації внаслідок дії обставин непереборної сили, ПДВ не нараховують. Підставою для використання цієї норми повинен бути документ, який свідчить про те, що ліквідація тварин відбулася не за бажанням підприємства, а через незалежні від нього причини (хворобу, стихійне лихо, епідемію, тощо).

У випадку коли сільгосптварини не відносять до основних, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання цих основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Крім того, якщо податковий кредит щодо витрат на вирощування таких тварин підприємство відобразило в спецрежимній декларації з ПДВ, то визначену суму податкового зобов’язання необхідно включити до рядка 1 саме цієї декларації з ПДВ.

Чи можуть платники єдиного податку провадити діяльність з управління нерухомим майном

Вовчанська ОДПІ зробило деякі висновки стосовно договору управління майном, зокрема:

• договір управління майном, який укладається між установником управління — фізичною особою й управителем — фізичною особою — підприємцем, не підлягає реєстрації в органах ДФСУ;
• платник єдиного податку може провадити діяльність з управління нерухомим майном, але під час управління та/або здавання такого майна в оренду слід ураховувати обмеження, установлені п. 291.5 ПКУ;
• доходом управителя майна — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ;
• дохід отриманий фізичною особою від управителя майном у вигляді інших виплат, нарахований за цивільно-правовими договорами, включається до загального оподатковуваного доходу платника податку й оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ;
• при виплаті доходів фізичній особі за операціями по договору управління майном фізичними особами — підприємцями, останні є податковими агентами та зобов’язані утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у порядку ст. 168 ПКУ.

Чи може ФОП групи 2 приймати замовлення від юридичних осіб (на загальній системі оподаткування) на обслуговування банкетів

Податківці роз’яснили чи має право фізична особа - підприємець - платник єдиного податку групи 2 надавати послуги з організації харчування юридичній особі на загальній системі оподаткування, якщо єдинник під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, що є його основним видом діяльності.

Згідно з п.п. 2 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до групи 2, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 1500000 грн.

П. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 24.07.2002 р. № 219, визначено, що заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів

Враховуючи вищенаведене, податківці дійшли висновку, що фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, отриманого від провадження господарської діяльності ФОП?

Податківці Вовчанської ОДПІ нагадали, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), тобто:

• фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
• фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
• податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ роз. 10 ПКУ.

При цьому, п.п. 1.2 п. 16¹ роз. 10 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Отже, ФОП, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5% чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Причины признания юридического лица отсутствующим по его местонахождению

В Минюсте напомнили, что юридическое лицо обязано подавать (направлять) ежегодно в течение месяца, следующего за датой государственной регистрации, начиная со следующего года, государственному регистратору для подтверждения сведений о юридическом лице регистрационную карточку о подтверждении сведений о юридическом лице.

Основаниями для направления почтовым отправлением государственным регистратором уведомления о необходимости подтверждения сведений о юридическом лице являются:

• непоступление в установленный частью одиннадцатой этой статьи срок регистрационной карточки о подтверждении сведений о юридическом лице;
• поступление (почтовым отправлением или в электронном виде в порядке взаимообмена) государственному регистратору от органа доходов и сборов уведомления установленного образца об отсутствии юридического лица по его местонахождению.

Если государственному регистратору возвращено почтовое отправление, государственный регистратор должен внести в Единый государственный реестр запись об отсутствии юридического лица по его местонахождению.

За якою формою звітувати єдинникам за 3 квартал

Так, ФОП єдинникам групи 3 слід використовувати декларацію затверджену наказом від 19.06.2015 р. № 578 для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016 р., у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Вказана форма декларації також рекомендована для подання платниками єдиного податку 1 та 2 груп за річний податковий (звітний) період - 2015 рік.

Отже, як вже до цього роз’яснювали податківці, ФОП єдинники групи 3 звітують за 3 квартал 2015 року за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. № 1688.

Платники єдиного податку - юридичні особи мають можливість подати податкову звітність за три квартали 2015 року за формою декларації, затвердженою наказом від 19.06.2015 р. № 578, у тому числі для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні (податкові) періоди.

Поряд з цим податківці звертають увагу, що обов'язку подавати податкову звітність платника єдиного податку за три квартали 2015 року за новою формою у юридичних осіб немає.

За бажанням платники можуть подати звітність і за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. № 1688.

Роздрібний продаж пива єдинниками, коли застосовувати РРО

Податківці Вовчанської ОДПІ нагадують, згідно п. 291.5.1 ст. 291.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) платники єдиного податку можуть здійснювати діяльність з роздрібного продажу пива та столових вин перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

 Відповідно до п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 ФОП платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках (за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів), мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

• 1 групи;
• 2 і 3 груп ФОП незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Враховуючи вище наведене, ФОП платники єдиного податку 2 та 3 групи:

• які здійснюють діяльність на спрощеній системі оподаткування, з роздрібного продажу пива та столових вин, та у яких обсяг доходу не перевищує 1000000 грн, при розрахункових операціях застосовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій;
• у разі перевищення обсягу доходу понад 1000000 грн, зобов’язані застосовувати РРО.

Громадська організація та єдиний податок

Податківці Вовчанської ОДПІ нагадали щоб вважатись неприбутковою організація повинна відповідати ряду вимог:

• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
• установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
• внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 133.4.1 ст. 133 Податкового кодексу України).

Главою 1 р. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку. Якщо громадська організація, яка внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ, відповідає цим умовам, то може обрати спрощену систему оподаткування.

Чи можна ФОП єдинникам віднести на витрати пайові внески на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста

Так п. 292.10 - 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено суми доходу, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника єдиного податку. При цьому, поняття витрат для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку діючим ПКУ взагалі не передбачено.

Враховуючи вище наведене, податківці дійшли висновку, що фізичні особи – підприємці платники єдиного податку не можуть відносити на витрати пайові внески на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста, оскільки це не передбачено діючим податковим законодавством.

Адреса господарської одиниці при здійсненні торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі

Як нагадують податківці Вовчанської ОДПІ, касовий чек згідно з п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, повинен містити обов’язкові реквізити, зокрема, адресу господарської одиниці.

Адреса господарської одиниці – це адреса, зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності чи користування господарською одиницею) (розділ 1 Положення № 614).

Відповідно до п. 14 гл. 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, після отримання належним чином оформлених документів для реєстрації РРО контролюючий орган надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО, що засвідчує реєстрацію РРО у ДФС України, в якому зазначається, зокрема, адреса господарської одиниці, що відповідає податковій адресі суб’єкта господарювання.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання здійснює торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі (авторозвозки, автоцистерни тощо), тобто у нього відсутній дозвіл на розміщення господарської одиниці, то у рядку 2 «Адреса господарської одиниці» касового чека зазначається адреса суб’єкта господарювання, зазначена в реєстраційному посвідченні, виданому на РРО.

Юридичні особи єдинники, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників ЄП, покидають спрощену систему

Податківці Вовчанської ОДПІ нагадали, що відповідно до абз. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки – у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Норми абз. 7 пп. 298.2.3 ст. 298 ПКУ (зі змінами та доповненнями) стосуються як платників єдиного податку фізичних осіб, так і платників єдиного податку юридичних осіб.

Що є доходом для комерційного агента єдинника, роз’яснюють податківці

Відповідно до вимог п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Також п. 292.4 ст. 292 ПКУ визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Єдиний соціальний внесок: застосування коефіцієнта у разі нарахування заробітної плати за попередній період

Вовчанська ОДПІ нагадує, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону).

Крім того, згідно з пп. 3 п. 3 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, у якому було здійснено нарахування.

Отже, якщо роботодавцем виконуються одночасно всі умови, передбачені п. 9 прим 5 розділу VІІІ Закону № 2464-VІ, у тому числі в разі нарахування заробітної плати за попередні періоди, то такий роботодавець може скористатися правом на застосування коефіцієнта до розміру єдиного внеску.

Про обмеження щодо здійснення окремих видів діяльності

Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу суб’єкти господарювання, які самостійно обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і перебувають на другій групі платників єдиного податку, мають відповідати сукупності таких критеріїв: здійснювати діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року обсяг доходу у них не перевищує 1 500 000 грн. і вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платника єдиного податку.

Загальні обмеження щодо можливості здійснення окремих видів діяльності з метою застосування спрощеної системи оподаткування встановлено п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.

Таким чином, платник єдиного податку другої групи може здійснювати оптову та роздрібну торгівлю за умови дотримання вимог пп. 2 п. 291.4 та п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу. Для надання послуг юридичній особі, яка не є платником єдиного податку, платник єдиного податку другої групи має перейти на третю групу цього податку з дотриманням умов, визначених пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу.