Фіскальна служба випустила листівку:"Відображення у Податковому розрахунку ф. № 1ДФ середнього заробітку мобілізованих працівників та компенсації із бюджету"

 У Податковому розрахунку ф. № 1ДФ, який починаючи зі звітного періоду – І квартал подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4, відображення нарахованих мобілізованим працівникам середнього заробітку та компенсації із бюджету здійснюється окремо за різними ознаками доходу – відповідно «101» та «128» в залежності від періоду їх нарахування та виплати. Якщо підприємство у січні та лютому 2015 року (І квартал) нарахувало та виплатило середній заробіток мобілізованим працівникам, нарахувало та перерахувало з нього ПДФО та військовий збір, а також в березні 2015 року (І квартал) нарахувало, але не виплатило середній заробіток мобілізованим працівникам і при цьому в квітні (ІІ квартал) подало до органу соціального захисту населення Звіт з зазначенням сум такого середнього заробітку з метою отримання компенсації, то у Податковому розрахунку ф. № 1ДФ за І квартал в розділі І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» відображаються: в першому рядку по мобілізованому працівнику – середній заробіток за ознакою доходу «101»: - в графі 3а «Сума нарахованого доходу» – сума нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень– лютий; - в графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума виплаченого середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень–лютий (без середнього заробітку за березень, який не виплачений у зв’язку з поданням Звіту на отримання компенсації); - в графі 4а «Сума утриманого податку, нарахованого» – сума нарахованого ПДФО на середній заробіток мобілізованих працівників за січень–лютий; - в графі 4 «Сума утриманого податку, перерахованого» – сума перерахованого ПДФО з середнього заробітку мобілізованих працівників за січень–лютий. в другому рядку по мобілізованому працівнику – компенсація із бюджету в межах середнього заробітку за березень за ознакою  доходу «128»: - в графі 3а «Сума нарахованого доходу» – сума нарахованої компенсації в межах середнього заробітку мобілізованим працівникам за березень; - в графі 3 «Сума виплаченого доходу» – прочерк (у березні компенсація не виплачувалась у зв’язку з поданням у квітні Звіту на її отримання); - в графі 4а «Сума утриманого податку, нарахованого» – прочерк (на компенсацію із бюджету в межах середнього заробітку ПДФО не нараховується); - в графі 4 «Сума утриманого податку, перерахованого» – прочерк. В розділі ІІ «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» в рядку «Військовий збір» відображаються: - в графі «Загальна сума нарахованого доходу» – загальна сума нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень–лютий (без суми нарахованої компенсації із бюджету в межах середнього заробітку за березень, оскільки на компенсацію військовий збір не нараховується); - в графі «Загальна сума виплаченого доходу» – загальна сума виплаченого середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень–лютий; - в графі «Загальна сума утриманого податку, збору, нарахованого» – загальна сума нарахованого військового збору на середній заробіток мобілізованим працівникам за січень–лютий; - в графі «Загальна сума утриманого податку, збору, перерахованого» – загальна сума перерахованого військового збору з середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень–лютий. Якщо підприємство у будь-якому місяці ІІ кварталу отримає компенсацію із бюджету в межах середнього заробітку, нарахованого мобілізованим працівникам за березень (січень, лютий) 2015 року, то сума такої компенсації, що виплачується зазначеним працівникам після її отримання, відображатиметься у Податковому розрахунку ф. № 1ДФ за ІІ квартал за ознакою доходу «128». Наприклад, якщо мобілізованого працівника наприкінці березня демобілізують (середній заробіток за час проходження військової служби у ІІ кварталі йому не нараховуватиметься), то в розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за ІІ квартал по мобілізованому працівнику за ознакою доходу «128» відображаються: - у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – прочерк (сума нарахованої компенсації в межах середнього заробітку за березень відображалась у Податковому розрахунку ф. № 1ДФ за І квартал); - у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума отриманої із бюджету та виплаченої компенсації в межах середнього заробітку за березень; - в графах 4а та 4 – прочерки (ПДФО на компенсацію не нараховується і не перераховується). Якщо підприємство у місяцях ІІ кварталу буде нараховувати мобілізованим працівникам компенсацію в межах середнього заробітку та подавати Звіти для її отримання, то у розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за ІІ квартал за ознакою доходу «128» по мобілізованому працівнику відображатимуться:  - в графі 3а «Сума нарахованого доходу» – сума нарахованої компенсації в межах середнього заробітку мобілізованим працівникам за квітень–червень; - в графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума отриманої із бюджету та фактично виплаченої компенсації мобілізованим працівникам у місяцях ІІ кварталу; - в графах 4а та 4 – прочерки (ПДФО на компенсацію не нараховується і не перераховується). В розділі ІІ Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за ІІ квартал в рядку «Військовий збір» проставляються прочерки, оскільки на компенсацію в межах середнього заробітку мобілізованих працівників військовий збір не нараховується.

 

 Щодо оплати праці у гірських населених пунктах соціальних робітників терцентру

 Відповідно до ст. 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. N 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" (зі змінами) на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішеннями Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків. Відповідно до зазначеного підпунктом 7 підпункту 2.4.6 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. N 308/519, передбачено, що працівникам, які постійно працюють у закладах, розташованих на території населеного пункту, що має статус гірського, незалежно від того, проживають вони в цьому населеному пункті чи ні, посадові оклади підвищуються на 25 відсотків. Отже, зазначене підвищення поширюється на працівників, які постійно працюють на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих на території населеного пункту, що має статус гірського. У разі коли підприємства (установи, організації) розташовані за межами населених пунктів, що мають статус гірських, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірського, то працівники, які постійно в них працюють, також мають право на підвищення посадових окладів (тарифних ставок). Відповідно до пункту 91 Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. N 1417, територіальний центр має право створювати в разі потреби у сільських населених пунктах робочі місця соціальних працівників (соціальних робітників) для соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадянам похилого віку, інвалідам, хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги тощо, за їх місцем проживання. Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності. Відповідно до пункту 3.21 наказу МОЗ від 27.12.2001 р. N 528 "Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" постійне робоче місце - місце, на якому працівник перебуває більше 50 відсотків свого робочого часу. Якщо при цьому робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона. Робоча зона - це простір висотою до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або тимчасового перебування працівника. Як зрозуміло з листа, соціальні робітники терцентру соціального обслуговування виконують роботи на територіях різних населених пунктів: як тих, які мають категорію гірських, так і тих, які не відносяться до гірської зони. Виходячи з вищезазначеного, дія постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.95 р. N 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" поширюється на працівників, які постійно працюють на підприємствах, в установах, організаціях, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах і на робочих місцях в населеному пункті, що має статус гірського, і не поширюється на працівників, які виконують роботи такого характеру, як вказано у листі.

 

Кому необхідно придбавати РРО?

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області наголошує на необхідності придбання платниками єдиного податку РРО. Згідно змін до Податкового кодексу платники єдиного податку другої групи з 1 січня 2016 року, а єдинники третьої групи –     з 1 липня 2015 року при здійсненні готівкових розрахунків в обов'язковому порядку повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій.

РРО не застосовують платники єдиного податку першої групи, а також другої – третьої груп, якщо вони здійснюють торгівлю на ринках або продають товари через засоби пересувної торгівлі.

Суб’єкти господарювання які вроздріб реалізують підакцизні товари повинні врахувати, що у чеку РРО обов’язково повинна відображатися сума на роздрібну продажу підакцизних товарів.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що контрольно-касові апарати, які реалізуються на вторинному ринку обов’язково повинні пройти технічне обслуговування у сервісних центрах, адже по перше строк роботи апарата РРО як правило обмежується семи роками експлуатації. РРО які встановлюються суб’єктами господарювання повинні обов’язково розраховуватись на групу товарів, адже на чеку крім податку на роздрібну торгівлю підакцизними товарами він повинен мати можливість, при необхідності, відображати і інші види податків.

Для общесистемщиков: 14 мая — последний день уплаты

Не позднее 14 мая предприниматели, осуществляющие деятельность по общей системе налогообложения, должны уплатить следующие авансовые платежи за II квартал 2015 года:

– по налогу на доходы;

– по единому взносу на общеобязательное государственное социальное страхование.

Оперативники ДФС виявили факт несплати податків у сумі 39,5 млн. гривень

Оперативними підрозділами Державної фіскальної служби встановлено факт порушення податкового законодавства, яке призвело до несплати до державного бюджету податків на суму 39,5 млн. грн.

Посадові особи київського підприємства, яке займається будівництвом залізниць i метрополітену, оформляли фінансово-господарські відносини з купівлі-продажу будівельних матеріалів із підприємствами, що мають ознаки «фіктивності».

Триває слідство.

Як у формі № 1ДФ відобразити доходи, виплачені ФОП

ДФС у листі від 19.03.2015 р. № 625/2/99-99-17-02-02-10 нагадала, що фізична особа — підприємець є податковим агентом до доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятим особам.

У разі якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, податковий агент (фізична особа — підприємець) подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою № 1ДФ, де зазначає суму нарахованого й виплаченого доходу з ознакою доходу «157», проте податок на доходи фізичних осіб не утримується й не сплачується.

Застосування понижуючого коефіцієнта

Зазначено, що платник, який застосував понижуючий коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені строки, позбавляється права в майбутньому застосовувати понижуючий коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування понижуючого коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

При розрахунку понижуючого коефіцієнта, а саме показника середньої заробітної плати по підприємству працівники, що перебувають у відпустці без збереження заробітної плати (з 1 по останній календарний день місяця), в тому числі ті, яким відпустку надано на період проведення АТО з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, не включаються до кількості застрахований осіб у звітному періоді, яким нараховано виплати, оскільки таким працівникам заробітна плата не нараховується.

Проценти по депозитам оподатковуються за ставкою 20 відсотків

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) в частині оподаткування пасивних доходів.

Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20 відсотків.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, доходи платника податку у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Штрафи за здійснення діяльності без ліцензії

За провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (окрім випадків застосування принципу мовчазної згоди), накладатимуть штраф від 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн) із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. За надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства — штраф від 1000 до 2000 НМДГ (від 17000 до 34000 грн). Відповідні зміни внесено до ст. 164 КУпАП Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII. Цей Закон набирає чинності через три місяці із дня його опублікування.

Відображення відрядження в податковому розрахунку 1ДФ

Відповідно до Довідника ознак доходів, який наведений у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 (далі – Порядок), кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, у тому числі надміру витрачені та не повернуті у встановлені законодавством строки, відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».

Згідно з п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України.

При цьому підпунктом 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України передбачено, що не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 цього кодексу.

Нормами п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України визначено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Відтак в податковому розрахунку за ф. 1 ДФ під ознакою доходу «118» відображаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт, які надміру витрачені та не повернуті в установлені законодавством строки.

Період отримання довідки про доходи

При необхідності одержання довідки про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, за інший період, ніж календарний рік, фізична особа підприємець на загальній системі оподаткування має право подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за інший, ніж річний податковий звітний період. Тобто можна подати квартальну податкову декларацію.

Варто пам’ятати, що така квартальна податкова декларація не звільняє підприємця від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для податкового звітного періоду згідно з вимогами п.п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (за результатами календарного року), та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

Контролюючий орган повинен видати довідку про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, не пізніше п’ятнадцяти днів з дня отримання заяви.

Коли для ліків ставка ПДВ 20%?

Для застосування ставки ПДВ у розмірі 7% до операцій із постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів такі препарати мають бути:

- дозволені для виробництва і застосування в Україні;

- внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

Такі критерії для застосування пільгової ставки ПДВ визначені у п.п. «в» п. 193.1 Податкового кодексу України. Якщо при постачанні в Україні та/або ввезенні в Україну лікарських засобів не дотримана хоча б одна із зазначених умов, то такі операції оподатковуються ПДВ за основною ставкою 20%.

Автомати з продажу товарів (послуг) належать до РРО

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР автомати з продажу товарів (послуг) належать до реєстраторів розрахункових операцій.

До засобів електронних автоматів, які реалізують фіскальні функції, належать такі їх складові частини: фіскальний блок; пристрій приймання готівкових коштів і видачі здачі (за необхідності); зчитувач платіжних карток (за необхідності); пристрій відображення фіскальної інформації.

Автомати з продажу дозованих товарів або їх дозуючі пристрої повинні бути внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, і мати відповідний сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки.

Сервіси від ДФС

Для якісного обслуговування платників податків та забезпечення умов для того, щоб процес адміністрування податків був швидким і комфортним, на веб-порталі Державної фіскальної служби України розміщено ряд сервісів. Користуючись ними, платникам вдасться заощадити власний час та кошти.

Серед найпопулярніших можна виділити наступні:- Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (спрощено «ЗІР»), який дозволяє користувачам здійснювати пошук інформації з певного податку, напрямку діяльності, в тому числі з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані із використанням Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів;

- сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» допоможе оцінити податкові ризики діяльності з партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою, є інструментом для мінімізації податків („податкова яма”) чи учасником схем оптимізації бюджетних платежів тощо;.

- електронні сервіси «Реєстр платників ПДВ», «Анульовані свідоцтва платників ПДВ» допоможуть дізнатися про те, чи є дійсним свідоцтво ПДВ свого контрагента, дату початку дії свідоцтва, а також інформацію про анулювання реєстрації платника ПДВ з ініціативи органів ДФС, за заявою платника податку чи за рішенням суду;

- «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку» – за допомогою цього сервісу можна впевнитись в тому, що свідоцтво платника єдиного податку є дійсним;

- антикорупційний сервіс«Пульс» – гарантує платнику послуги з оперативного вирішення проблемних питань.

Інформація, яка надходить на ”Пульс” за тел.: (044)284-00-07 ретельно перевіряється. За результатами оперативно вживаються заходи щодо усунення проблемних моментів. Заявника в обов’язковому порядку інформують про вирішення питання.

Тож платники мають можливість спланувати свій робочий час за допомогою електронних сервісів, що функціонують на офіційному порталі ДФС України.