Яценюк заявляет о необходимости 100% обновления кадрового состава фискальной службы
Премьер-министр Украины Арсений Яценюк поручил приступить к созданию абсолютно новой фискальной службы Украины по примеру Национальной полиции.
"Нам нужно принять сложное, но единственно правильное решение — фактически 100% обновление всего кадрового состава (фискальной службы — ИФ)", — сказал А.Яценюк на коллегии Министерства финансов в понедельник в Киеве.
Премьер призвал сократить количество сотрудников, убрать ряд ненужных функций, внедрить электронные сервисы, изменить систему проверок, но при этом оставить существующий фонд зарплаты.
По его словам, набор в новую структуру будет проходить по конкурсу, и нынешние сотрудники также могут попасть в новую структуру. В качестве примера он назвал Национальную полицию, где 10% кадрового состава — действующие сотрудники МВД, которые прошли все этапы проверки.
"Построили Национальную полицию — будем строить и Национальную фискальную службу", — сказал премьер.
Глава Государственной фискальной службы Роман Насиров сообщил, что штатная численность его службы — 58 000 человек (из них 2 000 — в центральном аппарате), ещё 5 000 работают в Госфининспекции.
За несвоєчасне подання або неподання форми №1ДФ – штраф
Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Таким чином, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку за формою №1ДФ за 2 квартал 2015 року податкові агенти повинні надати до територіальних органів ДФС області за місцем свого розташування з 1 липня по 10 серпня поточного року.
Згідно з пунктом 119.2 статті 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 Кодексу.
Юрособа, яка відмовляється від сплати єдиного податку 4 групи повинна подати уточнену декларацію
ДФСУ у підкатегорії 108.05 ЗІР відповіла, які дії ЮО у разі самостійної відмови від сплати ЄП четвертої групи або порушення умов застосування спрощеної системи таким платником.
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платника єдиного податку четвертої групи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву.
Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої груп є календарний рік.
Платники єдиного податку четвертої групи щороку самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
При цьому податок сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Таким чином, юридична особа у разі самостійної відмови від сплати єдиного податку четвертої групи має подати за результатами кварталу, в якому відмовляється від сплати такого податку, уточнену декларацію з відповідними уточненнями показників сум єдиного податку, розрахованих на поточний рік. Платник подає заяву про відмову від сплати єдиного податку четвертої групи.
У разі відмови від сплати єдиного податку четвертої групи платник може перейти на загальну систему оподаткування або на сплату єдиного податку третьої групи.
Якщо платник єдиного податку четвертої групи приймає рішення про застосування третьої групи, то не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, в якому заплановано застосування третьої групи платників єдиного податку, він має подати заяву про перехід на сплату єдиного податку третьої групи за умови, що протягом календарного року, який передує періоду переходу на третю групу єдиного податку, таким платником дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Підпунктом 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПКУ встановлено, що у разі коли доход від реалізації продукції сільськогосподарського товаровиробництва, перелік яких визначений п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, за результатами податкового (звітного) року менше 75 відсотків від загального доходу, то платник єдиного податку четвертої групи має перейти на загальну систему оподаткування.
Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, платник єдиного податку четвертої групи, який самостійно виявив, що за результатами податкового (звітного) року не виконуються умови для застосування такої групи, передбачені п. 298.8 ст. 298 ПКУ, має з наступного податкового (звітного) року надавати звітність та сплачувати податки за загальними правилами.
ДФС о декларуванні доходу підприємця-платника єдиного податку турагента
Доходом фізичної особи - підприємця платника єдиного податку турагента, який надає послуги по агентському договору, є розмір отриманого нагородження.
Вовчанська ОДПІ повідомила, що доходом фізичної особи - підприємця платника єдиного податку турагента, який надає послуги за агентським договором, є розмір отриманої винагороди.
Також зазначено, що у книзі доходів та витрат відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.
Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).
Яка сума вважається доходом юрособи у випадку використання платіжних терміналів
ДФСУ у підкатегорії 108.01.02 ЗІР відповіла, яка сума вважається доходом ЮО - платника ЄП у разі використання для розрахунків платіжних терміналів: загальна сума розрахунків чи сума, що надійшла на розрахунковий рахунок за мінусом комісії банку.
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком).
Довідник пільг станом на 01.07.15 р.
Державна фіскальна служба затвердила Довідник пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів, станом на 01.07.15 р., а саме:
– Довідник № 75/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
– Довідник № 75/2 інших податкових пільг.
При заповненні Звіту про суми податкових пільг за шість місяців 2015 року (останній строк здачі звіту – 7 серпня 2015 року) слід користуватися зазначеними довідниками.
Листи ДФС від 27.07.15 р. № 75/1 та № 75/2.
Операції з нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій
Правила про трансферному ціноутворенні здаються більш привабливими тепер, коли в результаті податкової реформи режим роботи з нерезидентами з нізконалогових юрисдикцій був у багатьох аспектах посилений.
Згідно з новими правилами (пп. 140.5.4 і 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 НК), що допускає кілька винятків, фінансовий результат при наявності неконтрольованих операцій з нерезидентами з нізконалогових юрисдикцій підлягає збільшенню:
- На суму 30% вартості придбаних у таких осіб товарів, у тому числі необоротних активів, робіт і послуг,
- На суму витрат з нарахування роялті у повному обсязі. У зв`язку з тим, що в переліку нізконалогових юрисдикцій (додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 р № 449-р) виявилися не тільки офшори, а й неофшорного, цілком благополучні в плані податкового режиму країни, з якими українські компанії торгують давно і активно (Болгарія, Грузія, Молдова, Узбекистан та ін.), ці правила можуть розглядатися як торговельний бар`єр. Але не про це зараз мова.
Звичайно, в тих випадках, коли операції з резидентами цих країн є контрольованими, застосовуються правила про ТЦО, порогові показники для застосування яких зараз надзвичайно низькі.
Однак досить часто йдеться про виплату роялті або придбанні невеликих партій товару, разових або нерегулярних послуг, які в рамках одного періоду не досягають розмірів, необхідних для застосування до них правил про ТЦО як до контрольованих операціях. У таких випадках уникнути застосування наведених вище правил про збільшення фінансового результату можна, якщо операція не є контрольованою і сума витрат у цих операціях підтверджується платником податку за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 НК (іншими словами, за правилами ТЦО), але без подання звіту. Що означає це "підтверджується платником податку за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 НК, але без подання звіту"?
Умови незастосування коригування
По-перше, тягар доведення відповідності договірної ціни звичайною ціною у операціях з нерезидентами з нізконалогових юрисдикцій покладається в цьому випадку на платника податків, а не на податковий орган за загальним правилом п. 14.1.71 ПК.
По-друге, на відміну від загального підходу в ТЦО, що передбачає коригування ціни до рівня звичайної, тут можливий більш суворий підхід. Норма про підтвердження витрат за правилами звичайних цін сформульована таким чином, що допускає строге по відношенню до платника податків тлумачення: платник податків повинен підтвердити, що враховані ним витрати сформовані в результаті придбання товарів (робіт, послуг) за цінами, відповідними рівню звичайних цін. Якщо виявляється невідповідність, то правило про 30-% коригуванню для витрат на товари (роботи, послуги) і 100-% коригуванню для роялті застосовується до всіх таких витрат.
Узгодження цін у контрольованих операціях: оновлено Порядок
Затверджено Порядок попереднього узгодження цін у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення.
Зокрема, встановлено, що для проведення процедури узгодження цін платник податків (незалежно від того, чи звертався він щодо попереднього розгляду відповідного питання або незалежно від його результатів) подає до ДФС заяву, а також:
- документацію з трансфертного ціноутворення, яка повинна містити інформацію, визначену підпунктами "а" - "ж" підпункту 39.4.6 ПК;
- копії установчих документів платника податків;
- дані бухгалтерського обліку та фінансову звітність платника податків за останні три звітних (податкових) періоди (роки);
- опис поточних податкових спорів, які стосуються предмета узгодження (за наявності);
- документ, який підтверджує, що сторона контрольованої операції - нерезидент є резидентом відповідної держави;
- опис впливу міжнародного договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною та іноземною державою, податковим резидентом якої є контрагент в контрольованій операції, на предмет узгодження (за наявності такого договору (конвенції);
- результати аналізу можливого впливу умов договору про узгодження цін на розмір податкових зобов`язань сторін контрольованої операції;
- копії документів, що підтверджують факт звернення із заявою про проведення процедури узгодження цін (у разі такого звернення) контрагента платника податків у контрольованій операції до іноземного державного органу, уповноваженого стягувати податки і збори в державі, резидентом якої є сторона контрольованої операції;
- копію документа, що підтверджує повноваження представника (представників) платника податків, який (які) братиме (братимуть) участь у процедурі узгодження цін;
- пропозиції щодо порядку, строків подання та переліку документів, які підтверджують дотримання платником податків узгодженого порядку визначення цін.
У разі потреби платник податків має право подати, а ДФС має право затребувати інші документи і матеріали, що містять інформацію, необхідну для проведення процедури узгодження цін та укладення відповідного договору.
Заява, документи і матеріали, необхідні для проведення процедури узгодження цін, готуються державною мовою. У разі подання разом із заявою документів, підготовлених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів на державну мову.
Для проведення процедури узгодження цін, за результатом якої укладаються договори, що мають двосторонній або багатосторонній характер, платник податків одночасно подає копії документів та матеріалів, перекладені на англійську мову.
Постанова КМУ від 17.07.15 р. № 504 набула чинності з 25.07.15 р. („Урядовий кур’єр" від 25.07.15 р. № 134).
Облік податку на прибуток та авансового внеску з нього здійснюватиметься за одним кодом бюджетної класифікації
Внесено зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Мінфіну від 14.01.11 р. № 11, якими із Класифікації доходів бюджету були вилучені коди із 11023100 по 11024600, таким чином прибравши всі коди доходів бюджету, що стосувалися сплати авансових внесків із податку на прибуток.
Мінфін констатує, що об’єднання кодів бюджетної класифікації з податку на прибуток підприємств було прийнято для системного вирішення проблеми переплат із податку на прибуток.
Усі платежі з податку на прибуток здійснюватимуться за такими кодами:
- 11020100 - Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;
- 11020200 - Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;
- 11020300 - Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;
- 11020400 - Податок на прибуток від казино, відеосалонів, гральних автоматів, концертно-видовищних заходів;
- 11020500 - Податок на прибуток іноземних юридичних осіб;
- 11020600 - Податок на прибуток банківських організацій, уключаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
- 11020700 - Податок на прибуток страхових організацій, уключаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
- 11020900 - Податок на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів і громадських об`єднань;
- 11021000 - Податок на прибуток приватних підприємств;
- 11021100 - Інші платники податку на прибуток;
- 11021300 - Реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;
- 11021400 - Надходження від підприємств податку на прибуток, одержаного від виконання інноваційних проектів;
- 11021500 - Податок на прибуток, одержаний за рахунок знижувального коефіцієнта 0,8 до норм амортизації;
- 11021600 - Податок на прибуток фінансових установ, уключаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій.
Переваги подання звітності в електронному вигляді
Надання платниками податків податкових декларацій (розрахунків) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, забезпечує суб’єктам господарювання наступні переваги.
1. Всебічну економію ресурсів та удосконалення бізнес-процесів на підприємстві.
Ведення електронного документообігу на підприємстві істотно зменшує обсяги паперової бухгалтерської документації, економить час співробітників і витрати підприємства, пов’язані з укладанням договорів, оформленням платіжних документів, та їх пересиланням.
Документи можуть бути підписані електронним цифровим підписом (далі – ЕЦП) і передані за призначенням протягом декількох секунд.
2. Простота і зручність використання
Використання ЕЦП доступне будь-якій людині незалежно від рівня володіння персональним комп’ютером, освіти та роду занять.
3. Конфіденційність інформації
Конфіденційність інформації (неможливість доступу до неї будь-якої особи, що не володіє секретним кодом) забезпечується завдяки надійним криптографічним перетворенням.
4. Безпека інформації
Безпека використання ЕЦП гарантується тим, що надійні засоби, які використовуються для роботи з ЕЦП, проходять експертизу у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.
5. Можливість ведення електронного документообігу з державними структурами
Зручність використання одних і тих ж засобів ЕЦП при обміні даними з усіма міністерствами, відомствами, при поданні звітності у будь-які контролюючі органи, що приймають звіти в електронній формі на території Україні.
6. Ведення ділових відносин на сучасному рівні
Використання ЕЦП істотно прискорює проведення будь-яких комерційних операцій і виключає необхідність додаткових зустрічей і багатогодинних переговорів.
Повна інформація щодо порядку надання звітності в електронному вигляді розміщена на офіційному порталі Державної фіскальної служби України на головній сторінці у розділі «Електронна звітність» (електронні сервіси) за електронною адресою:
http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/.
Платникам податків для користування!
Вовчанська ОДПІ звертає увагу платників податків, що відповіді на актуальні питання щодо системи електронного адміністрування податку на додану вартість розміщені на офіційному порталі Державної фіскальної служби України за електронною адресою:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63825.html
Щодо оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника
Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 р., розділ III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу викладено у новій редакції.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п. 18 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу за операціями, по яких витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об'єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування.
Отже, починаючи з 01.01.2015 р. проводиться зменшення фінансового результату до оподаткування на суму поверненої поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку до 01.01.2015 р. від осіб, які не є платниками податку на прибуток, та включеної до складу доходів при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток до цієї дати. (Роз’яснення надано листом ДФСУ від 18.06.2015 р. №12810/6/99-99-19-02-02-15).
Президент підписав Закон щодо удосконалення функціонування системи електронного адміністрування ПДВ
Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».
Закон №643-VIII, який Верховна Рада прийняла 16 липня з ініціативи Кабінету Міністрів України, зокрема, спрямований на удосконалення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка з 1 лютого поточного року працювала у тестовому режимі, а з 1 липня переведена у звичайний режим роботи.
Так, скорочено перелік реквізитів податкової накладної, які втратили актуальність у зв'язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ; надається можливість складання раз на місяць (в останній день місяця) зведених податкових накладних у разі здійснення постачання товарів (послуг), постачання яких має безперервний або ритмічний характер (як платникам, так і неплатникам ПДВ).
Крім цього, запроваджується надання платнику податку на його запит інформації про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом надсилання електронного повідомлення.
Встановлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ не поширюється дія Закону України «Про виконавче провадження», зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт, звернено стягнення.
Вимоги, сформовані відповідно до Закону «Про виконавче провадження» до набрання чинності цим Законом щодо коштів, які перебувають на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ, вважаються анульованими.
При цьому передбачається зняття протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності Законом, що надійшов на підпис, органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, арешту з коштів, що перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, на які були сформовані вимоги відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім абзаців двадцять сьомого – одинадцятого підпункту 3 пункту 11 розділу І (щодо застосування штрафних санкцій за завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних), які набирають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності цим Законом.
Уряд прорідив перелік платних адмінпослуг, які надаються Мінфіном
Кабмін скоротив затверджений його постановою від 06.04.2011 № 352 перелік платних адміністративних послуг, які надаються Мінфіном, виключивши з нього такі послуги як:
- видача ліцензії на провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів (вартістю 1 мінімальна зарплата);
- видача копії ліцензії на провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів (1 нмдг);
- переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів (5 нмдг);
- видача дубліката ліцензії на провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів (5 нмдг).
При цьому визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з виготовлення бланків цінних паперів та визначається періодичність здійснення Міністерством фінансів планових заходів державного нагляду (контролю)» від 03.06.2009 № 546 та зміни до неї.
Зазначені кроки пов’язані зі скасуванням Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775-III, згідно з яким діяльність із виготовлення бланків цінних паперів підлягала обов’язковому ліцензуванню.
У свою чергу новий чинний на сьогодні Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII такого обов’язку не передбачає.
Діє сервіс «Анулювання реєстрації платників ПДВ»
Вовчанська ОДПІ звертає Вашу увагу, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє сервіс «Анулювання реєстрації платників ПДВ».
Він надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду.
Вхід до даного електронного сервісу здійснюється за адресою: http://sfs.gov.ua/anulir_new.
Реєструємося у контролюючих органах по спрощеній процедурі
З метою спрощення умов ведення бізнесу зменшено до одного дня строк державної реєстрації юридичних осіб та взяття на облік в органах ДФС юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. На сьогодні процедура відкриття бізнесу триває один день та складається з 5 етапів.
Тобто на сьогодні отримати витяг з ЄДР з даними про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця та взяття на облік в органах ДФС можливо не пізніше наступного робочого дня з дня подачі документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації.
Нагадуємо про реєстрацію РРО в органах державної фіскальної служби
Для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі за текстом – РРО) суб’єкт господарювання (або ним уповноважена особа) звертається до органу ДФС за основним місцем обліку платника податків.
Порядок подачі заявок та перелік документів, які необхідно подавати для реєстрації РРО, строки реєстрації, визначені в Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417. Реєстрація РРО в органах ДФС проводиться протягом 3-х робочих днів.
Нагадуємо, що для реєстрації РРО суб’єкт господарювання (далі за текстом - СГ) подає до органу ДФС:
- заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО (далі – реєстраційна заява);
- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
- копію договору СГ з центру сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Держстат затвердив нові форми звітності з праці на 2016 рік
Затверджено форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) та № 1-ПВ (квартальна) "Звіт із праці" та вводяться у дію, починаючи:
- зі звіту за січень 2016 року – форма № 1-ПВ (місячна) "Звіт із праці".
- зі звіту за І квартал 2016 року – форма № 1-ПВ (квартальна) "Звіт із праці".
Наказ Держстату від 21.07.15 р. № 172 набув чинності з дня прийняття.
За підприємництво без державної реєстрації передбачена відповідальність
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі за текстом – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Порядок створення державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб’єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається ГКУ та іншими законами.
Звертаємо увагу, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (тобто від 17 000 до 34 000 грн) громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах - тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 34 000 до 85 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 17 000 до 34 000 грн).
Закон № 643-VIII щодо удосконалення функціонування СЕА ПДВ вже в дії
З 29.07.15 р. набув чинності Закон від 16.07.15 р. № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість»
Цей Закон, зокрема, спрямований на удосконалення функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, яка з 1 лютого поточного року працювала у тестовому режимі, а з 1 липня переведена у звичайний режим роботи.
Так, скорочено перелік реквізитів податкової накладної, які втратили актуальність у зв`язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ; надається можливість складання раз на місяць (в останній день місяця) зведених податкових накладних у разі здійснення постачання товарів (послуг), постачання яких має безперервний або ритмічний характер (як платникам, так і неплатникам ПДВ).
Крім цього, запроваджується надання платнику податку на його запит інформації про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ шляхом надсилання електронного повідомлення.
Встановлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ не поширюється дія Закону «Про виконавче провадження», зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт, звернено стягнення.
Вимоги, сформовані відповідно до Закону «Про виконавче провадження» до набрання чинності цим Законом щодо коштів, які перебувають на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ, вважаються анульованими.
При цьому передбачається зняття до 04.08.15 р. органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, арешту з коштів, що перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, на які були сформовані вимоги відповідно до Закону «Про виконавче провадження».
Закон від 16.07.15 р. № 643-VIII набув чинності з 29.07.15 р., крім абзаців 7 – 11 пп. 3 п. 11 розділу І (щодо застосування штрафних санкцій за завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН), які набирають чинності з 01.08.15 р. („Голос України" від 29.07.15 р. № 135).
Документи, які набули чинності 29 липня 2015 року
Уточнено Порядок видачі НБУ ліцензій на розміщення інвалюти за кордоном
Внесено зміни до Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України.
Зокрема, цими змінами передбачено, що фізособа-резидент, яка під час перебування за кордоном відкрила банківський рахунок і розмістила на ньому валютні цінності, після повернення в Україну повинна отримати відповідну валютну ліцензію:
- не пізніше 24 місяців із дати її повернення в Україну (якщо перебування за кордоном тривало не менше 183 днів поспіль);
- не пізніше 2 місяців із дати її повернення в Україну (якщо перебування за кордоном тривало менше 183 днів поспіль).
Крім того, фізособа, яка змінила свій статус з нерезидента на резидент, також повинна отримати валютну ліцензію упродовж 24 місяців з дати зміни такого статусу.
Протягом зазначених строків фізособа має право розміщувати валютні цінності на такому рахунку без ліцензії (за винятком переказу коштів з України на такий рахунок, що потребуватиме отримання ліцензії).
Строк дії ліцензії не може перевищувати одного року (для юросіб та фізосіб-підприємців) та трьох років (для фізосіб, які не є підприємцями).
Постанова НБУ від 24.07.15 р. № 479 набула чинності з 28.07.15 р.
Зарплата працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення АТО, збільшиться на 50 %
Кабмін установив, що працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах її проведення, заробітна плата за фактичний час перебування в таких районах підвищується на 50 відсотків (за наявності підтвердних документів).
Також керівникам інших суб’єктів господарювання рекомендовано передбачити в колективних договорах норму щодо виплати їх працівникам підвищеного розміру заробітної плати за участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах її проведення.
Постанова КМУ від 22.07.15 р. № 522 набуде чинності з дня опублікування.
НБУ про повернення банківських строкових вкладів за договорами, укладеними до 06.06.15 р.
З 06.06.15 р. набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів" (далі – Закон).
Законом внесені зміни, зокрема до ст. 1060 ЦК, відповідно до яких дострокове повернення вкладу та нарахованих процентів за ним можливе виключно у випадку, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. Водночас пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону встановлено, що його положення не застосовуються до договорів банківського строкового вкладу, укладених до набрання ним чинності.
Тобто відповідно до положень ст. 1060 ЦК в редакції, що діяла до 06.06.15 р., банк був зобов`язаний достроково видати вклад (або його частину), що внесений на умовах його повернення зі спливом строку, на першу вимогу вкладника - фізособи та незалежно від того, чи був такий обов`язок банку зазначений у договорі банківського строкового вкладу.
У зв`язку з цим звертаємо увагу, що для договорів, які були укладені до 06.06.15 р. та строк дії яких закінчився або закінчується після зазначеної дати, у разі, якщо їх умовами передбачено продовження дії на певний строк або до настання певних обставин, або такі договори продовжують діяти на умовах вкладу на вимогу в силу закону, це означає, що вони укладені до набрання чинності Закону. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих за ним процентів до спливу строку повинно здійснюватись банком на першу вимогу вкладника - фізособи. Зміна умов повернення банківських строкових вкладів за вищевказаними договорами можлива лише шляхом внесення змін до таких договорів за взаємною згодою їх сторін.
Лист ДФС від 23.07.15 р. № 18-01012/51669.
| 
