Плательщикам единого налога - предпринимателям упрощен порядок учета товарных запасов
23 липня 2015 року набув чинності Закон України від 01.07.2015 р. № 569, згідно якого на підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ не поширюються вимоги щодо:
- ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку,
- забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня
Зазначені норми передбачені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015).
Юрособа, яка відмовляється від сплати єдиного податку 4 групи, повинна надати уточнюючу декларацію
ДФСУ у підкатегорії 108.05 ЗІР відповіла, які дії ЮО у разі самостійної відмови від сплати ЄП четвертої групи або порушення умов застосування спрощеної системи таким платником.
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платника єдиного податку четвертої групи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву.
Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої груп є календарний рік.
Платники єдиного податку четвертої групи щороку самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
При цьому податок сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Таким чином, юридична особа у разі самостійної відмови від сплати єдиного податку четвертої групи має подати за результатами кварталу, в якому відмовляється від сплати такого податку, уточнену декларацію з відповідними уточненнями показників сум єдиного податку, розрахованих на поточний рік. Платник подає заяву про відмову від сплати єдиного податку четвертої групи.
У разі відмови від сплати єдиного податку четвертої групи платник може перейти на загальну систему оподаткування або на сплату єдиного податку третьої групи.
Якщо платник єдиного податку четвертої групи приймає рішення про застосування третьої групи, то не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, в якому заплановано застосування третьої групи платників єдиного податку, він має подати заяву про перехід на сплату єдиного податку третьої групи за умови, що протягом календарного року, який передує періоду переходу на третю групу єдиного податку, таким платником дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Підпунктом 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПКУ встановлено, що у разі коли доход від реалізації продукції сільськогосподарського товаровиробництва, перелік яких визначений п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, за результатами податкового (звітного) року менше 75 відсотків від загального доходу, то платник єдиного податку четвертої групи має перейти на загальну систему оподаткування.
Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, платник єдиного податку четвертої групи, який самостійно виявив, що за результатами податкового (звітного) року не виконуються умови для застосування такої групи, передбачені п. 298.8 ст. 298 ПКУ, має з наступного податкового (звітного) року надавати звітність та сплачувати податки за загальними правилами.
На місце працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, може бути прийнятий інший працівник
На підставі статті 23 КЗпП на місце працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, може бути прийнятий інший працівник з укладенням із ним строкового трудового договору на час перебування основного працівника у Збройних силах України. Міністерство соціальної політики України в своєму листі від 10.06.2015 р. N 231/06/186-15 нагадало, що між роботодавцем та працівником призваним на військову службу зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання виробничих або службових обов'язків. На підставі статті 23 КЗпП на місце працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, може бути прийнятий інший працівник з укладенням із ним строкового трудового договору на час перебування основного працівника у Збройних силах України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є закінчення строку. Укладаючи строковий трудовий договір, працівник надає добровільну згоду на його припинення у визначений сторонами у трудовому договорі строк. Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця. Датою звільнення працівника, що працював на цій посаді за строковим трудовим договором, буде останній день перед днем, в який основний працівник стає до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, що повинно бути відображено у розпорядчому акті роботодавця.
Відкоригований порядок обчислення середньої заробітної плати працівників, яких повторно мобілізували
Кабмін постановою від 29.07.2015 р. № 542 вніс зміни до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати.
Так, працівникам, які були звільнені в запас з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та повторно призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням норм цього Порядку.
У разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Повідомлення про прийняття на работу можна подавати в електронному вигляді
МГУ ДФС – Центральний офіс з ОВП інформує, що в зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) платникам необхідно подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису.
Цей документи подається аналогічно до схеми подачі інших електронних звітних даних згідно чинного законодавства.
Щорічна відпустка після демобілізації
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону України “Про відпустки”).
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України “Про відпустки” визначено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково.
Відповідно до ст. 119 КЗпП України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 433-VIII від 14.05.2015) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З 06.06.2015 Закон України “Про відпустки” доповнено ст. 16-2, яка передбачає надання додаткової відпустки учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Отже, після демобілізації працівник має право отримати на підприємстві, де він працював на час призову, щорічну відпустку за період військової служби.
За розробку нормативних актів по охороні праці відповідає працівник
Держгірпромнагляд у листі від 09.02.2015 р. №620/0/8-6/6/15 наголосив, що розроблення інструкцій з охорони праці на підприємстві має свою певну специфіку та певні особливості, які притаманні кожному окремому підприємству.
Враховуючи, що організація розробки нормативних актів з охорони праці покладається на роботодавця і за недотримання цих вимог роботодавець несе відповідальність, питання застосування або врахування збірника інструкцій з охорони праці на своєму підприємстві є виключною компетенцією роботодавця.
Головною умовою чинності інструкцій з охорони праці є їх відповідність чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів з охорони праці, на основі яких вони розробляються.
Про порядок встановлення штрафних санкцій з ЄСВ
З 1 січня 2015 року Законом України від 28.12.2014 р. № 77–VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» змінено норми, якими регулюється порядок застосування органами фіскальної служби штрафних санкцій із ЄСВ.
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ фіскальними органами здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1020 грн.
Також збільшено розмір штрафів за несплату чи несвоєчасну сплату єдиного внеску для платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 1 січня 2015 року – у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум.
Окрім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Рішення органів фіскальної служби про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених ч. 10, 11 та 12 ст. 25 вищезазначеного Закону, є виконавчим документом.
Звертаємо увагу, що у випадках донарахування органами фіскальної служби або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску після 1 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк орган ДФС про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Також варто зауважити, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів і нарахованої пені не застосовується.
Додатково повідомляємо, що також накладається штраф за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, – у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо повідомлення про прийняття на роботу працівника
ДФСУ у підкатегорії 301.01 ЗІР відповіла, чи потрібно подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу у разі прийняття його на роботу за цивільно-правовою угодою.
Постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється ст. 24 КЗпП.
Додатково ДФС повідомляє, що повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної фіскальної служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими, що не подавалися.
Повідомлення про прийняття на роботу: чи можливо подати поштою?
ДФСУ у підкатегорії 301.01 ЗІР відповіла, чи може страхувальник (роботодавець) подати поштою повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Водночас повідомляємо, що Постанова № 413 не містить посилання на норми подання страхувальником повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою.
Фізособа-єдиник припиняє діяльність: як сплачувати ЄСВ?
Фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, при припиненні підприємницької діяльності нараховують та сплачують єдиний внесок за кожний повний або неповний відпрацьований місяць, в якому подано заяву про припинення підприємницької діяльності – повідомляють фахівці Вовчанської ОДПІ.
Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 5 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зняття з обліку платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Згідно з п. 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування. Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Також звертаємо увагу, що підпунктом 2 пункту 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, визначено, що фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.
При цьому, суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Зауважимо, що розмір єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, складає 34,7% суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний розмір єдиного внеску визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Отже, з вищевикладеним, можна зробити висновок, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховують та сплачують єдиний внесок за кожний повний або неповний відпрацьований місяць, в якому подано заяву про припинення підприємницької діяльності в розмірі, який визначають самостійно, але не менше мінімального страхового внеску.
Розрахунок матеріального забезпечення
Механізм розрахунку середньої зарплати, встановлений новою редакцією Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок №1266), затвердженого постановою КМУ від 26.06.2015 №439, застосовується для обчислення страхових випадків, які настали після 04 липня поточного року.
Основні акценти нововведень:
Допомога по вагітності та пологах, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, в тому числі перші п’ять днів за рахунок коштів роботодавця, розраховуються за однаковим алгоритмом.
Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати становить 12 календарних місяців (замість шести, як було раніше), що передують місяцю настання страхового випадку. Однак підходи до визначення розрахункового періоду для випадків, коли застрахована особа працювала менше 12 місяців, практично не змінилися.
Святкові та неробочі дні не виключаються з розрахункового періоду. Виключаються тільки невідпрацьовані з поважних причин дні, а саме: через тимчасову непрацездатність, відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, а також відпустку без збереження заробітної плати.
Середня заробітна плата обчислюється на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" нарахування єдиного внеску проводиться на суму нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону "Про оплату праці".
Згідно наказу Міністерства фінансів від 20.04.2015 №449 при визначенні видів виплат слід керуватися Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5.
Сума допомоги обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті (святкові та неробочі дні не виключаються).
6. Встановлені обмеження розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах для застрахованих осіб, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців.
До уваги платників ПДВ – функціонування ЄРПН та приймання декларацій відновлено!
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що як повідомляє Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України), сьогодні, 4 серпня 2015 року відновлено функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) та приймання декларацій. Система працює у штатному режимі.
Нагадуємо, що 29.07.2015 набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».
З 4 липня 2015 року змінено порядок розрахунку лікарняних та декретних виплат працівникам
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує наступне, що з 04.07.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №439 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266» (далі – Постанова №439), згідно з якою оновлено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим держаним соціальним страхуванням (Порядок №439).
Відповідно пункту 3 Порядку №439 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або обов’язкові страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування – період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, здійснення підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у такому розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин:
- тимчасову непрацездатність (перебування працівника на лікарняному);
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
- відпустка без збереження заробітної плати.
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Сума страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті (пункт 2 Порядку №439).
При цьому сума денної виплати встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством.
До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що з 01.01.15 базовий податковий (звітний) період по рентній плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному кварталу.
Оскільки, на сьогоднішній день нова форма податкової декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України не затверджена, радимо платникам рентної плати звiтувати за формою, затвердженою наказом ДПА України вiд 24.12.10 №1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України».
Враховуючи, що базовий податковий (звітний) період змінений з місячного на квартальний, платникам запропоновано подавати діючі розрахунки (за місяць) із зазначенням в рядку 1 «податковий період» цифри «6», що буде означати подання розрахунків за ІІ квартал 2015 року із граничним строком подання 10 серпня 2015 року.
При цьому, при заповненні розрахунків рекомендовано:
- у рядку 2.1 «Нараховано збору усього за звітний місяць» розділу ІІ «Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України» необхідно зазначати зобов’язання за звітний квартал;
-в колонці 2.1 «Вид документа (ліцензія або дозвіл)» розділу І вказати ліцензію або дозвіл на радіочастотні ресурси три рази, окремо квітень, травень, червень, у разі дії у відповідному місяці.
Граничним строком сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІІ квартал 2015 року є 19 серпня 2015 року.
Основні рекомендації щодо подання та заповнення податкової звітності наведені в листі ДФС України від 21.07.15 №26476/7/99-99-15-04-01-17 "Про справляння у IІ кварталі 2015 року рентної плати".
Нагадаємо, що згідно із п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації та у разі необхідності може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.
Коли настає відповідальність за подання уточнюючого податкового розрахунку за формою №1ДФ
Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст.50 Таким чином, у разі подання уточнюючих податкових розрахунків за ф. 1-ДФ (одного чи декількох одночасно) з метою виправлення помилок, які призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку, при цьому не пов'язані з виконанням податковим агентом п. 169.4 ст. 169 Кодексу, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень. При цьому відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених у абзаці першому п. 119.2 ст. 119 Кодексу, а не до кожного порушення окремо. Якщо протягом року після накладання штрафу згідно з п. 119.2 ст. 119 Кодексу платник податків подає повторно уточнюючий податковий розрахунок за ф. 1-ДФ, то до такого платника податків застосовується штраф у розмірі 1020 гривень. (Лист ДФС України від 31.10.2014 № 9187/7/99-99-17-02-01-17)
Як правильно обмежити розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю?
Так, відповідно до п. 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок №1266), затвердженого постановою КМУ від 26.06.2015 №439, сума допомоги для таких осіб визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць повинна становити: для допомоги по тимчасовій непрацездатності: - не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку; для допомоги по вагітності та пологах: - не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати - не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку. Алгоритм розрахунку застосовується таким чином: Визначити розмір денної виплати, відповідно до Порядку №1266, із фактично нарахованої заробітної плати за розрахунковий період поділивши на кількість календарних днів зайнятості та помноживши на відповідний відсоток залежно від страхового стажу; Здійснити розрахунок середньоденної виплати обчисленої із мінімальної заробітної плати або двократного розміру мінімальної заробітної плати (для допомоги по вагітності та пологах), встановленої у місяці настання страхового випадку (з 01.01.15 — 1218 грн., з 01.12.15. - 1378 грн.), шляхом ділення її на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44). У разі перевищення розміру денної виплати, обчисленої із фактичної заробітної плати за виплату із мінімальної, у такому випадку застосовується обмеження. Тобто, для розрахунку листка непрацездатності застосовується середньоденна виплата із мінімальної заробітної плати. Що стосується випадків, коли сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то відповідно до роз’яснення Міністерства соціальної політики, викладеного у листі від 08.05.2015 №6811/0/14-15/18, необхідно здійснювати доплату до рівня мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Сума доплати розраховується як різниця між фактичним розміром допомоги та сумою допомоги, розрахованої таким чином: 1218 грн. : 30,44 х 126 к.д. = 5041,26 грн.
Затверджено положення про Державну службу фінансового моніторингу
На засіданні Уряду 29 липня 2015 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України». Акт підготовлено з метою забезпечення належного функціонування Державної служби фінансового моніторингу та її ефективної роботи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Податок на прибуток: один код бюджетної класифікації
Податківці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадали, що Мінфіном об’єднано коди бюджетної класифікації з податку на прибуток підприємств
Міністерством фінансів України наказом від 20.07.2015 р. №651 „Про затвердження змін до бюджетної класифікації” об’єднано коди бюджетної класифікації з податку на прибуток підприємств. Відтак, податок на прибуток та авансовий внесок із цього податку будуть обліковувати за одним кодом бюджетної класифікації. Відповідні зміни внесено до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Мінфіну України від 14.01.11 р. № 11.
При цьому авансові внески з податку на прибуток підприємств, які обліковувалися за відповідними кодами класифікації доходів бюджету, зараховують на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств.
Такі зміни дозволять автоматично об’єднати всі переплати з податку на прибуток в особових картках платників податків, та враховувати їх під час сплати поточних зобов’язань із цього податку.
3 серпня вийшло чергове оновлення OPZ 1.31.4
3 августа 2015 года вышло очередное обновление OPZ 1.31.4 (загрузить >>>).
Это обновление устанавливается на версию 1.31 и старше.
Обновление доступно на сайте Государственной фискальной службы и на сайте OPZ.ORG.UA
Обновление входит в состав установочного пакета "OPZ. Все в одном файле"
Не забывайте после установки обновления проверить "Cправочник документов":
В меню "Довідники" - "Довідник документів" - либо слева поставьте "птичку" отметив все отчеты, либо выберите все нужные вам отчеты и отметьте их "птичкой".
Не забудьте справа нажать кнопку "Зберегти"!
Президент звільнив від податків пенсії сімей загиблих учасників бойових дій
Президент підписав закон, що звільняє від оподаткування пенсії інвалідів Другої світової війни, членів сімей загиблих або зниклих безвісти під час Другої світової війни або антитерористичної операції та деяких інших категорій осіб
Об этом сообщил заместитель главы Администрации президента Ростислав Павленко.
По словам Павленко, данная норма приведет к увеличению расходов из государственного бюджета на 317 млн грн в год.
«Как информирует Министерство финансов, соответствующие расходы оцениваются приблизительно в 317 миллионов гривень в расчете на год», - сказал он.
Закон вступает в силу с 1 сентября текущего года.
Как сообщалось, Закон «О внесении изменений в статью 164 Налогового кодекса Украины относительно налогообложения пенсий инвалидов войны и некоторых других категорий лиц» был принят Верховной Радой 17 июля.
Для платників ПДВ – правильно заповнюйте реквізити платіжного доручення
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платникам податку на додану вартість (далі – ПДВ) автоматично відкриваються рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ.
Відповідно до пункту 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Про деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок №569), рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає Держаній фіскальній службі України (далі – ДФС України) повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС України інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 Порядку №569).
Щодо застосування РРО
На пропозиції підприємницького середовища з метою послаблення податкового тиску на малий та середній бізнес парламентом та Урядом України зроблено дієвий крок назустріч платникам податків.
Прийняті зміни до законодавства України в частині норм застосування реєстраторів розрахункових операцій підприємцями – платниками – єдиного податку ІІ та ІІІ груп при проведені розрахунків за готівку.
Змінами, внесеними Законом України від 01.07.15 №569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій лише платниками другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн. гривень.
Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Зазначені зміни свідчать про довіру держави до таких суб’єктів та дозволяють стимулювати платників податків до добровільного декларування реальних обсягів доходів. Це у свою чергу надасть змогу підприємцям зміцнити своє економічне становище, створити нові робочі місця та, як слідство, призведе до збільшення доходної частини бюджету.
Також, дані зміни послаблять соціальну напругу у суспільстві, стабілізують соціальне становище в країні, дадуть змогу малому та середньому бізнесу спокійно планувати свою діяльність та більш ретельно підготуватись до майбутніх нововведень.
| 
