Коли настає відповідальність за подання уточнюючого податкового розрахунку за формою №1ДФ

 Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок). Згідно п.4.2 розділу IV Порядку уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 розділу IV Порядку).   Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс)  неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст.50 Таким чином, у разі подання уточнюючих податкових розрахунків за ф. 1-ДФ (одного чи декількох одночасно) з метою виправлення помилок, які призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку, при цьому не пов'язані з виконанням податковим агентом п. 169.4 ст. 169 Кодексу, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень.  При цьому відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених у абзаці першому п. 119.2 ст. 119 Кодексу, а не до кожного порушення окремо.   Якщо протягом року після накладання штрафу згідно з п. 119.2 ст. 119 Кодексу платник податків подає повторно уточнюючий податковий розрахунок за ф. 1-ДФ, то до такого платника податків застосовується штраф у розмірі 1020 гривень. (Лист ДФС України від 31.10.2014 № 9187/7/99-99-17-02-01-17)

 

Студенти денної форми навчання та педагоги звільнені від мобілізації з 24 липня

Із мобілізаційного списку виключені студенти, аспіранти та докторанти денної форми навчання, наукові й науково-педагогічні працівники ВНЗ, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, а також педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів за умови, що вони працюють, відповідно, у вищих навчальних закладах, наукових установах та організаціях, загальноосвітніх навчальних закладах за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки. Закон України «Про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації окремих категорій педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників» від 01.07.2015 р. № 570-VIII уже опубліковано. Він набрав чинності 24 липня 2015 р.
 

Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата) є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).      Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.      При цьому якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена п. 288.5 ст. 288 ПКУ, то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.      Якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

 

Виплата індексації — істотна умова праці

До прийняття рішення про припинення виплати індексації або зменшення її розміру керівник установи з урахуванням статей 32, 97, 103 Кодексу законів про працю України повинен попередити працівника не пізніш як за два місяці до запровадження такого рішення в дію. Таку позицію висловила Держпраці (лист від 20.07.2015 № 1276/24/2/01/2216-15). У разі недотримання цієї умови посадові особи установи будуть притягнуті до адміністративної відповідальності за статтею 41 КпАП шляхом накладення штрафу у розмірі від 510 грн. до 1700 грн. (30-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; далі — нмдг). А при повторному порушенні розмір штрафу становитиме від 1700 грн. до 5100 грн. (100-300 нмдг). 

 

Мін'юст, щодо спільної роботи близьких осіб в умовах прямого підпорядкування

Міністерство юстиції України в своєму листі від 25.06.2015 р. N 16305-0-26-15/11 повідомило про наступне. Відповідно до положень частини першої статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) обмеження щодо спільної роботи близьких осіб в умовах прямого підпорядкування поширюються лише на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (крім народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів), які відповідно не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. При цьому відсутність відносин прямого підпорядкування між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації, не спростовує виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів при здійсненні ними службових обов'язків. Визначення термінів "потенційний конфлікт інтересів", "реальний конфлікт інтересів", "приватний інтерес" наведено у частині першій статті 1 Закону. Відповідно до частини першої статті 28 Закону, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані, з-поміж іншого, вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а також не вчиняти дій та не ухвалювати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Статтею 29 Закону визначені заходи як зовнішнього, так і самостійного врегулювання конфлікту інтересів.
 

ВХСУ рассказал о ставках судебного сбора, которые начнут действовать с 1 сентября

1 вересня 2015 року набирає чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Цим Законом вносяться зміни, зокрема, до Закону України "Про судовий збір" щодо об'єктів справляння судового збору (стаття 3 Закону), розмірів ставок судового збору (стаття 4 Закону), пільг щодо сплати судового збору (стаття 5 Закону), порядку сплати та порядку повернення судового збору (статті 6, 7 Закону).

Відповідно до внесених змін, з 1 вересня 2015 року встановлені такі розміри ставок судового збору за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати;

3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз'яснення судового рішення - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати;

4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

6) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України - 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір мінімальної заробітної плати;

8) заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство - 2 розміри мінімальної заробітної плати;

9) заяви про порушення справи про банкрутство - 10 розмірів мінімальної заробітної плати;

10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною - 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Крім того, статтю 9 Закону України "Про судовий збір" доповнено новою частиною другою, згідно якої суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

ДФС України запровадила новий електронний сервіс щодо РРО та КОРО

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) запровадила новий електронний сервіс. За допомогою цього сервісу громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) в органах ДФС.

Так, будь-який громадянин, придбавши товар у магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити, чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.

У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), зареєстрованої на такий РРО, дати її реєстрації тощо.

Також запроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання КОРО.

Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.

Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) у розділах:

- «Інформація про РРО» за посиланням: http://sfs.gov.ua/rro; 

- «Інформація про книги ОРО» за посиланням: http://sfs.gov.ua/koro.

Вихідна допомога при звільненні: оподаткування ПДФО

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV  Податкового кодексу України (Кодекс).

Відповідно до пп.14.1.48 п. 14.1 ст.14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу ІV Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з пп. «з» п.п.165.1.1 п.165.1 ст.165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.6 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 розділу IV Кодексу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Таким чином, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівниці, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 15 та/або 20 % в залежності від отриманих доходів у звітному місяці

Фонд соцстраху про строк, на який видається листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю і пологами

Листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів — до передбачуваного дня пологів і 56 — після) згідно з п.п. 6.1 п.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

У разі видачі листка непрацездатності по вагітності та пологах у графах:

• «Діагноз первинний» позначається строк вагітності на час звернення;
• «Діагноз заключний» — орієнтовний строк пологів;
• «Причина непрацездатності:» — «вагітність і пологи»;
• «Режим:» — «амбулаторний та стаціонарний»;
• «Звільнення від роботи» одним рядком записується сумарна тривалість відпустки (126 днів) із відміткою дати відкриття ЛН;
• «Стати до роботи» — дата закінчення відпустки.

Тобто на наступний — 127 день жінка виходить на роботу чи йде у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Про виплату дивідендів підприємствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

Державна фіскальна служба України в листі від 26.08.2015 р. № 31684/7/99-99-15-02-02-17 роз’яснила: у разі якщо за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році та попередніх роках господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, наступного за звітним, не приймалося рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, то такі товариства зобов’язані сплатити до державного бюджету частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установлених на відповідний рік, але не менше 30%, до 1 липня року, що настає за звітним. При цьому на суму несвоєчасно сплачених коштів передбачено нарахування органами державної фіскальної служби пені. Свою відповідь податківці підкріпили посиланнями на Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, здійснюють перерахування відрахувань частини чистого прибутку до Державного бюджету України за КБК 21010100.

До того ж, оскільки спрямування частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України за своїм економічним змістом відповідає визначеному в пп. 14.1.49 ПКУ поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, нараховують на таку частину й уносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ.

Вимоги законодавства про ліцензування видів господарської діяльності: інформація для професійних учасників фондового ринку

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі — НКЦПФР) поінформувала професійних учасників фондового ринку про діючі норми Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VІІІ (далі — Закон). Зважаючи на повідомлення держругулятора, акцентуємо увагу на таке:

1. У договорах, передбачених при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку, за окремими видами професійної діяльності ліцензіат може зазначати серію та номер ліцензії, отриманої до набрання чинності Законом, та/або номер і дату прийняття рішення про видачу ліцензії. Водночас за бажанням здобувача ліцензії чи ліцензіата ліцензія може бути видана НКЦПФР на паперовому носії.

2. Ліцензіат у разі зміни найменування юрособи надає до НКЦПФР заяву та пакет документів, передбачених нормативно-правовими актами НКЦПФР із питань ліцензування, за окремими видами професійної діяльності, а саме: документи, передбачені р. VI Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затвердженого рішенням НКЦПФР від 14.05.2013 р. № 817, (далі — Порядок), і р. VII Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) — діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затверджених рішенням НКЦПФР від 23.07.2013 р. № 1281 (далі — Ліцензійні умови).

Ліцензіат у разі зміни місцезнаходження надає до НКЦПФР відповідні документи, передбачені п. 9 р. IV Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) — депозитарної діяльності та клірингової діяльності, затверджених рішенням НКЦПФР від 21.05.2013 р. № 862, п. 9 р. ІІІ Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) — діяльності з торгівлі цінними паперами, затверджених рішенням НКЦПФР від 14.05.2013 р. № 819, і п. 5 гл. 3 р. II Ліцензійних умов разом із супровідним листом, у якому зазначається бажання ліцензіата отримати ліцензію на паперовому носії.

3. При зміні місцезнаходження адміністративна послуга у вигляді переоформлення ліцензії відсутня. У зв’язку із цим дії органу ліцензування щодо розгляду документів, поданих у разі бажання отримати ліцензію на паперовому носії, надається на безоплатній основі. Бланк ліцензії для визнання його недійсним ліцензіатом не надається.

4. Законом не передбачено надання таких адміністративних послуг, як видача копії ліцензії та видача дубліката ліцензії.

ДФС про подання ФОПом-єдинником декларації для отримання довідки про доходи

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 107.08 «ЗІР» роз’яснила: для отримання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку довідки про доходи за інший, аніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація із позначкою «довідково» та в полі «місяць» поля 02 декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого місяця й останнього місяця (включно), за який подається така декларація. Також у полі «рік» поля 02 арабськими цифрами проставляється рік, за який подається така декларація.

Рішення щодо строків подання декларації з типом «довідково» приймається платником єдиного податку самостійно.

Як завантажити власний посилений сертифікат відкритого ключа?

Посилені сертифікати відкритих ключів необхідно завантажити на персональний комп’ютер користувача з розділу «Пошук сертифікатів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (www.acskidd.gov.ua), використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Код платника податків».

Сертифікати зазвичай зберігаються в каталозі «MyCertificatesandCRLs» локального диску «С:» або можна обрати для цього інший каталог, який надалі використовуватиметься як файлове сховище.

Податкова накладна на перевищення собівартості над фактичною ціною постачання

У листі від 18.03.2015 р. № 3600/10/18-28-15-01-39 податківці нагадали: база оподаткування операцій із постачання самостійно виготовленої продукції не може бути нижче за її собівартість, визначену відповідно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати».

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати», фактична собівартість реалізованої продукції визначається за підсумками місяця. Відповідно, у разі реалізації готової продукції нижче її собівартості постачальник (продавець) не пізніше останнього дня місяця, у якому відбулося таке постачання, повинен скласти податкову накладну з позначкою «17».

Крім того, податківці вважають: під час реалізації готової продукції на експорт нижче її собівартості обсяг операцій, розрахований виходячи із перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання, не формує вартості експортованого товару. Нульова ставка ПДВ до такого обсягу не застосовується. А отже, у податковій накладній із позначкою «17» визначається сума ПДВ за основною ставкою, та сума перевищення відображається в графі 8.

У разі якщо перша подія — попередня оплата, податкові зобов'язання необхідно визначити виходячи із договірної ціни. При реалізації готової продукції нижче її собівартості, не пізніше останнього дня місяця, у якому відбулася така реалізація, необхідно скласти податкову накладну з позначкою «17» на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання.

Такі самі вимоги при визначенні бази оподаткування в разі реалізації продукції власного виробництва через роздрібну торгівлю та в громадському харчуванні. Тобто відповідно до абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПКУ база обкладення ПДВ операцій із постачання товарів не може бути нижче ціни придбання таких товарів, база оподаткування операцій із постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості. При цьому собівартість реалізованих товарів визначається відповідно до П(С)БО 9 «Запаси».

Широкий спектр безкоштовних послуг для платників податків

Надання якісних послуг — одне з основних завдань Центру обслуговування платників. Вчасно отримана послуга дає змогу спланувати плани на майбутнє й зекономити час.

Звернувшись до Центру обслуговування платників Вовчанської ОДПІ, відвідувачі мають  змогу отримати необхідну інформацію та широкий спектр безплатних послуг, серед яких: отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, довідку-розрахунок на видачу заробітної плати; провести звірку стану розрахунків із бюджетами за податками та зборами; отримати довідку про джерела доходів і реєстраційний номер облікової картки платника податків; подати податкову звітність як на паперових носіях, так і в електронному вигляді, використовуючи завчасно отримані безплатні електронні ключі з використанням комп’ютеризованого робочого місця, отримавши доступ до мережі Інтернет; укласти договори про визнання документів в електронному вигляді; отримати доступ до публічної інформації; записатися на прийом до посадових осіб тощо.

На кожну послугу є інформаційна картка, в якій зазначено інформацію про суб’єкта, що надає адміністративну послугу, нормативно-правові акти, які це регламентують, та умови й строки її отримання.  На стендах розміщена інформація про реєстрацію платників податків, заповнення й подачу податкової звітності, графіки особистого прийому громадян посадовими особами органів Державної фіскальної служби України, звернення громадян і доступ до публічної інформації.

Із метою інформування платників про зміни в законодавстві в Центрі обслуговування платників розповсюджується друкована продукція — листівки, брошури, буклети тощо.

Нагадуємо: ЦОП Вовчанської ОДПІ працює за таким графіком: вівторок, середа, п’ятниця із 9-00 до 18-00, понеділок, четвер — з 9-00 до 20-00, субота — із 9-00 до 16-00, за адресою: вул. Гоголя, 53

Телефон консультанта-модератора: 4-49-92

Оновлено порядок заповнення платіжки на сплату податків і зборів

Мінфін наказом від 24.07.2015 р. № 666 (далі — Наказ № 666) затвердив оновлений Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково чи надміру зарахованих коштів.

Основні відмінності між Наказом № 666 і його попередником Порядком № 609 такі:

1. Прибрано згадку друкувати в полі № 3 коду за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата в разі здійснення платником податків — юридичною особою сплати за відокремлений підрозділ.

2. Додано приклад заповнення поля «Призначення платежу» в разі перерахування до бюджету Державною казначейською службою України ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ.

3. Відсутні приклади заповнення поля «Призначення платежу» у випадках погашення суми податкового боргу юридичних осіб; при здійсненні передоплати (доплати) за митне оформлення на депозитний рахунок, перерахуванні до бюджету й поверненні з бюджету сум митних платежів.

4. Передбачено, що в разі наявності в платника податків/платника ЄСВ податкового боргу/недоїмки з ЄСВ розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного в полі «Призначення платежу» розрахункового документа. Водночас зарахування коштів відбувається в порядку черговості, установленому ПКУ, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.

5. Змінено ряд кодів та їх назв у Переліку кодів видів сплати.

Чи зважають податківці на строки давності при нарахуванні пені

Державна фіскальна служба України в підкатегорії 138.02 «ЗІР» наголосила: строки давності, визначені ПКУ, на нарахування пені НЕ поширюються.

Таким чином, після спливу встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності й без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ПКУ.

Про порядок застосування максимальної величини при обчисленні єдиного внеску

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Згідно з пп. 2 п. 3 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 р. № 449 при визначенні максимальної величини бази нарахування єдиного внеску виплати враховуються в наступній послідовності:

• сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці;
• сума винагороди за цивільно – правовими договорами;
• сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, сума допомоги по вагітності та пологах.

При цьому розмір єдиного внеску застосовується окремо для кожного виду виплат відповідної категорії платників.

Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Таким чином, єдиний внесок за базовий період (календарний місяць) нараховується насамперед на суму заробітної плати найманого працівника, а потім на різницю в межах граничної величини застосовується розмір єдиного внеску на суму допомоги по вагітності та пологах. Якщо сума нарахованої заробітної плати за базовий звітний місяць перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, то єдиний внесок нараховується на суму заробітної плати в межах граничної величини бази нарахування єдиного внеску, а на суму допомоги по вагітності та пологах у такому випадку єдиний внесок не нараховується.

Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Щодо порядку проведення зустрічних звірок

Фахівці Вовчанської ОДПІ нагадали: постановою КМУ від 22.07.2015 р.  № 526 внесено зміни до постанови  від 27.12.2010 р №1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок».

Зокрема, в пункт 2 внесено зміни, якими визначено, що для проведення зустрічних звірок відбираються суб’єкти господарювання, стосовно яких виникають сумніви та/або необхідність дослідження факту здійснення таких операцій, їх виду, обсягу і якості, розрахунків, що здійснювалися між суб’єктами, реальності та повноти відображення в обліку платників податків таких операцій.

Також пункт 7 доповнено  абзацом, яким встановлюється, що у разі виявлення фактів, які не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, контролюючий орган складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання.

Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат): як ФОП — платнику ЄП виправити помилку

На запитання про те, як фізичної особі — підприємцю — платнику єдиного податку виправити помилку у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат), фахівці ДФСУ відповіли наступне.

Книга обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді.

У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді, записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від’ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку.

У разі обрання платником податку ведення Книги в електронній формі у Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення.

(за матеріалами загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної фіскальної служби України (ЗІР), категорія 107.07)

Покупець відмовився приймати товар: чи потрібно складати податкову накладну

На запитання про те, чи складаються податкова накладна та розрахунок коригування до неї по відвантаженому продавцем та не отриманому покупцем товару, в тому числі, у разі відмови покупця отримувати товари, фахівці Вовчанської ОДПІ відповіли наступне.

Платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН). Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Безоплатне постачання товарів/послуг: як скласти податкову накладну

У разі якщо база оподаткування визначається відповідно до п. 188.1 Податкового кодексу України виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

• одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
• іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка (15 — Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 17 — Складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 — Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання).

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

(за матеріалами загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної фіскальної служби України (ЗІР), категорія 101.19)

Нова податкова декларація для юросіб 3 групи — платників єдиного податку буде використовуватись для складання звітності за 9 місяців 2015 року

На запитання про те, з якої дати буде використовуватися для складання звітності форма Податкової декларації платника ЄП третьої групи (юридичні особи), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. № 578, фахівці Вовчанської ОДПІ відповіли наступне.

Форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), затверджена наказом МФУ від 19.06.2015 р. № 578, буде використовуватись для складання звітності за 9 місяців 2015 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

(за матеріалами загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної фіскальної служби України (ЗІР), категорія 108.01.05)

Скасовано форму довідки про сплату роботодавцем податків та зборів (обов’язкових платежів)

Втратив чинність наказ ДПАУ від 04.11.2010 р.  № 849, яким було затверджено форму довідки про сплату роботодавцем податків та зборів (обов’язкових платежів).

Від 25.08.2015 р. наказом МФУ від 21.07.2015 р. № 655 скасовано форму довідки про сплату податків, необхідної раніше для працевлаштування іноземця.

Нагадаємо, що пов’язано це зі скасуванням вимоги стосовно подання роботодавцем такої довідки податкового органу до територіального органу Державної служби зайнятості для отримання та продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Отже, оформити іноземця на роботу вітчизняним роботодавцям стало трохи простіше.

Відповідальність до платника податків за порушення у сфері РРО

Фахівці Вовчанської ОДПІ надали таку відповідь на запитання про те, яка передбачена відповідальність до платника податків:

• за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
• за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання РК – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями;
• нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого СГ.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР  (далі – Закон № 265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту:

• проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
• невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
• нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
• вчинене вперше – 1 гривня;
• за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Облік іноземних компаній та організацій

Вовчанської ОДПІ нагадує, що 1 вересня поточного року набирає чинності Закон України від 17.07.2015 №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон №655).

Законом №655 доповнено пункт 64.5 статті 64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Кодекс) новою нормою щодо взяття на облік іноземних компаній або організацій, які отримали майнові права на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні.

Такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта після подання таких документів:

- заяви за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- нотаріально засвідченої копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;

- дані про представника платника податку.