Днями в Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області відбулася прес-конференція за участі в.о.начальника Лідії Колєснік та представників місцевих медіа.

Основна тема заходу «Автоматичне відшкодування податку на додану вартість».

На початку зустрічі Лідія Колєснік звернула увагу на новий порядок автоматичного бюджетного відшкодування платникам податку на додану вартість. За словами Лідії Павлівни, право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування буде застосовуватись лише до тих  платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України.

В.о. начальника інспекції проінформувала, що зазначені зміни передбачені Законом України від 31.07.2014 року №1621-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України».

Також Лідія Павлівна розповіла про систему електронного адміністрування ПДВ, яка запроваджується з 1 січня 2015 року. «Система дасть змогу зменшити рівень зловживань працівників податкової сфери і дозволить створити надійні умови для перешкоди отримання незаконного бюджетного відшкодування для платників і тим самим, збільшить надходження до бюджету», - зазначила Лідія Павлівна.

Продовжуючи тему, в.о. начальника Вовчанської ОДПІ зазначила, що для всіх платників ПДВ в автоматичному режимі відкриють електронні рахунки в банку, який буде створений та підконтрольний Національному банку України. Усі податкові накладні реєструватимуться в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді, а для цього платник повинен мати достатню суму податкового кредиту, підтверджену зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та сплатою ПДВ при імпорті товарів.

На закінчення зустрічі Лідія Колєснік відповіла на запитаня та подякувала за співпрацю.

Проведення сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія» проводиться працівниками Вовчанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області для оперативного роз’яснення «найгарячіших» питань платників податків. Як свідчить практика, сеанси «гарячої лінії» користуються великим попитом серед платників району.

У Вовчанській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Податок на доходи самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Чи несуть нотаріуси відповідальність за нарахування та перерахування ПДФО при вчиненні нотаріальних дій (в тому числі за невірне визначення суми податку)?

Відповідь: Відповідно до положень п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 IV розділу Податкового кодексу України нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами за наявності оціночної вартості такого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.

При цьому відповідно до пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку - фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичних осіб, які не є податковими агентами).

Згідно із п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу України сума податку самостійно визначається та сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

Також згідно із п. 173.4 ст. 173 Податкового кодексу України платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (при продажу/обміну рухомого майна з іншою фізичною особою).

В який термін ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зобов’язана перерахувати ПДФО з отриманих доходів за звітний податковий рік?

Відповідь: Відповідно до п.178.4 ст.178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до р. IV Податкового кодексу України у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Податкові декларації за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р. IV Податкового кодексу України (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п.178.7 ст. 178 Податкового кодексу України).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (пп.179.7.ст.179 Податкового кодексу України).

Який порядок подання податкової декларації ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність?

Відповідь: Відповідно до п.178.4 ст.178 р. IV Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Згідно із пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р. IV Податкового кодексу України.

Таким чином, фізичні особи – які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним.

Яка кількість найманих працівників дозволя­ється особам, що здійснюють незалежну професійну діяльність?

Відповідь: Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа — платник податку, який є фізичною осо­бою-підприємцем або провадить незалежну про­фесійну діяльність за умови, що така особа не є пра­цівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна ді­яльність— участь фізичної особи в науковій, літера­турній, артистичній, художній, освітній або викладаць­кій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонер­ською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною осо­бою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Через фінансовий стан платника несвоєчасно перераховано єдиний внесок. Чи застосовуються штрафні санкції у цьому випадку?

Відповідь: Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної (або не в пов­ному обсязі) сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом про ЄСВ, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені законом, є недоїмкою.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску, а на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення.

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу(від 340 до 510 грн.).

Чи нараховується єдиний внесок на заробітну плату фізичних осіб — нерезидентів представництвами іноземних держав, розташованими на території України?

Відповідь: Відповідно до пунктів 1 та 6 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва й інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема, міжнародних), розташованих на території України.

Іноземні громадяни, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не віднесені Законом про ЄСВ до платників єдиного внеску та не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.   

Отже, враховуючи зазначене, єдиний внесок на заробітну плату фізичних осіб — нерезидентів представництвами іноземних держав, розташованих на території України, не нараховується та не утримується.

Водночас під час нарахування та сплати єдиного внеску зазначеною категорією осіб згідно з частиною четвертою ст. 8 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV
«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Я, фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування. Чи маю я сплачувати ЄСВ із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами?

Відповідь: Ні, сплачувати ЄСВ у такому випадку не потрібно. Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками ЄСВ є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини й органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію на підставі законодавства, на користь осіб, зазначених у п. 9–14 цієї частини. 

Яка відповідальність за несплату, неповну чи несвоєчасну сплату суми нарахованого ЄСВ?

Відповідь: За несплату, неповну чи несвоєчасну сплату суми внеску накладається штраф у розмірі 10% від цієї суми. Також нараховується пеня з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення.

Порушники несуть і адміністративну відповідальність. Неподання, несвоєчасне або подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімальних доходів громадян (340 – 510 грн.). За повторне вчинення таких дій особою на протязі року, яку протягом року піддали адміністративному стягненню застосовується санкція – від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 680 грн.).

Пеню та штрафи слід сплатити протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Вовчанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області інформує, що переміщення товарів з використанням книжок міжнародного дорожнього перевезення (МДП), виданих гарантійним об‘єднанням Російської Федерації – Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників РФ (далі – АСМАП РФ), на митній території України буде здійснюватись за умови забезпечення заходів, передбачених пунктами 1 та 3 статті 306 Митного кодексу України: фінансових гарантій або  гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.

З метою недопущення нанесення економічних збитків Україні, з 2 жовтня  2014 року всі митниці Державної фіскальної служби України в якості гарантування сплати митних платежів за товари, що доставляються в Україну російськими експедиторами, почали застосовувати зазначені вище заходи гарантування.

Такі заходи є тимчасовими і будуть діяти до моменту забезпечення АСМАП РФ всіх обов‘язкових умов та вимог, передбачених Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (далі – Конвенція).

Станом на 30 вересня 2014 року АСМАП РФ не відповідає обов‘язковим вимогам Конвенції, що робить проблематичним та, в окремих випадках, неможливим відшкодування сум обов‘язкових митних платежів до державного бюджету України у випадку недоставки товарів до митниць призначення.

Нагадаємо, нещодавно Російська Федерація в односторонньому порядку ввела обмеження використання на території Росії книжок МДП українськими транспортними операторами – держателями книжок МДП.

Державна фіскальна служба України пропонуватиме Уряду запровадити обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для роздрібних продажів. Про це заявив Голова ДФС України Ігор Білоус сьогодні, 3 жовтня, під час спільної прес-конференції із заступником Міністра фінансів України Денисом Фудашкіним в інформаційному агентстві «Укрінформ».

Ігор Білоус та Денис Фудашкін прокоментували представникам ЗМІ основні напрями комплексних змін у податковій системі, запропонованих Урядом.

«Ми виступаємо за впровадження застосування касових операцій для роздрібних продажів. У цьому питанні наша позиція повністю співпадає з вимогами бізнесу, представники якого неодноразово про це наголошували під час наших зустрічей. Винятком будуть тільки підприємці, які здійснюють діяльність у 1 групі  спрощеної системи оподаткування, тобто ті, хто працюють на ринках та займаються виїзною торгівлею», – підкреслив Ігор Білоус.

За його словами, такий механізм стане своєрідним контролем за діяльністю підприємців, для яких податковою реформою пропонується запровадження дворічного мораторію на перевірки контролюючими органами. Більше того, застосування реєстраторів розрахункових операцій дозволить обліковувати ті кошти, які раніше знаходилися «у тіні».

З впровадженням цієї ініціативи в життя, запевнив Голова ДФС України, буде змінено і алгоритм функціонування цієї системи готівкового контролю.

Ігор Білоус також підкреслив, що важливою складовою податкової реформи має стати заборона протягом трьох років змінювати оновлене податкове законодавство. «У такий спосіб ми дотримаємося  принципу стабільності, який дуже важливий у бізнесі для залучення інвестицій», – наголосив Голова ДФСУ.

У той же час, за його словами, створення стабільного та справедливого податкового середовища можливо не тільки за рахунок проведення податкової реформи. До цього процесу мають долучитися й інші органи виконавчої влади, провівши відповідні зміни та реформи у своїх сферах.

«Змінюючи тільки податки, тобто, доходну частину, ми не можемо сьогодні змінити всю країну. Тому ми робимо перший крок та очікуємо відповідних дій від наших колег з інших міністерств і відомств. Можливо запропонована податкова реформа не ідеальна, але це – перші кроки. Ми повинні їх зробити, аби почати процес змін. В подальшому будуть і наступні кроки, але вони будуть зроблені вже у новому році і, можливо, у нових умовах», – зазначив Ігор Білоус.

 «Віднині до Державного бюджету України надходитимуть значні суми податку на прибуток від підприємств банківського сектору. Це стало можливим завдяки рішенню Вищого адміністративного суду України. ВАСУ підтримав позицію ДФС України з питання оподаткування операцій з продажу банківськими установами прав вимоги за кредитними договорами. Тільки за однією справою на користь ДФС буде надходження до бюджету України майже 140 млн. грн. лише від одного з банків України», - заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус.

Вищий адміністративний суд України рішенням від 23 вересня 2014 року підтримав позицію ДФС України щодо неправомірності формування одним з найбільших банків України від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за рахунок відступлення права вимоги за кредитними договорами пов’язаним особам.

У вказаному рішенні Вищий адміністративний суд України визначив, що для цілей обліку з податку на прибуток операції з відступлення права вимоги в розумінні пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України є різновидом операції з продажу товарів. Причому продавцем відповідних товарів є особа, яка здійснює відступлення права вимоги за компенсацію, тобто – банк.

На вказані операції з відступлення права вимоги (факторингу) поширюються обмеження у врахуванні витрат, передбачених абзацом другим підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України. Тому витрати, понесені у зв’язку з відступленням права вимоги пов’язаній особі, не можуть перевищувати доходів, отриманих продавцем як компенсацію вартості проданої вимоги.

Допомога, яка надається платнику податку його роботодавцем або благодійними організаціями для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів не оподатковується при наявності відповідних підтверджуючих документів.

Така норма регламентована Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги», який прийнято Верховною Радою України 2 вересня та який набув чинності з 26 вересня 2014 року.

Відповідно до закону, сума благодійної допомоги, виплаченої благодійниками та фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Право на отримання зазначеної неоподатковуваної благодійної допомоги мають учасники бойових дій та масових акцій громадського протесту, члени їх сімей, фізичні особи, які мешкали на території проведення антитерористичної операції або в Автономній Республіці Крим та були вимушені залишити такі місця проживання.

До оподатковуваного доходу також не включається допомога на будь-яку суму, що надається учасникам бойових дій та членам їх сімей, для закупівлі або безпосередньо у вигляді спеціальних засобів індивідуального характеру, технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни та інших товарів, які належать  до визначеного Кабінетом Міністрів України переліку, а також для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення тощо. 

Крім того, відповідно до закону, вищевказані категорії платників мають право на отримання без оподаткування благодійної допомоги у сумі, що сукупно протягом звітного року не перевищує одну тисячу розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2014 році – 1 218 000 грн.), для відновлення втраченого майна та на інші потреби відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Додатково до бюджету спрямовано понад 287,0 мільйонів гривень.

При цьому, лише за вересень платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Харківського регіону перерахували на рахунки Держказначейства 672,9 млн. грн. ЄСВ.

Як розповів в.о. начальника ГУ Міндоходів у Харківській області Валентин Фесюнін, понад 30 % від загальних надходжень ЄСВ (близько 2 млрд. гривень) забезпечили бюджетні організації регіону.

Серед бюджетоутворюючих  платників єдиного внеску: «Управління «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування», філія ГУ «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», Зміївська  теплова електрична станція ПАТ «Центренерго», ДНВИ «Об’єднання  «Комунар».

Водночас, значним є й відрахування від підприємців – фізичних осіб – майже 270 мільйонів гривень. Зокрема, від "спрощенців" бюджет отримав 247  мільйонів гривень ЄСВ.

«Не дивлячись на складну політично-економічну ситуацію, жителі Харківщини стабільно сплачують єдиний соціальний внесок. А це – своєчасні пенсії та підтримка соціально незахищених верств населення», - підкреслює Валентин Фесюнін.

Наразі на Слобожанщині щомісячно подають звіти та сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування близько 40 тисяч платників.