Як оприбутковувати надходження готівки підприємцям
Нацбанк зазначив, що до підприємців, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, не висуваються вимоги щодо оформлення касових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами.
При цьому відповідно до пунктів 177.10 та 178.6 Податкового кодексу України фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат. У ній здійснюються записи про отримані доходи на підставі первинних документів за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, та документально підтверджені витрати.
Відсутність запису в Книзі обліку доходів і витрат про отриману підприємцем готівку є порушенням норм з обігу готівки та її неоприбуткуванням.
Водночас Нацбанк зазначив, що нормативно-правові акти щодо проведення записів у Книзі обліку доходів і витрат та Методичні рекомендації щодо порядку проведення перевірок із питань дотримання суб’єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), розробляє та супроводжує ДФС і надання роз’яснень із цих питань не належить до компетенції Нацбанку.
Хто вважається самозайнятою особою?
Самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Звертаємо увагу платників єдиного податку першої групи
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звертає увагу, що фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.
Торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
Про довіреність при одержанні товарів у постачальника
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звертає увагу, що у разі особистого одержання товарів у постачальника довіреності підприємцю виписувати не потрібно. Підприємцю достатньо пред’явити власний паспорт, аби постачальник міг переконатися, що товар забирає саме покупець, а не хтось інший. Та якщо товар у постачальника забирає працівник підприємця, без видачі довіреності не обійтися.
Отчетность по ЕСВ - почтой
Приближается срок сдачи отчета по единому социальному взносу (далее – ЕСВ) по новой форме. Первый месяц, за который нужно сдавать такой отчет за май - 20 июня 2015.
При направлении отчетности по ЕСВ почтой нужно учесть несколько важных нюансов:
1) страхователь может отправить отчетность по почте не позднее чем за 10 дней до истечения предельного срока предоставления отчета (отчет считается поданным в день получения почтового отправления отделением почтовой связи).
2) в случае утраты или повреждения почтового отправления или задержки его вручения в контролирующий орган по вине оператора почтовой связи такой оператор несет ответственность согласно закону. Плательщик единого взноса в таком случае освобождается от какой-либо ответственности за непредставление или несвоевременное предоставление данной отчетности.
3) в случае получения уведомления об утере или повреждении почтового отправления плательщик единого взноса в течение пяти рабочих дней обязан отправить по почте или предоставить лично (по его выбору) в контролирующий орган второй экземпляр отчета вместе с копией уведомления об утере или повреждении почтового отправления.
Следует отметить, что отчет в электронной форме направляется не позднее окончания последнего часа дня, в котором истекает предельный срок подачи отчета
Щодо оподаткування процентів на депозитному рахунку
Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (набрав чинності з 01.01.2015 р.) внесено зміни до Податкового кодексу України у частині оподаткування пасивних доходів.
Згідно з підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 зазначеного Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.
Відповідно до змін, внесених до підпункту 167.5.1 зазначеного пункту, ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20%.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (підпункт 170.4.1 пункту 170.4 статті 170 Податкового кодексу).
Отже, доходи платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунку, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20%.
Затверджено Положення про організацію роботи архівів
Міністерство юстиції України Наказом №797/5 від 27.05.2015 р. затвердило Положення про організацію роботи архівів Положення встановлює вимоги щодо організації роботи для центральних державних архівів, центральних державних архівних установ, галузевих державних архівів, Державного архіву в Автономній Республіці Крим, державних архівів областей, міст Києва і Севастополя, архівних відділів районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, архівних відділів міських рад, архівних установ сільської, селищної, міської ради для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових та інших правовідносин юридичних і фізичних осіб, що не належать до Національного архівного фонду (далі – архів). Архівом розробляються нормативні документи з організації його роботи: положення про архів та його структурні підрозділи, структура та штатний розпис, кошторис, посадові інструкції працівників. Положення про архів визначає загальні засади, підпорядкування, правову базу діяльності, профіль, завдання, функції, права. Положення про центральні державні архіви, центральні державні архівні установи, галузеві державні архіви, Державний архів в Автономній Республіці Крим, місцеві державні архівні установи затверджуються у порядку, встановленому законодавством. Положення про архівні установи сільських, селищних, міських рад для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових та інших правовідносин юридичних і фізичних осіб, що не належать до Національного архівного фонду, затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування на підставі Типового положення про архівну установу сільської, селищної, міської ради для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових та інших правовідносин юридичних і фізичних осіб, що не належать до Національного архівного фонду, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 червня 2014 року № 864/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2014 року за № 592/25369. Положення про архівний відділ міської ради затверджується відповідною міською радою.
Щодо заповнення заявки-розрахунку при донарахуванні декретних
Відповідно до статей 25, 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, у розмірі 100 % середньої заробітної плати, і не залежить від страхового стажу. Розмір цієї допомоги розраховується сумарно і надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 розрахунок середньої заробітної плати здійснюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком). Сума страхових виплат застрахованій особі розраховується шляхом множення суми денної допомоги на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. Якщо бухгалтерією підприємства при розрахунку допомоги допущена помилка, у зв’язку з чим виникла недоплата такої допомоги, необхідно здійснити перерахунок та провести доплату. У разі донарахування страхувальником суми допомоги по вагітності та пологах по раніше профінансованому листку непрацездатності, сума доплати вказується у заяві-розрахунку, форма якої затверджена постановою правління Фонду від 22.12.2010 №26 "Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", в графах № 9, 10 без відображення кількості днів, що підлягають оплаті, заповнюються дані про застраховану особу, номер листка непрацездатності, період непрацездатності та її причина. Також, відповідно до розділу VII Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності постановою від 18.01.2011 № 4 із внесеними змінами, страхувальнику необхідно надати письмове повідомлення про факт та зміст помилки.
Призвані на строкову військову службу й ті, що перейшли на контрактну, мають право на компенсацію з бюджету середнього заробітку
У всіх випадках, коли за мобілізованим працівником зберігаються місце роботи, посада, відповідно до ч. 3 та 4 ст. 119 КЗпП тепер немає підстав для припинення трудового договору. Також ч. 3 ст. 119 КЗпП доповнено призваними на строкову військову службу. А це значить, що за такою категорією осіб зберігають місце роботи (посаду) і компенсують із бюджету середній заробіток. Водночас гарантії, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП для призваних на строкову військову службу або тих, кого мобілізують чи хто вступає на контрактну службу в особливий період, зберігаються не «до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року», а на строк «до дня фактичної демобілізації». Таким чином, тепер не визначено чітких меж для збереження місця роботи (посади) і компенсації із бюджету середнього заробітку мобілізованим і призваним на строкову військову службу працівникам. Роботодавцям доведеться виконувати такі гарантії, допоки працівника не буде демобілізовано або його буде визнано зниклим безвісті, або він загинув. Тепер також передбачено, що за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада й компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному КМУ. Усі ці новації передбачає Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 14.05.2015 р. № 433-VIII, який набирав чинності з 11.06.2015 р. Закон не передбачає, що він має зворотну дію в часі.
Що є підставою для нарахування роботодавцем ЄВ у розмірі 8,41%
Відповідно до частини тринадцятої ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) встановлюється у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які згідно п. 1 частини першої ст. 7 цього Закону включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» для працюючих інвалідів. Підставою для застосування цього розміру ЄВ є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (п. 13 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу, згідно якого комісія видає особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому інвалід перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги. Отже, нарахування роботодавцем ЄВ у розмірі 8,41 відс. на заробітну плату працюючим інвалідам здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання підприємством завіреної копії довідки з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.
Коли сплачувати ЄВ, якщо фонд затримує виплату допомоги по вагітності та пологам
Роботодавець зобов’язаний сплатити утриманий єдиний внесок (2 %) з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги з тимчасової непрацездатності не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування. У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У якій графі Податкового розрахунку (форма № 1ДФ) відображається кількість зовнішніх сумісників
Відповідно до абзацу другого ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Згідно з п. 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, реквізити податкового розрахунку заповнюються, зокрема, таким чином: - напроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами); - напроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді. Отже, кількість зовнішніх сумісників відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку (форма № 1 ДФ).
Затверджено Порядок проходження уповноваженими посадовими особами органу місцевого самоврядування стажування у нотаріусів з питань оформлення спадкових прав
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Наказом від 25.05.2015 №779/5 затвердило Порядок проходження уповноваженими посадовими особами органу місцевого самоврядування стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса з питань оформлення спадкових прав Порядок визначає механізм проходження стажування уповноваженими посадовими особами органів місцевого самоврядування у державних нотаріальних конторах або у приватних нотаріусів з метою набуття такими особами практичного досвіду та професійного рівня щодо вчинення ними нотаріальних дій з питань оформлення спадкових прав. Уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування для отримання свідоцтва про право на вчинення нотаріальних дій щодо оформлення спадкових прав повинна пройти стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса та успішно скласти іспит у комісії з питань складення іспиту із спадкового права посадовими особами органів місцевого самоврядування. Наказ набере чинності з 01.01.2016 року.
Відповідальність у разі несвоєчасного нарахування ЄВ до розміру мінімалки
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» яким внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, частини п’яту та шосту статті 8 Закону № 2464 доповнено абзацом, відповідно до якого, у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої до відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норма є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць. Вимоги щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не стосуються: Винагород за договорами цивільно-правового характеру; Заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи; Заробітної плати працівника інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовується ставка 8,41 відс.; Заробітної плати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,3 відс. визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску; Заробітної плати працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,5 відс. визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази єдиного внеску для працюючих інвалідів; До працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції (п. 18 ч. 1 ст.25 Закону № 504). Виходячи з зазначеного, застосування норм частин п’ятої та шостої статті 8 Закону № 2464 є обов’язковим, для усіх платників єдиного внеску крім виключень, зазначених вище. У разі, якщо своєчасно не було нараховано єдиний внесок до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата , виникає необхідність зробити донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску та відобразити такі донарахування у додатку 4 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок). Донарахування до мінімальної заробітної плати у додатку 4 передбачено рядками 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 та 6.1.8. При цьому обов’язково зазначається зміст помилки. Вказується період, в якому виявлено помилку, та вид виплати, на яку своєчасно не нараховано єдиний внесок. За наявності декількох помилок описується кожна з них.
Щодо утримання військового збору з лікарняних та декретних
Згідно з абзацом 3 підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового Кодексу України суми допомоги, нарахування за час тимчасової непрацездатності платника податків, враховуються для застосування податкової соціальної пільги. Тому, виплати за перші п’ять днів хвороби за рахунок роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності прирівнюється до заробітної плати. Таким чином, необхідно проводити утримання військового збору з допомоги по тимчасовій непрацездатності. Разом з цим, допомога по вагітності та пологах, згідно п.3.2 Інструкції № 5 не належить до фонду оплати праці. Крім того, вказаний вид допомоги не обкладається ПДФО. У зв’язку з цим, підстав для утримання військового збору з допомоги по вагітності та пологах немає.
Платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Відповідно до підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Порядок визначення платників податку у разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб викладено у підпункті 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 Кодексу, а саме:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
База оподаткування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації правна нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
База оподаткування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
Про сплату транспортного податку
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктом оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тисяч гривень за кожний легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування (пункт 267.4 статті 267 Кодексу). Базовим податковим (звітним) періодом згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу є календарний рік.
Відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (підпункт 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).
Відповідно до підпункту а) підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Щодо оподаткування пенсій
Згідно з підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування стосовно доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі – мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування (сума пенсії), у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
З 1 січня 2015 року відповідно до статті 8 Закону України від 28.12.2014 року №80-VІІІ «Про державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмірі 1218 гривень на місяць.
Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654 гривень, зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.
Якщо сума нарахування більше 12180 грн., то ставка податку становитиме 15 та 20 відсотків.
Щодо подання звітності, то відповідно до пункту 176.2 статті 176 Кодексу податковий агент, зокрема, зобов’язаний подавати у терміни, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ (далі – форма №1Ф) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з ПФУ чи бюджету згідно із законом, розмір яких перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), – у частині такого перевищення відображаються у формі №1ДФ під ознакою доходу «184».
Новопризначений керівник столичної податкової міліції Ігор Скороход: «Кожний співробітник має працювати з метою збільшення додаткових надходжень до бюджету»
Таку думку він висловив на нараді керівного складу підрозділів податкової міліції міста Києва, яка нещодавно відбулась в столичному Головному управлінні ДФС.
В ході наради були відмічені як позитивні результати роботи із забезпечення надходження додаткових коштів до бюджету, так і піддавались жорсткій критиці керівники тих підрозділів, які мають окремі прорахунки в організації роботи.
Не зважаючи на те, що загальний економічний ефект від діяльності підрозділів податкової міліції Києва з початку поточного року перевищив 1 мільярд 200 мільйонів гривень, існують істотні резерви по його збільшенню, в першу чергу за рахунок детінізації економіки, ліквідації «конвертаційних центрів» та «податкових ям».
«Лише у тісній співпраці з іншими підрозділами ДФС ми зможемо виконати головне завдання, що стоїть перед підрозділами податкової міліції – забезпечити додаткові надходження до бюджету держави» – підсумував Ігор Скороход.
З 1 липня роздрібна торгівля пивом підлягає ліцензуванню
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звертає увагу, що, відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 71 N 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», з 1 липня 2015 року "пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203" тобто віднесення пива до алкогольних напоїв, набирає чинності з 1 липня 2015 року.
Отже, з 01 липня 2015 року роздрібна торгівля пивом підлягає ліцензуванню.
Нагадаємо, прийом та видача документів для оформлення ліцензій (дублікатів) на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, пивом та тютюновими виробами здійснюється в Центрі обслуговування платників Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області за адресою: м. Вовчанськ, вул. Гоголя, 53.
Для отримання ліцензії, підприємці мають надати:
– документ, що посвідчує особу;
– заяву;
– платіжне доручення з відміткою банку;
– довіреність.
На соціальний захист харків’ян надійшло 3,4 млрд. гривень ЄСВ
З початку року суб‘єкти господарювання Харківщини забезпечують активну соціальну підтримку суспільно вразливих верств населення, системно спрямовуючи на казначейські рахунки суми єдиного соціального внеску. Як результат, бізнес-спільнота Харківщини направила на соціальні виплати 3,4 млрд. гривень ЄСВ, що на 164,3 млн. грн. більше встановленого завдання.
Як проінформували в Головному управлінні фіскальної служби області, це на 210,5 млн.грн. більше, ніж торік. Лише у травні поточного року надходження склали 699,7 млн.гривень.
За підрахунками фахівців регіонального представництва Державної фіскальної служби, найбільше коштів від сплати ЄСВ у січні-травні поточного року надійшло від роботодавців м.Харкова - біля 2,2 млрд. гривень. Не менш активними в наповненні бюджетів соціальних фондів були суб’єкти господарювання, які перебувають на обліку в Красноградській ОДПІ – 211,6 млн.грн., Чугуєвській ОДПІ – 122 млн. грн. та Харківській ОДПІ – 164 млн.грн.
Як зазначив керівник Головного управління ДФС у Харківській області Сергій Яковлев, позитивних результатів надходжень ЄСВ вдалося досягти завдяки постійній цілеспрямованій співпраці з роботодавцями та інформаційно-сервісного забезпечення цього процесу. Однак, підкреслює податківець, визначальним фактором все ж таки залишається громадянське сумління представників бізнесу нашої області, які беруть активну участь у наповненні бюджету як регіону, так і нашої країни.
Про авторське право і суміжні права
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадує, що згідно до вимог статей 15, 32, 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» умовою для законного публічного використання музичних творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань – є отримання дозволу (ліцензії) від суб’єктів авторського права і суміжних прав (правовласників) або організацій колективного управління.
Надання дозволу (видача ліцензії) на використання музичних творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань оформлюється у вигляді ліцензійного договору.
Одними з найпоширеніших суб’єктів господарювання, які під час здійснення своєї діяльності використовують музичні твори, фонограми, відеограми та зафіксовані у них виконання, є підприємства громадського харчування і торгівлі, розважальні заклади, а також заклади побутового обслуговування населення, що виражається у формі як безпосереднього, так і опосередкованого (фонового озвучування приміщення закладу) використання.
Подібне використання музичних творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань підпадає під визначення статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» – публічне виконання.
Публічне виконання музичних творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань як об’єктів авторського права та суміжних прав, без отримання дозволу (ліцензії), відповідно до ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» є порушенням авторського права і суміжних прав, що відповідно до вимог чинного законодавства України може тягти за собою наступні види відповідальності:
· у разі відсутності дозволу (ліцензії) настає адміністративна відповідальність за ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкцією передбачено штраф до 3400 грн. з конфіскацією обладнання, за допомогою якого скоєне правопорушення (тобто використовується музика);
· якщо при використанні музичних творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань без дозволу (ліцензії) авторам, виконавцям, виробникам фонограм чи/або відеограм заподіяно значної шкоди, у цьому випадку може наставати кримінальна відповідальність за ст. 176 Кримінального кодексу України;
· відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» у разі відсутності дозволу (ліцензії) суд в рамках цивільного (господарського) судочинства має право винести рішення про виплату компенсації у розмірі від 10 мінімальних заробітних плат за кожен факт порушення авторського права чи суміжних прав (тобто за програвання кожної музичної композиції).
З 1 липня 2015 року РРО застосовуються тільки фізичними особами на спрощеній системі з річним доходом від 1,5 млн. грн. до 20 млн.грн.
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
Основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО).
При цьому зазначені зміни, відповідно до Прикінцевих положень Закону №71, вступають у силу:
для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року (обсяг доходів за календарний рік до 20 млн. грн.);
для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року (обсяг доходів за календарний рік до 1,5 млн. грн.).
Зазначене не стосується тих платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, тобто такі платники податків у таких випадках не застосовують РРО.
Водночас, змінами до Перехідних положень Кодексу (пункт 28) встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
Таким чином, державою передбачено стимулювання платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, щодо встановлення та застосування РРО до 1 липня 2015 року – це дасть їм змогу уникнути проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО до 1 січня 2017 року (пункт 28 Перехідних положено Податкового кодексу).
Через митний пост «Гоптівка» намагалися провезти зброю
Працівники Харківської митниці ДФС запобігли спробі перевезення через державний кордон зброї.
Мати з донькою, мешканки Харкова, намагались виїхати до Росії через МП «Гоптівка». При чому, не з порожніми руками, а з сувенірами. У якості подарунків – вогнепальна зброя, щоправда у розібраному вигляді.
Працівники Харківської митниці ДФС розповіли, що під час усного декларування жінки помітно нервували, тому їх автомобіль «Жигулі» було переведено на смугу «червоний коридор» для більш детального огляду. Під час якого, серед особистих речей був знайдений пакунок. Всередині цієї своєрідної «посилки» знаходились два шумових пістолета та запчастини від 50 радянських пістолетів ТТ, відомих під назвою «Тульський, Токарєва».
За словами жінок, про зміст пакунку вони нічого не знали, а просто виконували прохання - відвезти посилку до міста Пенза, за вказаною на обгортці адресою.
Наразі, пакунок зі зброєю та запчастинами вилучений та переданий до органів СБУ. Складено протокол про порушення митних правил за ст.472 Митного Кодексу України.
Звітування за користування радіочастотними ресурсами
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015, збір за користування радіочастотним ресурсом України трансформовано в одну із складових рентної плати – рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України.
Згідно із п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.
Водночас п. 257.4 ст. 257 ПКУ визначено, що у податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому – до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов’язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Нові форми декларації з податку на нерухомість та транспортного податку
Міністерством фінансів України затверджено нові форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податкової декларації з транспортного податку.
Форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки приведено у відповідність до чинного законодавства. Так, сума пільги заповнюється відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, прийнятого згідно із пп. 266.4.2 Податкового кодексу України.
Оскільки із 1 січня поточного року оподаткуванню підлягає також нежитлова нерухомість, у декларації тепер указуватимуть і такі об’єкти. Відповідно уточнено коди об’єктів нерухомості: 1 – квартира; 2 – житловий будинок; 3 – інший об’єкт житлової нерухомості; 4 – будівля готельна; 5 – будівля офісна; 6 – будівля торгівельна; 7 – гараж; 8 – будівля для публічних виступів; 9 – інша будівля. З огляду на це змінено також назву додатка до декларації на «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості». Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій, спільній сумісній власності, наводиться загальна площа частки, якою володіє платник податку.
Попередня форма, затверджена наказом Мінфіну від 1 липня 2014 року №735 втратила чинність.
Згідно із пп. 267.6.4 ПКУ податкову декларацію з транспортного податку подають платники податку-юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Сплата авансових внесків
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 1 січня 2015, внесено зміни до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств.
Водночас п.9 підр.4 р.ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що у січні – грудні 2015 року та січні – травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень – травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Кодексу, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Таким чином сплата авансових внесків з податку на прибуток у 2015 році здійснюється щомісячно до 30 числа місяця, за який сплачується авансовий внесок.
Документ, який підтверджує здійснює суб’єктом господарювання діяльність на території проведення АТО
Відповідно до ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон 185) порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону 185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст. 1 і 2 Закону 185, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Якщо перевищення строків, зазначених у ст. 1 і 2 Закону 185, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (абз. 6 ст. 6 Закону 185).
Відповідно до ст. 10 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон 1669) протягом терміну дії Закону 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України
Завдяки ДФС «Укрзалізниці» буде здійснювати закупки електроенергії напряму
11 червня виконуючий обов'язки гендиректора "Укрзалізниці" Максим Бланк дав розпорядження закуповувати електроенергію для підприємства на оптовому ринку, а також підготувати відповідні тендери для цих закупівель. Підставою такого кроку стало розкриття Державною фіскальною службою багаторічної змови між представниками УЗ та трьома енергопостачальниками: "Укренерготранзит", "ГазЕнерго" та "Енерготраст".
За словами гендиректора УЗ прибутки від багаторічної змови складали 400-500 млн. гривень на місяць.
Співробітники ДФС звернулись до "Укрзалізниці" з матеріалами про зазначену схему. Крім того, на зустрічі ДФС і УЗ були присутні представники енергетичного ринку, які підтвердили, що на сьогодні закон не забороняє закуповувати у них електроенергію, що дає змогу "Укрзалізниці" купувати енергоносії без посередників. Гендиректор залізничників також зазначив, що під час тендерних процедур, серед іншого, буде оцінюватись прозорість історії податкових виплат постачальників.
Щодо надходжень війського збору
У травні поточного року платники податків мобілізували до державного бюджету 703,7 млн. грн. військового збору. Це на 15,8 відс. перевищило індикативний показник.
Загалом, з початку 2015 року до бюджету країни надійшло 3 301,1 млн. гривень цього податку.
Нагадуємо, що військовий збір запроваджено із 3 серпня 2014 року. Ставка цього податку складає 1,5 відс. від об’єкта оподаткування. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору в бюджет є роботодавці, що виплачують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків, та податкові агенти — для оподатковуваних інших доходів із джерела їх походження в Україні.
Військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.
Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов’язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Кодексу.
12 травня 2015 року Верховною Радою прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору», який набув чинності 11 червня 2015 року. Документом звільнено від оподаткування військовим збором доходи громадян від операцій з купівлі/продажу валюти.
| 
