Яку відповідальність передбачено чинним законодавством за неподання суб’єктом господарювання податкової декларації з плати за землю у визначений Податковим кодексом термін у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки?
Відповідно до п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Власники та землекористувачі земельних ділянок сплачують податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового(звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу).
Пунктом 49.2 ст. 49 цього Кодексу визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний установлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно з нормами ст. 47 Податкового кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи.
Так, ст. 120 цього Кодексу передбачено накладання штрафу в розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), а у разі повторного порушення протягом року — 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, якщо платник плати за землю не подав податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни об’єкта та/або бази оподаткування, які призвели до збільшення або зменшення податкового зобов’язання з плати за землю, до нього застосовуються санкції відповідно до ст. 120 Податкового кодексу.
З якого часу юридична особа звільняється від сплати земельного податку, якщо рішення про надання пільг місцевою радою прийнято протягом року?
Загальні засади встановлення податків і зборів визначено ст. 7 Податкового кодексу, відповідно до якої під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу).
Повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку, що сплачується на відповідній території, надано органам місцевого самоврядування.
Пунктом 284.2 ст. 284 Податкового кодексу визначено: у разі якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.
При цьому згідно з пунктами 1, 3 ст. 73 Закону № 280 акти органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Отже, якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільг зі сплати земельного податку прийнято, то воно є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.
Сплата земельного податку без договору оренди
Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу).
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 цього Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, оформлений та зареєстрований згідно із законодавством.
Статтею 25 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Таким чином, у суб’єкта господарювання обов’язок сплачувати земельний податок або орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на земельну ділянку.
Орендні операції для підприємців-єдинників
У Листі № 1461/Е/26-15-17-04-14 ДФС розглядає можливість здачі в оренду приміщення частинами, коли одну частину власник хоче здавати як підприємець, а другу частину – як проста фізособа. Тобто один орендодавець виступає у двох статусах. Цей підприємець є єдинником другої групи, вид діяльності – надання в оренду нерухомого майна (група 68.20 КВЕД ДК 009:2010). Якщо єдинник другої групи здає в оренду свою нерухомість, то він не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому не має значення, перевищує загальна площа нерухомості, що надається в оренду, установлені граничні норми чи ні (100 м2 для житлової нерухомості та 300 м2 – для нежитлової нерухомості згідно з пп. 291.5.3 Податкового кодексу, далі – ПК).
Як випливає зі ст. 320 Цивільного кодексу, власник має право використовувати своє майно для ведення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом. Тобто єдинник має право здавати в оренду нерухомість, що належить йому як фізособі. Але чому ж він у такій ситуації не має права перебувати на спрощеній системі?
Основна причина полягає в тому, що доходи, отримані від одного і того самого виду підприємницької діяльності (у цьому випадку від оренди), не можна обкладати в одній частині єдиним податком, а в іншій – ПДФО. Тобто дохід/прибуток від одного виду підприємницької діяльності повинен обкладатися одним податком. У цьому випадку оренда заявлена як підприємницький вид діяльності. Отже, доходи від оренди повинні обкладатися єдиним податком. І в цій діяльності не можна «хитрувати» і бути наполовину підприємцем, а наполовину – простою фізособою.
Водночас підприємець другої групи, діяльність якого не пов’язана з орендою (наприклад, він займається торгівлею, перевезеннями тощо), може здавати в оренду нерухомість будь-якої площі без обмежень. Орендний дохід у такому разі обкладатиметься ПДФО, а доходи від торгівлі, перевезень тощо – єдиним податком.
Таким чином, єдинник другої групи, що вибрав видом підприємницької діяльності надання в оренду нерухомого майна, повинен знати, що всі його орендні доходи підпадають під обкладення єдиним податком. Тому якщо площа приміщення, що здається в оренду, перевищує встановлені пп. 291.5.3 ПК граничні норми, то доходи від такої оренди можуть обкладатися виключно ПДФО. Отже, такому підприємцеві не можна бути на спрощеній системі оподаткування.
Яку суму „відрядних” коштів оподаткують військовим збором
Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені строки, підлягає оподаткуванню військовим збором
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Таким чином, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, підлягає оподаткуванню військовим збором.
Як можна використовувати залишки коштів єдиного та екологічного податків?
Держказначейська служба надала роз'яснила щодо використання залишку коштів місцевих бюджетів, який утворився станом на 01.01.2015 р. від надходжень єдиного податку
Держказначейська служба у листі від 05.08.2015 № 14-09/655-20413 нагадала, що у зв'язку із змінами бюджетного законодавства, єдиний та екологічний податки з 01.01.2015 підлягають зарахуванню до загального фонду місцевих бюджетів. Враховуючи, що доходи загального фонду не мають цільового спрямування, коло напрямків використання єдиного та екологічного податків значно розширено.
Оскільки залишок коштів, що утворився по спеціальному фонду на початок 2015 року, склався за результатами роботи за минулий рік, то він в першу чергу повинен бути спрямований на погашення кредиторської заборгованості за відповідними видатками спеціального фонду. Якщо залишок коштів є більшим, ніж обсяг кредиторської заборгованості, він може бути спрямований на видатки спеціального фонду з метою реалізації невиконаних завдань програми з природоохоронних заходів (за рахунок залишків коштів екологічного податку) чи здійснення витрат бюджету розвитку (за рахунок залишків коштів єдиного податку) шляхом внесення відповідних змін до бюджету.
У разі відсутності потреби у спрямуванні коштів за цільовим призначенням, їх залишки перераховуються до загального фонду місцевого бюджету і використовуються відповідно до рішень місцевої ради.
Враховуючи вищезазначене, перерахування залишків коштів, отриманих від сплати єдиного податку, які утворилися станом на 01.01.2015, має здійснюватись за відповідним кодом класифікації фінансування бюджету відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів №938.
Заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів
Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.
У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.
Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.
Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.
У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит "Одержав" або "Прийнято від" не заповнюється.
Вказані норми визначені п.3.10 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затверджених постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.
Про придбання транспортного засобу на підприємство слід повідомити податкову
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області наголосило, що про придбання транспортного засобу на підприємство потрібно повідомляти податкову.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається до органів доходів і зборів за основним місцем обліку протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття.
Об’єктами оподаткування й об'єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами ПКУ.
Наприклад, об’єктами оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (пункт 22.1 статті 22 ПКУ).
Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг), відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою № 1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у формі № 20-ОПП.
Для неприбуткових організацій відкоригували порядок звітування
Верховна Рада України Законом від 17.07.2015 р.№ 652-VIII (далі — Закон № 652) унесла низку змін до Податкового кодексу України щодо неприбуткових організацій, зокрема: 1. Включено до п. 46.2 ПКУ положення щодо обов’язку подання неприбутковими підприємствами, установами й організаціями звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації в строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств. 2. Унесено зміни до п. 57.1 ПКУ, якими уточнено, що неприбуткові організації, визначені п. 133.4 ПКУ, НЕ подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік податкову декларацію з податку на прибуток і НЕ сплачують на її підставі податок на прибуток (це підтверджує, що попередня редакція норми, котра передбачала обов’язок подання податкової звітності з податку на прибуток і сплату податку всіма неприбутківцями, була недоглядом законотворця.
Хто повинен застосовувати РРО
Застосовувати РРО повинні суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т. п.) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції із приймання готівки для подальшого її переказу.
До розрахункових відносяться операції із приймання готівкових коштів, платіжних карток, чеків, жетонів від покупця в місці реалізації товарів (послуг), видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).
РРО повинен бути в кожному місці проведення розрахунків. Тобто якщо, наприклад, в одному магазині є декілька місць проведення розрахунків, кожне з них повинне бути обладнане РРО. Нагадаємо, місцем проведення розрахунків є місце:
- здійснення розрахунків із покупцем за продані товари (надані послуги) і зберігання грошей, отриманих за реалізовані товари (послуги);
- одержання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т. п.
Коли можна не застосовувати РРО
Перелік видів діяльності, при здійсненні яких можна обійтися без РРО, наведено у ст. 9, 10 Закону № 265. До нього, зокрема, включені:
1. Торгівля продукцією власного виробництва підприємствами всіх форм власності, за винятком підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому слід урахувати, що:
- готівкові розрахунки за реалізовану продукцію повинні здійснюватися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів;
- продукцією власного проведення є продукція, яку підприємство виробляє і реалізує в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
2. Виконання банківських операцій, за винятком:
- операцій купівлі-продажу валюти, якщо такі операції здійснюються не в касах уповноважених банків;
- операцій комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ із приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічного комплексу обслуговування, за винятком таких комплексів, які дають можливість користувачеві виконувати операції виключно одержання грошових коштів.
3. Продаж:
- проїзних і перевізних документів на авіаційному та залізничному транспорті (крім приміського) з оформленням розрахункових і звітних документів; автотранспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків із нанесеними друкованим способом серією, номером, номінальною вартістю;
- квитків державних лотерей через електронну систему приймання ставок, контрольовану Держказначейством у режимі реального часу;
- квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
4. Продаж товарів (надання послуг) фізособами-підприємцями, платниками єдиного податку. При цьому слід урахувати, що обійтися без РРО можуть тільки єдинники:
- першої групи;
- другої і третьої груп, за умови, що їх дохід протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У випадку перевищення зазначеної суми вони зобов`язані застосовувати РРО починаючи з 1-го числа місяця кварталу, що настає за кварталом, у якому виникло таке перевищення, і продовжують застосовувати у всіх наступних періодах протягом реєстрації платником єдиного податку.
5. Здійснення фізособами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівку на ринках.
6. Продаж у кіосках, із лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, продаж жетонів і проїзних квитків у касах метрополітену.
7. Продаж води, молока, квасу, рослинної олії, живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів, а також продаж страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.
8. Продаж товарів (послуг), розрахунки за які здійснюються в безготівковій формі (наприклад, оптова торгівля).
9. Провадження видів діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зазначених у Переліку № 1336 (докладніше див. на с. 35 цього номера). У цьому випадку замість РРО слід застосовувати КОРО та розрахункові книжки.
За якою формулою розраховувати розмір пенсії працюючого та непрацюючого пенсіонера?
Формула, за якою визначається розмір пенсії за віком, передбачена ст. 27 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":
П = Зп х Кс, де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначається за формулою:
Кс = См х Вс (100 % х 12), де:
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - величина оцінки одного року страхового стажу у відсотках (на сьогодні дорівнює 1,35 %).
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +...+ Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Формула розрахунку розміру пенсії працюючого і непрацюючого пенсіонера є однаковою.
Лист ПФУ від 30.06.15 р. № 32807/02-20.
Оновлено Порядок передприватизаційної підготовки підприємств
Внесено зміни до Порядку передприватизаційної підготовки підприємств.
Порядок визначає механізм здійснення передприватизаційної підготовки державних підприємств, акціонерних товариств, утворених у процесі корпоратизації, науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій та установ, містоутворюючих підприємств, а також інших об`єктів права державної власності, які підлягають передприватизаційній підготовці відповідно до законодавства.
Передприватизаційна підготовка передбачає:
1) проведення інвентаризації майна підприємства;
2) обов`язкове виявлення уповноваженими органами управління державного майна, що не підлягає приватизації, у тому числі об`єктів соціально-побутового та соціально-культурного призначення, культових споруд разом із земельними ділянками державної власності, відокремлення його та визначення умов його подальшого використання;
3) виділення із складу підприємства структурних підрозділів, що не порушують технологічної єдності виробництва та технологічних циклів;
4) визначення заходів щодо соціального захисту працівників підприємства;
5) упорядкування технічних паспортів та проектної документації на об`єкти будівництва;
6) державну реєстрацію права державної власності на нерухоме майно, у тому числі земельну ділянку, закріплену за підприємством.
Постанова КМУ від 17.07.15 р. № 588 набуде чинності з дня офіційного опублікування.
ДФС про коди бюджетної класифікації, за якими сплачуються суми штрафів та пені
Відповідно до пункту 131.3 ПК суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов’язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Згідно із п.2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків податкове повідомлення-рішення складається в двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими ПК, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахованих контролюючим органом.
Порядок видачі довідки-підтвердження статусу податкового резидента України
Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України та порядок її видачі контролюючими органами визначено наказом ДПА від 12.04.02 р. №173.
Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України видає державна податкова інспекція за місцезнаходженням юрособи (місцем проживання фізособи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.
ФОП можуть отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України у контролюючому органі за місцем податкової адреси.
Державні податкові інспекції за місцезнаходженням юрособи (місцем проживання фізособи) у разі подання такою особою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі або заяви про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави за формами, затвердженими компетентним органом цієї зарубіжної держави з виконання міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування на її території, зобов’язані підтверджувати статус податкового резидента на цих формах підписом начальника Державної податкової інспекції та печаткою.
Згадані заяви подаються з перекладом на українську мову, крім заяв, оформлених російською мовою.
Звернення щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою.
Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України, засвідчені підписом керівництва контролюючого органу та печаткою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі або про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави видаються заявнику (уповноваженому представнику заявника) або відправляються поштою.
Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України діє в межах календарного року та потребує щорічного оновлення.
Найпопулярнішим електронним сервісом ДФС є надання виписки з ЄРПН
Одним з найпопулярніших електронних сервісів ДФС є надання виписки з Єдиного реєстру податкових накладних, як покупцю так і продавцю. З початку поточного року опрацьовано понад 20 млн. таких запитів.
Не меншим попитом користується послуга з укладання договору з територіальними органами ДФС «Про визнання електронних документів» в електронній формі. Протягом зазначеного періоду було укладено майже 404 тис. таких договорів з платниками податків.
Цікавляться користувачі й інформацією з реєстру платників ПДВ щодо наявності платників у зазначеному реєстрі. Протягом 7 місяців поточного року було опрацьовано майже 34 тис. запитів з цієї теми.
Крім того, з початку 2015 року автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС опрацьовано понад 177 тис. електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах.
Загалом, з початку 2015 року «Єдиним вікном подання електронної звітності» Державної фіскальної служби користуються майже 978 тис. платників податків.
Для інформаційної підтримки та технічної допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС, яким з початку 2015 року надано майже 148 тис. відповідей з питань подання електронної податкової звітності та реєстрації податкових накладних.
Виправлення помилок у реквізитах заголовної частини податкової накладної
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує, що пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, у випадку допущення помилки у реквізитах податкової накладної платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).
При цьому, відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №957), не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера шляхом подання розрахунку коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації (пункт 22 Порядку №957).
Розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01.02.2015, а також розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) – платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) (пункт 22 Порядку №957).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України. Дане роз’яснення розміщене у категорії 101.19.
Особливості складання податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує, що Законом України від 16.07.2015 № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", зокрема, внесено зміни до п. 201.4 ст. 201 ПКУ та визначено порядок складання податкових накладних платниками податку при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер.
З урахуванням внесених змін платники ПДВ у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
- покупцям – платникам податку – можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;
- покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Якщо протягом місяця постачальник отримав в рахунок оплати вартості товарів/послуг більше коштів, ніж було фактично поставлено протягом такого місяця товарів/послуг, то таке перевищення вважається попередньою оплатою, на яку складається окрема податкова накладна у загальному порядку. Така податкова накладна складається не пізніше останнього дня відповідного звітного періоду.
Для цілей застосування норм ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Оподаткування доходу, отриманого підприємцем від продажу власного рухомого майна
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 "Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна" Податкового кодексу України
Пунктом 1 ст.325 Цивільного кодексу України визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п.2 ст.325 ЦКУ).
Відповідно до п.173.1 ст.173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5 %).
Згідно з п.173.2 ст.173 ПКУ як виняток із положень п.173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.
Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 ПКУ.
Про оподаткування спільної діяльності у 2015 році
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує, що Державною фіскальною службою України роз’яснено порядок оподаткування спільної діяльності у 2015 році.
Оскільки нова редакція розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи, тому починаючи з 01 січня 2015 року договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.
Разом з тим, цивільним законодавством передбачено обов’язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником простого товариства, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності тощо.
У разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність такий прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума прибутку, отриманого кожним учасником договору простого товариства у межах спільної діяльності є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи – учасника простого товариства.
Лист ДФС України від 29.07.2015 №27555/7/99-99-15-02-01-17 "Про оподаткування спільної діяльності з 01.01.2015"
29 серпня 2015 року - граничний термін сплати земельного податку
Відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування плати за землю є дані державного земельного кадастру.
Фізичні особи – громадяни сплачують податок впродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Граничний термін сплати у 2015 році - 29 серпня поточного року.
Нагадуємо, відповідно до Кодексу від плати за землю звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.
Затверджено нові книги обліку для спрощенців
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 19.06.2015 року N579 затвердило:
– форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та Порядок її ведення;
– форму книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та Порядок її ведення.
Дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку. Вести книгу можна в паперовому або електронному вигляді. Зберігати її необхідно протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Також наказом №579 передбачено, що Книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат, зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.
Затверджено форми податкових декларацій платників єдиного податку
Міністерством фінансів України наказом від 19.06.2015 року №578 затверджено форми податкових декларацій платника єдиного податку – фізособи-підприємця, платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) та платника єдиного податку четвертої групи. Усі форми приведено у відповідність до вимог пунктів 295.9 та 296.9 Податкового кодексу України, зокрема:
- форма декларації єдинника третьої групи (юридичної особи) тепер складається із таких розділів: загальні відомості; дохід, що підлягає оподаткуванню; розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- форма декларації єдинника четвертої групи приведена у відповідність до норми підпункту 295.9.2 Податкового кодексу, згідно з якою податок сплачується щоквартально. Відомості про наявність земельних ділянок доповнено колонкою про їх категорію.
Учасники АТО не будуть сплачувати військовий збір
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що законом України від 18.06.2015 року №548-VIII тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб – учасників АТО.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Закон №548 набрав чинності 9 липня 2015 року та вводиться в дію через два місяці після набрання ним чинності, тобто з 10 вересня 2015 року.
29 серпня 2015 року останній день сплати транспортного податку
З метою своєчасної сплати транспортного податку фізичними особами у 2015 році Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує власникам легкових автомобілів, які використовувались до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., про необхідність сплати транспортного податку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити були надіслані чи вручені платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року.
Податок сплачується протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. У 2015 році граничний строк сплати транспортного податку – 29 серпня 2015 року.
Скасовуємо реєстрацію РРО
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області доводить до відома платників, що скасувати реєстрацію касового апарату можливо двома шляхами: добровільно та примусово.
Добровільне скасування реєстрації РРО проходить на підставі заяви суб’єкта господарювання за формою №4-РРО у випадках:
– прийняття рішення про небажання в подальшому використовувати РРО (зміна виду діяльності, припинення діяльності тощо);
– викрадення РРО;
– зміна власника РРО. За добровільного варіанта подають заяву про скасування реєстрації РРО (ф. №4-РРО, додаток 4 до Порядку реєстрації РРО). Перед цим його необхідно роз пломбувати в центрі сервісного обслуговування, із яким суб’єкт господарювання уклав договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про роз пломбування РРО (окрім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу ДФС реєстраційне посвідчення.
Про оподаткування спільної діяльності з 01.01.2015
Державна фіскальна служба України листом від 29.07.2015 № 27555/7/99-99-15-02-01-17 роз’яснила, що оскільки нова редакція розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи починаючи з 01.01.2015 договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.
Разом з тим цивільним законодавством передбачено обов’язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником простого товариства, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності тощо.
У разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність такий прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума прибутку, отриманого кожним учасником договору простого товариства у межах спільної діяльності є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи – учасника простого товариства.
Держслужбовці мають повідомляти у деклараціях про недобудови
Відтепер у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, потрібно вказувати про незавершене будівництво.
Про це інформує Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.
Також у деклараціях потрібно повідомляти про об’єкти, не введені в експлуатацію чи право власності на які не зареєстровано, якщо вони належать декларанту (членам його сім’ї), розташовані на земельних ділянках, які йому належать чи побудовані (повністю або частково) з матеріалів чи за кошти декларанта (членів його сім’ї).
Це обумовлено Законом України від 16.07.2015 № 631-VIII. Набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Опубліковано в газеті «Голос України» № 145 від 08.08.2015.
У Харківській області податківці перекрили канал незаконного переміщення товарів до Російської Федерації
У Харківській області співробітники податкової міліції спільно з прикордонниками та прокуратурою припинили діяльність великого каналу незаконного переміщення товарів з України в Російську Федерацію.
Встановлено, що протягом 2014-2015 рр. громадянин України організував схему незаконного переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі підакцизних, на територію Росії, замовниками якої були Інтернет-магазини. Зазначені дії призвели до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Протиправна схема функціонувала завдяки діяльності організованого злочинного угруповання, до складу якої входило понад 15 осіб з числа громадян України - жителів м. Харкова та громадян РФ.
Для проведення спецоперації з нейтралізації каналу з числа співробітників податкової міліції створено 6 мобільних слідчо-оперативних груп, до складу яких увійшло більше 18 оперативних співробітників, 8 слідчих і 15 оперативних співробітників Харківського прикордонного загону.
В ході проведення першого етапу операції, в районі між селами Рублене і Крейдянка Харківської області, при спробі незаконного перетину держкордону по так званій «зеленці» у напрямку Російської Федерації, співробітниками податкової міліції та прикордонниками було затримано два автомобілі УАЗ з товарами народного споживання. Одним з автомобілів керував організатор злочинної групи. При затриманні правоохоронці були вимушені застосувати вогнепальну зброю.
Одночасно з цим в місцях проживання членів групи, їхніх автомобілях і на складі були проведені обшуки. У результаті було знайдено запчастини до приладів військового призначення на суму понад 1 мільйон гривень, товари, які призначалися для незаконного переміщення до РФ, на суму 3,5 мільйона гривень, два автомобіля УАЗ, 13000 доларів і 13 000 гривень готівкою, а також банківські картки, чорнові записи про рух «контрабандного» товару та грошових коштів, копії платіжних документів російських банків, комп'ютерна техніка.
Організатора злочинного угруповання заарештовано.
Слідчо-оперативні заходи тривають.
| 
