Набрав чинності Порядок ведення Реєстру аграрних розписок
1 жовтня набрала чинності постанова Кабміну від 17.07.2013 №665, якою затверджуються вимоги до Реєстру аграрних розписок та порядок його ведення.
Такий Реєстр вестиме Мінагрополітики в електронному вигляді.
Реєстраторами виступатимуть державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які матимуть право:
– вносити до Реєстру записи про видачу аграрної розписки; передачу прав кредитора за аграрною розпискою; зміну відомостей про кредитора чи інших відомостей про аграрну розписку; вчинення виконавчого напису на аграрній розписці; припинення аграрної розписки; неможливість виконання боржником зобов’язання за аграрною розпискою у зв’язку з відсутністю кредитора;
– а також видавати витяги та довідки з Реєстру.
До Реєстру вносяться записи про товарні та фінансові аграрні розписки, видані в Україні. Запис про видачу аграрної розписки вноситься до Реєстру у день її нотаріального посвідчення. Аграрна розписка вважається виданою з дня внесення до Реєстру відповідного запису.
Зазначимо, що нотаріус, який не є реєстратором, не пізніше наступного робочого дня після нотаріального посвідчення аграрної розписки надсилає два її примірники реєстраторові, який у день їх надходження вносить відповідний запис до Реєстру і протягом одного робочого дня після внесення такого запису повертає один примірник аграрної розписки нотаріусу, що здійснив її нотаріальне посвідчення, а другий – передає кредитору за аграрною розпискою.
Визначено порядок надання інформації з Держреєстру прав на нерухомість
Внесено зміни до постанови "Деякі питання надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження".
Зокрема, викладено у новій редакції Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу, без проставляння підпису та печатки державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріуса.
Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається державним реєстратором або нотаріусом, а в електронній формі - через офіційний веб-сайт Мін'юсту.
Інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в цьому Реєстрі, а також у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек (далі - реєстри), або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження також відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у відповідному хронологічному порядку.
За надання інформації з Державного реєстру прав справляється плата у розмірі, встановленому КМУ, крім випадків, передбачених законом.
У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та реєстрах плата за надання інформації не повертається.
Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
До уваги ФОП – платників єдиного податку третьої групи
Згідно із абз. 2 п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеної норми, звертаємо увагу фізичних осіб — платників єдиного податку 3 групи, що декларація за 3 квартал 2015 року подається за діючою формою, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2011 року № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2012 року № 1159, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1998/22310).
У зв’язку із зміною з 01.01.2015 року розміру ставок єдиного податку для платників спрощеної системи 3 групи, підприємці при заповненні декларації зазначають дохід, що оподатковується за ставкою 2 або 4 відс., у рядках, в яких передбачено відображення доходу за ставкою 3 або 5 відс. відповідно, аналогічно зазначається сума податку.
Крім того, інформуємо про прийняття нормативно — правових актів, що безпосередньо стосуються адміністрування єдиного податку, які набрали чинності з 28 липня 2015 року, а саме :
З огляду на вищезазначене, звертаємо увагу, що форма податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, затверджена наказом 578, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016.
З метою забезпечення єдиного підходу при поданні звітності за 2015 рік платниками єдиного податку — фізичними особами першої та другої групи та з урахуванням зручностей при адмініструванні єдиного податку, вказана форма декларації, яка затверджена наказом 578 також рекомендована для подання платниками за річний податковий (звітний) період — 2015 рік.
Разом з тим, повідомляємо, що платники єдиного податку — фізичні особи не зобов’язані перереєстровувати книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат, так як згідно п.5 наказу 579 книги, зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.
Мінсоцполітики про нюанси розрахунку лікарняних сумісникам, вахтовикам й у разі простою підприємства
Мінсоцполітики в листі від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15 надало роз’яснення щодо нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. 1. У разі якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої зарплати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи й за сумісництвом. У такому разі сумарна зарплата, із якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи й за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Для виконання вимоги щодо сумарної зарплати, із якої розраховується виплата, у такому випадку (страховий випадок настав у перший день роботи за сумісництвом) у довідку про середню зарплату за основним місцем роботи може бути включена інформація про зарплату місяця настання страхового випадку. 2. Законодавством не передбачені підстави для відмови в наданні допомоги по вагітності та пологах. У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю й пологами в період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається із дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. 3. Порядок № 1266 не передбачає особливостей обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, які працюють на підприємстві вахтовим методом.
Неприбуткова установа своєчасно не сповістила ГФС про зміни в установчих документах - буде штраф
Фахівці Вовчанської ОДПІ нагадують, що Законом України від 17 липня 2015 року N 652-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", який набрав чинності 13.08.2015, змінено порядок оподаткування неприбуткових підприємств, установ та організацій. Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, яка внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України (пп. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 ПКУ). Водночас згідно з п. 34 підрозд. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 N 37 (далі - Положення N 37). Пунктом 1 розд. III Положення N 37 встановлено, що у разі виникнення змін (доповнень) у даних неприбуткової установи або організації, визначених реєстраційною заявою, така неприбуткова установа або організація зобов'язана в 10-денний строк після їх виникнення подати до контролюючого органу за її місцезнаходженням документи з указаними змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву з позначкою "зміни" або "доповнення". Код за ЄДРПОУ неприбуткової установи або організації при внесенні змін (доповнень) до реєстраційної заяви не змінюється. Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень. Враховуючи викладене, якщо неприбуткова організація (установа), у якої виникли зміни (доповнення) у документах, визначених в реєстраційній заяві, не подала в 10-денний строк після їх виникнення до контролюючих органів за місцезнаходженням документи з указаними змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву з позначкою "зміни" або "доповнення", то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 гривень. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.
ДКСУ щодо своєчасного виконання бюджетних зобов’язань розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів
Казначейство України звертає увагу розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів. Наближається закінчення бюджетного року. Наприкінці бюджетного періоду запланований найбільший обсяг бюджетних асигнувань, у тому числі на капітальні видатки. Розпорядниками бюджетних коштів проводяться та завершуються найбільш суттєві та значні за обсягом закупівлі товарів, робіт та послуг. У цей період найбільшу питому вагу серед документів, які надаються розпорядниками бюджетних коштів до органів Казначейства, мають місце договори, які укладені за результатами проведення процедур закупівлі за державні кошти. У зв’язку з зазначеним та з метою рівномірного навантаження на бюджет, Казначейство України звертається до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів з проханням не зволікати з укладанням договорів на придбання товарів, робіт та послуг та забезпечити у цей період рівномірне та своєчасне подання до органів Казначейства документів на їх оплату, не залишаючи значний обсяг неоплачених документів на останні дні року. Такі заходи дозволять уникнути в кінці бюджетного року високої робочої напруги на працівників Казначейства та створять умови для ефективної взаємодії між клієнтами та Казначейством. Звертаємо увагу, що відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.
Коли починати нараховувати ЄСВ на зарплату інваліда — за ставкою 8,41%
Податківці повідомили, що підставою для застосування ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) у розмірі 8,41% є завірена копія довідки з акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності. Нарахування ЄСВ на зарплату працюючого інваліда за цією ставкою проводять починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки з акта огляду МСЕК. Водночас до дати одержання завіреної копії зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності роботодавець нараховує ЄСВ в розмірі залежно від класу професійного ризику виробництва.
Окреме індивідуально визначене державне майно можна безоплатно передавати у комунальну власність
Відтепер окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, установ, організацій (крім нерухомого майна) може безоплатно передаватися з державної у комунальну власність. Передача можлива за умови його використання: органами місцевого самоврядування; навчальними закладами; закладами культури (крім кінотеатрів); закладами фізичної культури та спорту; закладами охорони здоров’я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек); закладами соціального забезпечення; дитячими оздоровчими таборами, у тому числі тими, будівництво яких не завершено. До пропозицій щодо передачі окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств, установ, організацій додаються: характеристика майна; виписка про його вартість за даними бухгалтерського обліку; техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання такого майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання.
Про подачу звітності щодо страхових коштів із тимчасової втрати працездатності
ФСС з ТВП повідомляє, що наближається термін подачі звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2015 року Робочі органи відділення чекають вас з першого по двадцяте жовтня включно. Відповідно до норм Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов’язковогодержавного соціального страхування, затвердженого постановою правління Фонду від 18.01.11р. 4 страхувальники повинні будуть подати звітність у тому випадку якщо в третьому кварталі поточного року, був рух коштів по субрахунку,призначеному для обліку розрахунків із соціального страхування тобто подавались заявки-розрахунки, проводилосьфінансування матеріального забезпечення, нараховувались або сплачувались штрафні санкції по результатам перевірок по коштах ФСС з ТВП, були самостійно виправлені помилки та повернуті надмірно замовлені кошти та існує непогашеназаборгованість перед Фондом. Якщо протягом звітного періоду підприємство, установа змінювало місцезнаходження, то після проведення остаточних розрахунків за попереднім місцем обліку, звіт необхідно подати за новим місцем обліку як страхувальника. Звіти за формою Ф4-ФСС з ТВП подаються на вибір страхувальника одним із способів:
- в електронній формі, за умови укладання відповідного договору з робочим органом відділення, при цьому обов’язково вказувати 12-значний реєстраційний код страхувальника та перевіряти правильність вказаного періоду звітності;
- на паперових носіях, в тому числі поштовим відправленням з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У разі надіслання звітів поштою страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу робочого органу відділення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання звіту – до 10 жовтня 2015 року. У разі складання або подання звітності з недотриманням правил, заповнення в неповному обсязі, відсутності відбитка печатки та підписів керівника, головного бухгалтера, відповідальними особами ФСС з ТВП звіти прийняті не будуть. При цьому, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до статті 1655 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, за несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн. до 255 грн.) у разі вчинення правопорушення вперше, штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн. до 340 грн.) у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення.
До уваги платників податку на прибуток щодо обліку прибутку, звільненого від оподаткування!
Вовчанська ОДПІ повідомляє, що наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 30.04.15 №325 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо обліку прибутку, звільненого від оподаткування відповідно до вимог пунктів 154.8 та 154.9 статті 154 Податкового кодексу України (далі – Узагальнююча консультація №325).
Пункти 154.8 та 154.9 статті 154 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) передбачають розрахунок та облік прибутку, що звільняється від оподаткування, у межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму, визначених інвестиційними програмами.
Ведення окремого обліку доходу (прибутку) та витрат, пов’язаних з отриманням такого доходу (прибутку) з метою застосування пунктів 154.8 та 154.9 статті 154 Кодексу, відповідно до пункту 152.11 статті 152 Кодексу не передбачається.
Сума прибутку, що звільняється від оподаткування, відповідно до пунктів 154.8 і 154.9 статті 154 Кодексу відображається у додатку ПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація). У рядку 09 таблиці 1 додатка ПЗ до декларації платники, що користуються пільгами згідно з пунктами 154.8 та 154.9 статті 154 Кодексу, зазначають суму прибутку, звільненого від оподаткування, а у рядках А1, А2, А3 цієї таблиці здійснюють прокреслення.
Узагальнююча консультація №325 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/63694.html
Розміри ставок податку на додану вартість
Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану варті сит (далі – ПДВ) є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до пункту 193.1 статті 193 Кодексу ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах:
а) 20 відсотків;
б) 0 відсотків;
в) 7 відсотків по операціях з:
- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу Постановою Кабінету міністрів України від 03.09.2014 №410 затверджено перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків.
До уваги платників ПДВ – щодо бюджетного відшкодування
Згідно з пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) не мають права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість особи, які:
- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Таким чином, особа, яка зареєстрована, як платник ПДВ менш, ніж 12 календарних місяців, має право включити до бюджетного відшкодування суми цього податку, сплачені при придбанні товарів/послуг, що використовуються для спорудження (будівництва) основних фондів, у тому числі і у разі, якщо обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців є меншими, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.
Земельний податок - порядок застосування пільг
Вовчанська ОДПІ повідомляє, що наказом Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 28.05.15 №379 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування (далі – Узагальнююча консультація №379).
З 1 січня 2015 року плата за землю, яка входить до складу податку на майно та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Сільські, селищні, міські ради у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).
Статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема, під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та визначено порядок їх застосування.
Елементи податку, визначені у пункті 7.1 статті 7 Кодексу, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно Кодексом (пункт 7.4 статті 7 Кодексу).
Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Кодексу органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Кодексу).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).
Відповідно до пунктів 1 та 3 статті 73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Отже, якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільг із сплати земельного податку прийнято, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.
Узагальнююча консультація №379 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/63743.html
З 1 жовтня розпочалося звітування за вересень, 3-й квартал та 9 місяців 2015 року
Вовчанська ОДПІ нагадує, що податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), подаються за базовий звітний період, що дорівнює:
- календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Кодексу);
- календарному кварталу або календарному – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).
Таким чином, термін надання податкових декларацій за звітний період вересень 2015 року – з 1 жовтня по 20 жовтня включно 2015 року, за 3-й квартал та 9 місяців поточного року – з 1 жовтня по 9 листопада включно 2015 року.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) передбачена статтею 120 Кодексу, а саме:
- неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;
- ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
На Харківщині власники люксових автобрендів сплатили до місцевого бюджету 42,5 мільйонів гривень
Як повідомили в Головному управлінні фіскальної служби області, саме така сума транспортного податку надійшла до відповідних бюджетів місцевих рад з початку року. Усього до сплати зазначеного податку було залучено 1,7 тис. власників автомобілів об'ємом двигуна понад 3000 куб. см та терміном використання менше 5 років.
Так, фізичні особи – власники VIP-авто сплатили 39,5 млн.грн. податку. Крім цього, 149 юридичних осіб самостійно розрахували податок за 190 легкових автомобілів та сплатили 3,0 млн.грн.
Найбільше власників таких авто зареєстровано в одному з центральних районів міста – Дзержинському. Там проживає 630 власників авто класу «люкс».
В ГУ ДФС області повідомили, що до кінця поточного року очікується надходження транспортного податку понад 6 млн.грн.
Фахівці фіскальної служби закликають власників розкішних авто вчасно сплачувати податок, адже у разі несплати протягом 60 днів від дати вручення податкового повідомлення-рішення на сплату податку, буде нараховуватись штраф у розмірі 10% (при затримці сплати до 30 календарних днів включно) або 20% (при затримці сплати більше 30 календарних днів).
Щодо проведення перевірок суб’єктів господарювання
Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), заявлених платником у звітних періодах, що настають після 01.07.2015.
З 1 липня поточного року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пунктів 200.11 та 200.14 статті 200 Кодексу у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ.
Звертаємо увагу, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок платників, запроваджений пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі Закон – №71), не розповсюджується на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які здійснюються виключно:
- з дозволу Кабінету Міністрів України;
- за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;
- згідно з рішенням суду;
- згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої(фізичні особи – підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (пункт 3 розділу II Закону №71).
Терміни обов’язкового застосування касових апаратів для спрощенців з доходом понад мільйон
Вовчанська ОДПІ повідомляє: З 1 жовтня платники єдиного податку третьої групи застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) у разі перевищення обсягів доходу 1 млн гривень.
Зокрема, змінами, внесеними до Податкового кодексу України з 23 липня цього року встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 млн грн, не застосовують касові апарати.
У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Перевірка дотримання вимог уже нечинного законодавства
Державна фіскальна служба підтвердила право контролюючих органів проводити перевірки у частині дотримання вимог нормативних документів, у т. ч. законів, постанов, наказів, які на момент проведення перевірки втратили чинність.
Отже, контролюючі органи перевіряють податкову звітність, первинні документи щодо дотримання вимог законодавства, яке діяло у відповідний період.
Уряд планує змінити критерії визначення великих платників податків
Верховна Рада зареєструвала законопроект № 3236 „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання законодавства по визначенню критеріїв та обліку великих платників податків".
Так, законопроектом пропонується встановити, що великий платник податків – це юрособа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні 4 послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 1 млрд. 250 млн. грн. (на даний момент – 500 млн. грн.) або загальна сума сплачених до Держбюджету податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує 35 млн. грн. (на даний момент - 12 млн. грн.).
Крім цього, пропонується встановити, що у разі відсутності за місцем реєстрації великого платника податків контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, облік такого платника податків здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації такого платника податків та координується відповідним контролюючим органом, що здійснює супроводження великих платників податків
Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, має право приймати рішення про зміну основного місця обліку та переведення їх на облік у контролюючі органи, що здійснюють супроводження великих платників податків.
Нова версія ПЗ Єдине вікно 1.20.0
6 жовтня 2015 року опублікована тестова версія 1.20.0 ПО «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"», яка доступна на офіційному сайті Фіскальної служби.
Перелік ліків та медвиробів, які закуповуються через спецорганізації
Затверджено перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі письмових домовленостей щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі за напрямами використання бюджетних коштів у 2015 році за бюджетною програмою 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру".
Постанова КМУ від 08.10.15 р. № 787 набуде чинності з дня офіційного опублікування.
Заповнення службового поля в рядку 22.1 Декларації з ПДВ з позначкою «Звітна нова»
ДФС розглянула питання щодо коректного заповнення службового поля рядка 22.1 податкової декларації з ПДВ з позначкою "Звітна нова".
Так, згідно з пп. 4 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, у відповідному службовому полі у рядку 22.1 податкової декларації з ПДВ (з позначкою у спеціальному полі рядка 012 "Звітна нова") зазначається сума, обчислена відповідно до пп. 2001.3 ПК на момент подання такої податкової декларації.
Крім цього, платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
З цією метою платники податку засобами клієнтського програмного забезпечення направляють електронні Запити про стан рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (J/F1301205), на підставі якого платникам податку надається Витяг з системи електронного адміністрування (J/F1401205), який містить інформацію щодо:
- стану рахунку (залишок на рахунку/заборгованість),
- суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування,
- складових формули розрахунку такої суми.
Якщо сума на електронному ПДВ-рахунку менша ніж задекларовано: дії платника
Вовчанська ОДПІ нагадує, що на електронні ПДВ-рахунки можуть зараховуватися кошти з власного поточного рахунку, а саме з власного поточного рахунку платника в сумах:
- необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 ПКУ;
- недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Про суму грошових коштів, що є в наявності на електронному ПДВ-рахунку, платник податку може дізнатися з ряд. 1 «Витягу» (форма J1401204). Показник ряд. 1 формується не наростаючим підсумком і показує реальну суму коштів на електронному ПДВ-рахунку на конкретну дату і час надання «Витягу»
Якщо сума на електронному рахунку є меншою ніж сума податку, що задекларована до сплати, платник податку повинен у строки, визначені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, забезпечити наявність такої суми на своєму рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
Збір за парковку: чи можливі індивідуальні пільгові ставки?
ДФСУ у листі від 29.09.2015 р. №22840/5/99-99-15-03-02-16 звертає увагу, що рішення про встановлення місцевих зборів (в тому числі і збору за парковку) приймається в межах повноважень сільськими, селищними та міськими радами.
Ставки збору за парковку встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 % мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Водночас Податковим кодексом не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних та фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків і зборів.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Казначейство з 6 жовтня закрило бюджетні рахунки для сплати авансових внесків із податку на прибуток
Державною казначейською службою України 06.10.2015 р. здійснено закриття рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків із податку на прибуток підприємств. Про це повідомляє ДФС на своєму сайті.
Тож у жовтні перерахування сум авансових внесків із податку на прибуток підприємств повинно здійснюватися платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
Як визначати об’єкт оподаткування, якщо прийнято рішення не застосовувати коригувань фінрезультату на всі різниці
У разі якщо в платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (окрім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (пп. 134.1.1 ПКУ), визначені відповідно до положень р. ІІІ ПКУ, у будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн грн, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи із такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень р. ІІІ ПКУ.
У податковій накладній при імпорті товару необхідно вказувати той самий код УКТ ЗЕД, що й у вантажно-митній декларації
Вовчанська ОДПІ пояснює: при здійсненні операцій з імпортованими товарами під час складання податкової накладної в графі «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» має зазначатися код УКТ ЗЕД, указаний у вантажно-митній декларації, якою було оформлено такі товари при ввезенні їх на митну територію України незалежно від того, чи є продавець їх безпосереднім імпортером.
ДФС про податкові накладні, за якими станом на 29.07.2015 р. сплинув граничний строк їх реєстрації в ЄРПН
ДФСУ в листі від 17.09.2015 р. № 21893/10/28-10-06-11 ще раз нагадала про нещодавні зміни, унесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII (далі — Закон № 643).
А саме, про те, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у разі придбання товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН із порушенням строку реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, у якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів із дати складення податкової накладної. До 29.07.2015 р. (дата набрання чинності Законом № 643) зазначений строк становив 180 календарних днів.
Окрім того, податківці попереджають: податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 р. не зареєстровані в ЄРПН і за якими станом на вказану дату сплинув граничний строк їх реєстрації в ЄРПН (із дати їх складання сплинуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 р. і включені до складу податкового кредиту.
| 
