ДФС про особливості заповнення додатка 4 до податкової декларації з ПДВ
У разі якщо платник податку виявив бажання зайво зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати до бюджету чи на поточний рахунок, то він зобов’язаний заповнити й подати в складі податкової декларації з ПДВ Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі — додаток 4).
У додатку 4 ПДВшник зобов’язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку в СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі — таблиця про відомості).
Усі графи таблиці про відомості підлягають обов’язковому заповненню, незалежно від того, який напрям перерахування коштів указаний платником у текстовій частині під таблицею про відомості додатка 4.
При цьому в таблиці про відомості вказується:
• у графі 4 — сума коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована до бюджету, яка визначається як різниця граф 1 та 2 (гр. 1 – гр. 2);
• у графі 5 — сума коштів на електронному рахунку платника, що може бути перерахована платнику на поточний рахунок, яка визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр. 1 – гр. 2 – гр. 3);
У текстовій частині під таблицею про відомості додатка 4 платник податку визначає напрям перерахування коштів і вказує відповідну суму коштів.
У разі якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунка до бюджету, то такий платник податку в спеціальному полі під таблицею про відомості додатка 4 указує відповідну суму прописом і цифрою. Водночас така сума не може перевищувати показник графи 4 таблиці про відомості.
У разі якщо платник податку виявив бажання перерахувати зайві кошти з електронного рахунка на поточний рахунок, то такий платник податку в спеціальному полі під таблицею про відомості додатка 4 указує відповідну суму прописом і цифрою й одночасно в обов’язковому порядку зазначає реквізити власного поточного рахунка, на який він бажає отримати вказані кошти. При цьому така сума не може перевищувати показник графи 5 таблиці про відомості.
Тож, зважаючи на викладене вище, податківці відкликали такий абзац листа ДФС від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17:
«При цьому графа 5 «Сума коштів на рахунку у СЕА податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника» не заповнюється (прочерки та нулі не проставляються)».
Товари отримані, однак не оплачені: як відкоригувати сформований податковий кредит при списанні кредиторської заборгованості
ДФС у листі від 05.10.2015 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила порядок здійснення коригування податкового кредиту із ПДВ, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки із постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою сплинув строк позовної давності.
Як повідомили фахівці, якщо платник ПДВ при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом строку позовної давності, у податковому періоді, у якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту в указаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.
Податкова знижка з ПДФО в разі оплати вартості здобуття другої вищої освіти та проживання в гуртожитку
Відповідно до пп. 166.3.3 ПКУ, платник податку має право включити до податкової знижки в зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної чи вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. При цьому така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абз. 1 пп. 169.4.1ПКУ (у 2015 році — 1710 грн), у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
До переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами й закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженому постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796 (далі — Перелік), зокрема, належать послуги з навчання студентів, курсантів для здобуття другої вищої освіти, окрім випадків, коли право на безоплатне здобуття другої вищої освіти надано законодавством.
Тож, здобуття другої вищої освіти є складовою вищої освіти, компенсацію вартості якої платник податку має право включити до податкової знижки з урахуванням обмежень, установлених пп. 166.3.3 ПКУ.
Натомість надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків навчальних закладів для проживання осіб, які навчаються у відповідному навчальному закладі, належить до сфери житлово-комунальних послуг, що мають право надаватися закладами системи освіти (п. 7 Переліку).
Отже, сума коштів, сплачена платником податків за гуртожиток, не належить до послуг, що надаються у сфері освітньої діяльності, а, отже, не підпадає під дію пп. 166.3.3 ПКУ.
Суми ПДВ, що не включені при розмитненні через оскарження розміру митної вартості, можна відобразити в уточнюючому розрахунку
У разі якщо платником податку при ввезенні товарів на митну територію України сплачені суми ПДВ, зазначені в митній декларації, не були включені до складу податкового кредиту в періоді виникнення права на таке включення, то платник податку має можливість суми сплаченого ПДВ при митному оформленні товарів відповідно до абз. 3 п. 50.1 ПКУ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ).
Як відобразити в бух обліку витрати зі сплати податку на майно
Мінфін повідомляє (лист від 18.08.2015 р. № 31-11410-08-16/26592), що згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, витрати, пов’язані зі сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображаються на відповідних рахунках витрат.
Відповідно до п. 18 П(С)БО 16, «Витрати», податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг) відносяться до складу адміністративних витрат.
Кошти, сплачені за навчання найманих працівників, не є базою для нарахування й утримання ЄСВ
Вовчанські податківці надали відповідь на запитання щодо обкладення ЄСВ коштів, сплачених роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та іноземних мов. Зокрема, зроблено акцент на Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 (далі — Перелік № 1170). Відповідно до нього, не обкладають ЄСВ:
• витрати на підготовку й перепідготовку кадрів (окрім суми зарплати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки й перепідготовки кадрів (п. 9 р. II Перелік № 1170);
• витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством і навчальним закладом (п. 11 р. II Перелік № 1170).
Тому кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв і курсах із вивчення іноземних мов, не відносяться до фонду оплати праці й не є базою для нарахування, утримання ЄВ.
ДФС про уточнюючі Звіти з ЄСВ і форми №1ДФ за періоди, за якими минів строк позовної давності
Стосовно уточнення інформації у формі № 1ДФ податківці Вовчанської ОДПІ наголосили: контролюючий орган, окрім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку (п. 102.1 ПКУ).
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів із дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, подання податковим агентом форми № 1ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), ПКУ не передбачено.
Щодо звіту з ЄСВ — обмежень стосовно періодів, за які роботодавець має право подавати уточнюючий звіт із метою виправлення самостійно виявлених недостовірних відомостей, чинним законодавством не передбачено.
ДФС про податкові накладні, за якими станом на 29.07.2015 р. сплинув граничний строк їх реєстрації в ЄРПН
ДФСУ в листі від 17.09.2015 р. № 21893/10/28-10-06-11 ще раз нагадала про нещодавні зміни, унесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII (далі — Закон № 643).
А саме, про те, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у разі придбання товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН із порушенням строку реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, у якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів із дати складення податкової накладної. До 29.07.2015 р. (дата набрання чинності Законом № 643) зазначений строк становив 180 календарних днів.
Особливості подання Податкової декларації з рентної плати
Відповідно до п. 257.1 ПК базовий податковий (звітний) період для рентної плати (далі - Плата) дорівнює календарному кварталу. За новою формою, затвердженою наказом від 17.08.15 р. № 719, Податкова декларація з Плати буде подаватися за IV квартал цього року та наступні податкові періоди. За III квартал ц. р. платники Плати залежно від об'єкта оподаткування звітуються за формами, затвердженими наказами ДПАУ:
- від 24.12.10 р. № 1011 (далі - № 1011);
- від 24.12.10 р. № 1018 (далі - № 1018);
та наказами Мінфіну:
- від 17.09.12 р. № 1000;
- від 21.12.12 р. № 1403 (далі - № 1403);
- від 21.12.12 р. № 1404 (далі - № 1404);
Проте форми, затверджені наказами ДПАУ № 1011 та № 1018, передбачають базовий податковий (звітний) період - календарний місяць. У зв'язку з цим ДФС рекомендує платникам Плати подати розрахунки за діючими формами № 1011, № 1018 із зазначенням у рядку 1 "податковий період" цифри "9", що буде означати подання розрахунків за III квартал 2015 року із граничним строком подання - 9 листопада 2015 року.
Граничним строком сплати та датою проведення нарахування до ІКП для таких розрахунків є 19 листопада 2015 року. При цьому при заповненні розрахунків платники мають дотримуватися таких рекомендацій. Форма № 1018:
- у рядку 2.1 "Нараховано збору усього за звітний місяць" розділу II необхідно зазначати зобов'язання за звітний квартал;
- у колонці 2.1 "Вид документа (ліцензія або дозвіл)" розділу I вказати ліцензію або дозвіл на радіочастотні ресурси три рази, окремо липень, серпень, вересень, у разі дії у відповідному місяці. Форма № 1011:
- у рядку 4 "Податкове зобов'язання за звітний період" розділу II необхідно зазначати зобов'язання за звітний квартал;
- у рядку 3 "об'єкт оподаткування" додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами та у рядку 6 "об'єкт оподаткування" додатка до Податкового розрахунку з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України вказати об'єкт оподаткування за три місяці III кварталу цього року. Слід зазначити, що подані платниками податків, зокрема в електронному вигляді, розрахунки за формами № 1011, № 1018, з показниками за окремі податкові (звітні) періоди липень, серпень, вересень 2015 року не підлягають рознесенню до ІКП. Отже, збереженим у центральній базі даних ІС "Податковий блок" зазначеним розрахункам підрозділами приймання та обробки податкової звітності має бути присвоєно статус "Історія подання" на підставі службових записок (із визначеним переліком таких розрахунків), наданих відповідальними за адміністрування податку підрозділами, згідно із резолюцією керівника (заступника керівника) контролюючого органу.
Форми № 1403, № 1404 передбачають базовий податковий (звітний) період - календарний квартал та подаються за звітний (податковий) період три квартали 2015 року.
Згідно з п. 46.4 ПК, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам ПК з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації у паперовому вигляді, складене за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Водночас податковий розрахунок з рентної плати за видобування нафти та газового конденсату подається одним квартальним розрахунком, оскільки фактична ціна реалізації для нафти та конденсату визначається за податковий (звітний) період станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
Розпочав роботу онлайн-магазин стандартів та нормативних документів
Мінекономрозвитку забезпечило запуск онлайн-магазину стандартів і нормативних документів. Відтепер будь-який стандарт можна буде замовити, оплатити і завантажити онлайн, не переплачуючи агентам-посередникам. Сайт онлайн-магазину стандартів має зручну структуру, яка дозволяє максимально легко і швидко знайти необхідний документ. Пошук можна проводити через каталог, обравши відповідний розділ і використовуючи сортування за назвою чи ціною. Крім того, розроблена форма швидкого пошуку, в яку достатньо ввести ключові атрибути документа. Для більш зручного користування пропонується пройти просту процедуру реєстрації через електронну пошту. Процедура замовлення документів на сайті досить проста. Треба знайти необхідний документ у пошуку, оплатити його вартість карткою прямо на сайті та скачати захищений PDF-файл. Онлайн-оплата здійснюється за допомогою сервісу Liqpay. Сьогодні доступні для завантаження найпопулярніші стандарти, і нові документи додаються на сайт кожного дня. Але через сайт можна замовити навіть ті документи, які ще не були оцифровані – їх оперативно відсканують. Крім того, кожен охочий може замовити через сайт ще й паперову версію документу. Всі документи на сайті захищаються унікальною ліцензією. Несанкціоноване тиражування або передача документів третім особам категорично заборонено.
Уточнено деякі нюанси перевезення вантажів та пасажирів до іноземних держав
Затверджено зміни до Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку.
Зокрема, пункт 3.2 розділу III Порядку доповнено нормою, якою визначено, що у разі порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення уповноважена особа пред'являє заявку на виконання цього перевезення в довільній формі.
Під час оформлення та видачі дозволів на перевезення пасажирів або вантажів відповідних видів та країни на автомобільний транспортний засіб автомобільний перевізник повертає раніше отримані дозволи на цей автомобільний транспортний засіб з урахуванням випадків оформлення та видачі кількох дозволів одного виду та країни, якщо маршрут та порядок їх використання на території іноземної держави протягом одного конкретного перевезення потребує їх наявності.
Який порядок заповнення граф 4-13 ПН, складеної на суму безоплатного постачання товарів/послуг?
При безоплатному постачанні товарів/послуг продавець складає дві податкові накладні:
- одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, яка дорівнює нулю,
- іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.
До розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
- до графи 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- до граф 5.1, 5.2 - одиниця виміру товарів/послуг;
- до графи 6 - кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
- до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ ;
- до графи 8 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою;
- до графи 9 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 %;
- до 10 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою (згідно з ПК);
- до графи 11 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою;
- до графи 12 - база оподаткування товарів/послуг, які звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 , підрозд. 2 розд. XX ПК та міжнародних договорів (угод);
- до графи 13 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті.
У податковій накладній, яка надається покупцю при безоплатному постачанні товарів/послуг, графи з 7 по 13 дорівнюють 0.
Удосконалено процедури обліку і реєстрації договорів про спільну діяльність і управління майном
Мінфін затвердив зміни до:
1) Положення про реєстрацію платників ПДВ. Цими змінами встановлено, що:
- для реєстрації платником ПДВ особа повинна перебувати на обліку в контролюючому органі за основним місцем обліку, крім договорів про спільну діяльність та договорів управління майном;
- реєстраційна заява подається особою, відповідальною за утримання та внесення ПДВ до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність або договору управління майном, одночасно із документами для взяття на облік договору про спільну діяльність або договору управління майном;
- за наявності підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати ПДВ;
- виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування може бути здійснене за ініціативою сільськогосподарського підприємства або за самостійним рішенням контролюючого органу;
- у витягу з реєстру платників ПДВ за формою № 2-ВР тепер будуть зазначені й реквізити рахунка (рахунків) в СЕА ПДВ;
- якщо особа обрала спосіб отримання витягу безпосередньо в контролюючому органі та протягом 2 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу запиту не отримала витяг з будь-яких причин, витяг зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
2) Порядку обліку платників податків і зборів, зокрема, встановлено, що на обліку в контролюючих органах перебувають:
- угоди про розподіл продукції, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими угодами;
- договори управління майном та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПК.
Також цими змінами встановлено, що документи, подані для взяття на облік договору про спільну діяльність або договору управління майном, також повертаються контролюючим органом уповноваженій особі або управителю майна, якщо до заяви за формою № 1-ОПП не додано реєстраційну заяву платника ПДВ або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ.
Крім цього, встановлено, що уповноважені особи за договорами про спільну діяльність та управителі майна за договорами управління майном, які на дату набрання чинності цим наказом не зареєстровані платниками ПДВ, втратили ознаки платників податків за такими договорами:
- з 01.01.15 р., якщо вони не були зареєстровані як платники ПДВ за такими договорами або анулювання їх реєстрації як платників ПДВ за такими договорами здійснено раніше 01.01.15 р.;
- з дати анулювання їх реєстрації як платників ПДВ за такими договорами, якщо таке анулювання здійснене після 01.01.15 р.
ЄСВ на зарплату «погодинників»
Працівникам, які працюють за основним місцем роботи та до яких застосовується мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі, підприємство нараховує ЄСВ із мінімальної зарплати на місяць. При цьому нарахування ЄСВ із розрахунку не нижче встановленої мінімальної заробітної плати на місяць не поширюється на заробітну плату сумісників. Для них ЄСВ розраховують із фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру. Роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи. В усіх зазначених випадках утримання ЄСВ із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюють із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).
У разі пошкодження електронного ключа необхідна процедура повторної реєстрації
Вовчанська ОДПІ звертає увагу, що якщо підписувач, фізична особа-підприємець чи юридична особа, втратив (пошкодив) особистий ключ або забув пароль захисту особистого ключа, то він повинен звернутися до найближчого пункту представництва Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС та повторно пройти процедуру реєстрації з повним пакетом реєстраційних документів. У разі зміни реєстраційних даних, зазначених у посиленому сертифікаті (зміна посади, звільнення, зміна прізвища та інше) теж необхідно скасування посиленого сертифікату. Для цього користувачу потрібно подати заяву на скасування посиленого сертифіката відкритого ключа. Якщо електронний ключ не пошкоджено, а необхідно змінити данні, то скасування можна провести самостійно за допомогою програмного забезпечення (відеоінструкцію з процедури скасування та програмне забезпечення можна отримати на інформаційному веб - ресурсі acskidd.gov.ua)». Переваги використання електронного цифрового підпису: – зручність (всі операції можна виконувати як з робочого місця так і з будь-якого, де є доступ до мережі Інтернет), – економія часу (не марнується робочий час на поїздки в транспорті та черги при поданні документації), – доступність (на безкоштовній основі), – універсальність (широкий спектр використання – від подання звітності до участі у тендерах та інше).
Податкова соціальна пільга при звільненні з місця роботи зберігається за працівником у місяці, в якому відбулося звільнення
Фізична особа – платник податку, який був звільнений з місця роботи, має право на отримання податкової соціальної пільги в місяці, в якому відбулося таке звільнення – повідомляють фахівці Вовчанської ОДПІ. Така законодавча норма передбачена відповідно до підпункту 169.3.4 пункту 169.3 статті 169 Податкового кодексу України. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Крім того варто зазначити, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Отже, оскільки платник податків має право на отримання податкової соціальної пільги лише від одного працедавця і реалізував це право у звітному місяці на старому місці роботи, то слід зауважити, що при прийнятті на нове місце роботи, така фізична особа не має права на отримання в цьому місяці податкової соціальної пільги. Проте, при дотриманні умов отримання податкової соціальної пільги, фізична особа на новому місці роботи має право на отримання податкової соціальної пільги лише з наступного місяця після прийняття на роботу.
Держгірпромнагляд про розслідування нещасного випадку, що стався під час технологічної перерви
Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України листом від 24.07.2015 № 3878/0/5-1/6/15 роз’яснила особливості розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався під час технологічної перерви. Держгірпромнагляд нагадав, що визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, технологічної перерви, а також під час перебування на території підприємства у зв’язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов’язкового медичного огляду або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань і тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов’язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком (пп. 19 пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, (далі — Порядок). Разом з тим питання тривалості, складу, режиму і порядку обліку робочого часу регулюються Кодексом законів про працю України. Сам робочий час складається із часу роботи і часу перерв. Час роботи охоплює основний, допоміжний, підготовче-прикінцевий і час обслуговування робочого місця. Час перерв складається із часу технологічних і організаційних перерв. Технологічна перерва — це перерва, коли основний процес або на певний час зупиняється з причин, пов’язаних із специфікою роботи обладнання, або продовжується без участі людини. Якщо нещасний випадок стався під час технологічної перерви, Держгірпромнагляд наголосив на необхідності дослідження комісією зв’язку такого нещасного випадку з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів. Врахувавши усі обставини, зазначені у пунктах 15 та 16 Порядку, комісія повинна визначити, пов’язаний чи не пов’язаний випадок з виробництвом.
Нюанси утримання військового збору при продажу нерухомого майна
Вовчанська ОДПІ інформує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна визначено ст. 172 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
З 1 січня 2015 внесено зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент. Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 - 173 Податкового кодексу (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
При цьому ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування.
Згідно з пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, сума доходу, отримана фізичною особою - резидентом від операцій з продажу нерухомого майна, при дотриманні вимог п. 172.1 ст. 172 Кодексу не є об'єктом оподаткування військовим збором.
Повторність податкового правопорушення відлічується протягом 1095 днів
Відповідно до п. 123.1 ПКУ, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків , то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів порушенні - 50 %.
Таким чином, розмір штрафної санкції диференційований залежно від повторності визначення суми податкового зобов’язання з цього податку або зменшення суми бюджетного відшкодування.
При цьому ознаки повторності виникають в тому випадку, коли визначення контролюючим органом податкового зобов’язання або зменшення бюджетного відшкодування відбувається після того, як протягом останніх 1095 днів контролюючим органом вже було вчинено дії по зменшенню бюджетного відшкодування або визначенню податкового зобов’язання стосовно одного і того самого платника податків.
У разі нецільового використання коштів неприбуткова організація втрачає свій статус
Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Громадська організація має право вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї. Проте такий дохід не може бути розподілений між засновниками та членами громадської організації і має бути спрямований виключно на реалізацію її статутної діяльності.
Наприклад, сума коштів, отримана громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення її статутної діяльності. У разі нецільового використання коштів неприбутковою організацією (громадською організацією) така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток.
Така організація підлягає виключенню контролюючим органом з Реєстру.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (за наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 ПКУ для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.
Дати виготовлення алкогольного напою та випуску акцизної марки можуть не збігатися
Керуючись ст. 226 ПКУ та Положенням №1251, Вовчанська ОДПІ зазначила, що жодним з діючих нормативних документів не передбачено, що дата виготовлення (розливу) алкогольного напою має збігатися із датою випуску марки акцизного податку.
Оподаткування при передачі права власності на частину житла в рахунок аліментів
Операція за договором про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (частини житла) вважається продажем
Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Операція за договором про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (частини житла) вважається продажем, і таку операцію з метою оподаткування слід розглядати з урахуванням вимог ст. 172 ПКУ. На цьому податківці наголосили у листі від 05.10.2015 р. №9299/C/99-99-17-03-03-14.
У разі якщо за вказаним договором передається право власності на нерухоме майно (частину житла), тобто продається його, за умови, що таке майно перебувало у власності понад три роки і це єдиний продаж протягом звітного податкового року нерухомого майна, дохід від такого продажу не оподатковується. При цьому умова щодо перебування такого майна у власності понад три роки не розповсюджується, якщо це майно отримане у спадщину.
Водночас у разі недотримання Вами зазначених умов дохід від продажу частини житла оподатковується на загальних підставах.
Перераховуємо кошти з власного на електронний ПДВ-рахунок: нюанси заповнення платіжки
ДФСУ нагадує, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в СЕА ПДВ.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:
- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).
Відповідно до п. 3.8 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666.
В Довіднику пільг страхові операції не відображаються
Відповідно до пп. 196.1.3 ПКУ, не є об’єктом оподаткування операції з надання послуг із:
- страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;
- загальнообов'язкового державного соцстрахування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Таким чином, такі операції не відображаються в Довідниках податкових пільг.
Окрім того, вони не відображаються й у звіті про суми податкових пільг. Адже до такого звіту включаються лише ті податкові пільги, які визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що здійснюються на митній території України, є об'єктами обкладення ПДВ і відповідно до ПКУ звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також ті, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.
Підприємці на єдиному податку не визначають чистий дохід при сплаті
Доходом підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду:
- в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
- матеріальній або нематеріальній формі.
При цьому до доходу не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Механізм визначення чистого доходу передбачено статтею 177 ПКУ та застосовується при оподаткуванні доходів, отриманих підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Отже, на платників єдиного податку - фізичних осіб не поширюються вимоги чинного законодавства щодо порядку визначення чистого доходу при сплаті єдиного податку.
Розмір ЄСВ зріс відповідно до підвищення мінімальної зарплати
Податківці Вовчанської ОДПІ нагадали, що з 1 вересня 2015 року мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становлять 1378 гривень.
Це своєю чергою вплинуло на розмір єдиного соціального внеску.
Так, для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та для підприємців на загальній системі оподаткування (в місяцях, в яких був отриманий оподатковуваний дохід) з 1 вересня 2015 року мінімальний розмір єдиного внеску становитиме 478,17 грн (1378 * 34,7 %).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску з 1 вересня 2015 року становитиме 23426,00 грн.
Нагадуємо, якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної зарплати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки єдиного соцвнеску, встановленої для відповідної категорії платника. Тобто з 1 вересня працівникам, які працюють за основним місцем роботи на неповну тарифну ставку та отримують заробітну плату за відпрацьований час, яка не перевищує розміру мінімальної, ЄСВ нараховується виходячи з законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць (1378,00 гривень).
При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати найманого працівника здійснюється із фактично нарахованого доходу.
Що стосується нарахування ПДФО і застосування податкової соціальної пільги – тут нормативи не змінилися, оскільки вони визначаються із прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати станом на 1 січня поточного року.
Працівника мобілізовано на строк більше року: чи оподатковується середній заробіток?
У разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем суми середнього заробітку працівників, мобілізованих на строк більше одного року, такий дохід оподатковується ПДФО і є базою нарахування та утримання ЄСВ.
Якщо роботодавець нараховує таким працівникам середній заробіток, але не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військкоматами) і відповідно не отримує їх, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця у складі зарплати, є об’єктом оподаткування ПДФО і базою нарахування та утримання ЄСВ.
При нарахуванні мобілізованим працівникам доходу у вигляді середнього заробітку, що компенсується з бюджету, вказаний дохід не оподатковується ПДФО та не є базою нарахування та утримання ЄСВ.
| 
