«Гаряча лінія» на тему: «Актуальне по єдиному соціальному внеску»

Днями в приміщенні Вовчанської ОДПІ відбулася чергова «гаряча лінія»  на тему: «Актуальне по єдиному соціальному внеску» за участі заступника  начальника інспекції Ірини Романцової.

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання, які надходили від платників під час проведення сеансу телефонного зв’язку.  

Чи треба підприємцю здавати звіт із ЄСВ за відсутності працівників?

Відповідь: Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону про ЄСВ обов’язок подавати звітність покладено на платників єдиного внеску. А як відомо, форму №Д4 підприємці формують саме як платники-роботодавці. В зазначеному випадку підприємець  не має статусу роботодавця, визначеного в п.1 ч.1 ст.4 згаданого Закону.

Чітко відповідь по даному питанню зазначено в п.11 р.11 Порядку №435 згідно з яким фізичні-особи підприємці у яких немає найманих працівників і виплат фізособам за послуги (роботи) за ЦПД, звіту за формою №Д4 не подають.

Чи підлягають поверненню сплачені суми єдиного внеску  у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь?

Відповідь: Відповідно до п. 8 р.V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому, період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту.

Чи повинна сплачувати єдиний внесок  ФОП на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Відповідь: Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зобов’язана щомісяця сплачувати єдиний внесок у розмірі 36,6 % , 36,21 % або 38,11 %.

При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Чи буде застосовуватись до платників єдиного внеску фінансова та адміністративна відповідальність у разі несвоєчасного нарахування єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата?

Відповідь: Страхувальник, який своєчасно не нарахував єдиний внесок до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата і зробив донарахування за попередній період несе фінансову та адміністративну відповідальність згідно чинного законодавства. Штрафи застосовуються відповідно ст..165-1 КпАП:

За перше правопорушення від 510 грн. до 680 грн.;

За повторне – від 680грн. до 850 грн.

Адміністративні санкції застосовуються тільки після складання протоколу про адмінправопорушення.  працівниками органу ДФС.

Який розмір єдиного внеску застосовують роботодавці – юридичні особи при нарахуванні суми допомоги по вагітності та пологах працюючим інвалідам?

Відповідь: Роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи нараховують єдиний внесок працюючим інвалідам на суми нарахованої допомоги по вагітності та пологах у розмірі 8,41 відсотка та утримують із зазначених сум єдиний внесок у розмірі 2 відсотка.

Система електронного адміністрування працює в звичайному режимі

Починаючи з 01.07.2015 року Система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в звичайному режимі.

Начальник відділу оподаткування та контролю об’єктів і операцій Вікторія Косівцова під час проведення засідання «круглого столу» зосередила увагу на змінах, які відбулися у функціонуванні системи електронного адміністрування ПДВ. 

Так, з переходом системи на звичайний режим:

- реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється із застосуванням обмеження сумою, визначеною за формулою відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Податкового кодексу України (далі – формула). Тобто, з 1 липня 2015 року податкові накладні/розрахунки коригування можуть бути зареєстровані в ЄРПН на суму „вхідного” ПДВ, зазначеного в отриманих податкових накладних та податку, сплаченого на митниці. У випадку недостатності цієї суми для забезпечення реєстрації платнику необхідно поповнити свій рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ на суму недостачі;

- скасовано норму незастосування штрафу у розмірі 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, за порушення платниками податку до 15 днів терміну реєстрації податкових накладних, та розрахунків коригування до них в ЄРПН.

Система електронного адміністрування ПДВ працює  без перерв на святкові та вихідні дні та забезпечує в розрізі платників податку автоматичний розрахунок суми по формулі.

Для уникнення відволікання обігових коштів платників ПДВ передбачено збільшення суми податку(формули), на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі :

- протягом тестового періоду (та в подальшому) – за бажанням платника на суму від’ємного значення, яке виникло за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року;

- 1 липня 2015 року – на суму середньомісячного розміру податку, задекларованого та погашеного платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців (так званий „овердрафт”);

- до 10 липня 2015 року – на суму надміру зарахованих до бюджету коштів станом на 1 липня 2015 року.

«Введення системи електронної системи адміністрування ПДВ, перш за все, дає змогу унеможливити формування фіктивного кредиту та отримання  неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, скорочує обсяг тіньової економіки та витрати держави на адміністрування ПДВ, а також зменшує кількість звірок та перевірок для платників»,- підсумувала Вікторія Миколаївна.

У фіскальному чеку не відображено 5% акцизного збору: яка передбачена відповідальність?

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 3.5 розд. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом № 614, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.

Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.

Згідно із п. 2.1 розд. 2 Положення № 614, у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

- вчинене вперше - 1 гривня;

- вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення - у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Семінар на тему «Трудові відносини. Протидія виплаті заробітної плати в «конвертах»

Нещодавно в приміщенні Вовчанської ОДПІ відбувся семінар з платниками податків за участі начальника відділу доходів і зборів Світлани Числової. Тема зустрічі: «Легалізація заробітної плати».

«Посадові особи інспекції на зустрічах з суб’єктами господарювання, при особистому спілкуванні з керівництвом підприємств, організацій, обговорюють питання щодо детінізації доходів і офіційного оформлення зайнятості працівників. В першу чергу, це стосується виявлення і запобігання виплаті прихованої від оподаткування заробітної плати, використання праці найманих робітників без належного оформлення трудових відносин, використання різноманітних схем мінімізації фонду оплати праці з метою ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб і єдиного соціального внеску», - під час зустрічі повідомила Світлана Петрівна.

Проведення спільної роботи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам і ліквідація зарплатних боргів є вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Громадяни і досі віддають перевагу нелегальній сумі в «конверті», ніж легальній заробітній платі та офіційному працевлаштуванню, забуваючи про велику ціну цих вчинків не дбаючи про майбутнє. Керівники підприємств, з метою мінімізації податків, офіційно виплачують працівникам мінімальну заробітну плату, або навіть і меншу. Отже проблема легалізації заробітної плати є достатньо серйозною і рішення її є першочерговим питанням.

З метою усунення причин, які створюють передумови для мінімізації заробітної плати та скорочення надходжень до бюджету податку на доходи фізичних осіб на постійній основі проводиться робота щодо недопущення зменшення оплати праці, виплати зарплати в «конвертах» та скорочення  відрахувань до бюджету.

Заступник начальника інспекції зазначила, що кожен найманий працівник має право вимагати від роботодавця виплати гідної та легальної заробітної плати. Кожна гривня податку із заробітної плати, що надійде до бюджету, впливає на забезпечення пенсії у майбутньому. «Тому слід пам’ятати, що неоформлення належним чином трудових відносин з найманими працівниками є порушенням законодавства про працю. То ж давайте спільно дбати про майбутнє не тільки своє, а й людей, які нас оточують і з нами працюють»,- зазначила в кінці зустрічі Світлана Числова.

Релігійні організації звільнені від податку на нерухомість

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє про те, що з 1 липня  2015 року набирає чинності Закон України  від 14.05.2015 №420, який передбачає звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій

Відповідно до змін перелік  об'єктів, що не підлягають оподаткуванню доповнений об'єктами нерухомості, що знаходяться у власності релігійних організацій, статути  яких зареєстровані у встановленому законом порядку.

Така нерухомість повинна використовуватися виключно для забезпечення їх статутної діяльності. Під це звільнення підпадають і засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо). Проте, дана норма не стосується об'єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича  та господарська діяльність.

Актуальна інформація щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що згідно з пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється без обмеження сумою податку на додану вартість (далі – ПДВ), обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу.

Враховуючи зазначене, з 00 години 00 хвилини 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала у звичайному режимі (лист Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) від 14.07.2015 №25450/7/99-99-19-03-01-17 «Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ»).

З 01.07.2015 реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму ПДВ, обраховану за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу.

Звертаємо увагу, що актуальна інформація, пов’язана з функціонуванням системи електронного адміністрування ПДВ, розміщена на головній сторінці офіційного порталу ДФС України (банер «Податкові зміни 2015» – підрозділ «Електронне адміністрування ПДВ») за посиланням:  http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/.

Харківські юристи фіскальної служби захистили інтереси держави на більш ніж 800 мільйонів гривень

Більше 1000 виграних справ у судах різних інстанцій, загальна сума розглянутих на користь держави справ  - 845,8 млн. грн., такі результати роботи юристів фіскальної служби регіону за півроку.

В Головному управлінні ДФС Харківської області відзначають, робота юридичних підрозділів направлена на захист економічних інтересів держави та  якісне правове забезпечення  діяльності фіскальних органів.

Так, нещодавно, Харківським апеляційним адміністративним судом було залишено без змін постанову окружного адміністративного суду, якою відмовлено в задоволенні позову  однієї з харківських фірм до фіскальної служби області.

Позов стосувався скасування податкових повідомлень-рішень та штрафних санкцій на загальну суму 2,2 мільйони гривень.

Як розповіли юристи відомства, судом апеляційної інстанції підтверджено правомірність проведення планової виїзної перевірки, під час якої податківці встановили відсутність факту здійснення  господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Так, позивач - приватне підприємство, яке займалося грузоперевезеннями,  навіть не  в змозі було надати правильно оформлені товарно-транспортні накладні та належну документацію. Одного з контрагентів взагалі не виявилося за юридичною адресою. А ось друге підприємство-контрагент надало документацію, де згідно товарно-транспортних накладних водій здійснював перевезення вантажу кожного дня з одного міста в друге, при цьому долаючи багато сотень кілометрів, що унеможливлює, з урахуванням часу в дорозі, здійснення фізичного переміщення автомобіля.

Тож правовики дійшли висновку, що усі операції, які здійснювало підприємство-відповідач,  мали на меті штучне формування валових витрат та податкового кредиту та довели правомірність прийнятого ними податкового повідомлення-рішення в рамках правового поля.

Цікава постільна білизна

В результаті проведення спільної операції міжвідомчою робочою групою, яка була створена за дорученням Президента України Петра Порошенка з метою боротьби з контрабандою, у складі представників Управління СБУ в Харківській області, Харківської митниці ДФС, ГУ МВС України в Харківській  області, Східного регіонального управління ДПС України, на підставі орієнтування УСБУ в Харківській  області в купе провідника потягу «Москва - Харків» у рундуці в мішку з постільною білизною були виявлені шість ноутбуків марки «Apple».

Під час проведення письмового та усного декларування провідник запевнив, що нічого забороненого не переміщує.

За даним фактом був складений протокол про порушення митних правил згідно частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Предмети правопорушення вилучені та передані на склад митниці. Вартість товарів буде встановлена додатково.

Паливні баталії: податкова міліція продовжує війну з підпільними цехами

Працівники податкової міліції Харківщини у рамках широкомасштабних заходів під умовними назвами «Акциз-2015» та «Нафтопродукт-2015» виявили міні-завод, який тонами виготовлював бензин та дизельне пальне. Про це повідомляє начальник оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області Андрій Бєжанов.

Міні нафтопереробний завод з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво дизельного пального та бензину з відпрацьованої моторної оливи та газового конденсату податківці виявили у Зміївському районі. Власником даного бізнесу виявилася 39-річна харків’янка. Під керівництвом 48-річного луганчанина жінка налагодила масове виробництво паливно-мастильних матеріалів, які продавала  у Харківській, Тернопільській та інших областях України. Свій бізнес «горе-підприємці» вели без жодних дозвільних документів.

Під час перевірки співробітниками слідчо-оперативних підрозділів податкової міліції нелегального міні-заводу, його працівники виробляли бензин. Пізніше останні зізналися, що ніхто з них офіційно не працевлаштований.

«У рамках кримінального провадження співробітники податкової міліції провели обшук приміщення, – розповідає Андрій Бєжанов. – Під час обшуку виявлено та вилучено близько 5,5 тон бензину на загальну суму 110 тис. грн. та близько 114 тон дизельного пального на загальну суму 2 млн. 280 тис. грн. Крім цього, вилучено обладнання, яке підприємці використовували для незаконного виготовлення паливно-мастильних матеріалів, зараз фахівці підраховують його загальну вартість».

На теперішній час проводяться заходи щодо встановлення каналів постачання продукції, вирішується питання щодо проведення експертизи зразків пального та накладення арешту на вилучене майно.

Нагадуємо, що на минулому тижні працівники податкової міліції Харківщини припинили діяльність цеху з виробництва палива у Золочівському районі Харківської області та вилучили близько 21 тони незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів.

Настає термін сплати податку для громадян, які подали декларацію за 2014 рік

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що громадяни, які відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подали декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (далі – податкова декларація), зобов’язані самостійно до 1 серпня 2015 року сплатити суму податку на доходи фізичних осіб, зазначену у поданій ними податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 Кодексу).

Відповідно до пункту 168.4.5 Кодексу сплату податку на доходи фізичних осіб платник податку здійснює за своєю податковою адресою.

Згідно з положеннями пункту 45.1 статті 45 податковою адресою платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань протягом строків, визначених Кодексом, такий платник відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожній календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

З 12 липня збільшилися мінімальні ціни на окремі види алкогольних напоїв

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», яка опублікована в «Урядовому кур’єрі» від 01.07.2015 № 116, та набирає чинності з 12 липня 2015 року, збільшено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Додатково повідомляємо, що за порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та ст. 18 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (Далі закон № 481) та відповідно до положень абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону № 481 за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої штрафна фінансова санкція становить – 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Подання заяви при порушенні термінів сплати або неперерахування податків з вини банку

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що при порушенні термінів сплати або неперерахування податків з вини банку, суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 ПКУ.

Згідно з п. 129.7. ст. 129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення. 

Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Із 17 липня чинний оновлений порядок оплати перших 5 днів лікарняного

 В «Офіційному віснику України» від 17.07.2015 р. № 54 опубліковано постанову КМУ «Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця» від 26.06.2015 р. № 440. Тож дні тимчасової непрацездатності оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах, визначених ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Обчислення середньої заробітної плати для здійснення оплати днів тимчасової непрацездатності проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266

 

Неприбуткові установи можуть продавати квитки на концертно-видовищні заходи без застосування РРО

 Вовчанська ОДПІ повідомляє, що  Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі (послуг), а дія цього Закону поширюється на усі суб'єкти господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.        Так, згідно з п. 1 ст. 9 Закону N 265 при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку, РРО не застосовується.        Також у п. 4 ст. 9 Закону N 265 зазначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів і на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних видовищних заходів.        Враховуючи викладене, неприбуткові установи можуть продавати квитки на концертно-видовищні заходи без застосування РРО.    

Міністерство фінансів внесло зміни до інструкції з підготовки бюджетних запитів

 Міністерства фінансів України наказом від 15 червня 2015 року N 554 внесло зміни до інструкції з підготовки бюджетних запитів Інструкція розроблена відповідно до статей 32, 34, 35 та 36 Бюджетного кодексу України і визначає механізм розрахунку показників проекту Державного бюджету України на плановий бюджетний період  та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди ; встановлює порядки складання, розгляду та аналізу бюджетних запитів. Головний розпорядник бюджетних коштів організовує та забезпечує складання бюджетного запиту і подає його до Міністерства фінансів України в паперовому та електронному вигляді з використанням автоматизованої системи ведення державного бюджету (АІС "Держбюджет")
 

Помилкове зазначення у платіжці коду бюджетної класифікації ще не свідчить про несплату податку

 З позиції Верховного Суду України (далі — ВСУ), здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в строк, установлений пунктом 57.1 Податкового кодексу України (ПК), має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 ПК (у розмірі 10-20% погашеної суми податкового боргу). Крім того, на думку ВСУ, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхідно встановити, що у граничний строк його сплати платник податків не чинив дій, спрямованих на перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов’язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов’язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а, отже, і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

 

Мобілізовані отримають відстрочку для подачі декларації про доходи

 Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції" щодо декларантів, які перебувають на військовій службі" Законом визначено, що суб'єкти декларування, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік у зв'язку з мобілізацією відповідно до указів Президента України з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України, подають таку декларацію за звітний рік протягом 30 робочих днів із дня закінчення суб'єктом декларування проходження військової служби, визначеного частиною другою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", або з дня його переходу на військову службу за контрактом. Законом також встановлено, що у разі якщо суб'єкт декларування не може одержати інформацію про майно, доходи, видатки та зобов'язання фінансового характеру члена сім'ї, якого мобілізовано відповідно до указу Президента, декларація за 2014 рік заповнюється без урахування інформації, невідомої суб'єкту декларування. У такому разі суб'єкт декларування разом із декларацією подає пояснювальну записку довільної форми, в якій зазначає, які саме позиції декларації не заповнені, та пояснює причини їх незаповнення. Суб'єкт декларування зобов'язаний подати уточнену декларацію за 2014 рік не пізніше 30 робочих днів з моменту усунення обставин, які перешкоджали йому одержати необхідні дані.
 

Чи обмежується розмір декретних для працівниць, що трудяться неповний робочий час

 Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон), сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку. Із цієї норми випливає: у разі, коли сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку, необхідно здійснювати доплату до суми допомоги до рівня мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку. Водночас зазначена норма Закону не містить уточнень у частині суми допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць у разі повної (неповної) зайнятості застрахованої особи. Ураховуючи це, норма ч. 2 ст. 26 Закону може застосовуватись як у разі повної зайнятості, так і в разі неповної зайнятості застрахованої особи.

Про це інформує ФСС із ТВП у листі від 08.05.2015 р. № 6811/0/14-15/18.
 

Відповідальність страхувальників за несвоєчасне нарахування ЄСВ до розміру мінімальної заробітної плати

 З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №77-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким внесено зміни до Закону №2464, зокрема, частини п’яту та шосту статті 8 Закону № 2464 доповнено абзацом, відповідно до якого, у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом па місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.    Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.    Вимоги щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не стосуються:    винагород за договорами цивільно-правового характеру;       заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи;       заробітної плати працівника інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовується ставка 8,41 %;       заробітної плати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 % та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,2 % визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску;       заробітної плати працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 % та суми витрат на оплату прані встановлюється у розмірі 5,5 % визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів;       працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті, з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції (п.18 ч.1 ст.25 Закону України від 15 листопада 1996 року  № 504/96-ВР «Про відпустки»).    Отже, застосування норм частин п'ятої та шостої статті 8 Закону № 2464 є обов’язковим для усіх платників єдиного внеску, крім зазначених вище, виключень.    Якщо єдиний внесок до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, своєчасно не нараховано, виникає необхідність зробити таке донарахування та відобразити у додатку 4 до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435 (далі - Порядок). Донарахувания до мінімальної заробітної плати у додатку 4 передбачено рядками 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 та 6.1.8. При цьому обов’язково зазначається зміст помилки, вказується період, в якому виявлено помилку, та вид виплати, на яку своєчасно не нараховано єдиний внесок. За наявності декількох описується кожна з помилок.    Пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 передбачено фінансову відповідальність за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - накладення штрафу у розмірі 10 % зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого єдиного внеску. Підставою для прийняття такого рішення є акт (документальної або камеральної перевірки) фіскального органу (крім коригувань по тимчасовій втраті працездатності).    Водночас, відповідно до статті 26 Закону №2464 і а статті 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, несуть відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску.    Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.    Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення, тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.    Отже, страхувальник, який своєчасно не нарахував єдиний внесок до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, несе фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до чинного законодавства.
 

Затверджено типові форми документів для відображення результатів інвентаризації бюджетними установами

Мін’юст повідомив про реєстрацію наказу Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 р. № 572. Тож невдовзі з’являться типові форми для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації: Інвентаризаційного опису необоротних активів; Інвентаризаційного опису запасів; Інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання; Звіряльної відомості результатів інвентаризації необоротних активів; Звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів; Акта інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності; Акта інвентаризації наявності фінансових інвестицій; Акта інвентаризації розрахунків із дебіторами і кредиторами; Акта інвентаризації кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання; Акта інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків; Протоколу інвентаризаційної комісії. До того ж передбачається, що типові форми для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації можуть застосовуватись юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності.

 

Мінсоцполітики про надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей

 Міністерство соціальної політики України розглянуло питання надання соціальної відпустки працівникам які мають дітей. У своєму листі від 25.02.2015 р. N 76/13/116-15   повідомило, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Кожну підставу, визначену частиною першою статті 73 Кодексу законів про працю України, слід вважати окремою підставою, а саме: жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років; жінка, яка має дитину-інваліда; жінка, яка усиновила дитину; одинока мати; мати інваліда з дитинства підгрупи А I групи; батько дитини, яку він виховує без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі); батько інваліда з дитинства підгрупи А I групи, якого він виховує без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі); особа, яка взяла дитину під опіку; особа, яка взяла під опіку інваліда з дитинства підгрупи А I групи; один з прийомних батьків. Тобто одинока мати, яка виховує двох дітей віком до 15 років, має право на додаткову соціальну відпустку за підставою "одинока мати" та "жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років" тривалістю 17 календарних днів. Що стосується надання соціальної додаткової відпустки одиноким матерям, то визначення "одинокої матері" наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р. N 9 та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України "Про відпустки". Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька). Якщо жінка дійсно є одинокою матір'ю, тобто не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за її вказівкою, або вдова, то вона має право на вищезазначену відпустку. Проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці, жінці, яка виховує дитину без батька, в тому числі і жінці, яка народила дитину, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, і при цьому батько визнав дитину, та жінці, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена, оскільки батько у дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у вихованні. Відтак, для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред'явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Зокрема, одним з таких документів, наприклад, може бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав; ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

 

З 1 липня розпочалося звітування по екологічному податку за 2 квартал 2015 року

 Відповідно до пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України (ПКУ) податковим звітним періодом для платників екологічного податку є календарний квартал. Згідно з пунктом 250.2 статті 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Підпунктами 250.2.1 та 250.2.3 пункту 250.2 статті 250 ПКУ визначено, що податкова декларація екологічного податку подається платником податку до контролюючих органів: - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів; - за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк — за місцем перебування платника на податковому обліку. Таким чином, з 1 липня по 10 серпня 2015 року платники екологічного податку повинні надати до територіальних органів ДФС, з урахуванням вимог пункту 250.2 статті 250 ПКУ, податкові декларації екологічного податку. До затвердження Міністерством фінансів України нової форми податкової декларації екологічного податку, платникам податку застосовувати форму податкової декларації, затверджену наказом ДПА України від 24.12.2010 року  №1010 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №26/18764.

 

Терміни подання повідомлення за ф. № 20-ОПП

 Терміни подання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням    Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.

 

Включення до реквізиту «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати» Звіту з ЄСВ працівників, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною або мобілізовані

 До реквізиту «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати» працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у загальному випадку не включають. Проте можлива ситуація, коли працівниця, яка перебуває в зазначеній відпустці, скористалася своїм правом на працю і в період такої відпустки паралельно трудиться в цього самого роботодавця на умовах неповної зайнятості. У такому разі під час розрахунку показника, що має потрапити в реквізит «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати», таку жінку враховують. А ось працівників, призваних на військову службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, яким роботодавець нараховує середню заробітну плату, включають під час розрахунку показника, що записують у зазначений реквізит.
 

Як працює принцип мовчазної згоди при порушенні термінів відмови

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом

Принцип мовчазної згоди — принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання набуває право на провадження господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру. Зазначене стосується випадків, коли суб’єкт господарювання у встановленому порядку подав заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Якщо у встановлений законом строк суб’єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову в його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку суб’єкт господарювання має право провадити господарську діяльність.

Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подання заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.
Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

План рахунків змінено

Мінфін затвердив наказ від 18.06.2015 р. № 573 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку».

Документом, зокрема, рахунок 31 «Рахунки в банках» Інструкції до Плану рахунків бухгалтерського обліку доповнено субрахунками 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті» і 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті».

При цьому 315-й призначений для обліку коштів на рахунку в СЕА ПДВ, відкритому платнику податків у Казначействі, а також для обліку коштів на інших спеціальних рахунках, відкритих у банку та/або органі Казначейства відповідно до законодавства, і т. п.

У той же час на субрахунку 316 враховуватимуться кошти в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу відповідно до законодавства.

Крім того, усунені деякі неузгодженості норм П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» з діючими нормами ПКУ.

Так, з П(С)БО 7 виключена норма, що передбачає право збільшити первісну (переоцінену) вартість ОЗ на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням та ремонтом об’єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

У свою чергу, з переліку суб’єктів, які застосовують норми П(С)БО 25, прибрали т. Н. нульовиків — суб’єктів малого підприємництва, які відповідають критеріям пп. 154.6 ПКУ (у редакції ПКУ від 25.12.2014 р).

Про позапланові документальні перевірки з 1 липня 2015 року

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує: відповідно до п. 37 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ, контролюючі органи не здійснюватимуть документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених платником у звітних періодах, що настають після 01.07.2015 р.

Із 1 липня поточного року призупиняється дія пп. 78.1.8, абз. 4 п. 82.4, п.п. 200.11 та 200.14 ПКУ у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Водночас податківці звертають увагу на те, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 рр. перевірок платників, запроваджений п. 3 р. II «Прикінцевих положень» Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII, не поширюється на перевірки підприємств, установ та організацій, фізосіб-підприємців з обсягом доходу понад 20 млн грн за попередній календарний рік, які здійснюються виключно:

- із дозволу Кабміну;

- за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;

- згідно з рішенням суду;

- згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Контролюючі органи можуть скористатися правом і відповідно до пп. 73.3 ПКУ звернутися до платників податків й інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік і підстави якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

У разі якщо за наслідками отримання податкової інформації чи перевірок інших платників податків виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного й іншого законодавства, і платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на такий обов’язковий письмовий запит (із зазначенням порушень платником податків податкового, валютного й іншого законодавства) протягом 10 робочих днів із дня його отримання, відповідно до пп. 78.1.1 ПКУ контролюючий орган має право ініціювати проведення документальної позапланової перевірки.

Орендна плата та плата за ліцензію не включаються до витрат фізособи загальносистемника

Оскільки орендна плата є обов’язковим платежем, який справляється у формі загальнодержавного податку і сплачується СПД-орендарем за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності, ця сума не включається до витрат підприємницької діяльності.

У випадках коли ФОП орендує земельну ділянку у юрособи або в іншого ФОП і платить згідно з договором орендну плату, то:
- орендодавець збільшує суму доходів;
- орендар включає у витрати суму орендного платежу на підставі документального підтвердження (договір оренди, квитанції і т. п.) І за умови використання підприємцем цього майна у господарській діяльності.

Крім того, і юрособа, і інші ФОП є податковими агентами, тому про суми виплаченої орендної плати ФОП зобов’язані повідомити в розрахунку за ф. № 1ДФ.
Про це податківці повідомили в листі від 21.04.2015 р. № 3701/М/99-99-17-02-02-14.
У листі від 23.04.2015 р. № 3755/П/99-99-17-02-02-14 податківці також зазначили, що фізособи-загальносистемники не мають права відносити до витрат суму платежу, сплачену за придбання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, оскільки зазначені витрати не включені до переліку витрат, визначений у п. 177.4 ПКУ.