Нюанси застосування трансфертного ціноутворення
Вовчанська ОДПІ нагадала, що:
- господарські операції визнаються контрольованими, якщо виконується, зокрема, така умова - обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном. Якщо однією із сторін господарської операції є нерезидент - не пов'язана особа, який зареєстрований у державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном, такі операції не є контрольованими;
- у разі якщо господарські операції будуть здійснені резидентом з пов'язаною особою - нерезидентом або комісіонером - нерезидентом або нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном, такі операції визнаватимуться контрольованими.
Обмежено надання послуг ЕЦП юрособам
У зв’язку з виявленням фактів отримання послуг ЕЦП з використанням підроблених реєстраційних документів та з метою упередження таких випадків в майбутньому, АЦСК ІДД ДФС з 15.10.2015 року обмежує територію реєстрації заявників – юросіб.
Так, платники податків – юрособи зможуть отримувати послуги ЕЦП в будь-яких пунктах реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС, розміщених в області, у якій зареєстрований платник податків. Зазначені обмеження стосуються виключно юросіб.
Контактну інформацію щодо розміщення пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна переглянути на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС.
Нюанси сплати авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік та I квартал 2016 року
Відповідно до внесених Законом від 17.07.15 р. № 652-VIII змін платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов'язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.
Тобто, якщо платник податку на прибуток, який сплачує авансові внески за результатами 2015 року та за підсумками I кварталу 2016 року, не отримав прибуток або отримав збиток, такий платник подає податкову декларацію за I квартал 2016 року та не сплачує нараховані щомісячні авансові внески в декларації за 2015 рік з червня 2016 року до травня 2017 року.
Удосконалено Порядок продажу пакетів акцій акціонерних товариств
Затверджено зміни до Положення про порядок продажу в процесі приватизації на фондових біржах пакетів акцій акціонерних товариств.
Зокрема, встановлено, що організатор аукціону проводить приймання й реєстрацію замовлень на придбання протягом 3 робочих днів (раніше – протягом 2 робочих днів), що передують торгам, і закінчує приймання документів о 13-й годині дня, що передує торгам.
Крім цього, з метою проведення оплати за придбані на аукціоні акції покупець протягом 5 робочих днів із дати укладення контракту (день укладення контракту не враховується) сплачує на рахунок, визначений організатором аукціону, вартість придбаних акцій, біржовий збір у розмірі 0,1 % від вартості придбання акцій, але не менше 0,5 розміру мінімальної зарплати та не більше 60 розмірів мінімальних зарплат.
Створення копій унікальних документів для страхового фонду за новим Порядком
Затверджено Порядок створення копій унікальних документів для страхового фонду і фонду користування, реставрації, ремонту або консервації унікальних документів.
Дія цього Положення поширюється на центральні та галузеві державні архіви, Державний архів в АР Крим, державні архіви областей, м. Києва і Севастополя, Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, архівні відділи районних, районних у м. Києві і Севастополі державних адміністрацій, міських рад (далі - архівні установи), які відповідно до законодавства ведуть облік унікальних документів Національного архівного фонду (далі - унікальні документи), юридичних та фізичних осіб, у власності яких перебувають унікальні документи (далі - власники), та уповноважених ними осіб.
Власники унікальних документів або уповноважені ними особи зобов'язані створити копії унікальних документів для страхового фонду і фонду користування, у разі потреби забезпечити проведення невідкладної реставрації, ремонту або консервації унікальних документів.
Власники унікальних документів або уповноважені ними особи надають унікальні документи архівним установам, де зазначені унікальні документи перебувають на обліку, для створення копій для страхового фонду і фонду користування.
Власники унікальних документів або уповноважені ними особи проводять невідкладну реставрацію, ремонт або консервацію в архівній установі, де зазначені унікальні документи перебувають на обліку.
Створення копій для страхового фонду і фонду користування унікальними документами здійснюється архівними установами за рахунок коштів держбюджету.
Проведення реставрації, ремонту або консервації унікальних документів в архівній установі здійснюється на договірних засадах на підставі поданих власником документів або уповноваженою ним особою замовлення.
Оплата послуг, наданих архівною установою, здійснюється власником або уповноваженою ним особою відповідно до цін і тарифів, затверджених згідно з чинним законодавством.
Архівні установи надають власникам документів або уповноваженим ними особам допомогу в проведенні робіт з реставрації, ремонту або консервації унікальних документів у межах виділених асигнувань.
За працівником, призваним на строкову військову службу, зберігається місце роботи та середній заробіток
Частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП), а також частиною першою статті 51, частиною п’ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п’ятою статті 61 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII. Статтею 119 КЗпП встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Держпраці наголошує, що за всіма працівниками, призваними на строкову військову службу, зберігається місце роботи, посада та середній заробіток, який підлягає компенсації із бюджету. Такі працівники звільняються від виконання своїх трудових обов’язків, але трудові відносини між ними та роботодавцями не розриваються. Відповідно до Порядку виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 587, громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, виплачується допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Під час розрахунку допомоги враховується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час призову. Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби. Таким чином громадянину України, який призивається на строкову військову службу, перед початком проходження військової служби військовий комісаріат виплачує грошову допомогу у розмірі двох мінімальних заробітних плат в сумі 2756 грн. (при мінімальній заробітній платі 1378 грн., встановленій з 01.09.2015 — прим. Ред.).
МОН щодо соціальної стипендії дітям учасників бойових дій
Листом від 31.07.2015 № 02-5/419 ЦК Профспілки звертався до Міністерства освіти і науки України з приводу механізму призначення та визначення розміру соціальної стипендії, передбаченої Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти». Міністерством надано відповідь, в якій зазначається про розробку проектів нормативно-правових актів щодо визначення порядку та умов надання відповідної державної цільової підтримки; проекту державної цільової програми підтримки; проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо фінансування державної цільової програми підтримки; пропозицій щодо приведення актів Уряду у відповідність із Законом.
Щодо виправлення страхувальниками помилок по наданим до робочих органів ФСС з ТВП заявам-розрахункам
Якщо страхувальником самостійно знайдена помилка в наданій заяві-розрахунку, до робочого органу Фонду куди подавалась заява-розрахунок необхідно надати лист з детальним описом даної помилки при цьому обов’язково зазначивши:
код ЄДРПОУ;
реєстраційний номер;
назву страхувальника;
вхідний номер та дату заяви-розрахунку;
серію та № листка непрацездатності;
П.І.Б. застрахованої особи Лист має бути підписаний керівником і бухгалтером (за наявності посади) та завірений печаткою.
У разі встановлення страхувальником недоплати по листку непрацездатності - сума (дні за наявності) відображається у заяві - розрахунку окремим рядком із зазначенням всіх необхідних реквізитів по листку непрацездатності, по якому необхідно доплатити. Якщо сума, отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів, перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення - невикористані кошти повертаються страхувальником до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування з посиланням в призначенні платежу на п.10 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП за № 26 від 22.12.2010р. Також нагадуємо, що за наявності нарахування матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду та подання заяви-розрахунку або отримання фінансування на зазначені цілі, необхідно надавати звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП. Звіт подається не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця. За несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності по коштах Фонду, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів на посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, накладається адміністративний штраф в розмірі та порядку, передбаченими чинним законодавством. Суми отриманого від Фонду фінансування відображаються наростаючим підсумком по рядку 6 «Отримано від Фонду з початку року». Суми повернутих страхувальником надлишково замовлених коштів для надання матеріального забезпечення (п.10 постанова 26) відображаються по рядку 14 «Перераховано з початку року». Якщо страхувальником повертаються суми замовлені та профінансовані в попередніх роках, окрім 14 рядка вони відображаються також і по рядку 16 «Суми помилок минулих років» та рядку 3 «Виправлення помилок минулих періодів».
Звільнення за власним бажанням не зобов’язує витримувати два тижні
В консультації нижче фахівці Мінсоцполітики розглянули дві умови звільнення працівника за ст. 38 КЗпП: за власним бажанням без поважної причини або за власним бажанням з поважної причини. Звільнення за власним бажанням без поважної причини відбувається якщо трудовий договір укладений на невизначений строк, тоді відповідно до ст. 38 КЗпП працiвник має право в будь-який час розiрвати такий договір, письмово попередивши роботодавця про звільнення за два тижні. Але фахівці Мінсоцполітики продовжують, зазначаючи, що сторони трудового договору мають право домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку, навіть якщо відсутні поважні причини. Автор коментарю дуже часто чує від кадровиків таку думку, що звільнення за власним бажанням без поважної причини має мати дату подання заяви про звільнення за два тижні. Враховуючи думку Мінсоцполітики, якщо підприємство домовилось про звільнення з працівником «не за угодою сторін», а «за власним бажанням», то датою такого звільнення може бути будь-яка дата, як і дата написання заяви про звільнення, без прив’язки до двотижневого строку! Також варто звернути увагу на те, що роботодавець не має права звiльнити працiвника до закiнчення двотижневого строку пiсля подання ним заяви про звiльнення, якщо вiн про це не просить, оскiльки згiдно з ч.2 ст.38 КЗпП, якщо працiвник пiсля закiнчення строку попередження про звiльнення не залишив роботи i не вимагає розiрвання трудового договору, роботодавець не має права звiльнити його за поданою ранiше заявою, крiм випадкiв, коли на його мiсце запрошено iншого працiвника, якому вiдповiдно до законодавства не може бути вiдмовлено в укладеннi трудового договору. Звільнення за власним бажанням з поважної причини дає право працівнику не затримуватися на роботі два тижні і бути звільненим навіть у день подання заяви про звільнення! При цьому, до поважних причин відносяться такі, як: переїзд на нове мiсце проживання (які не зобов'язують надавати якихось підтверджуючих документів!); переведення чоловiка або дружини на роботу в iншу мiсцевiсть; вступ до навчального закладу; неможливiсть проживання у вiдповiднiй мiсцевостi, пiдтверджена медичним висновком; вагiтнiсть; догляд за дитиною до досягнення нею 14-рiчного вiку або дитиною-iнвалiдом; догляд за хворим членом сiм'ї вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом I групи; вихiд на пенсiю; прийняття на роботу за конкурсом; якщо роботодавець не виконує законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору; а також iншi поважнi причини, які, на думку автора, можуть бути визначені сторонами за домовленістю.
Надання матеріального забезпечення застрахованим особам, що працюють за сумісництвом
Відповідно до п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. N 439, у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо. Страхові виплати та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Згідно із п. 2 Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.12.2014 р. N 37 (далі - Порядок), матеріальне забезпечення за цим Порядком надається особам, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції і які не реалізували свого права на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та не можуть реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у зв'язку із переміщенням з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Матеріальне забезпечення за цим Порядком надається робочими органами Фонду за місцем фактичного проживання, а саме: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи; 2) допомога по вагітності та пологах згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи, а також в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи; 3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) згідно з цим Порядком надаєтеся в разі настання страхового випадку до моменту переміщення отримувача допомоги. У випадку, якщо основне місце роботи застрахованої особи, яка перемістилася, знаходиться на території проведення АТО, та у разі настання у неї страхового випадку у терміни, передбачені п. 2 Порядку, матеріальне забезпечення надається робочими органами Фонду на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності. При цьому у разі якщо застрахована особа працює за місцем роботи за сумісництвом на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, то для реалізації права на отримання матеріального забезпечення за місцем роботи за сумісництвом робочим органом Фонду може бути надана застрахованій особі копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і скріплена печаткою, а також довідка про середню заробітну плату, обчислену робочим органом Фонду для надання матеріального забезпечення.
Заповнення 1-ДФ у разі донарахування сум індексації за минулі періоди
Коли податковим агентом проводяться донарахування сум індексації заробітної плати за попередні податкові періоди (місяці) працюючим (звільненим) працівникам, такі суми донарахувань (нарахувань) при здійсненні перерахунку слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадяться нарахування, з відповідним відображенням у податковому розрахунку форми N 1ДФ.
На веб-порталі про платіжні трансакції з публічними коштами розміщується інформація лише про прізвище фізособи-підприємця
Адже відповідно до Переліку інформації про платіжні трансакції на єдиному казначейському рахунку для оприлюднення на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, наведеному в додатку до постанови КМУ від 14.09.2015 р. № 676, зокрема, зазначається найменування платника, що відповідає його найменуванню, яке заявлене в банку платника в картці зі зразками підписів і відбитка печатки, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах, або прізвище приватного підприємця. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів або майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб і найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Тож оприлюднення інформації про фізичну особу та її персональних даних, а саме прізвища, імені, по батькові, відповідає вимогам законодавства про захист персональних даних. Інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків і рахунок у банку фізичної особи, яка є отримувачем бюджетних коштів, є конфіденційною інформацією та не підлягає оприлюдненню.
Бюджетні установи будуть опалюватися за довгостроковими договорами
Згідно з ідеєю проекту закону, термін дії договору про постачання теплової енергії, виробленої на теплогенеруючих установках з використанням альтернативних джерел енергії, для бюджетної організації не повинен бути менше 5 років. Необхідність прийняття законопроекту зумовлена зростаючими генеруючими потужностями альтернативної енергетики і вимогою гарантій з боку інвесторів. Так, в четвертому кварталі 2014 року в Україні було введено в експлуатацію об’єктів теплогенерації на альтернативних видах палива та альтернативних джерелах енергії потужністю 450 МВт, у тому числі в бюджетній сфері – близько 200 МВт. При цьому термін окупності теплогенеруючих установок на дерев’яних палетах становить не менше 4,9 року.
Податкова соціальна пільга при виплаті авансу не застосовується
ДФСУ у листі від 28.09.2015 р. № 20527/6/99-99-17-02-01-15 зазначила, що аванс є виплатою заробітної плати за першу половину місяця. А отже, утримання ПДФО із застосуванням відрахувань ЄСВ та податкової соціальної пільги на частину виплаченої протягом місяця заробітної плати (авансу) ПКУ не передбачено. Проте при виплаті авансу податковий агент зобов'язаний здійснити утримання та перерахування до бюджету ПДФО і військового збору за першу половину місяця. Щодо ЄСВ, податківці зазначили: платники - роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Чи має право працівник отримати компенсацію за невикористану додаткову щорічну відпустку?
Статтею 83 КЗпП України встановлено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
У разі, якщо за робочий рік працівник використав 24 календарні дні відпустки, за його бажанням частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. Таким чином, працівник може одержати компенсацію за 7 календарних дні додаткової щорічної відпустки без факту звільнення тільки у випадку, якщо він фактично використав 24 календарні дні щорічної відпустки за цей робочий рік.
Можно ли осуществить расчет по одному чеку двумя расчетными картами
В случае использования РРО кассир обязан проводить расчетную операцию через РРО на полную сумму покупки (услуги) с распечаткой соответствующего расчетного документа (чека).
Расчетная операция — прием от покупателя наличных средств, платежных карт, платежных чеков, жетонов и т. п. по месту реализации товаров (услуг), выдача наличных средств за возвращенный покупателем товар (непредоставленную услугу), а в случае применения банковской платежной карты — оформление соответствующего расчетного документа относительно оплаты в безналичной форме товара (услуги) банком покупателя или, в случае возврата товара (отказа от услуги), оформление расчетных документов относительно перечисления средств в банк покупателя. При этом покупатель может рассчитаться за покупку двумя платежными картами по одному расчетному документу (чеку).
Как разъясняют специалисты Волчанской ОГНИ, в случае, если потребитель осуществляет расчет двумя платежными картами, расчетный документ на РРО может печататься отдельно на каждую сумму расчета или один расчетный документ на общую сумму продажи.
Предприниматели-общесистемщики: что изменилось в уплате ЕСВ за себя
Напомним, что с 29 мая 2015 года вступил в силу приказ Минфина Украины от 20.04.2015 г. № 449, которым утверждена Инструкция о порядке начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование. Данной Инструкцией предусмотрено, что предприниматели для начисления ЕСВ за месяц обязаны определять среднемесячный доход. Из расчета исключаются месяцы, в которых вообще не получен чистый доход.
Договор займа обязательно заключается в письменной форме
Специалисты Волчанской ОГНИ подчеркнули, что договор займа обязательно заключается в письменной форме, если его сумма не менее чем в десять раз превышает установленный законом размер НМДГ (т. е. 170 грн.), а в случаях, когда заимодателем является юридическое лицо, — независимо от суммы.
Таким образом, средства в иностранной валюте, полученные физлицом в качестве займа (возвратной финпомощи) без заключения договора займа, облагаются НДФЛ.
В случае если физическое лицо получило иностранную валюту:
• из источников за пределами Украины, такие средства являются иностранным доходом;
• на территории Украины, такой доход будет другим доходом, который также подлежит обложению НДФЛ.
Умови зняття з обліку платника податку за неосновним місцем обліку
Пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку. Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Відповідно до пункту 7.5 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, платники податків, у яких відсутні об’єкти, закриті відокремлені підрозділи, у зв’язку з чим такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку, знімаються з обліку за неосновним місцем обліку у разі:
- надходження (наявності) відповідних підтвердних документів;
- або у зв’язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.
Інформація про зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Що робити звільненим працівникам з зони АТО?
Через проведення АТО працівник переїхав до м. Краматорськ Донецької області. У м. Донецьк він працював вчителем у загальноосвітній школі, звідки звільнився вже під час окупації.
Через те, що відмовився ставити печатку так званої «ДНР», у трудовій книжці немає штампу про звільнення із навчального закладу. Заявник запитує, куди йому тепер звернутися на підконтрольній українській владі території, щоб поставити відмітку у трудовій книжці?
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” факт внутрішнього переміщення особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).
Якщо у платників єдиного податку другої групи обсяг валового доходу перевищив 1 мільйон гривень застосовування РРО стає обов‘язковим
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу понад 1 мільйон гривень у 2015 році ( незалежно від місяця, у якому відбулося так перевищення) зобов’язанні з 01 січня 2016 року при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування реєстраторів розрахункових операцій, – зазначають фахівці Вовчанської ОДПІ.
Така законодавча норма передбачена відповідно до Закону України від 01.07.2015 № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій». Відповідно до вищезазначеного Закону № 569-VIII, який набрав чинності з 23 липня 2015 року, пункт 296.10 статті 296 Податкового кодексу України було викладено у новій редакції, зокрема визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку:
- першої групи;
- другої та третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Варто зазначити, що у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. В такому випадку застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Як здійснюється реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку?
Підпунктом 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії. Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Згідно з підпунктом. 212.3.11 статті 212 Кодексу особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (підпункт 212.3.2 пункту 212.3 статті 212 Кодексу).
При цьому відповідно до пункту 223.2 статті 223 Кодексу платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензії.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Надання окремих документів для реєстрації суб’єктів господарювання як платників акцизного податку Кодексом не передбачено.
Про застосування РРО під час надання медичних послуг
Фахівці Вовчанської ОДПІ інформують, що у зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 01.07.2015 р. № 569-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» до Закону про РРО, застосування РРО під час надання послуг і отримання та переказу коштів є обов’язковим.
Надання платних медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника відповідно до п. 23 Переліку № 1336 здійснюються без застосування РРО з використанням РК і КОРО.
Водночас під час надання платних медичних послуг виїзними бригадами та медичного обслуговування вдома у замовника у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій – 200 тис. грн.. підприємство зобов’язане застосовувати РРО відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Нарахування сум індексації може змінюватись підвищенням заробітної плати з урахуванням рівня інфляції
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, передбачено, що проведення індексації може змінюватися механізмом підвищення доходів працівників випереджаючим шляхом.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення. Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяцем.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.
Отже, нарахування сум індексації може змінюватись підвищенням заробітної плати з урахуванням рівня інфляції.
Спрощена система оподаткування: зміна податкової адреси підприємця
Згідно з п. 296.4 ст. 296 Податкового кодексу України податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
При зміні податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).
Подання податкових декларацій фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку та сплата єдиного податку за наступні податкові (звітні) періоди здійснюється до контролюючого органу за місцем нової податкової адреси (місцем проживання).
Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 р. № 579.
Відповідно до п. 2 Порядків книга обліку доходів (доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.
Якщо платником податку обрано ведення книги в паперовому вигляді книга прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою (п. 3 Порядків).
Коли платником податку обрано ведення книги в електронній формі контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення книги в електронній формі в реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію книги із зазначенням реєстраційного номера книги та дати її реєстрації (п. 4 Порядків).
Дані книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 8 Порядків).
Отже, при зміні податкової адреси (місця проживання), пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку необхідно зареєструвати нову книгу у контролюючому органі за новим місцем обліку.
При зміні податкової адреси (місця проживання) в межах одного адміністративного району фізична особа – підприємець – платник єдиного податку продовжує здійснювати записи наростаючим підсумком у зареєстрованій книзі.
Особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні
Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.
Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
- зазначену в судовому рішенні;
- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, оскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має особа, що зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається.
Таким чином, особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, незалежно від того, що з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів.
Неправильний ІПН покупця в податковій накладній можна виправити протягом 180 днів
Фахівці Вовчанської ОДПІ нагадали, що помилку в податковій накладній, яка допущена в ІПН покупця, виправляють шляхом складання та реєстрації в ЄРПН:
1) розрахунку коригування, який «зніме» обсяги постачання в податковій накладній із неправильним ІПН;
2) нової податкової накладної з правильним ІПН покупця. При цьому в полі «Дата складання»зазначають дату виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дату складання податкової накладної з «неправильним» ІПН;
Водночас виправлення ІПН покупця можливе лише у випадку, коли з дати складання податкової накладної з «неправильним» ІПН покупця не минуло 180 календарних днів. Тобто друга податкова накладна (із правильним ІПН) може бути зареєстрована не пізніше ніж через 180 календарних днів із дати її складання, що зазначена в такій податковій накладній.
У разі коли з дати складання податкової накладної з «неправильним» ІПН покупця минуло 180 календарних днів, можлива лише реєстрація розрахунку коригування (за умови якщо з дати його складання також не минуло 180 календарних днів). При цьому друга податкова накладна (із правильним ІПН) не може бути зареєстрована в ЄРПН, оскільки в такій накладній указується дата складання податкової накладної з «неправильним» ІПН, тобто дата виникнення податкових зобов’язань продавця.
Як здійснити перерахунок ПДФО, якщо працівнику проведено донарахування сум індексації за минулі періоди
Коли податковим агентом проводяться донарахування сум індексації заробітної плати за попередні податкові періоди (місяці) працюючим (звільненим) працівникам, такі суми донарахувань (нарахувань) при здійсненні перерахунку слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадяться нарахування, з відповідним відображенням у податковому розрахунку форми № 1ДФ.
Обмежено надання послуг ЕЦП юридичним особам із 15.10.2015 р.
Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі — АЦСК ІДД ДФС) 12.10.2015 р. на своєму сайті розмістив інформацію стосовно обмеження надання послуг ЕЦП юридичним особам.
У зв’язку з виявленням фактів отримання послуг ЕЦП із використанням підроблених реєстраційних документів та з метою упередження таких випадків у майбутньому АЦСК ІДД ДФС із 15.10.2015 р. обмежує територію реєстрації заявників — юридичних осіб.
Тепер платники податків — юридичні особи зможуть отримувати послуги ЕЦП у будь-яких пунктах реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС, розміщених в області, у якій зареєстрований платник податків. Такі обмеження стосуються винятково юридичних осіб.
Замість паперових паспортів - ID-картки нового зразка
Поступова заміна паспортів-книжечок на нові ID-картки відбуватиметься протягом найближчих 5 років. Проте вона не буде обов'язковою
З 1 січня 2016 року міграційна служба розпочне впровадження нової національної системи ідентифікації громадян на основі електронної бази даних та видачу нових паспортів громадянина України у формі пластикової картки.
На першому етапі пластикові ID-картки видаватимуть безкоштовно особам по досягненню 14 років. Окрім того, буде запропоновано оформлення нових паспортів-карток громадянам, які звертатимуться до підрозділів міграційної служби із заявами про відновлення втрачених документів а також про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Обов’язкової заміни паспорта-книжечки на пластикову ID-карту не буде.
Також передбачено поступове передавання функцій з прийому громадян та видачі документів до центрів надання адміністративних послуг, утім на першому етапі ЦНАПи та підрозділи міграційної служби прийматимуть громадян паралельно через різну ступень готовності ЦНАПів виконувати ці функції та через очікуване суттєве зростання попиту на нові документи у перший рік.
У новому паспорті не буде інформації про укладення шлюбу та реєстрації місця проживання особи. Для підтвердження місця проживання, міграційна служба безкоштовно видаватиме громадянам відповідні витяги з реєстру. Проте, із розвитком електронного урядування та сфери надання адміністративних послуг, за деякий час таке підтвердження не буде необхідним ані при зверненні до органів влади, ані для банківських установ.
Головними перевагами нового паспорта є захищеність від підроблення та можливість у подальшому отримувати більшість адміністративних послуг через мережу Інтернет без необхідності витрачати години у чергах до чиновників.
Безоплатне постачання товарів: заповнення граф податкової накладної
Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 (далі - Порядок № 957).
При безоплатному постачанні товарів/послуг продавець складає дві податкові накладні:
- одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, яка дорівнює нулю;
- іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.
Згідно з п. 15 Порядку № 957 до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
- до графи 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- до граф 5.1, 5.2 - одиниця виміру товарів/послуг;
- до графи 6 - кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
- до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість;
- до графи 8 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою;
- до графи 9 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків;
- до графи 10 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (згідно з ПКУ);
- до графи 11 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою;
- до графи 12 - база оподаткування товарів/послуг, які звільнені від оподаткування;
- до графи 13 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті.
У податковій накладній, яка надається покупцю при безоплатному постачанні товарів/послуг графи з 7 по 13 дорівнюють 0.
Кримські контрагенти: тонкощі податку на прибуток
Как известно, с 05.11.2014 г. лицо, местонахождение которого находится на территории СЭЗ «Крым», приравнивается к нерезиденту.
В письме от 08.10.2015 г. № 21362/6/99-99-19-02-02-15 специалисты ГФС отметили, что с 1 января 2015 года объектом обложения налогом на прибыль является бухгалтерский финансовый результат, скорректированный на разницы, предусмотренные р. III НКУ. В части формирования объекта налогообложения по нерезидентским операциям по приобретению (продаже) товаров, работ, услуг авторы письма обращают внимание на необходимость увеличения бухгалтерского финансового результата, в частности:
• на сумму превышения обычных цен над договорной (контрактной) стоимостью реализованных товаров (работ, услуг) при осуществлении контролируемых операций в случаях, определенных ст. 39 НКУ (пп. 140.5.1 НКУ);
• на сумму превышения договорной (контрактной) стоимости приобретенных товаров (работ, услуг) над обычной ценой при осуществлении контролируемых операций в случаях, определенных ст. 39 НКУ (пп. 140.5.2 НКУ);
• на сумму 30 % стоимости товаров, в том числе необоротных активов, работ и услуг (кроме указанных в п. 140.2 и пп. 140.5.5 НКУ и операций, признанных контролируемыми согласно ст. 39 НКУ), приобретенных, в частности, у нерезидентов - связанных лиц, которые зарегистрированы в государствах (на территориях), указанных в пп. 39.2.1.2 НКУ (пп. 140.5.4 НКУ).
Вместе с тем, требования пп. 140.5.4 НКУ могут не применяться налогоплательщиком:
• если операция является контролируемой и сумма таких расходов соответствует уровню обычных цен, обоснованных в отчете о контролируемых операциях и соответствующей документации, которые подаются согласно ст. 39 НКУ, или
• если операция не является контролируемой и сумма таких расходов подтверждается налогоплательщиком по правилам обычных цен согласно процедуре, установленной ст. 39 НКУ, но без представления отчета.
Помилка в розрахунку понижуючого коефіцієнта ЄСВ: як виправити?
Вовчанська ОДПІ зазначила, що якщо роботодавець виявив помилку в розрахунку розміру понижуючого коефіцієнта, допущену у періодах, що передують звітному, він може здійснити перерахунок єдиного внеску за попередній звітний період (за умови, що понижуючий коефіцієнт в попередньому періоді, який коригується, було застосовано). Результати такого коригування відображаються в рядках 6.1.9 – 6.1.13 та/або 7.1.9 – 7.1.13 таблиці 1 додатка 4 Звіту з ЄСВ.
Однак, якщо роботодавець дотримався умов для застосування понижуючого коефіцієнта, визначених законодавством для попереднього звітного періоду, однак не застосував його, він не має права здійснити перерахунок єдиного внеску за такий період застосовуючи понижуючий коефіцієнт.
При отриманні податкових пільг платники повинні надати відповідний звіт
Платники податків, які користувались податковими пільгами за січень – вересень 2015 року, зобов’язані надати не пізніше 9 листопада Звіт про суми податкових пільг за 9 місяців 2015 року
Звіт про суми податкових пільг подається до податкової інспекції за місцем реєстрації.
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 року №1233.
Пунктом 2 Порядку №1233 визначено, що суб’єкт господарювання (СГ), який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком до Порядку №1233.
Звіт подається СГ за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли СГ пільгами не користується, Звіт не подається (пункт 3 Порядку №1233).
Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених СГ до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2011 №167.
| 
