Літо – пора відпусток, як бути з єдиним податком?
Відповідно до норм Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі. Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами Податкового кодексу не передбачено.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Оскільки зазначеним законодавчим актом не передбачено пільг зі сплати єдиного внеску підприємцями на час відпустки та за період хвороби, підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ незалежно від того отримували вони дохід у цей період чи ні. Отже, єдиний соціальний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.
З метою уникнення порушення терміну сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкового органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності — одразу після закінчення лікарняного.
Десятивідсотковий штраф для податкових накладних у дії
Останній день, коли не застосовується штраф, передбачений п. 1201.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) — 30 червня 2015 року, а саме за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 днів – у розмірі 10 % від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування.
Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчислену за формулою, визначеною пунктом 2001.3 ПКУ. Дана норма визначена п.35 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Правильно заповнена „платіжка” забезпечить своєчасний розрахунок з бюджетом та зареєструє податкову накладну
При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість необхідно відобразити:
- у полі ”Отримувач” — назву платника;
- у полі ”Код” — податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
- у полі ”Банк отримувача” — ”Казначейство України (ел. адм. подат.)”;
- у полі ”Код банку” — ”899998”;
- у полі ”№ рахунка” — номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Крім того, поле ”Призначення платежу” такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Нагадаємо, що відповідно до п. 200 прим.1. 2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі — електронний рахунок) — рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
Як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 розд. ІІ Податкового кодексу України та п.1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Облікові картки фізичних осіб віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 5 розд. VII Положення).
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п. 10 розд. VIІ Положення).
Cлід зазначити, що фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за документом, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.
Єдиний внесок – із мінімальної заробітної плати
Умови надання відпустки без збереження заробітної плати регламентуються розділом VI Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504).
Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів:
- що надаються в обов’язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону № 504);
- за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 Закону № 504).
У першому випадку роботодавець зобов’язаний надати відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхідність, у другому – роботодавець має право вибору.
Законом № 504 визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися у зв’язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику необхідно дійти до згоди щодо можливості надання та тривалості такої відпустки. Тобто одного бажання працівника не є достатньо. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, тому рішення залежить від роботодавця (беруться до уваги конкретні обставини).
Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Додатково повідомляємо, що надання відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж передбачено законодавством, є порушенням законодавства про працю, і роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
ДФС про земельний податок для власників гаражних кооперативів
ДФС у листі від 21.04.2015 р. № 3709/В/99-99-17-04-02-14 роз’яснила деякі нюанси застосування пільг із плати за земельну ділянку, на якій стоїть гараж. Так, на думку податківців, якщо фізособа має у власності земельну ділянку, яка надана для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчується свідоцтвом про право власності на земельну ділянку, то лише в цьому випадку вказана особа має пільги із земельного податку відповідно до ст. 281 ПКУ.
Проте передбачена ст. 281 ПКУ для власників земельних ділянок або землекористувачів-фізосіб пільга не поширюється на гаражно-будівельний кооператив — юрособу, навіть якщо власники гаражів належать до пільгової категорії та звільняються від земельного податку. Таким чином, ГБК має сплачувати податок за земельну ділянку на загальних підставах, а власники гаражів компенсують власнику земельної ділянки (ГБК) сплату земельного податку.
ДФС відповіла на актуальні питання стосовно електронного адміністрування ПДВ
Державна фіскальна служба України на офіційному порталі розмістила відповіді на актуальні запитання щодо електронного адміністрування ПДВ.
Зокрема, роз’яснено таке:
у разі якщо реєстраційна сума має від’ємне значення, щоб зареєструвати податкову накладну із 01.07.2015 р., платнику податку потрібно збільшити свою реєстраційну суму;
для збільшення реєстраційної суми платнику ПДВ необхідно:
або отримати від своїх постачальників зареєстровані в ЄРПН податкові накладні;
або сплатити ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України в режимі імпорту;
або поповнити свій електронний рахунок, відкритий платнику в Казначействі, шляхом перерахування грошових коштів із поточного рахунка на такий електронний рахунок;
для уникнення відволікання обігових коштів платників податку в липні 2015 року реєстраційну суму автоматично збільшено на суму середньомісячного розміру податку, задекларованого й погашеного платником до бюджету протягом попередніх 12 місяців (так званий «овердрафт»), і на суму переплат, що утворились у платника станом на 1 липня 2015 року за рахунок зайво сплачених коштів до бюджету;
при розрахунку «овердрафту» враховуються 1/12 нарахованої платником до сплати суми ПДВ, що відображена ним у податковій декларації з ПДВ (р.25.1) та уточнюючих розрахунках за 12 попередніх місяців та які погашені за рахунок сплати таких сум до бюджету чи за рахунок переплат. Такі показники беруться автоматично з Інтегрованої картки платника податку. Сума «овердрафту» 1-го числа кожного кварталу підлягає автоматичному перерахунку;
1 липня 2015 року при розрахунку «овердрафту» враховано погашені суми ПДВ, нараховані по деклараціях за звітні періоди червень 2014 року – травень 2015 року включно, які подані до 30.06.2015 р., а також по уточнених розрахунках, строк нарахування по яких припадає на період із 01.07.2014 р. по 30.06.2015 р. При розрахунку «овердрафту» станом на 01.10.2015 р. ураховуватимуться нараховані до сплати суми податку протягом попередніх 12 місяців (декларації за звітні періоди вересень 2014 року – серпень 2015 року включно й уточнюючі розрахунки, строк нарахування за якими припадає на період із 01.10.2014 р. по 30.09.2015 р.);
8 липня 2015 року реєстраційну суму збільшено на суму переплат по ПДВ коштами станом на 1 липня 2015 року. Таке збільшення здійснено одноразово;
показники, що відображені у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, змінюються разом із надходженням до системи електронного адміністрування ПДВ інформації про зареєстровані податкові накладні, розрахунки коригування до них, митні декларації й аркуші коригування до них, зараховані на електронний рахунок кошти, подану податкову звітність.
Фактичні податкові перевірки
Фактична перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки без попередження за умови пред’явлення таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Нагадаємо, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік здійснюються контролюючими органами виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Це передбачено пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 71.
Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Довідка, що підтвердить статус податкового резидента України
Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України та порядок її видачі контролюючими органами визначено наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 173).
Згідно з п. 2 Наказу № 173 довідку-підтвердження статусу податкового резидента України видає державна фіскальна служба за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.
Фізичні особи-підприємці можуть отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України у контролюючому органі за місцем податкової адреси.
Відповідно до п. 3 Наказу № 173 державні податкові інспекції за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) при поданні такою особою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі або заяви про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави за формами, затвердженими компетентним органом цієї зарубіжної держави з виконання міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування на її території, зобов’язані підтверджувати статус податкового резидента на цих формах підписом начальника Державної податкової інспекції та печаткою.
Згадані заяви подаються з перекладом на українську мову, крім заяв, оформлених російською мовою.
Звернення щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України може бути подано особисто заявником, уповноваженою на це особою або надіслано поштою.
Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України, засвідчені підписом керівництва контролюючого органу та печаткою заяви про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі або про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави видаються заявнику (уповноваженому представнику заявника) або відправляються поштою.
Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.
Законодавчі нюанси продажу пива
Оскільки з 1 липня 2015 року пиво включено до переліку алкогольних напоїв, його виробництво, імпорт, експорт, оптова чи роздрібна торгівля здійснюється на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв, які, зокрема, передбачають наявність відповідних ліцензій, які засвідчують право суб'єкта господарювання на провадження вказаних видів діяльності протягом визначеного строку.
Звертаємо увагу, що чинним законодавством не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом у разі наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Особливістю новації є те, що на лицьовій стороні бланка діючої «алкогольної» ліцензії має бути зазначено додатково вид алкогольної продукції у дужках - слово "пиво".
Оскільки усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць підлягають маркуванню, для маркування пива міцністю понад 8,5 % застосовуються акцизні марки АВ ВП та АІ ВП. Залишки пива за кодами товарної позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД, які вироблені до 01 липня 2015 року, маркуванню не підлягають та можуть перебувати у вільному обігу до повної їх реалізації з урахуванням терміну придатності.
| 
