РРО для надання бібліотечних послуг: потрібно чи ні?
Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області зазначили, що при наданні послуг бібліотеками суб’єктам господарювання дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (п. 13 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій). При цьому, у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, застосування РРО є обов’язковим. В такому разі, суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.
Чи повинні музеї застосовувати РРО при продажу квитків?
Спеціалісти Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадали, що згідно з п. 4 ст. 9 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки. Статтею 1 Закону України «Про музеї та музейну справу» визначено, що музеї — це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. У разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів, на таких суб`єктів господарювання поширюється норма п. 4 ст. 9 Закону щодо незастосування РРО та розрахункових книжок. При цьому, такі суб`єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.
З вересня 2015 року учасники АТО будуть звільнені від сплати військового збору
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу на внесені до законодавства зміни щодо оподаткування військовим збором. Так, на період проведення АТО не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення співробітників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, співробітників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі у АТО. Вказана норма викладена в Законі України від 18.06.2015 року № 548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у антитерористичній операції». Закон набув чинності 9 липня 2015 року та вводиться в дію через 2 місяці з дня набрання чинності. Застосування пільги щодо оподаткування військовим збором можливо за умови підтвердження статусу учасників АТО, визначення яких здійснюється за порядком, розробленим КМУ.
До уваги сільськогосподарських підприємств – платників ПДВ
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України повідомила, що на виконання пункту 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) Казначейством України 29 липня 2015 року платникам – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, у системі електронного адміністрування податку на додану вартість додатково відкриті рахунки.
Ці рахунки призначені для перерахування коштів на спеціальні рахунки таких сільгосппідприємств в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Cуб’єкти господарювання та громадяни мають можливість ознайомитись з відповідями на актуальні питання сьогодення
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє наступне. В електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» («ЗІР»), який розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України sfs.gov.ua, створено новий розділ «Актуальні питання» за посиланням: http://zir.minrd.gov.ua/main/actual/.
У цьому розділі можна ознайомитись з найбільш популярними серед клієнтів Контакт-центру ДФС України запитаннями та відповідями на них.
Розділ «Актуальні питання» оновлюється щоденно.
До уваги платників ПДВ!
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє наступне. Президентом України 28.07.2015 підписано Закон України від 16.07.2015 №643-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон №643), який набрав чинності 29.07.2015 (опубліковано у газеті «Голос України» від 29.07.2015 №135).
Закон №643 спрямований на удосконалення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ), яка з 1 липня 2015 року працює у звичайному режимі.
Державною фіскальною службою України (далі – ДФС України) розроблено «План заходів для забезпечення реалізації норм Закону №643 з удосконалення СЕА», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/208777.html.
Для общесистемщиков: 14 августа – последний день уплаты
Не позднее 14 августа предприниматели, осуществляющие деятельность по общей системе налогообложения, должны уплатить авансовые платежи по налогу на доходы за III квартал 2015 года.
10 августа предельный срок для квартальной отчетности
10 августа предпринимателям установлен предельный срок для представления квартальной отчетности, в частности:
– Налоговой декларации плательщика единого налога – физического лица – предпринимателя за II квартал 2015 года предпринимателями, избравшими третью группу;
– Декларации об имущественном состоянии и доходах за II квартал 2015 года предпринимателями, которые с 1 апреля 2015 года перешли с упрощенной системы налогообложения на общую или зарегистрированы во II квартале 2015 года и применяют общую систему налогообложения;
– Налогового расчета сумм дохода, начисленного (уплаченного) в пользу налогоплательщиков, и сумм удержанного из них налога по форме № 1ДФ за II квартал 2015 года.
Новая форма декларации по плате за землю
Приказом Минфина Украины от 16.06.2015 г. № 560 утверждена новая форма Налоговой декларации по плате за землю (земельный налог и/или арендная плата за земельные участки государственной или коммунальной собственности). Данный приказ вступил в силу 31 июля 2015 года.
ФОП припинений після 08.07.2014: яка декларація подається при отриманні дебіторки
Фізичні особи, щодо яких починаючи з 08.07.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Єдиний державний реєстр) внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, подають податкові декларації за останній звітний період у строки, визначені пунктом 49.18 Податкового кодексу України (ПК), залежно від обраної ними системи оподаткування в період підприємницької діяльності.
За результатами опрацювання відомостей державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця та аналізу карток особових рахунків платників податків до Реєстру самозайнятих осіб вноситься інформація про дату та номер запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця та встановлюється обліковий стан «припинено, але не знято з обліку (КОР пусті або не закриті)».
Тобто доходи, отримані після внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення підприємницької діяльності, є доходами фізичної особи.
Податок на доходи фізичних осіб регулюється нормами розділу IV ПК. Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку (пп. 168.1.3 ПК).
Отже, фізичній особі, щодо якої після 08.07.2014 внесено запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у разі отримання доходів, у т. ч. дебіторської заборгованості, відповідно до вимог розділу IV ПК потрібно подати декларацію про майновий стан та доходи, за звітний календарний рік у терміни, передбачені підпунктом 49.18.5 ПК протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Термін використання РРО. Останні зміни
Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів).
Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим семи років.
У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити його доопрацювання.
Зазначені норми передбачені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015).
Змінено порядок технічного обслуговування РРО, усунення несправностей та пошкодження засобів контролю
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) повинні вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому КМУ;
У разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження необхідно:
- письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування,
- а також протягом двох робочих днів письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити про це фіскальний орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків.
Центри сервісного обслуговування, серед іншого, зобов'язані у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО центри зобов’язані не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
За порушення цієї норми до Центрів застосовується фінансові санкції у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Зазначені норми передбачені Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в "Голосі України" №131 і від 23.07.2015).
При оформленні первинних документів можна використовувати факсиміле
Використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою угодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України
ДФСУ у підкатегорії 136.05 ЗІР відповіла, чи може при оформленні первинних документів, які є підставою для податкового обліку, застосовуватись факсиміле.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами і доповненнями визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити, зокрема особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до абзацу першого п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі – Наказ), первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно з п.п. 2.5 п. 2 Наказу документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Приписами частини третьої ст. 207 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що використання при здійсненні операцій факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою угодою сторін, в якій повинні міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Тобто використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою угодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України.
Які переваги обслуговування через "Клієнт Казначейства-Казначейство"?
Держказначейство повідомило про переваги для клієнтів у витратах на систему дистанційного обслуговування клієнтів через ПТК «Клієнт Казначейства – Казначейство» порівняно з іншими on-line системами
Переваги для клієнтів у витратах на систему дистанційного обслуговування клієнтів через ПТК «Клієнт Казначейства – Казначейство» порівняно з іншими on-line системами полягають у наступному:
- Державна казначейська служба України надає послуги по генерації ключів електронного цифрового підпису безкоштовно;
- використання клієнтами системи дистанційного обслуговування клієнтів через ПТК «Клієнт Казначейства – Казначейство» не потребує абонплати, тобто безкоштовно;
- первинне підключення клієнтів до системи дистанційного обслуговування клієнтів через ПТК «Клієнт Казначейства – Казначейство» безкоштовне;
- підтримка клієнтів щодо використання системи дистанційного обслуговування клієнтів через ПТК «Клієнт Казначейства – Казначейство» безкоштовна.
Вимоги щодо використання захищених носіїв ключової інформації (НКІ) визначено Комплексною системою захисту інформації (КСЗІ) на систему дистанційного обслуговування.
Витрати на (НКІ) є разові та здійснюються за рахунок коштів клієнтів.
Державна казначейська служба України повідомляє, що успішно завершено тестування використання у системі дистанційного обслуговування клієнтів через ПТК «Клієнт Казначейства – Казначейство» надійного засобу НКІ SecureCard, що дозволяє значно зменшити витрати клієнтів на придбання захищених НКІ у випадку роботи декількох користувачів на одній робочій станції у порівнянні з використанням засобів НКІ SecureToken.
Окупність придбаних НКІ, навіть за умови невеликих кошторисних призначень бюджетних установ, становить шість місяців у зв’язку з економією витрат на відрядження, папір, витратні матеріали тощо.
Діє форма декларації з плати за землю
31 июля вступил в силу приказ Минфина от 16 июня 2015 года № 560, которым утверждена форма Налоговой декларации по плате за землю (земельный налог и/или арендная плата за земельные участки государственной или коммунальной собственности).
Декларация состоит из трех разделов:
- расчет суммы земельного налога;
- расчет суммы арендной платы;
- расчет налогового обязательства.
Государственной фискальной службе до вступления приказа в силу поручено обеспечить разработку алгоритмов контроля для приема и автоматизированной обработки налоговой декларации по плате за землю.
Соответственно, утратил силу приказ Миндоходов от 30.12.2013 № 865 «Об утверждении формы Налоговой декларации по плате за землю (земельный налог и/или арендная плата за земельные участки государственной или коммунальной собственности)».
Бюджетні установи можуть вести кореспонденцію рахунків за рекомендаціями міністерств
Міністерства у разі потреби мають право розробляти методрекомендації стосовно порядку застосування положень з бухобліку в установах, які їм підпорядковані, з урахуванням специфіки їх діяльності
Минфин разъяснил, что министерства, другие центральные органы исполнительной власти в случае необходимости могут разработать методические рекомендации относительно порядка отражения операций с активами, капиталом и обязательствами (корреспонденцию счетов) в учреждениях, которые им подчинены, с учетом специфики их деятельности, которые бы не противоречили нормативно-правовым актам Министерства финансов по бухгалтерскому учету и законодательству. Об этом говорится в письме № 31-11420-08-27/15976.
Согласно абз. 2 ч. 2 ст. 56 Бюджетного кодекса бюджетные учреждения ведут бухучет согласно национальным положениям (стандартам) бухучета и другим нормативно-правовым актам относительно ведения бухгалтерского учета в порядке, установленном Министерством финансов.
Согласно ч. 6 ст. 6 Закона о бухучете министерства, другие центральные органы исполнительной власти в пределах своей компетенции в соответствии с отраслевыми особенностями разрабатывают на базе национальных положений (стандартов) бухучета методические рекомендации относительно применения национальных положений.
Состав счетов и субсчетов, которые применяются бюджетными учреждениями, определен Планом счетов.
Согласно п. 3 Плана счетов министерства, другие центральные органы исполнительной власти в случае необходимости имеют право разрабатывать методические рекомендации относительно порядка применения положений по бухгалтерскому учету в учреждениях, которые им подчинены, с учетом специфики их деятельности.
Перечень хозяйственных операций, указанных в Типовой корреспонденции, не является исчерпывающим, поэтому в случае осуществления хозяйственной операции, которая не указана в Типовой корреспонденции, бюджетное учреждение должно руководствоваться Порядком применения Плана счетов, приведенным в приложении 1 к Плану счетов.
ДФС про порядок звітування з податку на прибуток за півріччя 2015 року
Державною фіскальною службою розроблено проект уніфікованої форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, в якій зменшено кількість додатків та передбачено наявність додатка РІ, в якому згруповані різниці, на які збільшується або зменшується фінансовий результат до оподаткування. Про це йдеться у листі ДФСУ від 29.07.2015 р. №27719/7/99-99-19-02-01-17.
Однак, слід врахувати, що на сьогодні чинними є форми таких податкових декларацій:
- з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872;
- з податку на прибуток банків, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 06.02.2014 № 121;
- з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 № 84;
- розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2013 № 610.
Саме тому, ДФС рекомендує до затвердження нової форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств платникам відображати об’єкти оподаткування та податкові зобов’язання з податку на прибуток за звітний період - півріччя 2015 року - у зазначених вище чинних деклараціях.
Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.
При цьому для визначення суми об’єкта оподаткування та податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за новими правилами ДФС рекомендує використовувати проект декларації, та подавати його разом із діючими деклараціями у вигляді доповнення до таких декларацій.
Система електронного адміністрування СЕА ПДВ працює у штатному режимі
Податкові накладні/розрахунки коригування складені до 01.07.2015 року будуть реєструватися в Єдиному реєстрі починаючи з 04.08.2015 без обмеження сумою податку обчисленою за формулою
ДФСУ на своїй сторінці у facebook повідомила, що починаючи з 23:30 03.08.2015, система електронного адміністрування СЕА ПДВ запрацювала у штатному режимі з урахуванням змін внесених Законом України №643.
Податкові накладні/розрахунки коригування складені до 01.07.2015 року будуть реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладених починаючи з 04.08.2015 без обмеження сумою податку обчисленою за формулою.
Податківці нагадали про термін „придатності” податкової накладної
Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Відповідно, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
- ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;
- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
Порядок оподаткування спільної діяльності з 01.01.2015 р.
ДФСУ у листі від 29.07.2015 р. №27555/7/99-99-15-02-01-17 наголошує, що оскільки нова редакція розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи починаючи з 01.01.2015 договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.
Разом з тим цивільним законодавством передбачено обов’язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником простого товариства, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності тощо.
У разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність такий прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума прибутку, отриманого кожним учасником договору простого товариства у межах спільної діяльності є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи – учасника простого товариства.
У 2015 році за фактами корупції в підрозділах ДФС відкрито 414 кримінальних проваджень
Про це повідомив начальник Головного управління власної безпеки Державної фіскальної служби України Юрій Шеремет під час оперативної наради з керівниками регіональних підрозділів. Зазначений показник на 37% перевищує аналогічний за сім місяців минулого року. В тому числі за ознаками хабарництва розпочато 92 провадження (в 1,7 раза більше, ніж у 2014 році).
Порівняно з минулим роком має місце і зростання кількісної складової щодо виявлених кримінальних правопорушень. Так, протягом січня – липня поточного року за матеріалами підрозділів власної безпеки розпочато 354 провадження (майже на 40% більше, ніж у 2014 р.). З них за ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) відкрито 154, за ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) – 53 кримінальних провадження.
Починаючи з червня робота по боротьбі з хабарництвом помітно активізувалася. За матеріалами підрозділів власної безпеки розпочато 87 проваджень, з яких 40 - за перевищення службових повноважень, 13 – безпосередньо за хабарництво. Обвинувальні акти направлено в Дніпропетровській, Львівській, Одеській і Запорізькій областях.
Водночас Юрій Шеремет наголосив на необхідності більш ефективного супроводу кримінальних проваджень. „Ви повинні робити все для досягнення кінцевого результату, а кінцевий результат у нашому випадку - це притягнення винних до кримінальної відповідальності у вигляді міри покарання, що є найкращою профілактикою боротьби з корупцією”, - звернувся він до підлеглих.
Також начальник Головного управління власної безпеки ДФС України повідомив, що задля усунення впливу керівництва на місцях найближчим часом всі працівники власної безпеки будуть вважатися працівниками центрального апарату. У зв’язку з реорганізацією служби їх буде виведено поза штат, а хто залишиться працювати далі, залежатиме від кожного особисто.
Щодо обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для зареєстрованих платників податку
ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС України проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (ΣНакл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та значення усіх її складових, визначених ПКУ, крім показників Σ НаклОтр, Σ Митн та Σ НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року.
Протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума ΣНакл зареєстрованим платникам податку збільшено на:
суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/ 4 квартали (Σовердрафт);
суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (ΣПерепл);
суму від’ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;
суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов’язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.
На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (ΣНакл), обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 ПКУ.
Починаючи з 04.08.2015 реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою ΣНакл
Знято обмеження розміру орендної плати за земельні ділянки
Діє закон, яким внесено зміни до Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності
Відповідно до Закону України від 30.06.2015 р. №557-VIII „Про внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати” вносяться зміни до Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Закон набрав чинності з 24 липня 2015 року (опубліковано в газеті „Голос України” від 23.07.2015 №131).
Законом передбачено, що річна сума платежу за оренду земельних ділянок державної та комунальної власності може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Що подешевшає після скасування імпортного збору
Міністерство економічного розвитку і торгівлі протягом місяця проаналізує дані про вплив додаткового імпортного збору, введеного в лютому, на економіку України, і передасть звіт про доцільність його існування на розгляд уряду.
Про це заявив міністр Мінекономрозвитку Айварас Абромавічус.
У випадку, якщо аналітичні дані свідчитимуть про стабілізацію і про те, що переваги від такого заходу не виправдовують себе, Мінекономрозвитку запропонує скасування тимчасового імпортного збору раніше обумовленого терміну.
Зазначимо, раніше Кабмін планував скасувати додаткове навантаження на імпортерів лише на початку 2016 р.
«Основною причиною ймовірної дострокової відміни, мабуть, стало прагнення скоротити темпи інфляції під тиском Міжнародного валютного фонду», – зазначила заступник гендиректора рейтингового агентства «Кредит-Рейтинг» Ольга Шубіна.
Нагадаємо, що додатковий імпортний збір у розмірі 5-10% стягується за ввезення в Україну всіх товарів, окрім критичного імпорту, починаючи з лютого поточного року. Тобто призводить до подорожчання всіх без винятку закордонних товарів. І помітно підстьобує загальне зростання цін.
Вже за підсумками червня інфляція в Україні досягла 58%. До кінця року експерти очікують, що цей показник буде не нижче 50%.
«Звичайно введення цього збору, як і очікувалося, зменшив обсяг офіційного імпорту, що позитивно відбилося на торговому балансі країни. Однак при такому підрахунку не враховується, що частина імпорту «пішла в тінь», що призвело до зниження надходжень до бюджету», – розповів начальник відділу інвестиційного аналізу аналітичного департаменту інвесткомпанії Pro-Consulting Олександр Ткачов. – Варто також підкреслити, що збір був введений в період найбільшої девальвації гривні, що також відбилося на його ефективності ».
Крім того, як і попереджали аналітики, з введенням додаткового навантаження на імпортерів багато їх них пішли в тінь, про що заявляють навіть офіційні особи.
Природно, імпортери відреагували на подорожчання ввезених товарів підняттям цін на них у роздробі.
Експерти сходяться на думці, що навіть після скасування додаткового імпортного збору ціни на ввезені в Україну товари знизяться далеко не відразу.
«Можу припустити, що, незважаючи на скасування ставок збору, зниження цін буде відбуватися досить повільними темпами. Найбільш швидко ціни будуть опускатися на алкоголь, імпортні продукти харчування, одяг, електроніку», – прогнозує Ольга Шубіна.
Теж саме стосується і медикаментів: роздрібні ціни в аптеках опустяться тільки після того як залишки минулих партій, куплених за вищою для імпортера ціною, будуть розпродані. При цьому величина знижки, за словами Ігоря Ткаченка, залежатиме від закупівельної ціни препарату і курсу іноземної валюти.
«Витяг у розрізі операцій із Системи електронного адміністрування ПДВ» - новий сервіс
Державна фіскальна служба України запровадила електронний сервіс «Витяг в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ»
З метою оперативного отримання інформації платниками з Системи електронного адміністрування ПДВ Державна фіскальна служба України запровадила електронний сервіс «Витяг в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ» (F/J1401901) на «Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з Системи електронного адміністрування ПДВ» (F/J1301901).
З 29 липня деякі реквізити податкової накладної можна не заповнювати
З дати набрання чинності Законом №643-VІІІ при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можна не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 ПКУ як обов’язкові
ДФСУ у листі від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17 повідомила, що з 29 липня (з дати набрання чинності Законом №643-VІІІ) платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 ПКУ як обов’язкові, а саме:
- місцезнаходження (податкова адреса продавця);
- місцезнаходження (податкова адреса покупця);
- номер телефону (продавця та покупця);
- вид цивільно-правового договору, його номер та дата;
- форма проведених розрахунків.
При цьому наявність чи відсутність у податковій накладній/розрахунку коригування заповнених полів реквізитів заголовної частини, які не є обов’язковими, не може бути підставою для виключення такої податкової накладної/розрахунку коригування зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.
Таблична частина податкової накладної/розрахунку коригування, яка визначає опис та номенклатуру товару, до затвердження нової форми податкової накладної/розрахунку коригування заповнюється без змін.
Порядок складання податкових накладних/розрахунків коригування, зазначений в цьому листі, поширюється на податкові накладні/розрахунки коригування, дата складання яких припадає на період, починаючи з дня набрання чинності Законом №643 включно.
Біржові коригування можна використовувати для цілей трансфертного ціноутворення
Інформація про ціни на товари, що склалися на біржі, та біржові котирування може використовуватись як інформаційне джерело для цілей трансфертного ціноутворення
ДФСУ у листі від 18.06.2015 р. №12823/6/99-99-19-02-02-15 повідомила, що інформація про ціни на товари, що склалися на біржі, та біржові котирування може використовуватись як інформаційне джерело для цілей трансфертного ціноутворення.
Крім цього, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, що й платник податків, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій. При цьому для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема, інформацію, доступ до якої наявний тільки в органів державної влади).
За неподання обов'язкової документації про контрольовані операції - штраф
Специалисты ДФС в письме от 07.07.2015 г. № 24525/7/99-99-22-01-02-17 обратили внимание на то, что непредставление налогоплательщиком обязательной документации о проведенных им в течение года контролируемых операциях влечет за собой наложение штрафа в размере 3 % суммы контролируемых операций, по которым не была подана документация, определенная пп. 39.4.8 НКУ, но не более 200 размеров МЗП за все незадекларированные контролируемые операции (п. 120.3 НКУ).
Таким образом, штрафная санкция, предусмотренная п. 120.3 НКУ, применяется фискальным органом к налогоплательщику в следующих случаях:
• если налогоплательщик не предоставил ответ на запрос в соответствии с требованиями п. 39.4 НКУ. Поскольку документация подается налогоплательщиком в произвольной форме, ее непредставлением налоговики считают именно отсутствие ответа налогоплательщика на запрос ГФС в установленный НКУ срок;
• если плательщик предоставил на первый запрос документацию, но не в полном объеме, как предусмотрено пп. 39.4.6 НКУ, ему обязательно направляется дополнительный запрос в соответствии с требованиями пп. 39.4.8 НКУ.
Если же ответ на дополнительный запрос не содержит объем информации, определенной в упомянутом пп. 39.4.6 НКУ, применения штрафных санкций не избежать.
Чи сплачують ПДФО підприємці, які призвані на військову службу?
Мобілізовані фізособи-підприємці звільняються від сплати ПДФО на весь період їх військової служби. Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка
Відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), cамозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України ”Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 року № 3543-XII із змінами та доповненнями, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.
Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.
Цей пункт ПКУ застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 ”Про часткову мобілізацію”, затвердженим Законом України ”Про затвердження Указу Президента України ”Про часткову мобілізацію” від 17 березня 2014 року № 1126-VII.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.01).
За надання доступу до інформаційного продукту нерезидента сплачується ПДВ
При отриманні від нерезидента послуг із надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет резидент-отримувач таких послуг сплачує ПДВ
ДФСУ у листі від 10.04.2015 р. №7695/6/99-99-19-03-02-15 наголосила, що при визначенні місця постачання послуги з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, слід застосовувати положення підпункту "д" пункту 186.3 ПКУ.
Отож, при отриманні від нерезидента послуг з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, резидент - отримувач таких послуг є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ.
Сельскохозяйственные товаропроизводители: налогообложение дивидендов
Листом ДФС України від 16.07.2015 №25910/7/99-99-15-02-01-17 «Про оподаткування дивідендів сільськогосподарських товаровиробників» надано роз’яснення щодо порядку сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів державними унітарними підприємствами – сільськогосподарськими товаровиробниками, які є платниками єдиного податку IV групи.
Так, державні унітарні підприємства - сільськогосподарські товаровиробники, які застосовують четверту групу спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у разі прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язані нарахувати та вносити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.11.ст.57 Кодексу. Винятків щодо несплати авансового внеску, передбаченого п.п. 57.11.2 п.57.11.ст.57 Кодексу, для юридичних осіб – сільськогосподарських товаровиробників Кодексом не передбачено.
Разом з тим, враховуючи положення п.п.57.1 .5 п.57.1 ст.57 Кодексу стосовно того, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток, у разі встановлення контролюючим органом факту несплати або несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток, у тому числі з авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів тягне за собою накладення на платника податків штрафу у порядку ст. 123 Кодексу та пені у порядку ст. 129 Кодексу.
Які умови несплати авансових внесків по податку на прибуток при переході на спрощену систему оподаткування
У січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік. Такі норми встановлено пунктом 9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (обрання третьої групи платника єдиного податку) шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України).
У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 Податкового кодексу України).
Що стосується переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, то сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи не пізніше 20 лютого поточного року подають до контролюючих органів документи, визначені у п.п 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України).
Отже, підставою для припинення сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток платником, який перейшов на спрощену систему оподаткування, є реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
| 
