Зустріч з платниками по питанням розгляду звернень
Нещодавно у приміщенні Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області відбулася зустріч начальника відділу обслуговування платників податків Мазаіхіної Маргарити В’ячеславівни з платниками податків на тему: «Порядок розгляду звернень громадян. Електронний сервіс «Пульс».
Під час зустрічі було повідомлено, як правильно оформити звернення та які дані необхідно зазначити, щоб оформити звернення. Так, зазначила Маргарита В’ячеславівна, при наданні звернення бажано назвати своє прізвище, ім’я, по-батькові (посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи), та обов’язково зазначили назву органу податкової або митниці, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника відповідного відомства, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та суть проблеми.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо повноваження оформленні відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.
Також фахівець повідомила присутніх, що для забезпечення оперативного реагування на інформацію від громадян та суб’єктів господарювання про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби створено телефонну лінію «Пульс». що для забезпечення оперативного реагування на інформацію від громадян та суб’єктів господарювання про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби створено телефонну лінію «Пульс».
Ефективний сервіс «Пульс» — є каналом комунікації з громадянами, який дозволить остаточно подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.
Результатом роботи сервісу є ліквідація будь-яких перешкод, що заважають підприємницькій діяльності суб’єктів господарювання.
Телефонний сервіс «Пульс» функціонує у цілодобовому режимі: у робочий час інформацію приймають працівники сервісного центру, а в неробочий час – інтерактивний автовідповідач. Звернутися до «Пульсу» можна за номером: (044) 284-00-07.
Представники бізнесу, в тому числі і суб’єкти зовнішньо – економічної діяльності, мають можливість оперативно вирішити суперечливі питання, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю й митного оформлення.
Телефонна лінія працює за принципом call-back, тобто працівники сервісного центру не тільки приймають звернення, але й потім інформують заявника про результати перевірки та вжиті заходи.
Зустріч пройшла у формі конструктивного діалогу, під час якого кожен платник мав змогу поставити питання та отримати на нього вичерпну відповідь.
Міністерство фінансів України провело зустріч з керівництвом ринків
26 червня 2015 року заступник Міністра фінансів України Олена Макеєва організувала зустріч з керівництвом українських ринків. На зустрічі були також присутні Андрій Журжій, перший заступник голови комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, представники ДФС України та Міністерства фінансів. Метою зустрічі стало обговорення питань щодо застосування РРО для платників податків, які здійснюють продаж товарів на ринках та дрібно-роздрібну торгівлю через засоби пересувної мережі.
За результатами проведеної в Міністерстві фінансів України наради з представниками ринків повідомляємо.
Відповідно до п. 296.10. статті 296 Податкового кодексу України не застосовують реєстратори розрахункових операцій:
платники єдиного податку І групи;
платники єдиного податку ІІ і ІІІ груп (фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність на ринках та продаж товарів дрібно-роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.
Водночас нагадуємо, що платники, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від місця здійснення діяльності, в тому числі й на ринках.
Слід звернути увагу, що відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Мінекономіки, МВС, ДПА, Держстандарту від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок - це територія для здійснення торгівельної діяльності, яка утримується суб’єктом господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
За інформацією, отриманою від територіальних підрозділів ДФС, в Україні обліковується 1663 суб’єкти господарювання, які заявляють себе як ринки, із лише 740 суб’єктів з них надали документи, які підтверджують їхнє право на організацію ринкової торгівлі.
З метою уникнення непорозумінь з підприємцями, які здійснюють діяльність на ринках, звертаємо увагу адміністрацій ринків на необхідність документального підтвердження статусу ринку (цільового призначення земельної ділянки) у відповідності до вимог законодавства шляхом подачі копій відповідних документів до органів ДФС України за місцем реєстрації платників, які утримують ринки, – до 1 серпня 2015 року.
З метою забезпечення інформування суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на ринках, просимо адміністрації ринків невідкладно довести зазначену інформацію до відома підприємців.
На що необхідно звернути увагу при отриманні Довідки про відсутність заборгованості
Необхідно зауважити, що надання зазначеної адміністративної послуги регламентується наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів» (далі – Порядок № 567). Довідка видається безоплатно. Заява на отримання довідки складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом ДФС Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків (п. 3 Порядку № 567).
Однією з підстав для одержання вказаної адміністративної послуги є наявність у законодавчих або нормативно-правових актах положення щодо необхідності підтвердження відсутності у платника податків податкового боргу. Необхідність отримання суб’єктом господарювання довідки передбачена, зокрема, але не виключно, визначеним переліком нормативно-правових актів, які зазначені у Інформаційній картці № 23-01.
Термін дії Довідки, регламентованої Порядком № 567 складає 10 днів з моменту видачі.
Одночасно з тим, Положенням про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 № 118, визначено необхідність подання довідки «податкового органу, у якому резидент зареєстрований як платник податків, про те, що в клієнта немає заборгованості за платежами перед бюджетом на дату звернення (строк дії довідки 30 днів).
Враховуючи, що окремі питання видачі органами ДФС таких довідок наразі відпрацьовуються, повідомляємо що, організація роботи по видачі Довідок при купівлі іноземної валюти, здійснюється територіальними органами ДФС у відповідності до Порядку № 567 та наказу ДФС від 28.04.2015 №304 «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг та внесення змін до деяких наказів ДФС»).
У зв’язку із чим, пропонуємо платникам податків при зверненні до органів ДФС для отримання довідки на вимогу Постанови № 118, дотримуватись вимог Порядку № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів» та наказу ДФС від 19.12.2014 № 381 «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг».
Работник увольняется — начисляем ЕСВ
Наемный работник увольняется в середине месяца, как в этом случае начислять ЕСВ?
С 01.01.2015 г. действуют изменения в ст. 8 Закона Украины от 08.07.2010 г. № 2464-VI “О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование” (далее – Закон № 2464), касающиеся базы начисления единого социального взноса.
Статьей 8 Закона № 2464 предусмотрено, если база начисления единого взноса за месяц менее размера минимальной зарплаты, то база для начисления определяется как произведение размера минимальной зарплаты и ставки единого взноса, установленной для соответствующей категории плательщика.
Однако условием применения вышеуказанной нормы является нахождение наемного работника в трудовых отношениях полный календарный месяц (с 1-го по последнее число месяца). То есть в случае, если работник отработал неполный месяц (принят или уволен в середине месяца), данная норма не применяется. Таким образом, в случае если работник увольняется в середине месяца, т. е. месяц полностью не отработан, ЕСВ следует начислять на сумму фактически начисленной зарплаты.
Аліменти на дитину після 18 років
Обов’язок батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей чітко регламентована Сімейним кодексом України (далі- «СК України»). На сьогодні існує два варіанти розвитку подій, коли аліменти можуть виплачуватися не тільки на неповнолітніх дітей.
Перший варіант визначений у ст.198 СК України. Саме в ній зазначено, що батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею 18-річного віку, однак при наявності непрацездатних дітей та дітей з групою інвалідності, строк виплати аліментів продовжується. Головною умовою цього процесу є можливість батьків утримувати і дитини і себе. Варто відзначити, що цьому випадку аліменти платить не один з батьків, а обидва, і загальний розмір виплат розділяється між ними порівну.
Другий варіант передбачений ст.199 СК України. Із зазначеної норми випливає, що якщо спільна дитина після досягнення нею 18-и років перебуває на навчанні у вищих навчальних закладах за денною формою, то батьки зобов’язані надавати йому подальшу фінансову допомогу, поки він не закінчить навчання і йому не виконається 23 роки. Але при цьому обов’язок платити аліменти на дитину після 18 років припиняється у разі, якщо дитина:
• досягла 23 років;
• припинила навчання або перевелась на заочне навчання.
Правда в цій же статті закону є невелика оговорочка: всі ці дії здійснюються тільки в тому випадку, коли батьки мають можливість підтримувати свою дитину фінансово.
Тому, можна стверджувати, що основними умовами виникнення продовження термінів виплати аліментів можна назвати:
• вік дитини більше 18-и років, але менше 23-х років;
• вона продовжує навчання на стаціонарі;
• її матеріальне становище недостатньо стійке і дитина потребує допомоги;
• батьки мають можливості для надання фінансової підтримки.
Звичайно, якщо батьки не дійшли згоди по аліментах щодо змісту свого повнолітнього чада, і щоб реалізувати право на утримання після 18 років, зацікавленому з батьків або ж самому особі слід через сімейного адвоката звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на повнолітнього.
Що нового чекає платників ПДВ з 1 липня
Із 1 липня 2015 року набере чинності чергова порція ПДВшних нововведень.
Зокрема, із 1 липня 2015 року платники ПДВ матимуть право реєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування на суму податку, обчислену за формулою згідно із п. 2001.3 ПКУ (далі — реєстраційна сума):
Накл = НаклОтр + Митн + ПопРах — НаклВид — Відшкод — Перевищ.
Тобто якщо реєстраційна сума виявиться меншою, аніж сума ПДВ у податковій накладній, то платник податку муситиме поповнити електронний ПДВ-рахунок, щоб зареєструвати цю накладну.
Водночас необхідно пам’ятати, що реєстраційна сума буде автоматично збільшена на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету й погашених за останніх 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали.
Обчислення страхового стажу у разі несплати ЄСВ у місяцях розрахунку лікарняних
У разі якщо за даними персоніфікованого обліку застрахованих осіб у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку ЄСВ сплачений за 5 місяців, а за останні 2 місяці не сплачено, то ці місяці не включаються до страхового стажу. А допомога у розрахунку на місяць нараховується у розмірі не вище мінімальної зарплати.
Після підтвердження застрахованою особою за даними персоніфікованого обліку сплати ЄСВ за зазначені 2 місяці допомога підлягає перерахунку.
Також фахівці ФСС з ТВП нагадали, що питання оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства не відноситься до компетенції ФСС з ТВП.
Лист ФСС з ТВП від 07.05.2015 № 5.2-32-823
Щодо відображення акцизного податку у чеку РРО
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам’яті РРО, у якому передбачено відображення не менше 5 груп з оподаткування товарів (послуг).
Враховуючи підпункт 3.5 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.
Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група.
Як бути якщо місцева рада не встановили ставку податку на нерухоме майно
Нагадуємо, що місцеві органи влади при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначають об’єкт оподаткування, платників податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи.
При цьому місцеві ради обов’язково встановлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) і акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Разом з тим, в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України місцевим радам надано право самостійного вирішення необхідності встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр для бази оподаткування.
На 2015 рік ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр для об’єктів нежитлової нерухомості.
У разі, якщо органом місцевого самоврядування не було прийнято рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, то такі податки до прийняття справляються із застосуванням їх мінімальних ставок, встановлених Податковим кодексом України.
Таким чином, якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то мінімальною ставкою такого податку є «0» відсотків.
Порядок нарахування ЄСВ на лікарняний
Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають особи, які є застрахованими в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.
Порядок та умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено «Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 року№ 455.
Пунктом 1.3 Інструкція № 455 передбачено, що листок непрацездатності видається, зокрема, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.
Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (допомога по тимчасовій непрацездатності).
Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами), зокрема:
- для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати;
- для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць (наприклад, з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року), у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до статті 8 Закону № 2464 (1218,00 х 33,2 відс.);
- для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Щодо нарахування єдиного соціального внеску із заробітної плати фізичним особам, які працюють за основним місцем роботи на частину ставки
Основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору та знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Якщо база нарахування єдиного внеску за місяць менша, ніж розмір мінімальної заробітної плати, то база для нарахування визначається як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Отже, підприємство має нарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати. При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).
На що необхідно звернути увагу при отриманні Довідки про відсутність заборгованості
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє: останнім часом почастішали випадки нарікань суб’єктів господарювання на труднощі в отриманні Довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету в органах фіскальної служби.
Необхідно зауважити, що надання зазначеної адміністративної послуги регламентується наказом Міндоходів «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів» від 10.10.2013 р. № 567 (далі —Порядок № 567). Довідка видається безоплатно. Заява на отримання довідки складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом ДФС Довідки, і зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків (п. 3 Порядку № 567).
Однією з підстав для одержання вказаної адмінпослуги є наявність у законодавчих або нормативно-правових актах положення щодо необхідності підтвердження відсутності в платника податків податкового боргу. Необхідність отримання суб’єктом господарювання довідки передбачена, зокрема, але не виключно, визначеним переліком нормативно-правових актів, які зазначені в Інформаційній картці № 23-01.
Строк дії Довідки становить 10 днів із моменту видачі.
Водночас Положенням про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженим Постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. № 118, визначено необхідність подання довідки податкового органу, в якому резидент зареєстрований як платник податків, про те, що в клієнта немає заборгованості за платежами перед бюджетом на дату звернення (строк дії довідки 30 днів).
Ураховуючи, що окремі питання видачі органами ДФС таких довідок наразі відпрацьовуються, повідомляємо: організація роботи з видачі Довідок при купівлі іноземної валюти здійснюється територіальними органами ДФС у відповідності до Порядку № 567 і наказу ДФС «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг та внесення змін до деяких наказів ДФС» від 28.04.2015 р. № 304.
У зв’язку із цим податківці пропонують платникам під час отримання довідки на вимогу Постанови № 118 дотримуватися вимог Порядку № 567 та наказу ДФС «Про затвердження технологічних карток адміністративних послуг» від 19.12.2014 р. № 381.
З 1 липня застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних
Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що з 1 лютого 2015 року обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) підлягають всі податкові накладні сформовані за операціями, датованими починаючи з цієї дати. Це стосується в тому числі тих податкових накладних, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов’язково реєструється в ЄРПН.
Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН становить 15 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 1 лютого поточного року можуть бути зареєстровані в ЄРПН після закінчення 15-денного терміну реєстрації із одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів з дати їх складання. Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:
– 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
– 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
– 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
– 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 1 лютого по 1 липня 2015 року штраф, у розмірі 10%, передбачений Податковим кодексом не застосовується.
Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН передбачено статтею 120¹ Податкового кодексу України.
Алгоритм дій при застосування резервного РРО та розрахункової книжки
Основний порядок дій при застосуванні резервного РРО наступний:
1) внести готівку з місця проведення розрахунків до моменту виходу з ладу РРО в грошовий ящик резервного РРО за допомогою операції «Службове внесення»;
2) провести розрахунки через резервний РРО в загальному порядку його експлуатації, при цьому всі операції необхідно фіксувати в КОРО, зареєстрованої на цей РРО;
3) після відновлення роботи основного РРО необхідно вивести готівку, яка була в місці проведення розрахунків, з резервного ящика РРО операцією «Службова видача» і внести її в ящик основного РРО операцією «Службове внесення»;
4) заповнити графи 6 і 7 розділу 4 КОРО на основний РРО, з одночасним заповненням представником ЦСО графи 4 і 5 розділу 4 КОРО.
Податківці звернули увагу, що використовувати можна розрахункову книжку, зареєстровану в ДФСУ. У разі застосування РК вперше, на реєстраційній сторінці книги необхідно вказати дату початку її використання. Після чого необхідно внести готівку, яка знаходиться в місці проведення готівкових розрахунків, за допомогою розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення», і провести розрахунки з покупцями з оформленням РК. Наступний крок — оформлення розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача» грошей, переданих з місця проведення розрахунків в касу підприємства чи інкасуються в каси банків протягом дня.
Відповідальність за несплату пені не передбачена
Податківці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадали, що на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки, нараховується пеня в вигляді відсотків.
Пеня нараховується після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу.
При цьому нормами чинного законодавства не передбачена окрема відповідальність за несплату пені. Разом із цим, несплачена платником податків у встановлений Податковим кодексом термін пеня, нарахована на суму грошового зобов’язання, є податковим обов’язком згідно з пп. 14.1.175 ПКУ.
Право батьків на допомогу по тимчасовій непрацездатності на період лікування дитини у санаторному закладі
Відповідно до п. 3.3. та 3.12. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455, листок непрацездатності видається одному із працюючих батьків (опікуну або піклувальнику) по догляду за дитиною-інвалідом до 18 років та дитиною віком до 14 років, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, на весь термін її лікування у санаторно-курортному закладі, при умові, що дитина потребує догляду батьків згідно з медичним висновком закладу охорони здоров’я.
У разі порушення режиму даною особою лікуючий лікар санаторно-курортного закладу робить відповідний запис у листку непрацездатності, який засвідчується підписом головного лікаря та круглою печаткою. У цьому випадку, згідно зі ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105, право на допомогу по тимчасовій непрацездатності втрачається з дня допущення порушення на строк, що встановлюється комісією (уповноваженим) із соціального страхування за місцем роботи.
Особливості розрахунку декретних
Згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 виключне право давати роз’яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням надано Міністерству соціальної політики України.
Відповідно до роз’яснення Міністерства соціальної політики, викладеного у листі від 08.05.2015 №6811/0/14-15/18, у разі коли сума допомоги у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати, необхідно здійснювати доплату до суми допомоги по вагітності та пологах до рівня мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Норма частини другої статті 26 Закону може застосовуватись як у випадках повної зайнятості, так і у випадках неповної зайнятості застрахованої особи.
При визначенні суми допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць застосовується середньомісячна кількість календарних днів – 30,44.
Сума доплати розраховується як різниця між фактичним розміром допомоги та сумою допомоги, розрахованої таким чином:
1218 грн. : 30,44 х 126 к.д. = 5041,26 грн.
Оплату допомоги по вагітності та пологах сумісникам потрібно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266, оскільки базою нарахування єдиного внеску для даних працівників є фактично нарахована заробітна плата.
Що має робити підприємство в рамках військово-транспортного обов’язку
Кабмін виклав у новій редакції Положення про військово-транспортний обов’язок, затверджений постановою від 28.12.2000 р № 1921.
В особливий період військово-транспортна обов’язок виконується, зокрема, шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для потреб військових формувань.
Так, керівник підприємства, установи та організації на особливий період зобов’язаний:
• здійснювати спільно з представниками військкоматів та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами та марками, технічним станом згідно з наданими зведеним або частковим нарядам;
• забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки;
• утримувати транспортні засоби і техніку в стані постійної готовності до передачі військовим формуванням;
• забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки у встановлені пункти передачі відповідно до частковим нарядам.
Керівники підприємств надають військкоматам щорічно до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах на таких транспортних засобах і техніці, за затвердженою формою.
Залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформлюється відповідним актом прийому-передачі.
Крім того, в новій редакції викладено порядок повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації, та порядок компенсації шкоди, заподіяної транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення при мобілізації.
Відповідна постанова Кабміну від 17.06.2015 р № 405 набуде чинності з дня офіційного опублікування.
Податкова накладна підписується і реєструється ЄРПН однією особою
На питання, чи може податкова накладна оформлятися однією особою, а реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних іншим, податківці в листі від 09.06.2015 р № 11999/6/99-99-19-01-01-15 відповіли наступне.
Відповідно до п. 201.1 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 1246 продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Після складання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податків.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає до податкового органу за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.
Таким чином, електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.
Вибираємо напрям використання від’ємного значення після подання декларації з ПДВ
У додатку Д2 до декларації за лютий платник ПДВ не вибрав напрямок використання залишку від’ємного значення (не заповнили ні поле «а», ні поле «б»). Чи може він зробити вибір на наступних звітних періодах?
Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області роз’яснили, що платник може вказати відповідну суму в поле «а» або поле «б» перед таблицею 1 додатка Д2 до декларації за той звітний період, в якому він вважає за необхідне перенести таку суму на збільшення реєстраційної суми.
Якщо платник не заповнив полі «а» або поле «б» перед таблицею 1 додатка Д2 до декларації за лютий 2015 (або інший період), це не вважається помилкою і не виправляється шляхом подання уточнюючого розрахунку, збільшення реєстраційної суми в березні (чи іншому періоді) не відбувається.
Текстове поле «а» або поле «б» перед таблицею 1 додатка Д2 може бути заповнено в будь-якому наступному звітному періоді, в якому платник визнає за необхідне, але тільки в межах значення рядка «Усього» графи 14 таблиці 1 додатка Д2 до декларації за той звітний період, у якому платник визначив для себе необхідність заповнення цього поля.
У тому звітному періоді, в якому відбудеться збільшення реєстраційної суми платника в СЕА ПДВ, розмір зарахованої суми вказується в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ і включається до складу податкового кредиту.
Як заповнювати рядки 11 та 14 декларації з ПДВ
У листі від 15.04.2015 р. № 548/10/24-13-17-02-17 податківці приділили увагу заповненню окремих рядків декларації із ПДВ.
Зокрема, під час заповнення декларації із ПДВ у рядку 11.1 відображають без ПДВ придбання товарів/послуг на території України, які призначені для господарської діяльності й для обкладених ПДВ операцій за ставкою 20%, 7% або 0%.
У рядку 11.2 показують вартість товарів/послуг, куплених на митній території України без ПДВ, якщо їх планують використовувати в пільгованих операціях, — звільнених від ПДВ або що не є об’єктом обкладання ПДВ.
Назва рядка 11 свідчить про те, що тут потрібно показати в тому числі обсяги придбань у неплатників ПДВ, за послугами банку (без нарахування ПДВ) та інші придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) без ПДВ із метою їх використання в межах господарської діяльності. Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 23.09.2014 р. № 966, жодних винятків стосовно цього не містить. Однак розшифровувати такі придбання в додатку Д5 не потрібно.
Рядок 14 заповнюється тільки платниками податку, які подають загальну декларацію із ПДВ, в якій відображаються розрахунки з бюджетом. У ньому показують придбання товарів/послуг, необоротних активів як на митній території України, так і їх імпорт, а також отримані послуги нерезидента, місце постачання яких на території України, за умови, що всі ці придбання непризначені для використання в господарській діяльності. За підрядками 14.1 та 14.2 такі операції розподіляють за принципом — куплені вони із ПДВ або без ПДВ. Додаток Д5 заповнюють тільки до рядка 14.1.
Насамкінець наголошуєм, що підставою для заповнення рядків 11.1, 11.2 та 14.2 є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХIV.
| 
