Среда, 22.01.2025, 15:12

vburluk.pp.net - Официальный сайт пгт Великий Бурлук

Начало Регистрация Вход
Приветствую Вас, Неизвесный нам гость · RSS
Меню сайта
Категории каталога
Податкові новини [1962]
Наш опрос
Понимаете ли вы людей, которые неоднократно женятся и разводятся?
Всего ответов: 37
 Каталог статей
Начало » Статьи » Вовчанська МДПІ » Податкові новини

Вовчанська ОДПІ інформує

Відповіді щодо деяких аспектів земельного податку

Днями у Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Зміни в земельному податку» за участі начальника відділу оподаткування та контролю об’єктів і операцій Косівцової Вікторії Миколаївни. Наводимо найбільш актуальні питання, які були порушені в ході проведення сеансу телефонного зв‘язку „гаряча лінія”: 

Питання: Юридична особа має декілька земельних ділянок, одні з яких знаходяться у постійному користуванні, інші - в оренді. Чи може така особа в одній податковій декларації з плати за землю визначати податкові зобов’язання як по земельному податку, так і по орендній платі за землю?

Відповідь: Плата за землю, як встановлено підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, є обов’язковим платежем у складі податку на майно і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі є платниками земельного податку, орендарі земель державної та комунальної власності сплачують до відповідних місцевих бюджетів орендну плату за землю.

Надходження до відповідних бюджетів земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обліковуються за окремими кодами класифікації доходів бюджету, що регламентує наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію" (із змінами та доповненнями). Суб’єкту господарювання, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в податкових органах відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати за землю.

Тому, суб’єкт господарювання, який має земельні ділянки у постійному користуванні (є платником земельного податку), а також земельні ділянки надані йому в оренду відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування (є платником орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності), повинен подавати до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок окремо податкову декларацію по земельному податку та окремо по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Питання: Юридична особа орендує земельну ділянку за межами населеного пункту згідно з договором, укладеним з райдержадміністрацією. Частину земельної ділянки вирішили здати в суборенду іншому суб’єкту господарювання. Чи може суб’єкт господарювання самостійно подавати декларацію та сплачувати до бюджету плату за земельну ділянку, яку ми надамо йому в суборенду?

 

Відповідь: Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Така орендна плата є однією із форм плати за землю, як обов’язкового платежу, що зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Основним документом, що регулює відносини, пов’язані з орендою землі, є Закон України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», статтею 8 якого визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

При цьому умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому, а строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Відповідно до пункту 288.6 статті 288 Податкового кодексу плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Враховуючи, що плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (інших форм плати за землю до бюджету Податковим кодексом не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то суб’єкт господарювання, який є орендарем земельної ділянки та передав її в суборенду, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

Суборендар земельної ділянки не може самостійно сплачувати до відповідного місцевого бюджету плату за користування земельною ділянкою.

 

Питання: Субєктом господарювання податкову декларацію із земельному податку на 2015 рік подано у встановлений термін. З другого півріччя цього року плануємо перейти на сплату єдиного податку. Як правильно уточнити податкові зобовязання по земельному податку, адже у поданій декларації задекларовано суму земельного податку на весь рік?

 

Відповідь: Суб’єкт господарювання може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо він відповідає критеріям переходу на таку систему оподаткування для відповідної групи платника єдиного податку, яку він обирає. Для цього потрібно подати до контролюючого органу за місцем податкової адреси не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяву в один із способів, визначених п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У нашому випадку якщо суб’єкт господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, приймає рішення про перехід на сплату єдиного податку, то він протягом 20-ти календарних днів місяця, що настає за звітним, має подати відповідному контролюючому органу уточнюючу податкову декларацію на зменшення податкового зобов’язання із земельного податку, починаючи з місяця переходу на спрощену систему оподаткування.

При цьому необхідно зазначити, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Питання: Фізичною особою у 2014 році придбано земельну ділянку, яка надавалась для обслуговування жилого будинку та господарських будівель. Який порядок сплати земельного податку у рік придбання земельної ділянки, оскільки від податкового органу покупцю не надійшло повідомлення-рішення про сплату земельного податку?

 

Відповідь: Порядок обчислення плати за землю встановлено Податковим кодексом України. Так, згідно з пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які мають видати платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою.

Якщо протягом календарного року переходить право власності на земельну ділянку від одного власника до іншого, то земельний податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У такому випадку контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу).

Податковий кодекс визначає, що Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю.

При отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 Податкового кодексу).

У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав фізичній особі податкове повідомлення-рішення про сплату земельного податку, а фізична особа є власником земельної ділянки і платником земельного податку за придбану земельну ділянку (крім випадків, коли така фізична особа належить до категорії осіб, визначених підпунктом 281.1.1 пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу, що звільняються від сплати земельного податку), то фізичній особі доцільно самостійно звернутися до відповідного контролюючого (податкового) органу за місцем знаходження земельної ділянки для отримання податкового повідомлення-рішення про сплату земельного податку.

 

Питання змін щодо застосування РРО на Інтернет-конференції

Нещодавно у приміщенні Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено чергова Інтернет-конференція на тему: «Зміни в законодавстві стосовно застосування РРО». Начальник відділу обслуговування платників податків Мазаіхіна Маргарита В’ячеславівна  відповідала на запитання громадян.

Наводимо найбільш актуальні питання, які були порушені в ході проведення заходу:

Питання: У разі якщо фізична особа-підприємець працює  на загальній системі оподаткування чи необхідно відповідно до прийнятих змін застосовувати РРО?

Відповідь: Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій  з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Питання: Чи обов’язково використовувати РРО підприємцю (фізособа – платник єдиного податку 2 групи), що займається виробництвом продукції, яку потім реалізовує за готівку?

Відповідь: Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібно роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

У всіх інших випадках платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.

Питання: Як проводяться розрахунки через РРО за товари, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката?

Відповідь: Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до Порядку  реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом  Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року  № 417, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Слід зауважити, що реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Питання: Чи вважається електронний таксометр РРО?

Відповідь: Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” електронний таксометр - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

На території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Питання: Чи потрібно застосовувати РРО фізособі – підприємцю, платнику єдиного податку, що надає послуги по ремонту техніки та здійснює роздрібний продаж запчастин?

Відповідь: Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

У всіх інших випадках платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.

Таким чином, при наданні послуг та проведенні розрахункових операцій в готівковій формі, необхідно застосовувати РРО.

 

Сплата ПДВ з електронних рахунків

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадує, що з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), в нашій країні впроваджується Система електронного адміністрування ПДВ.

При цьому  електронне адміністрування ПДВ запроваджується поетапно (п. 35 підр. 2 розд. ХХ ПКУ):

- до 1 липня 2015 року  – у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року – на постійній основі.

Пунктом 2001.1.6 ст. 2001.1 ПКУ визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПКУ.

Тобто згідно із п. 200.2 ст. 200 ПКУ  для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників. В цьому реєстрі зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі отриманого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті електронні рахунки платників ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.

Таким чином, сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року, січень 2015 року та ІV квартал 2014 року здійснюється з поточних рахунків платників податку безпосередньо на бюджетні рахунки.

А за звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПКУ, з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.

 

Роман Насіров зустрівся з представниками Європейської Бізнес Асоціації

Актуальні питання реформування податкової системи та Державної фіскальної служби обговорили Голова ДФС Роман Насіров та представники Європейської Бізнес Асоціації під час робочої зустрічі, яка відбулася 15 травня 2015 року. 

«Проведення податкової реформи – це великий та кропіткий процес, до якого не можна підходити без здійснення ґрунтовного аналізу. Одне не відпрацьоване рішення, навіть хороше, у майбутньому може бути великою проблемою. На мою думку, податкова система має бути зрозумілою, простою, легкою для виконання та адміністрування. Для усіх мають бути рівні умови», – наголосив Роман Насіров.

За його словами, досягнення балансу між інтересами бізнесу та держави сприятиме ефективній роботі бізнесу, і держава отримуватиме необхідні кошти для розвитку економіки та наповнення бюджету.

Планується, що розробка податкової реформи має завершитися до вересня поточного року. Водночас має бути проведена реформа і безпосередньо структури ДФС в цілому.

«Державна фіскальна служба має стати сервісною службою яка допомагає платникам платити податки та ефективно їх адмініструє. Звісно, не можливо буде змінити все миттєво. При новій податковій системі наступний рік має пройти в оптимізації процесів та налагодженні дійсно ефективної роботи з платниками податків», – зазначив Роман Насіров.

Серед першочергових завдань на найближчий час керівник служби  визначив боротьбу з корупцією в органах ДФС. На його думку, цьому значно сприятимуть внутрішні кадрові зміни.

Крім того, здійснюватиметься автоматизація процесів, за рахунок чого буде проведено оптимізацію кадрів, змінено підходи в адмініструванні податків тощо.

 

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадує, що з 01.01.2015, відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), встановлено граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата) для всіх категорій земельних ділянок.

Так, відповідно до п.288.1 ст.288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто норми ст.288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.

При цьому, якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена п.288.5 ст.288 ПКУ, то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

 

Юристи ДФС Харківщини відстояли справи у судах на чверть мільярда гривень

У Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомили, що з початку 2015 року судами усіх рівнів за участю юридичних підрозділів фіскальної служби розглянуто  643 справи на  користь держави. Правовики захистили для державної казни 260,2 млн.гривень.

Як приклад позитивної судової практики, юристи розповіли про нещодавню справу за позовом одного з харківських ТОВ про скасування податкових повідомлень рішень на загальну суму 6,5 млн. грн. (основний платіж 4,6 млн.грн., штрафні санкції 1,9 млн. грн.). 

Під час перевірки зазначеного підприємства було встановлено цінову невідповідність митного оформлення імпортованої м'ясної продукції й заниження її вартості та складено акт про донарахування  ввізного мита та податку на додану вартість.

Бізнесмени не погодилися із висновками податківців та подали позов до суду.

Однак, позивач не в змозі був надати підтверджуючі документи, так звані специфікації, в яких визначена ціна товару за договорами, що й засвідчило  про правомірність  висновків  відповідача  про допущенні порушення та стало однією з вагомих причин відмови судом у позові.

В результаті Харківський апеляційний адміністративний суд підтримав позицію фіскальної служби та підтвердив правомірність її дій під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності визначення митної вартості товарів.

Правозахисники –податківці запевняють, що і надалі будуть стояти на сторожі економічних інтересів держави та виявляти таких «горе-підприємців», які  ставлять собі на мету отримання неправомірної податкової вигоди.

 

Оновлено державний реєстр РРО

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що наказом Державної фіскальної служби України від 27.04.2015 № 302 затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр).

Державний реєстр РРО – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі реєстратори розрахункових операцій дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

В Реєстрі наведена таблиця, з інформацією про кожну окрему модель РРО: назву, версію внутрішнього програмного забезпечення, назву та місцезнаходження заявника і виробника, строк первинної реєстрації, дата і номер рішення про включення до Державного реєстру та сфера застосування відповідного РРО.

Ознайомитись детальніше  з наказом ДФС № 302 та оновленим реєстром реєстраторів розрахункових операцій ви маєте можливість на сайті ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/63678.html.

Нагадуємо: з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

 

«Акциз-2015»: робота без перерви

Працівники податкової міліції Харківщини у рамках комплексу широкомасштабних заходів під умовною назвою «Акциз-2015» продовжують активну боротьбу із незаконними продажами тютюнової та лікеро-горілчаної продукції. З метою посилення державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів і детінізації вказаного ринку оперативники не зупиняли роботу і у травневі свята. Так, за цей час було виявлено 14 фактів незаконного продажу цигарок та горілки.

Про це повідомляє виконуючий обов’язки начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Харківській області Дмитро Резніченко.

«Для торгівлі тютюновою та лікеро-горілчаною продукцією у підприємця має бути відповідна ліцензія та реєстрація в якості суб’єкту господарської діяльності. Крім цього, на продукції мають бути марки акцизного податку, які підтверджують легальність продукції, - наголошує Дмитро Резніченко, - Податкова ж міліція веде активну боротьбу з тими підприємцями, які ігнорують вимоги українського законодавства».

Так під час травневих свят податківці вилучили лікеро-горілчані  вироби на загальну суму близько 27 тис. грн. та тютюнову продукцію на загальну суму більше 462 тис грн..

«Відповідно кожного з цих підприємців складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП», - зазначає Дмитро Резніченко.

 

Щодо правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів

Вовчанська ОДПІ надає матеріали стосовно правильності заповнення розрахункових документів про сплачені до бюджету суми за результатами контрольно-перевірочної роботи підрозділів податкового та митного аудиту.

Так, наказом №609 передбачено, що до результатів проведеної контрольно-перевірочної роботи підрозділам податкового та митного аудиту враховуються наступні коди видів сплати:

130 – сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;

131 – сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;

134 – сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів податкового та митного аудиту (інші надходження);

 354 – сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної невиїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;

355 – сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної виїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту.

Ставка ЕСВ будет снижена до 20%

Насиров пообещал в скором времени уменьшить ставку ЕСВ

Ставка ЕСВ будет снижена до 20%. Об этом в интервью РБК-Украина сообщил председатель Государственной фискальной службы Украины Роман Насиров.

"Я бы это хотел сделать с 1 июля, как раз в то время, когда вводится в полном объеме электронное администрирование НДС, либо подождать еще три месяца. Самый крайний срок с 1 января 2016 года", - подчеркнул он.

Он отметил, что чем раньше будет снижена ставка ЕСВ, тем лучше, поскольку после введения электронного администрирования НДС, людям будет почти невозможно вымывать деньги, использовать конвертационные центры.

Насиров также отметил, что потери для бюджета от снижения ставки за первые три месяца составят -30%.

"В разрезе всех сборов ЕСВ, которые есть, мы видим потери в 10-15 млрд грн, но мы видим и то, что в последующие шесть месяцев эти потери компенсируются. Один раз это нужно сделать", - уверен глава ГФС.

 

Налог на недвижимость. Когда и сколько заплатят украинцы

До 1 июля украинцы получат уведомления об уплате налога на недвижимость за 2014 г. В налоговых уведомлениях, которые все плательщики налога на недвижимость получат с 1 до 30 июня, должна быть указана сумма налога, платежные реквизиты органов местного самоуправления по месту нахождения собственности, куда его следует отправить. Сумму налога рассчитывают не владельцы недвижимости, а сами специалисты инспекции и выставляют человеку сумму.

Уплатить налог необходимо в течение 60 дней со дня вручения вам уведомления. Если не успеете — начислят штраф: 10% — при задержке до 30 дней включительно, 20% — при большем сроке.

 

Авто предоставлено для нужд армии: что в налоговом учете

Поскольку в процессе мобилизации транспортные средства не используются в хоздеятельности плательщика налога на прибыль, то начисление амортизации прекращается до возврата такого средства владельцу.

При этом налоговики подчеркнули, что объект обложения налогом на прибыль подлежит определению на основании данных бухгалтерского учета путем корректировки финансового результата до налогообложения, определенного в финансовой отчетности, на разницы, которые увеличивают или уменьшают финансовый результат до налогообложения, в соответствии с положениями раздела ІІІ Налогового кодекса.

Относительно НДС позиция специалистов фискального ведомства не изменилась: в случае привлечения авто для нужд армии, переход права собственности не происходит. Следовательно, в учете плательщика НДС, который передает в пользование авто, такая передача не определяется как объект налогообложения, поскольку не происходят операции по поставке товара.

Основания для корректировки налогового кредита или условной продажи также отсутствуют. Если после мобилизации транспортное средство не возвращается предприятию и по нему начисляется компенсация, то такая компенсация рассматривается как оплата стоимости такого транспортного средства. В этом случае транспортное средство признается проданным за бюджетные средства, и на дату получения таких средств (компенсации) должны быть определены налоговые обязательства по НДС.

 

Необходимо ли ФЛП – плательщику единого налога второй группы с 01.01.2016 и третьей группы с 01.07.2015 применять РРО при осуществлении деятельности на рынке?

В соответствии с п. 296.10 ст. 296 Налогового кодекса Украины (НКУ) плательщики единого налога второй и третьей (физические лица – предприниматели) групп при осуществлении деятельности на рынках, при продаже товаров мелкорозничной торговой сети через средства передвижной сети, а также плательщики единого налога первой группы не применяют регистраторы расчетных операций (далее – РРО).

Вместе с тем в соответствии с абз. 5 п. 1 р. II “Переходные положения” Закона Украины от 28.12.2014 г. № 71-VIII “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины относительно налоговой реформы” плательщики единого налога третьей группы с 1 июля 2015 года и плательщики единого налога второй группы с 1 января 2016 должны применять регистраторы расчетных операций.

В соответствии с п. 2 Правил торговли на рынках, утвержденных приказом Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, Министерства внутренних дел Украины, Государственной налоговой администрации Украины, Государственного комитета стандартизации, метрологии и сертификации Украины от 26.02.2002 г. № 57/188/84/105 (далее – Правила торговли на рынках), рынок – это субъект хозяйствования, созданный на отведенном по решению местного органа исполнительной власти или органа местного само­управления земельном участке и зарегистрированный в установленном порядке, функциональными обязанностями которого является предоставление услуг и создание для продавцов и покупателей надлежащих условий в процессе купли-продажи товаров по ценам, которые складываются в зависимости от спроса и предложений.

В торговой зоне территории рынка располагают крытые рынки, павильоны для торговли пищевой продукцией, лаборатории ветеринарно-санитарной экспертизы, крытые и открытые ряды для торговли растениеводческой продукцией, площадки для продажи продукции с автомобилей, повозок, прицепов, обособленные площадки для торговли живыми животными и птицей, предприятия по продаже продовольственных и промышленных товаров, общественного питания и бытового обслуживания (п. 2.1 р. 2 Ветеринарно-санитарных правил для рынков, утвержденных приказом Главного государственного инспектора ветеринарной медицины Украины от 04.06.96 г. № 23).

Магазин – это объект стационарной розничной торговли, размещенный в обособленном здании или помещении, имеющий торговый зал для покупателей с достаточной торговой площадью для их обслуживания и систему специальных помещений (для хранения товаров, подготовки их для продажи, подсобных, административных, технических и др.) (пп. 3.1.1 р. 3 приказа Госкомстата от 24.10.2005 г. № 327 “Об утверждении Инструкции по заполнению форм государственных статистических наблюдений относительно торговой сети и сети ресторанного хозяйства”).

Таким образом, при осуществлении деятельности на рынках физические лица – предприниматели на едином налоге второй и третьей группы не применяют РРО, однако если деятельность осуществляется в стационарных помещениях, расположенных на территории рынка (магазины, павильоны, помещения контейнерного типа), или эти помещения сдаются в аренду, такие плательщики должны применять РРО.

 

Звільнення у зв’язку з реорганізацією допускається лише за згодою працівника

Кодексом законів про працю України (ч.2 ст. 40 КЗпП) встановлено, що звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Орган управління освітою є таким, що належно виконав вимоги законодавства щодо працевлаштування педагогічного працівника, якщо запропонував йому наявні в установах та закладах освіти роботу, тобто вакантні посади, які працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Орган управління освітою зобов’язаний запропонувати педагогічному працівникові всі вакансії, які існують в установах та закладах освіти, незалежно від того, в якому навальному закладі або структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Обов’язок по працевлаштуванню педагогічного працівника покладається на орган управління освітою з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.

 

Мобілізованим робітникам подовжили збереження місця роботи до 18 місяців

Законодавчим актом збільшено з 12 до 18 місяців тривалість надання гарантій щодо збереження місця роботи, посади, а також передбачено вдосконалення порядку надання компенсації з бюджету середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації для працівників, призваних на строкову військову службу.

В разі продовження працівником військової служби після демобілізації за контрактом, за ним зберігається робоче місце, посада та компенсуватиметься з бюджету середній заробіток на підприємстві, в якому він працював. Тривалість такої компенсації не може перевищувати строку укладеного контракту.

Законом також надано відстрочку від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді на весь період їхньої роботи за фахом.

Відповідні зміни внесено до Кодексу законів про працю України та Закону "Про військовий обов'язок і військову службу". Законопроект зареєстровано за №2079.

 

Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців: деякі особливості та обмеження

Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. грн.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 млн 500 тис. грн.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн грн (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Пункт 291.5 ст. 291 ПКУ визначає ряд обмежень, які регламентують, хто не може бути платниками єдиного податку першої-третьої груп

 

Платники єдиного внеску з червня звітуватимуть за новою формою

Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляють, що наприкінці квітня цього року набрав чинності новий Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435 (далі – Порядок №435).

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними попередні форми декларацій (розрахунків).

Відтак звітність за квітень 2015 року (у травні 2015 року) подається за формами звітності, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 року №454.

Водночас звітність відповідно до Порядку №435 подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 1 червня 2015 року (звіти за травень 2015 року)

 

Платникам єдиного податку про РРО

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області наголошує на необхідності придбання платниками єдиного податку РРО. Згідно змін до Податкового кодексу платники єдиного податку другої групи з 1 січня 2016 року, а єдинники третьої групи – з 1 липня 2015 року при здійсненні готівкових розрахунків в обов'язковому порядку повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій.

РРО не застосовують платники єдиного податку першої групи, а також другої – третьої груп, якщо вони здійснюють торгівлю на ринках або продають товари через засоби пересувної торгівлі.

Суб’єкти господарювання які вроздріб реалізують підакцизні товари повинні врахувати, що у чеку РРО обов’язково повинна відображатися сума на роздрібну продажу підакцизних товарів.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що з 27.04.2015 р. набрав чинності наказ ДФС України, яким затверджено в новій редакції Державний реєстр РРО. Контрольно-касові апарати, які реалізуються на вторинному ринку обов’язково повинні пройти технічне обслуговування у сервісних центрах, адже по перше строк роботи апарата РРО обмежується семи роками експлуатації.

 

Які реквізити слід зазначати у полях платіжного доручення на поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, відповідно до п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку па додану вартість» електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються платникам автоматично. Для їх відкриття центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкриваються ці рахунки, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника.

Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 із змінами (далі - Інструкція №22).

Реквізити у полях платіжного доручення на поповнення рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ заповняються згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до Інструкції №22

 

Платникам ПДВ про заповнення реквізитів платіжного доручення

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звертає увагу платників ПДВ на правильне заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

- у полі  «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

- у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий у Центрі обслуговування платників  за основним місцем обліку .

Крім того, зазначаємо, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповняти згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої  Постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 (із змінами).

 

Повернення товару після 1095 днів відображаємо в декларації з ПДВ

Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області зазначають, що при поверненні покупцем товарів, з дати придбання яких минуло більше 1095 днів, така операція визнається операцією з постачання, за якою мають бути нараховані податкові зобов’язання.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

При цьому слід приймати до уваги термін позовної давності, встановлений статтею 256 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 №435-IV.

Тобто, у разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів, відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов’язання з ПДВ, платник – постачальник та платник податку покупець не можуть відкоригувати податкові зобов’язання та податковий кредит, визначені 1095 і більше днів тому.

А тому, при поверненні покупцем товарів, з дати придбання яких минуло більше 1095 днів, така операція визнається операцією з постачання, за якою мають бути нараховані податкові зобов’язання. Таке постачання відображається у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбулося повернення товарів продавцю. Податкове зобов’язання продавцем зменшуватися не повинно.

У разі подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях платник податку, який їх отримав, матиме право на податковий кредит.

 

Як розрахувати пеню за договором

Пенею називається неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання і береться за кожен день прострочення виконання платежу. 
Проте на практиці пеня застосовується також у разі прострочення виконання інших зобов`язань, наприклад постачання товару. Хоча, на нашу думку, у цьому випадку правильним було б як неустойку стягувати все-таки штраф.
Пеня як різновид неустойки є одним зі способів забезпечення виконання зобов`язань. Оскільки ст. 547 ЦК передбачає обов`язкову письмову форму вчинення правочину із забезпечення виконання зобов`язання, стягнути пеню можна лише в тому випадку, якщо це прямо передбачено умовами письмового договору або окремою письмовою угодою між сторонами договору. Недостатньо послатися на усну домовленість.
Ще однією підставою для стягнення пені є закон. Наприклад, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу передбачено справляння пені за порушення строків виконання зобов`язання, що фінансується за рахунок Держбюджету, у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. А за прострочення понад 30 днів – додатково стягується штраф у розмірі 7 % зазначеної вартості (якщо інше не передбачено договором або законом).
Запам`ятайте: якщо неустойка (штраф, пеня) установлена законом, то вона може застосовуватися незалежно від того, передбачили сторони неустойку в договорі чи ні. 



Чому на практиці дуже часто для визначення розміру пені в договорі застосовується подвійна облікова ставка НБУ?


Це пов`язане з тим, що на законодавчому рівні встановлено обмеження максимального розміру пені за прострочення виконання грошових зобов`язань. Так, платник коштів сплачує на користь отримувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, який установлюється за угодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. 
Облікова ставка НБУ є основною процентною ставкою, це один із монетарних інструментів, за допомогою якого Нацбанк установлює для суб`єктів грошово-кредитного ринку орієнтир за вартістю коштів на відповідний період. Наведемо останні значення облікової ставки НБУ:
· період із 13.11.14 р. по 05.02.15 р. – 14 % річних;
· період з 06.02.15 р. по 03.03.15 р. – 19,5 % річних;
· період з 04.03.15 р. до сьогодні – 30 % річних.
Розглянемо порядок нарахування пені з урахуванням розміру облікової ставки НБУ на прикладі.

 

 

Авансові внески з податку на прибуток: щомісячні та дивідендні

Щомісячні авансові внески з податку на прибуток сплачують (за деякими винятками) платники податків, доходи яких за останній звітний рік перевищили 20 млн. грн. Розрахунок авансових внесків здійснюється в річній декларації. Внески, обчислені за підсумками 2014 року, сплачуються в період із березня 2015 року по травень 2016 року. 
Авансовий внесок при виплаті дивідендів зобов`язаний сплатити будь-який емітент корпоративних прав – резидент, незалежно від того, є він платником податку на прибуток чи ні (крім інститутів спільного інвестування). У деяких випадках (наприклад, при виплаті дивідендів фізособам) внесок не сплачується. Починаючи з 2015 року сума дивідендного авансового внеску розраховується за новими правилами.
У одноіменній консультації з Практичного курівництва № 9 ви знайдете відповіді на запитання, що стосуються нарахування і сплати авансових внесків із податку на прибуток – щомісячних і при виплаті дивідендів.

 

Як сплачуються щомісячні авансові внески за новими правилами?
Оскільки починаючи зі звітного періоду 2015 року декларація за звітний рік подається до 1 червня наступного року, 12-місячний період сплати авансових внесків установлено з червня поточного звітного року по травень наступного року включно.

Чи можна припинити сплату нарахованих у декларації авансових внесків?
Чинні норми ПК не дозволяють припинити сплату внесків, визначених у декларації за 2015 рік і подальші звітні періоди. 
Але в платника авансових внесків, розрахованих у декларації за 2014 рік, така можливість є. Він може протягом 2015 року або з 1 січня 2016 року перейти на спрощену систему оподаткування. Норми ПК дозволять це зробити, якщо оподатковуваний дохід такого платника за 2014 рік не перевищив 20 млн. грн. (тобто не перевищив граничного обсягу доходу, установленого для єдинників третьої групи, пп. 3 п. 291.4 ПК). У такому разі колишній платник податку на прибуток не сплачує внески, починаючи з першого місяця перебування в статусі єдинника. А суму вже сплачених у 2015 році авансових внесків він може зарахувати в декларації у зменшення зобов`язань із податку на прибуток. Таку декларацію платник податків повинен подати за звітний період 2015 року, що передує переходу на єдиний податок.

Категория: Податкові новини | Добавил: Volchanckaya_MGNI (20.05.2015)
Просмотров: 541 | Рейтинг: 0.0 |

Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Конструктор сайтов - uCoz
Форма входа
Поиск по каталогу
Друзья сайта
Статистика