Як постачальники електроенергії повинні заповнювати графу 2 податкової накладної

Згідно  Листа № 3706/6/99-99-19-03-02-15 від 23.02.15 р. Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області роз’яснила, що в графі 2 податкової накладної повинна бути зазначена дата її виписування.

Наприклад, постачальником електроенергії протягом третьої декади квітня 2015 року були отримані такі суми оплат від підприємства А:

• 22 квітня – 500 грн., крім того ПДВ – 100 грн.;
• 27 квітня – 300 грн., крім того ПДВ – 60 грн.;
• 29 квітня – 400 грн., крім того ПДВ – 80 грн.

Постачальник електроенергії повинен виписати 30.04.15 р. податкову накладну на загальну суму оплат (1 200 грн., крім того ПДВ – 240 грн.). При цьому в графі 2 повинна бути зазначена дата «30042015».

Проте виникає запитання: що робити тим платникам ПДВ, які вже відобразили у складі податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, де в графі 2 стоять дати оплат? Вважаємо, що вони не повинні втратити своє право на податковий кредит.

Наведемо аргументи на користь такого висновку: згідно з п. 198.6, 201.1 ПК суму ПДВ можна включити до податкового кредиту, коли податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних і містить усі обов’язкові реквізити (показник гр. 2 не є обов’язковим реквізитом). Крім того, викладений у коментованому листі варіант заповнення графи 2 прямо не передбачений Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 22.09.14 р. № 957.

Нагадаємо, що з 01.01.15 р. постачальникам електроенергії на законодавчому рівні дозволили не складати окремі податкові накладні на кожну оплату. Тепер вони складають податкові накладні щодекади – на суму, що надійшла протягом декади на рахунок оплати поставленої електроенергії (п. 201.4 Податкового кодексу, далі – ПК). При цьому на практиці в постачальників та отримувачів електроенергії виникли запитання, пов’язані із заповненням податкової накладної. А саме: яка дата повинна бути зазначена в графі 2 табличної частини податкової накладної: дата її виписування (тобто 10-те, 20-те, 30-те або 31-ше число, якщо в місяці 31 день) чи дати оплат протягом декади?

Внесено зміни до Митного кодексу щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання контрактів державного оборонного замовлення та договорів на поставку продукції оборонного призначення

Законодавчим актом звільнено від сплати ввізного мита під час ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів), призначених для використання у виробництві продукції оборонного призначення, що підтверджується державним контрактом на виконання державного оборонного замовлення чи договором на постачання продукції оборонного призначення, якщо кінцевим споживачем такої продукції є державний замовник.
Зазначені звільнення від сплати ввізного мита не будуть розповсюджуватися на аналогічні товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно з законодавством України та/або державою-агресором щодо України, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора).
Порядок ввезення та підтвердження цільового використання таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
Законом також визначено перелік товарів, призначених для використання у виробництві продукції оборонного призначення, за чітко визначеними кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).
Законопроект зареєстровано за № 1695.

Термін для взяття на податковий облік скорочено

Парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу» (базовий законопроект від 16.03.15 р. № 2381).
Законодавчим актом запроваджується принцип мовчазної згоди у сфері оподаткування, зокрема, в частині повідомлення про взяття контролюючими органами рахунків платників податків на облік, який здійснюється у режимі реального часу.
Законом установлено, що контролюючий орган після отримання від банку або фінансової установи повідомлення про відкриття рахунка зобов’язаний у режимі реального часу взяти рахунок на облік або надіслати повідомлення про відмову у взятті контролюючим органом такого рахунка на облік із зазначенням підстав, а також розмістити в одноденний термін зазначені повідомлення на своєму офіційному веб-сайті.
Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків у банках та інших фінансових установах буде визначатися дата (із зазначенням часу) повідомлення банком або іншою фінансовою установою контролюючого органу про відкриття рахунка.
Законом також скорочено з 3 до 1 робочого дня після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу строк внесення до реєстру платників ПДВ запису про реєстрацію особи як платника цього податку. У разі підписання Закону Президентом України він набере чинності з дня, наступного за днем офіційного опублікування.

Процедура виготовлення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок буде спрощена

Верховна Рада прийняла у першому читанні та готує до другого законопроект № 1280 „Про внесення змін до статті 50 Закону України "Про землеустрій" щодо спрощення процедури виготовлення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок".

Законопроектом пропонується встановити, що копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (з метою виготовлення проектів землеустрою) надаються лише у випадку, коли права власності на такі об’єкти зареєстровані.

Таке удосконалення дозволить людині безперешкодно оформляти правовстановлюючі документи, на земельну ділянку на якій розташоване незареєстроване нерухоме майно. Тобто, буде усунута правова колізія, яка зараз, з однієї сторони, не дає можливості людині оформляти правовстановлюючі документи на земельні ділянки на яких розташована неоформлена нерухомість та з іншої сторони, не дає можливості оформляти правовстановлюючі документи на нерухоме майно під яким розташовані неоформлені земельні ділянки.

Податківці не мають права відхиляти докази платників податків у суді

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області надала роз’яснення щодо права представника контролюючого органу відхиляти в суді як неналежні докази податкові накладні, роздруковані виключно на паперових носіях без підписів керівника та головного бухгалтера, а також без відбитка печатки платника,

Так, частиною першою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 49 КАС особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У свою чергу, ст. 86 КАС встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, право відхиляти доказ у справі належить виключно судді, який розглядає справу.

Зареєстровано законопроект про збільшення граничного розміру доходу для застосування ПДФО за ставкою 15% і зменшення ставки ЄСВ

У ВРУ зареєстровано законопроект, яким планують внести зміни до Податкового кодексу України в частині коригування норми п. 167.1 ПКУ (стосовно застосування підвищеної ставки ПДФО 20 %) та Закону про ЄСВ (у частині застосування понижуючого коефіцієнта).
У пояснювальній записці до законопроекту депутати зазначають, що роботодавець не зацікавлений сплачувати щомісячно фізичній особі доходи від 12 180,00 грн до 20 706,00 грн, оскільки йому потрібно додатково утримати з працівника податок на доходи фізичних осіб у розмірі 5 %.
Роботодавець зацікавлений сплачувати фізичній особі  не заробітну плату двічі на місяць відповідно до ст. 115 КЗпП, тим самим надаючи йому соціальну та трудову захищеність, а, наприклад, премії за виконану роботу один раз на три місяці, оскільки таким чином загальне навантаження на фонд оплати праці із суми, яка перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, значно зменшиться у зв’язку із тим, що на суму перевищення ЄСВ не нараховується.
Основною метою законопроекту є усунення несправедливості, пов’язаної з неспіврозмірним оподаткуванням місячних доходів фізичних осіб у діапазоні від 10 до 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також зменшення можливостей для так званої оптимізації оподаткування за рахунок сплати премій замість заробітної плати.
Тож законопроектом пропонується:

• збільшити базу оподаткування з 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати, коли ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 15 %. Із розміру доходів, які перевищуватимуть 17-кратний розмір мінімальної заробітної плати, ставка податку становитиме, як і наразі, 20 %;
• визначити, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску залежатиме не від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент нарахування збору, а від мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року;
• запровадити застосування понижуючого коефіцієнта для визначення розміру єдиного внеску із 01.01.16 р. на рівні 0,4.

Як визначається звичайна ціна з 01.01.15 р.

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПК.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 ПК, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПК.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.

Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.

Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.

Введено принцип мовчазної згоди у сфері оподаткування: прийнято Закон

Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу" (законопроект № 2381).

Документом запроваджується принцип мовчазної згоди у сфері оподаткування, зокрема в частині повідомлення про взяття контролюючими органами рахунків платників податків на облік, який здійснюється у режимі реального часу.

Так, встановлено, що банки та інші фінустанови матимуть змогу відкривати/закривати поточні та інші рахунки платникам податків на підставі відомостей, оприлюднених на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері держреєстрації юросіб та ФОП з повідомленням контролюючого органу одночасно із відкриттям/закриттям рахунка.

Згідно з Законом, контролюючий орган після отримання від банку або фінустанови повідомлення про відкриття рахунка зобов`язаний в режимі реального часу взяти рахунок на облік або надіслати повідомлення про відмову у взятті контролюючим органом такого рахунка на облік із зазначенням підстав, а також розмістити в одноденний термін такі повідомлення на своєму офіційному веб-сайті. Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків у банках та інших фінансових установах буде визначатися дата (із зазначенням часу) повідомлення банком або іншою фінустановою контролюючого органу про відкриття рахунка.

Також скорочено з 3 до 1 робочого дня після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу строк внесення до реєстру платників ПДВ запису про реєстрацію особи як платника цього податку.

Змінився Порядок видачі сертифіката суб`єкта оцінної діяльності

В новій редакції викладено Положення про порядок видачі сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності (далі-Положення).

Це Положення визначає форму сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, а також порядок його видачі.

Сертифікат видається Фондом держмайна України (далі - Фонд) суб`єктам господарювання, зареєстрованим в установленому законодавством порядку, ФОП, а також юрособам незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, які відповідають вимогам Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та у складі яких працює хоча б один оцінювач.

Сертифікат видається строком на 3 роки і може бути анульований з підстав та в порядку, що встановлені законодавством. Сертифікат підписується керівником Фонду та засвідчується печаткою.

Сертифікат видається за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів відповідно до напрямів і спеціалізацій кваліфікаційних документів оцінювачів, які заявлені суб`єктом господарювання, що ініціює отримання сертифіката.

Сертифікат видається за напрямами та спеціалізаціями у межах таких напрямів, а саме:

- напрям 1 "Оцінка об`єктів у матеріальній формі":

- спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них";

- спеціалізація 1.2 "Оцінка машин і обладнання";

- спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів";

- спеціалізація 1.4 "Оцінка літальних апаратів";

- спеціалізація 1.5 "Оцінка судноплавних засобів";

- спеціалізація 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність";

- спеціалізація 1.7 "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність";

- напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності":

- спеціалізація 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)";

- спеціалізація 2.2 "Оцінка прав на об`єкти інтелектуальної власності".

Про земельний податок за земельні паї

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадує: ст. 281 Податкового кодексу України визначено категорії фізосіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок і їх розмір, стосовно яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами.
До цього переліку не входять земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Пільги щодо сплати земельного податку для фізосіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені та, відповідно, земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.
Водночас, згідно із п. 281.3 ПКУ, від сплати податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі за умови передачі земельних ділянок і земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Тимчасова непрацездатність

Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомлено, що якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж шість місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах незалежно від набутого страхового стажу надається згідно з частиною четвертою ст. 19 Закону України від 23.09.99 р. № 1105.

Якщо надалі у застрахованої особи страховий стаж протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку становитиме шість місяців і більше, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно від страхового стажу, розрахованого сумарно, у розмірах, передбачених ст. 24 вищезазначеного Закону, включаючи і стаж, набутий до такого дванадцятимісячного періоду, а допомога по вагітності та пологах — у розмірі 100% середнього заробітку незалежно від страхового стажу згідно зі ст. 26 Закону.

Купівля іноземної валюти для погашення кредитів

З 11.04.2015 р. набрала чинності постанова Правління Нацбанку України, якою затверджено порядок проведення операцій з купівлі фізичними особами — резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів в іноземній валюті.

Установлено, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування не сплачується з операцій з купівлі фізичними особами — резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів, у тому числі для сплати процентів, нарахованих за користування цим кредитом.

Продаж готівкової іноземної валюти здійснюється в сумі, що не перевищує обсягу зобов’язань в іноземній валюті фізичної особи — позичальника за кредитним договором.

У квитанції про здійснення валютно-обмінної операції додатково зазначаються інформація про те, що іноземну валюту придбано для погашення кредиту, номер та дата відповідного кредитного договору, що є підставою для купівлі іноземної валюти.

Постачання самостійно виготовлених товарів

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за їх виробничу собівартість, визначену відповідно до ПБО 16.

Якщо першою подією за такими операціями є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такої попередньої оплати постачальник — платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Якщо при оприбуткуванні на баланс підприємства/установи самостійно виготовленого товару його виробнича собівартість перевищить договірну вартість (з якої було визначено податкові зобов’язання на дату отримання передоплати та, відповідно, складено податкову накладну), то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яку складено на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна позначка «X» та зазначається тип причини: 17 — складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо першою подією при постачанні самостійно виготовленого товару буде відвантаження такого товару і його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, то на дату відвантаження платник податку повинен скласти дві податкові накладні: одну — виходячи з договірної вартості товару, а другу — на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю з типом причини 17 (складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання).

Заклади освіти і науки

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що заклади освіти і науки, які є бюджетними установами, не є платниками податку на прибуток за умови внесення їх до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

У частині справляння плати за землю зазначено, що в новій редакції ст. 282 Податкового кодексу не передбачено пільг щодо сплати податку дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами незалежно від форм власності і джерел фінансування, закладами культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, і вони мають нараховувати та сплачувати плату за землю на загальних підставах.

Зазначено, що органи місцевого самоврядування мають право встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території.

Звільнення від оподаткування профспілкових організацій

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що починаючи з 01.01.2015 р. змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій. Так, пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що бюджетні установи, громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій, не є платниками податку на прибуток.

Професійна спілка, створена відповідно до Закону України від 15.09.99 р. № 1045-XIV, за своїм правовим статусом належить до громадських об’єднань, які мають право скористатися статусом неприбуткової організації. До внесення змін до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.01.2013 р. № 37, починаючи з 01.01.2015 р. установи та організації, внесені станом на 31.12.2014 р. до цього Реєстру та включені до переліку установ та організацій, продовжують використовувати статус неприбутковості.

Про єдиний соціальний внесок та компенсаційні виплати

   Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник. Відповідно до пункту 4.9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку. Тобто роботодавець (страхувальник), у якого звільняється працівник, нараховує та відображає в таблиці 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у складі загальної суми нарахованої заробітної плати (доходу) суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка за бажанням працівника перераховується на рахунок підприємства, на яке він переходить.

 

Актуально з форуму: в минулих роках помилково віднесено до нематіальних активів програмне забезпечення, як виправити?

 Як списати нематеріальні активи(програмні забезпечення) ,які стоять на обліку,але не визнаються такими. Були куплені дуже давно,але прав на самі програми немає? З упевненістю можна сказати, що програмне забезпечення, придбане на умовах користування без передачі прав на володіння або розпорядження користувачу, у складі нематеріальних активів обліковувати не потрібно. На це свого часу указало Держказначейство у листі від 17.09.2007 № 3.4-04/2055-10882. Таке програмне забезпечення підлягає лише управлінському обліку. Підтвердженням його наявності можуть бути описи, реєстри тощо, оформлені за вимогами наказу керівника установи. А оскільки бухгалтерський облік такого програмного забезпечення не ведеться, то й списувати його з обліку не потрібно. Якщо ж таке програмне забезпечення раніше обліковувалося у складі нематеріальних активів, слід провести коригування записів в обліку, склавши бухг. довідку.

 

Про відображення нестач у звітності бюджетних установ

 Державна казначейська служба України розглянула повідомляє, що правовідносини, які виникають при зберіганні матеріальних цінностей регулюються главою 66 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс). Сторони таких відносин - поклажодавець та зберігач. У разі передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання право власності до зберігача не переходить. Тому, в бухгалтерському обліку у поклажодавця передані цінності продовжують обліковуватись у складі активів, а у зберігача - на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 № 611, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2013 за № 1214/23746. Згідно з статтею 950 Кодексу за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем (стаття 951 Кодексу). Нестачі встановлюються здебільшого в процесі інвентаризації. Порядок проведення інвентаризації активів визначає Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142. Виявлені при інвентаризації розходження між фактичною наявністю матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку установи є лишками або нестачами. У випадку, коли винні особи не встановлені, справи за такими нестачами знаходяться у слідчих органах, а суми списаних матеріальних цінностей обліковуються на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» до моменту встановлення винних осіб або до висновків слідчих органів за цими справами. Згідно з вимогами Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2012 за № 196/20509, такі нестачі відображаються у формі № 15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей» на початок звітного року у рядку 012 «справи знаходяться в слідчих органах (винні особи не встановлені)» та на кінець звітного року у рядку 082 «справи знаходяться в слідчих органах (винні особи не встановлені)». Відповідні показники початок та на кінець звітного року відображаються у рядку 62 «072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» розшифровки позабалансових рахунків форми № 1 «Баланс». Таким чином, у «Звіті про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей» (формі № 15) зазначаються дані про нестачі активів, які є власністю установи та відображені в бухгалтерському обліку. Матеріальні цінності, які взяті на відповідальне зберігання, у разі виявлення їх нестачі, продовжують обліковуватися на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» до повернення таких цінностей або відшкодування вартості у порядку, визначеному у договорі про відповідальне зберігання.  
 

Запрос на публичную информацию от ГФСУ: новая форма и порядок подачи

Минфин приказом от 10.03.2015 г. № 309 утвердил новый Порядок составления и представления запросов на получение публичной информации, находящейся во владении ГФСУ, а также форму для подачи таких запросов. Документ вступит в силу со дня официального опубликования.

Запрашивать публичную информацию могут физические, юридические лица и объединения граждан без статуса юридического лица, кроме субъектов властных полномочий при осуществлении ими своих функций.

Запрос подается в устной или письменной форме, лично или путем отправления по почте, электронной почте, факсу, телефону по выбору запрашивающего.

Запрос должен содержать:

• ФИО (наименование) запрашивающего, почтовый адрес или адрес электронной почты, а также номер средства связи (если таковое имеется);

• общее описание информации или вид, название, реквизиты или содержание документа, относительно которого сделан запрос, если запрашивающему это известно;

• подпись и дату при условии подачи письменного запроса.

Для упрощения процедуры оформления письменного запроса запрашивающий может использовать утвержденную форму подачи запроса.

Ответ на запрос предоставляется не позднее 5 рабочих дней после его получения (в случае большого количества информации — до 20 рабочих дней).

Роз’яснення щодо можливості сільських, селищних, міських рад самостійно визначати структуру виконавчих органів та умови оплати праці їх працівників

    Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 року №1349 «Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування» рекомендувала міським, селищним і сільським головам під час підготовки пропозицій щодо структури виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад (крім міст Києва та Севастополя), загальної чисельності апарату рад та їх виконавчих комітетів дотримуватися типових штатів згідно з додатками №1-5 до неї. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №664, постанова №1349 втратила чинність з 1 січня 2015 року.     Таким чином питання визначення структури виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад вирішується відповідними радами самостійно, на власний розсуд.     Що стосується питання оплати праці працівників виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, то необхідно звернути увагу на наступне.     Механізм оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначається Законами «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», постановами Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», №614 від 21.07.2005 р. «Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці», №414 від 15.06.1994 р. «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці».        Основною складовою заробітної плати є посадовий оклад, розміри якого залежать від категорії населеного пункту, а також від виду виконавчого органу в якому працює посадова особа.     Що стосується встановлення посадового окладу посадової особи місцевого самоврядування, то пункт 1 постанови №268 передбачає, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48 - 54 і 57 до цієї постанови. Окрім того, додаток 55 постанови №268 визначає схему посадових окладів службовців апарату (секретаріату) органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.     Необхідно зазначити, що вказана постанова №268 регулює також і питання виплат надбавок, премій та інших доплат. Надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи може сягати 50 відсотків місячного посадового окладу, місячна премія не обмежується розміром і залежить лише від можливостей відповідного місцевого бюджету. Постановою №268 передбачені також і інші види доплат та надбавок, наприклад за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, почесне звання «заслужений» тощо.     Таким чином, органи місцевого самоврядування в спосіб передбачений вищенаведеними нормативно-правовими актами самостійно визначають умови оплати праці посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад (крім міст Києва та Севастополя). Центр аналізу та розробки законодавства спільно з Центром професійного розвитку та правової допомоги Асоціації міст України
 

Державна служба статистики запустила новий сервіс. Дізнайтесь яку звітність маєте подавати протягом року.

 Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що ви маєте змогу отримати інформацію про те, які форми державних статистичних спостережень має подавати Ваше підприємство (організація, установа) упродовж поточного року до органів державної статистики.  Для отримання переліку форм необхідно ввести ваш код ЄДРПОУ на сайті http://rsp.ukrstat.gov.ua/edrpou Фінансову звітність на адресу органів державної статистики мають подавати усі респонденти-юридичні особи. Склад і періодичність подання фінансової звітності визначаються Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 " Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" (зі змінами).  

 

Чи потрібно подавати податковий розрахунок за ф. 1-ДФ та заповнювати графу 7 «Дата звільнення з роботи», у разі, якщо у кварталі звільнення працівнику не нараховувався та не виплачувався дохід?

 У разі відсутності нарахування та виплати доходу в кварталі, в якому відбулося звільнення працівника податковий розрахунок за ф. 1-ДФ не подається та графа 7 «Дата звільнення з роботи» такого розрахунку не заповнюється Повна:      Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.      Згідно з п. 3.7 розд. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок) графа 7 заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються.      У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.      У графі 6 «Дата прийняття на роботу» відображається дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу, наприклад, якщо дата прийняття 17 квітня 2015 року, то у графі 6 потрібно вказати «17.04.2015». (п.п. 3.7.1 п. 3.7 розд. III Порядку).      У графі 7 «Дата звільнення з роботи» відображається дата звільнення фізичної особи з роботи аналогічно абзацу другому цього пункту.      Враховуючи викладене вище, у разі відсутності нарахування та виплати доходу в кварталі, в якому відбулося звільнення працівника податковий розрахунок за ф. 1-ДФ не подається та графа 7 «Дата звільнення з роботи» такого розрахунку не заповнюється.

 

Чи необхідно заповнювати підсумковий рядок по гр. 3а, гр. 3, гр. 4а та гр. 4 у разі подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1-ДФ та заповнення рядків на вилучення та введення?

 У разі подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1-ДФ та заповнення рядків на вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації та введення нового або пропущеного рядка підсумковий рядок по гр. 3а, гр. 3, гр. 4а та гр. 4 не заповнюється. Повна:      Порядок заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1-ДФ (далі – Податковий розрахунок), визначено розд. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).      В реквізитах Податкового розрахунку, зокрема відмічається відповідна клітинка «Звітний», «Звітний новий» чи «Уточнюючий» залежно від того, який податковий розрахунок подається (п. 3.1 розд. III Порядку).      Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 розд. IV Порядку).      Пунктом 4.4 розд. IV Порядку визначено, що порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються (п. 4.4 розд. IV Порядку).      Для вилучення одного помилкового рядка з попередньої введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у гр.9 указати «1» – на виключення рядка.      Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у гр. 9 указати «0» – на введення рядка.      Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується ”1” - рядок на виключення, а в другому - ”0” - рядок на введення.      Разом з тим Порядком передбачено, що в останньому рядку розділу I вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу - за графою 3, нарахованого податку - за графою 4а, перерахованого податку - за графою 4 (п. 3.10 розд. III Порядку).      Отже, у разі подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1-ДФ та заповнення рядків на вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації та введення нового або пропущеного рядка підсумковий рядок по гр. 3а, гр. 3, гр. 4а та гр. 4 не заповнюється.
 

Чи здійснювати бюджетникам профспілкові відрахування в 2015 році?

 В Мінсоцполітики нагадали, що ст. 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 250 КЗпП передбачене зобов'язання роботодавців відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 % фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері — за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань. Проте, як зазначили в Міністерстві, враховуючи складну економічну ситуацію в державі п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що положення вищезазначених законодавчих актів застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.   

Виплачуємо грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом житла: тепер за уточненим списком документів

 Кабмін вніс зміни до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою від 26.06.2013 р. № 450. Так змінами уточнено перелік документів, які військовослужбовець разом з рапортом повинен подати для отримання грошової компенсації. Встановлено, що — особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім’ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу); — особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку квартирно-експлуатаційного органу, в зоні відповідальності якого розташована військова частина (підрозділ), за новим місцем дислокації на підставі облікових списків станом на 1 липня 2014 р. Також уточнено, що грошова компенсація не виплачується у разі нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Такі зміни затверджені постановою КМУ від 15.04.2015 р. № 203, яка набере чинності з дня офіційного опублікування. На день підготування замітки документ офіційно не опубліковано
 

Як сплачувати ЄСВ у 2015 році

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадує платникам податків про розміри та ставки нарахувань єдиного соціального внеску у 2015 році. А саме, кожен роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок за найманого працівника від нарахованої суми заробітної плати в таких розмірах:

- на суму нарахованої зарплати за видами виплат від 36,76 % до 49,7 % залежно від класу професійного ризику, а за інвалідів – 8,41 %;

- на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами – 34,7 %;

- на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності/допомоги по вагітності та пологах – 33,2 %;

           Одночасно, роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок за найманого працівника від утриманої суми заробітної плати, а саме:

- від суми нарахованої зарплати за видами виплат 3,6; 6,1 %;

- від суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами – 2,6 %;

- від суми допомоги по тимчасовій непрацездатності/допомоги по вагітності та пологах – 2 %.

Максимальний розмір доходів, на який нараховується єдиний соціальний внесок у 2015 році складає 20 тисяч 706 гривень а мінімальний розмір доходів, на який нараховується ЄСВ складає 1 218 гривень.