Адміністративні послуги ЦОП

З початку 2015 року до Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звернулось майже 20,3 тис. осіб за отриманням послуг платників податків. За 1 квартал поточного року було надано близько 1,0 тис. адміністративних послуг. Найбільш поширеною адміністративною послугою є видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, нею скористалось 381 осіб. Також Вовчанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області надано: 42 витяги з реєстру платників єдиного податку, 65 довідок про реєстрацію КОРО, 40 довідок про реєстрацію книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку, 639 довідок про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкова декларація), а також 12 довідок про реєстрацію розрахункових книжок та інше.

Нагадаємо, що в Центрах обслуговування платників податків надаються консультації в заповненні заяв та декларацій, податкової звітності, проводяться семінари, надається інформація про реквізити рахунків для зарахування коштів в бюджети, надається безкоштовне програмне забезпечення для формування та надання податкової звітності, прийом звітних та інших документів платників податків, надання публічної інформації.

Платники запитують про РРО на сеансі «гарячої лінії»

Ефективним способом для найшвидшого та повного надання відповідей на запитання, які турбують платників податків є проведення сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія». Днями начальником  Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Володимиром Борисенко  було проведено сеанс телефонного зв’язку на тему: “Новації щодо застосування РРО у 2015 році”. Відповіді на найбільш актуальні  питання пропонуємо вашій увазі.

Питання: Чи зобов’язані СГ щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій?   

Відповідь: Відповідно до п.9 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Питання: З якого часу фізичні особи – платники єдиного податку при здійсненні діяльності повинні застосовувати РРО?    

Відповідь: Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

    -  для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015 р.;

    -  для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 р. (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року  № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

Питання: Чи передбачена окремо штрафна санкція за не роздрукування (не зберігання) кожного фіскального звітного чеку?

Відповідь: У разі невиконання щоденного роздрукування декількох фіскальних звітних чеків до суб’єктів господарювання буде застосовано фінансова санкція за кожний такий не роздрукований чек, відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 265 у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання: Чи необхідно ФОП, яка знаходиться на загальній системі оподаткування застосовувати РРО?

Відповідь: Суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

   Крім суб`єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до чинного законодавства.

Триває кампанія «Декларування 2015»

Днями у приміщенні Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів відбувся семінар за участі  начальника відділу доходів і зборів з фізичних осіб Світлани Числової з  платниками податків на тему: «Декларування - 2015».

«Одразу хочу нагадати, що кампанія декларування доходів громадян триватиме до 1 травня поточного року. Граничною датою подання декларації за 2014 рік є  30 квітня  2015 року. Тож не зволікайте, вчасно декларуйте свої доходи. Адже декларування доходів – це вагомий внесок у розбудову нашої держави та її стабільне майбутнє», - нагадала посадовець.

Подати декларацію можна особисто, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, а також засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством. Хочу запевнити, що податкова інспекція створює найсприятливіші умови для декларування доходів громадян і прийняття їх декларацій.

Фахівці Центру обслуговування платників Вовчанської ДПІ завжди допоможуть при виникненні запитань, нададуть консультації та роз’яснення.

Учасники заходу отримали вичерпні відповіді на питання заповнення декларації. Наприкінці зустрічі Світлана Петрівна зауважила, що найефективнішим та найзручнішим способом подання декларації на сьогодні є звітування в електронному вигляді. Це значно економить час та позбавляє від стояння в довгих чергах.

Чи є працюючим пенсіонер, який зареєстрований як ФОП, але тривалий час не має доходів?

З 1 квітня 2015 року встановлено особливий порядок виплати працюючим пенсіонерам. 
У чинному законодавстві не дано визначення поняття "працююча особа". Водночас, згідно зі статтею 11 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ФОП, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), є застрахованими особами. 
Відповідно до частини 3 ст. 3 Закону "Про зайнятість населення", зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом. 
Державна реєстрація ФОП – це засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізособою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до ЄДР. Згідно із частиною 3 ст. 46 цього Закону, фізособа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Тому ФОП вважається працюючою до дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Уточнюючий розрахунок за формою 1-ДФ для відображення військового збору за періоди 2014 року подавати не потрібно

З 1 квітня 2015 року набирає чинності наказ Мінфіну «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», яким впроваджуються нові форми вказаних документів.
Нова форма доповнена розділом II: "Оподаткування процентів та військовий збір". У цьому розділі потрібно буде відображати загальні суми нарахованих та виплачених доходів, у вигляді процентів, виграшів (призів) у лотерею, а також утриманого та перерахованого ПДФО.
У рядку «Військовий збір» слід зазначити, крім сум нарахованих та виплачених доходів, загальну суму нарахованого та перерахованого військового збору. При цьому, у податковому розрахунку за формою 1-ДФ у розділі II податкові агенти не будуть зазначати відомості про фізичних осіб, яким нараховані такі доходи.
Податковий розрахунок за оновленою формою 1-ДФ подаватиметься за підсумками І кварталу 2015 року.
Враховуючи викладене вище, податковим агентам не потрібно подавати уточнюючий розрахунок за формою 1-ДФ за періоди 2014 року з метою відображення військового збору та сум ПДФО з нарахованих та виплачених доходів у вигляді процентів.

Чи належить компенсація за невикористану відпустку демобілізованому працівникові?

Працівник підприємства був мобілізований у березні 2014 року, а в березні 2015-го демобілізувався, вийшов на роботу і в цьому ж місяці звільняється. Чи належить йому компенсація за невикористану відпустку за період із березня 2014 року. Якщо так, то як розрахувати суму компенсації?
За період мобілізації працівникові належить оплачувана відпустка. Отже, при звільненні слід виплатити компенсацію за невикористану відпустку, так як до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) і повністю або частково заробітна плата. 
Як бачите, це наш випадок: на період мобілізації за працівником зберігається місце роботи, йому виплачується середня заробітна плата. 
При розрахунку відпусткових і компенсації за невикористану відпустку застосовуємо Порядок, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Нам потрібні два основних показники: 
- розрахунковий період – 12 календарних місяців перед місяцем відпустки або виплати компенсації. У нашому випадку розрахунковий період – це час із 1 березня 2014-го по 28 лютого 2015 року; 
- сумарний заробіток у розрахунковому періоді – середня зарплата. 
Нагадаємо, що до розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпусткових або компенсації за невикористану відпустку входять основна й додаткова заробітна плата, а також виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (зокрема, за час попередньої відпустки, за період виконання державних і громадських обов`язків тощо). У нашому випадку в розрахунковому періоді за працівником зберігався середній заробіток на час виконання військових обов`язків. Така виплата включається до розрахунку середньої зарплати для нарахування відпусткових або компенсації за відпустку.

Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати

Державна фіскальна служба України представляє проект наказу „Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати" (далі – проект наказу).

Для забезпечення виконання пункту 9 розділу ІІ „Прикінцеві положення" Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи" та з метою реалізації вимог статті 46 розділу II і Розділом ІХ „Рентна плата" Кодексу, виникла необхідність затвердження форми Податкової декларації з рентної плати.

Проект наказу розроблено на заміну діючих наказів

Міністерства фінансів України:

від 17 вересня 2012 року № 1000 „Про затвердження форми Податкових розрахунків з плати за користування надрами";

від 21.12.2012 № 1403 „Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води";

від 21.12.2012 № 1404 „Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів";

Державної податкової адміністрації України:

від 24.12.2010 № 1018 „Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України";

від 24 грудня 2010 року № 1011 „Про затвердження форм податкових розрахунків рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та транзитне транспортування трубопроводами аміаку, природного газу територією України".

Чи можна донарахувати суми індексації за минулі періоди?

При плануванні кошторисних призначень на початку минулого року установа не могла передбачити зростання цін у другому півріччі, у зв’язку з чим виникла необхідність витрачання значних сум на проведення індексації доходів (зарплати) працівників. Однак через недостатність асигнувань таку індексацію не було проведено. У кошторисі на поточний рік невиплачені суми індексації за минулий рік було заплановано. Чи можна нарахувати й виплатити працівникам індексацію доходів за минулий рік?
Так, це зробити не лише можна, а й необхідно. Проте тут слід урахувати, що суми виплат індексації за минулий рік мають бути враховані у проведених до кошторису 2015 року розрахунках, а в подальшому – і в бюджетному запиті. Такі суми можна було запланувати при формуванні кошторису на 2015 рік, а також при виділенні додаткових асигнувань. В останньому випадку слід було внести зміни в розрахунки до раніше затвердженого кошторису.
Обов’язковість виплати індексації передбачено декількома нормативними актами. Так, у ст. 95 КЗп Підеться про те, що заробітна плата підлягає індексації в установленому законодавством порядку, а в ст. 33 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна зарплата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Наведені норми слід ураховувати під час прийняття тим чи іншим органом державної влади або місцевого самоврядування рішення щодо обов’язковості чи необов’язковості виплати індексації та виділення чи невиділення підвідомчим установам достатнього обсягу асигнувань на вказані цілі. 
В окремих випадках підставою для прийняття рішень щодо необов’язковості індексації приймається норма, яка передбачає, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Але ж ми знаходимо фінансові ресурси на виплату обов’язкової частини зарплати на рівні мінімальної зарплати, то маємо знайти кошти й на виплату її обов’язкової частини – індексації. І навряд чи суд, до якого може звернутися працівник, якому не виплатили індексацію, визнає поважною причиною для відмови у виплаті обмеження фінансових ресурсів. Але радимо все ж таки мати документальне підтвердження звернення до головного розпорядника щодо виділення коштів задля виконання норм законодавства, зокрема Закону від 03.07.91 р. № 1282-ХІІ. Нагадаємо, що в преамбулі цього Закону його метою визначено дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. 
І наостанок нагадаємо про норми п. 9 Прикінцевих положень Закону від 28.12.14 р. № 80-VIII, якими визначено, що Закон № 1282 застосовується в порядку та розмірах, установлених КМУ. На сьогодні ми маємо такий документ (що є чинним) – Порядок, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078. Саме цим документом визначено порядок визначення сум індексації та норми, які визначають її розмір.

Контроль за трансфертним ціноутворенням: штрафи та позапланові перевірки

ДФС повідомляє стосовно окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо контролю за трансфертним ціноутворенням:

1. Щодо документації з трансфертного ціноутворення, яку платник податків надає на запит ДФС
З 01.01.15 р. правила подання платниками податків документації змінено та уніфіковано для всіх категорій платників. На запит ДФС усі платники податків протягом місяця з дня отримання запиту подають документацію, яка повинна містити інформацію, зазначену у пп. 39.4.6 ПК.
При направленні після 01.01.15 р. ДФС запитів платникам податків про надання документації з трансфертного ціноутворення щодо окремих контрольованих операцій, здійснених у 2013 - 2014 рр., платники податків та контролюючі органи зобов`язані застосовувати норми, чинні на момент направлення запиту.

2. Щодо застосування до платників податків штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції за 2013 р.
Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками в період з 1 вересня по 31 грудня 2013 р., подається до 01.10.14 р.
Неподання платником податків звіту про проведені ним протягом року контрольовані операції тягне за собою накладання штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З 01.01.15 р. неподання платником податків звіту про здійснені ним протягом року контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі:
- 100 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;
- 5 % суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті.

3. Щодо проведення позапланової документальної перевірки
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, а в контролюючих органах наявна інформація щодо фактів здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню та/або наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією.

Прибуток ІТ-підприємств оподатковується на загальних підставах

Законом України № 71 від 28 грудня 2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» пільгову ставку з податку на прибуток підприємств для суб`єктів програмної індустрії 5% скасовано. Таким чином, з 1 січня 2015 року суб`єкти програмної індустрії оподатковують прибуток за ставкою 18 відсотків.

Для платників ПДВ відповідно до норм пункту 26¹ підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пільги залишились незмінні. Тобто з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року операції з постачання програмної продукції звільняються від оподаткування податком на додану вартість. А саме:

- результат комп`ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп`ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

- криптографічні засоби захисту інформації.

Водночас, у відомстві звернули увагу на те, що під пільговий режим оподаткування не підпадають операції з імпорту програмної продукції та операції з постачання послуг у сфері інформатизації.

Судова практика: для відшкодування упущеної вигоди треба довести її реальність

Позивач – фермерське господарство (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з агрофірми (далі – Відповідач) неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 4 304 262,22 грн.

Позиція Позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням голови райдержадміністрації від 15.02.12 р. Позивачу було надано дозвіл на розробку:
- проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території сільської ради із земель запасу та інших земель, не наданих у користування, для розширення фермерського господарства з метою оформлення права оренди на 49 років; 
- технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі та складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок із земель невитребуваних паїв.
Розпорядженням голови райдержадміністрації від 03.05.12 р. було затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельні ділянки із земель запасу для ведення фермерського господарства. На підставі цього розпорядження між райдержадміністрацією та Позивачем укладено договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані управлінням Держкомзему. Сторонами підписано акти приймання-передачі земельних ділянок.
Позивач мав намір у 2012 році обробити отримані в оренду земельні ділянки. У зв’язку із цим 01.04.12 р. між Позивачем і ТОВ-1 було укладено договір про наміри щодо співпраці. Згідно із цим договором ТОВ-1 мало надати послуги з обробітку та посіву соняшнику на земельних ділянках Позивача. 
Проте при огляді виділених в оренду земельних ділянок Позивач виявив, що Відповідач посіяв на цих ділянках озиму пшеницю та кукурудзу. Унаслідок цього Позивач не мав можливості здійснити обробіток землі та заплановані посіви соняшнику. Отже, він не отримав прибуток (упущена вигода) від використання земельних ділянок за їх призначенням у сумі 4 304 262,22 грн. Розмір упущеної вигоди підтверджується висновком судової економічної експертизи.

Позиція Відповідача
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що у своїх діях він керувався розпорядженням райдержадміністрації від 03.06.08 р., згідно з яким йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу загальною площею 953,63 га ріллі та із земель державного резервного фонду загальною площею 567,36 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою оформлення права оренди на 20 років.

Судові рішення
У результаті розгляду ВСУ дійшов висновку, що Позивачем не доведено завдання йому збитків та порушення його прав Відповідачем.

Аргументи суду
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, як-от: протиправна поведінка, збитки, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.
Судом установлено, що у Відповідача не було рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про затвердження виготовленої технічної документації та надання йому земельної ділянки у користування. А розпорядження райдержадміністрації від 03.06.08 р. втратило чинність на підставі розпорядження від 16.12.11 р. 
Судом зазначено, що пред’явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на Позивача обов’язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б Відповідач не здійснював протиправні дії.
Судом установлено, що вимоги Позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на договорі про намір і на розрахунку можливого прибутку. Однак Позивачем не доведено реальність намірів та можливість реального отримання заявленої в позові суми як прибутку. Також судами визначено, що після реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки Позивач не уклав із ТОВ-1 договір про надання сільськогосподарських послуг.
За вказаних обставин наведені Позивачем розрахунки упущеної вигоди є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг бути отриманий.

Чи має право ФОП-загальносистемник включити до складу витрат вартість комунальних послуг?

Фізична особа - підприємець орендодавець має право відносити до витрат господарської діяльності витрати на оплату комунальних послуг нерухомого майна, що використовується в господарській діяльності та прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг на підставі документального підтвердження факту їх сплати.
Якщо орендодавець згідно з договором оренди отримує від орендаря відшкодування витрат на оплату спожитих комунальних послуг на утримання нерухомого майна у складі вартості орендної плати, то ця сума включається до загального оподатковуваного доходу орендодавця та до складу витрат на підставі документального підтвердження факту сплати комунальних рахунків.
Окремо, фізична особа - підприємець орендар має право відносити до витрат господарської діяльності витрати на оренду майна, що використовується у господарської діяльності згідно договору оренди та суми сплачених комунальних послуг у тому числі (сплачені рахунки згідно договору субспоживача електроенергії), на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Якщо рішення місцевих рад про ставки податку на нерухомість немає – податок сплачується за ставкою 0 %.

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області роз`яснила платникам податку на нерухомість, як сплачувати податок, якщо органи місцевої влади до 1 лютого не прийняли рішення про встановлення ставок цього податку на певній території (ЗІР, категорія 106.08).

Нагадаємо, таку вимогу передбачено пп. 266.4.2 Податкового кодексу (далі – ПК). З урахуванням норм пп. 12.3.5 ПК ДФС роз`яснила, що у випадку якщо такого рішення немає, податок сплачується за мінімальною ставкою, установленою ПК, яка становить 0%.
Таким чином, ті платники податку на нерухомість, які, «не дочекавшись» подібного рішення від органів місцевої влади на території, на якій знаходиться їх нерухомість, перестрахувалися і нарахували податок за ставкою 2 % (для житлової нерухомості) та 1 % (для нежитлової нерухомості), тепер можуть подати уточнюючу декларацію, відкоригувавши суми податку.
Проте, навіть у цьому випадку ми рекомендуємо заручитися отриманою від органу ДФС податковою консультацією, право на яку є у платників податків згідно зі ст. 52 ПК. Адже думка ДФС, озвучена в ЗІР, як ми вже не раз говорили, не має статусу роз`яснення та/або листа. А податкова консультація, навіть у разі її скасування надалі, звільняє платника податків, що діяв на її підставі, від відповідальності.
При цьому платники податку на нерухомість мають право повернути переплату, що виникла в цьому випадку, на свій розрахунковий рахунок. Повернення суми переплати здійснюється на підставі заяви, поданої їм до органу ДФС (п. 8 розд. IV Порядку, затвердженого наказом Міндоходів від 05.12.13 р. № 765).
Навіть якщо нерухомість оподатковується за ставкою 0 %, декларацію подати все одно необхідно! Про це свідчить ще одне роз`яснення ДФС (ЗІР, категорія 106.07).

Президент затвердив зміни до законів щодо спрощення умов ведення бізнесу

Президент України підписав Закон від 12.02.15 р. № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» (законопроект № 1580).
Головною метою цього Закону є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність до правового поля ЄС, що дає можливість Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business.
Цим Законом спрощується процедура започаткування та ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні і погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, підвищується рівень захисту прав інвесторів, удосконалюється механізм фінансування діяльності органів ДРС.
Реалізація Закону забезпечить адаптацію законодавства України, що регулює здійснення адміністративних процедур (надання адміністративних послуг), пов’язаних із одержанням суб’єктами господарювання прав на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, до законодавства ЄС, а також базового законодавства України, що регулює відносини у сфері дозвільної системи.
Передбачені Законом скорочення функцій та оптимізація процедур адміністративного регулювання господарської діяльності сприятимуть створенню більш сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню рівня захисту суб’єктів господарювання.
Таким чином, буде забезпечено скорочення функцій та удосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, запроваджено прозорі і єдині правила для всіх суб’єктів економічної діяльності та умови для підвищення рівня їх захисту.

Уряд планує відкрити інформацію щодо власників нерухомості, землі та автомобілів

Верховна рада зареєструвала законопроект № 2423 „Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції".
Законопроектом пропонується встановити, що для фізичних та юридичних осіб інформація з державного реєстру прав надається не тільки за об’єктом нерухомого майна, як це передбачено в чинній редакції закону, але й за суб’єктом права. При цьому, у випадку запиту за суб’єктом прав – інформація про об’єкти нерухомого майна надаватиметься з певними обмеження. Так, з метою уникнення розкриття персональної інформації про місце проживання особи, що часто збігається з адресою нерухомого майна у власності, а також з метою попередження протиправних зазіхань на власність особи, пропонується розкривати відомості щодо назви області, міста, району на території яких розташований об`єкт нерухомого майна. Такий підхід дозволить, з одного боку, виконати цілі та завдання законопроекту, а з іншого – не нашкодити суб’єктам власності на нерухоме майно відкриттям інформації про їх права на нерухоме майно.
Також законопроектом пропонується встановити, що відомості Держземкадастру є відкритою інформацією. 
Закон України «Про дорожній рух» пропонується доповнити ст. 34-1, якою пропонується відрегулювати надання інформації про зареєстровані транспортні засоби з Єдиного державного реєстру.

Що робити, якщо на підприємство прийшла перевірка: роз’яснює ДРС!

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадує, що з 2014 року в Україні діє мораторій на проведення перевірок підприємців контролюючими органами. Так, ст. 31 Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік» заборонено проведення перевірок контролюючими органами підприємств, установ та організацій, ФОП. Виключення становлять перевірки, що проводяться ДФС, за наявності дозволу КМУ або за ініціативи суб’єкта господарювання щодо його перевірки. 
Аналогічний мораторій на перевірки запроваджено й у 2015 році. Але, на відміну від попереднього мораторію, у 2015 році, крім ДФС, право на здійснення перевірок без отримання дозволу КМУ або заявки суб’єкта господарювання щодо його перевірки надано Держфінінспекції України.
Що робити, якщо на підприємство прийшла перевірка? 
1) завжди пам’ятати, що органи державного нагляду (контролю) мають право здійснювати планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня здійснення цього заходу. 
Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. 
2) завжди ретельно перевіряти правильність оформлення посвідчення (направлення) на проведення заходу, а саме: 
- наявність у посвідченні всіх реквізитів, встановлених частиною 3 ст. 7 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; 
- особливу увагу звертати на розділ посвідчення (направлення), у якому зазначаються підстави для здійснення заходу. У зазначеному розділі, крім визначених законом підстав для проведення заходів державного нагляду (контролю), обов’язково повинні бути зазначені реквізити розпорядчого документу КМУ, яким було надано дозвіл на проведення відповідного заходу або якщо перевірка проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, посилання на відповідні рішення або вимоги. 
3) пам’ятати, що під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). 
4) під час проведення планових заходів суб’єкт господарювання повинен знати, що: 
- протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання не допускається; 
- питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), визначаються залежно від цілей заходу з урахуванням ступеня ризику від здійснення господарської діяльності. Переліки таких питань затверджуються наказом органу державного нагляду (контролю).

14 квітня - граничний термін здачі звітів для компенсації середнього заробітку мобілізованих за січень-березень 2015 року

Кабмін затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. 
Компенсація здійснюється за 2015 рік за рахунок коштів, передбачених у Держбюджеті України. 
Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року. 
Для отримання компенсації підприємство, установа, організація за місцем реєстрації щомісячно подають до управління праці та соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу. Перші звіти за січень, лютий, березень 2015 року підприємства подають до 15 квітня поточного року. 

Хто має право проводити оціночну діяльність?

Внесено зміни до постанови КМУ "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства".
Так, встановлено, що визначення оціночної вартості здійснюється: 
- суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, які відповідають вимогам, установленим Законом "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", і мають сертифікат суб`єкта оціночної діяльності за напрямом та спеціалізацією, що відповідають об`єкту оцінки;
- суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель, які відповідають вимогам, установленим Законом "Про оцінку земель", і мають ліцензію на виконання землеоціночних робіт (земельної ділянки як окремого об`єкта правочину).
Крім цього, змінами до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»встановлено, що у разі визначення оціночної вартості майна для податкових цілей суб’єктами оціночної діяльності базою оцінки є ринкова вартість такого майна.

Порядок застосування понижуючого коефіцієнта до ставки ЄСВ

Відповідно до п. 95 розд. VIII Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» по 31 грудня 2015 року до ставки ЄСВ застосовується понижуючий коефіцієнт при виконанні таких умов:

• база нарахування ЄСВ у звітному місяці на 20 % і більше перевищує середньомісячну базу нарахування ЄСВ за 2014 рік у розрахунку на одну застраховану особу;
• після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці не менший, ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу за 2014 рік;
• кількість застрахованих осіб у звітному місяці не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності платника ЄСВ, яка подається згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міндоходів від 09.09.13 р. № 454. Так, для розрахунку середньомісячної бази нарахування ЄСВ за минулий рік слід узяти показник із поля «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано виплати».

Понижуючий коефіцієнт застосовується до ставок ЄСВ, установлених виходячи із класу професійного ризику виробництва. Тому якщо на сільгосппідприємстві є працюючі інваліди, то при обчисленні показників для розрахунку понижуючого коефіцієнта слід виключити їх чисельність та отримані ними доходи.

Умови щодо кількості застрахованих осіб та збільшення бази нарахування ЄСВ більш ніж на 20% порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ за 2014 рік перевірити легко.

А ось для того, щоб визначити, чи виконана третя умова (після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці не менший ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік) слід спочатку розрахувати понижуючий коефіцієнт. Тобто поділити середньомісячну базу нарахування ЄСВ за 2014 рік на базу нарахування ЄСВ звітного місяця.

Наприклад, він становить 0,796. При другому класі професійного ризику виробництва ставка застосовується в розмірі 36,77, а з урахуванням коефіцієнта – 29,27% (36,77 х 0,796).

Якщо середньомісячна база нарахування ЄСВ за 2014 рік 2 200 грн., то середньомісячний платіж становить 808,94 грн. При збільшенні такої бази на 20 % – 2 640 грн., середній платіж із урахуванням коефіцієнта 0,796 становить 772,73 грн.

Отже, остання умова не виконана і права на понижуючий коефіцієнт немає.

При вихідних даних підприємству необхідно підвищити зарплату (базу нарахування ЄСВ) на 570 грн., або на 26 %. У такому разі середній платіж із урахуванням коефіцієнта 0,796 становить 810,78 грн. ((2200 грн. + 570 грн.) х 29,27%). Тобто при такому збільшенні бази нарахування ЄСВ підприємство виконає третю умова й отримує право на застосування понижуючого коефіцієнта.

Власники істотної участі у банку повинні до 08.06.15 р. подати до НБУ відповідні пакети документів

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов`язаних з банком осіб" (далі – Закон) особа (одноосібно чи спільно з іншими особами), яка внаслідок застосування вимог цього Закону визнається власником істотної участі у банку, зобов`язана:
- протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом повідомити про це банк;
- протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом подати до НБУ документи, визначені ст. 34 Закону "Про банки і банківську діяльність".
Істотна участь - це пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юрособи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юрособи. 
Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль прямого власника участі в юрособі або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юрособи. 
Відповідно до п. 1.2 розділу I Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів значний вплив на управління або діяльність юрособи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами від 10, але нижче рівня 50 % статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юрособи або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юрособи.
Таким чином, особи, які мають значний вплив на управління та діяльність контролера банку, самого банку, розглядаються як особи, які є власниками істотної участі, а отже, повинні до 08.06.15 р. подати до НБУ пакети документів для погодження набуття істотної участі у банку (або один пакет документів, якщо зазначені особи є групою осіб, що пов`язані спільними економічними інтересами).

Удосконалено Порядок держреєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Внесено зміни до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Зокрема, визначено, що повноваження державного реєстратора з прийому та видачі документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг та нотаріуси.
Крім цього, передбачено, що у разі коли заявник виявив бажання отримати витяг за результатами державної реєстрації прав в електронному вигляді та зазначив про це в заяві, державний реєстратор у день прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень надсилає свідоцтво про право власності на нерухоме майно на адресу електронної пошти заявника, зазначену ним у заяві.
Державний реєстратор у день прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у разі коли заявник виявив бажання отримати витяг в електронному вигляді та зазначив про це в заяві) надсилає витяг з Державного реєстру прав на адресу електронної пошти заявника.
У такому разі свідоцтво та витяг оформлюються в електронній формі відповідно до законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису.

Постанова КМУ від 18.03.15 р. № 137 набуде чинності з дня набрання чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)".

Виплати та розміри винагород держвиконавцям - по-новому

Затверджено Тимчасовий порядок виплати та розміри винагород державним виконавцям на час реалізації пілотного проекту щодо оптимізації контролю за примусовим виконанням рішень судів та інших органів (посадових осіб), впровадження автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями та механізму мотивації державних виконавців.
Зокрема, встановлено, що державний виконавець, який забезпечив фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа майнового характеру, одержує винагороду у розмірі 2,5 % стягнутої ним суми або вартості майна, але не більше:
- 50 мінімальних розмірів заробітної плати (далі – МЗП), якщо розмір стягнутої ним суми або вартості майна перевищує 100 млн. гривень;
- 45 МЗП, якщо розмір стягнутої ним суми або вартості майна перевищує 50 млн. гривень;
- 40 МЗП, якщо розмір стягнутої ним суми або вартості майна перевищує 20 млн. гривень;
- 35 МЗП, якщо розмір стягнутої ним суми або вартості майна перевищує 10 млн. гривень;
- 30 МЗП, якщо розмір стягнутої ним суми або вартості майна перевищує 5 млн. гривень;
- 25 МЗП, якщо розмір стягнутої ним суми або вартості майна перевищує 3 млн. гривень;
- 20 МЗП, якщо розмір стягнутої ним суми або вартості майна перевищує 1 млн. гривень.
У разі, коли державний виконавець забезпечив фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа майнового характеру, сума стягнення або вартість майна за яким становить 34000 гривень та менше, він отримує винагороду у розмірі 5 % стягнутої ним суми або вартості майна.
Державний виконавець, який забезпечив фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа, одержує винагороду в розмірі 0,3 МЗП та за виконавчим документом немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа - в розмірі 0,5 МЗП.

Оприлюдено проект Порядку формування плану-графіка проведення податкових перевірок

ДФС на своєму сайті оприлюднив проект наказу Мінфіну «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».
Основною метою прийняття цього регуляторного акта є приведення організації формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердження переліку ризиків господарської діяльності платників податків та їх поділу за ступенями до вимог ст. 77 ПК. 
Так, до плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов’язкових платежів.
Зокрема, до високого ступеня ризику належать платники податків – юрособи, які відповідають наступним критеріям: 
- рівень зростання податку на прибуток нижчий за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування; 
- наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку або ліквідовані, або збанкрутували, якщо сума операцій досягає понад 5 % загального обсягу постачання;
- наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання з сумою ПДВ понад 5 % загального обсягу податкового кредиту;
- наявність розбіжностей у платника податків згідно із Системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 5 % загального обсягу податкового кредиту за відсутності заяви платника податків щодо порушення платником ПДВ (контрагентом) порядку реєстрації податкових накладних у ЄРПН;
- здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів – засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 % обсягів постачання;
- обсяги операцій із пов’язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 20 % суми витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;
- формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з постачальниками, які зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування (сільгоспвиробники) із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб), незначною площею сільськогосподарських угідь або земельно-водного фонду (менше 100 га) у сумі понад 5 % загального обсягу податкового кредиту;
- виплата доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;
- декларування чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на рівні або нижче собівартості реалізованої продукції.

Відображаємо в бухобліку авансові орендні платежі

Бюджетна організація здає в оренду частину приміщень юрособам та надає житло у своєму гуртожитку. Нарахування оплати за послуги наперед організація не проводить — тільки з поточного місяця. Але деякі орендарі/мешканці платять на 1 — 2 місяці вперед. Зазвичай в обліку такі доходи відображались на рахунках 711 та 364. Як відображати такі операції в бухобліку в 2015 році?

Згідно з Порядком застосування Плану рахунків до доходів майбутніх періодів відносяться, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі). Обліковувати такі доходи слід на субрахунку 716 «Доходи майбутніх періодів». Але, Типовою кореспонденцією не передбачені проводки з цим субрахунком. Тому слід міркувати логічно.  Отже, беручи до уваги досвід обліку доходів майбутніх періодів комерційними підприємствами, при отриманні авансових орендних платежів доцільно складати такі проводки: 1) надійшли кошти в рахунок орендної плати наперед (авансовий орендний платіж) — Дт 323 Кт 675; 2) відображено доходи майбутніх періодів у місяці отримання коштів (на загальну суму) — Дт 675 Кт 716. 3) наприкінці кожного місяця відображено дохід від надання майна установи в оренду (на суму щомісячної орендної плати) — Дт 716 Кт711.

Сільським та міським головам планують скасувати обмеження на виплату пенсій

 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким передбачено тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року не виплачувати пенсії особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах в органах влади. У зв’язку з цим склалася ситуація, що  особи, які займають посади голів сільської, селищної рад та міських голів через низьку заробітну плату (а подекуди – й через її невиплату  у зв’язку з неприйняттям місцевого бюджету) змушені з 1 квітня цього року звільнитись з посад, оскільки будуть позбавлені частково і пенсій. Для вирішення такої ситуації законодавці розробили Законопроект, яким пропонується встановити, що обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, встановлені Законом № 213, не застосовуються до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України особам, які займають посади голів сільської, селищної рад та міських голів. Проект Закону від 01.04.2015 р. № 2506 «Про внесення зміни до пункту 3 Розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" щодо осіб, які займають посади голів сільської, селищної рад та міських голів»»

 

Суми декретних невчасно надійшли на спецрахунок Казначейства:

коли сплачувати ЄСВ?

Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області відповіли на питання: який порядок обчислення та сплати ЄСВ роботодавцями із сум допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо кошти від фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування надходять на спеціальний розрахунковий рахунок, відкритий в Держказначействі?

Вони роз’яснили, що ЄСВ нараховується роботодавцем на суму допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за відповідний базовий звітний період (місяць) та сплачується не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від того, на який розрахунковий рахунок надходять кошти від фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування. Застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (в тому числі, у зв'язку з вагітністю та пологами), період якої більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць. Нагадаємо, що для підприємств, установ, організацій, які виплачують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, ЄСВ встановлюється у розмірі 33,2 % бази нарахування. Базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами. Для платників, які отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, ЄСВ встановлюється у розмірі 2 % суми допомоги. Нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).