Електронний цифровий підпис – можливість звітуватися в електронному вигляді

Про переваги електронного цифрового підпису йшлося на зустрічі начальника сектору ІЕ та обліку платників Ковальчук Алли Анатоліївни з трудовим колективом місцевих організацій.

Так, платники податків мають можливість звітуватися до органів державної фіскальної служби в електронному вигляді,  - проінформувала платників Алла Анатоліївна.

Серед основних переваг представлення звітності в електронному вигляді варто виділити економію робочого часу та коштів на придбання бланків звітності, оперативне відстеження змін до форм звітності, уникнення втрат часу на черги при поданні звітності тощо. Необхідними умовами для платника податків, який виявив бажання подавати податкову звітність в електронному вигляді, є наявність:

– комп’ютера з операційною системою Windows із доступом до мережі Інтернет;

– спеціалізованого програмного забезпечення для формування, підписання та подання податкової звітності до органів ДФС;

– чинних посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису посадових осіб, які підписують звітність, що слугує аналогом власноручного підпису в електронному вигляді, який забезпечує цілісність документів, конфіденційність, достовірність даних та ідентифікацію особи, яка відправила документ.

Щоб розпочати подання податкової звітності в електронній формі платнику податків необхідно укласти Договір «Про визнання електронних документів» з контролюючими органами. Такий договір укладається в електронному вигляді за допомогою обраного платником податків програмного забезпечення (онлайн-сервісу) для підписання та подання електронної звітності. Інформацію про безкоштовне програмне забезпечення, яке можна використовувати при формуванні та підписанні звітності та з повним переліком необхідних реєстраційних документів (зразками їх заповнення) для кожної категорії платників податків та іншою корисною інформацією можна ознайомитися на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС України.

Напротязі зустрічі учасники отримали вичерпні відповіді на питання отримання електронного підпису та роз’яснення по відправці звітів за допомогою електронних ключів.

Податковий календар на жовтень 2015 року

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує:

15 жовтня  поточного року останній день подання:

- звіту про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за вересень 2015 року, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку;

- довідки про використані розрахункові книжки вересень 2015 року;

19 жовтня  поточного року останній день:

- подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за 3-й квартал 2015 року;

- сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з доходу фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування за 3-й квартал 2015 року;

20  жовтня поточного року останній день подання:

- декларації з ПДВ за вересень 2015 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за вересень 2015 року;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вересень 2015 року платниками, які обрали місячний період звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у вересні 2015 року;

- податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за вересень      2015 року;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за вересень 2015 року;

сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого з доходу за вересень 2015 року (крім гірничих підприємств);

- авансового внеску з єдиного податку за жовтень 2015 року платниками 1-ї та 2-ї груп;

- доплати (за потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби після реалізації тютюнової продукції.

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за ІІІ квартал.

Зарахування від`ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу: роз’яснює ДФС

 Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ також визначено механізм зарахування від'ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу.
Так, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19.
Якщо наявна сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 20, то у разі перевищення такого від'ємного значення (рядок 20) над значенням рядка 18, значення рядка 20 зменшується на значення рядка 18 та відображається у рядку 21.
Сума від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 + рядок 21), відображається у рядку 22.
З рядка 22 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200 1.3 ПК на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 22.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24).
Сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 ПК на момент подання податкової декларації (рядок 22 - рядок 22.1), зазначається у рядку 23 та зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК), в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 ПК на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 23.1).
Сума, обчислена відповідно до пункту 200 1.3 ПК на момент подання податкової декларації за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку або зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 23 - рядок 23.1 - рядок 23.2) відображається у рядку 23.3.
Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3), відображається у рядку 24 та переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Землевласники мають право знати про осіб, які отримали витяг з Держземкадастру про їх землю

Внесено зміни до постанови КМУ "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру". Зокрема, встановлено, що суб'єкти речових прав на земельну ділянку мають право отримати довідку про осіб, які отримали доступ до інформації про цих суб'єктів в Державному земельному кадастрі. На отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право:
1) фізичні та юридичні особи за умови їх ідентифікації з використанням ЕЦП чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи;
2) органи державної влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом.
Під час здійснення вищезазначених дій до Державного земельного кадастру із застосуванням програмного забезпечення вносяться такі відомості про осіб, які отримали доступ до інформації про суб'єкта речового права у Державному земельному кадастрі:
- для фізособи - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності);
- для юрособи (резидента та нерезидента) - найменування, податковий номер;
- для органів місцевого самоврядування - найменування, податковий номер;
- для органів державної влади - найменування, податковий номер.

Чи обкладається ПДВ поставка новозбудованого житла?

Від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання. Операція з постачання послуг із спорудження житла (об'єкта житлового фонду) для будівельної організації (надавача послуг - підрядника) є першою поставкою житла відповідно до пп. 197.1.14 ПК. Такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 % незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.
Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла інвесторам - членам кооперативу звільняються від оподаткування ПДВ. При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 198.5 ПК, якщо придбані товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПК, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПК.

Визначено порядок надання інформації з Держреєстру прав на нерухомість

Внесено зміни до постанови "Деякі питання надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження". Зокрема, викладено у новій редакції Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу, без проставляння підпису та печатки державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріуса.
Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається державним реєстратором або нотаріусом, а в електронній формі - через офіційний веб-сайт Мін'юсту.
Інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в цьому Реєстрі, а також у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек (далі - реєстри), або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження також відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у відповідному хронологічному порядку.
За надання інформації з Державного реєстру прав справляється плата у розмірі, встановленому КМУ, крім випадків, передбачених законом.
У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та реєстрах плата за надання інформації не повертається. Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Постанова КМУ від 30.09.15 р. № 786 набуде чинності з дня офіційного опублікування.

Уряд уточнив мінімальний термін служби за контрактом

Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо уточнення строків військової служби за контрактом)" (законопроект № 2356а). Документом встановлено конкретні терміни військової служби за контрактом під час дії особливого періоду, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану. Так, для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які вислужили під час дії особливого періоду не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється 6 місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на строк 6 місяців.
У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Оновлено перелік країн, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміндопомогу в податкових справах

ДФС доводить до відома та врахування в роботі інформацію з офіційного сайту Організації економічного співробітництва та розвитку щодо актуалізованого переліку країн та юрисдикцій, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (далі – Конвенція). Перелік доповнився такими країнами як Індонезія, Нігерія, Казахстан та Російська Федерація.
Крім того, з 01.10.15 р. Конвенція набуде чинності для Камеруну та Сейшельських островів, а з 01.12.15 р. – для Федеративної Республіки Німеччина, Маврикії та Сан-Марино.

Державна регуляторна служба України повідомляє

Державною регуляторною службою України було прийнято рішення від 23.07.2015 № 2 «Про необхідність усунення Міністерством екології та природних ресурсів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким запропоновано Міністерству екології та природних ресурсів України внести зміни до Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон у зоні діяльності регіональних митниць і митниць, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204, шляхом виключення з його редакції положень щодо необхідності подання Екологічної декларації щодо суден та товарів.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню органом виконавчої влади, щодо регуляторного акта якого було прийнято це рішення, у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Ураховуючи невиконання Міністерством екології та природних ресурсів України рішення Державної регуляторної служби України у встановлений строк і неоскарження цього рішення відповідним органом виконавчої влади та виходячи зі змісту повноважень Державної регуляторної служби України, регламентованих частиною сьомою статті 28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повідомляємо, що дію пп. 5.3.1, 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 9.7 та додатку 6 Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон у зоні діяльності регіональних митниць і митниць, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204, зупинено в частині необхідності подання Екологічної декларації щодо суден та товарів з 24 вересня 2015 року.

В Україні змінять правила дорожнього руху: 5 нововведень

Президент підписав закон, який передбачає зміни до Правил дорожнього руху та деякі нові повноваження патрульної поліції. Пропонуємо вам тезовий виклад цих нововведень.

Згідно з документом:

1. Повну відповідальність за порушення несуть власники автомобільного транспорту, при цьому вилучення прав у водіїв буде можливо тільки за рішенням суду.

2. Розгляд справи про порушення ПДР може відбуватися і без особистої присутності водія, головним є наявність фото- і відеодоказів порушення. Якщо власник транспортного засобу висловить бажання, то у нього буде можливість отримати інформацію про фіксації порушення ПДР на мобільний телефон або електронну пошту.

3. Сплатити офіційний штраф можна буде прямо на місці за допомогою безготівкових коштів розрахунку, які будуть мати при собі поліцейські;

4. Якщо автомобіль зареєстрований за межами України і не підлягає державній реєстрації в межах нашої країни, то адміністративну відповідальність несе особа, яка ввезла транспортний засіб в Україну;

5. Закон скасовує, так звану, вилку штрафів за порушення правил дорожнього руху, залишаючи при цьому мінімальну, раніше встановлену суму, санкцій, а також встановлюються штрафні бали – 150 балів на рік для одного водія, які будуть зніматися у разі порушень правил дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Нюанси справляння плати за спецводокористування

ДФС роз’яснила, що суб'єкт господарювання, який придбаває воду у власника свердловини на підставі договору купівлі-продажу, при використанні обсягів води для виготовлення напоїв є платником плати за спеціальне використання води в частині фактично використаних ним обсягів придбаної мінеральної води для виготовлення напоїв.
У випадку використання суб'єктом господарювання придбаної мінеральної води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, плата за фактично використані для таких потреб обсяги води не справляється.

Розрахунок податку на прибуток нерезидентів по-новому: проект від Мінфіну

ДФС на своєму сайті оприлюднила проект наказу Мінфіну "Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво".
Так, проектом наказу пропонується затвердити:
- Порядок розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво;
- форму Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;
- форму Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється контролюючим органом;
- додаток ПН до рядка 13 Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється контролюючим органом;
- додаток ПН до рядка 14 Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;
- додаток ВП до Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється контролюючим органом Звітний;
- додаток ВП до Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності.

Амортизація після капітальних інвестицій та визначення вартості безоплатно отриманих ОЗ

Мінфін пропонує метод, який передбачає, що річна сума амортизації після збільшення вартості об’єкта ОЗ у результаті поліпшення визначатиметься за період, що дорівнює різниці між строком корисного використання (який може бути збільшено в результаті поліпшення об’єкта) та строком, протягом якого об’єкт уже перебував в експлуатації. При такому підході, за логікою, якщо використовується «залишковий» строк експлуатації, то при визначенні розміру річної суми амортизації після поліпшення передбачається використовувати залишкову вартість об’єкта ОЗ після поліпшення. Зрозуміло, що визначаючи таким чином річну суму амортизації, після спливу строку використання об’єкта ОЗ отримаємо загальну суму амортизації, яка дорівнюватиме первісній вартості об’єкта, збільшеній на суму витрат на поліпшення. Ще одне питання, на яке також немає відповіді в нормативних документах, стосується формування первісної вартості безоплатно отриманих ОЗ. Для оприбуткування самого об’єкта Мінфін рекомендує звернутися до п. 1.6 Типової кореспонденції (додаток 2 до Плану рахунків, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.13 р. № 611, далі – План рахунків, Типова кореспонденція), де запропоновано проведення Дт 101 – Кт 364 та одночасний запис Дт 812 – Кт 401, 131. А ось для накопичення інформації про витрати, пов’язані з уведенням в експлуатацію безоплатно отриманих об’єктів необоротних активів (наприклад, послуги із транспортування, роботи з монтажу устаткування тощо), що разом із вартістю самого об’єкта становитимуть його первісну вартість (п. 7 розд. ІІ НП(С)БОДС 121), пропонується відкривати нові субрахунки третього порядку зі збереженням кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків.

Підкореговано методрекомендації з бухобліку в держсекторі

Внесено ряд змін до бухгалтерських Методрекомендацій щодо ОЗ, нематеріальних активів, запасів і облікової політики з метою приведення їх у відповідність з нещодавніми змінами до НП(С)БОдс. Зокрема, запропоновано наступне:
- ліквідаційну вартість ОЗ визначати на підставі рішень комісії, створеної наказом керівника установи, при введенні об'єкта в експлуатацію або у випадку, якщо залишкова вартість об'єкта ОЗ дорівнює нулю, але об'єкт ще придатний до експлуатації;
- суму оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, визнавати доходом спеціального фонду установи;
- вказувати в розпорядчому документі про облікову політику кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом і зобов'язаннями, яка не передбачена Типовий кореспонденцією субрахунків.
Також Мінфін доповнив свої рекомендації прикладом наказу про затвердження Положення про облікову політику.

Наказ Мінфіну від 25.09.15 р. № 840 набуде чинності з дня опублікування.

Чи необхідно проводити розрахунки через РРО у разі якщо покупець розрахувався талонами?

Згідно зі ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон), розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця

Відповідно до п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
• проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 за № 105/5296, передбачено, що касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, зокрема позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати.

Враховуючи викладене вище, при здійсненні розрахунків з використанням відомостей, талонів або безкоштовних рецептів розрахункові операції проводяться через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості з позначенням форми оплати, а саме: «талон», «відомість», а за безкоштовними рецептами - «безоплатно».

Про умови перебування у відпустці підприємця - спрощенця

Умови, за яких фізичній особі-підприємцю можуть надати відпустку терміном один календарний місяць на рік, визначені Податковим кодексом України, — наголошують фахівці Вовчанської ОДПІ. Отож, орієнтуючись на п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України, назвемо умови, за яких підприємцям можуть надати відпустку:

- право на відпустку мають платники єдиного податку першої та другої груп;

- відсутність у фізичної особи - підприємця, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, найманих працівників. При цьому, працівники єдинника, які знаходяться у відпустці по вагітності та пологах або у відпустці для догляду за дитиною по досягненню нею передбаченого законодавством віку,- не враховуються;

- подання єдинником відповідної заяви до контролюючого органу. Заява складається в довільній формі та подається до контролюючого органу за основним місцем знаходження підприємця. Рекомендується подавати заяву до початку відпустки;

- наявність податкового боргу не завадить фізичній особі- підприємцю- платнику єдиного податку, якщо він відповідає вищезазначеним умовам, скористатися правом на відпустку;

- єдинник у період своєї відпустки не повинен вести підприємницької діяльності, відповідно - не повинен отримувати дохід. Тобто, єдинник не повинен здійснювати господарських операцій, в результаті яких буде отримано дохід, не повинен відвантажувати товар (роботи, послуги), отримувати виручку, укладати будь - які договори для отримання будь-якої фінансової вигоди.

Алкоголь у тістечку чи каві: торгівля без ліцензії

Суб’єкт господарювання ресторанного господарства при здійсненні роздрібної торгівлі продукцією власного виробництва (кулінарними стравами, борошняними кондитерськими і булочними виробами, кавою, чаєм або шоколадом) з доданням алкогольних напоїв не повинен отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за умови додержання технологічних режимів виробництва такої продукції, визначених нормативною документацією.

При цьому всі місця зберігання алкогольних напоїв, які використовуються у виробництві такої продукції, повинні бути внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Суми, що не включають до доходу приватні підприємці на єдиному податку

Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ, не включаються:

- суми податку на додану вартість;

- суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

- суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

- суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

- суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів.

Ставки єдиного податку для фізичних осіб – платників єдиного податку

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) ставки єдиного податку для фізичних осіб – платників єдиного податку (далі – ФОП ЄП):

- першої – другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 Кодексу визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для ФОП, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для першої групи – у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

- для другої групи – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 293.3 статті 293 Кодексу відсоткова ставка єдиного податку для ФОП ЄП третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 2 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ) згідно з Кодексом;

2) 4 відсотки доходу – у разі включення ПДВ до складу ЄП.

Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 статті 293 Кодексу, тобто 4%.

Згідно з пунктом 293.4 статті 293 Кодексу ставка єдиного податку встановлюється для платників ЄП першої – третьої групи (фізичні особи – підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах. 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу відповідно.

У разі здійснення платниками ЄП першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (пункт 293.6 статті 293 Кодексу).

У разі здійснення платниками ЄП першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (пункт 293.7 статті 293 Кодексу).

Нагадуємо, що відповідно до статті 8 Закону України від 28.12.2014 №80-VIII «Про державний бюджет України на 2015 рік» із змінами та доповненнями станом на 01.01.2015 встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1218 гривень на місяць.

ДРС звертає увагу органів ліцензування на необхідність врахувати норми ЗУ «Про електронну комерцію» при затвердженні ліцензійних умов

30 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію».

У зв’язку з цим Державна регуляторна служба звернулась до органів ліцензування щодо необхідності врахування норм ЗУ «Про електронну комерцію» при затвердженні нових ліцензійних умов на відповідні види діяльності.

Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Так, електронною комерцією, у розумінні зазначеного закону, є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру.

Відтепер однією з норм закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Крім того, частиною четвертою статті 5 Закону про електронну комерцію встановлено, що якщо для провадження діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт чи надання послуг законом передбачено обов’язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб’єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на провадження відповідного виду діяльності.

Одночасно пунктом 3 Прикінцевих положень до Закону про електронну комерцію Кабінету Міністрів України, зокрема, необхідно у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом затвердити ліцензійні умови провадження окремих видів господарської діяльності щодо реалізації товарів, виконання робіт чи надання послуг, що підлягають ліцензуванню, з урахуванням особливостей, пов’язаних з дистанційною формою провадження такої діяльності у сфері електронної комерції.

Реализуете коктейли – уплатите розничный акциз

ГФСУ ответила на вопрос, облагаются ли акцизным налогом операции по розничной реализации коктейлей, изготовленных с использованием алкогольных напитков.

Так, розничный акциз взимается с подакцизных товаров, к которым, в частности, отнесены алкогольные напитки. В свою очередь, алкогольные напитки - продукты, полученные путем спиртового брожения сахаросодержащих материалов или изготовленные на основе пищевых спиртов с содержанием спирта этилового свыше 0,5 проц. объемных единиц, которые указаны в товарных позициях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 согласно УКТ ВЭД.

Специалисты Волчанской ОГНИ считают, что акцизным налогом с розничной торговли подакцизными товарами облагаются операции по реализации коктейлей, если содержание спирта этилового в таких напитках превышает 0,5 проц. объемных единиц.

При этом при определении базы налогообложения по акцизному налогу с розничной торговли подакцизными товарами, в частности, коктейлями, необходимо цену реализованного товара разделить на 105 и умножить на 100 (цена коктейля 105 % состоит из стоимости товара с НДС (100 %) и акцизного налога с розничной торговли алкогольными напитками (5 %)).

Уведомлять ли налоговую о дате начала действия гражданско-правовых договоров с физлицами

Специалисты Волчанской ОГНИ напомнили, что уведомление о приеме на работу подается в ГФСУ по основному месту учета как плательщика единого взноса до начала работы работника по заключенному трудовому договору одним из следующих способов:

• средствами электронной связи;

• на бумажных носителях вместе с копией в электронной форме;

• на бумажных носителях, если трудовые договоры заключены не более чем с пятью лицами.

Также сообщаем, что уведомления о приеме работника на работу, поданные в ГФСУ не по основному месту учета работодателя или не по установленной форме, считаются не поданными.

Кроме того, уведомление о дате начала действия заключенных договоров гражданско-правового характера с физическими лицами не нужно подавать в ГФСУ.

Может ли другое лицо представлять интересы ФЛП в налоговой

Уполномоченное лицо физического лица - предпринимателя имеет право представлять интересы налогоплательщика в налоговых органах на основании нотариально заверенной доверенности.

Специалисты фискальной службы объяснили, что представительством является правоотношение, в котором одна сторона (представитель) обязана или имеет право совершить сделку от лица другой стороны, которую она представляет. Налоговым кодексом предусмотрено, что представителями налогоплательщика признаются лица, которые могут осуществлять представительство его законных интересов и ведение дел, связанных с уплатой налогов, на основании закона или доверенности. Доверенность, выданная налогоплательщиком - физическим лицом на представительство его интересов и ведение дел, связанных с уплатой налогов, должна быть заверена согласно действующему законодательству.

Представительство, которое основывается на договоре, может осуществляться по доверенности. Форма доверенности должна соответствовать форме, в которой согласно закону должна совершаться сделка.

Якщо повернуто товар або оплату… Який обсяг для реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статті 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.

Згідно з пунктом 182.1 статті 182 ПКУ якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» та «постачання послуг» і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.

Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або при поверненні продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

Як відобразити поворотну фінансову допомогу, отриману і неповернуту в 2014 році?

У разі отримання поворотної фінансової допомоги від засновника – неплатника податку на прибуток до 2015 року, її неповернення протягом 365 днів, або від платників, які мають пільги з цього податку, при поверненні її у 2015 році чи наступних роках, слід врахувати, що відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 р., розділ III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу викладено у новій редакції.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з пунктом 18 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу за операціями, по яких витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об'єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування.

Отже, починаючи з 01.01.2015 р. проводиться зменшення фінансового результату до оподаткування на суму поверненої поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку до 01.01.2015 р. від осіб, які не є платниками податку на прибуток або мають пільги з цього податку, та включеної до складу доходів при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток до цієї дати.

Якщо роботодавець несвоєчасно сплатив єдиний внесок…

З 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування» змінено частину 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо розміру штрафних санкцій, а саме:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску  накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;

- за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10%  (замість 5%) зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи підприємці несуть адміністративну відповідальність.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680-1360 грн.), за повторне за рік вчинення таких дій - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550-5100 грн.).

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360-2040 грн.), за повторне за рік вчинення таких дій - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550-5100 гривень).

Чи необхідно застосовувати РРО при продажу подарункових сертифікатів?

Суб'єкти господарювання, які зобов’язані використовувати РРО у своїй діяльності відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265) з урахуванням винятків, передбачених статтею 9 Закону №265, здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

При продажу сертифікатів за допомогою РРО оформляється фіскальний касовий чек. Форма і зміст такого чека встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, із змінами і доповненнями (далі - Положення № 614).

Згідно з пунктом 3.2 Положення № 614 у фіскальному касовому чеку, крім інших обов'язкових реквізитів, вказується, зокрема:

–        найменування товару, в даному випадку «Подарунковий сертифікат»;

–        кількість проданих сертифікатів;

–        номінальна вартість сертифікатів;

–        літерне позначення ставки ПДВ і сума ПДВ;

–        форма оплати: готівка або безготівкові кошти.

Отже, ті суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж подарункових сертифікатів також зобов'язані використовувати РРО відповідно до статті 3 Закону № 265 з урахуванням винятків, передбачених статтею 9 цього Закону.

Можливість повторно використовувати та виправляти записи у розрахунковій квитанції, якщо в ній зроблено помилковий запис

Відповідно до пункту 8 глави 2 розділу ІІІ  Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, із змінами і доповненнями,  не дозволяється використовувати розрахункові квитанції повторно, виправляти записи у квитанціях, вилучати з розрахункової книжки корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки.

У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частині зробити помітку «Анульовано», яку засвідчити підписом особи, яка здійснює розрахунки.

Копии документов к заявлению с жалобой на поставщика подаются в бумажной форме

У ГФСУ спросили, как плательщиком НДС должны подаваться сканированные копии документов, которые прилагаются к заявлению с жалобой на поставщика об отказе предоставить налоговую накладную (Д8).

Налоговики ответили, что в связи с тем, что на сегодня не реализована техническая возможность процедуры представления в электронной форме вместе с декларацией по НДС сканированных копий документов, которые прилагаются к заявлению с жалобой на поставщика об отказе предоставить налоговую накладную (Д8), то такие копии документов подаются плательщиками НДС в контролирующий орган по месту налогового учета на бумажных носителях в срок, определенный для представления налоговой декларации по НДС.