Порядок заповнення митної декларації М-16: є проект!

Мінфін на своєму сайті оприлюднив проект наказу Мінфіну "Про затвердження Порядку та умов здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях та Порядку заповнення митної декларації М-16".

Передбачені цим Порядком правила поширюються на застосування МД на паперових носіях, виготовлених за допомогою комп’ютера, її електронної копії та електронних митних декларацій М-16 (далі – ЕМД).

Відмітки, що проставляються посадовою особою підрозділу митного оформлення митниці (далі – ПМО) в МД на паперових носіях, до електронної копії МД (ЕМД) вносяться за допомогою автоматизованої системи митного оформлення.

МД на паперовому носії заповнюється в одному примірнику та супроводжується її електронною копією. Бланки МД надаються експрес-перевізником.

Загальні положення, що стосуються заповнення граф МД (ЕМД):

- МД не повинна містити підчисток і помарок;

- відомості, заявлені у МД (ЕМД) декларантом або уповноваженою ним особою (далі – Декларант), є відомостями, необхідними для митних цілей;

- правила заповнення граф відривного корінця МД відповідають правилам заповнення відповідних граф МД;

- при заповненні граф МД (ЕМД) посилання на раніше заповнені графи не дозволяється;

- митницям не дозволяється встановлювати порядок заповнення граф МД (ЕМД) і визначати особливості заповнення граф МД (ЕМД), відмінні від визначених цим Порядком, а також висувати до Декларантів вимоги щодо внесення до МД (ЕМД) інформації, не передбаченої цим Порядком.

- графи «Митна декларація М-16 № », «Митні платежі нараховано», «Місце для відбитка особистої номерної печатки» паперового примірника МД та її електронної копії або ЕМД заповнюються посадовою особою ПМО. Інші графи МД (ЕМД) заповнюються Декларантом.

- відомості, заявлені в МД на паперовому носії, засвідчуються Декларантом шляхом заповнення граф«Підпис», «Ініціали та прізвище декларанта або уповноваженої ним особи», «Місце для відбитка печатки декларанта або уповноваженої ним особи».

- відомості, заявлені в ЕМД, засвідчуються електронним цифровим підписом Декларанта.

Після завершення митного оформлення товарів оформлені МД і відривний корінець МД на паперовому носії розподіляються в такому порядку:

- аркуш оформленої МД зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення товарів, у ПМО, що здійснював митне оформлення;

- відривний корінець МД видається Декларанту.

З 27 квітня оновлено Держреєстр РРО

Затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Новий Держреєстр тепер налічує 128 моделей реєстраторів (у попередній редакції було 118).

Нагадаємо, що суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з розрахунків за готівку або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), зобов`язані застосовувати РРО, моделі яких включені до Державного реєстру РРО (ст. 3 Закону від 06.07.95 р № 265/95-ВР). Моделі РРО, які не включені до Держреєстру, дозволяється використовувати до дати анулювання їх реєстрації.

Визнаний таким, що втратив чинність, наказ ГФС від 26.12.14 р № 399, яким затверджена попередня редакція Держреєстру.

Відображення у формі № 1-ДФ середнього заробітку мобілізованих працівників та компенсації з бюджету

У Податковому розрахунку ф. № 1-ДФ відображення нарахованих мобілізованим працівникам середнього заробітку та компенсації із бюджету здійснюється окремо за різними ознаками доходу – відповідно «101» та «128» в залежності від періоду їх нарахування та виплати.

Якщо підприємство у січні та лютому 2015 року (І квартал) нарахувало та виплатило середній заробіток мобілізованим працівникам, нарахувало та перерахувало з нього ПДФО та військовий збір, а також в березні 2015 року (І квартал) нарахувало, але не виплатило середній заробіток мобілізованим працівникам і при цьому в квітні (ІІ квартал) подало до органу соцзахисту населення Звіт з зазначенням сум такого середнього заробітку з метою отримання компенсації, то у Податковому розрахунку ф. № 1-ДФ за І квартал в розділі І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізосіб, і суми утриманого з них податку» відображаються:

1) в першому рядку по мобілізованому працівнику – середній заробіток за ознакою доходу «101»:

- в графі 3а «Сума нарахованого доходу» – сума нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень– лютий;

- в графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума виплаченого середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень–лютий (без середнього заробітку за березень, який не виплачений у зв’язку з поданням Звіту на отримання компенсації);

- в графі 4а «Сума утриманого податку, нарахованого» – сума нарахованого ПДФО на середній заробіток мобілізованих працівників за січень–лютий;

- в графі 4 «Сума утриманого податку, перерахованого» – сума перерахованого ПДФО з середнього заробітку мобілізованих працівників за січень–лютий.

2) в другому рядку по мобілізованому працівнику – компенсація із бюджету в межах середнього заробітку за березень за ознакою доходу «128»:

- в графі 3а «Сума нарахованого доходу» – сума нарахованої компенсації в межах середнього заробітку мобілізованим працівникам за березень;

- в графі 3 «Сума виплаченого доходу» – прочерк (у березні компенсація не виплачувалась у зв’язку з поданням у квітні Звіту на її отримання);

- в графі 4а «Сума утриманого податку, нарахованого» – прочерк (на компенсацію із бюджету в межах середнього заробітку ПДФО не нараховується);

- в графі 4 «Сума утриманого податку, перерахованого» – прочерк.

В розділі ІІ «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» в рядку «Військовий збір» відображаються:

- в графі «Загальна сума нарахованого доходу» – загальна сума нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень–лютий (без суми нарахованої компенсації із бюджету в межах середнього заробітку за березень, оскільки на компенсацію військовий збір не нараховується);

- в графі «Загальна сума виплаченого доходу» – загальна сума виплаченого середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень–лютий;

- в графі «Загальна сума утриманого податку, збору, нарахованого» – загальна сума нарахованого військового збору на середній заробіток мобілізованим працівникам за січень–лютий;

- в графі «Загальна сума утриманого податку, збору, перерахованого» – загальна сума перерахованого військового збору з середнього заробітку мобілізованим працівникам за січень–лютий.

Якщо підприємство у будь-якому місяці ІІ кварталу отримає компенсацію із бюджету в межах середнього заробітку, нарахованого мобілізованим працівникам за березень (січень, лютий) 2015 року, то сума такої компенсації, що виплачується зазначеним працівникам після її отримання, відображатиметься у Податковому розрахунку ф. № 1-ДФ за ІІ квартал за ознакою доходу «128». Наприклад, якщо мобілізованого працівника наприкінці березня демобілізують (середній заробіток за час проходження військової служби у ІІ кварталі йому не нараховуватиметься), то в розділі І Податкового розрахунку ф. № 1-ДФ за ІІ квартал по мобілізованому працівнику за ознакою доходу «128» відображаються:

- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – прочерк (сума нарахованої компенсації в межах середнього заробітку за березень відображалась у Податковому розрахунку ф. № 1ДФ за І квартал);

- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума отриманої із бюджету та виплаченої компенсації в межах середнього заробітку за березень;

- в графах 4а та 4 – прочерки (ПДФО на компенсацію не нараховується і не перераховується).

Якщо підприємство у місяцях ІІ кварталу буде нараховувати мобілізованим працівникам компенсацію в межах середнього заробітку та подавати Звіти для її отримання, то у розділі І Податкового розрахунку ф. № 1-ДФ за ІІ квартал за ознакою доходу «128» по мобілізованому працівнику відображатимуться:

- в графі 3а «Сума нарахованого доходу» – сума нарахованої компенсації в межах середнього заробітку мобілізованим працівникам за квітень–червень;

- в графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума отриманої із бюджету та фактично виплаченої компенсації мобілізованим працівникам у місяцях ІІ кварталу;

- в графах 4а та 4 – прочерки (ПДФО на компенсацію не нараховується і не перераховується).

В розділі ІІ Податкового розрахунку ф. № 1-ДФ за ІІ квартал в рядку «Військовий збір» проставляються прочерки, оскільки на компенсацію в межах середнього заробітку мобілізованих працівників військовий збір не нараховується.

Новий порядок оформлення податкових перевірок

На офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Регуляторна політика» розміщено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного законодавства та іншого законодавства платниками – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», а також аналіз впливу до цього регуляторного акта.

Проект розроблено з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до змін, що відбулись у структурі органів виконавчої влади та законодавстві України, та у зв’язку з необхідністю уніфікації порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.

Проектом передбачається:

• скасувати наказ Міністерства фінансів України від 21.03.2012 № 377 «Про затвердження Порядку оформлення результатів проведення митними органами перевірок», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 року за № 622/20935, Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772;
• встановити єдиний порядок оформлення матеріалів документальних перевірок, визначення структури та змісту акта (довідки) документальної перевірки, переліку інформативних додатків до акта (довідки) документальної перевірки, порядку розгляду поданих платником податків заперечень до акта (довідки) документальної перевірки в органі державної фіскальної служби, облік результатів такого розгляду та врахування їх при прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Мінфін розробив порядок перевірки посередників із купівлі-продажу нерухомості

Мінфін наказом від 27.03.2015 р. № 366 Деякі питання застосування санкцій Державною службою фінансового моніторингу України затвердив Порядок розгляду Державною службою фінансового моніторингу України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і застосування санкцій.

Дія порядку поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій із купівлі-продажу нерухомого майна. Факти порушень вимог «антизлочинного» Закону та/або підзаконних нормативно-правових актів виявляються службовими особами Держфінмоніторингу шляхом проведення планових і позапланових перевірок, у тому числі виїзних чи безвиїзних.

Санкції можуть бути застосовані до суб’єкта первинного фінансового моніторингу за порушення вимог Закону та/або підзаконних нормативно-правових актів протягом 6 місяців із дня його виявлення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення.

Уряд планує встановити акциз на енергетичні напої

Верховна Рада зареєструвала законопроект № 2740 „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження ставок акцизного збору на енергетичні напої".

Проектом запропоновано встановити, що енергетичний напій - газований або негазований безалкогольний напій (за винятком чаю, кави та напоїв на основі кавових та чайних екстрактів), який містить кофеїн з будь-якого джерела походження у кількості, що перевищує 150 мг/л та/або інші компоненти, які стимулюють центральну нервову систему, перелік яких та максимально допустимий рівень їх концентрації в енергетичних напоях визначається центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я».

Крім цього, пропонується ст. 215 ПК доповнити таблицею у якій зазначити, що ставка акцизного збору за 1літр енергетичного напою складає 7 грн.

Проект спрямований на врівноваження попиту на енергетичні напої, створення умов за яких споживання таких напоїв буде наближено до норм встановлених лікарями (ефект буде досягнуто за рахунок зростання ціни на енергетичні напої, що може відбутись в наслідок запровадження ставок акцизного збору).

Продовжено термін виплати переселенцям допомоги на прожиття

З 24 квітня набрала чинності постанова КМУ „Про внесення змін до Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".

Документом передбачено продовження терміну виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.

Для призначення грошової допомоги на наступний 6-місячний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Також надається право на поновлення виплати грошової допомоги, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім’ї повідомить орган соціального захисту населення про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги сім’ї.

Зміни у звітуванні про суми податкових пільг для бюджетних установ. Порада від експерта редакції!

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звертає увагу бюджетних установ на цьогорічні зміни в податковому законодавстві щодо податку на прибуток і податку на землю. Так, відповідно до ст. 133.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПК) з 01.01.15 р. бюджетні установи не є платниками податку на прибуток, оскільки їх унесено до Реєстру неприбуткових організацій. 
Тому установи не повинні вести облік сум пільг із податку на прибуток, як це було раніше, а отже, не повинні звітувати про суми податкових пільг із цього податку у нинішньому році. 
Слід також звернути увагу на звітування з пільг на податок на землю. Тут доцільно врахувати, що з 01.01.15 р. у новій редакції викладено ст. 282 ПК «Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб», у зв’язку із чим бюджетні установи втратили раніше існуючі пільги із цього податку, тобто стали його платниками. Водночас органам місцевого самоврядування надано право на встановлення пільг із плати за землю для установ, що на правах постійного користування провадять свою діяльність на земельних ділянках комунальної власності. 
Таким чином, лише бюджетні установи, яким надано такі пільги, повинні звітувати про суми податкових пільг із зазначеного податку. 
Нагадаємо, що при заповненні Звіту про суми податкових пільг за I квартал 2015 року (останній строк здачі звіту – 8 травня 2015 року) слід користуватися довідниками, приведеними у листі ДФС від 27.03.15 р. № 74/1 та № 74/2, а саме:
– Довідник № 74/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.04.15 р.;
– Довідник № 74/2 інших податкових пільг станом на 01.04.15 р.

Невірно вказаний в податковій накладній ІПН покупця - складіть нову податкову накладну

Відповідно до п. 192.1 ПК розрахунок коригування до податкової накладної (далі – ПН) складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Помилка, допущена в номері чи даті ПН, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування.

Виправлення помилки, допущеної в полі «ІПН покупця» податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої ПН з урахуванням таких особливостей:

- у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини ПН з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в ПН;

- у полі «Дата складання» зазначається дата складання ПН із «невірним» ІПН;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» ПН, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу ПН із урахуванням таких особливостей:

- реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

- у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання ПН із «невірним» ІПН;

- такій ПН присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН із «невірним» ІПН покупця;

- в табличній частині такої ПН зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в ПН із «невірним» ІПН.

Виправлення ІПН покупця можливе лише у випадку, коли з дати складання ПН із «невірним» ІПН покупця не минуло 180 календарних днів, тобто розрахунок коригування до ПН із «невірним» ІПН покупця та друга ПН можуть бути зареєстровані не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати їх складання, що зазначена в такому розрахунку коригування та ПН.

Як формуються Реєстри з купівлі/перерахування іноземної валюти?

НБУ повідомив, що Реєстри подаються у вигляді звітного файла #2C електронною поштою банками - юрособами в регіональному розрізі Центральній розрахунковій палаті НБУ (далі - ЦРП) за адресою U1H0reestrдо 20:00 дня отримання банком заяв клієнтів на купівлю інвалюти та доручень на переказ. Повідомлення про прийом файлу буде надходити від ЦРП до банків після 8:00 наступного робочого дня. У разі виникнення питань щодо технології подання звітних файлів, вони мають бути вирішені з ЦРП до 9:30 наступного робочого дня після дати подання.

Інформація щодо намірів купівлі та/або перерахування інвалюти за межі України за авансовими платежами банків та їх клієнтів за імпорт товару включається до Реєстру відповідно до вимог постанови НБУ від 23.02.15 р. № 124. Інформація щодо намірів купівлі та/або перерахування за межі України інвалюти клієнтами банку, що не пов`язані з виконанням авансових платежів за імпорт товару, включається до Реєстру відповідно до вимог постанови НБУ від 03.03.15 р. № 160.

При цьому, за операціями з купівлі інвалюти клієнтами банків, які менші (на дату заяви) еквівалента 50000 доларів США та не пов`язані з виконанням авансових платежів за імпорт товару за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), інформація надається одним рядком за одним кодом наміру, кодом валюти, кодом регіону та однією підставою для купівлі інвалюти, замість назви клієнта у колонці 5 зазначається кількість заяв, а в колонках 4, 6, з 8 до 13 (включно), 18, 19 зазначається нуль. Документи, які є підставою для здійснення таких операцій, банком не надаються. Інформація за платіжними дорученнями в інвалюті на переказ коштів за межі України, які менші (на дату платіжного доручення) еквівалента 50000 доларів США та не пов`язані з виконанням авансових платежів за імпорт товару за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), до Реєстру не включається.

За операціями з купівлі/перерахування інвалюти клієнтами банків, які більші (на дату заяви/платіжного доручення) еквівалента 50000 доларів США та не пов`язані з виконанням авансових платежів за імпорт товару за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), інформація надається окремими рядками. Банк подає разом із Реєстром копії документів (у сканованому вигляді), які є підставою для здійснення цих операцій.

Компенсація за роботу у святкові та вихідні дні: роз’яснює Мінсоцполітики

Департамент заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики повідомляє, що оплата праці за роботу у вихідний, святковий та неробочий день працівникам, які одержують місячний оклад, провадиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний, святковий, неробочий день провадилася у межах місячної норми часу і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний, святковий і неробочий день. При визначенні годинної ставки для оплати відпрацьованих годин у святкові, неробочі, вихідні дні місячний посадовий оклад працівника ділиться на місячну норму тривалості робочого часу, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для даного підрозділу (працівника).

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Ця норма використовується у випадку, коли робота у святковий, неробочий день не включається до норми робочого часу.

Для працівників, які працюють за графіками і робота у святкові та неробочі (вихідні) дні включається до місячної норми робочого часу, оплата праці провадиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, але не може бути замінена іншим днем відпочинку, оскільки в такому випадку працівником не буде повністю відпрацьована встановлена йому норма робочого часу.

На підприємствах (установах, організаціях), зупинення роботи на яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності (виходу на роботу). Компенсація за роботу у вихідний день провадиться у тому випадку, коли працівник залучався до роботи безпосередньо у свій вихідний день, який визначений йому графіком виходу на роботу.

Наприклад, у випадку, якщо робочий день такого працівника випадає на вихідний день (неділю), цей день оплачується на загальних підставах, оскільки вихідні дні підприємства (установи, організації) можуть не збігатися з вихідними днями працівника.

Уряд планує запровадити «ювелірний» пенсійний збір у розмірі 1 %

Верховна Рада прийняла в першому читанні та готує до другого законопроект № 1910 «Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (щодо врегулювання збору з ювелірних виробів)». 
Законопроектом передбачено замість діючого з 01.01.15 р. збору при клеймуванні запровадити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за ставкою 1 % доходу, одержаного від операцій з виготовлення ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, оптової, роздрібної, комісійної торгівлі зазначеними виробами.
 

Норми ПКУ щодо трансфертного ціноутворення - коригуються

Парламент прийняв за основу проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансферного ціноутворення)» (законопроект від 27.01.2015 р. № 1861).

Законодавчим актом уточнюються окремі норми щодо регулювання трансфертного ціноутворення в Україні.

Зокрема, пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, :

• виключити норми, які застосовують правила трансферного ціноутворення при оподаткуванні ПДВ;
• збільшити з 5 до 20 млн. грн обсяг контрольованих операцій з одним контрагентом, при досягненні якого платники податків зобов’язані подавати звіт про такі контрольовані операції;
• уточнити визначення пов’язаних осіб, а саме: при визначенні критеріїв пов’язаності осіб збільшити з 20% до 50% частку володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу;
• законодавчо закріпити необхідність визначення переліку товарів, які мають біржове котирування КМУ;
• уточнити порядок взаємодії територіальних органів із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо такий територіальний орган виявив факти проведення платником контрольованих операцій, звіт про які не подано;
• зменшити штраф за недекларування контрольованих операцій — з 5% до 1% суми не задекларованих у звіті контрольованих операцій;
• внести технічну правку щодо визначення рівня рентабельності контрольованих операцій в умовах трансферного ціноутворення, визначення звичайної ціни тощо.

Прокуратуру позбавлять функцій загального нагляду щодо бізнесу з 15.07.15 р.

До 15.07.2015, замість 25.04.2015, відтерміновано введення в дію деяких положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.

Зокрема, в частині скасування функції так званого «загального нагляду» прокуратури — нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Тож у сфері суспільних відносин, не пов’язаних із кримінальним судочинством,прокурори лише з 15.07.2015 не зможуть втручатися в діяльність бізнесу та у ході перевірок за заявами/скаргами громадян і юросіб:

• безперешкодно за посвідченням входити у приміщення підприємств незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено;
• вимагати від керівників проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств незалежно від форм власності;
• мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом;
• отримувати від посадових/службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.

Законотворці пояснили такий крок наявністю чисельних недоліків та неузгодженостей суто технічного характеру, відсутністю відповідних процедурних механізмів, що ускладнює, а то й унеможливлює втілення деяких положень закону в життя.

Спрощення реєстрації припинення юросіб-підприємців

Президент Украины подписал закон Украины № 285-VIII "О внесении изменений в закон Украины "О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей" относительно упрощения прекращения юридических лиц путем слияния, присоединения, разделения, преобразования (реорганизации)". Об этом сообщается на официальном сайте Верховной Рады Украины.
Возвращен с подписью от Президента (27.04.2015)", - говорится в статусе прохождения этого документа. Этот закон позволяет предприятиям, которые находятся на стадии реорганизации, и имеют филиалы, пройти реорганизацию, не закрывая филиалы и не увольняя людей.

Коли новоствореному платнику ПДВ можна не платити податок?

Якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія - після реєстрації, то податкове зобов’язання з ПДВ за цією операцією не нараховується, за умови, що платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання.

Коли ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то у разі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та погасити їх у встановленому законодавством порядку.

Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн., але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.

Нюанси купівлі інвалюти у іноземних інвесторів для збільшення статутного капіталу

НБУ нагадав, що уповноважені банки мають право здійснювати купівлю інвалюти, що надходить від іноземних інвесторів для збільшення статутних капіталів цих банків, у сумі, що не перевищує або дорівнює обсягу валютних резервів, які на дату проведення цієї операції не включені до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції.

Уповноважені банки, які проводять вищезазначену операцію, повинні включити до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції резерви понад установлений у графіку відсоток у розмірі, еквівалентному розміру викупленої іноземної інвестиції.

Уповноважений банк, який здійснив купівлю інвалюти, що надійшла від іноземних інвесторів для збільшення статутного капіталу цього банку, включає до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції резерви саме у тій валюті, у якій надійшла іноземна інвестиція.

З метою забезпечення контролю за обсягами включених до розрахунку валютної позиції резервів у файл 42 "Дані щодо максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, інсайдерів, наданих великих кредитів та інвестування в цінні папери окремо за кожною установою" зі звітної дати 27.04.15 р. вводяться нові показники, а саме:

- "Сума іноземної інвестиції, яка надійшла від іноземного інвестора";

- "Сума резервів, еквівалентна розміру викупленої іноземної інвестиції, що включається до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції".

Слід звернути увагу на те, що уповноважені банки зобов`язані включити суму балансової вартості придбаних облігацій внутрішніх державних позик з індексованою вартістю (далі - ОВДП), зменшену на розмір нарахованого купонного доходу, до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції. Таким чином, банки, які мають у портфелі ОВДП, формують показник "Сума резервів, еквівалентна розміру викупленої іноземної інвестиції, що включається до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції" з урахуванням додатково включених до розрахунку загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції суми наявних у банку ОВДП.

Як організувати облік коштів на ПДВ-рахунку

Що таке ПДВ-рахунок, як він працює зараз і як працюватиме з 01.07.15 р.

ПДВ-рахунок – це рахунок, відкритий платнику ПДВ у системі електронного адміністрування, на який платник перераховує «живі» кошти зі свого поточного рахунка. Необхідність перерахування грошей на ПДВ-рахунок виникає у двох випадках:

1) для реєстрації податкової накладної в ЄРПН – у випадку, якщо на момент реєстрації сальдо формули з п. 200¹.3 ПК (∑Накл)виявляється меншим, ніж сума ПДВ у такій податковій накладній. Така необхідність виникнез 01.07.15 р., коли СЕА запрацює в повному обсязі. Адже кошти, що перераховуються на ПДВ-рахунок, збільшуватимуть доданок формули ∑ПопРах, а отже, і її сальдо ∑Накл. Але зауважте! У момент реєстрації податкової накладної в ЄРПН кошти з ПДВ-рахунка нікуди ще не списуватимуться – вони залишатимуться на ПДВ-рахунку в тій сумі, у якій ви їх туди перерахували;

2) для сплати ПДВ до бюджету (і зараз, і з 01.07.15 р.). Зараз, коли формула працює в тестовому режимі, ПДВ-рахунок використовується переважно лише для цих цілей (через нього суми узгоджених податкових зобов`язань із ПДВ «транзитом» перераховуються до бюджету. Хоча вже зараз при зарахуванні грошей на ПДВ-рахунок доданок формули ∑ПопРах, а отже, і сальдо формули ∑Накл розрахунково збільшуються). Із 1 липня 2015 року на ПДВ-рахунок також треба буде перераховувати гроші для сплати до бюджету сум ПДВ за даними декларації. Але це потрібно буде робити лише в тому разі, якщо грошей, що вже є на ПДВ-рахунку, бракує для сплати податку.

Операції з ПДВ-рахунка необхідно виділити в окремий об`єкт обліку.

Але на якому рахунку чи субрахунку вести такий облік?

Варіант 1. Вести облік на субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (або на окремому субрахунку другого порядку, відкритому до субрахунка 311 «Поточні рахунки в банку в національній валюті», наприклад 3115 «ПДВ-рахунок»).

Такий варіант деякі бухгалтери вже застосовують на практиці. І мотивують свій вибір дуже просто: рахунок у СЕА відкрито на ім`я підприємства – отже, не потрібно вигадувати нічого нового, треба вважати його звичайним рахунком підприємства.

Проте, на наш погляд, такий варіант суперечить опису рахунка 31 в Інструкції, затвердженій наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291. Адже рахунок 31 «Рахунки в банках» і всі його субрахунки призначено для обліку коштів на рахунках у банку, які підприємство може використовувати для поточних операцій. А як ми вже зазначили вище, для проведення поточних операцій кошти з ПДВ-рахун­ка використовувати не можна. Крім того, ПДВ-рахунок відкривається не в банку, а в Держказначействі.

Варіант 3. Обліковувати ПДВ-рахунок як дебіторську заборгованість Держказначейства перед підприємством.

Такий варіант ми вважаємо найбільш підходящим. Адже хоча ПДВ-рахунок відкрито на ім’я платника, але віддати (повернути) йому кошти з рахунка може лише Держказначейство. І поки гроші знаходяться на ПДВ-рахунку, напрям їх використання обмежено тільки сплатою ПДВ до бюджету. Для того щоб можна було використовувати ці кошти за іншим призначенням, Держказначейство має їх спочатку платнику повернути, а щоб отримати право на повернення грошей – платнику доведеться виконати низку умов (див. вище).

Оформляємо продаж об`єктів незавершеного будівництва

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області інформує, що у суб`єктів господарювання нерідко виникає необхідність продати об`єкт незавершеного будівництва (далі – НБ), який ще не має статусу повноцінного об`єкта нерухомості. Розглянемо, як правильно оформити таку операцію з правової точки зору.

При продажу об`єкта НБ його власник спочатку повинен зареєструвати права на цей об`єкт, а вже потім укладати договір купівлі-продажу.
Для оформлення продажу вам знадобляться документи, що підтверджують ваші права на земельну ділянку, на якій розташована незавершена будова, а також документи, що засвідчують ваші права на виконання будівельних робіт за цим об`єктом.
Договори купівлі-продажу нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню. Визначення поняття нерухомого майна наведено в ст. 181 ЦК. Відповідно до цього визначення об`єкти НБ можна віднести до об`єктів нерухомості, тому договори купівлі-продажу необхідно посвідчити у нотаріуса.
Зважте на те, що нотаріус посвідчить ваш договір тільки за умови, що право власності на цей об`єкт зареєстроване органом, який здійснює реєстрацію прав на нерухомість згідно з пп. 4.1 гл. 2 розд. II Порядку № 296/5. При цьому нотаріусові слід пред`явити:
• витяг із Реєстру прав про держреєстрацію прав на об`єкт НБ;
• документ, на підставі якого здійснюється будівництво (дозвіл на виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, будівельний паспорт тощо);
• документ, що підтверджує право на земельну ділянку (держакт, договір оренди тощо).
Договір про продаж об`єктів НБ може також містити умову про перехід права власності на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт, що продається. У цьому випадку нотаріусові необхідно пред`явити: держакт на землю, а на земельну ділянку, придбану у власність із земель приватної власності без змін її меж і цільового призначення, – цивільно-правову угоду (договір) про відчуження земельної ділянки, укладену в порядку, установленому законом; свідоцтво про право на спадщину.
Договір купівлі-продажу повинен містити всі необхідні для цього виду договору умови (у тому числі предмет, ціну і строк дії). У договорі купівлі-продажу об`єкта НБ потрібно зазначити всі реквізити, що характеризують цей об`єкт, включаючи його місцерозташування та інші характеристики. Ціна договору є договірною, і сторони визначають її самостійно (якщо не йдеться про державні та комунальні підприємства). Проте для формування ціни договору сторони мають право скористатися послугами професійного оцінювача.

Стягнення податкового боргу

З 18.04.2015 р. набрала чинності та діятиме до 01.07.2015 р. Постанова Правління Нацбанку України, якою з метою уточнення порядку стягнення коштів з рахунків клієнтів банків установлено, що банки приймають і виконують за умов, визначених п. 32 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, інкасове доручення (розпорядження) на стягнення податкового боргу, оформлене органом ДФС України на підставі рішення керівника контролюючого органу. У реквізиті «Призначення платежу» інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він наданий) рішення керівника контролюючого органу. Рішення керівника, на підставі якого оформлене інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

Замовлення товарів через Інтернет

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (наданні послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку в безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa та MasterCard, при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Грошове забезпечення військовослужбовців

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, то доходи військовослужбовців, отримані у вигляді грошового забезпечення, що передбачено п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, оподатковуються військовим збором.

При цьому виплату грошової компенсації військового збору, який утримується з грошового забезпечення військовослужбовців, як це визначено для податку на доходи фізичних осіб, не передбачено.

Електронна форма податкової накладної

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначено, що запит на отримання інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі в електронній формі, складається у визначеному форматі за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. На запит накладаються електронні цифрові підписи, що забезпечує ідентифікацію підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Захист такого запиту в електронній формі від несанкціонованого доступу при передачі засобами телекомунікаційного зв’язку забезпечується його шифруванням.

У разі виявлення горілчаного фальсифікату, або підробленого пального повідомте фіскальну службу

З метою підвищення ефективності боротьби з виготовленням, контрабандою та розповсюдженням фальсифікованих підакцизних товарів, Державною фіскальною службою України було розпочато операцію «Акциз – 2015».

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звертається до небайдужих громадян та просить повідомляти про відомі факти реалізації або виготовлення фальсифікату в письмовому вигляді або за телефоном 4-49-92.

Також, про вказану інформацію можна повідомити на «гарячу лінію» ДФС «Пульс» за телефоном 284-00-07.

Складання податкових накладних за щоденними підсумками

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що платник ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів кінцевому споживачу з використанням двох касових апаратів і більше, у тому числі через свої філії та/або структурні підрозділи, яким делегується право виписування податкових накладних, на власний розсуд може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за такими операціями, а саме:

• складати окрему податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через окремий касовий апарат, в якій обсяг постачання та сума ПДВ мають відповідати фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті такого касового апарата;
• складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через усі касові апарати платника (у тому числі ті, що знаходяться у філіях чи структурних підрозділах). При цьому обсяг постачання та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній, мають відповідати загальній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звітах усіх касових апаратів підприємства.

Перелік доходів які не звільняються від оподаткування військовим збором

 Законом України від 02 березня 2015 року № 211-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який набрав чинності 13 березня 2015 року, внесено зміни до порядку сплати військового збору. Зокрема, від оподаткування збором звільняються доходи, які згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. До доходів, які не будуть звільнятися від оподаткування військовим збором, належать:  сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов'язання Національного банку України (підпункт 165.1.2 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);  дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (підпункт 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);  сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (підпункт 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);  доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами цього розділу (підпункт 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);  інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та казначейськими зобов'язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти (підпункт 165.1.52. пункту 165.1 статті 165 ПКУ).
 

Оприлюднено проект постанови Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу

 Проект акта підготовлено на виконання статті 24 Кодексу законів про працю України та з метою уникнення випадків прийняття на роботу працівників без укладення трудових договорів. Установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором  одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях, разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

 

Щодо заповнення листка непрацездатності коли застрахована особа має страховий стаж 2 роки

 Департамент соціального страхування та партнерства Мінсоцполітики розглянув питання заповнення листка непрацездатності у розділі "Призначена допомога" зворотного боку листка Застрахованій особі, яка має страховий стаж 2 роки, перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються у розмірі 60 відсотків середньої заробітної плати, а допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, починаючи з шостого дня непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати. При заповненні листка непрацездатності у випадку коли застрахована особа має страховий стаж 2 роки, у розділі "Призначена допомога" зворотного боку листка непрацездатності зазначаються 60 % та 50 % і відповідна кількість робочих (календарних) днів.