Мінсоцполітики роз'яснює порядок компенсації з держбюджету витрат на заробітну плату мобілізованим
До Мінсоцполітики надходять звернення підприємств, установ та організацій з питанням щодо компенсації з Державного бюджету витрат на виплату середнього заробітку мобілізованим працівникам. Узагальнивши запити з цього приводу, Міністерство інформує про таке. Компенсація підприємствам середньої заробітної плати, яка виплачується працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, здійснюється відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105 (далі – Порядок). Зазначена компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених у Законі України „Про Державний бюджет України на 2015 рік” за програмою 2501350 “Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період”. Пунктом 3 Порядку передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року (далі – компенсація). Кошти на виплату компенсації підприємствам, установам, організаціям спрямовуються за період, починаючи з січня 2015 року. Водночас інформуємо, що Мінсоцполітики спільно з Міністерством фінансів опрацьовується можливість внесення змін до законодавства з метою виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям за період з 18.03.2014 до 31.12.2014 згідно із Законом України від 20.05.2014 № 1275-VII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації”. Щодо нарахування середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу. Відповідно до пункту 2 статті 39 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу”, за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності. Компенсація із бюджету в межах середнього заробітку працівникам, які призвані на строкову військову службу законодавством не передбачена. Щодо нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Водночас зазначаємо, що Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. №1170.
Для отримання компенсації середнього заробітку мобілізованим, спецрахунки відкривати не потрібно
ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, Лист, 25.05.2015 № 14-11/315-15327 Про перерахування компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників Державна казначейська служба України розглянула лист <...> щодо надання роз'яснень по перерахуванню компенсації у межах середнього заробітку, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та в межах компетенції повідомляє. Механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» визначений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105 «Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок). Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем даної бюджетної програми є Міністерство соціальної політики України. Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року (далі - компенсація) (пункт 3 Порядку). Враховуючи те, що компенсація надається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органам міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад на підставі звітів про фактичні витрати підприємств, установ, організацій на виплату середнього заробітку працівникам, Порядком не передбачено відкриття рахунків за спеціальними режимами їх використання.
Про збереження середньої зарплати за медичними працівниками у разі направлення на курси підвищення кваліфікації за сумісництвом
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ, ЛИСТ, від 07.04.2015 р. N 5112/0/14-15/13 Міністерство соціальної політики України розглянуло звернення <...> щодо збереження середньої заробітної плати при направленні на курси підвищення кваліфікації лікаря, який працює за сумісництвом, і в межах компетенції повідомляє. Відповідно до частини другої пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. N 524 "Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" за медичними і фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи згідно із законодавством. При роботі за сумісництвом з працівником укладається окремий трудовий договір, який юридично не пов'язаний з трудовим договором за основним місцем роботи. Стороною трудового договору про роботу за сумісництвом на стороні власника (підприємства, установи, організації) може бути як інший власник ("зовнішнє сумісництво"), так і той же власник, з яким працівник уклав трудовий договір про основну роботу ("внутрішнє сумісництво"). Працівникові, який працює за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадового окладу, надбавки та доплати до нього тощо). Середня заробітна плата зберігається за медичними та фармацевтичними працівниками незалежно від того, за "внутрішнім" чи "зовнішнім" сумісництвом вони працюють і з якого місця роботи (основного чи за сумісництвом) направляються для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки. Тобто це є державною гарантією медичним та фармацевтичним працівникам, які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки. Медичні і фармацевтичні працівники, які працюють у закладах охорони здоров'я за "зовнішнім" сумісництвом, можуть бути направлені до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки. У цьому випадку середня заробітна плата зберігається за медичними працівниками і за основним місцем роботи, і за місцем роботи за сумісництвом.
Щодо відсотків середньої заробітної плати для оплати тимчасової непрацездатності
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ, ЛИСТ, від 21.04.2015 р. N 251/18/99-15 Департамент соціального страхування та партнерства Мінсоцполітики розглянув лист <...> та повідомляє. Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, що виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Фондом соціального страхування України - після завершення процедури його реєстрації) починаючи з шостого дня непрацездатності, визначені статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Частиною другою статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 439 "Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації". Відповідно до зазначеного Порядку дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах: 60 відсотків середньої заробітної плати - особі, яка має страховий стаж до п'яти років; 80 відсотків середньої заробітної плати - особі, яка має страховий стаж від п'яти до восьми років; 100 відсотків середньої заробітної плати - особі, яка має страховий стаж понад вісім років; 100 відсотків середньої заробітної плати - особам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається в електронній формі
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України розміщено оновлене програмне забезпечення для формування та подання платниками податків відповідно до п.220.2 ст.220 Податкового кодексу України Декларації про максимально роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.03.2015 року №359 в електронному вигляді.
Декларація про максимально роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) («J(F)0207703» (для запровадження ціни з 15 числа місяця) та «J(F)0208901» (для запровадження ціни з 1 числа місяця) в електронному вигляді формується та подається за адресою: офіційний веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) Електронна звітність Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Оновлено порядок надання послуг електронного цифрового підпису
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звертає увагу на те, що згідно з положеннями оновленого Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, при заповненні реєстраційних документів для отримання електронного цифрового підпису заявнику необхідно зазначати свої контактні дані, зокрема, контактний номер телефону та діючу електронну адресу, які дозволяють зв’язатися з ним.
У разі звернення довіреної особи, для запобігання доступу сторонніх осіб до ключової інформації підписувачів, довірена особа разом з комплектом реєстраційних документів має надати конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.
Про боргові зобов`язання, звільнені від податку на прибуток
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що з 27.05.15 р. набув чинності Закон України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов`язаннями". Згідно із Законом не підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов`язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, продані або розміщені нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету АРК чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Держбюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі НБУ, або за кредити (позики), які отримані суб`єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
Крім цього, передбачено, що сума вищезазначених доходів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Право на податкову соціальну пільгу лише від одного роботодавця
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи. Платник податків має право на отримання податкової соціальної пільги лише від одного працедавця і реалізовувати це право на іншому місці роботи не має права.
Чи потрібно сільгоспвиробникам застосовувати реєстратори розрахункових операцій?
У 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальний режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою.
РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Таким чином підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі, мають застосовувати РРО.
Спрощено порядок взяття рахунків платників податків на облік податковими інспекціями
Законом України від 21.04.2015 року №344-VIII внесено зміни до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу, а саме:
- банкам надано можливість відкриття рахунку на підставі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків;
- зменшено строк, необхідний для відкриття підприємством рахунку у банку, з двох до одного робочого дня;
- запроваджено принцип мовчазної згоди у разі недотримання контролюючим органом визначених строків для направлення банку повідомлення про взяття або відмову у взятті рахунка на облік.
Зокрема, установлено, що у таких випадках рахунок вважається взятим на облік у час та дату отримання банком повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття відповідного повідомлення банку до оброблення.
Відповідно, змінами встановлено, що банк має право проводити видаткові операції за рахунком клієнта, починаючи з дати отримання таким банком повідомлення органу ДФС про взяття рахунку на облік або з дати, визначеної як дата взяття на облік в органі ДФС за мовчазною згодою.
Операції з постачання програмної продукції не оподатковуються ПДВ
Відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, для операцій з постачання програмної продукції запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ. Згідно з ним, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, до якої відносяться:
результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації.
Програмний продукт (програмний засіб, програмне забезпечення) розглядається як результат виконання послуг, який має бути зафіксований на відповідному матеріальному носії (паперовому, диску для лазерних систем зчитування, флеш-карті, зйомному жорсткому диску тощо) виконавця або замовника, або може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.
Отже, операції з постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України є операцією з постачання послуг.
Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до Кодексу є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Місцем постачання послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.
Тому, операції з постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України є об’єктом оподаткування ПДВ, які, в свою чергу, відповідно до Кодексу не оподатковуються ПДВ.
Більш детально з цим роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.14.07).
При наявності ліцензії на продаж алкогольних напоїв, окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна
Фахівці Вовчанської ОДПІ повідомляють, що з 1 липня 2015 року, згідно з прийнятим Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)», набувають чинності зміни внесені до абзаців четвертого і п’ятого, шістдесят сьомого і шістдесят восьмого пункту 5 розділу I (щодо зміни до підпунктів 14.1.5 і 14.1.144 пункту 14.1 статті 14) розділу I цього Закону та абзаців другого – одинадцятого підпункту 10 пункту 2 розділу II цього Закону (щодо змін до преамбули та статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, кон’ячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів») стосовно віднесення пива до алкогольних напоїв.
Отже, з 1 липня 2015 року пиво з вмістом етилового спирту від 0,5% відноситься до алкогольних напоїв, а згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Якщо у суб'єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.
Допомога по тимчасовій непрацездатності не є базою нарахування та утримання єдиного внеску
Допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, що виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування України особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску. Адже особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення АТО або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України (ст. 3 розділу VII Закон України від 23.09.99 р. № 1105-XIV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування").
Роботодавці є страхувальниками для осіб, що отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, які згідно із частиною шостою ст. 7 Закону № 2464 здійснюють нарахування єдиного внеску за таких платників за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.
Фонд соціального страхування України не є роботодавцем для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, то допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів зазначеного Фонду, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
Больничный утерян из-за форс-мажора
Если больничный лист утерян вследствие форс-мажорных обстоятельств после оплаты, то субъект хозяйствования в указанной ситуации действует как в случае утери первичной документации. Так, руководитель предприятия должен письменно уведомить об утере первичных документов правоохранительные органы и приказом назначить комиссию для установления перечня отсутствующих документов и расследования причин их утери или уничтожения.
С целью восстановления первичной документации, утерянной в результате форс-мажорных обстоятельств, необходимо получить официальные справки соответствующих органов о наступлении таких обстоятельств и обратиться с заявлением в свое отделение ФСС по ВУТ с просьбой предоставить копии всех утерянных отчетов. К заявлению целесообразно приложить подтверждающие документы, например, справку органа пожарной службы и акт комиссии с перечнем утерянных документов с указанием причин их утери.
Поскольку новый листок нетрудоспособности с пометкой «дубликат» выдается только на основании справки с места работы о том, что за период временной нетрудоспособности выплата больничных не осуществлялась, то от медицинского учреждения, по соответственно оформленному запросу, можно получить только реестр выданных документов, который засвидетельствует временную нетрудоспособность (беременность и роды) работников предприятия.
На основании полученных копий документов предприятие должно восстановить оригиналы собственных исходных первичных документов, сформировать журналы хозяйственных операций и регистры бухгалтерского учета.
Если итоговые обороты в восстановленных регистрах совпадут с данными, отраженными в отчетности по средствам Фонда за соответствующие отчетные периоды, если будут восстановлены протоколы комиссии по социальному страхованию о назначении материального обеспечения застрахованным лицам, если банковскими выписками и (или) кассовыми документами будет подтверждена своевременность выплаты (перечисления) материального обеспечения застрахованным лицам, то бухгалтерский учет по средствам Фонда можно считать полностью восстановленным, а средства Фонда использованными по назначению.
| 
