Грошове забезпечення військовослужбовців оподатковується військовим збором
Чи є об’єктом оподаткування військовим збором cума грошового забезпечення, отриманого військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби? Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадали, що ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення. Оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи у вигляді грошового забезпечення, отримані військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби (крім військовослужбовців строкової служби, у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу у вигляді грошового забезпечення), такі доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 %.
Щомісячне преміювання та дисциплінарне стягнення
Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається з основної, додаткової та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми. Вона включає в тому числі премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Відповідно до ст. 15 вищезазначеного Закону умови запровадження та розміри премій, винагород та інших заохочувальних й компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством України. Отже, законодавством надано право підприємствам самостійно визначати умови та розміри преміювання в колективному договорі чи в Положенні про преміювання. Вибір показників й умов преміювання проводиться з урахуванням завдань кожного структурного підрозділу. В Положенні про преміювання мають визначатися виробничі упущення чи інші недоліки в роботі, за які працівники позбавляються премії повністю чи частково. Одним із таких показників може бути порушення працівником трудової дисципліни. Якщо така норма передбачена Положенням про преміювання, то в разі накладення на працівника дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни розмір премії зменшується або працівник позбавляється права на премію повністю. У Положенні має бути обумовлено порядок і термін преміювання працівників. Преміювання працівників має провадитися тільки за той розрахунковий період, у якому було допущено порушення трудової дисципліни, що оформлюється наказом керівника з обов’язковим зазначенням конкретних обставин, які спричинили преміювання.
Як в бухобліку бюджетних організацій відображати поштові марки?
Чи відносять поштові марки до бланків суворого обліку (рахунок 08)?
Ні, поштові марки (у тому числі розміщені на поштових конвертах і поштових картках) не належать до бланків документів суворої звітності. Вони належать до грошових документів. Тобто їх облік слід вести відповідно до вимог Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372. На цьому наголосив Мінфін у своєму листі від 06.08.2014 р. № 17-13/743-18065. Текст цього листа і коментар редакції до нього Ви можете зайти на сторінках газети «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 35, с. 20. Отже, операції з надходження та руху поштових марок на позабалансовому рахунку 08 «Бланки документів суворої звітності» не відображають.
Стипендія понад 1710 грн. оподатковується військовим збором
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області відповіла на питання, чи обкладається військовим збором сума стипендії, яка перевищує розмір, визначений в абз. 1 пп. 169.4.1 Податкового кодексу України. Податківці нагадали, що в місячний оподатковуваний дохід не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації), яка виплачується з бюджету. Така стипендія не повинна перевищувати суму прожиткового мінімуму, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 гривень (у 2015 році — 1710 гривень). Сума перевищення, за її наявності, підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати). Таким чином, сума стипендії, яка перевищує 1710 гривень, яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військового навчального закладу, ординатору, аспіранту або ад'юнкту, підлягає обкладенню військовим збором за ставкою 1,5 %.
Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за січень не подається
Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадують, що починаючи з 1 січня 2015 року платник податку на додану вартість повинен вести реєстр документів, відповідно до п.201.11¹ ст. 201 Податкового кодексу. Зокрема, суб’єкт господарювання повинен реєструвати:
а)транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в)бухгалтерську довідку, складену відповідно до п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Оскільки наказ Міністерства доходів і зборів України від 22 вересня 2014 року № 958 « Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» залишається чинним, платники податку можуть за власним бажанням обліковувати зазначені документи, використовуючи форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
При цьому, як Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, так і реєстр документів, до контролюючого органу, починаючи із звітності за січень 2015 року, не подається.
Визначаємо право на щорічні додаткові відпустки за шкідливу працю: за якими критеріями оцінювати умови праці?
В Мінсоцполітики розглянули звернення щодо застосування нової Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом МОЗ від 08.04.2014 р. № 248, яка діє з 30.05.2014 р. За спільним рішенням МОЗ та Мінсоцполітики, на даний час, зазначена вище Гігієнічна класифікація праці має застосовуватись під час гігієнічної оцінки умов праці працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, для визначення їх права на: — скорочену тривалість робочого тижня; — безплатне забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами. До затвердження критеріїв та показників, за якими будуть визначатися право працівників на пенсію за віком на пільгових умовах, щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, під час оцінки умов праці пропонується використовувати вимоги: — Додатка 4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.1992 р. № 41; — наказу МОЗ та Мінпраці від 31.12.1997 р. № 383/55 «Про затвердження показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів». Такі роз’яснення надало Мінсоцполітики в листі від 10.02.2015 р. № 55/13/133-15
Про відпустки держслужбовців без збереження зарплати
В Мінсоцполітики нагадали, що п. 66 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачалося право керівників ЦОВВ, у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін. Також цим пунктом встановлювалось, що під час здійснення ЦОВВ цих заходів положення ст. 26 Закону України «Про відпустки» та статей 32, 56 та 84 КЗоТ України (в частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) не застосовуються. Щодо вищезазначених норм в Мінсоцполітики роз’яснили наступне:
1) час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, яка надається відповідно до п. 66 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку;
2) тривалість додаткової оплачуваної відпустки, яка надається за стаж державної служби, не зменшується у зв'язку з перебуванням державного службовця у відпустці без збереження заробітної плати, яка була йому надана відповідно до п. 66 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»;
3) середньоденна заробітна плата для оплати часу відпусток провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст.73 КЗпП України), а також на кількість календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, яка надана відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки» та п. 66 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Крім того, стосовно додаткової оплачуваної відпустки, передбаченої ст. 35 Закону України «Про державну службу» та ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в Міністерстві зазначили, що надання додаткової відпустки певної тривалості, а також виплата грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні державного службовця залежить лише від наявності у державного службовця стажу державної служби, передбаченого постановою КМУ від 27.04.1994 р. № 250, що дає право на надання вказаної відпустки, а не від відпрацьованого державним службовцем часу у відповідному робочому році. Тобто додаткова відпустка за стаж державної служби надається після виповнення у державного службовця відповідного стажу державної служби. Такі роз’яснення надало Мінсоцполітики в листі від 12.01.2015 р. № 4/13/116-15
ЄСВ з мінімальної зарплати: коли не потрібно застосовувати?
Спеціалісти Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області роз’яснили випадки, коли не потрібно застосовувати вимогу щодо нарахування ЄСВ не менше мінімального розміру. Так, вимоги щодо нарахування ЄСВ не менше мінімального розміру не стосуються:
— винагород за договорами цивільно-правового характеру;
— заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи; — заробітної плати працівника інваліда, який працює на підприємстві, установі або в організації, де застосовується ставка 8,41%;
— заробітної плати працівників підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 % та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,3 % визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску;
— заробітної плати працівників підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 % та суми витрат на оплату праці встановлюється у розмірі 5,5 % визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів. Такі роз’яснення надала ДФСУ в листі від 14.02.2015 р. № 4979/7/99-99-17-03-01-17
Працівник частину місяця був на лікарняному: чи нараховувати ЄСВ з мінімальної зарплати?
Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області роз’яснили як нараховувати зарплату фізособам, які частину місяця або повний місяць у зв’язку з хворобою (тимчасовою непрацездатністю) перебували на лікарняному. Так, нараховувати ЄСВ з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи потрібно також і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами):
— для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника, тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати;
— для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць (наприклад, з 01.01.2015 по 31.01.2015), у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ, встановленої відповідно до ст. 8 Закону про ЄСВ (1218,00 х 33,2 %);
— для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою.
Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
ЄСВ з зарплати, яка менше мінімальної, як розрахувати?
Спеціалісти Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області роз’яснили як розраховувати ЄСВ, у разі якщо база його нарахування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати.
- Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які працюють за сумісництвом (неосновне місце роботи).
Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу. Таким чином, для сумісників базою нарахування ЄСВ є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.
- Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які працюють за основним місцем роботи на 0,75 ставки (умовно), де заробітна плата складає менше мінімальної (1000,00 грн.).
Якщо база нарахування ЄСВ за місяць менша, ніж розмір мінімальної заробітної плати, то база для нарахування визначається як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника. Отже, підприємство має нарахувати ЄСВ виходячи з мінімальної заробітної плати. При цьому утримання ЄСВ із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).
- Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які працюють за суміщенням професій (посад).
Для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи. Відповідно, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
- Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які частину місяця або повний місяць перебували у відпустці без збереження заробітної плати.
Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Порядок відправлення у відрядження держслужбовців та бюджетників приведено у відповідність до законодаствства
Кабмін привів у відповідність до чинного законодавства свою постанову від 02.02.2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів». Так, у вступній частині постанови змінено посилання з пп. 140.1.7 ПКУ, яким раніше визначався порядок визнання витрат на відрядження, на п. 170.9.1 ПКУ. Нагадаємо, що згідно з п. 170.9.1 ПКУ, починаючи з 1 січня 2015 року всі витрати, що понесені у зв’язку з відрядженням поділяються на : — ті що оподатковуються ПДФО; — ті що не оподатковуються ПДФО. Так, витрати, що підлягають відшкодуванню платнику податку, не включаються до оподатковуваного доходу. Такі зміни внесені постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 46, яка набере чинності з дня офіційного опублікування. На день підготування замітки документ офіційно не опубліковано.
Про необхідність перепрограмування фіскального касового чеку
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області рекомендує платникам здійснити перепрограмування реєстраторів розрахункових касових операцій (РРО) під час продажу підакцизних товарів з метою відображення у касовому чеку РРО окремим рядком суми акцизного податку за ставкою 5%. Та нагадує, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Нерухоме майно та військовий збір
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області нагадує, що з 01.01.2015 року отриманий платником податку – резидентом (нерезидентом) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Звертаємо увагу, що умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
| 
