Протягом січня 2015 року 7 жителів Вовчанського та Великобурлуцького районів вже задекларували свої доходи

Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Володимир Борисенко. За його словами, всі громадяни мають обов’язок щодо надання річних податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2014 рік.

Згідно наданих декларацій, задекларований платниками податків дохід складає 567,9 тисяч гривень. З  перших задекларованих доходів вже нараховано 28,6 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб, з них 16,5 тис. грн. вже заплачено 5 особами.

В податковій нагадують, що громадяни мають змогу заповнювати та направляти до органів ДФС декларацію про майновий стан і доходи через Інтернет. З цією метою на єдиному веб-порталі Державної фіскальної служби України працює спеціальний електронний сервіс «Декларування on-line». Для користування цією послугою платникам необхідно мати електронний ключ цифрового підпису та відповідне програмне забезпечення.

 «Незважаючи на складні соціально-економічні умови, динаміка надходжень єдиного соціального внеску в регіоні залишається стабільною», -  про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Володимир Борисенко. «Платниками податків протягом січня 2015 року було мобілізовано до бюджету 9 728,1 тис. грн.  надходжень єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, » - зазначив Володимир Володимирович.

Своєчасна сплата єдиного соціального внеску виступає гарантом соціального захисту для  громадян при безробітті, нещасних випадках чи професійних захворюваннях та являється забезпеченням пенсійних виплат. Тому, своєчасна сплата ЄСВ – це не лише обов’язок перед державою, але і захищені соціальні гарантії для кожного громадянина.

 До зведеного бюджету України платниками Вовчанської ОДПІ за січень 2015 року поповнено казну на 10 209,1 тис.грн. Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Міндоходів ГУ у Харківській області Володимир Борисенко. «До Державного бюджету за перший місяць року надійшло 2 205,2 тис. грн. (у 2014 році лише – 1 268,3 тис. грн). Основними джерелами наповнення Державної скарбниці є ПДВ   – 1 021,5 тис. грн. та податок на прибуток – 513,6 тис. грн.»,- прозвітував посадовець.

До місцевих бюджетів  Вовчанського та Великобурлуцького районів надійшло 8 003,9 тис. грн., що на 978,1 тис.грн. більше аналогічного періоду минулого року. Найбільша частина, а це 6 246,6 тис. грн., складає податок на доходи фізичних осіб. Від власників земельних ділянок надійшло 1 143,5 тис. грн. плати за землю. 

Спрощенці Вовчанської ОДПІ сплачують податки.

За січень 2015 року суб’єкти господарювання Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, які працюють на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету 606,5 тис.грн єдиного податку. Зокрема, платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці спрямували в казну держави 520,1 тис. грн, що на 8,0 тис. грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Володимир Борисенко.

Сплата військового збору платниками Вовчанської ОДПІ

 486 тис. грн. надійшло на бюджетні рахунки від платників Вовчанського та Великобурлуцького районів за січень 2015 року Про це повідомив начальник Вовчанської ОДПІ Володимир Борисенко.

Посадовець нагадав, що у відповідності до останніх змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), справляння військового збору продовжено і надалі до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про запровадження реформи Збройних Сил України. І відтепер об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

На «гарячій лінії» – про Податковий компроміс

Днями у Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія». З платниками спілкувався начальник ОДПІ у Володимир Борисенко.

Пропонуємо Вашій увазі деякі із запитань, які надійшли від платників податків.

Будь-ласка, розкажіть детальніше про процедуру проходження та досягнення податкового компромісу?

Відповідь: Якщо платник бажає скористатися податковим компромісом, то йому необхідно подати уточнені декларації до 16 квітня 2015 року.

Так, з 17 січня 2015 року набув чинності Закон України від 25.12.2014 р. № 63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу".

Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу – до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом.

Протягом зазначеного періоду платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року, в яких визначити суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.

При застосуванні процедури податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань. При цьому інші 95% такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.

Поясніть, будь-ласка, Податковий компроміс поширюється тільки на податковий кредит, чи можна уточнити ще й у бік зменшення зобов’язання? Чи поширюється  на суму боргу?

Відповідь: Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Чи є вже зразок заяви для Податкового компромісу? Якщо ні, то можна надати в довільній формі або достатньо буде уточненки з ПДВ та прибутку?

Відповідь: Заява про компроміс подається платником податків у довільній формі. Разом з тим, в Методичних рекомендаціях щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року №13, визначено критерії змісту заяви про застосування податкового компромісу.

Згідно змін в Податковому кодексі хто на сьогоднішній день є платником податку акцизного збору? 

Відповідь: Платниками вказаного податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу, зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ, тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Відповідно до п.п. 212.3.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу платниками податку є особи – суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб’єкти підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.

Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

Що є базою об’єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів?

Відповідь: База оподаткування – це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, – є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Про електронні сервіси та декларування під час зустрічі з бізнесом

«Ведення ділових відносин на сучасному рівні вимагає використання електронного цифрового підпису, що прискорює проведення численних комерційних операцій, зменшує необхідність додаткового відвідування контролюючих органів, тому що документи, підписані електронним цифровим підписом, можуть бути передані до місця призначення за лічені секунди», - зазначив під час зустрічі з бізнесом начальник Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Володимир Борисенко.

Також важливим є те, що подання звітності в електронному вигляді дає можливість забути про черги та відчути переваги економії робочого часу, а також отримати гарантію автоматичної перевірки звітності.

Відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Крім того, за словами Володимира Володимировича, платники надсилають в електронному вигляді також звіт по єдиному соціальному внеску. Це значно спрощує роботу як представників бізнесу, так і працівників контролюючого органу. Подача звітності з єдиного соціального внеску засобами програмного забезпечення дозволяє автоматично проводити розподіл коштів Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховувати за призначенням на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

«Подати декларацію про доходи в електронному вигляді також може кожен бажаючий громадянин. Хочу зауважити, що з 1 січня 2015 року розпочато кампанію декларування доходів громадян, отриманих у 2014 році. Подати декларацію необхідно до 1 травня поточного року, а скористатися правом на податкову знижку можна продовж всього року», - розповів начальник інспекції

На закінчення заходу Володимир Володимирович нагадав, що електронний цифровий підпис можна безкоштовно отримати у Центрах сертифікації електронних ключів, які знаходяться в ЦОП територіальних органів фіскальної служби.

Подання податкової звітності податку на прибуток

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Закону № 71-VIII податкова декларація, у тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Разом з тим, п. 22 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що норма п. 57.1 ст. 57 Кодексу у частині граничного терміну подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств застосовується починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу III Кодексу, викладена в Законі № 71-VIII.

Враховуючи наведені положення Закону № 71-VIII та вимоги ст. 49 Кодексу, подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 рік здійснюється за діючими формами таким чином:

для базового звітного (податкового) періоду - календарного року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду - до 2 березня 2015 року;

для базового звітного (податкового) періоду - календарного кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду - до 09 лютого 2015 року.

Звертаємо увагу, що платники податків, які станом на 31.12.2014 перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, подання консолідованої податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний період - 2014 рік здійснюють, як і у минулому році, відповідно, за місцем реєстрації юридичної особи та відокремлених підрозділів.

Нарахування та сплата щомісячних авансових внесків

Сплата авансових внесків протягом 2015-2016 років буде здійснюватись з урахуванням таких особливостей: у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік (п. 9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Тобто сплата щомісячних авансових внесків у січні - лютому 2015 року провадиться у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток за 2013 рік, у березні 2015 року - травні 2016 року у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

Звертаємо увагу, що сплата щомісячних авансових внесків у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року здійснюється платниками податків з річним доходом, який враховується при визначенні об’єкта оподаткування, що перевищує десять мільйонів гривень.

Відповідно до змін, внесених Законом № 71-VIII, п. 57.1 ст. 57 Кодексу встановлено, що сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась незарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку.

Таким чином, сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток залишку авансових внесків при виплаті дивідендів, що відображається у рядку 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, буде врахована у зменшення нарахованої суми податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2015 рік при визначенні щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті в наступний дванадцятимісячний період.

Особливості нарахування та сплати щомісячних авансових внесків при консолідованій сплаті податку на прибуток

Оскільки нова редакція розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не містить положень щодо консолідованої сплати податку на прибуток та не визначає відокремлені підрозділи юридичної особи окремими платниками цього податку у Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік, визначення щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у березні 2015 року - травні 2016 року, не провадиться. Загальна сума таких авансових внесків визначається в цілому по платнику податку - юридичній особі в податковій декларації з податку на прибуток, що подається такою особою за 2014 рік.

При цьому, платниками податку, які станом на 31.12.2014 перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, сплата щомісячних авансових внесків провадиться таким чином:

у січні - лютому 2015 року, як і у минулому році, - за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів у сумі, що розрахована відповідно у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток та Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період - 2013 рік;

 починаючи з березня 2015 року - тільки за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) у сумі, що розрахована у податковій декларації за звітний (податковий) період - 2014 рік.

Особливості нарахування та сплати щомісячних авансових внесків по спільній діяльності без створення юридичної особи

Оскільки нова редакція розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не містить положень щодо окремого обліку і подання декларації з податку на прибуток по спільній діяльності без створення юридичної особи у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2014 рік, визначення щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у березні 2015 року - травні 2016 року, не провадиться. При цьому щомісячні авансові внески, що визначені у податкові декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2013 рік підлягають сплаті у тому числі у січні - лютому 2015 року та можуть бути зараховані у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2014 звітний рік.

Справляння авансових внесків при виплаті дивідендів

Законом № 71-VIII особливості справляння авансових внесків при виплаті дивідендів викладено в п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу.

Відповідно до підпункту 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов’язання за відповідний рік погашені.

Звертаємо увагу, що ця норма застосовується починаючи з виплат дивідендів у 2015 році за підсумками попередніх років.

Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди (пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу).

У разі якщо у звітному році, за рішенням власників, розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то, з метою визначення суми дивідендів на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен з цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об’єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік.

Згідно з підпунктом 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу у разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Грошовим зобов’язанням в даному випадку є сума податкових зобов’язань з податку на прибуток, що самостійно нараховані платником у податковій декларації за звітний рік за підсумками якого виплачуються дивіденди.

Слід враховувати, що з метою розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, необхідне одночасне дотримання двох умов: подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов’язання, самостійно нараховані платником у такій декларації. В іншому випадку авансовий внесок з податку на прибуток нараховується на всю суму дивідендів.

Законом України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (стаття 111) визначено обов’язок державних унітарних підприємств та їх об’єднань спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що таке спрямування за своїм економічним змістом відповідає визначеному пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державні унітарні підприємства та їх об’єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу.

Оподаткування букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино)

Відповідно до п. 136.4 ст. 136 Кодексу під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток у розмірі 18 відсотків ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

10 відсотків від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;

18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

При цьому платники податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється за зазначеними вище ставками від суми фактично отриманого доходу протягом місячного податкового періоду, без подання податкової декларації.

Таким чином, платники податку, які провадять букмекерську діяльність, діяльність з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) крім щомісячного авансового внеску у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, у січні - грудні відповідного звітного року сплачують авансовий внесок з податку на дохід, отриманий від такої діяльності.

Такий авансовий внесок сплачується до 30 числа календарного місяця, в якому отримано дохід від вищезазначеної діяльності з якого сплачується авансовий внесок. Якщо 30 число припадає на вихідний або святковий день або у лютому місяці - не пізніше останнього банківського дня відповідного місяця.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

Роздрібний продаж підакцизних товарів

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів повідомляє про порядок сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Зазначено, що реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, що обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Перше подання декларації за січень 2015 р. здійснюється такими платниками не пізніше 20.02.2015 р.; перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 р. — не пізніше 02.03.2015 р.

З 01.01.2015 р. незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень акцизний податок сплачується за ставкою 5%, оскільки Податковим кодексом України передбачено єдину ставку 5%.

Справляння збору у 2015 році

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів повідомляє щодо справляння у 2015 р. збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Зазначено, що передбачені п. 7.1 ст. 7 Податкового кодексу України обов’язкові елементи збору, визначені п. 29 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, не передбачають зміни порядку адміністрування збору у 2015 р.

До затвердження Мінфіном України нової форми податкової декларації платникам збору рекомендовано застосовувати форму податкової декларації зі збору, затверджену наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1017.

Ліцензії на експорт та імпорт

З 21.01.2015 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2015 р.

Установлено, що не використані у 2014 р. ліцензії на експорт та імпорт товарів, визначених у власній постанові від 25.12.2013 р. № 950, дійсні до 01.03.2015 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України. Для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та операції з експорту (імпорту) яких підлягають ліцензуванню, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5% від значення, зафіксованого у відповідній ліцензії.

Забезпечення стабільності діяльності банків

З 01.01.2015 р. набрала чинності та діє до 01.01.2019 р. постанова Правління Нацбанку України, якою визначено деякі питання діяльності банків.

Зокрема, банки зобов’язано дотримуватися таких обмежень:

• не надавати кредитів без забезпечення, крім кредитів фізичним особам у сумі не більше ніж 50,0 тис. грн., у тому числі кредитів овердрафт; кредитів овердрафт юридичним особам за кредитними договорами, укладеними до дати набрання чинності цією постановою, у межах загальної суми заборгованості, що склалася на цю дату за такими кредитами; кредитів іншим банкам на строк до 30 календарних днів;
• не здійснювати валютних операцій на умовах «своп», які виконуються в строк, що перевищує 30 календарних днів;
• не здійснювати виплати дивідендів акціонерам, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;
• не здійснювати розподілу капіталу в будь-якій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років;
• не здійснювати виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків, крім виплат, які є складовою частиною заробітної плати та виплачуються на постійній основі тощо.

Щодо оподаткування процентів на поточних або депозитних банківських рахунках та вкладах (депозитах) у кредитних спілках

У розділі IV термін «пасивні доходи» вживається на позначення, зокрема, таких доходів: проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти (у тому числі дисконтні доходи); процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Відповідно до внесених змін до пп. 167.5.1 п.167.5 ст.167 ПКУ ставка податку становить 20% - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

При цьому згідно з пп. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у пп. 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховано такі доходи.

Отже, податкові агенти відображають загальну суму доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти та загальну суму нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб у звітності формі № 1ДФ.

Водночас повідомляємо, що з метою однозначного тлумачення норм статей 167 та 170 щодо ставки оподаткування процентів Міністерством фінансів України підготовлено пропозиції стосовно внесення змін до ПКУ.

Щодо оподаткування заробітної плати

Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12 180 грн. у 2015 р.), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.

Щодо розміру податкової соціальної пільги

ПКУ передбачено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

Відповідно до п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» пп. 69.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ набирає чинності з 1 січня 2016 р.

До 31 грудня 2015 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Статтею 7 Закону України від 28.12.2014 р. № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року в розмірі 1218 грн.

Таким чином, 100-відсоткова податкова соціальна пільга у 2015 р. становить 609 грн.

Щодо оподаткування військовим збором

Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 р., внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у частині оподаткування військовим збором.

Відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Згідно з пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме: фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (ст. 163 Кодексу).

При цьому ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5% (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Платник, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Підпунктом 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі ст. 171 Кодексу з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; з інших доходів є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Відповідно до пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу.

Відображення податковим агентом загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір за звітний період, передбачено у податковому розрахунку форми № 1ДФ, без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб - платників військового збору.

Зміни в процедурі обслуговування клієнтів Держказначейством за принципом «єдиного вікна»

Держказначейство внесло зміни до свого наказу від 29.07.2014 р. № 214 «Про обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України за принципом «єдиного вікна». Встановлено, що з 1 січня 2015 р. розпорядники бюджетних коштів будуть переходити на обслуговування за принципом «єдиного вікна» поетапно протягом І півріччя 2015 року. Також встановлено, що виписки з рахунків розпорядників бюджетних коштів будуть видаватись відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 року № 758. Відтепер для подання квартальної та річної звітності, здійснення операцій з готівкою, надання документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів Казначейство буде оформлювати тимчасову перепустку для входу на його територію. Крім того в новій редакції викладено такі додатки до Примірного договору на  обслуговування за принципом «єдиного вікна»: — додаток 1 «Опис документів, які надаються на паперових носіях»; — додаток 2 «Опис документів, які повертаються (надаються) на паперових носіях».

Зміни затверджені наказом Держказначейства від 23.01.2015 р. № 16.
 

Держказначейство: з 15 лютого не будуть здійснюватись платежі без затверджених паспортів бюджетних програм!

 Державна казначейська служба України нагадує, що відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України порядки використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України, затверджуються протягом 30 днів з дня набрання ним чинності. Цей термін спливає 30 січня 2015 року! Відповідно до частини восьмої статті 20 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України затверджує спільно з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. Цей термін спливає 14 лютого 2015 року! Державна казначейська служба України відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми. З 15 лютого поточного року не будуть здійснюватись платежі без наявності затверджених паспортів бюджетних програм. При цьому інформуємо, що змінами до статті 22 Бюджетного кодексу України від 28.12.2014 №79-VIII посилено відповідальність головних розпорядників бюджетних коштів щодо складання паспортів бюджетних програм, зокрема головні розпорядники мають забезпечити: — своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься; — відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України та/або розпису бюджету, порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання; — підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.
 

Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з 01.01.2015?

Спеціалісти Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області зазначили, що Законом від 28.12.2014 р. № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 р., внесено зміни до ПКУ, зокрема, встановлено граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земельних ділянок. Так, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: — не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.1 ПКУ); — не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 ПКУ). Тобто норми п. 288.5 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки. При цьому якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена п. 288.5 ПКУ, то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки. Якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність. 
 

Як зменшити сплату ЄСВ?

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області інформує, що згідно з прийнятим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або винагороди за цивільно-правовими договора­ми діючі ставки єдиного соціального внеску (середньозважена ставка – 41%), застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (середньозважена ставка – 16,4%) при виконанні платником одночасно таких умов:

1. Загальна база нарахування єдиного соціального внеску за мі­сяць, за який нараховується заробітна плата або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомі­сячну базу нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік;

(якщо загальна база нарахування єдиного соціального внес­ку не перевищує в 2,5 рази серед­ньомісячну базу нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосо­вує розрахунковий коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення за­гальної середньомісячної бази нарахування єдиного соціального внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахуван­ня єдиного соціального внеску за місяць, за який нараховується за­робітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно - правовими договорами (але в будь-якому випадку кое­фіцієнт не може бути менше 0,4);

2. Середня заробітна плата по підприємству збільши­лася мінімум на 30 % у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3. Середній платіж на одну застраховану особу після зас­тосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4. Середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат (у 2015 році – 3 654 грн.).

Так, якщо роботодавець виконає зазначені умови та матиме право на застосування понижуючого коефіцієнту 0,4, то при нарахуванні заробітної у сумі 4,5 тис.грн. економія на сплаті єди­ного соціального внеску складе 1,1 тис. грн., при заробітній платі – у сумі 10 тис.грн. – єди­ний соціальний внесок необхідно буде сплатити майже на 2,5 тис.грн. менше ніж без застосування коефіцієнту.

Реформування сплати єдиного соціального внеску надасть змогу забезпечити:

-  зменшення навантаження на фонд оплати праці роботодавця;

-  покращення умов ведення бізнесу;

-  забезпечення соціального захисту громадян;

-  створення сприятливих умов для легалізації заробітної плати;

-  можливість ефективної боротьби з «тіньовим» сектором економіки;

-  створення підґрунтя для підвищення в майбутньому розмірів соціальних виплат та пенсій.

Разом з цим, наявність прийнятих вимог для застосування понижуючого коефіцієнту, в цілому нададуть змогу запобігти зменшенню надходжень єдиного соціального внеску.

РРО для спрощенців

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області інформує, що Законом України від 28.12.14 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої та третьої групи.

При цьому, застосування РРО розпочинається:

-платниками єдиного податку третьої групи – з 01 липня 2015 року;
- платниками єдиного податку другої групи – з 01 січня 2016 року.

Платники єдиного податку - фізичні особи другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Платники єдиного податку другої і третьої груп (крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі), які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року почали застосовувати у власній господарській діяльності РРО, з дати такого застосування до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування таких РРО.

Нові ставки для підакцизних товарів

З 01.01.2015 р. ставка податку для підакцизних товарів, які реалізуються в роздрібній мережі, становить 5%.

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області повідомляє, що відповідні зміни до Податкового кодексу України внесено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.

Так, для підакцизних товарів, які реалізуються в роздрібній мережі, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з ПДВ), у розмірі 5%.

Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Дані суб'єкти господарювання підлягають обов'язковій реєстрації як платники податків за місцезнаходженням пункту продажу товарів.

З 01.01.2015р. до платників акцизного податку віднесли:

- суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів;

- оптових постачальників електричної енергії;

- виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії;

- осіб - власників ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

 Крім того, звертаємо увагу, що в зв’язку з розширенням  кола платників акцизного податку доповнився і список  підакцизних товарів зазначених у  статті 215 КПК України.

Також з 01.01.2015 р. введено нові зразки марок акцизу для алкоголю і тютюну. Розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв знижено з 0,27 грн. до 0,1926 грн., для тютюнових виробів - з 0,142 грн. до 0,091 грн.