«Незважаючи на складні соціально-економічні умови, динаміка надходжень єдиного соціального внеску в регіоні залишається стабільною», -  про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Володимир Борисенко. «Платниками податків протягом січня-травня 2015 року було мобілізовано до бюджету 55 839,7 тис. грн.  надходжень єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, » - зазначив Володимир Володимирович.

Своєчасна сплата єдиного соціального внеску виступає гарантом соціального захисту для  громадян при безробітті, нещасних випадках чи професійних захворюваннях та являється забезпеченням пенсійних виплат. Тому, своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але і захищені соціальні гарантії для кожного громадянина.

 До зведеного бюджету України платниками Вовчанської ОДПІ за січень-травень 2015 року поповнено казну на 57 955,9 тис.грн. Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Міндоходів ГУ у Харківській області Володимир Борисенко. «До Державного бюджету за п’ять місяців року надійшло 19 950,3 тис. грн. (у 2014 році лише – 13 244,8 тис. грн). Основними джерелами наповнення Державної скарбниці є ПДВ   – 3 819,3 тис. грн. та податок на прибуток – 4 010,4 тис. грн.»,- прозвітував посадовець.

До місцевих бюджетів  Вовчанського та Великобурлуцького районів надійшло 38 008,0 тис. грн., що на 9 188,5 тис.грн. більше аналогічного періоду минулого року. Найбільша частина, а це         20 998,4 тис. грн., складає податок на доходи фізичних осіб. Надходження по податку на майно складають 8 455,4 тис. грн., в т.ч. від власників земельних ділянок надійшло плати за землю в розмірі 7 865,5 тис. грн.. 

Спрощенці Вовчанської ОДПІ сплачують податки.

За січень-травень 2015 року суб’єкти господарювання Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, які працюють на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету 4 793,8 тис.грн єдиного податку. Зокрема, платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці спрямували в казну держави 2 058,4 тис. грн, що на 152,4 тис. грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Володимир Борисенко.

Сплата військового збору платниками Вовчанської ОДПІ

2 509,7 тис. грн. надійшло на бюджетні рахунки від платників Вовчанського та Великобурлуцького районів за січень-травень 2015 року. Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Володимир Борисенко.

Посадовець нагадав, що у відповідності до останніх змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), справляння військового збору продовжено і надалі до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про запровадження реформи Збройних Сил України. І відтепер об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Ліцензування алкоголю та тютюну принесло в бюджет 176,4 тис.грн.

У січні-квітні 2015 року місцевий бюджет Вовчанщини поповнився на 176,4 тис. грн. від плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Володимир Борисенко.

Бюджет отримав 1 168,0 тис.грн. акцизного податку

За словами начальника Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Володимира Борисенка, до бюджету  за січень – травень 2015 року надійшло акцизного податку у сумі 1 168,0 тис. гривень.

Нагадаємо, платниками цього податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники, нафтопродукти, скраплений газ, паливо альтернативне.

Про зміни в податковому законодавстві під час «Гарячої лінії»

Цього разу з платниками податків району спілкувалися на тему: «Електронне адміністрування ПДВ». Розмовляла з платниками начальник відділу оподаткування та контролю об’єктів та операцій Вовчанської ОДПІ  – Косівцова Вікторія Миколаївна. До Вашої уваги пропонуємо деякі запитання та відповіді, що обговорювалися під час сеансу «гаряча лінія».

Питання: Розкажіть, будь ласка, про етапи запровадження електронного адміністрування ПДВ.

Відповідь: Система електронного адміністрування ПДВ запроваджується поетапно (п. 35 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України):

- з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року – на постійній основі.

Пунктом 200 ¹.6 ст. 200 ¹ Податкового кодексу України визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України .

Згідно із п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників. У реєстрі зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого Податкового кодексу України для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.

Таким чином, сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року, січень 2015 року та ІV квартал 2014 року здійснюється з поточних рахунків платників податку безпосередньо на бюджетні рахунки.

За звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.

Питання: У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?

Відповідь: Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 Податкового кодексу України.

Пунктом 183.10 статті183 Податкового кодексу України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Окрім того, згідно із підпунктом 6 пункту 180.1 статті180 Податкового кодексу України платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Питання: Який порядок заповнення реєстраційної заяви ф. № 1-ПДВ?

Відповідь: Відповідно до пункту 183.1 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно із підпунктом 2.6 пункту 2 розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 року № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233, державні податкові інспекції здійснюють:

приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

обробку даних заяв та документів щодо реєстрації (у тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування;

реєстрацію (у тому числі як суб’єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування;

формування і надання витягів з Реєстру;

підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації;

моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру.

Тому, у разі виникнення у особи запитань щодо заповнення певних розділів реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, пов’язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Питання: Які можуть бути підстави для анулювання реєстрації платником ПДВ?

Відповідь: Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 Податкового кодексу України, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання)або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті”а” пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах ”б” - ”з” пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

зазначену в судовому рішенні;

припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 статті184 Податкового кодексу України.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.

Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Питання: Чи мають право платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 року обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., анулювати реєстрацію платника ПДВ?

Відповідь: Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із підпунктом «а» пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 Податкового кодексу України, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом.

Пунктом 184.2 статті 184 розділу V Податкового кодексу України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку.

Таким чином, платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 року обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., мають право анулювати реєстрацію платника ПДВ.

Питання: Які дії в обліку з ПДВ мають вчинити постачальник та отримувач товарів/послуг, якщо після постачання (у т.ч. у періоді, в якому виникло податкове зобов’язання у зв’язку з таким постачанням) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг, або при поверненні суми попередньої оплати вартості?

Відповідь: Згідно із пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то згідно з підпунктом 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Пунктом 192.2 статті 192 Податкового кодексу України визначено, що норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Відповідно до пункту 192.3 статті 192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Звітуємо із транспортного податку за новозатвердженою формою декларації

З 01.01.15 р. набула чинності ст. 267 «Транспортний податок» Податкового кодексу (далі – ПК), згідно з якою запроваджено новий місцевий податок на так звані розкішні авто. Усі власники таких автомобілів повинні звітувати з цього податку. Такі вимоги стосуються також бюджетних установ, на балансі яких є потужні авто із терміном використання до 5 років. Із цієї консультації ви дізнаєтеся: хто саме, як та коли має декларувати та сплачувати новий різновид податку на майно.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму транспортного податку на підставі документів, які підтверджують право власності на ТЗ, та відображають його у Податковій декларації із транспортного податку для юридичних осіб (далі – Декларація).
Форму такої Декларації затверджено наказом Мінфіну від 10.04.15 р. № 415 (далі – Наказ № 415), який набув чинності з 22.05.15 р. 
Зауважимо, що в Декларації річна сума податку зазначається з розбивкою рівними частками поквартально. 
Крім того, після набуття чинності Наказу № 415 юридичні особи (у т. ч. бюджетні установи) повинні подати Декларацію у 2015 році в разі набуття права власності на об’єкт оподаткування протягом цього року. При цьому Декларація подається протягом місяця із дня виникнення права власності на об’єкт, а сам податок сплачується починаючи з місяця, у якому виникло право власності (пп. 267.6.4 ПК). 
При цьому у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період із 1 січня цього року до початку того місяця, у якому він втратив право власності на такий об’єкт, а новим власником – починаючи з місяця, у якому він набув таке право власності. Відповідно в Декларації новий власник відображає інформацію щодо податку починаючи із ІІ кварталу до кінця звітного року.
Оскільки інструкції щодо складання новозатвердженої форми Декларації немає, при заповненні її реквізитів будемо керуватися нормами ПК.
Отже, титульна частина Декларації заповнюється так (див. наступну сторінку).
У рядку «порядковий номер за рік1» (ряд. 1.1.Т) зазначається порядковий номер декларації, що подається. Нумерація ведеться послідовно наростаючим числом від кількості поданих декларацій (незалежно від типу декларації: звітна, нова звітна або уточнююча)). Наприклад: перша декларація за звітний рік буде за № 1, наступна декларація, подана у звітному році після придбання нового об’єкта оподаткування, буде за № 2.
У рядках 01–03 колонки «Тип декларації» проставляється відповідна відмітка залежно від того, яка декларація подається:
· 2.1 – тип Декларації «Звітна» зазначається в разі подання річної декларації (у термін до 20 лютого звітного року) або додаткової звітної декларації у разі придбання нового об’єкта оподаткування протягом звітного року (у місячний термін). Наприклад, якщо протягом звітного року юридична особа набула право власності на новий об’єкт оподаткування у новій адміністративно-територіальній одиниці, щодо якого потрібно звітувати протягом місяця, то в полі «Код типу декларації» проставляється «Звітна», а в графі 1.1.Т – «1»;
· 2.2 – тип Декларації «Нова звітна» зазначається, якщо в наданій раніше Декларації було допущено помилку і вона виправляється шляхом подання нової Декларації до настання граничного терміну її подання;
· 2.3 – тип Декларації «Уточнююча» зазначається, якщо в раніше поданій Декларації виявлено помилки та подається ще одна Декларація після настання граничного терміну подання декларації.
У рядку «починаючи з2…» зазначається номер місяця арабськими цифрами у разі подання Декларації щодо ТЗ, придбаних протягом звітного року. Номер місяця – це місяць, з якого виникають нові податкові зобов’язання. Наприклад, якщо ТЗ придбано 25.05.15 р., то в цьому полі проставляємо «05». 
У рядку «з урахуванням уточнень з3» зазначається арабськими цифрами номер місяця, з якого вносяться уточнення податкових зобов’язань. Заповнюється лише в разі наявності відповідних уточнень. Наприклад, якщо виявлено помилку в раніше поданій Декларації у квітні звітного року, то в рядку «звітний (податковий) період» зазначається: «на 2015 рік» «з урахуванням уточнень з 04».
У рядку «повне найменування платника» вказується відповідна інформація щодо платника податку згідно з реєстраційними документами.
У рядку «податковий номер» зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, а для юридичних осіб – нерезидентів – реєстраційний (обліковий) номер, який присвоюється контролюючим органом.
У рядку «код виду економічної діяльності (КВЕД)» проставляється основний код економічної діяльності за КВЕД. 
У рядку «електронна адреса» та «факс» – відповідна інформація за бажанням платника.

ВСУ зробив висновок щодо мораторію на стягнення майна

Мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в інвалюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).
До такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 27 травня 2015 року, ухваливши постанову у справі № 6-57цс15 предметом якої був спір про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту і звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд зробив правовий висновок про те, що згідно з пунктом 1 Закону України від 3 червня 2014 року № 1304-VII“Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України “Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України “Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).
Відтак установлений Законом № 1304-VII мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника). Крім того, згідно з пунктом 4 Закону № 1304-VII протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.
Рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону № 1304-VII не підлягає виконанню.
Разом з тим суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у справі, яка переглядалася, не врахував, що Закон № 1304-VII не є підставою для відмови в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів.

На залізничному транспорті зберігається пільговий проїзд для всіх соціально захищених верств населення

Велика кількість категорій пільговиків і надалі зможе користуватися послугами залізничного транспорту за пільговою ціною та безкоштовно. Зокрема, через те, що з 1 червня зберігається пільговий проїзд для пенсіонерів за віком, до яких уже належить більшість громадян з категорій, для яких пільги відмінені, чорнобильців та інвалідів у приміському сполученні, а у дальньому сполученні пільгами й надалі зможуть скористатися 18 із 25 категорій. Серед них учасники бойових дій, інваліди війни всіх груп, інваліди та діти інвалідів, особи, що супроводжують інваліда І групи та дитину-інваліда, студенти, учасники та інваліди Великої Вітчизняної війни та інші. Реалізувати своє право на пільговий проїзд у приміському сполучені можуть громадяни, які досягли пенсійного віку або мають групу інвалідності відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 354 від 17.05.1993 та № 555 від 16.08.1994.

Залізничний транспорт України і надалі нестиме значне соціально-економічне навантаження, оскільки кошти на компенсацію за перевезення пільговиків компенсуються з бюджетів різних рівнів лише частково – близько 30 % щороку. Довідково:

З 1 червня 2015 року набувають чинності зміни до правил перевезення осіб пільгових категорій, що стосується і залізничного транспорту. Зміни пов’язані з дією Закону України«Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII. Так відповідно до змін у законі, втрачають право безоплатного проїзду в приміському сполученні, а також не їздитимуть безкоштовно залізничним транспортом один раз на два роки (туди і назад) або один раз на рік (туди і назад) з 50-відсотковою знижкою:

• військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу в Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, що зазначені в Статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту»;
• Герої України, повні кавалерам ордена Трудової Слави, Герої Соціалістичної праці;
• колишні неповнолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків;
• колишні в`язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни;
• особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав;
• дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами III групи від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;
• діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв`язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням.

Втрачають право на безкоштовний проїзд у поїздах приміського сполучення ветерани праці, діти війни, а також особи, які супроводжують хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів). Крім того, втратили право користуватися без обмеження приміським залізничним транспортом у період з 1 жовтня по 15 травня з 50-відсотковою знижкою й такою ж знижкою на проїзд один раз на рік (туди й назад) колишні малолітні в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані інвалідами III групи від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин. Користуватися послугами приміського залізничного транспорту безоплатно більше не зможуть особи,нагороджені Орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, повні кавалери Ордена Слави, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу», Герої Соціалістичної праці, удостоєні звання за працю у період ВВВ 1941-45 років. Крім того, для цієї групи осіб відмінено безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) у двомісному купе швидких і пасажирських поїздів.

Зміни до законодавства, що діють із червня 2015 року

· Із 1 червня набули чинності вимоги щодо обов’язкового обладнання діючими та повіреними тахографами колісних транспортних засобів для перевезення вантажів з повною масою від 3,5 до 12 т (передбачено п. 4 наказу Мінтрансу від 07.06.10 р. № 340).
· З 2 червня застосовується Перелік товарів, митне оформлення яких здійснюється Енергетичною митницею ДФС (далі – Перелік). За бажанням декларанта митне оформлення таких товарів здійснюється згідно з ч. 3 ст. 247 гл. 39 розд. VIII Митного кодексу (тобто митне оформлення проводиться у будь-якому органі ДФС з пред’явленням товарів) за умови, що товари відповідають встановленим обмеженням. Зокрема: мають вагу нетто менше 1 000 кг; декларуються як припаси (гл. 34 розд. VI МКУ); переміщуються через митний кордон у складі вантажів з допомогою або визнані гуманітарною допомогою, поміщуються у митні режими «транзит», «тимчасове ввезення», «тимчасове вивезення», «вільна митна зона», «безмитна торгівля», «знищення або руйнування», «відмова на користь держави» (крім товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі) тощо.
· До 1 серпня (включно) митний контроль та митне оформлення товарів, зазначених у Переліку, здійснюється як Енергетичною митницею, так і іншими митницями ДФС (наказ Мінфіну від 20.04.15 р. N 448).
· До 3 червня торгівці цінними паперами повинні привести свою діяльність у відповідність до вимог п. 13, 15–16 розд. ІІ Ліцензійних умов, затверджених рішенням НКЦПФР від 14.05.13 р. № 819. 
· 4 червня припиняється дія постанови Правління НБУ від 03.03.15 р. № 160 (зі змінами, внесеними постановою Правління НБУ від 14.04.15 р. № 248), яка містить низку обмежень для діяльності на валютному ринку. 
· Із 7 червня змінюється Порядок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений постановою КМУ від 14.05.08 р. № 446 (постанова КМУ від 22.04.15 р. № 235). 
· Із 15 червня почнуть діяти зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 28.08.01 р. № 368 (постанова Правління НБУ від 12.05.15 р. № 312).
· Із 19 червня почнуть діяти зміни до Закону від 22.10.93 р. № 3551-XII стосовно статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (Закон від 07.04.15 р. № 291-VIII).
· Із 23 червня держреєстрацію права на нерухоме майно можна буде здійснити у скорочені строки (постанова КМУ від 08.04.15 р. № 190).
· Із 28 червня почне діяти новий Закон про ліцензування видів господарської діяльності. Ліцензуванню підлягають 30 видів господарської діяльності, у тому числі – з урахуванням особливостей, визначених спеціальними Законами. Ліцензії, чинні на 28 червня, продовжують діяти. Ліцензії, види господарської діяльності за якими звужені, орган ліцензування переоформлює безкоштовно у триденний строк. З цієї ж дати діють зміни до цілої низки законодавчих актів України. Зокрема, суттєво збільшуються розміри штрафів: за провадження господарської діяльності: без держреєстрації суб’єктом господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, за порушення умов ліцензування; без одержання дозволу, іншого дозвільного документа, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди); а також – за надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства тощо (ст. 164 КУпАП) (Закон від 02.03.15 р. № 222-VIII).
Якщо до 30 червня платники єдиного податку другої та третьої груп (фізособи-підприємці) (крім окремих категорій) почнуть застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО, то до 1 січня 2017 року вони будуть звільнені від перевірок дотримання порядку застосування РРО (п. 28 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу, далі – ПК).
· 30 червня – останній день, коли не застосовується штраф, передбачений п. 1201.1 ПК (за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН до 15 днів – у розмірі 10 % від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування) (п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ).

Скасовано сертифікацію певних видів продукції

Внесено зміни до Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні.
Так, із вищезазначеного переліку виключать такі розділи:
1) розділ 2 "Мийні засоби";
2) розділ 3 "Трактори малогабаритні";
3) розділ 4 "Зварювальне обладнання";
4) розділ 5 "Велосипеди, коляски дитячі";
5) розділ 7 "Посуд з чорних та кольорових металів, фарфору, фаянсу";
6) розділ 9 "Дорожні транспортні засоби, їх складові частини та приладдя";
7) розділ 11 "Товари легкої промисловості";
8) пункти 12.1 - 12.5 розділу 12 "Харчова продукція та продовольча сировина";
9) розділ 15 "Труби та балони";
10) розділ 16 "Хімічні джерела струму";
11) розділ 19 "Арматура трубопровідна".

Наказ Мінекономрозвитку від 06.05.15 р. № 451 набуде чинності з дня офіційного опублікування, крім пп. 2 і 6 п. 1 та пп. 1 п. 2, які набирають чинності з 01.01.16 р.
Зазначені пункти стосуються розділу 3 "Трактори малогабаритні" і розділу 9 "Дорожні транспортні засоби, їх складові частини та приладдя", тобто їх сертифікація буде скасована з 01.01.16 р.

Президент підписав Закон про повноваження Уряду призупиняти платежі за зовнішніми запозиченнями

Президент подписал Закон № 436-VIII от 19 мая 2015 года «Об особенностях осуществления сделок с государственным, гарантированным государством долгом и местным долгом», а также Закон № 437-VIII о внесении соответствующих изменений в Бюджетный кодекс.

Закон предоставляет Кабинету Министров Украины и соответствующим городским советам полномочия принимать решения о временном приостановлении осуществления платежей по всем или некоторым государственным внешним заимствованиям, гарантированным государством внешним кредитам (займам) и местным внешним заимствованиям, и введении временного моратория на удовлетворение требований кредиторов по таким обязательствам субъектов внешних заимствований, по которым Кабинетом Министров Украины и/или соответствующим городским советом было принято соответствующее решение.

Принятие Закона позволит изменить условия заимствований по государственному, гарантированному государством долгу и местным долгам и предупредить негативные последствия потенциальных случаев невыполнения обязательств, что приведет к высвобождению значительных средств для поддержки развития отечественной экономики, повышения обороноспособности Украины, наращивания производственных мощностей, создания рабочих мест, повышения социальных стандартов и условий жизни граждан, поддержания устойчивости национальной валюты.