Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань легалізації підакцизних товарів
Днями у Вовчанській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області проведено черговий сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” на тему: «Легалізація підакцизних товарів». Начальник відділу оподаткування юридичних осіб Косівцова Вікторія Миколаївна відповідала на запитання громадян.
Наводимо найбільш актуальні питання, які були порушені в ході проведення сеансів телефонного зв‘язку „гаряча лінія”:
Як визначаються ціни для роздрібного продажу тютюнових виробів?
Відповідь: Відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, згідно з пунктом 221.3 статті 221 Податкового кодексу України за наявності у місці торгівлі тютюнових виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Відповідно до підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
Разом з тим підпунктом 12.3.5 пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов’язковими згідно з нормами Податкового кодексу України такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Податкового кодексу України із застосуванням їх мінімальних ставок.
Акцизний податок за ставкою 5 відсотків сплачується починаючи з 1 січня 2015 року незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Податковим кодексом України передбачено єдину ставку – 5 відсотків.
Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. За порушення цієї норми статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено відповідальність.
Отже, продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року здійснюється за цінами, не вище за МРЦ встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до МРЦ (100 відс.) додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.
Які алкогольні напої вироблені в Україні та імпортовані підлягають маркуванню марками акцизного податку?
Відповідь: Відповідно до пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.
Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється.
Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» не підлягають також маркуванню:
- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;
- алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;
- еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустації, вивчення фізико-хімічних показників тютюнових виробів, дизайну упаковки).
Необхідність маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.
Як здійснюється реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку?
Відповідь: Відповідно до підпункту 212.3.1 статті 212 Податкового кодексу України реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії. Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Згідно з підпунктом 212.3.1 прим.1 статті 212 Податкового кодексу України особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.
При цьому відповідно до пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензії.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються: суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів; всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Надання окремих документів для реєстрації суб’єктів господарювання як платників акцизного податку Податкового кодексу України не передбачено.
Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, та яка передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання за зберігання, транспортування, продаж таких товарів?
Відповідь: Згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.
Відповідно до статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Плануються зміни до Порядку електронного адміністрування ПДВ
ДФС на своєму сайті оприлюднила проект постанови КМУ „Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" відповідно до вимог ПК, зокрема Розділу V, з урахуванням змін, внесених Законом від 16.07.15 р. № 643-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі – Закон № 643).
Так, Законом № 643 внесені зміни до ПК, зокрема, щодо:
- обнуління реєстраційної суми та порядку її формування, починаючи з 01.07.15 р.;
- функціонування електронних рахунків та формування реєстраційної суми сільськогосподарськими товариствами – суб’єктами спецрежиму оподаткування ПДВ;
- механізму складання розрахунків коригування до податкових накладних та порядку їх реєстрації в ЄРПН як продавцем, так і покупцем тощо.
З огляду на це виникає необхідність у внесенні відповідних змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.
Помилково або надміру сплатили ПДВ: чи збільшується реєстраційна сума?
Вовчанська ОДПІ надала роз’яснення щодо порядку збільшення суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних (далі - реєстраційна сума), на суму помилково/зайво внесених до бюджету грошових коштів з ПДВ. Так, відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX ПК на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ збільшується реєстраційна сума, а не сума ПДВ на електронному рахунку платника податку. Водночас на таку суму зменшується сума податку, задекларована до сплати до бюджету, або збільшується сума від'ємного значення податку, сформована у декларації. При цьому такі помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з ПДВ вважаються погашеними.
Порядок списання податкового боргу ФОП, який виник у зв’язку з анексією АР Крим
Спеціалісти Вовчанської ОДПІ нагадали, що п.п. 3 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014р. № 1636-VII (далі – Закон № 1636) передбачено, що з 1.06.2014 р. вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31.05.2014 р. мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.
Така податкова реєстрація може бути відновленою після евакуації особи на іншу територію України у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації. Крім того п. 15.1 ст. 15 Закону № 1636 передбачено, що будь-якій юридичній особі-резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, зокрема, списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками, що виникли з моменту тимчасової окупації. Але списання податкового боргу, сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за податками фізичним особам - підприємцям, які змінюють (змінили) своє місце проживання з тимчасово окупованої території на іншу територію України, Законом № 1636 не передбачено.
Таким чином, фізична особа-підприємець зобов’язана здійснити погашення податкового боргу з єдиного податку, який виник до 01.06.2014 р.
Після 01.06.2014 р. податкові зобов’язання не нараховуються у зв’язку зі скасуванням податкової реєстрації до моменту відновлення податкової реєстрації після евакуації особи на іншу територію України, а саме – до грудня 2014 року.
Що стосується єдиного внеску, то п. 12.3 ст. 12 Закону № 1636 передбачено, що особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов'язків сплати єдиного внеску. Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку. У разі зміни місцезнаходження/місця проживання платника податків з території АР Крим, відновлюється обов'язок щодо сплати єдиного внеску, за новим місцем перебування на податковому обліку на існуючі рахунки, відкриті у відповідних органах Державної казначейської служби України
Особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ
Фахівці Вовчанської ОДПІ звертають увагу, що до внесення відповідних змін до форм податкової накладної/розрахунку коригування, в частині виключення з них реквізитів, які не передбачені новою редакцією п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також реквізитів, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, податкова накладна/розрахунок коригування складаються за формою, встановленою Порядком № 957, але з урахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643 – VІІІ (далі – Закон № 643).
Так, згідно з п.п. 9, 12 Порядку № 957 у верхній лівій частині податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000». З дати набрання чинності Законом № 643 платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені п. 201.1 ст. 201 ПКУ.
У податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) зазначається:
- у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» податкової накладної, , вказується вираз «Товари/послуги в асортименті», а графи 5.1, 5.2, 6 та 7 не заповнюються.
- обсяг операцій, відображених в касових чеках, надрукованих протягом дня, зазначається загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу, яка відображена у Z-звіті.
Згідно з п. 14 Порядку № 957 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 12 та граф 8 - 11).
Як дізнатись суму коштів на електронному рахунку
Податківці Вовчанської ОДПІ нагадали, що п.п. 10 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, визначено, що сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду вказується у рядку 25.1 декларації 0110.
Відповідно до підпунктів «а» та «б» п. 2001.4 ст. 2001Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на електронні рахунки платників можуть зараховуватися кошти з власного поточного рахунку, а саме:
- з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 ст. 2001ПКУ;
- з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Про суму грошових коштів, що є в наявності на електронному ПДВ-рахунку, платник податку може дізнатися з ряд. 1 «Витягу» (форма J1401204). Показник ряд. 1 формується не наростаючим підсумком і показує реальну суму коштів на електронному ПДВ-рахунку на конкретну дату і час надання «Витягу».
У випадку якщо сума на електронному рахунку є меншою ніж сума податку, що задекларована до сплати до бюджету, платник податку повинен у строки, визначені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов'язань, забезпечити наявність такої суми на своєму рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
Номер філії у податковій накладній
Згідно з п.п. «г» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично діє від імені головного підприємства - платника податку, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).
До внесення відповідних змін до форм податкової накладної/розрахунку коригування, в частині реквізитів, які не передбачені або доповнені новою редакцією п. 201.1 ст. 201 ПКУ, а також реквізитів, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, податкова накладна/розрахунок коригування складаються за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957.
Враховуючи вищенаведене, до внесення відповідних змін до форм податкової накладної/розрахунку коригування у разі постачання (придбання товарів) послуг філією, яка фактично діє від імені головного підприємства - платника податку, у податковій накладній в реквізиті податковий номер платника податку (продавця та покупця) числовий номер такої філії (структурного підрозділу) не зазначається.
Постачання житла звільнено від ПДВ
Вовчанська ОДПІ повідомляє, що операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду) звільняються від податку на додану вартість. Виняток – перша поставка, тобто поставка нового житла.
При цьому перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:
а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
Наведені вище операції оподатковуються ПДВ за ставкою 20 % незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використовувались для будівництва цього житла.
Операції з подальшої передачі нового житла інвесторам – членам кооперативу звільняються від оподаткування ПДВ.
Слід зазначити, що згідно п.198.5 Податкового кодексу, якщо придбані товари/ послуги, необоротні активи призначені для використання в операціях, які звільнені від оподаткування згідно з статтею 197 Податкового кодексу, платник податків зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеній відповідно до п.189.1 Податкового кодексу.
Актуально для платників податку на прибуток підприємства
Вовчанська ОДПІ нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» внесені зміни до бюджетної класифікації у частині виключення кодів, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток підприємств (далі – наказ №651).
Відповідно до наказу №651 Державною казначейською службою України здійснено перенесення залишків коштів авансових внесків з податку на прибуток підприємств на рахунки з обліку надходжень до бюджетів податку на прибуток підприємств та закриття 06.10.2015 рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств.
Враховуючи викладене, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
Авансові внески з податку на прибуток у жовтні 2015 року необхідно сплачувати на діючі бюджетні рахунки
Вовчанська ОДПІ повідомляє, що у зв’язку із внесенням змін до бюджетної класифікації наказом Мінфіну від 20.07.2015 № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації», Державна казначейська служба України закрила рахунки для зарахування до державного та місцевих бюджетів надходжень авансових внесків з податку на прибуток.
Отже, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток з терміном сплати у жовтні 2015 року повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
При отриманні податкових пільг платники повинні надати звіт про суми податкових пільг
Вовчанська ОДПІ нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2010 №1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок №1233). Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання (далі – СГ), які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням пільг (пункт 1 Порядку №1233). Пунктом 2 Порядку №1233 визначено, що СГ, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Звіт подається СГ за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли СГ пільгами не користується, Звіт не подається (пункт 3 Порядку №1233).
Отже, платники податків, які користувались податковими пільгами за січень – вересень 2015 року, зобов’язані надати до податкової інспекції за місцем реєстрації Звіт за 9 місяців поточного року у термін не пізніше 09.11.2015.
Щодо порядку сплати податку на прибуток у 2016 році
Вовчанська ОДПІ нагадує, що у 2015 році платники податку на прибуток, відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), щомісячно, протягом дванадцятимісячного періоду, будуть сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Не повинні сплачувати авансові внески з податку на прибуток новостворені підприємства, виробники сільськогосподарської продукції, інститути спільного інвестування, неприбуткові установи (організації), у тому числі визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та платники податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 20 млн. грн. Такі суб’єкти господарювання сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік.
Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань. Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 01 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
На Харківщині податківці-міліціонери викрили бізнесмена, який привласнив майже 5 мільйонів
Працівники податкової міліції Харківщини виявили підприємство, керівництво якого за чотири місяці діяльності відправило з державного бюджету до своєї кишені близько п’яти мільйонів гривень.
Про це повідомляє перший заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області Сергій Фуніков.
34-річний директор однієї з фірм Харківської області протягом березня-червня закуповував обладнання у двох підприємств, що і відображував у своїй документації. Однак, на перевірку виявилося, що усі угоди, укладені ділком фіктивні.
«Посадові особи цього підприємства легалізували промислову продукцію на загальну суму близько 4,7 млн. грн. (у тому числі податку на додану вартість близько 800 тис. грн.), чим скоїли привласнення державного майна в особливо великих розмірах, - розповідає Сергій Фуніков, - Відомості про дане правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України».
Наразі слідство триває.
Інвентаризація розрахунків із контрагентами
У процесі господарської діяльності практично кожне підприємство придбає та/або реалізує свої товари (послуги). Тобто мають місце розрахунки з контрагентами: покупцями та замовниками, постачальниками та підрядниками. Інвентаризація розрахунків із контрагентами проводиться з метою одержання даних про реальний стан розрахунків на дату балансу.
Порядок проведення
Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості здійснюється шляхом звірки документів і записів у реєстрах обліку. Розглянемо цей процес поетапно.
Етап 1. Звірка розрахунків із контрагентом
Оскільки виявлена в процесі інвентаризації заборгованість повинна бути погоджена обома сторонами – учасниками розрахунків (дебіторами і кредиторами), потрібно зробити звірку розрахунків із контрагентами. Із цією метою контрагентам направляються виписки з аналітичних рахунків обліку про їх заборгованість. Такі виписки мають вигляд акта звірки розрахунків, який складений у довільній формі, але містить обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону № 996. В акті звірки слід також указати дату та номер договору, укладеного між підприємствами, а також суму заборгованості.
Якщо підприємство-контрагент є одночасно дебітором і кредитором, йому необхідно передати акт, у якому окремо буде зазначена дебіторська і кредиторська заборгованість.
Підприємство-дебітор після одержання виписки повинне підтвердити суму заборгованості або заявити свої заперечення.
В окремих випадках, якщо до кінця звітного періоду розбіжності залишилися неврегульованими, кожна зі сторін відображає розрахунки з дебіторами та кредиторами в сумах, сформованих за даними бухгалтерського обліку.
Щоб уникнути неврегульованих сум заборгованості, рекомендуємо при укладанні договору передбачити в ньому періодичність і строк проведення звірок розрахунків.
Етап 2. Перевірка наявності документів за невідфактурованими поставками
Нагадаємо, до невідфактурованих поставок відноситься надходження матеріальних цінностей на підприємство від постачальника без розрахункових документів. У цьому випадку такі матеріальні цінності прибуткуються за обліковими цінами на підставі акта приймання, а від постачальника потрібно зажадати розрахункові документи на товар. Оплачувати такі товари слід після одержання розрахункових документів.
Етап 3. Складання акта інвентаризації
Дані про суми заборгованостей, підтверджених і не підтверджених актами звірок, включаються в Акт інвентаризації розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами (далі – акт інвентаризації) форми № инв-17. Акт складається на підставі довідки (додаток до форми № инв-17), яка містить найменування й адреси дебіторів і кредиторів, суму заборгованості, за що вона числиться, з якого часу, на підставі яких документів. Якщо виявлено заборгованість із простроченим строком позовної давності, у довідці вказуються особи, винні в пропущенні цього строку.
Какой курс применять для определения налогового обязательства
ГФСУ в письме от 07.10.2015 г. № 22820/10/28-10-06-11 отметила, что в целях определения налоговых обязательств по уплате налогов и сборов (в том числе таможенных платежей) на протяжении всех суток применяется официальный курс гривны к иностранной валюте, установленный НБУ, действующий на 0 часов дня представления таможенной декларации, а если таможенная декларация не подается - дня определения налоговых обязательств.
Также отметим, что субъекты ВЭД обязаны продавать на межбанковском валютном рынке Украины 75 % поступлений в иностранной валюте.
Вступили в силу изменения к Порядку учета налогоплательщиков
16 октября вступил в силу приказ Минфина «Об утверждении Изменений к Порядку учета плательщиков налогов и сборов и Положению о регистрации плательщиков налога на добавленную стоимость» от 31.08.2015 г. № 747.
Изменения направлены на усовершенствование процедур учета и регистрации договоров о совместной деятельности и договоров управления имуществом.
В частности, детализированы основания, по которым указанные договоры берутся на учет в контролирующих органах, а именно:
1) получение от инвестора (оператора) установленных документов;
2) принятие контролирующим органом решения о регистрации плательщиком НДС уполномоченного лица или управляющего имуществом и получение установленных документов.
В Положении о регистрации плательщиков НДС, среди прочего, сокращен срок регистрационных процедур с 5-ти до 3-х дней.
Также перечень сведений, которые указываются в извлечении из Реестра плательщиков НДС, дополнен реквизитами счета в СЭА НДС. Подкорректирован и порядок получения извлечения. В частности, если плательщик решил получить извлечение в контролирующем органе, но в течение двух дней так и не получил его, или если почта не может вручить извлечение, плательщик НДС или его представитель может получить извлечение в контролирующем органе в любое время до даты аннулирования регистрации, или возникновения изменений в данных о плательщике НДС, или изменения контролирующего органа, которые указываются в извлечении.
Бесплатная поставка товаров: заполняем налоговую накладную
Отметим, что при бесплатной поставке товаров/услуг продавец составляет две налоговые накладные:
• одну - на сумму, рассчитанную исходя из фактической цены поставки, которая равна нулю;
• вторую - на сумму, рассчитанную исходя из превышения цены приобретения/себестоимости/балансовой (остаточной) стоимости над фактической ценой.
В раздел I налоговой накладной вносятся данные в разрезе номенклатуры поставки товаров/услуг, а именно:
• в графу 4 - код товара согласно УКТ ВЭД;
• в графы 5.1, 5.2 - единица измерения товаров/услуг;
• в графу 6 - количество (объем) поставки товаров/услуг;
• в графу 7 - цена поставки единицы товара/услуги без учета налога на добавленную стоимость;
• в графу 8 - база налогообложения товаров/услуг, подлежащих обложению налогом на добавленную стоимость по основной ставке;
• в графу 9 - база налогообложения товаров/услуг, подлежащих обложению налогом на добавленную стоимость по ставке 7 процентов;
• в графу 10 - база налогообложения при осуществлении операций на таможенной территории Украины по поставке товаров/услуг, подлежащих обложению налогом на добавленную стоимость по нулевой ставке (согласно НКУ);
• в графу 11 - база налогообложения при осуществлении экспортных операций, подлежащих обложению налогом на добавленную стоимость по нулевой ставке (пп. 195.1.1 НКУ);
• в графу 12 - база налогообложения товаров/услуг, освобожденных от налогообложения согласно ст. 197, подразд. 2 разд. XX НКУ и международным договорам (соглашениям);
• в графу 13 - общая сумма средств, подлежащая уплате.
В налоговой накладной, которая предоставляется покупателю при бесплатной поставке товаров/услуг, графы с 7 по 13 равны 0.
Реєстраційна сума автоматично збільшується на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань із ПДВ станом на 01.07.2015 р.
ДФСУ в листі від 06.10.2015 р. № 21153/6/99-99-19-03-02-15 розглянула питання підприємства щодо порядку збільшення суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних (далі — реєстраційна сума), на суму помилково/зайво внесених до бюджету грошових коштів із ПДВ.
Зокрема, у своїх поясненнях податківці звертаються до п. 34 підрозділу 2 р. XX ПКУ. У ньому передбачено, що формула розрахунку реєстраційної суми (усі її складові) на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII «обнуляється», за винятком окремих її складових (сума податку за виданими й отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування та додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи із 01.07.2015 р.
Після такого «обнуління» значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань із ПДВ станом на 01.07.2015 р.
На суму такого збільшення одноразово:
• якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми ПДВ до сплати до бюджету, — зменшується контролюючим органом в ІКПП така сума, задекларована до сплати до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року, з одночасним зменшенням суми податку, що підлягає перерахуванню з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку до бюджету;
• якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми ПДВ до сплати до бюджету в розмірі, що є меншим, аніж сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань із ПДВ станом на 01.07.2015 р., або задекларовано від’ємне значення податку, — збільшується платником податку сума від’ємного значення, сформована за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року, яка переноситься до податкової звітності з податку звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року/IV квартал 2015 року.
Таким чином, відповідно до п. 34 підрозділу 2 р. XX ПКУ, на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань із ПДВ збільшується реєстраційна сума, а не сума ПДВ на електронному рахунку платника податку. Водночас на таку суму зменшується сума податку, задекларована до сплати до бюджету за звітний період червень 2015 року, або збільшується сума від’ємного значення податку, сформована в декларації за липень 2015 року. При цьому такі помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.
Списання пошкодженого товару
При списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких був сформований податковий кредит та які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню).
В інших випадках — ПДВ нараховується за основною ставкою. Якщо такі товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку повинен здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою. База оподаткування при списанні таких ТМЦ визначається з огляду на вартість їх придбання.
Мінфін удосконалив процедури обліку й реєстрації договорів про спільну діяльність і договорів управління майном
Міністерство фінансів України наказом від 31.08.2015 р. № 747 (далі — Наказ № 747) унесло зміни до:
• Порядку обліку платників податків і зборів (затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588)
та
• Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130).
Головною мірою відповідні нововведення спрямовані на вдосконалення процедур обліку та реєстрації договорів про спільну діяльність і договорів управління майном.
Окрім того, Мінфін установив, що вповноважені особи за договорами про спільну діяльність й управителі майна за договорами управління майном, які на дату набрання чинності Наказом № 747 не зареєстровані платниками ПДВ, утратили ознаки платників податків за такими договорами:
• із 01 січня 2015 року, якщо вони не були зареєстровані як платники податку на додану вартість за такими договорами чи анулювання їх реєстрації як платників податку на додану вартість за такими договорами здійснено раніше 01 січня 2015 року;
• із дати анулювання їх реєстрації як платників податку на додану вартість за такими договорами, якщо таке анулювання здійснене class=”green_title”після 01 січня 2015 року.
Зняття зазначених договорів з обліку в контролюючих органах здійснюється за самостійними рішеннями таких органів (без подання заяви
Повідомлення ДФС про прийнятих працівників на папері подається максимум на п’ятьох осіб
Власник підприємства (установи, організації) або вповноважений ним орган (особа) чи фізособа подає повідомлення про прийняття працівників на роботу на паперових носіях за умови, якщо на дату формування такого повідомлення в страхувальника трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма найманими працівниками. Тобто в повідомленні заповнюються рядки не більш ніж на 5 прийнятих осіб, незалежно від кількості вже працюючих на підприємстві найманих працівників.
| 
