Із 1 вересня будівлі дитячих садочків і шкіл не обкладаються податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки

З 1 вересня не будуть об’єктом обкладення податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг (доданий пп. «і» до пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ). 

Також дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності та джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, звільнені від сплати земельного податку (п. 282.1 ст. 282 ПКУ доповнено відповідним пп. 282.1.4).

Справляння єдиного податку платниками 4 групи

З 1 січня 2015 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VII фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему четверту групу).

Платники єдиного податку четвертої групи повинні сплачувати податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

За поданими деклараціями податкові зобов’язання на 2015 рік нараховуються помісячно. Як наслідок, в інтегрованій картці платника податку обліковуються податковий борг та умовно нараховані штрафні санкції.

З метою дотримання вимог чинного податкового законодавства наказом МФУ «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» від 19.06.2015 р. № 578 (далі — наказ № 578), затверджено форму декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, платникам єдиного податку четвертої групи пропонується:

• подати уточнюючі податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік (усіх декларацій, поданих у 2015 році) із заповненням розділу «нараховано до зменшення податкового зобов’язання», що унеможливить виникнення штучного податкового боргу та умовно нарахованих штрафних санкцій;
• подати «звітну» декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік за формою, затвердженою наказом № 578. Граничний термін подання декларацій платника єдиного податку четвертої групи — до 10 жовтня 2015 року.

Кошти, які надходять на рахунок банку, що ліквідується, підлягають поверненню

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у листі від 09.09.2015 р. № 12-31488/15 наголосив: відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI, у редакції, що діє з 12.08.2015 р., Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду із дня початку процедури ліквідації банку повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку чи для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (окрім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).

Зазначена норма спрямована на дотримання банком, що ліквідується, вимог законодавства, оскільки такий банк не має права здійснювати будь-яку банківську діяльність, у тому числі операції з переказу коштів, без наявності відповідної ліцензії.

Отже, Фонд вважає, що кошти, які надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку чи для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (окрім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком), мають бути повернені банком, що ліквідується, ініціатору переказу коштів, починаючи із 12.08.2015 р.

Чи потрібна ліцензія на оптову торгівлю для повернення алкогольних напоїв постачальнику

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 115.05 «ЗІР» надала відповідь на запитання: чи може суб’єкт господарювання, у якого діюча ліцензія на роздрібну торгівлю, повернути постачальнику раніше придбані в нього алкогольні напої (тютюнові вироби), якщо можливість повернення передбачена (або не передбачена) договором, і чи потрібна для такої операції ліцензія на оптову торгівлю?

Спеціалісти зауважили: Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95 установлено обов’язкові вимоги при здійсненні реалізації алкогольних напоїв. Питання повернення продукції постачальникові цим законом не регулюється.

Водночас фахівці наголосили, що згідно із ГКУ умови постачання й повернення товарів регулюються договором поставки, укладеним між постачальником і покупцем.

Електронний сервіс «Пульс»

Для створення сприятливих умов здійснення підприємницької діяльності функціонує антикорупційний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії чи бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку.

Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються в режимі «Call-back» (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно чи протягом 1–3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, загальний строк її опрацювання не перевищує 15 днів.

Ефективний сервіс «Пульс» — канал комунікації з громадянами, який дозволить остаточно подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають провадити підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.

Цей сервіс створено з метою забезпечення оперативного реагування на повідомлення громадян про неправомірні дії чи бездіяльність працівників органів ДФС, а також про можливі корупційні дії.

Усі звернення розглядаються якісно та своєчасно, кожному заявнику особисто надається відповідь згідно із чинним законодавством.

Строки подання повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує: відповідно до п. 8.4 р. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 1127 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», повідомлення про об’єкти оподаткування чи об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи із місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.

Зміни в обов’язкових реквізитах податкової накладної

Із дати набрання чинності Закону України від 16.07.2015 р. № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» із 29 липня 2015 року платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, не визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ як обов’язкові, а саме:

• місцезнаходження (податкова адреса продавця);
• місцезнаходження (податкова адреса покупця);
• номер телефону (продавця й покупця);
• вид цивільно-правового договору, його номер і дата;
• форма проведених розрахунків.

Оподаткування доходу, отриманого підприємцем від продажу власного рухомого майна

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує: дохід, отриманий фізичною особою — підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст. 173 «Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна» ПКУ.

Пунктом 1 ст. 325 Цивільного кодексу України визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п. 2 ст. 325 ЦКУ).

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5%).

Згідно із п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 цієї статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Ураховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа — підприємець, дохід, отриманий фізичною особою — підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст. 173 ПКУ.

Виробники пива зобов’язанні подавати звіт про обсяги виробництва

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що перехід пива до розряду алкогольних напоїв зобов’язав тим самим виробників подавати звіт № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» затверджена наказом ДПА від 13.10.2005 р. № 449.

Слід зазначити: оскільки в діючій формі не передбачено пиво як вид продукції, зазначати необхідно кодом 55 із приміткою в графі 17 «пиво».

Як спецрежимнику в декларації з ПДВ відобразити суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання?

Спеціалісти Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області відмітили, що в  рядку 1.1 декларації 0121-0123 відображають виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених/наданих сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах. Відповідно, податкові зобов’язання, що виникли в сільськогосподарського підприємства — суб’єкта спеціального режиму оподаткування у зв’язку з постачанням сільськогосподарських товарів/послуг, відображаються в рядку 1.1 декларації 0121-0123 виходячи з їх договірної ціни. При цьому суму перевищення ціни придбання/собівартості самостійно виготовлених сільськогосподарських товарів/послуг над фактичною ціною

Ознаки виробництва власної продукції для звільнення від обов’язку застосування РРО

Мін’юст в листі від 15.05.2015 р. № 490-0-2-15/8.1 роз’яснив чергову прогалину в законодавстві, а саме у відсутності поняття «продукція власного виробництва» для цілей Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі — Закон про РРО).

Річ у тім, що виробники власної продукції (підприємства, установи й організації всіх форм власності, окрім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств із оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних завірених та підписаних квитанцій) згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО звільнені від обов’язку застосування РРО та розрахункових книжок.

Тому Мін’юст радить ураховувати такі поняття, як:

• продукція — будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений під час виробничого процесу (ст. 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції");
• виробництво (виготовлення) — діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва (ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності");
• повний технологічний цикл виробництва — сукупність приміщень, технологічного й іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства (ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів").

Окрім того, виходячи із тлумачення слова "повний", у контексті запитуваного поняття це цілісний, спільний для всіх, увесь, являє собою внутрішню єдність.

Сплата податків, пені, штрафних санкцій: одна чи дві платіжки?

На запитання про те, як заповнюються документи на переказ платежів до бюджету (одним платіжним документом чи кількома) щодо сплати податків, пені, штрафних санкцій та які коди видів сплати зазначаються при їх заповненні, фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області відповіли наступне.

Сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом МФУ від 24.07.2015 р. № 666.

Виручка у валюті в єдинника: ДФСУ повідомило, яка дата вважається датою надходження валютної виручки

На запитання про те, яка дата вважається датою надходження валютної виручки: дата надходження коштів на розподільчий рахунок чи дата надходження коштів на поточний валютний рахунок суб’єкта господарювання після здійснення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті, фахівці ДФСУ відповіли наступне.

Датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.

За період реабілітаційного лікування в санаторіях застрахованим особам виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності
 

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455 (далі – Інструкція № 455), при направленні хворих на доліковування в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів безпосередньо із стаціонарів, згідно з висновком ЛКК, листок непрацездатності продовжується лікуючим лікарем санаторно-курортного закладу на весь термін, потрібний для закінчення призначеного лікування та реабілітації з урахуванням проїзду, але не більше терміну, передбаченого пунктом 4.1 цієї Інструкції. Щодо питання видачі листка непрацездатності одному з працюючих батьків, що супроводжує дитину до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу, то відповідно до абзацу другого пункту 3.12 Інструкції № 455, листок непрацездатності видається одному із працюючих батьків (опікуну або піклувальнику), який виховує дитину-інваліда до 18 років, лікуючим лікарем до початку лікування у медичних центрах реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи (далі – Центр) на весь термін лікування дитини в Центрі з урахуванням часу на проїзд в обох напрямках на підставі довідки-виклику з Центру та за наявності висновку ЛКК про необхідність стороннього догляду під час лікування у Центрі. В інших випадках видача листка непрацездатності по догляду за дитиною на період її реабілітаційного лікування нормами чинного законодавства не передбачена.

 

Оновлення ППЗ Фіндокументи від 10.09.2015 р.

 Змiни вiд 10.09.2015 - внесено змiни до екранної форми реєстрації фінансового зобов'язання та друкованої форм звiту "Реєстр фінансових зобов'язань"; - внесено зміни в транспортний файл фінансових зобов'язань. Для оновлення програмного забезпечення потрiбно скористатися пакетом оновлення OnovPaym_2015.3.zip. Порядок оновлення ПЗ Фіндокументи - скопіювати файл архіва в робочий каталог програми по замовчуванню (c:\MeregaM); - розархiвувати архів в папку програми; - після розархівації запустити на виконання файл mFinZB.exe.
 

Мінфін подовжить військовий збір ще на рік

Військовий податок з грошового забезпечення в Україні буде продовжено ще на рік.

Про це повідомила заступник міністра фінансів Олена Макеєва в інтерв'ю Delo.ua.

"Військовий збір буде продовжено на рік, поки триває війна", - сказала Макеєва.

Нагадаємо: військовий податок був введений 3 серпня 2014. Його платниками є фізичні особи - резиденти і нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

Збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв'язку з трудовими відносинами.

Раніше повідомлялося, що тільки в червні поточного року платники податків сплатили до державного бюджету 796,6 млн грн військового збору, а за січень-червень цього року - 4 млрд гривень.

Чи потрібно подавати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску суб’єкту господарювання, який не має найманих працівників?

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, якщо ЮО або ФОП не використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників до фіскальних органів ними не подається.

ФОП, у тому числі ФОП ЄП, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.

ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім ФОП ЄП, зазначених у п. 3 розд. III Порядку № 435.

Згідно з пунктом 3 розд. III Порядку № 435 ФОП ЄП звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Таким чином, якщо ЮО та ФОП не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), Звіт до фіскальних органів ними не подається.

При цьому, ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати звіт за себе незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім ФОП ЄП, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

21 сентября – предельный срок по ЕСВ для работодателей

21 сентября для предпринимателей-работодателей установлен предельный срок по:

– уплате сумм единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование предпринимателями, использующими труд наемных работников, независимо от системы налогообложения, за август 2015 года;

– представлению Отчета о суммах начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование для предпринимателей, использующих труд наемных работников за август 2015 года.

Налогом будет облагаться недвижимость от 60 кв. м

Министр финансов уточнила, что владельцы квартир площадью до 60 м² и частных домов площадью до 120 м² не будут платить налог на недвижимость

Проект налоговой реформы предусматривает, что владельцы квартир площадью до 60 кв метров и частных домов площадью до 120 м² не будут платить налог на недвижимость. Об этом, 7 сентября, на брифинге рассказала министр финансов Украины Наталья Яресько.

"Мы предлагаем дать право местным советам поднять налогообложение элитной недвижимости. Это касается исключительно квартир площадью более 300 м² и домов площадью более 500 м². При этом деньги от этого налога останутся в местных бюджетах", — подчеркнула она.

Напомним, ранее сообщалось, что Минфин предложил взимать налог со всех домов и квартир, а также с промышленных и складских объектов. Квартиры площадью более 300 м² и жилые дома площадью свыше 500 м² предлагалось облагать налогом по фиксированной ставке — 25 тыс грн в год. Для объектов жилой недвижимости, которые имеют меньшую площадь, определять ставку налога Минфин предложил местным советам — в пределах от 0 до 3% от минимальной заработной платы за 1 м² площади.

Ведомство также рассматривало идею лишения налоговых льгот собственников промышленных объектов и складских помещений. Ставку налога для них предлагалось зафиксировать на уровне до 3% от минимальной заработной платы за 1 м² площади.

Обмежень для приймання продавцем електронних грошей немає

Спеціалісти НБУ роз’яснили, що для суб’єктів господарювання, які приймають платежі у вигляді електронних грошей за товари, роботи, послуги, не встановлено будь-яких обмежень щодо суми електронних грошей, яка може знаходитися на електронному пристрої. Однак такі обмеження передбачені для користувачів. Зокрема, для поповнюваних електронних пристроїв відповідна сума не повинна перевищувати 8000 грн.

Якщо ж суб’єкт господарювання ― торговець має намір приймати електронні гроші як оплату за товари, роботи, послуги (продавець) і бути одночасно користувачем, банк-емітент повинен розділити функції такого суб’єкта та відкрити йому окремі облікові записи (електронні гаманці і т. д.):

• як торговцю ― для прийому електронних грошей від користувачів у якості оплати за товари, роботи, послуги;
• як користувачу ― для покупки електронних грошей та здійснення оплати товарів, робіт, послуг з урахуванням усіх обмежень.

Отримані від користувачів електронні гроші торговець має право обміняти на безготівкові грошові кошти у агента за розрахунками або пред’явити до погашення емітенту в обмін на безготівкові грошові кошти, які повинні зараховуватися на поточний рахунок в банку. Потім відбувається сплата податків до бюджету з поточного рахунку суб’єкта господарювання.

Про використання свідоцтв платників ПДВ

Державна фіскальна служба України повідомляє, що, на сьогодні, у випадках, коли законодавство передбачає надання особою витягу з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ чи іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватись чинний витяг з Реєстру. Порядок отримання платником ПДВ витягу з Реєстру визначений пунктом 7.6 розділу VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233. Цей наказ набрав чинності 19.11.2014. До зазначеної дати (19.11.2014), на перехідний період, було встановлено, що як витяги з Реєстру могли застосовуватись свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Нагадуємо, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» з 1 січня 2014 року було відмінено свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та забезпечено право платників ПДВ отримати витяги із Реєстру в контролюючих органах (зміни до пункту 183.9 статті 183 розділу V Податкового кодексу України). Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

Слід зауважити, що отримання всіма платниками ПДВ витягу із Реєстру не є обов’язковим. Дані із Реєстру щоденно оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua). За запитом в електронній формі платнику ПДВ можуть бути надані довідки із Реєстру про реєстрацію його контрагентів як платників ПДВ. Окрім того, платник ПДВ може отримати витяг із Реєстру в електронному вигляді.

Відповідальності за нескладання графіка відпусток

Мінсоцполітики нагадало, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.
Оскільки законодавчо не встановлена форма графіка відпусток, він складається у довільній формі. Враховуючи, що Закон України "Про відпустки" поширюється на всіх громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізособи, норма закону щодо складання графіка відпусток має бути дотримана і у випадку, коли на підприємстві працює, наприклад, три людини. Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно із законодавством (стаття 28 Закону України "Про відпустки").
Слід зазначити, що в статті 41 КУпАП України встановлено відповідальність також за "інші порушення вимог законодавства про працю", під які, на думку Мінсоцполітики, підпадає відсутність графіка відпусток.

Форс-мажор: як діяти на практиці

Форс-мажор (від франц. force majeure) – це подія, надзвичайні обставини, які не можуть бути ні передбачені, ні усунуті будь-якими заходами, непереборна перешкода.
Перелічимо основні випадки, пов'язані з форс-мажорними обставинами:
• сторона, яка порушила свої договірні зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили, звільняється від відповідальності за порушення цих зобов'язань;
• перебіг строків зарахування виручки або надходження імпортованої продукції за зовнішньоекономічними контрактами призупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин і відновлюється із дня, що настає за днем закінчення цих обставин;
• заборгованість, стягнення якої стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, стихійного лиха, є безнадійною в цілях оподаткування на підставі пп. «ж» пп. 14.1.11 ПК;
• безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на цей борг підлягають списанню. До такого боргу, зокрема, належить борг, що виник у результаті дії обставин непереборної сили. Таке списання здійснюється в порядку, затвердженому Наказом № 577;
• грошові зобов'язання або податковий борг можуть бути відстрочені або розстрочені, якщо причиною їх виникнення стали обставини непереборної сили. Механізм відстрочення (розстрочення) визначено Постановою № 1235 і Порядком № 574;
• перебіг строку позовної давності призупиняється на весь період існування форс-мажорних обставин.
Наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання договірних, податкових та інших зобов'язань. При цьому слід ураховувати, що не всі обставини можуть уважатися форс-мажорними. Для підтвердження форс-мажору необхідно одержати документ відповідного компетентного органу.

Положення про функціонування фондових бірж зазнало змін

Затверджено зміни до Положення про функціонування фондових бірж.
Цими змінами, зокрема, передбачено, що фондова біржа може створити сегмент, до якого вносить позалістингові акції нових інвестиційно привабливих компаній з метою розвитку середнього бізнесу в Україні.
Внесення та перебування у такому сегменті акцій здійснюється за таких умов:
- емітент існує не менше одного року;
- середнє значення ринкової капіталізації емітента становить суму не менше 20 000 000 грн.;
- кількісний склад акціонерів емітента - не менше 50 акціонерів;
- емітент проводить щорічну аудиторську перевірку відповідно до міжнародних стандартів аудиту;
- емітенту рекомендовано дотримуватися принципів корпоративного управління та міжнародних стандартів складання фінансової звітності.
У випадку, якщо емітент протягом 6 місяців відповідав усім вимогам, встановленим до даного сегмента, фондова біржа має право прийняти рішення щодо включення такого емітента до біржового реєстру без дотримання вимог щодо часу існування емітента.
Фондові біржі повинні привести свою діяльність у відповідність до вимог змін, що внесені до Положення вищезазначеним рішенням НКЦПФР, протягом 3 місяців з дати набрання чинності цим рішенням.

Рішення НКЦПФР від 06.08.15 р. № 1217 набуде чинності з дня офіційного опублікування, за винятком окремих змін, які набудуть чинності з 01.01.16 р. Готується до опублікування в "Офіційному віснику України" від 22.09.15 р. № 73.

Визначено порядок надання дозволу на митну брокерську діяльність

Мінфін затвердив:

Порядок подання та розгляду заяв і надання дозволу на провадження митної брокерської діяльності та контролю за нею;
- форму заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності;
- форму заяви про анулювання/зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності;
- форму Витягу з реєстру митних брокерів.
З метою провадження митної брокерської діяльності підприємства повинні отримати дозвіл, що надається ДФС та Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до поданої заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності (далі - Заява про надання/переоформлення дозволу), за затвердженою формою.
Підприємство, якому надано дозвіл, включається до реєстру митних брокерів.
Дія дозволу, наданого підприємству, поширюється на всі його відокремлені підрозділи.
Право використання Дозволу не може передаватись іншій особі.
Митний брокер може розпочати декларування товарів з моменту включення його до реєстру митних брокерів.
У разі виникнення підстав для переоформлення дозволу підприємство зобов'язане протягом 30 днів з дати виникнення таких підстав звернутися до ДФС із Заявою про надання/переоформлення дозволу.
Під час переоформлення Дозволу його дія не зупиняється.
Прийняття рішення про надання, переоформлення дозволу спільною групою, створеною відповідно до наказу ДФС та Адміністрації Держприкордонслужби, та внесення відповідної інформації до реєстру митних брокерів здійснюється протягом 20 робочих днів з дня надходження до ДФС Заяви про надання/переоформлення дозволу. Рішення спільної групи фіксуються у протоколі засідання.
Протягом 3 робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу Витяг з реєстру митних брокерів надається підприємству за затвердженою формою.
ДФС забезпечує оприлюднення та оновлення на офіційному сайті реєстру митних брокерів.

Наказ Мінфіну від 04.08.15 р. № 693 набуде чинності з дня офіційного опублікування. Готується до опублікування в „Офіційному віснику України" від 18.09.15 р. № 72.

Скоригована проектна документація підлягає обов’язковому погодженню

Затверджено зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів.
Цими змінами, зокрема, визначено, що у разі прийняття рішення щодо коригування проектної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проектна документація підлягає погодженню з проектувальником - розробником проекту.

Наказ Мінрегіону від 10.08.15 р. № 190 набуде чинності з дня офіційного опублікування. Готується до опублікування в "Офіційному віснику України" від 22.09.15 р. № 73.

Казначейство починає з 15 вересня оприлюднювати інформацію про платіжні трансакції на єдиному Веб-порталі використання публічних коштів

Державна казначейська служба України починає з 15 вересня оприлюднювати на єдиному Веб-порталі використання публічних коштів інформацію про платіжні трансакції на єдиному казначейському рахунку, у тому числі за операціями на реєстраційних, спеціальних реєстраційних та інших рахунках розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів. Такі заходи здійснюються на виконання вимог пункту 3 статті 3 Закону України від 11.02.2015 № 183-VII «Про відкритість використання публічних коштів».
Водночас оприлюдненню на веб-порталі не підлягає інформація про трансакції, пов’язані з видатками, які проводяться з грифом «цілком таємно», «таємно», «для службового користування». Також не розміщуватиметься інформація про трансакції утворених відповідно до закону військових формувань, правоохоронних органів щодо забезпечення обороноздатності країни в особливий період або під час проведення антитерористичної операції.
З метою виконання зазначеної норми Казначейством забезпечено доопрацювання програмного продукту та внесено зміни щодо порядку наповнення Реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

Які нюанси у формуванні податкового кредиту?

Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області роз’яснюють платникам, що згідно із п. 198.6 ст. 198 р. V ПКУ в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складання податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку із придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН із порушенням строку реєстрації, належать до податкового кредиту за звітний податковий період, у якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів із дати складання податкової накладної. До набрання чинності  Законом України від 16.07.2015 р. № 643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (Закон № 643) указаний строк становив 180 календарних днів.

Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 р. (дата набрання чинності Законом № 643) року не зареєстровані в ЄРПН та за якими станом на вказану дату сплинув граничний строк їх реєстрації в ЄРПН (із дати їх складання сплинуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 р. та включені до складу податкового кредиту.

Якщо на електронному рахунку було достатньо коштів — списують штрафи за несвоєчасну сплату ПДВ

У листі від 25.08.2015 р. № 31376/7/99-99-15-01-04-17 податківці нагадали про п. 40 підрозділу 2 р. XX «Перехідних положень» ПКУ.

У цьому пункті йдеться, що штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ за порушення строків, установлених для самостійної сплати податкових зобов'язань із ПДВ, не застосовуються за умови наявності в такі строки коштів на електронних ПДВ-рахунках платників податку в сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань із ПДВ до бюджету чи на спецрахунки сільгосппідприємств-спецрежимників відповідно до ст. 209 ПКУ.

 У разі нарахування вказаних штрафних санкцій протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування ПДВ такі штрафні санкції підлягають списанню Податковою за місцем реєстрації платника протягом 14 робочих днів.

При цьому перехідним періодом для виконання вимог зазначеного вище пункту є проміжок часу із 01.02.2015 р. по 01.07.2015 р.

Про використання свідоцтв платників ПДВ

Державна фіскальна служба України повідомляє, що, на сьогодні, у випадках, коли законодавство передбачає надання особою витягу з реєстру платників ПДВ (далі — Реєстр) чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ чи іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватись чинний витяг з Реєстру. Порядок отримання платником ПДВ витягу з Реєстру визначений пунктом 7.6 розділу VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі — Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 1130. Цей наказ набрав чинності 19.11.2014 р. До зазначеної дати (19.11.2014 р.), на перехідний період, було встановлено, що як витяги з Реєстру могли застосовуватись свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Нагадуємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24.10.2013 р. № 657-VII з 01.01.2014 р. було відмінено свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та забезпечено право платників ПДВ отримати витяги із Реєстру в контролюючих органах (зміни до п. 183.9 ПКУ). Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

Слід зауважити, що отримання всіма платниками ПДВ витягу із Реєстру не є обов’язковим. Дані із Реєстру щоденно оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua). За запитом в електронній формі платнику ПДВ можуть бути надані довідки із Реєстру про реєстрацію його контрагентів як платників ПДВ. Окрім того, платник ПДВ може отримати витяг із Реєстру в електронному вигляді.

Роз’яснення з цих питань викладені у листі Державної фіскальної служби України від 31.08.2015 р. № 32216/7/99-99-11-01-01-17, який розміщено на веб-порталі ДФС.

Щодо оподаткування митними платежами майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора

Відповідно до ст. 18 розділу  IV Закону України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 93) оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України (далі - МКУ).

Частиною 2 ст. 287 МКУ визначено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною
з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами   відповідно до Закону № 93 з  метою інвестування на підставі зареєстрованих  договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. Інші податки сплачуються відповідно до  Податкового  кодексу України (далі - ПКУ) та МКУ.

Окремо зазначаємо таке.

Частиною 2 ст. 287 МКУ встановлено, що при відчуженні  майна, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, раніше трьох років з часу зарахування його  на баланс, ввізне мито сплачується на загальних підставах. Згідно із п.п. 14.1.31  п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування під відчуженням майна розуміють, зокрема, будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків.

При цьому при списанні майна, як і при відчуженні, відбувається зняття майна з балансу підприємства та втрата платником податків права власності на таке майно. Разом з тим, п. 190.1 ст. 190  ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком на  додану  вартість  для  товарів,  що  ввозяться  на  митну     територію     України,    є     договірна    (контрактна)   вартість,  але  не  нижче  митної  вартості  цих  товарів, визначеної відповідно до розділу  III МКУ,  з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Тобто у разі митного оформлення майна сума ввізного мита до бази оподаткування податком на додану вартість  не включається.

Таким чином, у разі відчуження майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс,  виникає обов’язок зі сплати ввізного мита, пені та податку на додану вартість у сумі збільшеного податкового зобов’язання за цим податком.

Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб

Відповідно до п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються:

- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів (п.п. 282.1.1 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

- бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.