Телефоний зв’язок – відповіді на актуальні питання.
Днями у Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія». Темою зустрічі стали питання: «Останні зміни у законодавстві».
На питання платників відповідала в.о. начальника Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Лідія Колєснік.
Пропонуємо Вашій увазі деякі із запитань, які надійшли від платників податків:
Чи підлягають маркуванню марками акцизного податку алкогольні напої вироблені в Україні та імпортовані з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць?
Відповідь: Відповідно до норм статті 226 Податкового кодексу України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється.
Отже, вироблені в Україні або імпортовані алкогольні напої з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць маркуванню марками акцизного податку не підлягають.
Як обчислюється акцизний податок з товарів на які встановлені ставки в іноземній валюті?
Відповідь: Відповідно до п.217.3 ст.217 Податкового кодексу України податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
Які внесено зміни щодо заповнення додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» відповідно наказу Міндоходів України від 30.12.2013 року № 678?
Відповідь: Розширено перелік рядків декларації, до яких потрібно подавати дод. 5. У розділі І «Податкові зобов’язання» слід розшифровувати рядки 1, 2.2, 5 Декларації у розділі ІІ «Податковий кредит» – рядки 10, 11, 14, 15 Декларації. У розділі І «Податкові зобов’язання» потрібно зазначати період складання податкових накладних.
З якої суми доходів утримується військовий збір?
Відповідь: Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
Відбулася онлайн-конференція для платників.
Днями на нашому сайті відбулася онлайн - конференція за участі заступника начальника Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Ірини Романцової з актуальних питань порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб та операцій з продажу (обміну) рухомого і нерухомого майна.
Щорічно оформляється значна кількість угод з передачею в спадщину, даруванням, купівлею – продажем об’єктів нерухомого та рухомого майна фізичними особами. Набуття права власності призводить до виникнення обов’язків у громадян щодо сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету та в частині декларування таких доходів.
У рамках проведення даної конференції Інтернет-користувачі мали змогу персонально з’ясувати для себе питання стосовно особливостей оподаткування майна при здійсненні різних правочинів, які їх найбільше цікавили.
Пропонуємо вашій увазі деякі з них:
Хто є відповідальним за сплату податку на доходи фізичних осіб при отриманні свідоцтва про право на спадщину нерезидентом - спадкоємцем?
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Дохід, отриманий з джерелом його походження з України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді спадщини (пп. «е» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення та резидентського статусу спадкоємця і спадкодавця.
Згідно з п. 174.3 вищезазначеної статті особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (п. 174.4 цієї статті).
Отже, спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримає від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. При цьому відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб є цей спадкоємець-нерезидент.
За якою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий від продажу квартири, що перебувала у власності нерезидента понад три роки?
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 5% (п. 172.2 ст. 172 Кодексу).
При цьому п. 172.9 ст. 172 зазначеного Кодексу встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно зі ст. 172 цього Кодексу в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Виходячи з вищевказаного, якщо нерухомість перебувала у власності нерезидента більше ніж три роки, при її продажу таке майно не підлягає оподаткуванню.
Планую продати легковий автомобіль. Який податок треба сплатити при такому продажу?
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна регламентується статтею 173 ПКУ. Відповідно до пп. 173.2 цієї статті, під час продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше 1 разу протягом року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1%.
Дохід, отриманий громадянином від продажу протягом року другого та наступних об'єктів рухомого майна підлягає оподаткуванню за ставкою 5%. При цьому доходи від продажу рухомого майна визначаються виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі - продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта.
Отримала у цьому році спадщину (будинок) від матері. Чи треба подавати податкову декларацію про доходи та сплачувати податок?
Громадяни зобов'язані подавати річну декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за тим, у якому вони вступили в спадщину.
Відповідно до ЗУ №3609 від 07.07.2014р., яким внесено зміни до ПКУ не декларують своїх доходів спадкоємці, які одержали доходи у вигляді спадщини що обкладаються податком за нульовою ставкою. Отже, в 2015 році вам не треба подавати такої декларації.
Щодо оподаткування даного майна, то відповідно до пп.174.2.1 і п 174.1 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються: вартість власності, яку отримують у спадок члени сім'ї заповідача першого ступеня споріднення (діти, батьки, подружжя в шлюбі заповідача); вартість об'єктів нерухомості, а також рухомого майна (автомобілі, антикваріат, ювелірні вироби, тощо), сума страхової компенсації, сума, що зберігається на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному рахунку заповідача, яку отримує спадкоємець - інвалід 1 групи, особа, котра має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; вартість об'єктів нерухомості, а також рухомого майна, сума страхової компенсації, яку приймає у спадщину дитина-інвалід; грошові заощадження, розміщені до 02.01.92 р. в установах ощадбанку СРСР і Держстраху СРСР, що діяли на території України, а також цінні папери (Держоблігації цільової безвідсоткової позики 1990 р., Держоблігації внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) і грошові заощадження громадян, розміщені в Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення, яких не відбулося, які успадковує будь-хто зі спадкоємців.
Відповідно до п.14.1.263 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
У Вашому випадку, при отриманні спадщини (будинку) від матері, тобто від особи першого ступеня спорідненості, сплачувати податок не потрібно.
Хто повинен сплачувати ПДФО при продажу автомобіля – покупець чи продавець? Чи подається у такому випадку декларація?
Відповідно до п.173.3 ст.173 Податкового кодексу у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за визначеними ставками з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
При отримані фізичною особою протягом звітного (податкового) року доходу від продажу іншій фізичній особі двох та більше об’єктів рухомого майна податок на доходи фізичних осіб сплачує фізична особа - продавець самостійно до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за місцем нотаріального посвідчення такого договору за ставками: для резидентів – 5%, нерезидентів – 15(17)%.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.
Який порядок оподаткування подарованого батьком автомобіля?
Статтею 174 Податкового кодексу встановлено порядок оподаткування доходів, одержаних у вигляді подарунків, п. 174.6 якої передбачено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування спадщини.
Дохід у вигляді вартості подарованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Ставка оподаткування доходів, отриманих платником податку, встановлюється залежно від об'єкта, подарованого платнику податку, та ступеня споріднення з дарувальником.
Дохід у вигляді вартості подарованого автомобіля від батька, який є членом сім'ї першого ступеня споріднення, включається до складу загального річного оподатковуваного доходу та відповідно до пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.
Від подання податкової декларації звільнено спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою.
Хто є відповідальним за сплату ПДФО, якщо при отриманні свідоцтва про право на спадщину нерезидент-спадкоємець попередньо не сплатив податок на доходи фізичних осіб?
Спадкоємець - нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину.
При цьому, відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб осіб є саме цей спадкоємець-нерезидент.
Згідно із п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Дохід, отриманий з джерелом його походження з України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді спадщини (п.п. «е» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, в залежності від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця.
Згідно з п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину та зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу).
Отже, спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримав від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. При цьому, відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб є саме цей спадкоємець-нерезидент.
Яким чином сплачується ПДФО у разі, якщо неповнолітня дитина отримує подарунок (спадщину) від фізичної особи - резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення?
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно із правилами, встановленими ПКУ для оподаткування спадщини.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5%) (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Згідно із п. 179.6 ст. 179 ПКУ обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою.
Відповідно до п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунку (спадщини), повинні подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб, відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
Як оподатковується продаж нерухомого майна, отриманого у спадщину чи у подарунок фізичною особою, за умови перебування частини такого майна у власності понад три роки, а іншої частини менше трьох років?
Відповідно до п.172.10 ст.172 Податкового кодексу України продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з положеннями ст.172 ПКУ.
Згідно з п.172.1 ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими р.IV ПКУ для оподаткування спадщини (пп.174.6 ст.174 ПКУ).
Однак, ПКУ не передбачено оподаткування подальшого продажу подарунку, отриманого згідно з правилами встановленими р.IV ПКУ для оподаткування спадщини.
Враховуючи вищевикладене, дохід від операцій з продажу (обміну) не частіше одного разу на рік частини нерухомого майна, отриманого у спадщину чи у подарунок, яка перебувала у власності понад три роки, не оподатковується.
Крім того, дохід від операцій з продажу (обміну) не частіше одного разу на рік частини нерухомого майна, отриманого у спадщину, яка перебувала у власності менше трьох років, не оподатковується.
При цьому, у разі продажу (обміну) не частіше одного разу на рік частини нерухомого майна, яка перебувала у власності менше трьох років, та отримана у подарунок, дохід від такого продажу підлягає оподаткуванню на загальних підставах, за ставками 5% при отриманні доходу резидентом та 15%/17% при отриманні доходу нерезидентом.
Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області співпрацює з громадськістю.
Вислухати думку представників громадськості та бізнес-спільноти, які виявляють громадську активність та небайдужість до питань економічного розвитку держави, та донести їх позицію до законодавців, зібралися співробітники Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області та під час зустрічі з активом громадських діячів та підприємців району.
Як відзначила на початку зустрічі в.о.начальника Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Лідія Колєснік, на сьогоднішній день конструктивна та ефективна співпраця з громадськістю – це запорука успішного запровадження Концепції реформування податкової системи, реалізація якої у перспективі призведе до економічного росту та спрощення умов ведення бізнесу.
«Метою цього законопроекту є покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також поліпшення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема зменшення витрат підприємств на визначення податкових зобов'язань і складання податкової звітності та держави – на адміністрування податків», - відзначила посадовець.
З боку присутніх відчувалась підтримка та розуміння необхідності проведення реформ у сфері податкового законодавства, хоча і висловлювалося деяке занепокоєння, що реформування матиме кількісний, а не якісний характер. Приємною новиною стала зміна про заборону на проведення податкових перевірок платників єдиного податку та суб'єктів господарської діяльності з доходом до 20 млн. грн. на рік, але за винятком випадків їх заяв, рішення суду або вимог кримінально-процесуального кодексу.
Підсумовуючи зустріч, Лідія Павлівна зокрема підкреслила, що якість та успіх запровадження реформ у податковій системі залежить не лише від змін у законодавстві, а й у свідомості громадян та закликала присутніх і надалі виявляти свою активну громадянську позицию та сумлінно виконувати свій обов’язок перед державою.
Термін, на який створена вільна економічна зона "Крим" та де проходять її межі.
Вільна економічна зона "Крим" запроваджується на десять повних календарних років, починаючи з дня набрання чинності Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 серпня 2014 року № 1636-VII, тобто, з 27 вересня 2014 року.
Проте строк дії ВЕЗ "Крим" може бути продовжено або скорочено законом України.
При цьому відповідно до пункту 2.3 статті 2 Закону № 1636 закінчення режиму тимчасової окупації не є підставою для припинення дії ВЕЗ "Крим".
ВЕЗ "Крим" запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Адміністративний кордон між територією ВЕЗ "Крим" та іншою територією України збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю. Територія ВЕЗ "Крим" не поширюється на виключну морську економічну зону України. На територію ВЕЗ "Крим" поширюються норми Договору з відкритого неба 1992 року.
Також нагадуємо, фізичні особи, які мають податкову адресу не на території ВЕЗ "Крим", а на іншій території України, то з метою оподаткування вони прирівнюються до резидентів.
Якщо такі особи отримують доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ "Крим", то оподатковують їх як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України.
Про це зазначається в пунктах 5.3, 5.7 статті 5 Закону № 1636.
Щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, то слід зазначити, що платники податку, які отримують іноземні доходи та доходи не від податкових агентів, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 травня податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів відповідно до підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України.
При цьому, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (пункт 164.4 статті 164 Податкового кодексу України). Особливості оподаткування іноземних доходів наведені в пункті 170.11 статті 170 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з іноземних доходів, є платник податку.
Отже, на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» 15 квітня 2014 року № 1207-VII (закон набув чинності з 27 квітня 2014 року), зупиняється застосування до платників ЄСВ із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм щодо відповідальності за несплату ЄСВ.
Крім того особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження на території АР Крим або м. Севастополя, звільняються від обов'язків сплати ЄСВ та застосування РРО під час провадження їхньої підприємницької діяльності на такій території.
Зазначене регламентується пунктом 12.3 статті 12 Закону № 1636-VII (закон набув чинності з 27 вересня 2014 року).
ФОП не сплачує єдиний податок у разі переходу на сплату інших податків або у разі припинення діяльності
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку, зокрема, першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь звітний період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Тобто, сплата єдиного податку має здійснюватися вищезазначеним підприємцем незалежно від результатів його господарської діяльності.
Податковий кодекс не містить такого поняття, як «призупинення підприємницької діяльності» для фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування.
Водночас, відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрацію платником єдиного податку може бути анульовано шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі подання таким платником заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом. З анулюванням реєстрації платника єдиного податку відбувається фактичний перехід на загальну систему оподаткування.
Отже, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може не сплачувати єдиний податок лише у разі переходу на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, або у разі припинення підприємницької діяльності.
| 
