З 1 вересня поточного року пенсії інвалідів війни не оподатковуються

Законом України від 17 липня 2015 року №653-VIII «Про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» з 1 вересня 2015 року звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсії:

- учасників бойових дій у період Другої світової війни;

- інвалідів війни;

- осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Про особливості незастосування штрафних санкцій при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року

При порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року, норми пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України, щодо штрафних (фінансових) санкцій, не застосовуються.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Відповідні норми встановлено пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в новій редакції згідно із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав чинності з 29 липня п.р.

Нагадуємо платникам: положеннями пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. 

Надання доступу до глобальних мереж

ДФС України повідомлено, що надання доступу до глобальних інформаційних мереж передбачає надання доступу до інформаційних ресурсів та продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через іноземні та міжнародні мережі передачі даних, у тому числі мережу Інтернет.

При визначенні місця постачання послуги з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, слід застосовувати положення пп. «д» п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу, згідно з яким місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.

Також зазначено, що при отриманні від нерезидента послуг з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, резидент — отримувач таких послуг відповідно до п. 180.2 ст. 180 вищезазначеного Кодексу є відповідальною особою за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

ДФС про перерахунок ЄСВ, якщо спочатку нараховано середній заробіток мобілізованому, а потім отримано компенсацію з бюджету

Державна фіскальна служба України листом від 31.07.2015 р. № 28068/7/99-99-17-03-01-17 нагадала: доходи, отримані мобілізованими працівниками у вигляді сум середнього заробітку та компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток і не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військкоматами) і, відповідно, не отримує такі компенсації, сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування й утримання єдиного внеску. У такому випадку сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку у звітному місяці у складі заробітної плати відображається в таблицях 1 та 6 Звіту із ЄСВ. У такому разі передбачено код категорії застрахованих осіб «47».

При нарахуванні мобілізованим працівникам середнього заробітку, що компенсується з бюджету, таким особам присвоюється код категорії «48». Зазначений код категорії застрахованих осіб застосовується при відображенні в таблиці 6 Звіту із ЄСВ виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Водночас нарахування й утримання із таких виплат не здійснюються.

У разі якщо роботодавець нараховує середній заробіток працівникам, призваним на службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та отримує надалі компенсаційні виплати з бюджету, він має право здійснити перерахунок ЄСВ, нарахованого на суми середнього заробітку.       

Якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) ЄСВ у зв’язку із виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, окрім донарахування (зменшення) унаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань 2 або 3.

Інформація про перетин кордону особою може передаватися лише за згоди такої особи чи за законом

Уряд повідомив, що Державна прикордонна служба України зберігає обмеження в доступі до інформації щодо осіб, які здійснили перетин кордону. Згідно із чинним законодавством, інформація з Бази даних надається прикордонним відомством лише на письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання та слідства.

Звертаючись на адресу прикордонного відомства щодо надання подібної інформації про третю особу, запитувачі часто вказують її посаду та місце роботи. При цьому в Державній прикордонній службі України під час перетинання особою державного кордону України не здійснюється збирання й облік даних стосовно виконання нею в цей час повноважень, у тому числі — обіймання посад, пов’язаних зі здійсненням функцій держави чи органів місцевого самоврядування.

Варто звернути увагу й на те, що, відповідно до ст. 12 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 р. № 1710-VI, відмітка про перетинання державного кордону в паспортних документах громадян України проставляється за їх особистого звернення з метою проставляння такої відмітки під час перетину державного кордону України.

ДФС застерігає щодо наслідків за неподання Звіту про рух валютних цінностей та нецільового перерахунку коштів

Звіт про рух валютних цінностей за рахунком (рахунками) власник ліцензії надає підрозділу Національного банку України та контролюючому органу, у якому він зареєстрований як платник податків, щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом (першим звітним місяцем є місяць видачі ліцензії), окрім фізичних осіб, що не є підприємцями, які надають такий звіт щоквартально.

За несвоєчасне подання Звіту накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також перерахування коштів на рахунок, який відкритий за межами України відповідно до ліцензії НБУ, яка була видана із зазначенням типу рахунку «розрахунковий», але фактично перерахування здійснювалися на «депозитний» рахунок, що вважатиметься як надання недостовірної інформації НБУ, може стати наслідком анулювання ліцензії.

Затверджено критерії, за якими визначається періодичність проведення планових перевірок органами ПФУ

Кабмін постановою від 29.07.2015 р. № 528 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України.

Критеріями, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, є:

• донарахування чи зменшення суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі — страхові внески), відображене у звітності за періоди до 01.01.2011 р.;

• зміни у відомостях про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

• дотримання строків подання звітності органам ПФУ платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

• дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до встановлених критеріїв, суб’єкти господарювання відносяться до одного із трьох ступенів ризику — високого, середнього чи незначного. У разі якщо суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до вищого ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюються органами ПФУ із такою періодичністю:

• із високим ступенем ризику — не частіше одного разу на рік;

• із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на 3 роки;

• із незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на 5 років.

У разі якщо протягом останніх 3 років, але не менш як за результатами двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері пенсійного страхування, наступний плановий захід державного нагляду такого суб’єкта здійснюється не раніше ніж через період часу, установлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

Служби зайнятості фінансуватимуть першочергово ті громадські роботи, в яких беруть участь фінансово місцеві бюджети

Уряд уніс зміни до порядку фінансування організації громадських робіт, до яких залучаються зареєстровані безробітні та/або працівники, які втратили частину заробітної плати.

Організація зазначених робіт здійснюватиметься Фондом по безробіттю та/або за рахунок місцевих бюджетів. Раніше фінансування організації громадських робіт здійснювалось рівними частинами пропорційно сумі витрат на їх організацію.

Водночас за рахунок коштів Фонду здійснюватиметься насамперед фінансування організації громадських робіт, кошти для фінансування якої виділено з місцевих бюджетів.

Зміни затверджені постановою від 29.07.2015 р. № 541.

Встановлено відповідальність за порушення порядку переміщення товарів до або з району АТО

Внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, внесеними змінами встановлено, що порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення АТО тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від 10 до 100 НМДГ з конфіскацією таких товарів.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вищезазначене порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від 100 до 200 НМДГ з конфіскацією таких товарів.

Закон від 17.07.15 р. № 649-VIII набуде чинності через 14 днів з дня його опублікування.

Затверджено зміни до бюджетної класифікації

Відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс), а також з метою удосконалення бюджетної класифікації та обліку податку на прибуток підприємств за кодами бюджетної класифікації наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» (далі – наказ №651) були внесені зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію».

Цими змінами встановлено, що облік податку на прибуток та авансового внеску з цього податку буде здійснюватися за одним кодом бюджетної класифікації. Так, із Класифікації доходів бюджету виключено коди для зарахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Пунктом 3 наказу №651 Держказначейству доручено забезпечити зарахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які обліковувалися за кодами класифікації доходів бюджету, що виключено згідно з цим наказом, на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств.

З урахуванням змін, внесених до Кодексу, наказом №651 з бюджетної класифікації виключені також коди:

- 14010700 – податок на додану вартість, що сплачується юридичними особами при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м’яса, м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м’ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м’яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами – підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва);

- 22090600 – державне мито за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно; за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно;

- 24060800 – надходження від збору за проведення гастрольних заходів.

Наказ №651 набрав чинності з 20.07.2015.

Хто сплачує податок, якщо змінився власник транспортного засобу?

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС  у Харківській області нагадує, що порядок обчислення суми транспортного податку, у разі зміни власника об’єкта оподаткування (легкового автомобіля) регулюється підпунктом 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

При цьому, контролюючий орган надсилає податкове           повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року юридичною особою, то такий платник податку повинен надати контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт. При цьому, транспортний податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (підпункт 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Кодексу). 

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу).

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункту 267.4 статті 267 Кодексу).

Відповідно до підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 транспортний податок сплачується:

- фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

- юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації.

Вексельні розрахунки підприємців-єдинників

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС  у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).

 Згідно із частиною шостою пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейерами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.

 Пунктом 3 ст. 333 Господарського кодексу України встановлено, що фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством, фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 23 лютого 2006 року №3480 "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю)

Статтею 4 Закону України від 5 квітня 2001 року №2374 "Про обіг векселів в Україні", із змінами та доповненнями (далі - Закон №2374), передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (крім фінансових векселів). Платіж за векселем здійснюється на території України тільки у безготівковій формі (ст. 6 Закону №2374).

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, платники єдиного податку не можуть використовувати векселі в якості форми розрахунків. Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва з використанням векселів, не можуть бути платниками єдиного податку.

До уваги сільськогосподарських підприємств – платників ПДВ!

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС  у Харківській області повідомляє, що на виконання п.200¹.2 ст. 200¹ Податкового кодексу України Казначейством України 29 липня 2015 року платникам – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, додатково відкриті рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Заповнення розрахункових документів при сплаті грошового зобов'язання

При сплаті грошового зобов'язання, визначеного органом ДФС за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту поле „Призначення платежу” розрахункового документу заповнюється наступним чином

1 - службовий код ( * );

2 - код виду сплати (131);

3 - код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу (сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту);

5 - не заповнюється;

6 - не заповнюється;

7 - не заповнюється.

Як нараховувати і відображати у звіті виплати мобілізованим працівникам

Нагадаємо, 17 березня 2015 року набрав чинності Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105.

Цей Порядок визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсацій підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом підчас мобілізації, на особливий період».

Оскільки пунктом 7 Порядку №105 передбачено, що нарахування і сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на компенсацію здійснюються відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». ДФС для визначення бази нарахування єдиного внеску платника застосовує норми Порядку № 105.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці».

Статтею 2 Закону №108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови прані, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді сум середнього заробітку та компенсаційних виплат з бюджету у межах середнього заробітку, встановлених статтею 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки вили таких доходів є різними.

Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 таблиця 6 додатка 4 до Порядку №435 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку №435.

Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток та не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військкоматами) і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати с базою нарахування та утримання єдиного внеску. У такому випадку сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку у звітному місяці у складі заробітної плати відображається в таблицях 1 та 6 додатку 4 до Порядку №435 за такий місяць. Порядком №435 у такому разі передбачено код категорії застрахованих осіб «47» для працівників - громадян України, іноземців (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та осіб без громадянства, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Для зазначених осіб базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої середньої заробітної плати, розмір єдиного внеску нараховується на заробітну плату (дохід) застрахованої особи страхувальником відповідно до класу професійного ризику виробництва у межах 36,76 - 49,7 відс. до яких віднесено платника єдиного внеску, та утримується із заробітної плати (доходу) застрахованої особи в розмірі 3,6 відсотка.

При нарахуванні мобілізованим працівникам середнього заробітку, що компенсується з бюджету, таким особам присвоюється код категорії «48».

Зазначений код категорії застрахованих осіб застосовується при відображенні в таблиці 6 додатка 4 до Порядку №435 виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. При цьому нарахування та утримання із таких виплат не здійснюються.

У разі нарахування роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та отримання у подальшому компенсаційних виплат з бюджету згідно Порядком №105, такий роботодавець має право здійснити перерахунок єдиного внеску, нарахованого на суми середнього заробітку.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку № 435, якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) єдиного внеску у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, крім донарахування (зменшення) внаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань (2 або 3), передбачені пунктом 9 розділу IV Порядку №435.

Також слід взяти до уваги, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесеними змінами до нормативно-правових актів відкликала лист ДФС від 29.09.2014 № 5655/7/99-99-17-03-01-17 про відкликання спільного ДФС та Пенсійного фонду України від 22.07.2014 №127/7/99-99-17-03-01-17.

Земля шкіл та дитсадків звільнена від податку на майно, відмінне від земельної ділянки

Президент підписав Закон від 17.07.15 р. № 654-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми закладами недержавної форми власності».
Законом виключено із об’єктів оподаткування податком на майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
Крім того, звільняються від сплати земельного податку дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від їх форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров`я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Закон від 17.07.15 р. № 654-VIII набуде чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування.

Дохід та розрахунки „спрощенця” третьої групи

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку 3 групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку 3 групи (юрособи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів.
Нагадаємо, що платники єдиного податку 3 групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Нагадаємо, що бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Отже, юрособи - платники єдиного податку 3 групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом, ніж грошовим.

Подання заяви про внесення змін до реєстру платників єдиного податку

У разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку (податкової адреси, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності) платники єдиного податку мають подати заяву про внесення таких змін до податкового органу за місцем своєї реєстрації.

Зазначена заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Єдинщиком третьої групи така заява подається разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

Форма та порядок подання заяви встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.

Звертаємо увагу, що у разі зміни найменування юридичної особи, прізвища, імені, по батькові фізичної особи-підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.

Перерахування коштів з одного розрахункового рахунка фізособи-платника єдиного податку на інший

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Також для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України).

Разом з тим, фізична особа-підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством (Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення доходів суб’єктів господарювання-фізичних осіб-платників єдиного податку, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 р. № 1183).

Таким чином, фізична особа-підприємець платник єдиного податку включає до доходу отриману суму коштів від продажу товарів (робіт, послуг) в день її отримання на розрахунковий рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності. Кошти, включені до доходу та переведені на інший розрахунковий рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, не підлягає повторному оподаткуванню єдиним податком.

Иностранец продает квартиру. Что с налогом на доходы?

В соответствии с п. 172.1 ст. 172 Налогового кодекса Украины доход, полученный плательщиком налога от продажи (обмена) не чаще одного раза в течение отчетного налогового года жилого дома, квартиры или их части, комнаты, садового (дачного) дома (включая земельный участок, на котором расположены такие объекты, а также хозяйственно-бытовые сооружения и здания, расположенные на таком земельном участке), а также земельного участка, который не превышает норму безоплатной передачи, и при условии пребывания такого имущества в собственности плательщика налога свыше трех лет, не облагается налогом на доходы физических лиц.

Согласно п. 172.2 ст. 172 Кодекса доход, полученный плательщиком налога от продажи в течение отчетного налогового года более чем одного из объектов недвижимости подлежит налогообложению по ставке, определенной пунктом 167.2 статьи 167 Кодекса (5%).

Пунктом 172.9 ст. 172 Кодекса предусмотрено, что доход от операций по продаже (обмену) объектов недвижимости, которые осуществляются физическими лицами - нерезидентами, облагается налогом согласно настоящей статье в порядке, установленном для резидентов, по ставкам, определенными в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% и/или 20%).

В соответствии с п. 172.5 ст. 172 Кодекса сумма налога определяется и самостоятельно уплачивается через банковские учреждения:

а) лицом, которое продает или обменивает с другим физическим лицом недвижимость – до нотариального удостоверения договора купли-продажи, мены;

б) лицом, в собственности которого находился объект недвижимости, отчужденный по решению суда об изменении владельца и переходе права собственности на такое имущество.

То есть, доход от операций по продаже (обмену) объектов недвижимости, которые находятся в собственности менее трех лет, которые осуществляются физическими лицами - нерезидентами, облагается налогом по ставке 15% и/или 20%.

Если доход, полученный нерезидентом от продажи в течение отчетного налогового года более чем одного из объектов недвижимости, то такой доход облагается налогом по ставке 15% и/или 20% в зависимости от дохода, полученного в отчетном месяце.

Если объект недвижимости находится в его собственности более трех лет, то доход от продажи такой недвижимости не облагается налогом.

Деякі особливості оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власної сільськогосподарської продукції тваринництва

Незалежно від того на яких правах перебуває у фізичної особи земельна ділянка, а саме – на підставі права власності або у користуванні, оподаткування доходу, отриманого такою особою від продажу власної продукції тваринництва, залежить виключно від підтвердження фізичною особою факту самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.

Статтею 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, в яких випадках доходи від продажу власної сільгосппродукції (продукції тваринництва) підлягають оподаткуванню, а в яких – звільняються.

Так, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6 ст. 167 ПКУ.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ).

Податківці про дохід та розрахунки „спрощенця” третьої групи

Юридичні особи - платники - єдиного податку 3 групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари іншим способом, ніж грошовим

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Нагадаємо, що платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Нагадаємо, що бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Отже, юридичні особи - платники - єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом, ніж грошовим.

Відсотки за користування кредитом не включаються до витрат підприємця-загальносистемника

Чи має право підприємець на загальній системі оподаткування включити до витрат проценти за користуванням кредитом і фіксовану плату за надання кредиту?

На це питання ДФСУ відповіла у листі від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПКУ.

Так, відповідно до пункту 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування:

 - витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

 - витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

 - обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

 - суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом;

 - інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності (включаючи витрати на ремонт автомобіля), на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Отже, відсотки за користування кредитом та фіксована плата за надання кредиту не включаються до витрат фізичної особи - підприємця.