При перенесенні абонентського номера припинити надання послуг можна по телефону

Внесено зміни до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг. 
Цими змінами встановлено, що у разі перенесення абонентського номера припинення надання послуги (послуг) здійснюється оператором за письмовою або такою, що надійшла дистанційно за допомогою засобів зв`язку, заявою абонента з подальшим припиненням відповідно до законодавства дії договору або із внесенням до нього змін щодо припинення надання однієї чи кількох послуг, замовлених абонентом. 
Припинення надання послуги (послуг) здійснюється у момент завершення перенесення абонентського номера.

Постанова КМУ від 29.04.15 р. № 251 набуде чинності з дня офіційного опублікування.

Прийнято Закон про податкове регулювання при реструктуризації валютного боргу

З 7 травня 2015 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань». 
Зокрема, Законом встановлено, що: 
- кредитор має право списати за рахунок створених страхових резервів суму збитків, які виникли внаслідок анулювання (прощення), відповідно до Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», фізичним особам-позичальникам частини боргу; 
- кредитор має право включити до складу витрат частину заборгованості, прощеної фізособам, у сумі, яка не була списана за рахунок страхового резерву;
- доходи фізособи-позичальника, що виникають при прощенні кредитором частини боргу, а також повернення предмета іпотеки позичальником-фізособою кредитору, звільняються від обкладення ПДФО;
- сума прощення боргу кредитором в розмірі різниці між основною сумою боргу за курсом НБУ на дату реструктуризації валютного кредиту і за курсом на 1 січня 2014 року не рахується додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Також не вважається додатковою сума прощених кредитором відсотків, комісій та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами.

Керівники держсектора, що у 2015 році забезпечили скорочення працівників не менше ніж на 3 %, можуть розраховувати на більшу зарплату

Уряд постановою від 29.04.2015 р. № 242 уніс зміни до п. 13 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Відтак обмеження стосовно максимального розміру місячної зарплати (грошового забезпечення) керівних працівників органів держвлади й інших держорганів, утворених органами держвлади й органами місцевого самоврядування підприємств, установ та організацій, 15 розмірами мінімальної зарплати стосуватиметься лише тих, які не здійснили у 2015 році заходи щодо впорядкування та оптимізації структури, скорочення не менше ніж на 3% чисельності працівників.

Підприємства за підсумками 2014 року спрямовуватимуть 50 % чистого прибутку на виплату дивідендів

КМУ затвердив базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2014 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 %, у тому числі дочірніх підприємств (далі – суб’єкти господарювання), у розмірі 50 %.
Для суб’єктів господарювання електроенергетичної галузі, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів, та публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» затверджено базовий норматив у розмірі 30 %.
Крім цього встановлено, що суб’єкти управління корпоративними правами держави у разі невиплати до 1 липня 2015 року суб’єктом господарювання дивідендів за результатами його фінансово-господарської діяльності у 2014 році мають вжити заходи до розірвання контракту з керівником такого суб’єкта господарювання.

Фонд соцстраху вирішив, яку заборгованість готовий списати службі зайнятості

Фонд соцстраху на випадок безробіття постановою від 25.02.2015 № 55 оновив Порядок списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Порядок визначає механізм списання безнадійної дебіторської заборгованості перед Фондом з бухобліку органів держслужби зайнятості. Цей Порядок не поширюється на списання заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду.

Передбачено, що списанню підлягає безнадійна дебіторська заборгованість, яка відповідає будь-якому з наведених нижче ознак і підтверджена відповідними документами:

• заборгованість по зобов`язаннях, за якою минув строк позовної давності або строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;
• заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної або юридичної особи, оголошеної банкрутом;
• заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах майна боржника, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо погашення цієї заборгованості не призвели до повного її погашення;
• заборгованість, яка виявилася непогашеною після внесення держреєстратором запису про проведення реєстрації припинення юрособи у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду про припинення юрособи, що не пов`язане з банкрутством;
• заборгованість юрособи або фізособи - підприємця, щодо якої держреєстратором внесена до ЄДР запис про реєстрацію припинення такої особи;
• заборгованість, яка залишилася непогашеною у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду про відмову в її стягнення;
• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору);
• прострочена заборгованість померлих фізосіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізосіб, засуджених до позбавлення волі;
• заборгованість, стягнення якої неможливе у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу з підстав, визначених у пп 2, 5, 6 ч. 1 ст. 47 Закону «Про виконавче провадження».

Для розгляду питання про наявність підстав для списання безнадійної дебіторської заборгованості створюється постійно діюча комісія.

Президент підписав Закон про звільнення від ПДВ деяких лікарських засобів

З 7 травня 2015 року набув чинності Закон «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів».
Затверджені Законом зміни до ПК передбачають тимчасове, до 31 березня 2019 року, звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та першого постачання зареєстрованих лікарських засобів та медичних виробів на підставі договорів із спеціалізованими організаціями.
Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, та порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до цього Закону, має визначити Кабмін.

Авансові внески з рентної плати

Податковим кодексом визначено, що окремі категорії платників рентної плати (далі - Плата), які:
- здійснюють видобування вуглеводневої сировини,
- користуються радіочастотним ресурсом,
- здійснюють транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, сплачують у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця авансові внески з Плати у розмірі однієї третини суми податкових зобов`язань з Плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.
Податкова звітність за податковий квартал подається протягом 40 днів. При цьому граничний термін подання податкової звітності з Плати за I квартал 2015 року припадає на 12 травня.
Таким чином, зазначений граничний термін подання податкової звітності, а також узгодження платником Плати його податкових зобов`язань за вказаний період настає пізніше ніж граничний термін сплати (29 квітня) авансового внеску з Плати за квітень 2015 року.
З огляду на викладене, авансові внески у вигляді однієї третини суми податкових зобов`язань з Плати, визначеної у податковій декларації за I квартал, здійснюють до 30 числа у травні, червні та липні.
Такий же порядок розповсюджується на наступні квартали.

Неправильно застосовано ставку ЄСВ: як виправити помилку у звітності та бухгалтерському обліку?

За результатами ревізії встановлено незаконні видатки, здійснені установою внаслідок застосування минулого року завищеної ставки нарахування ЄСВ на зарплату інвалідів. Як відобразити виправлення помилки у звіті з ЄСВ та бухгалтерському обліку?

Виявлення фінінспекторами фактів застосування завищеної ставки нарахування ЄСВ на зарплату інвалідів, а саме 36,3 % замість 8,41 %, є поширеним явищем. На думку Міндоходів та ПФУ, висловлену у відповідних листах, ставка 8,41 % має застосовуватися з дати подання до відділу кадрів та бухгалтерії установи копії довідки з акта огляду в МСЕК. А це іноді відбувається через декілька місяців після працевлаштування працівника на роботу або встановлення йому групи інвалідності. 
Однак законодавством не передбачено наведеного вище підходу щодо ЄСВ, як, наприклад, це має місце щодо податкової соціальної пільги (далі – ПСП) під час утримання ПДФО. 
У Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, порядок складання і форму якого затверджено наказом Міндоходів від 09.09.13 р. № 454, а саме у таблиці 1 додатка 4, суми ЄСВ, нарахованого за завищеною ставкою (36,3 %) на зарплату працівників-інвалідів, слід відобразити в рядку 7.1.2, а суму ЄСВ за правильною ставкою (8,41 %), розраховану виходячи із цієї самої бази нарахування, – у рядку 6.1.4. Про зміст помилки в такому разі слід зазначити у спеціальних рядках, які знаходяться під рядками 7.4 та 6.4. У подальшому такі коригування в результаті заповнення рядків 8.2 та 8.4 будуть ураховані в загальній сумі, що підлягає сплаті, зазначеній у рядку 8. 
Для відображення коригувань, пов’язаних із виправленням помилки, у бухгалтерському обліку слід скласти Бухгалтерську довідку до меморіального ордера № 5 (форму затверджено наказом Держказначейства від27.07.2000 р. № 68) за той місяць, у якому виправлятиметься помилка. У Довідці у графі «Зміст операції»можна зробити записи приблизно такого змісту:
1. «Знімається помилково нарахована сума ЄСВ на зарплату працівників-інвалідів за періоди ______________ (вказати періоди)» із відображенням суми ЄСВ, нарахованої за ставкою 36,3 % зворотним бухгалтерським проведенням: Дт субрахунка 651 та Кт субрахунка 801, 802 (або 431, якщо помилку було допущено у періоди минулого року).
2. «Відображається правильна сума нарахованого на зарплату працівників-інвалідів ЄСВ за періоди _________________ (вказати періоди)» із відображенням суми ЄСВ, нарахованої за ставкою 8,41 %, як Дт 801, 802 (або 431) та Кт 651.
Копію такої довідки доцільно надати ревізорам для підтвердження усунення виявленого порушення.

Кабмін пропонує ввести держгарантії для накопичувальних пенсій

Кабинет Министров предлагает в новом законопроекте о пенсионной реформе ввести государственные гарантии для накопительных пенсий.

Законопроект предусматривает гарантии государства по накопительной системе, т.е. каждый, кто выплачивает дополнительный взнос и накапливает себе деньги на старость, получит 100%-ную государственную гарантию. Эти средства не только будут сохранены, но и будут приумножены, потому что станут еще одним фактором развития украинской экономики и будут вкладываться непосредственно в украинскую экономику, создание новых рабочих мест.

Премьер отметил, что на сегодняшнем заседании Кабмина, необходимо одобрить проект о пенсионной реформе и передать его в Верховную Раду на рассмотрение.

Министр социальной политики представил этот законопроект на заседании Кабмина, он пояснил, что пенсионная система будет состоять из трех частей: солидарной, накопительной и негосударственной.

Законопроект предусматривает отмену специальных пенсий народным депутатам, прокурорам и другим чиновникам – им пенсия будет начисляться на общих основаниях.

Накопительную пенсию предлагается запустить с 1 января 2017 г. Она будет обязательная для граждан до 35 лет, с 35 до 55 лет - добровольная. Процент взноса по накопительной пенсии будет расти с 2% в 2017 году – до 7% в 2022 году.

Кроме того деньги накопительной пенсионной системы планируется инвестировать в экономику, как это происходит, в частности, в европейских странах.

Скорочено удвічі норми споживання природного газу для населення

Внесено зміни до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою КМУ від 08.06.96 р. № 619. 
Відповідно до змін, якщо населення:
- користується газовою плитою і має централізоване гаряче водопостачання, то встановлена норма споживання 3 куб. метрів (було 6 куб. газу на місяць);
- використовувало газову плиту і не було централізованого гарячого водопостачання, норма складе 4,5 куб. метрів (норма становила 9 куб. метрів);
- користується газовою плитою і газовим водонагрівачем – 9 куб. метрів (було 18 куб. метрів).

Контроль держвласності

В парламенте зарегистрировали законопроект, согласно которому украинцам предлагают контролировать госсобственнось. Нардепы хотят усовершенствовать публичный доступ к информации об использовании госимущества.

В Верховной Раде Украины зарегистрирован законопроект, который предлагает усовершенствовать публичный доступ к информации о владении, использовании и распоряжении коммунальным и государственным имуществом. Законопроект №2753 «О внесении изменений в Закон Украины «О доступе к публичной информации» (по раскрытию информации о владении, пользовании или распоряжении государственным и коммунальным имуществом)».

Автор проекта закона предлагает обеспечить публичный доступ к информации об использовании госимущества центральной, местной властью и субъектами хозяйствования.

В случае принятия закона, граждане будут следить за соблюдением законодательства относительно госимущества. А это повысит эффективность использования объектов, снизит коррупцию и поднимет уровень доверия украинцев к власти на местах.

Чи можливо взяти відпустку для навчання в період декретної відпустки?

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Зазначена відпустка може надаватись у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу.
Враховуючи зазначене, якщо працівник звільнився з попереднього місця роботи в поточному році і не скористався в цьому році своїм правом на соціальну відпустку за ст. 19 Закону "Про відпустки", йому мала бути виплачена за неї грошова компенсація. Влаштувавшись на інше місце роботи, працівник має пред`явити довідку з попереднього місця роботи про те, що він або використав таку відпустку за 2014 рік, або отримав за неї грошову компенсацію.
Отже, на новому місці роботи працівник не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки ця відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року.
Після закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Чинне законодавство не містить заборони перервати зазначену відпустку для отримання відпустки у зв`язку з навчанням. Видана навчальним закладом довідка-виклик, яка засвідчує факт успішного виконання працівником індивідуального плану підготовки, є підставою для надання йому оплачуваної відпустки.
Переривання відпустки для догляду за дитиною має бути належно оформлене на підставі заяви працівниці наказом роботодавця. Аналогічно після закінчення відпустки у зв`язку з навчанням може бути оформлена відпустка для догляду за дитиною.
На час додаткових відпусток у зв`язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Фонд соцстраху про застосування норм оновленого Закону про соцстрахування

ФСС із ТПВ у листі від 06.03.2015 р. № 5.2-32-488 підкреслює: відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, Кабінет Міністрів України протягом шести місяців із дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний:

• привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
• забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
• забезпечити приведення міністерствами й іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Вища юридична сила закону полягає в тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів і за своїм змістом не повинні суперечити їм.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Тому ФСС із ТВП наполягає, що мають застосовуватися розміри оплати днів тимчасової непрацездатності відповідно до ст. 24 цього Закону.

З 1 червня Звіт з ЄСВ подаємо за новою формою!

Затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та його форму.
Звіт до фіскальних органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів:
- засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб;
- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти;
- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти.
У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту (протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду).
Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
При цьому у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв`язку такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник єдиного внеску звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності.
Платник єдиного внеску протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов`язаний надіслати поштою або надати особисто (на його вибір) контролюючому органу другий примірник Звіту разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Наказ Мінфіну від 14.04.15 р. № 435 набув чинності з 30.04.15 р. („Офіційний вісник України" від 30.04.15 р. № 32).

ДФС повідомляє, що з метою забезпечення комфортних умов платникам ЄСВ при поданні звітності в електронному вигляді з 1 червня 2015 року звіти за звітний період "травень 2015 року" подаються за новою формою.

Щодо особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами

Законопроектом за № 1912 пропонується тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, що класифікуються за товарною підкатегорією 8703 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД (до цієї підкатегорії відносяться транспортні засоби, оснащені електричними двигунами).

Під час засідання зазначалося, що внесення відповідних змін до Податкового кодексу необхідно у зв`язку із збільшення попиту на електромобілі серед населення, зменшення рівня споживання палива, покращення екологічної ситуації в країні та імплементації європейських правових норм в Україні.

У ході обговорення члени Комітету звернули увагу на невідповідність запропонованих законопроектом новацій положенням статті 4 Податкового кодексу, якою визначені основні засади податкового законодавства в частині рівності усіх платників перед законом та нейтральності оподаткування. Це викликано тим, що у разі його прийняття імпортери та виробники транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, будуть поставлені у нерівні умови з імпортерами та виробниками транспортних засобів, оснащених двигунами внутрішнього згорання.

Законопроект має вплив на доходну частини бюджету та у разі його прийняття матиме місце недонадходження до Державного бюджету податку на додану вартість та акцизного податку.

Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню)

Метою Закону є створення дієвого механізму врегулювання проблемних питань, пов’язаних із погашенням заборгованості, вираженої в іноземній валюті у спосіб, визначений Законом України «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню». Для фактичної реалізації положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню» платникам податків надаються певні податкові преференції.

Законопроектом передбачено, що кредитор-банк має право списати за рахунок створених страхових резервів суму збитків, які виникли внаслідок анулювання (прощення), відповідно до Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», фізичним особам-позичальникам частини боргу. Також передбачається, що кредитор має право включити до складу витрат частину заборгованості, анульовану (прощену) фізичним особам, у сумі, що не була списана за рахунок страхового резерву.

Встановлюється, що доходи фізичної особи-позичальника, які виникають при анулюванні (прощенні) кредитором частини боргу, а також поверненні предмета іпотеки позичальником-фізичною особою кредитору звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Чи може підприємець готівкову виручку залишити на ніч у скриньці РРО?

Підприємець на загальній системі оподаткування займається роздрібною торгівлею. Чи може він готівкову виручку залишати на ніч у скриньці РРО? Як провести таку операцію через РРО?
Так, підприємець може залишати готівкову виручку на ніч у скриньці РРО. Річ у тому, що для підприємців ліміт каси і строки здачі готівки в банк не встановлюються. Тому виручка підприємця, яка зберігається на місці проведення розрахунків, ніколи не буде понадлімітною. Отже, і штраф за перевищення ліміту, передбачений ст. 1 Указу від 12.06.95 р. № 436/95, до підприємців не застосовується. 
Протягом робочого дня при розрахунках з покупцями підприємець повинен застосовувати РРО і видавати покупцям фіскальні чеки. У кінці робочого дня треба зробити Z-звіт, вклеїти його до розд. I КОРО і заповнити розд. II КОРО. Оскільки денна виручка залишається на ніч у скриньці РРО, то операція «Службова видача» не виконується. 
Крім того, суму денної виручки (у т. ч. і готівкової) у день її отримання треба оприбуткувати, тобто записати до графи 2 Книги обліку доходів і витрат. Якщо суму готівкової виручки не записати до Книги в день її отримання, тоді така виручка вважатиметься неоприбуткованою. А за це порушення належить штраф у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Отже, виручка залишилася на ніч у скриньці РРО. Наступного дня – до проведення першої розрахункової операції – треба виконати операцію «Службове внесення». Така операція виконується для реєстрації суми готівки, яка зберігалася на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту. Якщо не виконати операцію «Службове внесення», то готівкова сума на місці проведення розрахунків не відповідатиме даним Х-звіту. А за таке порушення п. 1 ст. 17 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР передбачено штраф.

Уряд хоче перекласти частину витрат пенсійного фонду на держбюджет

30 квітня у Верховній Раді був зареєстрований урядовий законопроект №2767 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій» (текст документу оприлюднений тільки сьогодні).

Як зазначається в пояснювальній записці, законопроектом пропонується звільнити солідарну систему від невластивих для неї виплат шляхом перекладення на державний бюджет України фінансування:

- доплат до мінімального розміру пенсій (різниця між розміром пенсії виходячи із тривалості страхового стажу і заробітку та мінімальним розміром пенсійної виплати) щодо пенсій, які будуть призначатися після 1 січня 2016 року. При цьому, Пенсійний фонд України продовжуватиме фінансувати вказані витрати щодо пенсій, які призначені до 01.01.2016;
- дострокових пенсій за віком за вислугу років;
- доплат, обумовлених існуванням пільгових пенсій;
- витрат за працюючих інвалідів та підприємств УТОГ, УТОС;
- поліпшення матеріального становища інвалідів війни.

"Бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік передбачено перевищення обсягу видаткової частини над доходною у розмірі 15,1 млрд гривень. Оскільки законопроектом пропонується перекласти на Державний бюджет України витрати солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які не містять страхових ознак (не забезпечені страховими внесками) у сумі 6 млрд грн, на цю суму відповідно буде зменшено видаткову частину бюджету Пенсійного фонду України і, як наслідок, знижено дотаційність Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України", - констатується в пояснювальній записці до законопроекту.

Кабмін хоче з 1 січня почати вводити накопичувальну систему пенсійного страхування

30 квітня Кабмін вніс до парламенту законопроект №2767 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій» (текст документу оприлюднений тільки сьогодні).

Документом пропонується з 1 січня 2016 року запровадити накопичувальну професійну пенсійну програму накопичувальної системи пенсійного страхування для осіб, яким виповнилося не більше 35 років, та які зайняті на:

- роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
- незалежно від віку для державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, податківців, митників, прокурорів, суддів та наукових і науково-технічних працівників.

Джерелом фінансування пенсійних виплат із накопичувальної професійної пенсійної програми для вказаних категорій осіб стануть підвищенні розміри страхового внеску, які сплачуватимуться:

- роботодавцем на користь працівників, зайнятих на:
роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у розмірі 15 відсотків (вихід на пенсію на 10 років раніше); 
на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у розмірі 7 відсотків (вихід на пенсію на 5 років раніше). 
на роботах та посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, у розмірі від 4,2 відсотків до 6 відсотків (вихід на пенсію незалежно від віку за наявності 30 років вислуги);

- працівником – державними службовцями та прирівняними до них особами, а також прокурорами, суддями та науковими і науково-технічними працівниками у розмірі 2,5 відсотків від зарплати.

Підвищений розмір внеску спрямовуватиметься до Накопичувального пенсійного фонду з метою інвестування залучених коштів у економіку держави.

Запровадження професійної пенсійної системи дозволить формувати заощадження, якими особа зможе скористатися до досягнення загального пенсійного віку у разі:
наявності необхідної тривалості спеціального та страхового стажу роботи і досягнення певного віку;

наявності необхідної вислуги років. А також особа зможе скористатися власними накопиченнями після досягнення пенсійного віку, незалежно від умов виплати пенсії із солідарної системи.

І 1 січня 2017 року запроваджується другий рівень системи пенсійного забезпечення.

Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування будуть особи, яким на вказану дату виповниться не більше 35 років. Водночас надається право застрахованим особам, яким станом на 1 січня 2017 р. виповниться не більше 55 років добровільно прийняти рішення до 1 січня 2018 р. щодо добровільної участі у накопичувальній системі пенсійного страхування.

Розмір внеску у перший рік становитиме 2 відсотка та щороку збільшуватиметься на один відсоток, до досягнення 7 відсотків.

По мірі збільшення розміру внеску для застрахованої особи, починаючи з 2018 року, відповідно зменшуватиметься розмір єдиного внеску для роботодавця, тобто відбудеться частковий перерозподіл сплати розміру єдиного внеску від роботодавця до працівника (по 1 відсотку щорічно), і вже у 2022 році ставка єдиного внеску для роботодавця буде зменшена на 5 відсотків.

За сплату державними службовцями підвищеної ставки внеску (2,5 відсотка) передбачається виплачувати при виході на пенсію за віком разову компенсацію за стаж державної служби не менше 10 років, наявний в особи на 1 січня 2016 року, у таких розмірах:

від 10 до 15 років – 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 
від 15 до 20 років – 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 
понад 20 років – 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З 1 січня 2016 року державні службовці, працівники органів місцевого самоврядування, податківці, митники, прокурори, судді, наукові і науково-технічні працівники сплачуватимуть підвищену ставку внеску (2,5 відсотка від зарплати), яку спрямовуватимуть до Накопичувального пенсійного фонду.

Протягом звітного періоду змінювалась кількість працівників заповнюємо 1ДФ

 Яку кількість працівників слід зазначати в графі "Працювало за трудовими договорами" податкового розрахунку за ф. 1ДФ, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв'язку із прийняттям та із звільненням з місця роботи?

 Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4 (далі - Порядок). Згідно з п. 3.7 розд. III Порядку передбачено заповнення граф 6 та 7 для фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді (графа 6), які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7). Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. Навпроти напису "Працювало за трудовими договорами" в реквізитах податкового розрахунку проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п. 3.1 розд. III Порядку). При цьому, якщо наприклад, станом на 01.04.2015 за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи. Таким чином, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв'язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі "Працювало за трудовими договорами" податкового розрахунку за ф. 1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.
 

Як заповняється Звіт з єдиного внеску у разі отримання компенсації?

Фахівці Вовчанської ОДПІ нагадують, що враховуючи, що з березня 2015 року (місяць набрання чинності Порядком № 105) за умови подання Звітів підприємствам надаються компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників, які звільняються від сплати єдиного внеску, то такий дохід відображається у таблиці 1 Звіту з єдиного внеску тільки у рядку 1.1 з перенесенням у рядок 1.

У таблиці 6 до Звіту з єдиного внеску інформація про таких осіб відображається з обов’язковим зазначенням реквізитів:

11 "Місяць та рік, за який проведено нарахування";

15 "Кількість календарних днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця";

17 "Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)".

Реквізити 18 та 19 у таблиці 6 до Звіту не заповнюються.

У звітності по ЄСВ нові категорії, типи рядки й графи

 Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (далі ― Порядок № 435) набрав чинності 30 квітня 2015 року. Але він застосовуватиметься тільки починаючи зі звітності за травень 2015.року, про що повідомила ДФС у листі від 30.04.2015 р. № 15939/7/99-99-17-03-01-17. У формах звітності тепер передбачена можливість для відображення донараховного ЄСВ (при визначенні бази нарахування єдиного внеску не нижче ніж розмір мінзарплати) та понижуючого коефіцієнта по ЄСВ. Так у заголовній частині таблиці 1 Форми № Д4 передбачено нові реквізити, введення яких пов’язане з застосування понижуючого коефіцієнта такі як: застосування коефіцієнта (за наявності); розмір коефіцієнта (за наявності); середня заробітна плата за 2014 рік (при застосуванні коефіцієнта); середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік (при застосуванні коефіцієнта). У таблиці 1 Форми № Д4 також виділено окремі рядки для додаткової бази нарахування (із розрахунку мінзарплати) та відображення донарахування (зменшення) сум нарахованого єдиного внеску за минулі періоди, пов’язані з визначенням додаткової бази нарахування  та застосування понижуючого коефіцієнта по ЄСВ.  Також введено нові категорії застрахованих осіб:  «47» ― для  сум нарахованої середньої заробітної плати працівників (на яку нараховується (утримується) ЄСВ), який призначений, зокрема, для відображення середнього заробітку мобілізованих працівників, який не підлягає компенсації з держбюджету; «48» ― для виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на які не нараховується ЄСВ і не утримується; «49» ― застосовується, якщо сума зарплати, нарахована у розмірі меншому за мінзарплату, працівникам, яким на період антитерористичної операції (з урахуванням часу на повернення) надано відпустку без збереження зарплати, згідно з нормами Закону України від 15.01.2015 р. № 121- VIII.   Скоротився й Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, наведений у додатку 3 до Порядку № 435.