Як бюджетникам індексувати зарплату у вересні 2015 року

Мінімальна зарплата й прожитковий мінімум для працездатних громадян із 1 вересня 2015 року зросли із 1218 грн до 1378 грн.

Це відбулося завдяки Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 17.09.2015 р. № 704-VІІІ, чинному з 20.09.2015 р.

Із цієї самої дати набирає чинності постанова КМУ «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 16.09.2015 р. № 731 (далі — Постанова № 731), яка має застосовуватися бюджетними установами під час нарахування зарплат із 1 вересня 2015 року.

Нею підвищується розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду за ЄТС — із 852 грн до 1012 грн.

Як наслідок — збільшуються посадові оклади для працівників бюджетної сфери від 1 до 25 тарифних розрядів за ЄТС. Оновлені розміри посадових окладів (тарифні ставки) за ЄТС наведено в п. 2 Постанови № 731.

Тож у вересні 2015 року відбулося збільшення зарплати працівникам, яким вона визначається за ЄТС, а також працівникам держорганів й органів місцевого самоврядування, яким посадові оклади встановлено на рівні мінімальної зарплати.

У разі підвищення посадового окладу (тарифної ставки) хоча б на 1 грн,  місяць підвищення стає базовим відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078).

Тому для переважної більшості працівників бюджетної сфери вересень 2015 року стає базовим місяцем для проведення подальшої індексації їхніх зарплат.

При закупівлі сільськогосподарської продукції у ФОП достатньо закупівельного акта чи відомості

ДФС у листі від 07.09.2015 р. № 8479/X/99-99-17-02-01-14 зазначила: закупівлю сільськогосподарської продукції достатньо оформити закупівельним актом або закупівельною відомістю (якщо складається замість акта).

Зокрема ці документи обов’язково повинні містити такі дані (див. лист Мінфіну від 03.12.2004 р. № 31-03430-01-10/22335):

• місце укладання угоди;
• прізвище, ім’я, по батькові продавця;
• найменування продукції, ціну одиниці продукції;
• обсяг проданої продукції;
• суму виплачених коштів;
• підпис продавця про отримання таких коштів.

Окрім того, у вказаній первинці слід також зазначити:

• реєстраційний номер облікової картки платника податків — продавця сільськогосподарської продукції чи серію та номер паспорта;
• реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (за наявності);
• загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів ПДФО, у разі якщо він утримувався.

Чи передбачена відповідальність за порушення вимог заповнення поля «Призначення платежу»

Спеціалісти Вовчанської ОДПІ пояснили, якщо у платіжному дорученні на сплату платежів до бюджету поле «Призначення платежу» заповнене з порушенням вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666 то документ на переказ все одно приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101). Відповідальність за таке порушення чинним законодавством не передбачена.

Юридична особа – платник єдиного податку не може розраховуватись векселем. Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може отримувати/надавати вексель для оформлення грошового боргу за поставлені/придбані ним товари (виконані роботи, послуги).

Питання щодо можливості надавати чи отримувати вексель при проведенні розрахунків за операціями з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) для платників єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарських товаровиробників визначає Міністерство аграрної політики та продовольства України, оскільки складові доходу сільськогосподарського товаровиробника визначено формою розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З 1 жовтня за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться штрафи

 Фахівці Вовчанської ОДПІ  нагадують, що реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.

Згідно з п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120¹.1 ст. 120¹ розділу ІІ ПКУ.

З 1 жовтня 2015 штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, застосовуватимуться у таких розмірах:

• 10% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів;
• 20% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
• 30% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
• 40% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів;
• 50% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації постачальником протягом 180 календарних днів та втратою права покупця на формування податкового кредиту.

Як юридичним особам єдинникам визначити дохід від продажу ОЗ з поетапною оплатою

Якщо при здійсненні операції з продажу основного засобу платник єдиного податку третьої групи у звітному періоді (кварталі) отримує частину договірної вартості проданого основного засобу, то до складу доходу такого платника включається:

• фактично отримана сума коштів на дату її отримання, якщо основний засіб використовувався платником менше року;
• позитивна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) та добутком залишкової балансової вартості основного засобу і результатом ділення цієї частини на договірну вартість такого фонду, якщо основний засіб використовувався платником більше року.

Особливості уточнюючого розрахунку з ПДВ

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як заповняється уточнюючий розрахунок:

• відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється;
• в графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється;
• у графі 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок;
• в графі 6 відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), у разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.

Новий порядок обліку іноземних кампаній

Вовчанська ОДПІ нагадує, що з 01.09.2015 року набув чинності Закон України Закон України від 17 липня 2015 року №655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків” (далі – Закон №655).

Зокрема, Законом № 655 доповнено пункт 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України нормою, відповідно до якої нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об'єкта у разі отримання іноземною компанією або організацією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні.

Такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об'єкта після подання визначеного переліку документів:

заяви за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

нотаріально засвідченої копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України;

дані про представника платника податку.

Перший заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області Сергій Фуніков розповів про результати роботи податкової міліції

Чи потрібна податкова міліція? – таке питання часто виникає у пересічного громадянина. Перший заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області Сергій Фуніков відповів на це питання. Він розповів про досягнення працівників слідчо-оперативних підрозділів податкової міліції Харківщини та відзначив, що податківці не залишають боротьбу із тіньовим бізнесом.

«Робота податкової міліції сконцентрована на забезпеченні надходжень до бюджету шляхом залучення коштів тіньового обігу, - розповідає Сергій Фуніков, - Так, з початку року за матеріалами працівників слідчо-оперативних підрозділів ГУ ДФС у Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про 184 кримінальних правопорушеннях. 84 з них – за «тяжкими» статтями. Загальна сума відшкодованих державі збитків на сьогоднішній день склала вже понад 8,5 млн. грн.».

Керівник відзначає, що головним завданням податкової міліції є не нарощування штучних показників, а забезпечення наповнення державного бюджету та виведення на чисту воду підприємців, які не вважають за необхідне дотримуватися податкового законодавства.

«Так напередодні, працівники податкової міліції виявили підпільний цех, в якому незаконно виготовлювалися горілка та коньяк, для продажу у кафе та магазинах Харківщини, - зазначає Сергій Фуніков, -  Співробітники оперативного управління вилучили 638 пляшок ємністю по 5 літрів  незаконно виготовленої лікеро-горілчаної продукції  на загальну суму 114,840 тис. та обладнання на загальну суму близько 117,5 тис. грн. На жаль, від діяльності даного підпільного цеху постраждала щонайменш одна людина, яка потрапила до лікарні із діагнозом – отруєння сурогатами алкоголю».

Загалом з початку 2015 року працівники слідчо-оперативних підрозділів вилучили товарів підакцизної групи на загальну суму 37,5 млн. грн.

«Крім цього, працівники слідчо-оперативних підрозділів ведуть активну боротьбу із незаконним транспортуванням товарів через державний кордон, - зауважує Сергій Фуніков, - У рамках загальнодержавної операції «Рубіж-2015» працівниками оперативного управління ГУ ДФС області направлено до митних органів 20 орієнтувань про можливі порушення податкового та митного законодавства. Так, лише у вересні було виявлено два факти незаконного перевезення через державний кордон товарів народного споживання. Було затримано чоловіка, який намагався переправити до України брендове взуття, оминаючи митний пост, на загальну суму близько 250 тис. грн., та підприємців, які намагалися нелегально перевезти до Російської Федерації жіночий та чоловічий одяг, а також електричні пристрої на загальну суму близько 300 тисяч гривень».

До Єдиного реєстру досудових розслідувань з початку року внесено 7 кримінальних проваджень щодо підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність із порушенням законодавства.

Також у серпні поточного року працівники слідчо-оперативних підрозділів виявили підприємця, який налагодив незаконну мережу валютно-обмінних пунктів. Лише за попередніми підрахунками через діяльність даного бізнесмена державний бюджет втратив близько 3,6 млн. грн.

«У ході обшуків за даним фактом працівники податкової міліції виявили та вилучили чорнову документацію, комп’ютерне обладнання та грошові кошти на загальну суму більше 1 мільйона  575 тисяч гривень, 2,5 тисяч фунтів стерлінгів, понад 1 мільйона 587 тисяч рублів, близько 334,5 тисячі доларів та 27,2 тисяч євро», - зазначає Сергій Фуніков.

За словами Сергія Фунікова, податкова міліція ГУ ДФС у Харківській області в межах повноважень і надалі робитиме все задля забезпечення економічної безпеки держави, наповнення державного бюджету, підвищення добробуту суспільства.

Представники фіскальної служби Харківщини взяли участь у засіданні Української спілки промисловців та підприємців

Виїзне розширене засідання Антикризової Ради та Правління Української спілки промисловців та підприємців  під головуванням його Президента Анатолія Кінаха відбулось сьогодні в Харкові.

Участь в заході взяли керівництво Харківської облдержадміністрації, обласної ради, регіонального представництва УСПП, фіскальна служба області, представники органів влади Донецької та Луганської областей,  громадськість та бізес-спільнота регіону.

Учасники обговорили питання розвитку підприємництва  і відновлення  промислового комплексу Харківщини і регіонів, що межують із зоною АТО, необхідність розробки глибокої і системної державної  промисловної політики регіону в цьому напрямку та питання його фінансового стану.

Підсумком засідання стало опрацювання та внесення пропозицій до Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу.

Щодо термінів надсилання поштою податкових декларацій

З 1 вересня 2015 року у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку має надіслати таку декларацію не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку її подання. Раніше, таке відправлення необхідно було здійснити за десять днів. Відповідна норма передбачена Законом України від 17 липня №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків».

Також звертаємо увагу: податкова декларація відправляється на адресу відповідного контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

Водночас, податкова звітність в електронній формі повинна бути подана не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подачі.

Чи видається розрахунковий документ суб’єктом господарювання, який здійснює продаж товарів (послуг) через Інтернет?

Згідно з пунктами 1,2 та 5 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та передані у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених згаданим Законом із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування РРО у випадках, визначених Законом № 265/95, проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, п. 12 ст. 9 вищезгаданого Закону встановлено, що РРО та РК не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Отже, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.

Дізнаємось яким чином можна здійснити перереєстрацію РРО у разі зміни адміністративного району

Відповідно до глави 3 розділу ІІ Порядку реєстрації опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.13 р. № 417, у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація», документ на право власності або документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, та реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи Міндоходів та повертає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення з відміткою про перереєстрацію РРО в контролюючому органі.

У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до фіскального органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів посадова особа фіскального органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів

Внесено зміни до визначення основних засобів відповідно до підпункту 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті яких збільшено вартісну межу віднесення матеріальних активів до основних засобів з 2500 до 6000 гривень. А саме, з урахуванням змін: основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Нововведення запроваджено Законом України від 17 липня 2015 року №655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”, який набрав чинності з 01 вересня поточного року.

Амортизація основних засобів для цілей податку на прибуток

Спеціалісти Вовчанської ОДПІ нагадають порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ПКУ. Зокрема розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухобліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, установлених пп. 14.1.138 та пп. 138.3.2–138.3.4 ПКУ.

Насамкінець фахівці зауважили: для цілей обкладення податком на прибуток при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів ураховується залишкова вартість основних засобів, визначена згідно з ПКУ. А об’єкти, що відповідають критеріям «Майно, призначене для продажу», із метою оподаткування розцінюються як об’єкти, що виведені з експлуатації.

Вимога про дострокове повернення кредиту змінює строк дії поручительства

ВСУ в постанові від 02.09.2015 р. у справі № 6-1077цс15 висловився стосовно дострокового повернення кредиту. Так, якщо договором установлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, і сплати процентів відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦКУ.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦКУ, порука припиняється після спливу строку, установленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Договором поруки не визначено строк, після спливу якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором.

При вирішенні таких спорів суд має брати до уваги, що згідно зі ст. 526 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то в разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором, строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися із моменту порушення позичальником строку виконання зобов’язання згідно з такими умовами чи у зв’язку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту.

Пред’явивши вимогу про дострокове повернення кредиту і сплати відсотків за користування ним кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦКУ змінив строк виконання основного зобов’язання й міг пред’явити позов до поручителя протягом 6 місяців, починаючи від дати порушення позичальником установленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Порядок застосування ЕЦП бюджетними установами зазнав змін

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого урядовою постановою від 28.10.2004 р. № 1452.

Серед іншого, зокрема, уточнено, що  у разі коли генерація особистого та відкритого ключів здійснена підписувачем безпосередньо в установі, засвідчення чинності відкритого ключа може бути здійснено лише в одному акредитованому центрі сертифікації ключів.

Крім того, перелічено підстави для блокування та/або скасування посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача, якими є:

• звільнення з посади;
• переведення на іншу посаду;
• відсторонення від виконання повноважень за посадою;
• смерть працівника;
• набрання законної сили рішенням суду про оголошення працівника померлим, визнання безвісно відсутнім, недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності;
• подання заяви на блокування та/або скасування сертифіката у зв’язку з підтвердженням факту компрометації особистого ключа.

Відповідні зміни внесені постановою Кабміну від 08.09.2015 р. № 675.

Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, внесено ряд змін та доповнень до Податкового кодексу України, зокрема, пункт 64.5 статті 64 доповнено нормою, відповідно до якої нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об'єкта у разі отримання іноземною компанією або організацією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні.

Такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об'єкта після подання визначеного переліку документів:

заяви за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

нотаріально засвідченої копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України;

даних про представника платника податку.

Сільгосппідприємства-спецрежимники мають основний і додатковий електронні ПДВ-рахунки. Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом. Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки с/г підприємств.

  Державна фіскальна служба України у листі від 11.09.2015р. №33835/7/99-99-19-03-01-17 надала роз’яснення щодо цільового використання коштів, що акумульовані с/г підприємствами на спеціальних рахунках.

  Зокрема, у листі зазначається, що кошти, перераховані платником податку зі спеціального рахунку на основний або додатковий електронний рахунок з метою збільшення реєстраційної суми, вважаються такими, що використані не на виробничі цілі, тобто використані не за цільовим призначенням. Тому такі кошти підлягають стягненню до бюджету із застосуванням відповідних штрафних санкцій.

Врахування відпускних під час розрахунку виплат відповідно до Порядку N 1266

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в своєму листі від 03.09.2015 р. N 5.2-32-1422 повідомила, що період перебування застрахованої особи в оплачуваній відпустці не належить до поважних причин і не виключається з розрахункового періоду. Окрім цього, особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. N 5 (далі - Інструкція). Згідно з пп. 1.6.1 п. 1.6 Інструкції нарахування фонду оплати праці відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця), зокрема, відпустки, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці. Отже, до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах включаються всі виплати, з яких сплачено страхові внески, в тому місяці, в якому їх було нараховано (з першого до першого числа).
 

Листок нетрудоспособности по уходу за больным ребенком во время отпуска не выдается

Специалисты ФСС по ВУТ рассмотрели вопрос, имеет ли право женщина, которая находится в отпуске по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и работает на условиях неполного рабочего дня, на оплату больничного по уходу за этим же ребенком.

В Фонде напомнили, что листок нетрудоспособности по уходу за больным ребенком в период ежегодного (основного и дополнительного) отпуска, отпуска без сохранения заработной платы или частично оплачиваемого отпуска по уходу за ребенком до трех лет не выдается (пп. «б» п. 3.15 Инструкции от 13.11.2001 г. № 455).

Право на все виды материального обеспечения и социальных услуг по общеобязательному государственному социальному страхованию в связи с временной утратой трудоспособности, в частности, на получение пособия по уходу за больным ребенком, наступает в случае прекращения отпуска по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и выхода на работу (на полный или неполный рабочий день).

Для плательщиков в зоне АТО не предусмотрены особенности в роботе СЭА НДС

Налоговики в письме от 16.09.2015 г. № 19769/6/99-99-19-03-02-15 сообщили, что для плательщиков НДС в зоне АТО не предусмотрены льготы или особенности относительно регистрации налоговых накладных / расчетов корректировки в СЭА НДС.

В общем порядке к таким плательщикам при нарушении сроков регистрации в ЕРНН налоговых накладных / расчетов корректировки, составленных до 1 октября 2015 года, не применяются штрафы, предусмотренные пп. 120.1.1 НКУ.

Наличие у плательщика НДС сертификатов ТПП о форс-мажоре дает возможность такому плательщику обратиться с заявлением в контролирующий орган для продления предельных сроков представления налоговой отчетности и изменения сроков уплаты налогов, сборов (обязательных платежей), а также для списания налогового долга, который возник вследствие обстоятельств непреодолимой силы.

При этом наличие у плательщика налога указанных сертификатов не предоставляет оснований осуществлять регистрацию в ЕРНН налоговых накладных / расчетов корректировки по правилам, которые отличаются от правил, определенных НКУ и Порядком № 1246.

Какие сведения являются обязательными в приказе о проведении проверки

Специалисты ГФСУ напомнили, что в приказе о проведении обязательно указываются:

- дата выдачи,

- наименование контролирующего органа,

- наименование и реквизиты субъекта (фамилия, имя, отчество физического лица - плательщика налога, который проверяется),

- в случае проведения проверки в другом месте - адрес объекта, проверка которого проводится, цель, вид (документальная плановая/внеплановая или фактическая проверка),

- основания для проведения проверки,

- дата начала и длительность проверки,

- период деятельности, который будет проверяться.

Специалисты ГФСУ подчеркнули, что приказ о проведении проверки является действительным при наличии подписи руководителя контролирующего органа или его заместителя и скреплении печатью контролирующего органа.

Указанный перечень сведений определен Законом от 17.07.2015 № 655-VIII, вступившим в силу с 1 сентября 2015 г.

Имущество, предназначенное для продажи, считается выведенным из эксплуатации

Специалисты ГФСУ в письме от 20.07.2015 г. № 15174/6/99-99-19-02-02-15 выделили основные правила налогового учета операций по основным средствам, обратив при этом внимание на необходимость руководствоваться правилами бухучета при определении объекта обложения налогом на прибыль.

Отдельно специалисты фискального ведомства отметили, что объекты, соответствующие критериям «Имущество, предназначенное для продажи», для целей налогообложения расценивается как объекты, выведенные из эксплуатации.

Напомним, что по классическому сценарию в бухучете ОС, переведенные в категорию активов, удерживаемых для продажи, учитываются как запасы и, как правило, отражаются на субсчете 286 «Необоротные активы и группы выбытия, удерживаемые для продажи».

Доходы от реализации имущества в Крыму считаются иностранными

Во время временной оккупации любые доходы с источником их происхождения с территории СЭЗ «Крым», полученные физическим, юридическим лицами, приравненными к резидентам, облагаются по правилам, установленным для иностранных доходов.

Специалисты ГФСУ напомнили, что для определения объекта обложения налогом на прибыль предприятий от операций по реализации необоротных активов, инвестиций, товарно-материальных ценностей, в частности находящихся на территории СЭЗ «Крым», следует руководствоваться НП(С)БУ или МСФО.

В то же время взаимоотношения между лицами, имеющими налоговый адрес на территории СЭЗ «Крым», и лицами, имеющими налоговый адрес на другой территории Украины, являются контролируемыми операциями.

Заполняем платежку на пополнение счета в СЭА НДС собственными средствами

ГФСУ ответила на вопрос, какие реквизиты следует указывать в полях платежного поручения в случае перечисления средств с собственного текущего счета на электронный счет в СЭА НДС, в связи с принятием приказа Минфина от 24.07.2015 № 666.

Налоговики отметили, что при заполнении реквизитов получателя в платежках в случае перечисления средств с собственного текущего счета на электронный счет в СЭА НДС:

- в поле «Отримувач» необходимо заполнять название плательщика;

- в поле «Код» необходимо заполнять налоговый номер плательщика налога, по которому ведется учет в контролирующих органах;

- в поле «Банк отримувача» необходимо заполнять «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- в поле «Код банку» необходимо заполнять «899998»;

- в поле «N рахунка» необходимо заполнять номер счета, указанный в электронном уведомлении или полученный в Центре обслуживания плательщиков по основному месту учета.

Реквизит «Призначення платежу» заполняется плательщиком так, чтобы предоставлять полную информацию о платеже и документах, на основании которых осуществляется перечисление средств получателю. Полноту информации определяет плательщик с учетом требований законодательства Украины.

В случае перечисления средств с собственного текущего счета на электронный счет в СЭА НДС в поле № 4 печатается разъяснительная информация о назначении платежа в произвольной форме, например «перечислено с собственного текущего счета на электронный счет».

С какого периода физлица-предприниматели должны применять РРО

ГФС У ответила на вопрос, с какого периода ФЛП - плательщики единого налога второй и третьей групп должны применять регистраторы расчетных операций.

Работники ГФСУ напомнили, что физические лица - плательщики единого налога II и III групп независимо от избранного вида деятельности в случае превышения в календарном году объема дохода свыше 1000000 гривен, должны применять РРО. Применение РРО начинается с первого числа первого месяца квартала, следующего за возникновением такого превышения, и продолжается во всех следующих налоговых периодах в течение действия свидетельства плательщика единого налога.

Специалисты фискальной службы в разъяснении отметили следующее:

- физические лица - единщики III группы, которые за первое полугодие 2015 года превысили объем дохода 1000000 гривен, обязаны с 01.10.2015 при осуществлении своей хозяйственной деятельности применять регистраторы расчетных операций или перейти на использование исключительно безналичных расчетов.

- физические лица - единщики II группы в случае превышения объема дохода 1000000 гривен в 2015 году (независимо от месяца, в котором состоялось такое превышение) обязаны с 01.01.2016 при осуществлении своей хозяйственной деятельности начать применение регистраторов расчетных операций.

Исправляем ошибку в книге учета упрощенца

Как известно, предприниматели - неплательщики НДС обязаны вести книгу учета доходов, а предприниматели с уплатой НДС ведут книгу учета доходов и расходов.

Специалисты ГФСУ в очередной раз напомнили, что предприниматель исправляет в зависимости от избранного способа ведения книги ошибки путем:

- в случае ведения бумажной Книги - новой записи (с отражением отрицательного или положительного значения), которая удостоверяется подписью плательщика налога;

- в случае ведения электронной формы книги - дополнения строки, в которой отражается отрицательное или положительное значение.

Напомним, с 28 июля вступили в силу новые формы книги учета, утвержденные приказом Минфина от 19.06 2015 г. № 579.

Как будет проводиться электронная проверка: проект Минфина

ГФСУ обнародовала проект приказа Минфина «Об утверждении Порядка представления плательщиком налогов заявления о проведении документальной невыездной внеплановой электронной проверки и принятия решения контролирующим органом о проведении такой проверки».

Так, электронная проверка проводится на основании заявления плательщика налогов, которое подается по установленной форме.

В заявлении, кроме общих учетных данных, в обязательном порядке указывается информация о:

1) налоговых периодах хозяйственной деятельности, подлежащих электронной проверке;

2) системе налогообложения, применяемой налогоплательщиком;

3) перечне налогов, которые будут проверены во время проведения электронной проверки;

4) ведении в электронном виде бухгалтерского учета;

5) ведении в электронном виде первичных документов, подтверждающих правомерность ведения бухгалтерского учета;

6) предоставлении налогоплательщиком вместе с заявлением в контролирующий орган в электронной форме с соблюдением условия относительно регистрации ЭЦП документов, связанных с исчислением и уплатой налогов и сборов.

Заявление подается руководителем или уполномоченным представителем в контролирующий орган по месту учета не позже чем за 10 календарных дней до ожидаемого начала проведения электронной проверки.

Единщики I и II групп, осуществляющие торговлю пивом, должны применять РРО или КУРО

Поскольку с 01.07.2015 деятельность по розничной торговле пивом подлежит лицензированию на общих основаниях, предусмотренных для алкогольных напитков, то физлица-единщики, в частности первой и второй групп, осуществляющие розничную торговлю пивом, при расчетах наличностью обязаны применять РРО или использовать книги учета расчетных операций и расчетных книг.