Протягом січня-лютого 2015 року 96 жителів Вовчанського та Великобурлуцького районів вже задекларували свої доходи

Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Володимир Борисенко. За його словами, всі громадяни мають обов’язок щодо надання річних податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2014 рік.

Згідно наданих декларацій, задекларований платниками податків дохід складає 2 062,2 тисяч гривень. З  перших задекларованих доходів вже нараховано 146,8 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб, з них 85,2 тис. грн. вже заплачено 60 особами.

В податковій нагадують, що громадяни мають змогу заповнювати та направляти до органів ДФС декларацію про майновий стан і доходи через Інтернет. З цією метою на єдиному веб-порталі Державної фіскальної служби України працює спеціальний електронний сервіс «Декларування on-line». Для користування цією послугою платникам необхідно мати електронний ключ цифрового підпису та відповідне програмне забезпечення.

 «Незважаючи на складні соціально-економічні умови, динаміка надходжень єдиного соціального внеску в регіоні залишається стабільною», -  про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Володимир Борисенко. «Платниками податків протягом січня-лютого 2015 року було мобілізовано до бюджету 20116,2 тис. грн.  надходжень єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, » - зазначив Володимир Володимирович.

Своєчасна сплата єдиного соціального внеску виступає гарантом соціального захисту для  громадян при безробітті, нещасних випадках чи професійних захворюваннях та являється забезпеченням пенсійних виплат. Тому, своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але і захищені соціальні гарантії для кожного громадянина.

 До зведеного бюджету України платниками Вовчанської ОДПІ за січень-лютий 2015 року поповнено казну на 22651,0 тис.грн. Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Міндоходів ГУ у Харківській області Володимир Борисенко. «До Державного бюджету за два місяці року надійшло 7488,9 тис. грн. (у 2014 році лише – 2893,3 тис. грн). Основними джерелами наповнення Державної скарбниці є ПДВ   – 1 646,9 тис. грн. та податок на прибуток – 1195,7 тис. грн.»,- прозвітував посадовець.

До місцевих бюджетів  Вовчанського та Великобурлуцького районів надійшло 15162,7 тис. грн., що на 891,3 тис.грн. більше аналогічного періоду минулого року. Найбільша частина, а це 9092,5 тис. грн., складає податок на доходи фізичних осіб. Від власників земельних ділянок надійшло 2807,5 тис. грн. плати за землю. 

Спрощенці Вовчанської ОДПІ сплачують податки.

За січень-лютий 2015 року суб’єкти господарювання Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, які працюють на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету 1659,9 тис.грн єдиного податку. Зокрема, платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці спрямували в казну держави 1108,1 тис. грн, що на 71,8 тис. грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Володимир Борисенко.

Сплата військового збору платниками Вовчанської ОДПІ

 900,4 тис. грн. надійшло на бюджетні рахунки від платників Вовчанського та Великобурлуцького районів за січень-лютий 2015 року. Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Володимир Борисенко.

Посадовець нагадав, що у відповідності до останніх змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), справляння військового збору продовжено і надалі до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про запровадження реформи Збройних Сил України. І відтепер об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Платники податків ознайомились з податковими реформами

З початку року почали діяти зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи.

З метою обізнаності платників фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області систематично проводять тематичні семінари, засідання «круглих столів», сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія», безкоштовні консультації щодо роз’яснення нововведень.

Так, нещодавно у приміщенні інспекції відбувся брифінг для платників податків.

Найпоширенішими питаннями серед присутніх були запровадження електронного адміністрування податку на додану вартість, зміни в оподаткуванні акцизним податком, військовим збором, єдиного внеску, податком на нерухоме майно та ін.

Організатори семінару впевнені, що обізнаність платників сприятиме сумлінному виконанню податкових зобов’язань та, як наслідок, наповненню бюджетів.

«Гаряча лінія» з питань змін в податковому законодавстві

Нещодавно в Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на тему: «Оподаткування доходів фізичних осіб та упередження фактів виплати заробітної плати в «конвертах» Декларування доходів громадян».

На запитання платників відповідав начальника інспекції Володимир Борисенко. За його словами, своєчасне роз’яснення платникам норм податкового законодавства сприяє добровільній сплаті податків та наповненню бюджету.

Пропонуємо до уваги відповіді на найбільш актуальні питання:

Чи необхідно фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування сплачувати військовий збір і які встановлені терміни для сплати?

Відповідь: Починаючи з 01 січня 2015 року відповідно до підпункту 1.1 пункту 16 ¹ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України.

Фізичні особи - підприємці, окрім тих, які обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір у розмірі 1,5% чистого оподатковуваного доходу (тобто з урахуванням документально підтверджених підприємницьких витрат), відображають його в річній податковій декларації та сплачують у строки, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб — підприємців на загальній системі оподаткування є 2015 рік.

Строк сплати військового збору для фізичних осіб - підприємців — до 19 лютого 2016 року.

Як фізичним особам – підприємцям відображати акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів в Книгах обліку доходів і витрат?

Відповідь: Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену системму оподаткування, зобов’язані вести книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючи документи щодо походження товару.

Форма книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».

Цим Порядком не передбачено окремо зазначати інформацію щодо сум акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Що стосується фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, то не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємкостях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

У формах книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) та книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та порядках їх ведення, затверджених наказом МФУ від 15.12.2011 р. № 1637 також не передбачено окремо зазначати інформацію щодо сум акцизного податку з роздрібного продажу тих підакцизних товарів, що не заборонено здійснювати платникам єдиного податку.

Який розмір сум добових витрат на відрядження не включається до оподатковуваного доходу платника?

Відповідь: Згідно з підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України, до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,6 грн.), встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 (913,5 грн.) розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що з 01 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб – 1218 грн.

Кабінетом Міністрів України окремо для виконання особливих завдань визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України.

Сума добових визначається в разі відрядження:

- у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

- до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Які передбачено штрафні санкції за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)?

Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» зміни, зокрема, до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн. до 17000 грн.).

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 грн. до 34000 грн.).

Втрата повідомлення про взяття на облік платника ЄСВ

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадує, що порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 458, не передбачено порядку поновлення втраченого, зіпсованого або достроково зношеного Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску.

У разі втрати або зіпсуття (зношення) Повідомлення платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування має право на отримання його дублікату. Для цього платникам ЄСВ необхідно подати до територіального органу доходів ДФС за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідну заяву, що складається у довільній формі. Повідомлення видається протягом 10 календарних днів з дня подання платником заяви про втрату або зіпсуття (зношення) за формою № 2–ЄСВ.

Довідку про реєстрацію РРО для отримання ліцензії не потрібно

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області не буде вимагати для отримання ліценції на роздрібну торгівлю алкогольними напоями довідку органу ДФС про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться в місці торгівлі.

Документи для отримання ліцензії до Центру обслуговування платників подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.

У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви й документів і підписом особи, яка їх прийняла.

З 2015 року обмежено перелік неприбуткових організацій

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2015 року з Податкового кодексу України виключено статтю 157, в якій визначався перелік неприбуткових установ та організацій, а також перелік доходів, які звільнялися від оподаткування податком на прибуток.

Зокрема, тепер не відносяться до неприбуткових установ та організацій творчі та професійні спілки, ОСББ, кооперативи (житлово-будівельні, садівничі, гаражні).

На даний час слід керуватись статтею 133 Податкового кодексу України, в якій визначається перелік суб’єктів, які є платниками податку на прибуток.

Так, відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПКУ, платниками податку на прибуток є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім:

1) бюджетних установ;

2) громадських об’єднань, політичних партій, релігійних, благодійних організацій, пенсійних фондів, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій;

3) суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх установ та організацій, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту.

Установи та організації, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту, не є платниками податку на прибуток лише після внесення таких установ та організацій до Реєстру неприбуткових організацій та установ контролюючими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначені зміни були внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 1 січня 2015 року.

Довідка про доходи допоможе заповнити декларацію про майновий стан і доходи

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звертає вашу увагу, для того, щоб коректно заповнити декларацію про майновий стан і доходи фізична особа може звернутися до органу ДФС за своїм місцем проживання, місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування для отримання відомостей про суми одержаних доходів.

Контролюючий орган протягом 5 робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до 10 робочих днів.

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.12.2013 №779, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2211/24743.

Шановні платники, нагадуємо, що деклараційна кампанія триватиме до 1 травня 2015 року, тож часу на подання звіту залишається обмаль.

Зініціюєте податковий компроміс

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звертає увагу суб'єктів господарювання на те, що до граничного терміну подачі платниками уточнюючих розрахунків або заяв з метою застосування податкового компромісу залишилось зовсім мало часу.

Податковий компроміс – режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Податкові зобов’язання суб’єкту господарювання доведеться сплатити до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

Податки, до яких може бути застосовано процедуру податкового компромісу

Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 110.02).

Тонкощі податкового кредиту

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2015 року, при отриманні платником податку послуг від нерезидента на митній території України, платник податку отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та включенні до податкових зобов’язань звітного періоду. При цьому, податкові накладні, складені за такими операціями у січні 2015 року, у яких сума податку не перевищує 10 тис.грн., включаються до податкового кредиту незалежно від того, зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН, чи ні.

До податкового кредиту не відносяться суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами. Формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, може здійснюватися на підставі таких документів:

- транспортні квитки, готельні рахунки або рахунки, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

- бухгалтерські довідки, складені відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу;

- податкові накладні, складені платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V Кодексу та зареєстровані в ЄРПН.

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими вказаними вище документами, платник податку несе відповідальність.

З 1 січня 2015 року з Кодексу виключено норму, яка надавала право платникам податку у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі заяви зі скаргою на такого постачальника. Отже, грудень (ІV квартал) 2014 року – останні звітні періоди, протягом яких платники податку мали право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, нараховану/сплачену покупцем на підставі заяви зі скаргою на постачальника.

Що відбудеться, якщо підприємство не нарахує амортизацію на деякі основні засоби?

Не нарахувавши амортизацію, підприємство порушує основні принципи формування фінансової звітності. 
У податковому обліку об`єкт оподаткування розраховується на підставі даних бухгалтерського обліку. А саме: фінансовий результат до оподаткування, зазначений у фінансовій звітності, коригується на різниці, які його збільшують або зменшують. Отже, неправильний бухоблік обертається помилками не тільки у фінзвітності, але й у податковій звітності. 
Тепер про відповідальність. У цій ситуації посадовим особам підприємств і фізособам-підприємцям загрожують адміністративні штрафи:
– за відсутність бухгалтерського обліку на підприємстві або ведення його з порушенням установленого порядку, унесення неправдивих даних до фінансової звітності – у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.), а при повторному порушенні протягом року – у розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.);
– за подання недостовірних даних органам держстатистики – у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн.), а при повторному порушенні протягом року – від 15 до 25 НМДГ (від 255 до 425 грн.).
Помилку в бухобліку слід виправити. Для цього треба скласти бухгалтерську довідку і в місяці її складання – внести необхідні коригування до бухгалтерського обліку (а за необхідності – і до податкового). Такий порядок документального оформлення виправлення помилок в обліку передбачений п. 9 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356. А форма бухгалтерської довідки є додатком до цих Методрекомендацій.

Коригування зарплати на госпрозрахункових підприємствах – з урахуванням фінансових можливостей

В постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 р. у справі № 6-234цс14 суд дійшов висновків, що на госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Крім того, чинним законодавством передбачено право підприємства визначати розмір коефіцієнта коригування для встановлення середньої зарплати за час відпусток при підвищенні тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві. Таким чином, з урахуванням фінансових можливостей, підприємство може ввести понижуючий коефіцієнт коригування.
Таке рішення може бути прийнято виконавчим органом підприємства відповідно до повноважень, встановлених статутом підприємства на підставі ч. 1 ст. 60 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

Змінено порядок перерахування субвенцій з держбюджету на надання пільг і компенсацій

Кабінет Міністрів України постановою від 25 лютого 2015 року.
Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій змінив порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.
Наразі Порядком визначено механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на:
- надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот;
- надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот);
- компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату, рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Чи потрібно єдинникам четвертої групи застосовувати РРО?

Сільгосппідприємство – платник єдиного податку четвертої групи реалізує за готівкові кошти як власно вирощену сільгосппродукцію, так і придбану продукцію. Чи потрібно застосовувати РРО?
Звільнення від застосування РРО платників єдиного податку четвертої групи, на відміну від частини єдинників першої – третьої груп, Податковим кодексом не передбачено. 
Однак відповідно до ст. 9 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності (крім підприємств торгівлі та громадського харчування) у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку. 
Отже, сільгосппідприємства – платники єдиного податку четвертої групи можуть не застосовувати РРО лише в разі реалізації за готівкові кошти продукції власного виробництва. Оприбуткування коштів у касу сільгосппідприємства має оформлюватися прибутковим касовим ордером. При реалізації іншої продукції (товарів) застосування РРО є обов’яз­ковим.
Слід звернути увагу, що редакція вищенаведеної ст. 9 Закону № 265, яка діяла до 01.01.15 р., передбачала звільнення від застосування РРО також і при наданні послуг. Однак тепер при наданні послуг за готівкові кошти слід застосовувати РРО. Це стосується також і сільськогосподарських послуг, що надаються за готівкові кошти. Тому кошти за послуги (у т. ч. й від фізичних осіб) рекомендуємо отримувати лише на розрахунковий рахунок – інакше доведеться придбавати РРО.

Складаємо заяву для переходу на третю групу єдиного податку

Сільськогосподарському підприємству для переходу з 01.04.15 р. на третю групу єдиного податку слід подати не пізніше 16.03.15 р. до контролюючого органу за місцем податкової адреси Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування та Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. Форми цих документів затверджено наказом Мінфіну від 20.12.11 р. № 1675. На сьогодні на погодженні знаходиться проект наказу, яким буде затверджено нові форми цих документів.
В Розрахунку слід відображати показники за період з 1 січня до 31 грудня 2014 року.

Що зазначати в рядку 7 «Місце здійснення діяльності» Заяви, якщо сільгосппідприємство планує реалізовувати свою продукцію як на території України, так і на експорт?
У Заяві зазначається перелік обов’язкових відомостей, зокрема місце провадження господарської діяльності.
Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого здійснюється щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та управління й облік.
У разі здійснення діяльності в заздалегідь не визначених місцях (зокрема, реалізація продукції по всій території України та за кордоном) юридична особа в ряд. 7 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначає своє місцезнаходження згідно із його реєстраційними документами.

Чи обов’язково заповнювати графу 9 Заяви, у якій зазначається середньооблікова чисельність працівників юридичної особи, що переходить на третю групу єдиного податку?
Платниками третьої групи єдиного податку можуть бути юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 грн. Тобто Законом від 28.12.14 р. № 71-VIII, який набув чинності 01.01.15 р., скасовано обмеження щодо середньооблікової кількості працівників для платників єдиного податку – юридичних осіб. 
До набрання чинності наказу, яким буде затверджено нову форму Заяви з урахуванням вищевказаних змін, суб’єкт господарювання повинен заповнювати графу 9 та зазначати в ній середньооблікову чисельність працівників. Однак цей показник не впливатиме на рішення щодо реєстрації підприємства платником єдиного податку третьої групи.

Щодо перерахунку та утримання ПДФО з середнього заробітку мобілізованого працівника у разі його смерті

Перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого з них податку на доходи роботодавець має право (не обов’язок!) здійснювати у будь-яких випадках, коли необхідно визначити правильність оподаткування. І таке право виникає у нього незалежно від застосування податкової соціальної пільги до цих доходів.

Якщо при перерахунку виявлено недоплату утриманого ПДФО, сума цієї недоплати має стягуватися роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (вираховуватися з доходу працівника після оподаткування) за відповідний місяць. Якщо ж суми доходу недостатньо для відповідного вирахування, це робиться за рахунок оподатковуваних доходів наступних періодів, до повного погашення недоплаченої суми податку. Це стосується загального випадку.

У випадку, коли мобілізований працівник помер, податок на доходи за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. При цьому останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який припадає смерть мобілізованого працівника. Якщо ж нарахованих доходів немає, ПДФО сплаті не підлягає.

У той же час відповідальність за нарахування, утримання та сплату ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати несе роботодавець згідно з п. 171.1 ПКУ.

Таким чином, у разі смерті мобілізованого працівника роботодавець повинен зробити перерахунок нарахованого та утриманого з такого працівника податку на доходи.

Такої думки дотримуються спеціалісти Державної фіскальної служби України.

На нашу думку, щодо оподаткування ПДФО компенсації мобілізованому працівнику у межах середнього заробітку не все так однозначно. Відповідно до пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не включаються до розрахунку його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Тобто такі компенсаційні виплати обкладатися ані ПДФО, ані ЄСВ і воєнним збором не повинні.

Спеціалісти ДФСУ проти такого підходу. Єдиний їх контраргумент: поки порядок надання компенсаційних виплат з бюджету Кабміном не розроблений, і роботодавець не отримує відповідні виплати з бюджету — середній заробіток мобілізованого працівника підлягає оподаткуванню на загальних підставах як заробітна плата.

Розмір виплат учасникам АТО під час лікування

Міноборони роз’яснило скільки коштів повинні виплачувати військовослужбовцям, які евакуйовані у зв`язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі в АТО, і перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.
Розмір виплат становить 100 % місячного грошового забезпечення, але не менше ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Виплата винагороди зберігається за час безперервного перебування на лікуванні, якщо військовослужбовці евакуйовані в стаціонар безпосередньо після отримання поранення.
Водночас винагорода не виплачується під час відпустки після стаціонарного лікування та при повторному, через деякий час, стаціонарному лікуванні (у зв`язку із цим пораненням).

Реєструйте РРО до 1 липня – перевірок не буде до 2017 року

У Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області інформують про зміни у пункті 296.10 ПК України. Зокрема змінами передбачено, що платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.

При цьому зазначені зміни, відповідно до Прикінцевих положень Закону №71, вступають у силу:

- для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;

- для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року.

Разом з тим змінами до Перехідних положень Кодексу встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці), крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Варто відмітити, що у зв’язку із внесеними змінами, суб’єкти господарювання при продажу товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Також до пункту 1 статті 9 Закону 265 внесено зміни щодо обов’язкового застосування РРО та РК при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки тощо). Підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.