Торгівля пивом: що зазначати в ліцензії і яке пиво маркується акцизними марками

Державна фіскальна служба України своїм листом від 19 червня 2015 р. № 22173/7/99-99-21-02-17 роз’яснила деякі питання, пов’язані з торгівлею пивом з 1 липня 2015 року.

Зокрема, для торгівлі пивом (на відміну від торгівлі іншими видами алкогольних напоїв) не діє обмеження за торгівельною площею – не менше 20 м² (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», далі – Закон № 481). І щоб не допустити торгівлі іншим алкоголем у «невеликих» місцях торгівлі, запропоновано на лицьовому боці бланка ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями зазначати в дужках слово «пиво».

Разом з тим, у разі зміни відомостей про суб’єкта господарювання, зазначених у виданій ліцензії (наприклад, у разі зміни адреси місця торгівлі), цьому суб’єктові господарювання на підставі його заяви в триденний строк видається нова ліцензія з новими даними. При цьому плата за ліцензію продовжує вноситися без змін, а строк дії «оновленої» ліцензії дорівнює залишку строку «застарілої».

Також чітко визначено, що з 1 липня 2015 підприємці-платники єдиного податку другої та третьої груп, які торгують пивом уроздріб, зобов’язані застосовувати РРО. Для них виняток, передбачений п. 296.10 Податкового кодексу України не діє, а діють прямі норми Закону № 481: ст. 1 приписує обладнати приміщення для продажу пива РРО, а ст. 15 – зазначити перелік застосовуваних РРО в додатку до заяви на видачу ліцензії.

Крім того, наголошуємо, що пиво з об’ємним вмістом спирту етилового більше 8,5% об’ємних одиниць підлягає маркуванню акцизними марками. Для маркування пива вітчизняного виробництва та ввезеного на митну територію України міцністю понад 8,5% об’ємних одиниць застосовуються акцизні марки виду АВ ВП та АІ ВП. При імпорті міцного пива акцизний податок сплачується в момент придбання акцизних марок.

При цьому пиво, виготовлене до 1 липня цього року, маркуванню не підлягає і може продаватися в торгівельній мережі до його повної реалізації (з урахуванням терміну придатності). 

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 р. V ПКУ,  визначено: платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування. Про це інформують спеціалісти Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Також повідомляємо: такі податкові зобов'язання вказуються в рядку 1.1 декларації, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка податку 20%, та у рядку 1.2 декларації — якщо застосовується ставка 7%.

Для нарахування податкових зобов’язань згідно із п. 199.1 ст. 199 р. V ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях визначається по аналогії з правилами, установленими п. 199.2 ст. 199 р. V ПКУ для визначення частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг у неоподатковуваних операціях визначається як відсоток обсягу операцій із постачання товарів/послуг, що не оподатковуються податком на додану вартість (операції, звільнені від оподаткування, та операції, які не є об’єктом оподаткування), за попередній календарний рік у загальному обсязі постачання за такий рік (сукупний обсяг оподатковуваних (без урахування сум податку) і неоподатковуваних операцій).

У додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року була розрахована частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка повинна була використовуватися протягом 2015 року для формування податкового кредиту (графа 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації).

Варто зауважити, що починаючи із липня 2015 року для визначення податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 р. V ПКУ слід використовувати частку, яка визначається як різниця між 100 відсотками та значенням графи 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року.

Також інформуємо: усі суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг починаючи із 01.07.2015 р., відображаються в розділі ІІ податкової декларації з ПДВ:

• у рядку 10.1.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 20%;
• у рядку 10.1.2, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 7%;
• у рядку 11.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 0%.

Ураховуючи те, що застосування пільгового режиму оподаткування (звільнення від ПДВ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України не змінилося, порядок відображення операцій із ввезення товарів на митну територію України в рядку 12 не змінюється.

Рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу ІІ декларації не заповнюються.

Які валютні обмеження діятимуть до 4 грудня

Нацбанк подовжив із 4 вересня 2015 року до 4 грудня 2015 року включно дію низки валютних обмежень, про що йдеться в постанові «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.09.2015 р. № 581.

Зокрема, й надалі діятимуть вимоги щодо:

1) обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку надходжень в інвалюті в розмірі 75%;

2) продажу готівкової інвалюти чи банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 3000 гривень у межах однієї банківської установи;

3) переказів фізичних осіб за межі України інвалюти за поточними валютними неторговельними операціями:

• без підтвердних документів із поточного рахунка в іноземній валюті чи без його відкриття — на суму, що в еквіваленті не перевищує 15000 гривень в один операційний (робочий) день. Фізичні особи — нерезиденти здійснюють такі перекази на підставі документів, що підтверджують джерела походження коштів;
• із поточного рахунка в іноземній валюті — на суму, що в еквіваленті перевищує 15000 гривень, але не більше ніж 150000 гривень на місяць. Фізособи-резиденти здійснюють такі перекази виключно на підставі підтвердних документів;

4) видачі готівкових коштів у національній валюті через каси й банкомати в межах до 300000 гривень на добу на одного клієнта.

Із 1 вересня оновлено підстави для скасування декларації про початок виконання підготовчих робіт

Із 1 вересня 2015 року декларацію про початок виконання підготовчих робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував, у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем (замовником), смерті фізичної особи — замовника чи визнання її безвісти відсутньою;

3) установлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов й обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта й вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства в разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідні зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» від 09.04.2015 р. № 320-VIII.

Сума допомоги із тимчасової непрацездатності обчислюється за 12 календарних місяців

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (уключаючи догляд за хворою дитиною чи хворим членом сім'ї), а також оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та сума допомоги по вагітності та пологах обчислюються за 12 календарних місяців. Така норма передбачена відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 439 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266».

Сума таких страхових виплат застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин.

Поважні причини — це тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю й пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Місяці розрахункового періоду (із першого до першого числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Варто зауважити: середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

Сума допомоги в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Додатково: розрахунок за 12 календарних місяців стосується листків тимчасової непрацездатності виданих із 4 липня 2015 року.

У Казначействі запроваджено нові форми звітів з електронного адміністрування ПДВ

У Казначействі повідомили: із 1 вересня 2015 року запроваджуються нові форми звітів щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, а саме:

• Інформація про надходження коштів на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ і списання сум ПДВ із них до бюджету та на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників;
• Інформація про перерахування з рахунків у системі електронного адміністрування податку сум ПДВ до бюджету.

 Зазначені звіти щоденно опубліковуватимуться на веб-сайті Казначейства в рубриці «Податок на додану вартість».

Внесено зміни до Інструкції про службові відрядження

Мінфін наказом від 04.08.2015 р. № 694 вніс зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон.

Зокрема, вилучено норму, згідно з якою підприємство повинне було здійснювати реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі  - Журналі реєстрації відряджень. Відповідно скасовано і саму форму журналу.

Окрім того, внесено зміни до деяких норм щодо відшкодування витрат.

Так, якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. №98.

За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).

Керівники підприємств (крім міністрів та керівників інших центральних органів виконавчої влади) особисто вирішують питання відшкодування своїх витрат на найм житлових приміщень, що перевищують граничні суми, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. №98, на проїзд у м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу, а також витрат на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка.

Дозволи міністрам та керівникам інших центральних органів виконавчої влади на відшкодування зазначених витрат надаються Першим віце-прем'єр-міністром, а також віце-прем'єр-міністрами згідно з розподілом функціональних повноважень.

Нагадаємо, що Інструкція про службові відрядження є обов'язковою для виконання лише для держслужбовців та юросіб, які фінансуються бюджетними коштами. Підприємства не бюджетної сфери можуть її використовувати лише як рекомендаційний документ.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. На даний час не опублікований. Про публікацію і набрання чинності змін повідомимо додатково.

Відповідальність сервісних центрів із РРО планують посилити

До Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабміну від 12.05.2004 р. № 601, планують (проект розміщено на сайті ДФС) унести зміни, у свою чергу, це посилить відповідальність сервісних центрів з обслуговування РРО.

Фактично оновлений Порядок планують привести у відповідність до Закону про РРО, що встановлює обов’язок сервісні центри з обслуговування РРО:

• відновлювати роботу РРО протягом 7 робочих днів;
• у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше 7-го робочого дня із дня прийняття в ремонт РРО увести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

Якщо за 7-денний період не ремонтується непрацюючий РРО та не вводиться в дію резервний РРО, відповідальність нестиме також обслуговуючий сервісній центр.

Добровільне скасування реєстрації РРО

Добровільне скасування реєстрації РРО відбувається у випадках:

– прийняття рішення про небажання в подальшому використовувати РРО (зміна виду діяльності, припинення діяльності тощо);

– викрадення РРО;

– зміна власника РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації (ф. №4-РРО, додаток 4 до Порядку реєстрації РРО) суб’єкт господарювання надає довідку центра сервісного обслуговування про розпломбування РРО (окрім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу ДФС реєстраційне посвідчення.

Інформація про кінцевих бенефіціарів юросіб: хто не подає

Мін’юст нагадав юрособам про необхідність внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР) відомостей про їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), у т. ч. про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх учасника/засновника, який є юрособою, або про їх відсутність.

Для внесення до ЄДР таких відомостей представник юрособи має подати держреєстратору заповнену реєстраційну картку форми 4, затвердженої наказом Мін’юсту від 14.10.2011 № 3178/5. Причому у формі 4 заповнюються лише ті поля, що стосуються зміни відомостей про юрособу, які вносяться до ЄДР. Але ця вимога поширюється на юросіб, зареєстрованих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» від 14.10.2014 № 1701-VII, тобто до 25.11.2014. Строк подання відповідної інформації закінчується 25.09.2015.

За законом відомості про кінцевих бенефіціарів не подають, зокрема, юрособи, учасниками яких є винятково фізособи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юросіб збігаються з їх учасниками. Адже в цьому разі учасники-фізособи і є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юрособи. Однак, як знову наголосив Мін’юст, ця умова стосується лише тих юросіб, які були зареєстровані до 25.11.2014.

Как зарегистрировать место проживания на даче?

С сентября 2014 года украинцам разрешено регистрировать свое постоянное или временное место проживания в садовых и дачных домах. Однако порядок перевода дачных и садовых домов в дома жилые был утвержден Кабинетом Министров только в апреле 2015 года.

Прежде чем зарегистрировать свое место проживания на даче, необходимо перевести садовый или дачный дом в категорию жилых. Порядок такого перевода утвержден Постановлением Кабинета Министров Украины от 29.04.2015 года №321 .

Перевод  дачных и садовых домов, соответствующих государственным строительным нормам, в жилые дома осуществляется бесплатно органами местного самоуправления села, поселка, города, с которыми соответствующие дачные поселения и садоводческие общества связаны административно или территориально.

Временно, до проведения реформы административно-территориального устройства, дачные поселения и садоводческие товарищества в пригородных зонах учитываются за теми населенными пунктами, с которыми они связаны административно или территориально.

Для перевода дачного или садового дома в жилой, его собственник  или уполномоченное им лицо должен обратиться в исполнительный орган сельского (поселкового, городского) совета, а в случае, когда в сельском совете исполнительный орган не создан, - непосредственно к сельскому голове.  

Документы, необходимые для перевода дачного или садового дома в жилой:

• Заявление, по форме, приведенной ниже;
• Копия документа о праве собственности на дачный или садовый дом, заверенная в установленном порядке;
• Письменное согласие сособственников (при наличии) на перевод такого дома в жилой;
• Отчет о проведении технического осмотра дачного или садового дома с заключением о его соответствии государственным строительным нормам.  

Визначаємо термін використання автомобіля для цілей транспортного податку

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 статті 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ, зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Відповідно до підпункту 14.1.163 пункту 14.1 статті14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Відшкодування відрядженому працівнику на проживання: оподаткування ПДФО

ДФСУ у підкатегорії 103.17 ЗІР відповіла, чи є об'єктом оподаткування ПДФО сума витрат відшкодована підприємством відрядженому працівнику на проживання в двомісному номері.

Відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Пунктом 170.9 ст. 170 ПКУ передбачено оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Згідно з п.п 170.9.1. п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 із змінами та доповненнями, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

Отже, у разі якщо відряджений працівник сплатив за проживання в двохмісному номері готелю за двох, відшкодування йому витрат з віднесенням цих витрат до складу витрат підприємства здійснюється з розрахунку вартості проживання тільки однієї особи. Якщо підприємство відшкодовує працівнику повну вартість двомісного номеру, то вартість другого місця в даному номері буде вважатися додатковим благом відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Оподаткування додаткового блага здійснюється за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 20%).

Форму декларації з податку на прибуток знову оновлять

Мінфін опублікував для обговорення проекту наказу «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Нова декларація з податку на прибуток підприємств передбачає:

• уніфікацію форм податкової звітності з податку на прибуток підприємств — замість п’яти окремих декларацій — одна;
• скорочення кількості додатків до декларації — із 14 до 9;
• просту й логічну структуру декларації, що надасть змогу платнику визначати свої податкові зобов’язання з мінімальними витратами часу;
• наявність додатка РІ (різниці), у якому згруповані всі різниці, на які збільшується (зменшується) фінансовий результат, передбачені ПКУ з посиланням на відповідні норми;
• можливість надання платниками інформації про контрольовані операції в межах трансфертного ціноутворення за скороченою формою.

Понижуючий коефіцієнт не застосовується, якщо здійснюється донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску

ДФС у листі від 20.08.2015 р. № 31041/7/99-99-17-03-20 надала деякі роз’яснення щодо застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.   

Із посиланням на чинне законодавство податківці зазначили: у разі якщо роботодавцем виконуються водночас усі умови, передбачені п. 9⁵ р.  VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464), у тому числі — у разі нарахування заробітної плати за попередні періоди, такий роботодавець може скористатися правом щодо застосування коефіцієнта до розміру єдиного внеску.

Якщо ж роботодавцем виконані одночасно всі умови п. 9⁵ р.  VIII Закону № 2464, але хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум ЄСВ до розміру мінімальної заробітної плати (винятком є лікарняні, відпускні та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами), коефіцієнт страхувальником не застосовується.

Також контролери зауважили: оскільки обчислення ЄСВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських й інших документів, законодавством не передбачено перерахунок ЄСВ за минулий період із метою застосування коефіцієнта.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 р. V ПКУ,  визначено: платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування. Також повідомляємо: такі податкові зобов'язання вказуються в рядку 1.1 декларації, якщо для нарахування податкових зобов’язань застосовується ставка податку 20%, та у рядку 1.2 декларації — якщо застосовується ставка 7%.

Для нарахування податкових зобов’язань згідно із п. 199.1 ст. 199 р. V ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях визначається по аналогії з правилами, установленими п. 199.2 ст. 199 р. V ПКУ для визначення частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг у неоподатковуваних операціях визначається як відсоток обсягу операцій із постачання товарів/послуг, що не оподатковуються податком на додану вартість (операції, звільнені від оподаткування, та операції, які не є об’єктом оподаткування), за попередній календарний рік у загальному обсязі постачання за такий рік (сукупний обсяг оподатковуваних (без урахування сум податку) і неоподатковуваних операцій).

У додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року була розрахована частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка повинна була використовуватися протягом 2015 року для формування податкового кредиту (графа 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації).

Варто зауважити, що починаючи із липня 2015 року для визначення податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 р. V ПКУ слід використовувати частку, яка визначається як різниця між 100 відсотками та значенням графи 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року.

Також інформуємо: усі суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг починаючи із 01.07.2015 р., відображаються в розділі ІІ податкової декларації з ПДВ:

• у рядку 10.1.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 20%;
• у рядку 10.1.2, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 7%;
• у рядку 11.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 0%.

Ураховуючи те, що застосування пільгового режиму оподаткування (звільнення від ПДВ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України не змінилося, порядок відображення операцій із ввезення товарів на митну територію України в рядку 12 не змінюється.

Рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу ІІ декларації не заповнюються.

Порядок застосування максимальної величини бази нарахування при обчисленні єдиного внеску

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р.№ 2464-VI.

Згідно з пп. 2 п. 3 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 р. № 449 при визначенні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску виплати враховуються в наступній послідовності:

• сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці;
• сума винагороди за цивільно-правовими договорами;
• сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, сума допомоги по вагітності та пологах.

При цьому розмір єдиного внеску застосовується окремо для кожного виду виплат відповідної категорії платників.

Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Таким чином, єдиний внесок за базовий період (календарний місяць) нараховується насамперед на суму заробітної плати найманого працівника, а потім на різницю в межах граничної величини застосовується розмір єдиного внеску на суму, наприклад, допомоги по вагітності та пологах. Якщо сума нарахованої заробітної плати за базовий звітний місяць перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, то єдиний внесок нараховується на суму заробітної плати в межах граничної величини бази нарахування єдиного внеску, а на суму допомоги по вагітності та пологах у такому випадку єдиний внесок не нараховується.

Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами проводиться одноразово

Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомили, що набрав чинності наказ МФУ «Про затвердження порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами» від 15.06.2015 р. № 552 (далі  — наказ № 552).

Таким чином, з 31 серпня взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці за зверненням таких осіб (у тому числі online) або при першому здійсненні такими особами операцій з товарами.

Форму заяви (ф. № 1-ЗЕД) про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, скорочено з трьох сторінок до однієї. При цьому  виключено норму щодо надання копій реєстраційних та статутних документів. Відмінено картку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами. Запроваджено витяг із реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, який видається або надсилається поштою та також може бути направлений на електронну адресу.

Водночас встановлено, що дійсні на дату набрання чинності наказом № 552 картки обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, застосовуються як витяги із реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, до внесення змін до такого реєстру щодо відомостей, які зазначені у картці обліку осіб чи отримання витягу із реєстру. 

Одночасно втратив чинність наказ МФУ  від 30.05.2012 р. № 634.

Щодо сплати ЄСВ платниками єдиного внеску фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку

Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадали, що відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) платниками єдиного внеску є: фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

На підставі ст.7 вищезазначеного Закону базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, — є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Додатково повідомляємо, що відповідно до вимог ст. 25 Закону органи ДФС застосовують до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

• за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум;
• за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 % зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування).

Нові звіти з електронного адміністрування ПДВ

Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомили, що з 1 вересня з метою підвищення прозорості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ Казначейство запроваджує нові форми звітів щодо функціонування системи, а саме:

• інформація про надходження коштів на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та списання сум податку на додану вартість з них до бюджету та на спеціальні рахунки сільськогосподарських  товаровиробників;
• інформація про перерахування з рахунків у системі електронного адміністрування податку сум податку на додану вартість до бюджету.

Зазначені звіти щоденно публікуватимуться на офіційному веб-сайті Казначейства в рубриці «Податок на додану вартість».

За яких умов платнику податків з 1 вересня 2015 року скасовуються нараховані штрафні санкції

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII (далі — Закон), який опубліковано в офіційному виданні «Голос України» 12.08.2015 р. (№147), внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 35, відповідно до якого тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені ПКУ, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

З урахуванням п. 1 розд. II «Прикінцеві положення» Закону вказаний Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тобто з 01.09.2015 р.

Дії контролюючих органів у разі відсутності платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням

Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадали, що  згідно із ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до п. 12.2 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 р. № 1588, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов’язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням, то проводиться робота із з’ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та пов’язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв’язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням замість акта перевірки місцезнаходження платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками контролюючих органів, якщо до ЄДР внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням (п. 12.3 розд. ХІІ Порядку).

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням та не з’ясоване його фактичне місцезнаходження, підрозділ контролюючого органу, який з’ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження платника податків за встановленою формою (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).

Згідно з абзацом першим п. 12.5 розд. ХІІ Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24 до Порядку) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою ст. 19 Закону

Відповідно до частини дванадцятої ст. 19 Закону у разі надходження державному реєстратору від контролюючого органу повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов’язаний надіслати поштовим відправленням протягом п’яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Слід зазначити, що процедура встановлення фактичного місцезнаходження суб’єкта господарювання передбачена лише для юридичної особи.

Ціни на окремі види алкогольних напоїв збільшено з 1 вересня

З 1 вересня 2015 року мінімальна оптова ціна на горілку і лікеро-горілчані вироби за 1 літр 100-відсоткового спирту зросла до 175,96 гривень. Мінімальна роздрібна ціна на горілку і лікеро-горілчані вироби за 1 літр 100-відсоткового спирту зросла до 274,5 гривень.

Підвищення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв передбачено постановою КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957»від 17.06.2015 р. № 426.

Так, віднині мінімальна ціна горілки (0,5 літра) складатиме 55 грн.

Ціна за півлітрову пляшку віскі, рому і джина зросла з 99 грн. до 109 грн. Коньяк подорожчав з 79 грн. до 84 грн. (три зірочки) і з 89 грн. до 94 грн. (п'ять зірочок).

Найдешевше ігристе вино в пляшці 0,7 відтепер коштує 49,9 грн., а вино в скляній тарі такого ж обсягу — 27 грн.

Нагадаємо: перше підвищення мінімальних оптово-відпускних цін на алкогольні напої набуло чинності 12 липня, а з 1 липня пиво в Україні прирівняли до алкогольних напоїв.

Електронний сервіс ДФС України працює у штатному режимі

З 1 вересня у штатному режимі працює електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Фізична особа — платник податків для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків щодо сум отриманих доходів та утриманих податків формує запит в електронному вигляді, підписує сформований запит електронним цифровим підписом та відправляє на електронному адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Звертаємо увагу, що фізична особа — платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.

Більше інформації у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Порушення касової дисципліни: штрафні санкції

Основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок готівкового обігу, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки встановлено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95, а саме:

• за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
• за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
• за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;
• за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25% виданих під звіт сум;
• за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;
• за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призна­ченням — у розмірі витраченої готівки.

За невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Пунктом 2.6 Положення № 637 визначено, що вся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.