Актуальні питання-відповіді щодо застосування норм податкового законодавства на телефонному зв’язку
Днями в Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку “Гаряча лінія” на тему: «Застосування норм Податкового кодексу України щодо використання РРО».
Начальник інспекції Володимир Борисенко відповідав на запитання платників податків стосовно новацій в оподаткуванні та порядку застосування процедури податкового компромісу.
Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:
Питання: Скільки коштує ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?
Відповідь: Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту),становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Питання : Чи необхідно придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, якщо у суб’єкта господарювання є вже ліцензія на продаж алкогольних напоїв?
Відповідь: Якщо у суб’єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.
Пиво відноситься до алкогольних напоїв, а роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Законодавчо визначена норма щодо віднесення пива до алкогольних напоїв почне діяти з 1 липня 2015 року.
Питання: В 2015 році сільгоспвиробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціальний режим (оранка, сівба та інше). Замовник розраховується готівкою. Чи потрібно застосовувати РРО?
Відповідь: РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Таким чином підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готівковій формі, мають застосовувати РРО.
Питання: Який порядок застосування РРО платниками єдиного податку, які проводять розрахунки через рахунки в банківських установах?
Відповідь: РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу інвалюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.
Питання: Який порядок використання РРО підприємцями – фізособами, які перебувають у другій/третій групі і при цьому займаються виробництвом, а потім реалізовують готову продукцію за готівку?
Відповідь: ФОП платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО.
У всіх інших випадках платники єдиного податку ФОП другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.
Електронні сервіси ДФС – це дуже зручно і надійно
Про це йшлося на семінарі начальника Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Володимира Борисенка. На захід були запрошені платники податків Вовчанського та Великобурлуцького районів.
Начальник повідомив, що платники податків можуть відправити декларацію про майновий стан та доходи до контролюючих органів через Інтернет, скориставшись перевагами електронного декларування, адже це дуже зручно та надійно.
Володимир Володимирович розповів про порядок створення документа і зазначив: «Створення декларації складатиметься поетапно з трьох кроків. По-перше, платнику потрібно обрати відповідну категорію – «громадянин» або «фізична особа-підприємець», потім варіант збереження заповненої декларації у паперовому чи електронному вигляді. Далі вже після цього перейти безпосередньо до заповнення документу. Після внесення усіх даних та скріплення їх цифровим підписом декларацію можна надіслати до фіскальної служби або зберегти для друку у паперовому вигляді».
Так, як подавати декларацію про доходи громадяни мають за місцем реєстрації, то для платників податків, в яких адреси реєстрації та фактичного проживання різняться, цей сервіс буде особливо зручним, адже не доведеться витрачати час для відвідування податкової інспекцію, щоб подати звіт.
На веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Декларування он-лайн», за допомогою якого можна ознайомитись з порядком заповнення декларації.
На завершення зустрічі, Володимир Борисенко відповів на запитання слухачів та зазначив, що для звітування он-лайн необхідно лише мати електронний цифровий підпис, який безкоштовно видається будь-якому громадянину України в АЦСК ІДД. Тож мешканці Вовчанського та Великобурлуцького районів для отримання електронного ключа можуть завітати до Центру обслуговування платників за адресою інспекції: м. Вовчанськ, вул. Гоголя, 53 та пгт. В.Бурлук, вул. Радянська, 13.
Щодо запровадження додаткового імпортний збір
Законами України від 28.12.2014 №№ 73Л/ІІІ та 74-ЛЛІІ запроваджують додатковий імпортний збір.
Закон України від 28.12.2014 № 74-Ч/ІИ вносить зміни до Митного кодексу України, а закон від 28.12.2014 № 73-\/ІІІ встановлює порядок оподаткування товарів додатковим імпортним збором.
У відповідності до останніх пунктів цих законів, вони наберуть чинності з моменту опублікування рішення Кабінету Міністрів України щодо завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями
Розпорядження від 15 лютого 2015 р. № 119-р «Про завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями стосовно запровадження тимчасових заходів щодо стабілізації платіжного балансу України», яке опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр» № 35 від 25.02.15, є чинним з 00 годин 26 лютого 2015 року.
Додатковий імпортний збір віднесено до особливих видів мита. У відповідності до статті 275 Митного кодексу, особливі види «лита застосовуються у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита.
Особливі види мита застосовуються незалежно від інших видів мита на умовах, визначених законом.
Згідно частини 1 закону України від 28.12.2014 № 73-\/ІІІ, тимчасово, строком на 12 місяців, Україна, запроваджує додатковий імпортний збір відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу.
Додатковий імпортний збір справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю
Об'єктами оподаткування додатковим імпортним збором є товари, визначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 277 Митного кодексу України, крім життєво необхідних товарів згідно зі статтею 5 Закону України від 28 12 2014 №73- VIII.
Об'єктами оподаткування митом є:
- товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;
- товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII Митного Кодексу України, а також розділів V та VI Податкового кодексу України;
Термін "життєво необхідні товари" означає товари, які задовольняють основні потреби споживання або які сприяють зусиллям члена СОТ поліпшити ситуацію з платіжним балансом, наприклад основні засоби виробництва або сировинні матеріали, необхідні для виробництва.
Життєво необхідними товарами е:
- 2709 00 90 00 нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів);
- 2711 11 00 00 - газ природний скраплений (зріджений),
- 2711 21 00 00 - газ природний у газоподібному стані;
- 8401 30 00 00 - неопромінені паливні елементи (твели),
- 2716 00 00 00 - електроенергія;
- 2701 11 00 00 - вугілля, антрацит;
- 2701 12 10 00 - коксівне вугілля,
- 2701 19 00 00 - вугілля інше бітумозне;
- 2701 12 90 00 - інше бітумозне вугілля;
- 2704 00 19 00 - інші кокс і напівкокс із кам'яного вугілля;
- 2704 00 ЗО 00 - інші кокс і напівкокс із кам'яного вугілля, лігніту, бурого вугілля;
- 2708 20 00 00 - кокс пековий;
- 2713 11 00 00 - кокс нафтовий не кальцинований;
- 2713 12 00 00 - кокс нафтовий кальцинований;
- 2710 - бензини, мазут та дизпаливо;, крім 2710 91 00 00, 2710 99 00 00 відпрацьованих нафтопродуктів;
- медичні вироби для проведення гемодіалізу та лікування онкологічних хворих за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України (цей перелік затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 02.2015 №63 «Про затвердження переліку медичних виробів для проведення гемодіалізу га лікування онкологічних хворих, які не є об'єктами оподаткування додатковим імпортним збором»);
- товари, ідо безоплатно надаються Україні урядами інших держав або міжнародними організаціями в рамках міжнародних (міжурядових) угод, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
- товари, зазначені у пунктах 2 - 7, 9, 10, 12, 13, 15, 18 - 20 частини першої, частинах першій та четвертій статті 287, підпункті 11 пункту 4, пункті 41 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України;
Базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України
Додатковий імпортний збір справляється за такими ставками;
10 відсотків - для товарів, що класифікуються у товарних групах 1 - 24 згідно з УКТЗЕД •. 5 відсотків - для товарів, що класифікуються у товарних групах 25 - 97 згідно з УКТЗЕД;
10 відсотків - для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом відповідно до статті 374 Митного кодексу України "Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України"
Надходження до місцевих бюджетів
Станом на 01 березня 2015 року до місцевих бюджетів Вовчанського та Великобурлуцького районів надійшло 15162,7 тис. грн., що на 891,3 тис.грн. більше аналогічного періоду минулого року. Найбільша частина, а це 9092,5 тис. грн., складає податок на доходи фізичних осіб. Від власників земельних ділянок надійшло 2807,5 тис. грн. плати за землю.
Уточнено питання проведення перевірок у 2015 – 2016 роках
У 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабміну, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
- з 1 січня 2015 року на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку 2 і 3 груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК, з питань дотримання порядку застосування РРО.
Враховуючи викладене, ДФС зазначає, що при аналізі питання щодо наявності наведених обмежень та визначення обсягу доходу за попередній календарний рік для суб’єктів господарювання – юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів доцільно використовувати дані декларації з податку на прибуток за 2014 рік.
Для визначення обсягу доходу суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які у 2014 році були платниками фіксованого сільськогосподарського податку (з 01.01.2015 платники єдиного податку ІV групи), можливим є застосування даних розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, що подається до контролюючого органу разом з відповідною податковою декларацією до 20 лютого поточного року.
Слід також звернути увагу, що посилено вимоги щодо складення письмового запиту платнику податків про подання інформації. Зокрема, такий запит повинен містити:
1) інформацію щодо підстав для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Сплата пені до бюджету
Платник податків може сплачувати суми пені окремим платіжним документом або одним платіжним документом, разом із грошовим зобов’язанням.
Так, відповідно до ст. 131 Податкового кодексу України (ПКУ), при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює розподіл такої суми у визначеному порядку.
Отже, платник податків може сплачувати суми пені окремим платіжним документом або одним платіжним документом, разом із грошовим зобов’язанням.
Більш детально про ці та інші нюанси податкового законодавства можна дізнатись за сайті ДФС у рубриці „ЗІР” – загальнодоступний інформаційний ресурс.
База обкладення ПДВ на лікарські засоби
Державна фіскальна служба України в листі від 13.11.2014 р.№ 6804/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила, як визначати базу обкладення ПДВ на лікарські засоби за правилами, які будуть діяти з 01.01.2015 р. Податківці нагадали, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII визначено, зокрема, що починаючи з 1 січня 2015 року база обкладання ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, за винятком: - товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; - газу, який поставляється для потреб населення. У відповідності зі ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI (далі - Закон № 5007) державне регулювання цін здійснюється Кабінетом міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, зокрема, шляхом: 1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: - фіксованих цін, граничних цін; - граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та поставочно-збутової надбавки (поставного винагороди); - граничних нормативів рентабельності; - розміру поставного винагороди; - розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року база обкладання ПДВ операцій з постачання лікарських засобів, ціни на які на дату їх поставки будуть регулюватися одним із способів, передбачених Законом № 5007, буде визначатися виходячи з договірної вартості таких лікарських засобів, яка визначена з урахуванням механізмів державного регулювання.
Отримання ліцензій спрощено
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що наказом ДФС України від 14.02.2015 № 85 внесено зміни до Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених наказом ДФС України від 24.10.2014 № 213.
Відтепер для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями до заяви не потрібно додавати довідку органу ДФС про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.
Заява про видачу ліцензії та інші необхідні документи, визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, подаються особисто, уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.
Повернення торгових патентів
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності скасовано Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон).
Порядок придбання, використання та строк дії торгового патенту були регламентовані пунктами 267.4, 267.6 та 267.7 ст.267 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) в редакції, яка діяла до 31 грудня 2014 року.
Так, згідно з п.п. 267.4.4 п. 267.4 ст. 267 ПКУ бланк торгового патенту визначено документом суворого обліку.
Враховуючи викладене, торгові патенти, строк дії яких не закінчився станом на 01.01.2015, підлягають поверненню до контролюючих органів за місцем їх придбання.
Також зазначаємо, що згідно з пунктом 3 підрозділу 7 розділу ХХ Закону суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 1 січня 2015 року, несуть відповідальність у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2015 року.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 розд. ІІ ПКУ, зокрема обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Як отримати статус платника єдиного податку
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може добровільно перейти на спрощену систему оподаткування. Для цього йому необхідно подати відповідну заяву не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Тобто, платники, які планують застосовувати спрощену систему оподаткування з ІІ кварталу 2015 року (або змінити групу платника єдиного податку), повинні були подати відповідну заяву не пізніше 16 березня 2015 року.
Слід підкреслити, що перехід відбувається за умови, якщо протягом календарного року, який передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, платником дотримано вимоги щодо обсягу доходу протягом календарного року та середньооблікової кількості працівників (ст. 291 Податкового кодексу України
Проект форми уточнюючого розрахунку з податку на прибуток
ДФС оприлюднила проект наказу Мінфіну «Про затвердження форми Уточнюючого розрахунку з податку на прибуток підприємств для застосування податкового компромісу». Новий документ буде складатися з двох таблиць:
– Таблиця 1. Показники сум завищення платником податку витрат за податкові періоди до 1 квітня 2014 року;
– Таблиця 2. Перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.
Зауваження та пропозиції до проекту наказу фіз- та юрособи можуть надсилати у ДФС протягом місяця.
Акцизний податок повинен відображатися у фіскальному чеку окремо
З 1 січня 2015 року запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
З метою забезпечення правильності відображення в розрахункових документах РРО акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, ДФС звертає увагу, що акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у фіскальному чеку окремо.
Наприклад, якщо ціна товару без ПДВ становить 100 грн., а ПДВ – 20 грн., вартість з ПДВ – 120 грн. – група податку «А». Акцизний податок за ставкою 5 % складатиме 6 грн. (120 * 5 %) – група податку «Б». Вартість товару з урахуванням всіх податків становитиме 126 гривень.
Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам`яті РРО, у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг).
Рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках,сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.
Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група.
За матеріалами офіційного порталу ДФС.
Реалізуємо імпортний товар: як визначити базу обкладення ПДВ?
Як визначається база обкладення ПДВ при поставках імпортного товару на території України з 1 січня 2015 року?
Фахівці Вовчанської ОДПІ відповідають, що згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК база обкладення ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення.
Норму ПК щодо обрахування податкових зобов’язань при продажу імпортних товарів на території України від бази оподаткування не нижче їх митної вартості виключено.
Отже, з 01.01.15 р. для імпортерів застосовується загальне правило: сума податкових зобов’язань за імпортованими товарами не може бути менше суми ПДВ, обчисленої від ціни їх придбання. Ціна придбання для імпортера – це ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).
Пенсійна реформа-2015: хто отримуватиме пенсію, а хто – ні?
З 1 квітня 2015 року набуде чинності Закон „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Цим Законом встановлено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, пенсії:
- у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", не виплачуються;
- у період роботи особи на інших посадах/роботах пенсії, розмір яких перевищує 150 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 % призначеного розміру, але не менше 150 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (949 х 150 % = 1423,5 грн.).
Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється.
З 1 січня 2016 року пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються в повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).
Крім того, з 1 січня 2016 року пенсії, що призначаються відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення», виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку).
Пенсіонерам, які мають прибуток від заняття підприємницькою діяльністю, надбавки до пенсії, передбачені непрацездатним членам сім`ї, не нараховуються.
Закон України від 02.03.15 р. № 213–VIII набуде чинності з 01.04.15 р. („Голос України" від 12.03.15 р. № 44).
Докладний алгоритм заповнення декларації з ПДВ за лютий 2015 року
ДФС повідомляє про окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ за звітні періоди, починаючи з лютого 2015 року, та наступні звітні періоди.
1) Відображення в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року сум залишків від`ємного значення, непогашених станом на 01.02.15 р.
До декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть бути включені суми непогашених станом на 01.02.15 р. залишків від`ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядках 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року, у розмірі, що не перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту звітного періоду - лютий 2015 року (рядок 18). Вказана сума не обліковується у додатку 2 (Д2) до декларації та не може бути врахована у збільшення реєстраційної суми та заявлена до бюджетного відшкодування.
Решта непогашених станом на 01.02.15 р. залишків від`ємного значення в розділі III декларації за лютий 2015 року не відображаються, а тому рядки 20.2 та 20.3 у декларації за лютий 2015 року не заповнюються. Показники таких рядків уперше можуть бути сформовані в декларації за звітний період - березень 2015 року та враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи підлягає бюджетному відшкодуванню, або переноситься до декларації наступних звітних періодів.
2) Щодо особливостей заповнення рядку 22.1 розділу III податкової декларації з ПДВ.
Додаткове поле в рядку 22.1 розділу III декларації передбачено для відображення реєстраційної суми податку, обчисленої на момент подання такої декларації, а рядок 22.1 передбачений для відображення суми перевищення від`ємного значення, що зазначено в рядку 22 декларації над реєстраційною сумою, вказаною у додатковому полі в рядку 22.1.
Водночас у період роботи системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі, податкові накладні реєструються платниками податку в ЄРПН без обмеження реєстраційною сумою, а тому у тестовий період реєстраційна сума може мати від`ємне значення.
Таким чином, з метою недопущення некоректного заповнення показників податкової звітності з ПДВ за звітні періоди з лютого 2015 року до завершення тестового режиму роботи системи електронного адміністрування ПДВ:
- якщо реєстраційна сума має позитивне значення, то така сума зазначається в додатковому полі рядка 22.1 декларації, а в рядку 22.1 декларації відображається сума перевищення від`ємного значення над реєстраційною сумою. Така сума перевищення від`ємного значення над реєстраційною сумою переноситься до рядка 24 декларації;
- якщо реєстраційна сума має від`ємне значення, то в додатковому полі рядка 22.1 декларації зазначається"0", а сума від`ємного значення з рядка 22 декларації переноситься до рядка 22.1 та рядка 24 декларації.
3) Коли заповнювати графу 7 таблиці 1 додатка Д2?
Сума від`ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати для збільшення реєстраційної суми, вказується прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) та додатково вказується цифрами в окремому полі електронної форми податкової декларації (дублює суму, вказану словами). Ця сума не може бути більшою за значення графи 14 (рядок "Усього") додатка 2 (Д2) до декларації поточного звітного періоду.
Таким чином, перший раз графа 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації може бути заповнена тільки у таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року (якщо збільшення реєстраційної суми відбудеться у березні 2015 року) та наступних звітних періодах.
Як заповнити податкову накладну, якщо в КСПОВО немає відповідної одиниці виміру?
Як заповнити графи 5.1 та 5.2 податкової накладної або розрахунку коригування, якщо Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі – КСПОВО) не містить одиниць вимірювання для товарів, що постачаються?
Фахівці Вовчанської ОДПІ відповідають, що у податковій накладній:
- у графі 5.1 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), наведеної в КСПОВО;
- графі 5.2 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
На сьогодні чинним є КСПОВО, затверджений наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8. Якщо платники ПДВ постачають товари/послуги, одиниці виміру яких є в КСПОВО, то вони мають проставляти в податковій накладній відповідні умовні позначення та код.
Якщо ж у КСПОВО немає таких одиниць виміру, то в графі 5.1 податкової накладної або розрахунку коригування зазначається одиниця виміру товару, що постачається. При цьому графа 5.2 не заповнюється.
Субсидії на житлово-комунальні послуги по-новому
Змінюється процедура оформлення субсидій. Набрання чинності Постановою «Про вдосконалення порядку надання житлових субсидій» передбачається з 01.05.15 р., проте до 1 квітня цього року разом із квитанціями громадяни повинні отримати бланки спрощеної заяви і декларації, відомості в яких можуть бути підставами для призначення субсидії.
Розрахунок обов’язкового платежу
Дана сума для кожної сім’ї визначається індивідуально і залежить від сукупного сімейного доходу (відомості зазначаються у декларації та підтверджуються Фіскальною службою). Розмір обов’язкової частки плати за житлово-комунальні послуги можна визначити самостійно:
1) обчислюється середньомісячний сукупний дохід сім’ї за попередні 6 місяців;
2) визначається середньомісячний дохід на одну особу;
3) дохід на одну особу ділиться на розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (1176 грн.).
4) отриманий результат ділиться на 2, а потім множиться на 15 % (за базовий варіант взяли обов’язкову плату за житлово-комунальні послуги у розмірі 15 % доходу родини при доході на одного члена сім’ї на рівні двох прожиткових мінімумів) і таким чином визначається відсоток обов’язкової плати за житлово-комунальні послуги;
5) Розмір субсидії дорівнює різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги і розміром обов’язкового платежу домогосподарства.
Наприклад
Сім’я складається з 4 оcіб. Сукупний сімейний дохід за 6 місяців - 20000 грн. Середньомісячний сукупний дохід на сім’ю 3333 грн.
1) середньомісячний дохід на одну особу (20000 грн./6 міс./4 особи = 833 грн.);
2) визначаємо відсоток обов’язкового платежу (833 грн./1176 грн./2*15 %= 5,3 %);
3) визначаємо обов’язковий платіж (3333 грн.*5,3 %=176 грн.).
Отже, чим вищий дохід сім’ї, тим більша сума обов’язкового платежу і менша вірогідність отримання допомоги від держави. Обов’язковий платіж визначається на основі даних, які людина особисто зазначає в декларації. Що стосується розміру плати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання, то він теж встановлюється індивідуально на кожну сім’ю. При його вирахуванні використовуються соціальні норми житла, виходячи з 13,65 кв. метра загальної площі на одну людину і додатково 35,22 кв. метра на сім’ю та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, наведеними нижче.
Плата за роботу тимчасового характеру: як нарахувати ЄСВ?
Служба зайнятості направила на сільгосппідприємство для виконання робіт тимчасового характеру громадянина, який перебуває на обліку в цій службі як безробітний. Тривалість такої роботи – два тижні. За виконаний обсяг робіт йому нараховано 600 грн. Як визначити суму ЄСВ – виходячи з фактичної виплати чи з мінімальної зарплати?
Фахівці Вовчанської ОДПІ відповідають, що база нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) за місяць не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, установленої на цей місяць.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Роботодавці укладають (у письмовій формі) з особами, які беруть участь у таких роботах, строкові трудові договори та вносять записи до трудових книжок відповідно до законодавства про працю.
Якщо строковий трудовий договір укладено із працівником на період, менший ніж місяць, то порівнювати нараховану зарплату з мінімальною немає підстав. Адже працівник не виконав місячної норми праці. У наведеній ситуації громадянин, направлений територіальною службою зайнятості, відпрацював на сільгосппідприємстві два тижні (неповний місяць), тому об’єктом нарахування ЄСВ буде сума фактично нарахованої йому заробітної плати – 600 грн.
Якщо ж за строковим трудовим договором працівник відпрацює повний місяць, то нараховану йому заробітну плату необхідно буде порівнювати з мінімальною. Адже в такому разі він має виконати місячну норму праці.
Як оформити податкову накладну на «перевищення»?
Перш за все слід зазначити, що складання податкових накладних на так зване «перевищення» має свої особливості. Так, у верхній лівій частині таких податкових накладних робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини:
- «01» – складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій);
- «15» – складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;
- «16» – складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання;
- «17» – складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.
У полях таких податкових накладних, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Заповнення розд. I також має свої особливості. Так, у податковій накладній з позначкою:
- «01» зазначається: «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами/послугами, указаними в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості);
- «15» – «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх фактичної ціни (договірної вартості);
- «16» – «перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною постачання необоротних активів, указаних в податковій накладній № _______».
- «17» – «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, указаних у податковій накладній № _______».
Інші показники таких податкових накладних заповнюються в загальному порядку.
З 01.02.15 р. усі податкові накладні без винятку підлягають реєстрації в ЄРПН. Тому й вищезазначені податкові накладні також слід реєструвати протягом 15 днів з дати їх оформлення (хоча штрафні санкції за порушення цього строку не застосовуватимуться).
Особливості заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, вид цивільно-правового договору.
У графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов’язань. Дата укладання договору заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті не проставляються.
Тобто, у разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній проставляються вид цивільно-правового договору (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Електронний формат податкової накладної не містить обмежень щодо кількості знаків у полі «№» рядка «Вид цивільно-правового договору», а тому до цього поля може бути внесено необхідну кількість цифр. Якщо номер договору відсутній, то поле «№» рядка «Вид цивільно-правового договору» не заповнюється.
З 13.03.15 р. змінилися критерії для зниження ставки ЄСВ
Верховна Рада прийняла, а Президент підписав Закон „Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці".
Цим Законом встановлено, що по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений ч. 5 та абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон) для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:
а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;
б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці повинен складати не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону.
Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за встановленою формулою.
Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.
Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.
Коефіцієнт не застосовується платниками єдиного внеску, вказаними в абзаці 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які виплачують грошове забезпечення.
Розрахований коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.
У разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це в звіті.
Платник єдиного внеску, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені Законом строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).
З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені ч. 5 та абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону для платників єдиного внеску, визначених в абз. 2, 3, 4 та 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону,застосовуються з коефіцієнтом 0,6.
Перше знайомство з новою ПДВ-декларацією
Як відомо, наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 13 було, зокрема, змінено форму декларації з ПДВ та порядок її заповнення. Такі зміни зумовлені тим, що з 01.02.15 р. розпочався другий етап запровадження електронного адміністрування ПДВ. Зазначені зміни можна умовно розділити на дві основні групи:
- зміни щодо відображення коригування податкових зобов’язань податкових періодів до 01.02.15 р.;
- зміни щодо відображення суми залишку від’ємного значення ПДВ та сум, заявлених до бюджетного відшкодування, які виникли до 01.02.15 р.
Так, у звітності з ПДВ починаючи з лютого 2015 року суми коригування податкових зобов’язань слід розділяти залежно від того, коли було складено податкову накладну, за якою здійснено коригування, – до 01.02.15 р. чи після цієї дати. У зв’язку з цим кількість рядків, у яких зазначаються суми коригування податкових зобов’язань у таблиці 1 додатка 1 до декларації, та кількість підрядків у рядку 8 декларації з ПДВ збільшилася.
Що стосується порядку відображення суми залишку від’ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, для цього декларацію з ПДВ доповнено розділом IV. Розшифрування показників цього розділу тепер здійснюватиметься в додатку 2. Крім того, змінено порядок заповнення розділу III декларації.
Сільгосппідприємства – суб’єкти спецрежиму з ПДВ, як і раніше, подаватимуть дві декларації – загальну (із позначкою в титульній частині «0110») та «спецрежимну» (із позначкою «0121»–«0123»). Хоч обидві декларації подаватимуться за єдиною формою, порядок заповнення деяких рядків (зокрема, розд. III декларації) відрізнятиметься, а вищевказані розділ IV та додаток 2 спецрежимники не заповнюватимуть.
Уряд пропонує знизити ставку оподаткування земель сільгосппризначення
Верховна Рада зареєструвала законопроект № 1785 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування земель сільськогосподарського призначення під будівлями, господарськими дворами, фермами тощо)».
Законопроектом пропонується внести доповнення до ПК нормою щодо оподаткування земель сільськогосподарського призначення під будівлями, господарськими дворами, фермами, тощо та встановити нижню межу орендної плати в розмірі 1 % від грошової оцінки землі для земель.
Діюча система нарахування орендної плати за землі сільськогосподарського призначення встановлює нижню межу, що становить 3 % грошової оцінки даних земель.
Прийняття проекту Закону забезпечить досягнення відносної соціальної справедливості, зменшить податкове навантаження на нижчий та середній прошарки суспільства.
Техобслуговування та ремонт авто: порядок обліку
При експлуатації транспортних засобів необхідно регулярно проводити їх технічне обслуговування (далі – ТО) і ремонт. Розглянемо в консультації порядок здійснення ТО та ремонтів автомобілів (у тому числі орендованих), а також їх відображення в обліку.
Бухгалтерський облік
Витрати на роботи з ТО належать до складу витрат підприємства. Згідно з П(С)БО 16 залежно від напряму використання автомобіля це можуть бути:
- загальновиробничі витрати – якщо підприємство надає транспортні послуги;
- адміністративні витрати – якщо автомобіль призначений для управлінського персоналу підприємства або перебуває в розпорядженні офісу (наприклад, розвозить пошту, доставляє документи);
- витрати на збут – якщо автомобіль використовується для збуту продукції (наприклад, у торговій мережі);
- іншими витратами операційної діяльності – якщо авто не використовується в госпдіяльності платника податків (наприклад, використовується працівниками бази відпочинку підприємства, яка утримується за рахунок самого підприємства).
Ремонт власного автомобіля
Оскільки поточний ремонт спрямований на підтримку автомобіля в робочому стані та не збільшує строк його використання або первісно очікувану вигоду від використання, у бухгалтерському обліку витрати на поточний ремонт належать до складу витрат (загальновиробничі, адміністративні, збутові, інші) відповідно до п. 15П(С)БО 7, п. 32 Методрекомендацій № 561.
Витрати на капремонти визнаються витратами. Тим часом витрати на ремонти, які вважаються поліпшеннями, що приводять до збільшення первісно очікуваних вигід від використання автомобілів (наприклад, установка газобалонного обладнання), до витрат відразу не включаються, а збільшують первісну вартість автомобілів і надалі амортизуються в її складі.
|
