Про новації податкового законодавства та інші питання на «гарячій лінії»
В Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань оподаткування. Відповіді на питання надавала перший заступник начальника інспекції Лідія Колєснік.
Питання: Скажіть, будь ласка, як надати пояснення до декларації, якщо підприємство звітує в електронній формі?
Відповідь: У разі, якщо у Вас виникає необхідність подати разом з декларацією, поданою засобами електронного зв’язку, доповнення до неї, які складаються в довільній формі, не мають затвердженого формату (стандарту) електронного вигляду та вважаються невід’ємною частиною податкової декларації, Ви можете зробити це наступним чином.
Пояснення, копії дозволів тощо, подаються до контролюючих органів особисто або через уповноважену на це особу. Також, такі доповнення до декларації можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Крім того, таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Відповідна норма визначена п.46.4 ст.46, п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України та Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.08 р. №233.
Питання: Наше підприємство перебуває на спрощеній системі оподаткування. У IV кварталі була здійснена виплата за надані послуги нерезиденту. Чи потрібно подавати додаток ПН до декларації з податку на прибуток?
Відповідь: Згідно з пунктами 49.1 та 49.2 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Податковим кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до Податкового кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п.152.9 ст.152 Податкового кодексу для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у п.57.1 ст.57 Податкового кодексу.
Платники єдиного податку не визначені п.57.1 ст.57 Податкового кодексу.
Таким чином, у разі виплати доходу нерезиденту юридична особа – платник єдиного податку за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому здійснені такі виплати (календарний квартал, півріччя, три квартали, рік), подає до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням Декларацію з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. №872, із заповненими рядками 17-19 та додатком ПН до Декларації.
Наприклад, якщо Вами виплачено дохід нерезиденту у IV кварталі звітного року, то Декларація з податку на прибуток підприємства із заповненими рядками 17-19 та додатком ПН до Декларації наростаючим підсумком подається за податковий (звітний) період такого року – рік.
Питання: В який термін новостворена фізична особа-підприємець має право подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування?
Відповідь: Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої-шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Питання: Чи враховуються при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, наймані працівники, які перебувають у декретній відпустці?
Відповідь: Відповідно до пп.291.4.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Питання: Коли потрібно подати заяву на зміну ставки єдиного податку, якщо отримано дохід більше 1 млн. гривень?
Відповідь: Відповідно до п.293.8 ст.293 ПКУ платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу у сумі 1 млн. гривень, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Питання: Яку функцію виконують створені електронні сервіси?
Відповідь: Електронні сервіси Державної фіскальної служби – напрям діяльності відомства, коли за рахунок використання сучасних інформаційних технологій є можливість задовольнити запити платників з найвіддаленіших куточків України. Наявність електронних сервісів – це реформування формату відносин з платниками, завдяки якому скорочується час на оформлення та подання звітності до органів фіскальної служби, підвищується оперативність надання та якість звітності, знижуються корупційні ризики завдяки уникненню безпосереднього спілкування з працівниками контролюючих органів.
Питання: Чи можна через сервіси дізнатися про ризики щодо діяльності партнерів по бізнесу?
Відповідь: Так, для цього варто скористатися електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який дає змогу оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, чи можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.
Крім того, ще є сервіс «Реєстр платників ПДВ», що інформує про зареєстрованих платників ПДВ (діючі реєстрації). Сервіс «Анульована реєстрація платників ПДВ» допоможе дізнатися про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду, а за допомогою сервісу «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку» можна впевнитись в тому, що таке свідоцтво є дійсним.
Для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить результати пошуку.
Питання: Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом щодо податків і зборів через Інтернет?
Відповідь: Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом з податків і зборів в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС «Електронний кабінет платника податків».
Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити звітність на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.
До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.
Вхід до «Електронного кабінету платника податків» здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.
Актуальні питання податкового законодавства у ході проведення брифінгу з платниками податків
Скорочення кількості податків та спрощення процедури їх адміністрування стануть важливим кроком на шляху реформ, які гарантують економічну стабільність. Про це наголосив під час проведення брифінгу з платниками податків начальник Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Володимир Борисенко.
Переваги реформування податкової системи очевидні - скорочення та узагальнення переважної частини податків, на адміністрування яких держава витрачала чималі кошти, та переорієнтованість на відповідального платника, який матиме можливість чесно та продуктивно працювати і, тим самим, пожвавлювати свою економічну активність, підвищувати рівень конкурентоспроможності власної справи.
Присутнім нагадали, що з метою збільшення надходжень до бюджету в умовах економічної кризи Законами України внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України, якими вдосконалено окремі положення чинного законодавства в частині податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку, плати за користування надрами та військового збору.
Також під час засідання начальник висвітлив питання дотримання норм чинного законодавства при оформленні найманих працівників і оплати їх праці. В умовах дефіциту вільних вакансій працівники, з метою працевлаштування, досить часто погоджуються на будь-які запропоновані роботодавцем умови. У такому випадку особи, працевлаштовані нелегально стають повністю безправними перед роботодавцем, тому що по відношенню до них не діють передбачені трудовим законодавством державні гарантії.
Тож, шановні працівники - не позбавляйте себе майбутнього – наполягайте на легалізації трудових відносин з роботодавцями!
Співробітниками Вовчанської ОДПІ приділяється значна увага оперативності і злагодженості роботи усіх структурних підрозділів по відпрацюванню звернень, отриманих на антикорупційний сервіс «Пульс». Робота проекту спрямована на подолання корупції у лавах податкової служби.
Наприкінці зустрічі були надані ґрунтовні відповіді на запитання, що надходили під час заходу.
Податкова реформа Кабміну прийнята за основу в Раді
Урядові зміни до Податкового кодексу прийнято з урахуванням пропозицій профільного податкового Комітету - виключити з проекту спецрахунки ПДВ і "30% податок" на великі витрати.
Верховна Рада України прийняла за основу податкову реформу Кабміну. За урядовий проект змін до Податкового кодексу (реєстр. №1578) проголосували 258 народних депутатів у четвер, 25 грудня.
Як повідомила Оксана Продан, профільний податковий Комітет запропонував схвалити документ у першому читанні, але тільки разом з виключенням з проекту низки одіозних норм.
Серед норм, на виключення яких наполягає Комітет, - т. зв. "30% податок" (оподаткування різниці між витратами і доходами), норма про оподаткування нерухомості в селах, обмеження експорту зерна, спецрахунки з ПДВ.
Верховна Рада прийняла за основу законопроект Кабміну про бюджетну децентралізацію
За прийняття в першому читанні відповідного урядового проекту №1557 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин) проголосували 264 народних депутатів у четвер, 25 грудня.
При цьому "проти" висловилися 43 депутати.
Законопроект передбачає підвищення бюджетної і фінансової самостійності місцевих бюджетів, наголошується в пояснювальній записці.
Серед іншого законопроектом передбачено розширення наявної дохідної бази місцевих бюджетів шляхом:
- передачі з державного бюджету плати за надання адміністративних послуг (крім 50% адміністративного збору за держреєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), державного мита;
- збільшення відсотка зарахування екологічного податку з 35 до 80 %;
- закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел – податку на доходи фізичних осіб за новими нормативами (бюджети міст обласного значення, районів – 60 %, обласні бюджети – 15 %, бюджет м. Києва – 40 %) та податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки (обласні бюджети – 10 %);
- запровадження з 2015 року збору з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти) за ставкою в діапазоні від 2% до 5 % вартості реалізованого товару замість збору за виноградарство, садівництво та хмелярство, який надходитиме до місцевих бюджетів;
- розширення з 2015 року бази оподаткування податку на нерухомість шляхом включення до оподаткування комерційного (нежитлового) майна.
Також передбачається встановлення нової системи вирівнювання за закріпленими загальнодержавними податками (податку на прибуток і податку на доходи фізичних осіб) - в залежності від рівня надходжень на одного жителя.
Інші платежі не підлягають вирівнюванню і залишаться в повному розпорядженні місцевих бюджетів.
Закон про Держбюджет не затверджено: як проводити держзакупівлі на наступний рік?
В Міністерстві роз’яснили, що так як Закон про держзакупівлі не містить прямих обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних (державних) коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (чи на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, виходячи з його очікуваної вартості за умови, що в основних умовах договору про закупівлю, в договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань в залежності від реального фінансування.
Водночас при укладанні договору розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов’язково ураховувати ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України та передбачити умову виникнення платіжних зобов’язань при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).
При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 40 Закону про держзакупівлі.
Такі роз’яснення приведені в листі Мінекономрозвитку від 18.12.2014 р. № 3302-05/44074-03.
Перевірка платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно з п. 1 розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 458, процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску органом ДФС розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):
- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про закриття відокремленого підрозділу;
- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи – підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності;
- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.
При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) орган ДФС вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку № 458 орган ДФС проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розділу ІV Порядку № 458).
При каких обстоятельствах субъект хозяйствования становится плательщиком сбора за специальное использование воды
В случае, если субъект хозяйствования использует воду из артезианской скважины, которая находится по основному месту учета такого лица, исключительно для удовлетворения питьевых и санитарно-гигиенических нужд населения, в том числе исключительно собственных питьевых и санитарно-гигиенических нужд, то он не является плательщиком сбора за специальное использование воды.
Если субъект хозяйствования использует воду из такой скважины не только для удовлетворения питьевых и санитарно-гигиенических нужд населения, в том числе исключительно собственных питьевых и санитарно-гигиенических нужд, а и на другие нужды, то за все объемы использованной воды он должен подавать декларации сбора и вносить сбор в бюджет, по месту нахождения скважины.
Напоминаем, плательщиками сбора являются водопользователи - субъекты хозяйствования независимо от формы собственности: юридические лица, их филиалы, отделения, представительства, другие обособленные подразделения без образования юридического лица (кроме бюджетных учреждений), постоянные представительства нерезидентов, а также физические лица - предприниматели, использующие воду, полученную путем забора воды из водных объектов (первичные водопользователи) и/или от первичных или других водопользователей (вторичные водопользователи), и использующие воду для нужд гидроэнергетики, водного транспорта и рыбоводства.
Объектом обложения сбором является фактический объем воды, который используют водопользователи, с учетом объема потерь воды в их системах водоснабжения (пункт 324.1 статьи 324 Кодекса Налогового кодекса Украины, далее - Кодекс).
Сбор исчисляется исходя из фактических объемов использованной воды (подземной, поверхностной, полученной от других водопользователей) водных объектов с учетом объема потерь воды в их системах водоснабжения, установленных в разрешении на специальное водопользование, лимитов использования воды, ставок сбора и коэффициентов.
Если в состав водопользователя входят структурные подразделения, которые не имеют банковских счетов, не ведут отдельный бухгалтерский учет своей деятельности, не составляют отдельного баланса, то декларации сбора подаются и сбор вносится водопользователем, в состав которого входят такие структурные подразделения, по месту нахождения водных объектов и по ставкам сбора, установленным для этих водных объектов (пункт 328.6 статьи 328 Кодекса).
В соответствии с пунктом 323.2 статьи 323 Кодекса не являются плательщиками сбора водопользователи, использующие воду исключительно для удовлетворения питьевых и санитарно-гигиенических нужд населения (совокупность людей, находящихся на данной территории в тот или иной период времени, независимо от характера и продолжительности проживания, в пределах их жилищного фонда и приусадебных участков), в том числе для удовлетворения исключительно собственных питьевых и санитарно-гигиенических потребностей юридических лиц, физических лиц - предпринимателей и плательщиков единого налога.
О предоставлении материального обеспечения добровольно застрахованным физическим лицам - предпринимателям Фондом социального страхования по временной утрате трудоспособности
В соответствии с ч. 3 ст. 6 Закона Украины "Об общеобязательном государственном социальном страховании в связи с временной утратой трудоспособности и расходами, обусловленными погребением" от 18.01.2001 г. N 2240 (далее - Закон N 2240) лица, обеспечивающие себя работой самостоятельно, в том числе физические лица - предприниматели, лично могут участвовать в общеобязательном государственном социальном страховании в связи с временной утратой трудоспособности на добровольных началах.
Статьей 10 Закона Украины "О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование" от 08.07.2010 года N 2464 (далее - Закон 2464) определен порядок добровольного участия в общеобязательном государственном социальном страховании.
Действующим законодательством предусмотрено заключение договора с органом Государственной фискальной службы и физическим лицом - предпринимателем, который изъявил желание принимать участие в общеобязательном государственном социальном страховании в связи с временной утратой трудоспособности. Договор о добровольном участии вступает в силу со дня его подписания. Лица принимают добровольное участие в системе общеобязательного государственного социального страхования в течение срока, определенного в договоре о добровольном участии в системе общеобязательного государственного социального страхования, но не менее одного года. Для лиц такой категории единый социальный взнос устанавливается в размере 36,6 процентов определенной базы начисления единого социального взноса.
Согласно ст. 34 Закона N 2240 по общеобязательному государственному социальному страхованию в связи с временной утратой трудоспособности и расходами, обусловленными погребением, предоставляются такие виды материального обеспечения и социальных услуг:
- пособие по временной нетрудоспособности (включая уход за больным ребенком);
- пособие по беременности и родам;
- пособие на погребение (кроме погребения пенсионеров, безработных и лиц, умерших от несчастного случая на производстве);
- обеспечение оздоровительных мероприятий (оплата путевок на санаторно-курортное лечение застрахованным лицам и членам их семей, в детские оздоровительные учреждения, содержание санаториев-профилакториев, предоставление социальных услуг во внешкольной работе с детьми, в том числе приобретение детских новогодних подарков).
Следовательно, физическое лицо - предприниматель имеет право на получение материального обеспечения и социальных услуг за счет средств Фонда с момента заключения Типового договора о добровольном участии и уплаты единого социального взноса.
Для получения материального обеспечения и социальных услуг физическое лицо - предприниматель обращается в рабочий орган Фонда социального страхования по временной утрате трудоспособности со следующими документами:
1. Заявление установленной формы с указанием реквизитов банковского учреждения и номера текущего счета.
2. Справка от Государственной фискальной службы об уплате ЕСВ.
3. Документы, подтверждающие наступление страхового случая:
- листок нетрудоспособности (оригинал);
- в случае получения пособия на погребение: Выписка из Государственного реестра актов гражданского состояния граждан о смерти для получения пособия на погребение в случае регистрации смерти исполнительным органом сельского, поселкового или городского совета - справка для получения пособия на погребение, свидетельство о смерти (копия).
4. Документы, копии которых должным образом заверяются работником рабочего органа Фонда:
- типовой договор о добровольном участии в системе общеобязательного социального страхования;
- свидетельство о государственной регистрации субъекта предпринимательской деятельности;
- паспорт;
- справка о присвоении идентификационного кода;
- трудовая книжка;
- страховое свидетельство.
Относительно отображения результатов совместной деятельности в декларации по налогу на прибыль
Государственная фискальная служба Украины рассмотрела письмо относительно практического применения норм Налогового кодекса Украины (далее - Кодекс) и сообщает.
В соответствии с п. 1 ст. 1139 Гражданского кодекса Украины от 16.01.2003 г. N 435-IV прибыль, полученная участниками договора простого общества в результате их совместной деятельности, распределяется пропорционально стоимости вкладов участников в общее имущество, если другое не установлено договором простого товарищества или другой договоренностью участников.
Порядок налогообложения совместной деятельности на территории Украины без создания юридического лица установлен п. 153.14 ст. 153 Кодекса.
Так, в соответствии с пп. 153.14.1 п. 153.14 ст. 153 Кодекса совместная деятельность без создания юридического лица осуществляется на основании договора о совместной деятельности.
Учет результатов совместной деятельности ведется плательщиком налога, уполномоченным на это другими сторонами согласно условиям договора, отдельно от учета хозяйственных результатов такого плательщика налога (пп. 153.14.2 п. 153.14 ст. 153 Кодекса).
Выплата (начисление) части прибыли, полученной участниками совместной деятельности, облагается налогом по ставке, установленной пунктом 151.1 статьи 151 этого Кодекса, лицом, уполномоченным вести учет результатов совместной деятельности до/или во время такой выплаты (пп. 153.14.3 п. 153.14 ст. 153 Кодекса).
Кроме того, в случае выплаты доходов нерезидентам с таких доходов удерживается налог на прибыль в соответствии с положениями п. 160.2 ст. 160 Кодекса, который уплачивается в бюджет во время такой выплаты.
В соответствии с п. 152.9 ст. 152 Кодекса для целей раздела III "Налог на прибыль предприятий" используются следующие налоговые периоды: календарные квартал, полугодие, три квартала, год. Базовым налоговым (отчетным) периодом для целей этого раздела является календарный квартал или календарный год для налогоплательщиков, указанных в п. 57.1 ст. 57 Кодекса.
Согласно п. 57.1 ст. 57 Кодекса плательщики налога на прибыль (кроме вновь созданных, производителей сельскохозяйственной продукции, неприбыльных учреждений (организаций) плательщиков налога, у которых доходы, учитывающиеся при определении объекта налогообложения, за последний годовой отчетный налоговый период не превышают 10000000 гривен) ежемесячно уплачивают авансовый взнос по налогу на прибыль в порядке и в сроки, установленные для месячного налогового периода, в размере не менее 1/12 начисленной к уплате суммы налога за предыдущий отчетный (налоговый) год без представления налоговой декларации.
Форма налоговой декларации о результатах совместной деятельности на территории Украины без создания юридического лица (далее - Декларация) утверждена приказом Министерства доходов и сборов Украины от 16.12.2013 г. N 810.
При этом прибыль от совместной деятельности, распределенная между участниками в течение отчетного (налогового) периода, отражается в строке 08 Декларации.
Прибыль от совместной деятельности, не распределенная между участниками в течение отчетного (налогового) периода, отражается в строке 09 Декларации.
Результаты совместной деятельности облагаются налогом на прибыль по ставке, установленной п. 151.1 ст. 151 Кодекса, следующим образом:
• при выплате (начислении) части прибыли участниками до/или во время такой выплаты;
• общая сумма начисленного от совместной деятельности налога на нераспределенную прибыль между участниками уплачивается по итогам отчетного периода и отражается в строке 10 Декларации.
Ежемесячный авансовый взнос по налогу на прибыль договора о совместной деятельности рассчитывается как общая сумма начисленного к уплате налога на прибыль за отчетный (налоговый) год, разделенного на 12 месяцев, и отражается в строке 18 Декларации. Уплата ежемесячного авансового взноса по налогу на прибыль осуществляется не позднее 30-го числа отчетного месяца.
Относительно начисления НДС в связи с реорганизацией предприятия
Согласно пункту 1 статьи 56 Хозяйственного кодекса Украины субъект хозяйствования может быть образован по решению собственника (собственников) имущества или уполномоченного им (ими) органа, а в случаях, специально предусмотренных законодательством, также по решению других органов, организаций и физических лиц путем основания новой хозяйственной организации, слияния, присоединения, выделения, разделения, преобразования действующей (действующих) хозяйственной организации (хозяйственных организаций) с соблюдением требований законодательства.
В соответствии со статьей 109 Гражданского кодекса Украины выделением является переход по разделительному балансу части имущества, прав и обязанностей юридического лица к одному или нескольким создаваемым новым юридическим лицам. После принятия решения о выделении участники юридического лица или орган, принявший решение о выделении, составляют и утверждают распределительный баланс.
Особенности учета при реорганизации юридических лиц установлены пунктом 153.15 статьи 153 Налогового кодекса Украины (далее - Кодекс).
Подпунктом 153.15.2 пункта 153.15 статьи 153 Кодекса определено: в случае проведения реорганизации в форме разделения (выделения), предусматривающей распределение акций (корпоративных прав) между акционерами (участниками) юридических лиц, образующихся в результате реорганизации, стоимость таких акций (корпоративных прав) в учете акционеров (участников) определяется в сумме, равной стоимости доли акций (корпоративных прав) в юридическом лице, которое реорганизуется, пропорциональной стоимости чистых активов юридического лица, образовавшегося в результате реорганизации, и общей стоимости чистых активов юридического лица, которое реорганизовалось. Стоимость чистых активов юридических лиц, указанных в этом абзаце, определяется по данным распределительного баланса на дату его утверждения.
Уставный капитал акционерного общества образуется из стоимости вкладов акционеров, внесенных в результате приобретения ими акций (статья 155 Гражданского кодекса Украины).
Подпунктом 14.1.202 пункта 14.1 статьи 14 Кодекса определено, что продажа (реализация) товаров - это любые операции, осуществляемые согласно договорам купли-продажи, мены, поставки и другим хозяйственным, гражданско-правовым договорам, предусматривающим передачу прав собственности на такие товары за плату или компенсацию независимо от сроков ее предоставления, а также операции по безвозмездному предоставлению товаров. Не считаются продажей товаров операции по предоставлению товаров в рамках договоров комиссии (консигнации), поручительства, хранения (ответственного хранения), поручения, доверительного управления, оперативного лизинга (аренды), других гражданско-правовых договоров, не предусматривающих передачу прав собственности на такие товары.
Следовательно, при реорганизации путем выделения для реорганизованного предприятия передача части активов согласно распределительному балансу будет продажей, а для выделенного предприятия получение таких активов - вкладом акционеров и, соответственно, приобретением этих активов.
В соответствии с подпунктом 196.1.7 пункта 196.1 статьи 196 раздела V Кодекса операции по реорганизации (слиянию, присоединению, разделению, выделению и преобразованию) юридических лиц не являются объектом налогообложения налогом на добавленную стоимость.
При этом согласно пункту 198.5 статьи 198 и пункту 199.6 статьи 199 раздела V Кодекса на случаи проведения операций, предусмотренных подпунктом 196.1.7 пункта 196.1 статьи 196 этого Кодекса, не распространяется ни признание продажи по обычным ценам товаров/услуг, которые фактически используются в операциях, не являющихся объектом налогообложения или освобождающихся от налогообложения в соответствии с этой главой, ни перерасчет сумм налогового кредита в связи с изменением доли использования товаров (услуг) в облагаемых и необлагаемых операциях.
Таким образом, плательщиками налога, осуществляющие реорганизацию предприятия, налоговые обязательства по налогу на добавленную стоимость не начисляются, налоговый кредит не корректируется. Налоговые накладные на операции по такой передаче не выписываются, поскольку операция не является объектом налогообложения, а отражаются в Реестре выданных налоговых накладных на основании документов бухгалтерского учета с пометкой "БО".
| 
