При укладенні договорів про ЖКП надавати копії документів не потрібно
Відповідно до вимог Типового договору про користування електричною енергією передбачається внесення енергопостачальником відомостей про споживача, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний код, адреса місця проживання, телефон. У Типовому договорі про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води водовідведення зазначаються прізвище, ім'я, по батькові споживача, адреса його місця проживання та номер телефону.
Слід зазначити, що компанії під час укладення договорів про користуванню електричною енергією та надання житлово-комунальних послуг, з метою підтвердження, що укладення цих договорів та обробка персональних даних заявників здійснюється відповідно до наданих цими заявниками документів, вимагають надання останніми копій цих документів. Однак, звертаємо увагу, що законодавством не передбачено обов'язковість надання заявниками вищезазначених копій документів. Тому, ненадання заявниками копій документи або ненадання дозволу на виготовлення таких копій не може бути підставою для відмови в укладенні таких договорів.
Хто повинен сплачувати до бюджету екологічний податок, що справляється за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації?
Відповідно до пп.240.1.2 п.240.1 ст.240 розділу VIIІ „Екологічний податок" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Відповідно до ст.42 Водного кодексу України від 6 червня 1995 року №213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) — це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об’єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (пп.242.1.2 п.242.1 ст.242 ПКУ).
Таким чином, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти повинні сплачувати до бюджету первинні водокористувачі, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.
При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.
Чи можна прийняти особу на роботу без реєстрації місця проживання в паспорті
Частиною другою ст. 24 КЗпП визначено, що під час укладення трудового договору громадянин — майбутній працівник зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи. Вже навіть із цієї норми випливає, що для працевлаштування наявність місця реєстрації не є обов’язковою, оскільки ця інформація є лише в паспорті, а замість нього можна подати й інший документ, що посвідчує особу, в якому не буде даних про її місце реєстрації. Більше того, згідно зі ст. 25 КЗпП відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування належать до таких, які заборонено вимагати від особи, яка працевлаштовується на роботу. В той же час керівництву підприємства та кадровій службі під час прийняття майбутнього працівника на роботу слід звернути увагу на два моменти: якщо він подає паспорт — перевірити його дійсність, а якщо він подає інший документ — з’ясувати, чи є в нього паспорт. Так, за ст. 200 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) прийняття посадовими особами підприємства на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 1 до 3 нмдг або від 17 до 51 грн (за повторне порушення — від 10 до 14 нмдг або від 170 до 238 грн). Нагадаємо, що недійсним вважається паспорт, до якого не вклеєні фотокартки після досягнення його власником 25- і 45-річного віку. Також не можна приймати від осіб замість паспорта копії його сторінок, оскільки важливо переконатися в наявності оригіналу цього документа.
На Харківському кордоні виявлено 10 кг насваю
Спробу незаконного переміщення некурильного тютюну було припинено співробітниками Харківської митниці ДФС в пункті пропуску «Тополі».
Речовину темно-зеленого кольору з вмістом рослинних компонентів було виявлено під час проведення митно-прикордонного контролю поїзду «Баку-Харків». Громадянин Республіки Азербайджан намагався приховати 10 кг насваю під нижньою полкою між рундуком і трубами опалення. В результаті у відношенні невдахи-перевізника склали протокол за ознаками ч.1 ст.483 Митного кодексу України. Порушнику загрожує штраф у розмірі 100 % вартості предметів правопорушення.
«Акциз-2015»: податківці виявили підпільний цех з виготовлення «зеленого змія»
Працівники податкової міліції Харківщини спільно з фахівцями прокуратури Харківської області викрили «винахідливого» підприємця, який у себе вдома налагодив незаконне виготовлення горілки та коньяку, використовуючи есенцію, палений цукор, спирт та воду.
Про це повідомляє начальник оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області Андрій Бєжанов.
45-річний підприємець організував масове виробництво алкоголю в одній з будівель, розташованої на його подвір’ї. Бізнесмен змішував спирт із водою, розливав його у п’ятилітрові пляшки та розвозив їх по торгівельним точкам та гаражах Чугуєва й Харкова.
У ході проведення операції «Акциз-2015» та у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 204 Кримінального кодексу України, працівники слідчо-оперативних підрозділів провели обшуки приміщень, де здійснювалось виготовлення, зберігання та реалізація «зеленого змія».
Підприємець при появі співробітників податкової міліції чинив опір.
«За даним фактом працівниками Чугуївського районного відділу міліції до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.342 Кримінального кодексу України», - зауважує Андрій Бєжанов.
Під час обшуків податківці виявили 5 ємкостей, в яких змішувався спирт з водою, ємкістю 600 літрів кожна, пластикову тару, ароматичні наповнювачі, пом'якшувач води та інші прилади для незаконного виготовлення фальсифікованих напоїв.
«За результатами обшуку працівники слідчо-оперативних підрозділів виявили та вилучили 638 пляшок ємністю по 5 літрів незаконно виготовленої лікеро-горілчаної продукції на загальну суму 114,840 тис. грн. та обладнання, яке використовував даний підприємець, на суму на 117,5 тис. грн, - відзначає Андрій Бєжанов, - Загальна сума вилучених товарно-матеріальних цінностей складає 232,3 тис. грн.»
На теперішній час здійснюються заходи щодо встановлення повного кола осіб причетних до протиправної діяльності та канали постачання сировини. Слідство триває.
Щодо цільового використання коштів, що акумульовані сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках
ГУ ДФС у Харківській області відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування два електронних рахунки: основний та додатковий.
Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом. На такий рахунок сільськогосподарські підприємства перераховують зі свого поточного рахунку кошти в сумах, необхідних для реєстрації податкових накладних по діяльності іншій, ніж сільськогосподарська.
Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств. На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку в сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.
З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Державною казначейською службою на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки (пункт 209.2 статті 209 Кодексу).
Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року N 11 (далі - Порядок N 11).
Пунктом 4 Порядку N 11 передбачено, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу - на виробничі цілі. Тобто ці кошти витрачаються безпосередньо на ведення діяльності у сфері сільського господарства: виробництво продукції рослинництва або тваринництва, а також надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).
Кошти, перераховані платником податку зі спеціального рахунку, відкритому у банку або органі, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на основний або додатковий електронний рахунок, з метою збільшення реєстраційної суми, вважаються такими, що використані не на виробничі цілі, тобто використані не за цільовим призначенням, та підлягають стягненню до бюджету відповідно до пункту 123.2 статті 123 Кодексу із застосуванням відповідних штрафних санкцій.
Вимога про дострокове повернення кредиту змінює строк дії поручительства
ВСУ в постанові від 02.09.2015 р. у справі № 6-1077цс15 висловився стосовно дострокового повернення кредиту. Так, якщо договором установлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, і сплати процентів відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦКУ.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦКУ, порука припиняється після спливу строку, установленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Договором поруки не визначено строк, після спливу якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором.
При вирішенні таких спорів суд має брати до уваги, що згідно зі ст. 526 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то в разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором, строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися із моменту порушення позичальником строку виконання зобов’язання згідно з такими умовами чи у зв’язку із застосуванням банком права на вимогу про повернення кредиту достроково порушення встановленого банком строку дострокового повернення позичальником кредиту.
Пред’явивши вимогу про дострокове повернення кредиту і сплати відсотків за користування ним кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦКУ змінив строк виконання основного зобов’язання й міг пред’явити позов до поручителя протягом 6 місяців, починаючи від дати порушення позичальником установленого банком строку для дострокового повернення кредиту.
Працівники ФОПів мають право на компенсацію середнього заробітку в разі мобілізації
Судді Київського апеляційного адмінсуду ухвалою від 11.08.2015 р. у справі № 739/716/15-а установили: дія Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105 (далі — Постанова № 105), поширюється в т. ч. і на фізосіб-підприємців. Останні теж зобов’язані виплачувати працівникам, що перебувають із ними в трудових відносинах, середній заробіток за період їх перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, і мають право на отримання компенсації цих виплат із держбюджету.
Положення ст. 119 КЗпП, якими встановлено гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків, не містять жодних застережень щодо непоширення цих гарантій на працівників, які трудяться у ФОП за трудовими договорами. Тож і на мобілізованих працівників ФОП поширюються гарантії, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП, — щодо компенсації з бюджету середнього заробітку.
Постанова № 105 — підзаконний нормативно-правовий акт, прийнятий на основі й на виконання приписів ст. 119 КЗпП. Тому її зміст не може суперечити змісту КЗпП, що має вищу юридичну силу, зокрема й щодо дії за колом осіб, на яких він поширюється. Та й у самій постанові немає застережень про її непоширення на ФОП й осіб, які перебувають із ними в трудових відносинах.
Як платникам єдиного податку оподатковувати роялті
Спеціалісти Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертають увагу, що ліцензійний договір на користування правом інтелектуальної власності на торговельну марку, а також всі процесуальні дії, які супроводжують надання такого права іншим особам укладаються, виключно, фізичною (не фізичною особою-підприємцем) або юридичною особою відповідно до ст. 494 та ст. 1109 Цивільного кодексу.
Відповідно до норм п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для фізичної особи - підприємця платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Таким чином, роялті не включається до суми доходів, які є об’єктом оподаткування єдиним податком, отже при оподаткуванні зазначених доходів слід керуватись п.п.164.2.3 ст.164, п.п.170.3.1 ст.170 ПКУ.
У п.п.170.3.1 ст.170 ПКУ визначено, що роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 ПКУ.
Таким чином, виходячи із вищезазначеного та відповідно до вимог ст. 179 ПКУ дохід, зокрема але не виключно, у вигляді роялті платники єдиного податку зобов’язані включити до складу загального річного оподатковуваного доходу. Подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси та сплатити з такого доходу податок на доходи фізичних осіб за ставкою визначеною п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
Як отримати компенсацію за транспорт, тимчасово вилучений Нацгвардією
Податківці у Вовчанській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадали які документи потрібно надати власникам тимчасово вилучених транспортних засобів для отримання компенсації витрат і збитків згідно з Постановою КМУ від 19.08.2015 р. № 611:
- заяву про відшкодування витрат та збитків із зазначенням марки, моделі транспортного засобу, року його випуску, реєстраційного номера, а також розміру витрат і збитків, які поніс власник транспортного засобу у зв’язку з його використанням;
- копію акта або картки тимчасового використання транспортних засобів;
- копії документів, що підтверджують приналежність транспортного засобу його власнику;
- копії документів, розрахунки, що підтверджують витрати і збитки, понесені власником транспортного засобу у зв’язку з його використанням.
Документи подаються до Головного управління Нацгвардії або до органу військового управління оперативно-територіального об’єднання, з’єднання, військової частини (підрозділу), вищого навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу, установи Нацгвардії за зареєстрованим або фактичним місцем проживання чи за місцем використання транспортного засобу. Таке відшкодування здійснюється з Держбюджету в порядку черговості подання заяв.
Податкова декларація збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ подається за вересень за новою формою
Податківці нагадали, що Податкова декларація збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності подається:
Податкова знижка на навчання
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 166.1 статті 166 Податкового кодексу України, платник податку може використати своє право на отримання податкової знижки протягом року до 31 грудня 2015 року. Оформити податкову знижку можуть студенти чи їхні батьки, які офіційно працювали на момент оплати контракту навчального закладу, який розташовано на території України. Достатньо, щоб працював хтось один із батьків. Якщо за навчання платив підприємець, то права на податкову знижку в нього немає. Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати до податкової інспекції декларацію про майновий стан і доходи і додаток 6 до неї.
До декларації, яку подають батьки, потрібно надати наступний пакет документів:
- ксерокопію та оригінал договору з навчальним закладом;
- ксерокопії та оригінал квитанції про сплату за навчання у 2014 році;
- ксерокопію та оригінал свідоцтва про народження дитини;
- ксерокопію та оригінал ідентифікаційного номера дитини;
- ксерокопію та оригінал ідентифікаційного номера батьків;
- довідку про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.
Для студентів, які працюють і отримують заробітну плату потрібно надати такий пакет документів:
- ксерокопію та оригінал договору з навчальним закладом;
- ксерокопію та оригінал квитанції про сплату за навчання у 2014 році;
- ксерокопію та оригінал ідентифікаційного номера;
- довідку про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.
У разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Що робити коли декларація з ПДВ за лютий - травень не подана
Спеціалісти Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертають увагу, що у випадку коли декларація з ПДВ за лютий – травень 2015 року подається з запізненням, сплата податкових зобов’язань до бюджету, визначених у такій податковій звітності, здійснюється з електронного рахунку платника.
Тому на електронному рахунку платника у день подання декларації повинна бути сума , що дорівнює податковим зобов’язанням, визначеним у ній. Перерахування коштів з електронного рахунку платника до бюджету в рахунок погашення податкових зобов’язань здійснюється на підставі додатка 4 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)» до декларації (далі – додаток 4 (Д4)).
Такий додаток 4 (Д4) подається платником податку у складі декларації за результатами звітного періоду, що передує звітному періоду, в якому подано з порушенням декларацію за звітні періоди лютий–травень 2015 року. У додатку 4 (Д4) платнику податку необхідно зазначити у графі 4 суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету як сума зайво зарахованих коштів.
Адміністративна відповідальність при порушенні порядку проведення розрахунків
Податківці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадали розміри штрафів у разі порушення порядку проведення розрахунків:
- порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг відповідно до ст.1551Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) - штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 2 до 5 нмдг (34 – 85 грн) і на посадових осіб – від 5 до 10 нмдг (85 – 170 грн). Повторне порушення протягом року - штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 нмдг (85 – 170 грн) і на посадових осіб – від 10 до 20 нмдг (170 – 340 грн) згідно ч. 1 ст. ст.1551КУпАП.
- порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягнуть за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 нмдг (1700 – 3400 грн) відповідно до ст.16315КУпАП). Повторне порушення протягом року - штраф від 500 до 1000 нмдг (8500 – 17000 грн).
Отражение в форме № 1ДФ арендной платы в случае смерти арендодателя
ГФСУ разъяснила, порядок налогообложения арендной платы в случае смерти физического лица арендодателя. Согласно п. 162.3 ст. 162 Налогового кодекса Украины (далее – НКУ) в случае смерти плательщика налога (при отсутствии налоговых обязательств как нерезидента согласно НКУ) налог за последний налоговый период взимается с начисленных в его пользу доходов. Последним налоговым периодом считается период, заканчивающийся днем, на который соответственно приходится смерть такого плательщика налога.
В форме № 1ДФ такая выплата отражается с признаком дохода «106». Расчет подается за последний отчетный период, на который приходится смерть физического лица.
В случае если арендатор после смерти физического лица (арендодателя) по договору аренды земли продолжает начисление арендной платы, сведения о начисленных суммах арендной платы в форме № 1ДФ отражать не нужно, поскольку отсутствует субъект, в пользу которого проводится такое начисление.
При этом в форме № 1ДФ отражается арендная плата по договору аренды земли, начисленная налоговым агентом - арендатором в пользу наследников. Ее следует отражать в том налоговом периоде, в котором сумма фактически будет выплачена, с соответствующим налогообложением и указанием суммы налога на доходы физических лиц.
Перелік відомостей, які є обов’язковими в наказі про проведення перевірки
У звязку зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII (набув чинності 01.09.2015 р.), податківці нагадали перелік відомостей, які є обов’язковими в наказі про проведення перевірки:
- дата видачі;
- найменування контролюючого органу;
- найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться;
- мета та вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка);
- підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ);
- дата початку і тривалість перевірки;
- період діяльності, який буде перевірятися.
При цьому, наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу. Платник податку має право ознайомитись з копією наказу про проведення перевірки (абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПКУ).
Як платнику податків із зони АТО відстрочити податковий борг
Платники податків, які знаходяться у зоні проведення АТО мають право на отримання відстрочення (розстрочення) податкового боргу. Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27.12.2010 р. № 1235.
Податківці зауважують, що податковий борг платника податків, виниклий внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний. Для цього платник податків повинен звернутися до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою. У якій повинні бути зазначені суми податків та зборів, що підлягають списанню.
Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577. Також податківці радять ознайомитись з листом ДФС України від 18.06.2015 р. № 5837/М/99-99-17-02-02-14.
У яких випадках скасовується державна реєстрація суб’єктів господарювання?
У п.п. 20.1.37 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання. Це можливо якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі:
- неподання протягом одного року до контролюючих органів податкових декларацій, документів податкової звітності;
- якщо установчі документи суперечать чинному законодавству;
- провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству;
- наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;
- наявності у контролюючого органу передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання.
Керівник контролюючого органу приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, відміни державної реєстрації, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Мобілізація працівників на особливий період: відображення в наказах
Наказ (розпорядження) у відношенні мобілізованого або демобілізованого працівника є підставою для нарахування йому середнього заробітку або зарплати за відпрацьований час. Тому від правильності складання такого документа залежить правильність нарахування бухгалтером сум, що належать працівникові, а також можливість одержання підприємством із бюджету компенсації сум, виплачених мобілізованому працівникові або працівникові, який проходить військову службу за контрактом.
Демобілізація працівника
Працівники, призвані на військову службу з моменту оголошення мобілізації на особливий період, звільняються зі служби після прийняття рішення про демобілізацію.
Військовослужбовець уважається звільненим із військової служби в день виключення його зі списків особового складу військової частини, у якій він проходив службу . Відомості про початок проходження військової служби та про звільнення демобілізованого в запас уносяться в його військовий квиток.
Відслуживши належний строк, демобілізований працівник повертається на підприємство. Тепер роботодавцю потрібно видати наказ про вихід працівника на роботу та ознайомити з ним працівника під підпис. Видання такого наказу в першу чергу необхідно роботодавцю, оскільки:
- такий наказ буде служити підставою:
• для припинення нарахування й виплати середнього заробітку вже демобілізованому працівникові;
• нарахування й виплати працівникові зарплати згідно із системою оплати праці, установленою на підприємстві;
- якщо на період знаходження мобілізованого працівника на військовій службі або проходження ним служби за контрактом на його посаду був прийнятий інший співробітник за строковим трудовим договором, тоді цей тимчасовий працівник може бути переведений з його згоди на іншу вакантну посаду або звільнений на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП (закінчення строку трудового договору), якщо вільних вакансій немає або він не згоден на переведення. Датою його звільнення вважається останній день перед днем, коли демобілізований працівник стане до роботи.
Такий наказ складається в довільній формі.
Оновлене положення про відчуження НБУ майна банків – боржників
Викладено у новій редакції Положення про відчуження Національним банком України майна, набутого у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам України.
Нацбанк здійснює відчуження майна шляхом проведення електронних торгів. У випадках, передбачених п. 36 розд. IV Положення, майно відчужується на аукціоні (раніше відчуження майна здійснювалося шляхом проведення аукціону або продажу юридичній або фізичній особі).
Вибір способу відчуження здійснюється НБУ з метою забезпечення відчуження майна за найвищою ціною в найкоротші строки.
Нацбанк здійснює відчуження як окремих одиниць майна, так і різних видів майна, об'єднаних в один лот.
На електронних торгах/аукціоні відчужуються:
- автотранспорт;
- нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки та об'єкти незавершеного будівництва;
- повітряні та морські судна і судна внутрішнього плавання;
- право вимоги за кредитними договорами та забезпечення за ними;
- корпоративні права;
- цілісні майнові комплекси;
- сільськогосподарська продукція та товари в обороті;
- виробниче обладнання;
- офісна техніка;
- мультилот;
- інше рухоме майно.
Відчуження земельних ділянок здійснюється організатором електронних торгів/спеціалізованою організацією за наявності діючої ліцензії на право проведення земельних торгів.
На електронні торги/аукціон майно виставляється за ринковою ціною, визначеною на підставі звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності.
Держфінінспекція про проведення зустрічних звірок
Органи державного фінансового контролю мають право проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об'єкта контролю.
При цьому у разі недопущення посадової особи контролюючого органу до проведення зустрічної звірки складається за підписом посадових осіб контролюючого органу акт, у якому фіксується такий факт, і невідкладно письмово інформуються правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством. Крім того, стосовно осіб об'єкта контролю, які чинять перешкоди у проведенні зустрічної звірки, вживаються заходи для притягнення до адміністративної відповідальності.
У разі недопущення посадових осіб служби до проведення зустрічної звірки, перешкоджання будь-яким іншим чином у її проведенні, правоохоронний орган у межах своєї компетенції вирішує питання допуску на об'єкт контролю, надання необхідних документів, забезпечує усунення перешкод та притягнення осіб, які перешкоджали у проведенні зустрічної звірки, до відповідальності і застосування інших передбачених законодавством заходів.
Водночас у зверненні до правоохоронного органу щодо надання допомоги у вирішенні питання проведення зустрічної звірки обов'язково слід зазначати наступні дані:
- підставу проведення ревізії:
- повну назву об'єкта контролю, на якому проводиться ревізія;
- повну назву та адресу суб'єкта господарювання, на якому необхідно провести зустрічну звірку;
- факти, що свідчать про наявність правових відносин між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю;
- перелік питань, що підлягають дослідженню;
- ґрунтовну суть фінансових операцій (проведення робіт, надання послуг, придбання/реалізація товарів тощо) та їх обсяги (суми/вартість);
- проблемні питання та факти, що можуть свідчити про порушення вимог законодавства та/або певним чином обґрунтовують проведення зустрічної звірки;
- наслідки, що випливають з певних господарських/фінансових операцій, та які негативно вплинули (можуть вплинути) на фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю;
- терміни проведення зустрічної звірки.
Водночас звертаємо увагу, що відповідно до законодавства не допускається:
- проведення зустрічної звірки з питань, що не стосуються виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з об'єктом контролю;
- дослідження під час проведення зустрічної звірки всієї фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання за певний період.
Відлік строку прийняття рішення про видачу ліцензії
У ДРСУ в листі від 14.09.2015 р. № 6810/0/20-15 роз’яснили: початок перебігу строку прийняття рішення про видачу ліцензії безпосередньо встановлюється нормами Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII. Обчислення такого строку розпочинається із дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії.
Куди роботодавцю подавати документи для компенсації витрат на оплату праці переселенця
Уряд затвердив Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб від 08.09.2015 р. № 696
До заходів сприяння зайнятості належить, зокрема, компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб.
Компенсація витрат роботодавцю на оплату праці тривалістю не більше 6 календарних місяців надається за умови працевлаштування зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб за направленням базового центру зайнятості на умовах строкових трудових договорів і збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплати вдвічі. Компенсація витрат роботодавця на оплату праці виплачується щомісяця в розмірі фактичних витрат на оплату праці осіб, прийнятих за направленням базових центрів зайнятості, але не вище середнього розміру заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць, чи обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць.
Роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного із числа внутрішньо переміщених осіб за направленням базового центру зайнятості на умовах строкового трудового договору, для отримання компенсації протягом 2 місяців із дня працевлаштування подає центру зайнятості заяву про компенсацію витрат на оплату праці довільної форми та копії трудового договору між ним і працівником або розпорядчого акта про прийняття на роботу, завірені в установленому порядку.
Реєстрацію касового апарату можна перевірити через Інтернет
Податківці нагадали про запровадження нового електронного сервісу. Тепер кожний громадянин, купуючи товар в магазині, по отриманому фіскальному чеку може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований даний фіскальний чек.
Суб’єктам господарювання цей сервіс також станеться у нагоді. Так вони зможуть отримати дані відносно:
- фіскальних номерів РРО;
- найменування суб’єкта господарювання (прізвища, ім’я, по-батькові);
- дату реєстрації;
- номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО, дати її реєстрації тощо.
Крім того, електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій.
Користувачі сервісу можуть отримати інформацію про фіскальні номери РРО та КОРО, реєстрація яких відмінена по заяві суб’єкта господарювання або по ініціативі органів ДФС.
Чи обов’язково працівнику відпрацьовувати два тижні у зв’язку зі звільненням
Як зазначили податківці, відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Двотижневий строк попередження роботодавця встановлюється для того, щоб надати йому можливість підшукати на робоче місце, що вивільняється, іншого працівника. Протягом цього терміну ні працівник, ні роботодавець не мають права в односторонньому порядку розірвати договір.
Так, якщо працівник буде звільнений роботодавцем до закінчення строку попередження про звільнення, то він підлягає відновленню на роботі. А якщо працівник залишить роботу до закінчення строку попередження, недопрацьовані дні вважатимуться прогулами і тоді роботодавець матиме право звільнити його не за власним бажанням, а за прогул без поважних причин. Законодавство не вимагає, щоб працівник указував у заяві причину свого звільнення, тому роботодавець не має права вимагати цього від працівника.
В той же час зазначення причини звільнення в окремих випадках є досить важливим. Так, якщо працівник звільняється з роботи за власним бажанням у зв’язку із неможливістю продовжувати роботу роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Такими поважними причинами серед іншого можуть бути:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
- вступ до навчального закладу;
- неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14-рiчного віку або дитиною-iнвалiдом;
- догляд за хворим членом сiм’ї вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом I групи;
- вихiд на пенсiю;
- прийняття на роботу за конкурсом, а також з iнших поважних причин.
Також працiвник має право у визначений ним строк розiрвати трудовий договiр за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. Отже, перш ніж приймати рішення треба з’ясувати причину звільнення, а вже потім вирішувати, чи зобов’язаний працівник відпрацьовувати два тижні.
«Звітна», «Нова звітна», «Історія подання» як розібратись у ознаках та термінах податкової звітності
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, така декларація заноситься до бази даних адресата звітності з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «звітна» (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує ознаку «Історія подання».
Податкова декларація, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подається за відповідний базовий звітний (податковий) період.
Нова звітна декларація подається платником податків до граничного терміну подання податкової звітності, у разі подання звітної декларації.
При виправленні показників поданої податкової декларації після граничного терміну подання податкової звітності платник податку (з урахуванням строків давності) подає уточнюючий розрахунок.
ДФС про пільги з ПДВ для постачання зернових та технічних культур
ДФСУ у листі від 16.09.2015 р. №19763/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила: якщо платник податку для цілей оподаткування ПДВ не відноситься до сільськогосподарських підприємств (вартість сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом 12 місяців, становить менше 75 % вартості всіх товарів/послуг), то операції з постачання власно вирощених зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від оподаткування ПДВ.
Якщо в платника податку вартість сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом 12 місяців, становить більше 75 % вартості всіх товарів/послуг, то операції з постачання власно вирощених зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД підлягають оподаткуванню за ставкою 20 %.
Також ДФСУ зазначила, що якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника самостійно здійснюють постачання товарів та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних.
Заповнюємо платіжку на поповнення рахунку в СЕА ПДВ власними коштами
Податківці в інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" (категорія 101.08) зазначили, що при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:
- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
Майже 19 тис. електронних ключів знайшли своїх власників на Харківщині з початку року
До них було сформовано 38 186 посилених сертифікатів відкритих ключів.
Як розповіли у відділі реєстрації користувачів при ГУ ДФС у Харківській області центру сертифікації ключів ІДД ДФС, більшість із сертифікатів отримали фізичні особи – понад 21 тисячі. В той же час юридичним особам видано майже 17 тисяч сертифікатів.
Загалом за вісім місяців поточного року послугами Центру скористались понад 13 300 клієнтів – 9 837 фізичних та 3 463 юридичних осіб.
Фахівці розповідають, що електронний ключ може стати у нагоді не лише підприємцям. Так, з 1 вересня запрацював новий електронний сервіс ДФС України, завдяки якому фізична особа – платник податків має можливість on-line отримати відомості щодо сум своїх доходів та утриманих податків. Для цього громадянам необхідно мати електронний ключ.
Нагадаємо, що АЦСК ІДД у Харкові та області були відкриті три роки тому. На сьогодні вони обслуговують чверть мільйона посилених сертифікатів відкритих ключів.
Неприбуткові організації до 1 січня 2017 року повинні привести свої установчі документи у відповідність із нормами Податкового кодексу України
Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» внесено зміни щодо порядку оподаткування неприбуткових організацій, які набули чинності 13 серпня 2015 року. В новій редакції термін «неприбуткові підприємства, установи та організації» викладено, як неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України. Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: - утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; - установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб; - установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); - внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Також передбачено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу. Крім того, неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
У разі переходу з загальної системи на спрощену систему оподаткування подається декларація про майновий стан і доходи
Відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – Кодекс) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності Кодексу, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177 ст. 177 Кодексу, що настануть у звітному податковому році.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Кодексу).
Отже, фізичні особи - підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну протягом III кварталу п.р., подають податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 за результатами такого кварталу в термін до 10 листопада п.р.
| 
