Податковою міліцією вилучено понад 200 одиниць продукції марки Apple з ознаками контрафактності

Державною фіскальною службою України на підставі інформації Всеукраїнської громадської організації, яка представляє інтереси Apple Inc, організовано заходи щодо відпрацювання фактів незаконного переміщення через митний кордон та подальшої реалізації технічних пристроїв мобільного зв'язку продукції марки Apple.

Так, Головним слідчим управлінням ДФС до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 212 КК України за фактом переміщення на територію України товарів марки Apple з порушенням митного та податкового законодавства, без сплати відповідних платежів та з порушенням прав інтелектуальної власності, з метою подальшої реалізації вказаних товарів через мережу Інтернет і магазини роздрібної торгівлі, що призвело до ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах.

Для проведення обшуків та вилучення товарів марки Apple в одній з торгівельних мереж, розташованій у містах Дніпропетровськ та Запоріжжя, було отримано відповідні ухвали Шевченківського районного суду м. Києва.

Обшуки здійснювалися співробітниками податкової міліції ДФС України із залученням представників офіційного представництва компанії Apple. За їх результатами вилучено понад 200 одиниць продукції марки Apple з ознаками контрафактності, які були ввезені на територію України з порушенням митного та податкового законодавства без сплати відповідних платежів, а також з порушенням прав інтелектуальної власності.

Слідчі дії тривають.

Вигляд книги обліку доходів та витрат - вибір платника

Наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579 затверджені Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – Порядки).

Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді (п. 2 Порядків).

Відповідно до п. 3 Порядків при обранні платником податку ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в паперовому вигляді:

1) платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;

2) книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі, зокрема засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

Згідно з інформаційною карткою адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку», затвердженою наказом ДФСУ від 13.01.2015 № 7 «Про затвердження інформаційних карток адміністративної послуги», зареєстрована книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) видається у день подання платником єдиного податку книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат).

Пунктом 4 Порядків визначено, що при обранні платником податку ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в електронному вигляді:

1) платник податку зобов’язаний отримати в акредитованому центрі сертифікації ключів, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, посилені сертифікати відкритих ключів; укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом за основним місцем обліку; сформувати та надіслати до такого контролюючого органу заяву про обрання способу ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в електронній формі засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, використовуючи такий електронний сервіс;

2) контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в електронній формі в реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) із зазначенням реєстраційного номера такої книги та дати її реєстрації.

ПЗ Єдине вікно - в новій версії

14 серпня 2015 року опублікована версія 1.18.0 ПЗ «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формирование та Подання звітності до Єдиного вікна Подання електронної звітності"»

ПО «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"» доступно:

- на cайте OPZ.ORG.UA

- на официальном сайте Фискальной службы

Обмін розрахунками коригування до електронних накладних: інструкція від ДФС

Податківці в інформаційно-довідковому ресурсі "ЗіР" (категорія 101.08) нагадують, що для платників податку запроваджено новий електронний сервіс «Обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами». 

При цьому для здійснення обміну та до засобів надсилання електронних документів встановлено певні вимоги:

1)  Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 № 729). 

2) Формат транспортного повідомлення відповідає вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС. 

3) Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку SOAP. 

4) Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби електронного цифрового підпису, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС. 

  З Інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС

Електронне адміністрування ПДВ: податківці нагадали про основні зміни

ДФСУ у листі від 11.08.2015 р. №29562/7/99-99-19-03-02-17 нагадала про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ у зв'язку із змінами до Податкового кодексу України Законом України №643-VІІІ. Серед основних змін, зокрема, наступні: 

1) за платниками податку – покупцями закріплено право формувати податковий кредит на підставі копій податкових накладних, отриманих з ЄРПН, без необхідності отримання таких податкових накладних безпосередньо від продавця;

2) платникам надається можливість отримувати від ДФС інформацію про рух коштів на їхньому електронному рахунку (інформацію щодо сум податку, перерахованого з електронного рахунку платника в бюджет, на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ та на поточний рахунок платника);

3) платникам податку, які постачають комунальні послуги населенню, на електронні рахунки будуть зараховуватись кошти, що надаються таким платникам у вигляді субвенцій з бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах. На суму таких коштів ДФС автоматично збільшуватиме реєстраційну суму платника шляхом збільшення показника (ΣПопрах);

4) скасовуються штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податку до бюджету за умови, якщо платник забезпечив наявність у визначені законодавством строки необхідної суми коштів для сплати податкових зобов’язань на електронному рахунку. Штрафні санкції та пеня, нараховані платнику протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування ПДВ за таке порушення при забезпеченні у визначені ПКУ строки необхідної суми коштів для сплати податкових зобов’язань на електронному рахунку, підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів.

5) встановлюється штраф за неправомірне збільшення реєстраційної суми за рахунок завищення від’ємного значення податку, яке залишилось непогашеним станом на 1 липня 2015 року та відображене платником у звітності за червень. Штраф до платника застосовується у розмірі 10 % суми завищення такого від’ємного значення. Зменшення реєстраційної суми здійснюється ДФС на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення.

Операції з придбання товарів/послуг: порядок відображення у зведеній накладній

ДФСУ у підкатегорії 101.19 ЗІР відповіла, яким чином відображаються в зведеній податковій накладній операції з придбання товарів/послуг з ПДВ, який включається до складу податкового кредиту, для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування, та в операціях, які звільнені від оподаткування.

Якщо платником податку протягом звітного періоду придбавались товари/послуги з податком на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту, для використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування, та в операціях, які звільнені від оподаткування, то в такому випадку складаються дві зведені податкові накладні: 

- одна податкова накладна складається на суму податкових зобов’язань, нарахованих на вартість товарів/послуг, використаних (призначених для використання) у звільнених від оподаткування операціях; 

- друга податкова накладна складається на суму податкових зобов’язань, нарахованих на вартість товарів/послуг, використаних (призначених для використання) в операціях, які не є об’єктом оподаткування. 

У верхній лівій частині таких податкових накладних вказується відповідна помітка «Х» та зазначається відповідний тип причини (08, 09 відповідно). 

Для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, податкові зобов’язання визначаються та податкова накладна складається у випадку, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту. 

По товарам/послугам, необоротним активам, придбаним без податку на додану вартість як до 01.07.2015 року так і після цієї дати, що використовуються (починають використовуватись) в неоподатковуваних операціях, податкові зобов’язання не нараховуються.

Експорт підакцизних товарів не оподатковується акцизним податком

Відповідно до п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком належать операції з:

- вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;

- ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України;

Окрім того, не оподатковується акцизним податком реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Коли платник єдиного податку змінив групу: заповнюємо декларацію

Відповідно до п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ;

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу) (п.п. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу) (п.п. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Нагадаємо, що форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка протягом року самостійно прийняла рішення про зміну групи платника єдиного податку, подає до контролюючого органу податкову декларацію наростаючим підсумком у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи (показники господарської діяльності):

- для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник – показники за минулий період;

- для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (нова група) такий платник – показники за податковий (звітний) період.

Які ставки єдиного податку встановлюються для підприємців?

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

- для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Нагадаємо, суб'єкт господарювання може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з III кварталу 2015 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік - 15 червня 2015 року.

Мінсоцполітики про зміни у розрахунку лікарняних та декретних з 4 липня

Мінсоцполітики у листі від  31.07.2015 р. № 445/18/99-15 роз'яснило:

1) Якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство не працює та не оформлено простой) та не нараховується зарплата, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.  Якщо ж під час простою підприємства не з вини працівника з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки, передбачено вихід працівника на роботу і у зв’язку із настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога на підставі виданого листка непрацездатності та обчислюється середня зарплата для розрахунку допомоги

2)  Період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації на особливий період можна вважати періодом, не відпрацьованим з поважної причини. Тому, якщо деякі місяці та дні розрахункового періоду застрахована особа не працювала із зазначеної поважної причини, Мінсоцполітики пропонує ці місяці та дні виключати з розрахункового періоду та здійснювати розрахунок середньої зарплати за відпрацьовані місяці та дні розрахункового періоду.        

3)  Обчислення середньої зарплати для розрахунку страхових виплат застосовується, зокрема, у випадку поновлення на роботі працівника, який був звільнений з роботи без законної підстави (незаконно переведений на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітної платі за час виконання нижче оплачуваної роботи).         При цьому слід враховувати, що  середня зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги з ТВП, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати.        

4)  Норма щодо виключення з розрахункового періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком і відпустки без збереження зарплати як поважної причини не стосується добровільно застрахованих осіб, оскільки на цих осіб не поширюються норми трудового законодавства.        

5) При добровільному страхуванні за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку із ТВП  правовідносини за таким страхуванням врегульовуються договірними зобов’язаннями та розпочинаються з дня укладення відповідного договору. А тому норма пункту 3 Порядку застосовується в періоді дії договору про добровільне страхування.

Податкові пільги для підприємців з зони АТО: які та коли?

ДФСУ роз'яснила застосування норм податкового законодавства фізособами - підприємцями з зони АТО

ДФСУ у листі від 18.06.2015 р. № 5837/М/99-99-17-02-02-14 нагадує, що  у зв'язку з проведенням АТО на території Донецької і Луганської областей платників податків із деяких територій, які знаходяться в стані збройного конфлікту, тимчасово обслуговуватимуть в інших податкових інспекціях зазначених областей.

Інформація щодо простою у деяких податкових інспекціях та зміни місця обслуговування платників постійно оновлюється на офіційному веб-порталі ДФСУ >>>

Перелік територіальних органів, у яких змінено юридичні адреси та на які покладено виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників Донецької та Луганської областей, визначено наказом ДФС від 07.11.2014 р. N 256.

Окрім того, для підприємців з зони АТО передбачено такі пільги:

1) Реєстрація 

Для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення АТО в період її проведення, реєстрація фізсоби - підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві щодо наявності реєстрації про місце проживання за місцем проведення реєстраційних дій.      

Проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юросіб та місця проживання фізосіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є зона АТО, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.      

2) Продовження граничних термінів подання звітності

Платники Донецької та Луганської областей можуть звернутись до податкового органу за своїм місцезнаходженням із заявою про продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв'язку з неможливістю її подання внаслідок дії обставин непереборної сили. Заява подається протягом 30 к.д., наступних за днем закінчення дії таких обставин, у довільній формі зі стислим та чітким обґрунтуванням підстав з документальним підтвердженням.        

Єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.        

3) На сьогодні для платників Донецької області забезпечено можливість сплачувати грошові зобов'язання на рахунки, відкриті у розрізі територіально-адміністративних одиниць Донецької області.        

Реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до адміністративно-територіального устрою України  >>>

Кошти, які надходять на ці рахунки, зараховуються до Державного та місцевих бюджетів України в загальному порядку.      

4) Відстрочення та списання податкового боргу

На отримання відстрочення мають право платники податків, у яких у зв'язку з проведенням заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України, існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати. Крім цього, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний. Для цього платник податків повинен звернутися до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою.

5) ЄСВ

Платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на період АТО звільняються від своїх обов'язків, зокрема щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності тощо.       Зверніть увагу,  що платники ЄСВ не звільняються від цих обов'язків зовсім. Законодавство лише надає можливість платникам ЄСВ на період проведення АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та повному обсязі.  Таким чином, ці обов'язки мають бути виконані після закінчення антитерористичної операції.        

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання (несвоєчасне чи не в повному обсязі виконання) обов'язків (у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО) до платників ЄСВ, які не пізніше 30 к.д., наступних за днем закінчення АТО, подали до фіскального органу заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України, не застосовуються.        

6) Плата за землю

Під час АТО госпсуб'єкти, які провадять діяльність на території її проведення, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.  Проте на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених податкових пільг, а також не внесено відповідних змін до ПКУ.

ДФС зобов'язали вжити заходів для погашення податкової заборгованості перед бюджетом

Арсеній Яценюк доручив податківцям вжити заходів по погашенню податкової заборгованості перед бюджетом

В понеділок, 17 серпня, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк провів зустріч із головою Державної фіскальної служби Романом Насіровим і доручив йому вжити невідкладних заходів по погашенню податкової заборгованості перед бюджетом.

Глава Уряду зазначив, що загальний податковий борг всіх суб'єктів підприємницької діяльності перед державним бюджетом складає 55 мільярдів гривень. При цьому реструктуризація податкової заборгованості можлива тільки по тим компаніям, які здатні виплатити цей борг і мають тимчасову кризу ліквідності. І виключно на умовах, визначених законом.

Прем’єр-міністр перерахував чіткі умови, при яких може здійснюватися реструктуризація заборгованості: «За умови сплати 36% річних по реструктуризованому податковому боргу, чітким графіком погашення платежів та обов’язковим накладенням податкової застави на активи відповідного платника податку до моменту повного погашення боргів перед бюджетом».

Прем’єр-міністр доручив голові ДФС провести зустрічі з усіма найбільшими боржниками перед державним бюджетом України та довести позицію Уряду.

Чому суди закривають справи про адміністративні правопорушення?

Специалисты Волчанской ОГПИ сообщили, что анализ судебной практики по поводу применения административного штрафа, предусмотренного статьями 163-2, 163-4, 165-1 КоАП, к субъектам хозяйствования, свидетельствует, что сами специалисты при составлении протоколов об административных правонарушениях в большинстве случаев допускают однотипные ошибки, обусловленные несоблюдением требований статей 38, 256, 268 КоАП.

Так, суды, закрывая производство по делу, исходят из нижеследующего.

1. На момент совершения правонарушения лицо, относительно которого составлен протокол об административном правонарушении, не было должностным лицом субъекта хозяйствования.

2. На момент составления протокола истек срок, определенный статьей 38 КоАП.

3. Неправильная квалификация правонарушения.

4. В протоколе об административном правонарушении не раскрыта суть административного правонарушения, а именно: не указаны конкретные действия должностного лица.

5. Неправильное определение субъекта правонарушения.

6. Нарушение должностными лицами контролирующих органов других положений КоАП.

Письмо ГФСУ от 29.05.2015 г. № 19220/7/99-99-10-03-02-17.

Федерація профспілок пояснює, як працівникам звертатися до суду в разі наявності боргів із зарплати

Федерація профспілок на своєму сайті розмістила корисну інформацію про порядок стягнення працівниками заборгованості із заробітної плати. У разі виникнення затримки виплати заробітної плати працівник має право звертатися до суду за захистом своїх прав із позовною заявою. Необхідність у захисті своїх трудових прав у суді також виникає, якщо працівника було звільнено, а повного розрахунку із ним не проведено. За загальними правилами підсудності, визначеними у ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання чи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються до суду за їхнім місцезнаходженням. Водночас передбачена можливість пред'явлення позовів, що виникають із трудових відносин також і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП).

 

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ кошти, що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря?

 Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються, зокрема, вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії). Враховуючи викладене, кошти, що надійшли орендодавцю, який не є бюджетною установою, у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря, включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою. Суми відшкодування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії орендодавцю – бюджетній установі до бази оподаткування не включаються.
 

Отримання субсидій та поточних трансфертів: чи є об'єктом оподаткування ПДВ

 У податківців спитали (ЗІР, категорія 101.02): чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з отримання субсидій, трансфертів платником податку за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» Фахівці Вовчанської ОДПІ відповіли: якщо субсидії і трансфертні платежі, що видаються платнику податку – одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» не передбачають компенсації вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні об’єкта оподаткування ПДВ не виникає. Разом з тим, якщо зазначені кошти надходять до платника податків на виконання програми благоустрою міста, чи інших подібних програм, то для цілей оподаткування ПДВ такі кошти слід вважати оплатою (компенсацією) виконаних ним робіт в межах таких програм, а тому їх сума має бути включена таким платником до бази оподаткування вартості виконаних ним робіт/послуг.

 

Про придбання підприємством авто слід повідомляти податкову

Платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, згідно з порядком обліку платників податків (пункт 63.3 статті 63 Податкового кодексу України). Таке роз'яснення Вовчанська ОДПІ, відповідаючи на запитання, чи потрібно повідомляти податкову про придбання транспортного засобу на підприємство, передає видання "Закон і Бізнес". Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається до органів доходів і зборів за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття. Об’єктами оподаткування й об'єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами ПКУ. Наприклад, об’єктами оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (пункт 22.1 статті 22 ПКУ). Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг), відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою №1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у формі № 20-ОПП. З переліком типів об’єктів оподаткування, про які слід повідомляти контролюючі органи можна ознайомитись за посиланням.

 

Проведення позапланової перевірки у сфері будівництва за оновленою формою

Внесено зміни до наказу Мінрегіону "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю".
Так, оновлено форму «Направлення для проведення позапланової перевірки». Відповідно до змін, працівники органів державного архітектурно-будівельного контролю матимуть право безперешкодного доступу тільки на місце будівництва об`єкта, об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі, у той час як зараз працівники ДАБІ також мають право безперешкодного доступу на місцезнаходження суб`єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов`язану з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності.
Також, відкореговано назву форми припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Наказ Мінрегіону від 20.07.2015 № 171 набуде чинності з 01.09.15 р.

НБУ врегулював механізм повернення строкових депозитів

Внесено зміни до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами.
Так, встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину та нараховані проценти на першу вимогу вкладника.
За договором банківського строкового вкладу (депозиту) банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (депозиту).
Повернення вкладникові банківського строкового вкладу (депозиту) та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу (депозиту).
Також із Положення виключено норми щодо поділу ощадних (депозитних) сертифікатів на купонні, безкупонні та процентні як такі, що не узгоджуються з порядком повернення строкового вкладу та процентів за ним.

Постанова НБУ від 12.08.15 р. № 520 набула чинності з 15.08.15 р. (Офіційне інтернет-представництво НБУ від 14.08.15 р.).

Уряд розширив можливості фінансування протезування воїнів АТО за кордоном

Внесено зміни до Порядку протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або забезпеченні її проведення (здійсненні заходів, пов’язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності) і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок.
Після змін до Порядку встановлений розмір допомоги буде збільшено до 1800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або 2192400 гривень. Раніше він обмежувався 900 прожитковими мінімумами для працездатних осіб, що станом на 1 січня дорівнювало 1096200 гривень.
Зазначені зміни сприятимуть в повній мірі реалізації гарантованих державою прав учасників АТО, які втратили функціональні можливості кінцівок, на протезування (ортезування) виробами підвищеної функціональності за технологіями, які відсутні в Україні.

Постанова КМУ від 12.08.15 р. № 590 набула чинності з 18.08.15 р. („Урядовий кур’єр" від 18.08.15 р. № 150).

Новые формы деклараций по местным сборам

Минфин приказом от 09.07.2015 г. № 636 утвердил новые формы налоговых деклараций по сбору за места для парковки транспортных средств и туристическому сбору. Поскольку указанные декларации составляются нарастающим итогом, впервые по новым формам предстоит отчитываться начиная с отчета за 2015 год.

Отметим, что исключены приложения к этим декларациям, которые содержали перерасчет налоговых обязательств. Приказ вступил в силу 18.08.2015 г.

Новые формы Налоговой декларации сбора за места для парковки транспортных средств и Налоговой декларации туристического сбора размещены в подразделе «Отчетность по местным налогам и сборам» раздела «Бланки».

Перерахування коштів з одного розрахункового рахунка підприємця - платника єдиного податку на інший

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Також для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 статті 292 Податкового кодексу України).

Разом з тим, фізична особа-підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством (Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення доходів суб’єктів господарювання-фізичних осіб-платників єдиного податку, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 р. № 1183).

Таким чином, фізична особа-підприємець платник єдиного податку включає до доходу отриману суму коштів від продажу товарів (робіт, послуг) в день її отримання на розрахунковий рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності. Кошти, включені до доходу та переведені на інший розрахунковий рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, не підлягає повторному оподаткуванню єдиним податком.

Відтепер право на податковий кредит зберігається протягом 365 днів

Вовчанська ОДПІ інформує, що з 29 липня поточного року Законом України від 16.07.2015р. № 643 пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України доповнено новими нормами, згідно з якими податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Якщо ж податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН після законодавчо встановленого терміну для її реєстрації (15 календарних днів, наступних за датою складання), суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної ( раніше було 180 днів). Для платників, що застосовують касовий метод та банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно правила формування податкового кредиту при порушенні термінів реєстрації податкової накладної в ЄРПН залишилися без змін.

Особливості незастосування штрафних санкцій при порушенні термінів реєстрації податкових накладних складених до 1 жовтня 2015 року

При порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року, норми пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України, щодо штрафних (фінансових) санкцій, не застосовуються.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Відповідні норми встановлено пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в новій редакції згідно із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав чинності з 29 липня п.р.

Нагадуємо платникам: положеннями пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

• 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
• 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
• 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
• 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Як дізнатись більше про свого бізнес-партнера

Вовчанська ОДПІ повідомляє, що на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України розміщено банер «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Завдяки такому електронному сервісу платник податку може перевірити інформацію щодо наявності у нього податкового боргу. Для цього необхідно ввести код ЄДРПОУ або точну назву суб’єкта бізнесу. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Інформація щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) оновлюється щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

Крім того, за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків», в якому впроваджено сервіс «Звірення розрахунків з бюджетом», реалізовано можливість здійснення платником самостійної процедури звіряння стану його розрахунків з бюджетом по кожному податку, збору або внеску, належному йому до сплати.

Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.