Спеціалісти Держпідприємництва в листі від 17.10.2014 р. № 8361 надали відповідь на запитання, яке цікавить багатьох спеціалістів: чи може керівник підприємства під час відпустки чи в період тимчасової непрацездатності й інший неробочий час виконувати свої посадові обов’язки?

Відповідно до ч. 4 ст. 57 ГКУ, Cтатут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету та предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу й інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління та контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Тобто керівник підприємства є виконавчим органом управління юридичної особи, який діє на підставі Статуту, й повноваження його припиняються у спосіб, визначений у Статуті. Із часу його призначення (обрання) на посаду й до звільнення з неї його службові повноваження не припиняються. Факт надання відпустки керівнику, крім випадку, коли його повноваження передаються іншому працівникові в порядку тимчасового заміщення, не припиняє його посадових повноважень

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією.

У повідомленні поруч зі зміненим реквізитом вказується в дужках його попереднє значення.

Форму № 20-ОПП необхідно подати протягом 10 робочих днів після реєстрації змін.

Також спеціалісти інспекції нагадали, що в повідомленні за ф. № 20-ОПП вказуються тільки ті об’єкти оподаткування, за якими змінилися відомості (зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування і т. д.).

Верховна Рада прийняла в першому читанні та готує до другого законопроект № 2406 „Про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей)».

Законопроектом пропонується на 50 % (з 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 750-кратного прожиткового мінімуму) підвищити рівень одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців.

Також законопроектом передбачається підвищити до:
- 375-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи;
- 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи;
- 225-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Крім цього, законопроектом передбачається, що особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, виплата здійснюється незалежно від реалізації (відмови) кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця свого такого права. Також встановлюється те, що у разі відмови якогось повнолітнього члена сім’ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця від отримання одноразової грошової допомоги або якщо одна із вказаних осіб у визначений строк не реалізувала своє право на отримання такої допомоги, то її частка повертається до державного бюджету.

Законопроект також підвищує рівень одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівників міліції, які виконують спеціальний службовий обов’язок, пов’язаний з безпосередньою участю в АТО.

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» щодо надання права на отримання додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню батьків або особі, яка їх замінює, що має на утриманні дитину віком до шести років» (законопроект № 1266).

Законодавчим актом розширено категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, зокрема, поширено ці гарантії на одного з батьків або особу, яка їх замінює і має на утриманні одну дитину віком до 6 років.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (тобто в 2015 році — 609 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Якщо під час проведення семінару здійснюється розповсюдження подарунків, а отримувачами подарунків є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб та, відповідно, не є об`єктом оподаткування ПДФО.

Водночас, якщо отримувачами подарунків є конкретні особи, вартість таких подарунків, з урахуванням пп. 165.1.39 ПК, є об`єктом оподаткування ПДФО і оподатковується згідно чинного законодавства.

Таким чином, сума подарункових сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо вони носять індивідуальний (персональний) характер.

Отже, враховуючи наведене, податковий агент самостійно визначає нарахування (виплати) видів доходів та нараховує (перераховує) ПДФО з цих доходів у відповідності до чинного законодавства.

Вартість подарунків, отриманих платниками податку, відображається податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ.

За ознакою «160» відображається вартість подарунків, яка надана у розмірі, що не перевищує 50 % мінімальної зарплати, та за ознакою «126» у разі перевищення такої суми.

Держслужба з надзвичайних ситуацій розглянула деякі питання дій підприємств, установ, організацій при виникненні надзвичайних ситуацій.

Так, у відомстві зазначили, що документом, який засвідчує факт пожежі, є відповідний акт. Він повинен бути підписаний комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий.

В той же час, питання проведення оцінки збитків підприємств, установ, організацій від надзвичайних ситуацій не відносяться до компетенції ДСНС України.

Крім того, фахівці служби підкреслили, що головний бухгалтер не уповноважений приймати рішення щодо огляду місця виникнення надзвичайної ситуації.

Щодо дій працівників підприємства, установи, організації до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів, а також у разі виникнення масштабних надзвичайних ситуацій, у листі від 03.02.2015 р № 02-1541/08 зазначено, що громадяни України зобов’язані в разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для порятунку населення і майна.

Вимог про необхідність будь-якого оформлення таких заходів чинним законодавством не передбачено.

Разом з цим, для організації діяльності єдиної державної системи цивільного захисту суб’єктами господарювання розробляються і затверджуються:

• план реагування на надзвичайні ситуації (розробляється в масштабі суб’єкта господарювання), а суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше — розробляється і затверджується інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

• план локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки.

Вищезазначеними документами повинні бути передбачені конкретні дії працівників відповідного підприємства, установи, організації при виникненні надзвичайних ситуацій, у тому числі і масштабних за наслідками.

Крім того, до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

СБУ оновила порядок в’їзду та виїзду на неконтрольовану територію громадян України та іноземців (осіб без громадянства). Відповідно до Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів вздовж лінії зіткнення в межах Донецької та Луганської областей, в’їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї громадян України й іноземців (осіб без громадянства) здійснюється за умови пред’явлення паспортних документів, що посвідчують особу, та дозволу.

Для отримання дозволу фізичній особі необхідно подати чи надіслати каналами поштового, електронного зв’язку або подати до КЦ, КГ, КПВВ, блокпосту першого рубежу:

1) заяву, в якій указується маршрут переміщення (населені пункти), мета та строк перебування в районі проведення АТО (контрольованій або неконтрольованій території);

2) копію документів, що посвідчують особу (відповідно до п. 1 ст. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 р. № 1147);

3) копію документа, що підтверджує перебування на території України на законних підставах (для іноземців та осіб без громадянства);

4) копію сторінки паспортного документа чи документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи;

5) копію документа, що підтверджує мету виїзду на неконтрольовану територію:

• проживання особи, яка намагається виїхати на неконтрольовану (контрольовану) територію проведення АТО, чи її близьких осіб або членів сім’ї на території проведення АТО;
• місце поховання близьких осіб на неконтрольованій (контрольованій) території;
• відомості про смерть або хворобу близьких осіб на неконтрольованій (контрольованій) території;
• право власності на об’єкти нерухомості, які знаходяться на неконтрольованій (контрольованій) території;
• клопотання чи погодження МЗС України (для іноземців та осіб без громадянства);
• інші документи, що можуть підтвердити мету в’їзду на неконтрольовану (контрольовану) територію;

6) копію свідоцтва про народження дитини, яка буде перетинати лінію зіткнення.

Контролери в системі «ЗІР» (підкатегорія 109.02) зазначили, що під час здійснення розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р.№ 265/95-ВРзастосовувати РРО, у тому числі — у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи під час продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунка в безготівковій формі при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманих комп’ютерними й іншими програмами за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Міноборони у листі від 07.02.2015 р. № 322/2/964 нагадує, що відповідно до вимог законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок та військову службу», наказу Міноборони від 15.12.2010 р. № 660 керівники підприємств зобов’язані забезпечувати своєчасне прибуття працівників за викликом військового комісаріату, а також постійно здійснювати контроль за дотриманням працівниками правил військового обліку.

Для реалізації цього обов’язку автори листа пропонують наступний алгоритм дій керівника:

— з отриманням розпорядження військового комісаріату про виклик працівників необхідно видати наказ керівника про направлення військовозобов’язаних до військового комісаріату із зазначенням терміну прибуття та призначенням старшого від підприємства;

— довести зазначений наказ до військовозобов’язаних;

— у разі невиконання військовозобов’язаними вимог наказу та неприбуття до військового комісаріату письмово повідомити про порушників правил військового обліку військового комісара, а також направити повідомлення до органів внутрішніх справ про доставку до військового комісаріату військовозобов’язаних, які ухиляються від виконання військового обов’язку в запасі.

Також Міноборони нагадало, що всі органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та навчальні заклади повинні заповнювати, вести та надавати до відповідних військових комісаріатів три списки військовозобов’язаних(опрацюванням списків займаються різні структурні підрозділи військових комісаріатів), а саме на:

— військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу;

— офіцерів запасу;

— призовників.

У фахівців ДФС запитали: чи необхідно страхувальникам (роботодавцям) інформувати контролюючі органи про те, що вони не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту)?

У відповіді податківці заспокоїли: ані Законом № 2464*, ані Порядком № 435** не передбачено обов’язкового інформування органів ДФСУ юридичними особами про те, що вони не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Категорія 301.10 Інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР»

Кабінет Міністрів постановив, як саме здійснюватиметься розрахунок сукупного доходу, а також, які саме категорії мають право на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальними послугами (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг зі встановлення квартирних телефонів.

До сукупного доходу сім’ї віднесли:

1) пенсії;

2) заробітні плати;

3) грошове забезпечення;

4) стипендію;

5) соціальну допомогу (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при всиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності);

6) доходи від підприємницької діяльності.

Варто зазначити, що для спрощенців залежно від групи враховується до сукупного доходу за кожний місяць дохід на рівні прожиткового мінімуму для 1-ї групи, для 2-ї та 3-ї груп на рівні двох і трьох прожиткових мінімумів відповідно.

Постанова КМУ від 04.06.2015 р. № 389.
Набирає чинності з 01.07.2015 р.

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 454, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 розд. ІІ Порядку № 435, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Згідно з п. 2 Порядку № 435 Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4 — 7 до цього Порядку.

При формуванні Звіту страхувальником або відповідальною особою страхувальника, визначеними у пунктах 1, 2, 4 розділу III цього Порядку, зазначається тип форми.

В переліку таблиць звіту на титульному аркуші у додатках 4 — 7 до Порядку № 435 навпроти таблиць, які не подаються до фіскальних органів проставляються прочерки у Звітах на паперових носіях та поле залишається незаповненим — в електронній формі.

При цьому, таблиці, які не містять відомостей (не заповнюються страхувальником взагалі) не подаються до фіскальних органів.

Мінфін оприлюднив проект оновленого наказу «Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати».

Передбачається, зокрема, таке: у разі якщо в розрахункових документах або документах на переказ готівки сума ЄСВ менша ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати у зв’язку із застосуванням платниками ЄСВ понижуючого коефіцієнта, банки приймають від таких платників єдиного внеску грошові чеки та/або платіжні доручення, та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом із Заявою.

Заява повинна містити:

• повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) страхувальника згідно із Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;
• код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
• місцезнаходження (місце проживання) страхувальника;
• період, за який цей страхувальник застосовує коефіцієнт;
• підписи страхувальника — посадових осіб та/або фізичної особи страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (у разі наявності).

Якщо страхувальником зазначено недостовірні дані в Заяві (період, за який страхувальник застосовує коефіцієнт), фінансові санкції до банку фіскальними органами не застосовуються.

Документ розроблено у зв’язку з реорганізацією Міндоходів та утворенням ДФСУ, яка є його правонаступником, і необхідністю скасування наказу Міндоходів «Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати» від 09.09.2013 р. № 453.

ДФСУ відповіла на питання, чи подає річний звіт та сплачує ЄСВ демобілізований підприємець на загальній системі оподаткування, який не є роботодавцем.

Так, під час особливого періоду мобілізовані платники ЄСВ на весь термін їх військової служби звільняються від виконання обов’язків, зокрема, від подання звітності та сплати ЄСВ, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява підприємця та копія військового квитка, які подаються до контролюючого органу протягом 10 днів після демобілізації підприємця.

На думку контролерів, п. 92 ч. 2 розд. VIII Закону № 2464 не скасовує обов’язків щодо сплати ЄСВ, а надає можливість мобілізованим підприємцям не виконувати їх у встановлені терміни і в повному обсязі. Зазначені обов’язки платники єдиного внеску можуть виконати після демобілізації.

Тому підприємець, який не є роботодавцем, протягом 10 днів після демобілізації подає:

- заяву щодо звільнення від виконання обов’язків;

- копію військового квитка;

- річний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за себе і сплачує ЄСВ (якщо був отриманий дохід (прибуток) від здійснення відповідної діяльності).

У свою чергу, «зверху» розуміють, що демобілізований підприємець протягом 10 днів навряд чи думає про подання звітності, і податківці відзначили, що за невиконання передбачених Законом обов’язків платника ЄСВ такий підприємець відповідальності не несе, штрафні та фінансові санкції до нього не застосовуються.

Відповідно до підпункту 3.5 Положення про форму та Зміст розрахункових до­кументів (далі — Положення) рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позна­чення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторю­ватися відповідно до кількості податко­вих груп, тобто не менше 6.

Тож акцизний податок із ро­здрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.

Згідно з пунктом 2.1 Положення у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недо­тримання сфери призначення документ не є розрахунковим.

До суб’єктів господарювання, які здій­снюють розрахункові операції, за пору­шення вимог Закону України «Про засто­сування реєстраторів розрахункових опе­рацій у сфері торгівлі, громадського хар­чування та послуг» (далі — Закон) за рішенням відповід­них контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах.

У разі встановлення протягом кален­дарного року в ході перевірки факту нероздрукування відповідного розрахунко­вого документа, що підтверджує вико­нання розрахункової операції, або прове­дення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

• вчинене вперше — 1 грн.;
• вчинене вдруге — 100% варто­сті проданих з порушеннями, встановле­ними пунктом 1 статті 17 Закону, товарів (послуг);
• за кожне наступне вчинене порушен­ня — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Також за порушення вимог Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери пос­луг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідально­сті.

Відповідно до статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з по­рушенням встановленого Законом по­рядку проведення розрахунків, застосовується штраф у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та до посадових осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом ро­ку було піддано адміністративному стяг­ненню та такі ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян і на посадових осіб — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вовчанські податківці нагадали, що з 1 січня 2015 року збір за користування радіочастотним ресурсом України трансформовано в одну зі складових рентної плати — рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України (відповідні зміни внесені Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII до Податкового кодексу України; далі — ПКУ).

Згідно з п. 257.1 ПКУ базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Водночас п. 257.4 ПКУ визначено, що у податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому — до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов’язань із рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.

Сума податкових зобов’язань із рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків (п. 257.5 ПКУ).

Державна фіскальна служба України в листі від 07.05.2015 р. № 1182/2/99-99-12-03-01-10 роз’яснила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» від 15.02.2002 р. № 153 ДФС може бути бенефіціаром та/або реципієнтом МТД і, відповідно, впроваджувати проекти (програми), бути заінтересованою в результатах виконання проектів (програм) і безпосередньо одержувати міжнародну технічну допомогу згідно з проектом (програмою).

Водночас здійснення розподілу МТД можливо виключно між підпорядкованими структурними підрозділами й територіальними органами ДФС. Це унеможливлює передачу МТД на покриття вартості реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку другої та третьої груп, що не належать ДФС.

Податківці на своєму офіційному сайті нагадали, що єдиним належним і достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажору в зоні АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Зазначена норма передбачена ст. 10 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 № 1669-VII.

Сертифікатом ТППУ можна підтвердити здійснення суб’єктом господарювання діяльності на території проведення АТО для звільнення від нарахування пені за порушення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД.

Державна фіскальна служба України відповідно до п. 70.1 Податкового кодексу України формує й веде Державний реєстр фізичних осіб — платників податків. До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів, об’єкти оподаткування, сума нарахованих та/або отриманих доходів, сума нарахованих та/або сплачених податків, інформація про податкову знижку й податкові пільги платника податків. Джерелом надходження такої інформації є поданий податковим агентом (юридичною особою або фізичною особою — підприємцем) до територіальних органів ДФС податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

Отже, для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДФС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.

У разі подання заяви вповноваженою особою необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів або доходи та її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.

Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів із дня звернення фізичної особи надає відомості з Державного реєстру.

Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, не отримують доходів, не мають іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до десяти робочих днів.

Податківці нагадують, що стягнення податкового боргу платника податку здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду, якщо виконуватимуться такі умови:

 1) податковий борг виник унаслідок несплати грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку;

2) якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;

3) відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

Водночас стягнення коштів із рахунків такого платника в банках здійснюється на підставі рішення про стягнення коштів із рахунків такого платника в банках, яке є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному й обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу в платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Указане положення набрало чинності 1 січня 2015 року та діє до 1 липня 2015 року.

Також зазначимо, що описане вище стягнення коштів здійснюється в порядку, визначеному постановою КМУ «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» від 29.12.2010 р. № 1244.

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звернула увагу на нещодавно затверджені деки: із транспортного податку та нерухомості.

Порядок подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до органу фіскальної служби визначено ст. 266 ПКУ. Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року й до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою — платником подається протягом 30 календарних днів із дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи із місяця, у якому виникло право власності на такий об’єкт.

Визначення органами АМКУ розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

Як повідомили Інформаційному управлінню в секретаріаті Комітету, проектом (№ 2431) передбачається, що органи Антимонопольного комітету України при визначенні розмірів штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції застосовують Методику з розрахунку розміру штрафів органами Антимонопольного комітету України за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яка затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України.

Також документ містить пропозицію встановити право суб’єкта господарювання – відповідача у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції оскаржувати рішення органу Антимонопольного комітету України до господарського суду в частині застосування штрафу та/або встановлення зобов’язання щодо усунення наслідків порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Споживачам планують надати право на фото- і відеозйомку продукції

Верховна Рада зареєструвала законопроект № 2099а «Про внесення змін до деяких законів України (щодо права споживачів на фото- і відеозйомку у місцях продажу товарів)».
Законопроектом пропонується надати споживачам право на фото- і відеозйомку продукції, під якою Закон“Про захист прав споживачів" розуміє “будь-який виріб (товар), роботу чи послугу, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб".
Вказане право пропонується встановити з метою забезпечення документальних доказів у процесі захисту порушених прав споживача.
Також законопроектом пропонується надати громадським організаціям споживачів (об`єднанням споживачів) право на фото- і відеозйомку з метою забезпечення доказів у місцях продажу (надання) товарів, робіт, послуг, кредитів, позик тощо.
Така пропозиція зумовлена необхідністю забезпечити існуюче право об`єднань споживачів на звернення з позовом до суду в інтересах споживачів.

Оновлено картки адмінпослуги із затвердження ліміту на використання природних ресурсів

Мінприроди затвердило: 
- інформаційну картку адмінпослуги із затвердження Мінприроди ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
- технологічну картку адмінпослуги із затвердження Мінприроди ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Так, встановлено, що вичерпним переліком документів, необхідних для отримання адміністративної послуги є:
1. Клопотання про встановлення лімітів;
2. Проект ліміту за формою, наведеною у додатку до Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
3. Обґрунтовуючи матеріали, погоджені з відповідними науковими установами - науковими кураторами територій та об`єктів природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ), науково-дослідними інститутами;
4. Карта-схема території чи об`єкта, на якій буде здійснюватися використання природних ресурсів;
5. Витяг з рішення науково-технічної ради установи ПЗФ (тільки для біосферного заповідника, природного заповідника, національного природного парку чи ботанічного саду) за результатами розгляду всіх обґрунтовуючих документів у межах цих об`єктів ПЗФ.

Наказ Мінприроди від 28.04.15 р. № 138 набув чинності з дня прийняття.

Приватні дитсадки та школи планують звільнити від низки податків

Верховна Рада України зареєструвала законопроект № 2276 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності".
Законопроектом пропонується звільнити дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади недержавної форми власності від сплати податку на прибуток, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також звільнити від сплати земельного податку дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від їх форми власності та джерел фінансування.

Нюанси уточнення показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до якої повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Таким чином, якщо підприємством у таблиці 1 додатка 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року помилково не було відображено непогашений залишок сум ПДВ, що були заявлені до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, платник може виправити таку помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації із поданням додатка 2, який містить інформацію про уточнені показники, зокрема у графі 5 таблиці 1. Надалі суми, відображені у графі 5 таблиці 1 додатка 2, можуть бути спрямовані лише для врахування у розрахунку реєстраційної суми і не можуть бути передекларовані як бюджетне відшкодування.

Лист ДФС від 28.05.15 р. № 11246/6/99-99-19-03-02-15.

Мінфін замінює міндоходівські накази

Мінфін на своєму сайті оприлюднив проект свого наказу «Про затвердження Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладання штрафу». 
Цей документ розроблено у зв’язку з реорганізацією Міндоходів та утворенням ДФСУ, яка є його правонаступником, і необхідністю скасування наказу Міндоходів від 09.09.2013 р. № 452.
Зауваження та пропозиції стосовно змісту регуляторного акта можна надавати у письмовій та електронній формах протягом місяця з дня публікації цього оголошення за такими адресами:

Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, e-mail: homut@minfin.gov.ua;
Державна регуляторна служба України, 01001, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, e-mail: inform@dkrp.gov.ua.

НБУ скасував обмеження щодо діяльності деяких банків

Внесено зміни до постанови НБУ від 24.02.15 р. № 129 "Про деякі питання діяльності банків"
Зокрема, передбачена можливість дострокового повернення банком, на якого поширюється дія п. 2 постанови НБУ від 24.02.15 р. № 129, вкладів (депозитів) власникам істотної участі в банку за умови спрямовування цих коштів на збільшення статутного капіталу банку.
Крім цього, з 15.06.15 р. до банків не застосовуються заходи впливу за порушення:
- економічних нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції, що пов`язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах у зв`язку зі зростанням після 6 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями після 6 лютого 2014 року, за умови дотримання банком нормативів Н7, Н8 на дату укладення договору/здійснення операції;
- обмеження щодо операцій між банком та пов`язаними з інвестором за субординованим боргом особами, установленого п. 3.10 глави 3 розділу III Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, за укладеними договорами/здійсненими операціями до 15 червня 2015 року.

Постанова НБУ від 15.06.15 р. № 377 набула чинності з 15.06.15 р.