Форму авансового звіту буде оновлено
Мінфін на своєму сайті розмістив проект наказу «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання». Рішення оновити авансовий звіт прийняте у зв’язку з тим, що наразі функція із затвердження таких документів перейшла саме до Мінфіну, а попередній наказ, яким затверджена форма авансового звіту, виданий ще Міндоходів. Однак суттєвих змін ані форма авансового звіту, ані порядок його заповнення не зазнали. Просто в їх тексті було виправлено посилання на пп. 170.9.2 ПКУ, а при розрахунку суми ПДФО в разі не повернення сум надміру витрачених коштів використовуються ставки 15% та 20%.
Щодо врахування періоду мобілізації і середнього заробітку при розрахунку відпускних
Фахівці Мінсоцполітики в своєму листі від 22 червня 2015 року № 802/13/84-15 повідомили, що до виплат, які враховуються при обчисленні середньої зарплати для оплати часу відпусток, належить також і середній заробіток за період мобілізації працівника. Виплати, якi враховуються при обчисленнi середньої заробiтної плати для оплати часу вiдпусток, встановленi пункту 3 Порядку. До таких виплат вiдносяться: основна заробiтна плата (тарифна ставка, оклад) доплати i надбавки, премiї, якi мають постiйний характер, винагорода за вислугу рокiв та пiдсумками роботи за рiк, iндексацiя та виплати за час, протягом якого працiвнику зберiгається середнiй заробiток, в т.ч. час, коли працiвники проходять вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї вiдповiдно до Закону України «Про вiйськовий обов’язок i вiйськову службу». Вiдповiдно до пункту 7 Порядку нарахування виплат за час вiдпусток провадиться шляхом дiлення сумарного заробiтку за останнi перед наданням вiдпустки 12 мiсяцiв на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року (за винятком святкових i неробочих днiв, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днiв вiдпустки.
Хто відповідає за збереження держзакупівельних документів
Згідно з пунктом 2 наказу Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 916 "Про затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів" (зі змінами) замовники (генеральні замовники) при затвердженні положень про комітети з конкурсних торгів використовують Типове положення про комітет з конкурсних торгів (далі - Типове положення), затверджене наказом. Відповідно до пункту 4 розділу 2 Типового положення голова комітету конкурсних торгів призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету. При цьому права та обов'язки членів комітету визначені розділом 4 Типового положення. Таким чином, забезпечення відповідно до вимог законодавства зберігання документів щодо здійснення закупівель, а також надання особам, які звернулися з відповідним запитом, документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) та зміни до неї (за наявності) відноситься до обов'язків секретаря комітету згідно з пунктами 4 та 5 розділу 4 Типового положення. Роз’яснення Мінекономрозвитку України «Щодо здійснення державних закупівель» від 17.08.15 р. № 3302-05/27138-03
Внесено зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон
Наказом Мінфіну від 04.08.2015 р. № 694 внесено зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року N 59.
З інструкції виключено пункт 4 розділу І згідно з яким підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане здійснювати реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі. Крім того, внесені зміни до положення щодо відшкодування витрат при службових відрядженнях, а саме:
- якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98. За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).
- керівники підприємств (крім міністрів та керівників інших центральних органів виконавчої влади) особисто вирішують питання відшкодування своїх витрат на найм житлових приміщень, що перевищують граничні суми, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98, на проїзд у м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу, а також витрат на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка. Дозволи міністрам та керівникам інших центральних органів виконавчої влади на відшкодування зазначених витрат надаються Першим віце-прем'єр-міністром, а також віце-прем'єр-міністрами згідно з розподілом функціональних повноважень. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Спрощено прийняття на держслужбу демобілізованих та учасників АТО, які отримали поранення
Дозволено спрощення процедури прийняття на державну службу демобілізованих та учасників АТО, які отримали поранення. Для цього внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. № 423 «Про деякі питання застосування статей 4, 15, 27 Закону України «Про державну службу». Відповідну постанову Кабінету Міністрів було схвалено на засіданні Уряду 26 серпня 2015 року. Постанову розроблено на виконання пункту 36 Плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 359-р, яким передбачено визначення процедури прийняття на державну службу демобілізованих військовослужбовців. Зазначена постанова дозволяє спростити процедуру прийняття на державну службу (без конкурсного відбору або стажування) військовослужбовців, звільнених у запас (демобілізованих), які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та тих військовослужбовців, учасників антитерористичної операції, які під час участі в операції отримали поранення та були звільнені з військової служби в запас або відставку за станом здоров’я. Реалізація постанови не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
Уряд затвердив Типовий договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною або юридичною особою
Уряд затвердив Типовий договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою. Відповідну постанову Кабінету Міністрів України №634 прийнято 19 серпня 2015 року. Типовим договором визначається освітня послуга, що надає вищий навчальний заклад за рахунок коштів замовника – фізичної (юридичної) особи, місце та строк її надання, форма навчання, ступінь вищої освіти та назва спеціальності. Університет-виконавець також зобов’язується надати замовнику освітню послугу відповідно до стандартів вищої освіти. Розмір плати замовника за надання освітньої послуги встановлюється в національній валюті, університет не має права змінювати розмір плати за навчання частіше одного разу на рік і більше ніж за офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
Мінсоцполітики про звільнення працівника при скороченні штату й повідомлення про іншу роботу
Мінсоцполітики в листі від 06.08.2015 р. № 11812/0/14-15/06 роз’яснило порядок зміни умов трудового договору та звільнення через зміни в організації виробництва. Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до спливу строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку змін в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства чи перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При звільненні працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП має бути дотриманий певний порядок вивільнення. Роботодавець повинен видати наказ про внесення змін в організацію виробництва та праці, у якому має розкриватися зміст цих змін. Потім скласти й затвердити новий штатний розпис. Відповідно до ст. 492 КЗпП, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві. У разі згоди працівника переведення здійснюється за його заявою. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до держслужби зайнятості чи працевлаштовується самостійно. Слід зазначити, що на підставі ст. 43 КЗпП при звільненні працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП необхідно також отримати згоду профспілки на таке звільнення. Відповідно до ст. 44 КЗпП, при звільненні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього заробітку. Окрім цього, п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП передбачає можливість припинення трудового договору в порядку переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу чи організацію чи у зв'язку з переходом на виборну посаду. Для звільнення необхідне клопотання роботодавця того підприємства, установи, організації, куди працівник переводиться. Працівник повинен подати заяву роботодавцеві підприємства (установи, організації), із якого він звільняється, оскільки закон вимагає згоди роботодавця на припинення трудового договору в порядку переведення на інше підприємство, в іншу установу, організацію (для переведення працівників до іншого структурного підрозділу зі статусом юридичної особи).
Податок на доходи фізичних осіб у зв’язку з виплатою вихідної допомоги при звільненні
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (Кодекс). Відповідно до пп.14.1.48 п. 14.1 ст.14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу ІV Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Згідно з пп. «з» п.п.165.1.1 п.165.1 ст.165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.6 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 розділу IV Кодексу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків. Таким чином, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівниці, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 15 та/або 20 % в залежності від отриманих доходів у звітному місяці.
Платники ПДВ мають використовувати витяги з Реєстру платників ПДВ
Фахівці Вовчанської ОДПІ зазначили: пп. 2 п. 2 наказу Міндоходів «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 16.01.2014 р. № 26 на перехідний період було встановлено, що свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ можуть застосовуватись як витяги з Реєстру платників ПДВ до внесення змін до такого Реєстру чи отримання витягу з такого Реєстру, а також виникнення змін у даних про платників ПДВ. Зазначений наказ утратив чинність 19.11.2014 р. у зв’язку із набранням чинності наказом Мінфіну «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 14.11.2014 р. № 1130.
Отже, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ як витяги з Реєстру могли застосовуватися до 19.11.2014 р. Нині в разі, якщо законодавством передбачено надання платником витягу з Реєстру чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватися чинний витяг із Реєстру.
Співвласники багатоквартирного будинку відповідають за його утримання пропорційно площі житла
Новацією Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII є правило, згідно з яким кожний співвласник багатоквартирного будинку несе зобов’язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного й капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. А в разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває всіх обов’язків попереднього власника як співвласника.
До того ж співвласники несуть відповідальність, зокрема, і за виконання договірних зобов’язань пропорційно до частки співвласника.
На цьому наголошує Мінрегіон у листі від 21.08.2015 р. № 7/9-10109, який адресований облдержадміністраціям.
Нагадаємо: часткою співвласника є частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника в загальній площі всіх квартир і нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Про порядок повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує платникам податків: відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації чи вповноваженим ним органом (особою) або фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
• засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства в сфері електронного документообігу й електронного підпису;
• на паперових носіях разом із копією в електронній формі;
• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж п’ятьма особами.
Інформація, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, уноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413.
До уваги сільськогосподарських підприємств – платників ПДВ
Платникам податку на додану вартість, які провадять діяльність у сфері сільського господарства (лісового господарства або рибальства) та згідно зі статтею 209 розділу V Податкового кодексу обрали спеціальний режим оподаткування (декларації 0121-0123), та у яких з моменту подання останньої декларації змінилися реквізити спеціального рахунку або які подають вказану декларацію вперше, необхідно подати декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року (або за перший звітний період) з достовірними актуальними реквізитами спеціального рахунку.
Зокрема, платники повинні вказати № спецрахунку, дані банку/органу, в якому відкрито рахунок (найменування, ЄДРПОУ, МФО). Реквізити спеціального рахунку обов’язково вказуються при позитивному або нульовому значенні рядка 25.2 декларацій 0121-0123.
Надання достовірних та актуальних реквізитів спеціального рахунку є умовою перерахування на такі рахунки коштів з додаткових рахунків в системі електронного адміністрування податку, відкритих платникам відповідноп.2001.2 ст.2001Податкового кодексу України та призначених для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Перерахування здійснюється за реквізитами такого спеціального рахунку платника, який зазначений у податковій звітності з податку на додану вартість.
ДКСУ, щодо виготовлення об'єктів основних засобів
Державна казначейська служба України у листі від 14.04.2015 р. №14-13/129-8839, повідомило наступне Розділом IX Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, визначено, що витрати на виготовлення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями. Усі витрати на виготовлення, створення об'єктів групуються за напрямами робіт (витрат), зокрема: роботи з монтажу устаткування; придбання устаткування, що потребує монтажу; придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю; інші капітальні роботи і витрати. Аналітичний облік незавершених капітальних інвестицій ведеться у розрізі витрат на зазначені роботи (витрати) окремо за кожним об'єктом. Об'єкт основних засобів оцінюється за первісною вартістю, якою є собівартість виробництва у разі самостійного виготовлення (створення) (пункт 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби". Собівартість виробництва (створення) об'єкта основних засобів складається з витрат, понесених суб'єктом державного сектору на його виготовлення (створення), з урахуванням усіх витрат. Пунктом 31 розділу II Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб'єктів державного сектору, визначено, що запаси, використані для створення інших активів власними силами, визнаються витратами на створення цього активу. Згідно з Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ (додаток 1 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, на субрахунку 821 "Витрати виробничих (навчальних) майстерень" обліковуються витрати на випуск готових виробів у виробничих (навчальних) майстернях, а також видання друкованої продукції та надання послуг. Тобто видача із складу запасів для виготовлення об'єкта основних засобів відображається в бухгалтерському обліку за дебетом субрахунку 821 "Витрати виробничих (навчальних) майстерень" та кредитом відповідного субрахунку класу 2 "Запаси". Витрати на придбання, створення та поліпшення об'єктів основних засобів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося, відображаються у складі незавершених капітальних інвестицій у необоротні активи. Капітальні інвестиції в сумі таких витрат формують фонд у незавершеному капітальному будівництві. Роз'яснення стосовно застосування кодів економічної класифікації видатків бюджету при придбанні запасів для створення основного засобу були надані листом Державної казначейської служби України від 26.03.2015 р. N 14-04/26-5630. Зарахування на баланс об'єкта основних засобів здійснюється на підставі відповідного первинного документа. Первинними документами для оприбуткування об'єктів основних засобів є Акт прийняття-передачі основних засобів (Типова форма ОЗ-1 (бюджет), затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. N 125/70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.97 р. за N 612/2416).
Кабмін відшкодує збитки за використання Нацгвардією транспортних засобів юридичних та фізичних осіб
Кабінет Міністрів України визначив Порядок відшкодування витрат та збитків, пов’язаних з використанням військовослужбовцями Національної гвардії транспортних і плавучих засобів фізичних або юридичних осіб. Це передбачено постановою Кабміну від 19 серпня 2015 р. №611. Постановою також визначено зразок заяви щодо відшкодування відповідних витрат та збитків. Порядок стосується транспортних засобів, які були використанні Нацгвардією для наступного: припинення злочину; проїзду до місця події, стихійного лиха; супроводження до лікувальних закладів осіб, які потребують термінової медичної допомоги; для переслідування правопорушників та їх супроводження або конвоювання до органів внутрішніх справ. Витрати та збитки, пов’язані з використанням ТЗ, відшкодовуються власникам цих транспортних засобів шляхом виплати їм грошової компенсації за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на відповідний рік на утримання Національної гвардії. Документами, які підтверджують використання транспортного засобу, є акт тимчасового використання ТЗ, а у разі гострої потреби, якщо зволікання призводить до створення реальної загрози життю або здоров’ю людей, громадському порядку чи громадській безпеці, — картка тимчасового використання ТЗ, які видаються військовослужбовцями Національної гвардії власникові транспортного засобу перед його використанням. Для відшкодування збитків слід звернутись до Головного управління Національної гвардії або до органу військового управління оперативно-територіального об’єднання, з’єднання, військової частини (підрозділу), вищого навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу, установи Національної гвардії. Зауважимо, питання відшкодування вирішуватиме створена в Головному управлінні Національної гвардії комісія. Для визначення розміру збитків його власник за власний рахунок організовує проведення експертної оцінки відповідного транспортного засобу. Вартість оцінки в подальшому буде відшкодована.
За фіскальним чеком покупець може перевірити легальність касового апарату продавця
Державна фіскальна служба запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС.
Так, наприклад, будь-який громадянин, придбавши товар в магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.
У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.
Також запроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання КОРО. Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС. Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».
Верховна Рада прийняла закон «Про електронну комерцію»
Основна мета законодавчого акту — визнання рівноцінним електронний правочин та паперові документи з купівлі-продажу товарів та послуг в інтернет-магазинах. Завдяки цьому законові публічна електронна оферта на сайті магазину буде визнана рівною паперовим документам, що сприятиме вищій прозорості фінансового обліку, податкової звітності та судочинства.
Також в тексті законопроекту визначено фундаментальні поняття інтернет-торгівлі, її форм та інструментів; обов’язковою є вимога до продавця про надання електронного документу, квитанції або чека до проданого товару із зазначенням юридичних реквізитів продавця та гарантійних строків і умов.
Передбачено цим законом і використання тимчасових ідентифікаторів для підтвердження купівлі-продажу та сплати за товар он-лайн чи за допомогою мобільного.
З вересня судовий збір можна оплатити он-лайн
З 1 вересня 2015 року оплатити судовий збір можна в он-лайн режимі через сайт Судової влади без відвідування банківської установи.
Так, з 1 вересня 2015 року набирає чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зазначеними змінами встановлено єдиний підхід до визначення ставок судового збору для судів загальної юрисдикції, зокрема, запроваджено диференціацію ставок судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи) з перенесенням більшого навантаження на юридичних осіб, зменшено кількість платників, що звільняються від сплати судового збору.
Як повідомляє "ЗіБ" з посиланням на прес-центр судової влади, з інформацією щодо змінених ставок судового збору можна ознайомитися на головній сторінці веб-порталу судової влади України в розділі "Судовий збір" після обрання відповідного суду.
Крім того, вилучено норму щодо обов’язкової сплати судового збору виключно через установи банків чи відділення зв’язку, що дозволяє платнику судового збору використовувати більш зручний для нього спосіб сплати судового збору, у тому числі через он-лайн системи, банкомати для приймання платежів, Інтернет - банкінг тощо.
Физлицо может получить сведения о своих доходах и налогах онлайн
З 1 вересня у штатному режимі працює електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».
Фізична особа – платник податків для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум отриманих доходів та утриманих податків формує запит в електронному вигляді, підписує сформований запит електронним цифровим підписом та відправляє на електронному адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.
Більше інформації у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному виглядіhttp://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.
Принят Закон об электронной коммерции
Основной целью Закона является систематизация действующего законодательства Украины в сфере электронной коммерции
Верховная Рада на вечернем заседании 3 сентября приняла Закон об электронной коммерции (законопроект № 0957, в первом чтении был принят как № 2306а).
Закон определяет организационно-правовые основы деятельности в сфере электронной коммерции в Украине, устанавливает порядок совершения электронных сделок с использованием информационно-телекоммуникационных систем, определяет права и обязанности участников отношений в сфере электронной коммерции.
В правовое поле Украины вводятся новые термины - электронная коммерция, электронный товар, электронная торговля, интернет-магазин, электронная сделка.
Электронная коммерция - это общественные отношения, возникающие при заключении и/или исполнении сделки по поставке электронных товаров и/или продажи/поставки товаров, выполнении работ, оказании услуг/электронных услуг и/или осуществлении других действий, направленных на получение прибыли, создание обязательств с использованием информационно-телекоммуникационных систем, если в результате указанных действий у участников таких отношений возникают обязательства имущественного характера.
Регламентируется порядок заключения сделок в сфере электронной коммерции - условия; форма; обязательная информация, которая должна быть предоставлена потребителям до заключения сделки; платежи; нормы о защите персональных данных и о хранении электронных документов; время и место отправки и получения электронного сообщения (документа). Устанавливаются и правила разрешения споров, ответственность в сфере электронной коммерции.
В связи с новыми нормами предлагается внести соответствующие изменения и в некоторые другие законы. Например, в ст.205 ГК (Форма сделки) указать, что сделка может совершаться устно или в письменной форме (в том числе в электронной форме).
Органи ДФС перевірятимуть обсяг доходів платників ЄП
Відповідний механізм передбачено проектом постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України", який оприлюднено на сайті Мінфіну.
Проект розроблений з метою перевірки органами доходів і зборів застосування реєстраторів платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких перевищує в календарному році 1 млн грн.
Зокрема, порядком передбачається, що для визначення обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, отримані платником єдиного податку другої та/або третьої груп (фізична особа – підприємець) від здійснення підприємницької діяльності протягом календарного року, незалежно від видів діяльності.
При здійсненні контролю за досягненням обсягу доходу використовується наступна інформація:
- що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших документах, у тому числі звітних, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;
- про фінансово-господарські операції платників податків;
- про експортні та імпортні операції платників податків;
- про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, отримана від банків, інших фінансових установ;
- від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;
- з даних обліку;
- за результатами перевірок та зустрічних звірок інших платників відповідно до вимог Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи доходів і зборів, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин;
- інша, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу доходів і зборів в установленому законом порядку;
- інша, що міститься в матеріалах, отриманих у порядку та спосіб, передбачені Кодексу або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи доходів і зборів.
Для отримання відповідної інформації органи доходів і зборів звертаються до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом та можуть проводити зустрічні звірки суб’єктів господарювання, які мали взаємовідносини з платником податків.
За наявності підстав, орган доходів і зборів може також проводити документальну або фактичну перевірки.
З 1 вересня Казначейство звітує про рух коштів в системі електронного адміністрування ПДВ
З 1 вересня поточного року Казначейством з метою підвищення прозорості, передбачуваності функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та довіри до фінансової системи України запроваджуються нові форми звітів щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, а саме:
- Інформація про надходження коштів на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та списання сум податку на додану вартість з них до бюджету та на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників;
- Інформація про перерахування з рахунків в системі електронного адміністрування податку сум податку на додану вартість до бюджету.
Зазначені звіти щоденно будуть опубліковуватись на веб-сайті Казначейства в рубриці «Податок на додану вартість».
Зміни до Інструкції про службові відрядження
Внесено зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.
Так, зміни зазнало положення щодо відшкодування витрат при службових відрядженнях, а саме:
- якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою КМУ від 02.02.11 р. № 98. За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).
- керівники підприємств (крім міністрів та керівників інших центральних органів виконавчої влади) особисто вирішують питання відшкодування своїх витрат на найм житлових приміщень, що перевищують граничні суми, затверджені постановою КМУ від 02.02.11 р. № 98, на проїзд у м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу, а також витрат на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка. Дозволи міністрам та керівникам інших центральних органів виконавчої влади на відшкодування зазначених витрат надаються Першим віце-прем'єр-міністром, а також віце-прем'єр-міністрами згідно з розподілом функціональних повноважень.
Також з Інструкції виключено норму, відповідно до якої підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане здійснювати реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі.
Наказ Мінфіну від 04.08.15 р. № 694 набуде чинності з дня опублікування.
Спецрежим ПДВ
Платникам податку на додану вартість, які провадять діяльність у сфері сільського господарства (лісового господарства або рибальства) та згідно зі статтею 209 розділу V ПК обрали спецрежим оподаткування (декларації 0121-0123), та у яких з моменту подання останньої декларації змінилися реквізити спецрахунку або які подають вказану декларацію вперше, необхідно подати декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року (або за перший звітний період) з достовірними актуальними реквізитами спеціального рахунку. Зокрема, платники повинні вказати № спецрахунку, дані банку/органу, в якому відкрито рахунок (найменування, ЄДРПОУ, МФО).Реквізити спеціального рахунку обов’язково вказуються при позитивному або нульовому значенні рядка 25.2 декларацій 0121-0123.Надання достовірних та актуальних реквізитів спеціального рахунку є умовою перерахування на такі рахунки коштів з додаткових рахунків в системі електронного адміністрування податку, відкритих платникам відповідно п.2001.2 ПК та призначених для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Перерахування здійснюється за реквізитами такого спецрахунку платника, який зазначений у податковій звітності з ПДВ.
Учасників АТО прийматимуть на держслужбу без конкурсу
Кабмін установив, що без конкурсного відбору або стажування можуть прийматися на державну службу:
- військовослужбовці, звільнені у запас (демобілізовані), які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- військовослужбовці, учасники антитерористичної операції, які під час участі в операції отримали поранення та були звільнені з військової служби в запас або відставку за станом здоров’я.
Постанова КМУ від 26.08.15 р. № 637 набуде чинності з дня опублікування.
Спрощується реєстрація припинення юросіб
Після внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи дозволяється внесення змін до установчих документів державних підприємств, установ та організацій, пов’язаних із зміною органу, до сфери управління якого вони належать.
Відповідні зміни передбачені Законом (законопроектом №2493) “Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який сьогодні було прийнято в цілому.
Законом також передбачено, що затверджувати передавальний акт або розподільчий баланс юрособи, яка припиняється, дозволено центральному органу виконавчої влади, до якого перейшли повноваження та функції органу, до повноважень якого належить прийняття рішень про припинення юрособи.
Як заповнити ВКО при здаванні виручки в банк
Касова первинка традиційно є об'єктом пильної уваги перевіряючих. Для підприємства це означає, що в цьому питанні дрібниць бути не може. Одна з проблем, що виникають при оформленні видаткового касового ордера (далі – ВКО), – його заповнення при здачі готівки в банк. Каменем спотикання є наявність у Положенні про ведення касових операцій, затвердженому постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637, двох таких норм:
- п. 3.10, який дозволяє при здачі готівки в банк не заповнювати реквізит «Отримав». Проте є ще й реквізити «Підпис отримувача» і «Видати», про необхідність заповнення яких у цій ситуації нічого не сказано;
- п. 3.5, який не дозволяє враховувати для виведення залишку готівки в касі ВКО, у яких відсутній підпис отримувача. А таке порушення чревате штрафом у двократному розмірі суми перевищення ліміту згідно зі ст. 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95.
Тому існують різні варіанти заповнення ВКО при здачі готівки в банк. Наприклад, як при звичайній видачі готівки фізособі із зазначенням у реквізиті «Видати» П. І. Б. отримувача, який і ставить підпис у реквізиті «Підпис отримувача».
Сім’ї АТО звільнили від судового збору
Верховна Рада України ухвалила у цілому законопроект № 1329 "Про внесення доповнень до Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору учасників антитерористичних операцій та членів сімей загиблих".
Законодавчим актом звільнено від сплати судового збору позивачів - членів сімей загиблих - за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та учасників антитерористичної операції - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Незабаром штрафуватимуть за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних!
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що з 1 жовтня 2015 року застосовуватимуться штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Вказана відповідальність настає відповідно до змін, внесених Законом України від 16 липня 2015 року №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».
З 1 жовтня реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.
За несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН застосовуються штрафні санкції в розмірі:
- 10 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 % від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній / розрахунку коригування.
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що платники мають ще місяць, щоб навчитись без порушень реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування. Тим, хто потребує допомоги фіскальної служби, можуть зателефонувати за номерами гарячих ліній посадовим особам інспекцій, відповідальних за надання консультацій платникам з питань роботи системи електронного адміністрування ПДВ. Водночас нагадуємо, що штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН (10%, 20%, 30%, 40%), складених до 1 жовтня 2015 року не застосовуються.
Термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН, складених з 1-го липня по 30 вересня 2015 року наступний:
- податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року, підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;
- податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у період з 1 липня 2015 року по 30 вересня 2015 року, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.
Як здійснюється перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних після 1 липня?
Відповідно до пункту 199.4 статті 199 Податкового кодексу України (далі- Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 №643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі - Закон №643) платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
При цьому пунктом 42 підрозділу 2 розділу XX Кодексу встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).
Тобто, перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях здійснюватиметься платниками в порядку, що діяв до дати набрання чинності Законом N 643 (протягом 1, 2, 3 років), а придбаних після 01.07.2015 - за підсумками календарного року.
ДФС про закриття рахунків платників податків, відкритих у банках, які ліквідуються
Порядок ліквідації банків визначається Законами України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність» та від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Процедура ліквідації банку здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) після прийняття рішення Національним банком України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Фонд визначає суму заборгованості кожного кредитора та відносить вимоги до певної черги погашення. Після складання реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку. Кредитори мають можливість отримати довідки щодо акцептування їх кредиторських вимог. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.
Процедури, пов'язані із зняттям з обліку платників податків у контролюючих органах, визначені розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок обліку).
Згідно з пунктом 11.16 розділу XI Порядку обліку у разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один банківський рахунок юридичної особи, що ліквідується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо). З метою забезпечення закриття інших рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.
Відповідно до вимог Порядку обліку після завершення ліквідаційної процедури усі рахунки платника податків, у тому числі відкриті через його відокремлені підрозділи, мають бути закритими.
Частиною восьмою пункту 11.27 Порядку обліку передбачено, що обставинами заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи може бути відсутність повідомлень від фінансових установ про закриття всіх рахунків такого платника податків, у тому числі відкритих через відокремлені підрозділи.
Це положення не застосовується, якщо у разі ліквідації або реорганізації платника податків, поточний рахунок якого відкритий у банку, який ліквідується, і за яким не задоволені кредиторські вимоги, платник податків надав довідку про суму визнаних ліквідатором банку кредиторських вимог та черговість їх задоволення.
У разі остаточної ліквідації банку та його виключення з Державного реєстру банків рахунки клієнтів цього банку можуть вважатися закритими з часу прийняття рішення про його виключення з Державного реєстру банків. Контролюючі органи визнають закритими рахунки, відкриті у ліквідованих банках, у разі ненадходження повідомлення про їх зміну (відкриття) у новоствореній філії чи установі банку.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що в ІС «Податковий блок» надано можливість після завершення ліквідаційних процедур формувати довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП, якщо у платника податків залишились незакритими його рахунки у фінансових установах.
Сільгосппідприємствам - платникам ПДВ слід актуалізувати реквізити спецрахунків
ДФСУ на офіційному веб-сайті повідомила, що платникам ПДВ, які провадять діяльність у сфері сільського господарства (лісового господарства або рибальства) та згідно зі статтею 209 розділу V Податкового кодексу обрали спеціальний режим оподаткування (декларації 0121-0123), та у яких з моменту подання останньої декларації змінилися реквізити спеціального рахунку або які подають вказану декларацію вперше, необхідно подати декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року (або за перший звітний період) з достовірними актуальними реквізитами спеціального рахунку.
Зокрема, платники повинні вказати № спецрахунку, дані банку/органу, в якому відкрито рахунок (найменування, ЄДРПОУ, МФО).
Реквізити спеціального рахунку обов’язково вказуються при позитивному або нульовому значенні рядка 25.2 декларацій 0121-0123.
Надання достовірних та актуальних реквізитів спеціального рахунку є умовою перерахування на такі рахунки коштів з додаткових рахунків в системі електронного адміністрування податку, відкритих платникам відповідно п.200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України та призначених для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Перерахування здійснюється за реквізитами такого спеціального рахунку платника, який зазначений у податковій звітності з податку на додану вартість.
Як сплачується військовий збір при нотаріальному оформленні спадщини?
ДФСУ у підкатегорії 132.05 ЗІР відповіла, яким чином сплачується військовий збір у разі нотаріального оформлення об’єктів спадщини, посвідчення договорів купівлі – продажу нерухомого (рухомого) майна, договорів дарування.
Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – Кодексу) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема фізична особа – резидент та фізична особа - нерезидент.
Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається:
частина доходу від операцій з нерухомим майном, розмір якого визначається згідно з положеннями ст. 172 - 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Разом з цим Законом України від 02 березня 2015 року № 211-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який набирає чинності з 13 березня 2015 року, п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу доповнено п.п. 1.7 відповідного до якого звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 168).
| 
